Мангиста уська о бласть каз Маңғыстау облысы колишня назва Мангишлацька область область на південному заході Казахстану

Мангиста́уська о́бласть (каз. Маңғыстау облысы, колишня назва Мангишлацька область) — область на південному заході Казахстану. Адміністративний центр — місто Актау.

Мангистауська область

каз. Маңғыстау облысы

Адм. центр

Актау

Країна

Казахстан

Регіон

Казахстан

**Межує з:** сусідні адмінодиниці
	Атирауська область	Актюбінська область
		Каракалпакстан
	Балканський велаят

Номерний знак

R і 12

Населення

- повне

▲ 587 440 (2014) ()

- густота

3,55 осіб/км² ()

Етнікон

казахи — 86,5 %;
росіяни — 8,6 %;
азербайджанці — 1,0 %;
українці — 0,7 %

Площа

- повна

165 642 км² ()

Висота

- максимальна

556 м
()

- мінімальна

−132 м (западина Карагіє)

Часовий пояс

Дата заснування

20 березня 1973

Аким

Алік Айдарбаєв

Вебсайт

офіційний сайт

Код ISO 3166-2

KZ-47

Вікісховище має мультимедійні дані
за темою: Мангистауська область

Історія

Область утворена 20 березня 1973 року з південної частини Гур'євської області і мала назву — Мангишлацька. В 1988 році область була ліквідована, але 1990 року відновлена вже під новою назвою.

Географія

Розташована на східному березі Каспійського моря, в більшій частині на півострові Мангистау, межує: на півночі з Атирауською та північному сході з Актюбінською областями, на півдні — з Туркменістаном та на сході — з Узбекистаном.

Північна частина області з обширними солончаками розташована на Прикаспійській низовині, центральну і південну частину займає плато (г. , 556 м), плато Устюрт і (на крайньому півдні). Кілька западин лежать нижче рівня моря, в тому числі дві найнижчі точки Казахстану — западини Карагіє (на захід від плато Мангистау) — 132 м і (між плато Мангистау і Устюрт) −70 м, а також западина (за 60 км на північний схід від Казахської затоки) −57 м.

Велика частина території області зайнята солончаковою пустелею з ділянками чагарникової рослинності на бурих ґрунтах: поверхня частково покрита солончаками, такировидними солонцями і пісками, в тому числі рухомими піщаними масивами (Бостанкум), з вкрай рідкою рослинністю.

Берег Каспійського моря порізаний численними затоками:

Біля берегів Каспійського моря знаходяться острови Тюленячі (в районі Мангистауської затоки) та (затока Комсомолець).

Клімат різко-континентальний, вкрай посушливий. Середня температура в січні −7 °C, в липні +27 °C (в окремі дні максимальна температура перевищує +40 °C). Опадів всього випадає близько 100—150 мм на рік.

Господарство

В області видобувається 25 % усієї нафти Казахстану. На початку 1950-х років у надрах були виявлені великі поклади урану і рідкісноземельних елементів.

Транспорт

Територією області проходить нафтопровід Актау-Жетибай-Озен. Місто Актау є морськими воротами Казахстану.

2014 року був затверджений перелік автомобільних шляхів обласного значення загальною протяжність 1012 км:


Номер	Назва	Протяжність, км
KR-1	«Актау-Каламкас» з під'їздом до аеропорту	278
KR-2	«Актау-Куюлус (ПГМК)»	44
KR-3	«Куюлус (ПГМК)-Шетпе»	45
KR-4	«Тасбулат-Карамандибас»	11
KR-5	«Жетиай-Карамандибас-Жанаозен»	80
KR-6	«Сайотес-Каракудук-Кизилсай»	108
KR-7	«Форт-Шевченко-43 км дороги Актау-Каламкас»	89
KR-8	«Форт-Шевченко-Таучик-Шетпе»	161
KR-9	«Опорний-Сарикамис»	80
KR-10	під'їзд до БВ «Фетісово» (Кендерлі)	5
KR-11	під'їзд до аеропорту «Актау»	14
KR-12	«Ата-Жоли»	97

2015 року був затверджений новий перелік, загальна протяжність доріг при цьому зменшилась до 932 км:


Номер	Назва	Протяжність, км
KR-1	«Актау-Форт-Шевченко»	122
KR-2	«43 км дороги Актау-Форт-Шевченко-родовище Каламкас»	231
KR-3	«Актау-аеропорт»	24
KR-4	«С.Шапагатов-аеропорт»	4
KR-5	«Актау-Куюлус»	44
KR-6	«Куюлус-Шетпе»	45
KR-7	«Тасболат-Карамандибас»	11
KR-8	«Жетибай-Карамандибас-Жанаозен»	80
KR-9	«Сайотес-Каракудук-Кизилсай»	108
KR-10	«Форт-Шевченко-Таучик-Шетпе»	161
KR-11	під'їзд до БВ «Кендерлі»	5
KR-12	«Ата-Жоли»	97

Соціальна сфера

2010 року був затверджений Державний перелік пам'яток історії та культури місцевого значення, який налічує в собі 570 об'єктів.

