Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інших людей з таким ім ям Вісенте Вісенте Рамон Герреро Сальданья ісп Vicente Ramón Guerrero Sa

Вісенте Герреро

Вісенте Герреро
У Вікіпедії є статті про інших людей з таким ім'ям: Вісенте.

Вісенте Рамон Герреро Сальданья (ісп. Vicente Ramón Guerrero Saldaña; 10 серпня 1782, , Герреро, Мексика — 14 лютого 1831, , Оахака, Мексика) — мексиканський революціонер і політичний діяч, один з лідерів повстанського руху у війні за незалежність Мексики (1810—1821), командував партизанськими загонами. Президент Мексики протягом 1829 року.

Вісенте Герреро
ісп. Vicente Ramón Guerrero Saldaña
image
Ім'я при народженніісп. Vicente Ramón Guerrero
Народився10 серпня 1782(1782-08-10)[1][2][…]
d, Ґерреро, Мексика
Помер14 лютого 1831(1831-02-14)[1][2][…] (48 років)
d
Країнаimage Мексика
ДіяльністьMilitar, військовослужбовець, політик
Знання мовіспанська
Учасникd, d, d, d, d, d і d
Роки активностіз 1810
Посадапрезидент Мексики, Q21012296? і Q21012404?
Військове званнягенерал
Партіяd
Автографimage

Життєпис

image
Військові дії Герреро

Народився в містечку за 100 км від Акапулько вглиб континенту в Південній Сьєрра-Мадре. Мати — Марія де Гуадалупе Салданья (ісп. María de Guadalupe Saldaña), африканського походження. Батько — Педро Герреро (ісп. Pedro Guerrero), метис. Був частково африканського, частково філіппінського, частково метиського походження. Описується як високий чоловік з орлиним профілем.

Приєднався до революційної боротьби проти іспанського панування під керівництвом Мігеля Ідальго-і-Костільї 1810 року. Коли того розгромили, командував тисячами повстанців у місті Оахака. Після розстрілу і наступника Ідальго Хосе Марії Морелоса, 1815 року командування повстанськими загонами взяли Вісенте Герреро і Гуадалупе Вікторія.

Відправлений знищити загін Герреро Аґустін де Ітурбіде перейшов на його бік і проголосив спільно з ним 1821 року «Ігуальський план» (ісп. Plan de Iguala, від назви міста Ігуала), або «План трьох гарантій». Після підсумкового завоювання Мексикою незалежності Герреро виступав за встановлення республіканської форми правління, і коли Ітурбіде, (якого в Ігуалі він називав «великодушним вождем» і «батьком нації») 1823 року проголосив себе імператором Агустіном I, виступив проти нього.

Від 1 квітня до 17 грудня 1829 року обіймав посаду президента Мексики. Поки в Мексиці не було партій і їх роль виконували масонські ложі, належав до більш ліберального [ru]; примикав до лівого крила лібералів («пурос»). В період його президентства прийнято закон, що скасовує рабство. Він також розгромив при Тампіко іспанців, які намагалися відновити своє панування.

Повалений внаслідок державного перевороту в грудні 1829 року і приходу до влади консерваторів на чолі з . Пішов у гори і продовжував боротьбу, але був обманом захоплений у полон і розстріляний.

Дід мексиканського письменника і політичного діяча [es].

Примітки

  1. Encyclopædia Britannica
    d:Track:Q5375741
  2. SNAC — 2010.
    d:Track:Q29861311
  3. Diccionario biográfico español — Real Academia de la Historia, 2011.
    d:Track:Q41705771d:Track:Q2720582

Література

  • Паркс Г. История Мексики / Пер. Ш. А. Богиной. — М. : Издательство иностранной литературы, 1949. — 364 с.

Посилання

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej z takim im yam Visente Visente Ramon Gerrero Saldanya isp Vicente Ramon Guerrero Saldana 10 serpnya 1782 Gerrero Meksika 14 lyutogo 1831 Oahaka Meksika meksikanskij revolyucioner i politichnij diyach odin z lideriv povstanskogo ruhu u vijni za nezalezhnist Meksiki 1810 1821 komanduvav partizanskimi zagonami Prezident Meksiki protyagom 1829 roku Visente Gerreroisp Vicente Ramon Guerrero SaldanaIm ya pri narodzhenniisp Vicente Ramon GuerreroNarodivsya10 serpnya 1782 1782 08 10 1 2 d Gerrero MeksikaPomer14 lyutogo 1831 1831 02 14 1 2 48 rokiv dKrayina MeksikaDiyalnistMilitar vijskovosluzhbovec politikZnannya movispanskaUchasnikd d d d d d i dRoki aktivnostiz 1810Posadaprezident Meksiki Q21012296 i Q21012404 Vijskove zvannyageneralPartiyadAvtograf Mediafajli u VikishovishiZhittyepisVijskovi diyi Gerrero Narodivsya v mistechku za 100 km vid Akapulko vglib kontinentu v Pivdennij Syerra Madre Mati Mariya de Guadalupe Saldanya isp Maria de Guadalupe Saldana afrikanskogo pohodzhennya Batko Pedro Gerrero isp Pedro Guerrero metis Buv chastkovo afrikanskogo chastkovo filippinskogo chastkovo metiskogo pohodzhennya Opisuyetsya yak visokij cholovik z orlinim profilem Priyednavsya do revolyucijnoyi borotbi proti ispanskogo panuvannya pid kerivnictvom Migelya Idalgo i Kostilyi 1810 roku Koli togo rozgromili komanduvav tisyachami povstanciv u misti Oahaka Pislya rozstrilu i nastupnika Idalgo Hose Mariyi Morelosa 1815 roku komanduvannya povstanskimi zagonami vzyali Visente Gerrero i Guadalupe Viktoriya Vidpravlenij znishiti zagin Gerrero Agustin de Iturbide perejshov na jogo bik i progolosiv spilno z nim 1821 roku Igualskij plan isp Plan de Iguala vid nazvi mista Iguala abo Plan troh garantij Pislya pidsumkovogo zavoyuvannya Meksikoyu nezalezhnosti Gerrero vistupav za vstanovlennya respublikanskoyi formi pravlinnya i koli Iturbide yakogo v Iguali vin nazivav velikodushnim vozhdem i batkom naciyi 1823 roku progolosiv sebe imperatorom Agustinom I vistupiv proti nogo Vid 1 kvitnya do 17 grudnya 1829 roku obijmav posadu prezidenta Meksiki Poki v Meksici ne bulo partij i yih rol vikonuvali masonski lozhi nalezhav do bilsh liberalnogo ru primikav do livogo krila liberaliv puros V period jogo prezidentstva prijnyato zakon sho skasovuye rabstvo Vin takozh rozgromiv pri Tampiko ispanciv yaki namagalisya vidnoviti svoye panuvannya Povalenij vnaslidok derzhavnogo perevorotu v grudni 1829 roku i prihodu do vladi konservatoriv na choli z Pishov u gori i prodovzhuvav borotbu ale buv obmanom zahoplenij u polon i rozstrilyanij Did meksikanskogo pismennika i politichnogo diyacha es PrimitkiEncyclopaedia Britannica d Track Q5375741 SNAC 2010 d Track Q29861311 Diccionario biografico espanol Real Academia de la Historia 2011 d Track Q41705771d Track Q2720582LiteraturaParks G Istoriya Meksiki Per Sh A Boginoj M Izdatelstvo inostrannoj literatury 1949 364 s Posilannya

Дата публікації:
Топ