Rhea mesopotamica це вимерлий вид птахів із роду Rhea Мешкали в Південному конусі Південної Америки Rhea mesopotamica Пе

Rhea mesopotamica — це вимерлий вид птахів із роду Rhea. Мешкали в Південному конусі Південної Америки.

Rhea mesopotamica Період існування: пізній міоцен, 7–5.5 млн р. т. PreꞒ Ꞓ O S D C P T J K Ꝑ N ▼
Біологічна класифікація
Царство:	Тварини (Animalia)
Тип:	Хордові (Chordata)
Клас:	Птахи (Aves)
Ряд:	Нандуподібні (Rheiformes)
Родина:	Нандові (Rheidae)
Рід:	Нанду (Rhea)
Вид:	†R. mesopotamica
Біноміальна назва
†Rhea mesopotamica (Agnolín & Noriega, 2012)
Синоніми
Rhea (Pterocnemia) mesopotamica Pterocnemia mesopotamica

Таксономія

Цей вид був вперше описаний у 2012 році палеонтологами Федеріко Л. Аньоліном і Хорхе І. Норьєгою під науковою назвою Pterocnemia mesopotamica. Цей родовий таксон здебільшого вважається включеним до роду Rhea, а P. mesopotamica був офіційно віднесений до роду Rhea Тамбуссі, Дегранжем і Де Мендоза (2023).

Географічне поширення, вік і стратиграфічне походження

Їхні останки були ексгумовані в шарах, що відповідають основі формації Ituzaingó, рівнів, які неофіційно позначаються як «Месопотамський», який виступає в ущелинах Ентре-Ріос річки Парана. Цим осадовим відкладенням приписували давність, що відповідає пізньому міоцену або вище (уайкерський вік).

Інший матеріал, який згадується як FMNH-PA-36, є ізольованою повною лівою плесновою кісткою, зібраною в 1952 році Хосе Луїсом Мінопріо та Браяном Паттерсоном. Географічно він походить із району Коррал-Ель-Агуасіто, неподалік від шахти Зітро, за 3,5 км на північ від каньйону річки Атуель, у провінції Мендоса (центрально-західна Аргентина). Стратиграфічно він походить із формації Айсоль, яку відносять до середнього та пізнього міоцену.

Примітки

Agnolín, Federico L. & Jorge I. Noriega (2012). «Una nueva especie de ñandú (Aves: Rheidae) del Mioceno tardío de la Mesopotamia Argentina». Ameghiniana 49 (2): 236–246.
Sibley, C. G., & Monroe, B. L. (1990). Distribution and Taxonomy of Birds of the World. Yale University Press.
Rheidae en A Classification of the Bird Species of South America, South American Classification Committee, American Ornithologists' Union (consultado el 21 de agosto de 2015).
Claudia P. Tambussi; Federico J. Degrange; Ricardo S. De Mendoza (2023). "The present state of knowledge of the Cenozoic birds of Argentina" by Tonni 1980: four decades after. Publicación Electrónica de la Asociación Paleontológica Argentina. 23 (1): 255—295. doi:10.5710/PEAPA.13.08.2022.418.
Frenguelli, 1920. Contribución al conocimiento de la geología de Entre Ríos. Boletín de la Academia Nacional de Ciencias de Córdoba 24: 55– 256.
Cione, A.L., Azpelicueta, M.M., Bond., M., Carlini, A.A., Casciotta, J.R., Cozzuol, M.A., de la Fuente, M., Gasparini, Z., Goin, F.J., Noriega, J.I., Scillato Yané, G.J., Soibelzon, L., Tonni, E.P., Verzi, D. y Vucetich, M.G. 2000. Miocene vertebrates from Entre Ríos Province, eastern Argentina. En: F.G. Aceñolaza y R. Herbst (Eds.), El Neógeno de Argentina, Serie de Correlación Geológica INSUGEO 14: 191–237.
Forasiepi, A.M., Martinelli, A.G., de la Fuente, M., Diéguez, S. y Bond, M. 2011. Paleontology and stratigraphy of the Aisol Formation (Neogene), San Rafael, Mendoza. En: J.A. Salfity y R.A. Marquillas (Eds.), Cenozoic Geology of the Central Andes of Argentina, SCS Publisher, Salta, p. 135–154.

[Agnolin12-1] Agnolín, Federico L. & Jorge I. Noriega (2012). «Una nueva especie de ñandú (Aves: Rheidae) del Mioceno tardío de la Mesopotamia Argentina». Ameghiniana 49 (2): 236–246.

[2] Sibley, C. G., & Monroe, B. L. (1990). Distribution and Taxonomy of Birds of the World. Yale University Press.

[3] Rheidae en A Classification of the Bird Species of South America, South American Classification Committee, American Ornithologists' Union (consultado el 21 de agosto de 2015).

[4] Claudia P. Tambussi; Federico J. Degrange; Ricardo S. De Mendoza (2023). "The present state of knowledge of the Cenozoic birds of Argentina" by Tonni 1980: four decades after. Publicación Electrónica de la Asociación Paleontológica Argentina. 23 (1): 255—295. doi:10.5710/PEAPA.13.08.2022.418.

[5] Frenguelli, 1920. Contribución al conocimiento de la geología de Entre Ríos. Boletín de la Academia Nacional de Ciencias de Córdoba 24: 55– 256.

[6] Cione, A.L., Azpelicueta, M.M., Bond., M., Carlini, A.A., Casciotta, J.R., Cozzuol, M.A., de la Fuente, M., Gasparini, Z., Goin, F.J., Noriega, J.I., Scillato Yané, G.J., Soibelzon, L., Tonni, E.P., Verzi, D. y Vucetich, M.G. 2000. Miocene vertebrates from Entre Ríos Province, eastern Argentina. En: F.G. Aceñolaza y R. Herbst (Eds.), El Neógeno de Argentina, Serie de Correlación Geológica INSUGEO 14: 191–237.

[7] Forasiepi, A.M., Martinelli, A.G., de la Fuente, M., Diéguez, S. y Bond, M. 2011. Paleontology and stratigraphy of the Aisol Formation (Neogene), San Rafael, Mendoza. En: J.A. Salfity y R.A. Marquillas (Eds.), Cenozoic Geology of the Central Andes of Argentina, SCS Publisher, Salta, p. 135–154.