Чече́нці (самоназва нохчій, чеч. noxçiy) — нахський народ на Північному Кавказі.
Чеченці | |
---|---|
Шейх Мансур • Кунта Хаджі • • Джохар Дудаєв • Шаміль Басаєв | |
Кількість | бл. 2 млн осіб |
Ареал | Чечня |
Близькі до: | інгуші |
Мова | чеченська мова |
Релігія | мусульмани-суніти |
Територія проживання, чисельність і віросповідання
Чеченці живуть у республіці Ічкерія, республіка на Північному Кавказі. Живуть також у прилеглих російських адміністративних одиницях — республіка Інгушетія, Дагестан тощо; також у Грузії (субетнічна група Панкіської долини — кістинці), невеликі групи в Йорданії, Туреччині здавна, у Саудівській Аравії, країнах Західної Європи віднедавна.
Загальну чисельність чеченців вирахувати складно, за оцінкою — приблизно 1,5 мільйона осіб, з них понад 1,2 млн осіб у Чечні.
За віросповіданням чеченці — мусульмани-суніти.
Дагестан
Основні райони проживання чеченців у Дагестані за даними перепису 2010 р.
Назва району | Населення району | % чеченців |
Хасав'юрт | 131 187 | 28,5 % |
Новолакський район | 28 556 | 27,7 % |
Хасав'юртівський район | 141 232 | 25,8 % |
Казбеківський район | 42 752 | 10,3 % |
Бабаюртівський район | 45 701 | 6,1 % |
Кизилюртівський район | 61 876 | 2,5 % |
Дагестан | 2 910 249 | 3,2 % |
Історія
Історично є автохтонами своєї землі (про пращурів сучасних чеченців та інгушів згадують ще вірменські джерела VII століття). Чеченці, завдяки своїй твердій національній самосвідомості, розвивались практично автономно аж до 1859 року, коли Чечня була приєднана до Російської імперії. Втім і надалі чеченці не раз повставали проти національного гніту.
У 1922 році у складі РФ була утворена Чеченська АО, з 1934 року об'єднана разом з Інгуською АО в Чечено-Інгуську АО. Під час Другої світової війни чеченці стали жертвами національної політики СРСР і були звинувачені в пособництві німецьким загарбникам, внаслідок чого у 1944 році автономію скасовано, а тисячі представників чеченської нації депортовані з рідних земель. Реабілітація чеченців відбулась після смерті Сталіна; у 1957 році поновлено Чечено-Інгуську АРСР, чеченці почали вертатися додому.
З розпадом СРСР у Чечні активізувався національно-визвольний рух за відновлення незалежності, жорстоко придушений російськими військами. В результаті розв'язаних двох чеченських війн, у республіці відновлено тривкий мир, проте чимало чеченців, незгодних з кремлівською позицією щодо майбутнього рідної країни, вимушені були емігрувати з батьківщини.
Фольклор
У чеченців дуже оригінальний фольклор. За СРСР його зразки публікувалися як у Москві (в тому числі класичне видання у серії ), так і «на місці» — в Чечено-Інгуській РСР. Українською маємо українське видання «Чечено-інгуські народні казки», Київ, 1985 (переклади з російської Станіслава Тельнюка)
Галерея
- Етнолінгвістичні групи кавказького регіону
- Частка чеченців у Росії за переписом 1989 року
- Частка чеченців у Росії за переписом 2010 року
-
- Мікешин. Чеченець, 1876 року
- Чеченець, кінець XIX століття, хромолітографія
- Чеченський воїн
- П'ять чеченців, одягнених у чоху — чоловічий наряд Кавказу, кінець XIX століття
- Чеченські ветерани Другої світової війни на святкуванні 66-ї річниці перемоги у Німецько-радянській війні
- Чеченець молиться протягом Битви за Грозний (1994-1995). На задньому плані горить газ з пошкодженого шрапнеллю газопроводу, січень 1995 року
- Чеченки, 1900 рік
- Чеченки
- Делегати З'їзду з проголошення Чеченської АО, 1923 рік
Див. також
Вікіцитати містять висловлювання на тему: Чеченські прислів'я |
Примітки
- Численность населения городских округов, муниципальных районов, городских и сельских поселений, городских населенных пунктов, сельских населенных пунктов Республики Дагестан — Федеральна служба державної статистики РФ (рос.)
Посилання
- (рос.) (фр.) Historical and cultural heritage of Chechens [ 1 жовтня 2009 у Wayback Machine.] — міжнародний історико-культурний чеченський фонд.
- Чеченські народні казки на сайті derevo-kazok.org [ 20 жовтня 2020 у Wayback Machine.]