Адміністративний поділ

При утворені, у 1973 році, область ділилася на 3 райони: Бейнеуський, Єралієвський і Мангистауський. У 1980 році утворено Мунайлинський район, проте у 1988 він був ліквідований. У 1992 році утворено Тупкараганський район, а через рік Єралієвський район був перейменований в Каракіянський. У 2007 році відновлений Мунайлинський район.


№	Район	Площа, км²	Населення, осіб (1989)	Населення, осіб (1999)	Населення, осіб (2009)	Центр	АО	НП
1	Бейнеуський район	40519,33	23430	26548	46937	Бейнеу	10	11
2	Каракіянський район	64297,01	28403	23437	29579	Курик	7	9
3	Мангистауський район	47018,32	28282	29024	31215	Шетпе	12	21
4	Мунайлинський район	4921,89	11537	13300	74294	Мангистау	7	8
5	Тупкараганський район	8076,99	14420	14225	20544	Форт-Шевченко	6	6
6	Актауська м.а.	-	160930	144798	169809	Актау	1	2
7	Жанаозенська м.а.	-	55675	63337	113014	Жанаозен	4	5

Найбільші населені пункти

Населені пункти з чисельністю населення понад 10000 осіб:


№	Населений пункт	Населення, осіб (1989)	Населення, осіб (1999)	Населення, осіб (2009)
1	Актау	159 245	143 396	166 962
2	Жанаозен	48 339	48 871	91 332
3	Бейнеу	11 913	14 299	32 452
4	Рахат	-	-	-
5	Атамекен	-	-	22 428
6	Тенге	4 572	11 080	16 688
7	Кизилтобе	-	-	15 157
8	Мангистау	10 703	12 433	14 818
9	Баскудук	-	-	14 215
10	Шетпе	10 581	10 237	12 223
11	Жетибай	8 988	9 153	11 326
12	Батир	-	-	-

Населення

Станом на 2016 рік населення області становить 626774 особи.

Національний склад (станом на 2016 рік):

казахи — 565694 особи (90,26 %)
росіяни — 38248 осіб (6,1%)
азербайджанці — 5715 осіб
каракалпаки — 2242 особи
узбеки — 2146 осіб
лезгини — 1955 осіб
українці — 1954 особи
татари — 1707 осіб
вірмени — 1072 особи
корейці — 848 осіб
чеченці — 664 особи
киргизи — 640 осіб
грузини — 397 осіб
німці — 296 осіб
удіни — 235 осіб
білоруси — 214 осіб
осетини — 201 особа
інші — 2546 осіб

**Зміна чисельності населення**:
Роки	2003	2004	2005	2006	2007	2008
Населення	338 612	▲349 668	▲361 754	▲374 430	▲390 531	▲407 403

Роки	2009	2010	2011	2012	2013	2014
Населення	▲482 631	▲503 265	▲524 175	▲545 724	▲568 086

Примітки

Чисельність населення РК по областях, містах та районах на 1 січня 2014 (казах.), (рос.)
Агентство Республіки Казахстан по статистці. Архів [ 13 листопада 2013 у Wayback Machine.]: Національний склад населення Республіки Казахстан і його областей (том 1) [ 16 серпня 2011 у Wayback Machine.]
Чисельність населення за областями, містами і районами, статтю і окремими віковими групами, окремими етносами на 1 січня 2010^{[недоступне посилання]}
«Topographic Maps». Гора Бесшоки^{[недоступне посилання з липня 2019]} на Topomapper.com.
К. С. Лазаревич. «Ниже уровня моря» [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.] на Geo.1september.ru.
Завершен второй этап проекта по задержанию песков в селе Уштаган [ 7 березня 2016 у Wayback Machine.] Meta.kz від 15 грудня 2008 (рос.)
Постановление акимата Мангистауской области от 19 февраля 2014 года № 21. Зарегистрировано Департаментом юстиции Мангистауской области 18 марта 2014 года № 2369. Утратило силу - постановлением акимата Мангистауской области от 02 апреля 2015 года № 88 «Об утверждении перечня автомобильных дорог областного значения» [ 14 січня 2019 у Wayback Machine.] - Информационно-правовая система нормативных правовых актов Республики Казахстан (рос.)
Постановление акимата Мангистауской области от 02 апреля 2015 года № 88. Зарегистрировано Департаментом юстиции Мангистауской области от 05 мая 2015 года № 2714. Утратило силу постановлением акимата Мангистауской области от 7 октября 2020 года № 167 «Об утверждении перечня, наименований и индексов автомобильных дорог общего пользования областного значения» [ 14 січня 2019 у Wayback Machine.] - Информационно-правовая система нормативных правовых актов Республики Казахстан (рос.)
Постановление Мангистауского областного акимата от 28 июля 2010 года № 279. Зарегистрировано Департаментом юстиции Мангистауской области от 27 августа 2010 года № 2080. Утратило силу постановлением акимата Мангистауской области от 7 октября 2020 года № 166 «Об утверждении Государственного списка памятников истории и культуры местного значения» [ 14 січня 2019 у Wayback Machine.] - Информационно-правовая система нормативных правовых актов Республики Казахстан (рос.)
Численность населения Атырауской области по отдельным этносам на начало 2016 года (казах.)(рос.)
. Архів оригіналу за 30 січня 2014. Процитовано 9 лютого 2013.
Чисельність населення Республіки Казахстан по областях на 1 січня 2013 року^{[недоступне посилання з квітня 2019]}(казах.), (рос.)

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Мангистауська область

Офіційний сайт акімату Мангистауської області [ 30 серпня 2019 у Wayback Machine.] (казах.), (рос.), (англ.)
Погода у Мангистауській області. Казахстан [ 7 січня 2022 у Wayback Machine.]
Казахстан. Мангистауська область [ 5 грудня 2012 у Wayback Machine.] (рос.)
Карта Мангистауської області (південна частина колишньої Гур'євської області) [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.] на сайті Rubricon.com.
на Aqtau.chachin.ru. (англ.), (рос.)

	Атирауська область	Актюбінська область
Каспійське море	Пн	Каракалпакстан, Узбекистан
	Зх Мангистауська область Сх
	Пд
	Балканський велаят, Туркменістан

Це незавершена стаття з географії Казахстану.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] Чисельність населення РК по областях, містах та районах на 1 січня 2014 (казах.), (рос.)

[2] Агентство Республіки Казахстан по статистці. Архів [ 13 листопада 2013 у Wayback Machine.]: Національний склад населення Республіки Казахстан і його областей (том 1) [ 16 серпня 2011 у Wayback Machine.]

[Hsany2010-3] Чисельність населення за областями, містами і районами, статтю і окремими віковими групами, окремими етносами на 1 січня 2010^{[недоступне посилання]}

[4] «Topographic Maps». Гора Бесшоки^{[недоступне посилання з липня 2019]} на Topomapper.com.

[5] К. С. Лазаревич. «Ниже уровня моря» [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.] на Geo.1september.ru.

[6] Завершен второй этап проекта по задержанию песков в селе Уштаган [ 7 березня 2016 у Wayback Machine.] Meta.kz від 15 грудня 2008 (рос.)

[7] Постановление акимата Мангистауской области от 19 февраля 2014 года № 21. Зарегистрировано Департаментом юстиции Мангистауской области 18 марта 2014 года № 2369. Утратило силу - постановлением акимата Мангистауской области от 02 апреля 2015 года № 88 «Об утверждении перечня автомобильных дорог областного значения» [ 14 січня 2019 у Wayback Machine.] - Информационно-правовая система нормативных правовых актов Республики Казахстан (рос.)

[8] Постановление акимата Мангистауской области от 02 апреля 2015 года № 88. Зарегистрировано Департаментом юстиции Мангистауской области от 05 мая 2015 года № 2714. Утратило силу постановлением акимата Мангистауской области от 7 октября 2020 года № 167 «Об утверждении перечня, наименований и индексов автомобильных дорог общего пользования областного значения» [ 14 січня 2019 у Wayback Machine.] - Информационно-правовая система нормативных правовых актов Республики Казахстан (рос.)

[9] Постановление Мангистауского областного акимата от 28 июля 2010 года № 279. Зарегистрировано Департаментом юстиции Мангистауской области от 27 августа 2010 года № 2080. Утратило силу постановлением акимата Мангистауской области от 7 октября 2020 года № 166 «Об утверждении Государственного списка памятников истории и культуры местного значения» [ 14 січня 2019 у Wayback Machine.] - Информационно-правовая система нормативных правовых актов Республики Казахстан (рос.)

[kaz-at-pop-stat-2016-10] Численность населения Атырауской области по отдельным этносам на начало 2016 года (казах.)(рос.)

[11] . Архів оригіналу за 30 січня 2014. Процитовано 9 лютого 2013.

[12] Чисельність населення Республіки Казахстан по областях на 1 січня 2013 року^{[недоступне посилання з квітня 2019]}(казах.), (рос.)