Еміль Карорль Крукович-Пшеджимірський (пол. Emil Karol Krukowicz-Przedrzymirski; 25 січня 1886 — 29 травня 1957) — польський військовик, генерал-майор Війська Польського.
Еміль Крукович-Пшеджимірський | |
---|---|
Народився | 25 січня 1886[1] Немирів, Яворівський район, Львівська область, Україна |
Помер | 29 травня 1957[1] (71 рік) Торонто, Канада |
Країна | Республіка Польща |
Діяльність | офіцер |
Знання мов | польська |
Учасник | Друга світова війна, Перша світова війна і Польсько-радянська війна 1920 |
Роки активності | з 1906 |
Військове звання | генерал-майор |
Нагороди | |
|
Біографія
Дитинство та юність
Еміль народився 25 січня 1886 року в Немирові (нині Львівська область, Україна). Його батько Кароль Якуб був фармацевтом та власником аптеки, мама — Ванда Марія Смірзіц, чешка за походженням. Він був братом Стефана (1884—1918), бухгалтера за фахом, та (1889—1944), також офіцера-артилеріста та спортсмена (він став бронзовим призером Чемпіонату Європи з фігурного катання. Закінчив нижчу військову реальну школу в Кошице і вищу школу в Меріш-Вайскірхені (нині Граніце у Чехії). Потім він навчався у Військово-технічній академії в Медлінгу (Австрія). У 1906 році йому присвоєно звання підпоручика. З 1 жовтня 1907 року по 30 квітня 1908 року слухав курси Школи верхової їзди. 18 серпня 1908 року приписаний до у Львові. У 1911 році отримав звання підпоручика.
Перша світова війна
Під час Першої світової війни він командував батареєю в рідному полку. 26 серпня 1914 року в боях під Буськом біля Львова був поранений у ногу. У 1915—1916 роках був лектором, а потім командиром шкільної роти в Артилерійській юнкерській школі в Трайскірхені поблизу Відня. У середині 1915 року, будучи офіцером 32-го полку польової артилерії, йому присвоєно звання підпоручика королівської імператорської армії. Потім повернувся в рідний полк, де послідовно служив: полковим ад'ютантом, командиром ескадрону і другим штаб-офіцером полку.
10 листопада 1918 року добровільно пішов на службу до Війська Польського. Спочатку він служив військовим делегатом Спеціальної місії в Югославії та Угорщині. З 1 квітня по 20 травня 1919 року командував ескадроном , а з 20 травня 1919 року по 30 квітня 1920 року — начальник артилерійської секції Першого Головного Командування. Під час польсько-радянської війни в 1920 році він очолив , який формувався в Грудзьондзі. У той час (у липні та серпні 1920 р.) він також був командувачем південної ділянки оборони Грудзьондзя. З 12 серпня по 31 жовтня 1920 року командував полком на Північно-Східному фронті. За бої за Городець на Поліссі був нагороджений Срібним хрестом військового ордена Virtuti Militari, а в 1935 році місто надало йому звання почесного громадянина. Після закінчення інформаційних курсів для старших начальників у Познані знову приступив до обов'язків командира 16-го полку польової артилерії і виконував їх до 21 жовтня 1922 року.
Друга світова війна
У міжвоєнний період дослужився до звання бригадного генерала 1 січня 1932 року. Під час німецького вторгнення у 1939 році призначений командувачем армії «Модлін». Армія «Модлін» під його командуванням вела триденний (1–3 вересня 1939), протистоячи 3-й німецькій армії генерала Георга фон Кюхлера. Потім у безперервних боях армія «Модлін» разом з підпорядкованою їй відступила і оборонялася на лінії Нарва і Буг. 10 вересня армія почала відступ від річки Буг до Калушина. 11 вересня армія увійшла до складу новоствореного . Прориваючись до південно-східної Польщі, він брав участь у з VII німецьким армійським корпусом.
Після поразки польських військ потрапив у полон 27 вересня 1939 року. Перебував у різних таборах для офіцерів. Після п'яти років полону він був визволений американцями 29 квітня 1945 року. Спочатку він поїхав до Парижа, а потім до Ніцци, де представляв 18 бригадних генералів, які там перебували, перед польською військовою владою в Лондоні.
Повоєнні роки
1 липня 1945 року йому надано звання генерал-майора зі старшинством 1 січня 1946 року. Про це призначення генерал Владислав Андерс повідомив його лише в лютому 1955 року.
У 1947 році він возз'єднався з родиною у Великій Британії, а в 1949 році разом із дружиною переїхав до Канади, де жила його дочка Малгожата. Проживши рік у Монреалі, він оселився в Торонто, де залишився до кінця свого життя.