Це незавершена стаття з етнографії. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Це незавершена стаття з етнології. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cheche nci samonazva nohchij chech noxciy nahskij narod na Pivnichnomu Kavkazi ChechenciShejh Mansur Kunta Hadzhi Dzhohar Dudayev Shamil BasayevKilkist bl 2 mln osibAreal ChechnyaBlizki do ingushiMova chechenska movaReligiya musulmani sunitiTeritoriya prozhivannya chiselnist i virospovidannyaChechenci zhivut u respublici Ichkeriya respublika na Pivnichnomu Kavkazi Zhivut takozh u prileglih rosijskih administrativnih odinicyah respublika Ingushetiya Dagestan tosho takozh u Gruziyi subetnichna grupa Pankiskoyi dolini kistinci neveliki grupi v Jordaniyi Turechchini zdavna u Saudivskij Araviyi krayinah Zahidnoyi Yevropi vidnedavna Zagalnu chiselnist chechenciv virahuvati skladno za ocinkoyu priblizno 1 5 miljona osib z nih ponad 1 2 mln osib u Chechni Za virospovidannyam chechenci musulmani suniti Dagestan Osnovni rajoni prozhivannya chechenciv u Dagestani za danimi perepisu 2010 r Nazva rajonu Naselennya rajonu chechencivHasav yurt 131 187 28 5 Novolakskij rajon 28 556 27 7 Hasav yurtivskij rajon 141 232 25 8 Kazbekivskij rajon 42 752 10 3 Babayurtivskij rajon 45 701 6 1 Kizilyurtivskij rajon 61 876 2 5 Dagestan 2 910 249 3 2 IstoriyaIstorichno ye avtohtonami svoyeyi zemli pro prashuriv suchasnih chechenciv ta ingushiv zgaduyut she virmenski dzherela VII stolittya Chechenci zavdyaki svoyij tverdij nacionalnij samosvidomosti rozvivalis praktichno avtonomno azh do 1859 roku koli Chechnya bula priyednana do Rosijskoyi imperiyi Vtim i nadali chechenci ne raz povstavali proti nacionalnogo gnitu U 1922 roci u skladi RF bula utvorena Chechenska AO z 1934 roku ob yednana razom z Inguskoyu AO v Checheno Ingusku AO Pid chas Drugoyi svitovoyi vijni chechenci stali zhertvami nacionalnoyi politiki SRSR i buli zvinuvacheni v posobnictvi nimeckim zagarbnikam vnaslidok chogo u 1944 roci avtonomiyu skasovano a tisyachi predstavnikiv chechenskoyi naciyi deportovani z ridnih zemel Reabilitaciya chechenciv vidbulas pislya smerti Stalina u 1957 roci ponovleno Checheno Ingusku ARSR chechenci pochali vertatisya dodomu Z rozpadom SRSR u Chechni aktivizuvavsya nacionalno vizvolnij ruh za vidnovlennya nezalezhnosti zhorstoko pridushenij rosijskimi vijskami V rezultati rozv yazanih dvoh chechenskih vijn u respublici vidnovleno trivkij mir prote chimalo chechenciv nezgodnih z kremlivskoyu poziciyeyu shodo majbutnogo ridnoyi krayini vimusheni buli emigruvati z batkivshini FolklorU chechenciv duzhe originalnij folklor Za SRSR jogo zrazki publikuvalisya yak u Moskvi v tomu chisli klasichne vidannya u seriyi tak i na misci v Checheno Inguskij RSR Ukrayinskoyu mayemo ukrayinske vidannya Checheno inguski narodni kazki Kiyiv 1985 perekladi z rosijskoyi Stanislava Telnyuka GalereyaEtnolingvistichni grupi kavkazkogo regionu Chastka chechenciv u Rosiyi za perepisom 1989 roku Chastka chechenciv u Rosiyi za perepisom 2010 roku Gerb Chechni Mikeshin Chechenec 1876 roku Chechenec kinec XIX stolittya hromolitografiya Chechenskij voyin P yat chechenciv odyagnenih u chohu cholovichij naryad Kavkazu kinec XIX stolittya Chechenski veterani Drugoyi svitovoyi vijni na svyatkuvanni 66 yi richnici peremogi u Nimecko radyanskij vijni Chechenec molitsya protyagom Bitvi za Groznij 1994 1995 Na zadnomu plani gorit gaz z poshkodzhenogo shrapnellyu gazoprovodu sichen 1995 roku Chechenki 1900 rik Chechenki Delegati Z yizdu z progoloshennya Chechenskoyi AO 1923 rikDiv takozhVikicitati mistyat vislovlyuvannya na temu Chechenski prisliv yaChechenci v Ukrayini Chechenske zvichayeve pravo Chechenska literaturaPrimitkiChislennost naseleniya gorodskih okrugov municipalnyh rajonov gorodskih i selskih poselenij gorodskih naselennyh punktov selskih naselennyh punktov Respubliki Dagestan Federalna sluzhba derzhavnoyi statistiki RF ros Posilannya ros fr Historical and cultural heritage of Chechens 1 zhovtnya 2009 u Wayback Machine mizhnarodnij istoriko kulturnij chechenskij fond Chechenski narodni kazki na sajti derevo kazok org 20 zhovtnya 2020 u Wayback Machine Ce nezavershena stattya z etnografiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Ce nezavershena stattya z etnologiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi