Хорватсько-угорська угода 1868 (хорв. Hrvatsko-ugarska nagodba або просто Nagodba, угор. Horvát–magyar kiegyezés, нім. Kroatisch-Ungarischer Ausgleich) — акт, що визначив становище Хорватії та Славонії у складі угорського королівства як частини дуалістичної Австро-Угорської монархії. Затверджена імператором Францом Йосипом 12 листопада 1868 року. Встановила прикритий парламентськими формами режим угорського домінування над Хорватією та Славонією.
Угорсько-хорватська угода | |
---|---|
Тип | документ |
Підписано | 1868 |
Угода виходила із принципу неподільності угорського королівства. Хорватія та Славонія посилали до нижньої палати парламенту угорської частини Австро-Угорщини депутатів із числа депутатів Сабору для участі у розгляді справ, що стосувалися їхніх земель, та 2 особи до палати магнатів. Із цих осіб парламент включав 5 людей до складу так званої Угорської делегації для періодичного розгляду загальноімперських проблем. Хорватія та Славонія зберігали автономію внутрішнього управління, юстиції (у тому числі Верховний суд), а також у справах освіти та церкви.
Питання фінансів та економіки були прерогативою уряду Угорського королівства. Закони, що ухвалював Сабор, набирали чинності після затвердження імператором. Офіційною мовою в Хорватії та Славонії визнавалася хорватська, автономна влада належала Сабору, в обранні якого могло брати участь близько 6-7 % дорослого чоловічого населення, і місцевому уряду (Zemaljska vlada) на чолі з баном, що призначався імператором за поданням глави уряду угорського короля — фактичним виконавцем волі правлячих кіл королівства.
В уряді Угорського королівства хорватськими справами відав спеціальний міністр. Право скликання та розпуску Сабору належало імператору. На місцеві витрати Хорватії та Славонії відпускалося 2,2 млн форинтів (з 1873 — 45 % податкових коштів, зібраних у цих землях). Хорватсько-угорська угода викликала активні протести хорватського народу (повстання граничарів у Раковиці в 1871, масові народні виступи в 1883 та ін.). Незважаючи на обмеженість прав, наданих Хорватії та Славонії угодою, габсбурзька влада в період дії угоди (1868—1918) неодноразово порушувала її.
29 жовтня 1918 хорватський Сабор оголосив про розрив угоди у зв'язку з виходом Хорватії з Австро-Угорщини та приєднання до Держави словенців, хорватів та сербів.
Див. також
Посилання
- Публ.: Угорсько-Хорватська угода 1868, СПБ, 1910;
- Nagodba. Svi zakoni o Nagodbi, Zagreb, 1906.
- Хрестиh Ст., Хрватско-угарска нагодба 1868. године, Београд, 1969.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Horvatsko ugorska ugoda 1868 horv Hrvatsko ugarska nagodba abo prosto Nagodba ugor Horvat magyar kiegyezes nim Kroatisch Ungarischer Ausgleich akt sho viznachiv stanovishe Horvatiyi ta Slavoniyi u skladi ugorskogo korolivstva yak chastini dualistichnoyi Avstro Ugorskoyi monarhiyi Zatverdzhena imperatorom Francom Josipom 12 listopada 1868 roku Vstanovila prikritij parlamentskimi formami rezhim ugorskogo dominuvannya nad Horvatiyeyu ta Slavoniyeyu Ugorsko horvatska ugodaTip dokumentPidpisano 1868 Ugoda vihodila iz principu nepodilnosti ugorskogo korolivstva Horvatiya ta Slavoniya posilali do nizhnoyi palati parlamentu ugorskoyi chastini Avstro Ugorshini deputativ iz chisla deputativ Saboru dlya uchasti u rozglyadi sprav sho stosuvalisya yihnih zemel ta 2 osobi do palati magnativ Iz cih osib parlament vklyuchav 5 lyudej do skladu tak zvanoyi Ugorskoyi delegaciyi dlya periodichnogo rozglyadu zagalnoimperskih problem Horvatiya ta Slavoniya zberigali avtonomiyu vnutrishnogo upravlinnya yusticiyi u tomu chisli Verhovnij sud a takozh u spravah osviti ta cerkvi Pitannya finansiv ta ekonomiki buli prerogativoyu uryadu Ugorskogo korolivstva Zakoni sho uhvalyuvav Sabor nabirali chinnosti pislya zatverdzhennya imperatorom Oficijnoyu movoyu v Horvatiyi ta Slavoniyi viznavalasya horvatska avtonomna vlada nalezhala Saboru v obranni yakogo moglo brati uchast blizko 6 7 doroslogo cholovichogo naselennya i miscevomu uryadu Zemaljska vlada na choli z banom sho priznachavsya imperatorom za podannyam glavi uryadu ugorskogo korolya faktichnim vikonavcem voli pravlyachih kil korolivstva V uryadi Ugorskogo korolivstva horvatskimi spravami vidav specialnij ministr Pravo sklikannya ta rozpusku Saboru nalezhalo imperatoru Na miscevi vitrati Horvatiyi ta Slavoniyi vidpuskalosya 2 2 mln forintiv z 1873 45 podatkovih koshtiv zibranih u cih zemlyah Horvatsko ugorska ugoda viklikala aktivni protesti horvatskogo narodu povstannya granichariv u Rakovici v 1871 masovi narodni vistupi v 1883 ta in Nezvazhayuchi na obmezhenist prav nadanih Horvatiyi ta Slavoniyi ugodoyu gabsburzka vlada v period diyi ugodi 1868 1918 neodnorazovo porushuvala yiyi 29 zhovtnya 1918 horvatskij Sabor ogolosiv pro rozriv ugodi u zv yazku z vihodom Horvatiyi z Avstro Ugorshini ta priyednannya do Derzhavi slovenciv horvativ ta serbiv Div takozhHorvatiya u Gabsburzkij imperiyi Korolivstvo Horvatiya ta Slavoniya Avstro ugorska ugodaPosilannyaPubl Ugorsko Horvatska ugoda 1868 SPB 1910 Nagodba Svi zakoni o Nagodbi Zagreb 1906 Hrestih St Hrvatsko ugarska nagodba 1868 godine Beograd 1969