Примітки
- MAK
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Emil Karorl Krukovich Pshedzhimirskij pol Emil Karol Krukowicz Przedrzymirski 25 sichnya 1886 29 travnya 1957 polskij vijskovik general major Vijska Polskogo Emil Krukovich PshedzhimirskijNarodivsya25 sichnya 1886 1886 01 25 1 Nemiriv Yavorivskij rajon Lvivska oblast UkrayinaPomer29 travnya 1957 1957 05 29 1 71 rik Toronto KanadaKrayina Respublika PolshaDiyalnistoficerZnannya movpolskaUchasnikDruga svitova vijna Persha svitova vijna i Polsko radyanska vijna 1920Roki aktivnostiz 1906Vijskove zvannyageneral majorNagorodi Mediafajli u VikishovishiBiografiyaDitinstvo ta yunist Emil narodivsya 25 sichnya 1886 roku v Nemirovi nini Lvivska oblast Ukrayina Jogo batko Karol Yakub buv farmacevtom ta vlasnikom apteki mama Vanda Mariya Smirzic cheshka za pohodzhennyam Vin buv bratom Stefana 1884 1918 buhgaltera za fahom ta 1889 1944 takozh oficera artilerista ta sportsmena vin stav bronzovim prizerom Chempionatu Yevropi z figurnogo katannya Zakinchiv nizhchu vijskovu realnu shkolu v Koshice i vishu shkolu v Merish Vajskirheni nini Granice u Chehiyi Potim vin navchavsya u Vijskovo tehnichnij akademiyi v Medlingu Avstriya U 1906 roci jomu prisvoyeno zvannya pidporuchika Z 1 zhovtnya 1907 roku po 30 kvitnya 1908 roku sluhav kursi Shkoli verhovoyi yizdi 18 serpnya 1908 roku pripisanij do u Lvovi U 1911 roci otrimav zvannya pidporuchika Persha svitova vijna Pid chas Pershoyi svitovoyi vijni vin komanduvav batareyeyu v ridnomu polku 26 serpnya 1914 roku v boyah pid Buskom bilya Lvova buv poranenij u nogu U 1915 1916 rokah buv lektorom a potim komandirom shkilnoyi roti v Artilerijskij yunkerskij shkoli v Trajskirheni poblizu Vidnya U seredini 1915 roku buduchi oficerom 32 go polku polovoyi artileriyi jomu prisvoyeno zvannya pidporuchika korolivskoyi imperatorskoyi armiyi Potim povernuvsya v ridnij polk de poslidovno sluzhiv polkovim ad yutantom komandirom eskadronu i drugim shtab oficerom polku 10 listopada 1918 roku dobrovilno pishov na sluzhbu do Vijska Polskogo Spochatku vin sluzhiv vijskovim delegatom Specialnoyi misiyi v Yugoslaviyi ta Ugorshini Z 1 kvitnya po 20 travnya 1919 roku komanduvav eskadronom a z 20 travnya 1919 roku po 30 kvitnya 1920 roku nachalnik artilerijskoyi sekciyi Pershogo Golovnogo Komanduvannya Pid chas polsko radyanskoyi vijni v 1920 roci vin ocholiv yakij formuvavsya v Grudzondzi U toj chas u lipni ta serpni 1920 r vin takozh buv komanduvachem pivdennoyi dilyanki oboroni Grudzondzya Z 12 serpnya po 31 zhovtnya 1920 roku komanduvav polkom na Pivnichno Shidnomu fronti Za boyi za Gorodec na Polissi buv nagorodzhenij Sribnim hrestom vijskovogo ordena Virtuti Militari a v 1935 roci misto nadalo jomu zvannya pochesnogo gromadyanina Pislya zakinchennya informacijnih kursiv dlya starshih nachalnikiv u Poznani znovu pristupiv do obov yazkiv komandira 16 go polku polovoyi artileriyi i vikonuvav yih do 21 zhovtnya 1922 roku Druga svitova vijna U mizhvoyennij period dosluzhivsya do zvannya brigadnogo generala 1 sichnya 1932 roku Pid chas nimeckogo vtorgnennya u 1939 roci priznachenij komanduvachem armiyi Modlin Armiya Modlin pid jogo komanduvannyam vela tridennij 1 3 veresnya 1939 protistoyachi 3 j nimeckij armiyi generala Georga fon Kyuhlera Potim u bezperervnih boyah armiya Modlin razom z pidporyadkovanoyu yij vidstupila i oboronyalasya na liniyi Narva i Bug 10 veresnya armiya pochala vidstup vid richki Bug do Kalushina 11 veresnya armiya uvijshla do skladu novostvorenogo Prorivayuchis do pivdenno shidnoyi Polshi vin brav uchast u z VII nimeckim armijskim korpusom Pislya porazki polskih vijsk potrapiv u polon 27 veresnya 1939 roku Perebuvav u riznih taborah dlya oficeriv Pislya p yati rokiv polonu vin buv vizvolenij amerikancyami 29 kvitnya 1945 roku Spochatku vin poyihav do Parizha a potim do Nicci de predstavlyav 18 brigadnih generaliv yaki tam perebuvali pered polskoyu vijskovoyu vladoyu v Londoni Povoyenni roki 1 lipnya 1945 roku jomu nadano zvannya general majora zi starshinstvom 1 sichnya 1946 roku Pro ce priznachennya general Vladislav Anders povidomiv jogo lishe v lyutomu 1955 roku U 1947 roci vin vozz yednavsya z rodinoyu u Velikij Britaniyi a v 1949 roci razom iz druzhinoyu pereyihav do Kanadi de zhila jogo dochka Malgozhata Prozhivshi rik u Monreali vin oselivsya v Toronto de zalishivsya do kincya svogo zhittya PrimitkiMAK d Track Q105192847