Адміралтейська площа — площа в однойменному парку, розташована в Центральному районі Миколаєва, сформована на початку ХІХ століття на місці соляних складів Чорноморського флоту та дрібних казарм. Обмежується вулицями Набережною, , 68 Десантників і навчальними корпусами Чорноморського національного університету імені Петра Могили.
Адміралтейська площа Україна | |
---|---|
Пам'ятник «Борцям за владу Рад» в центрі площі | |
Населений пункт | Миколаїв |
Місцевість | |
Район | Центральний |
Історичні відомості | |
Назва на честь | Миколаївське адміралтейство |
Колишні назви | Площа Комунарів Площа імені 61-го комунара |
Загальні відомості | |
Координати | 46°58′19″ пн. ш. 32°00′40″ сх. д. / 46.97194° пн. ш. 32.01111° сх. д. |
Транспорт | |
Покриття | асфальт |
Інфраструктура | |
Пам'ятники | «Борцям за владу Рад» |
Храми | Каплиця Божої Матері Цілительки |
Парки | Адміралтейський парк |
Зовнішні посилання | |
У проєкті OpenStreetMap | r693301495 |
Мапа | |
Назва
Назву дано через Миколаївське адміралтейство, паралельно якому розташовувалась площа. У березні 1919 року площа була перейменована на площу Комунарів за рішенням Миколаївської міської ради, на згадку про робітників, які загинули у дні Березневого повстання 1918 року проти австро-німецьких окупантів. Після громадянської війни назва закріпилася на згадку про 61-го комунара, розстріляних у ніч з 6 на 7 листопада 1919 року військами Денікіна на цій площі біля стіни Адміралтейства (за іншими даними — біля стіни флотського напівекіпажу).
У 2016 році площі було повернено її первісну назву — Адміралтейська.
Історія
Формування
Зараз площа є прямокутником розміром близько 460 на 270 метрів, витягнутим практично по лінії схід — захід, майже повністю засадженим деревами. У його центральній частині знаходиться пам'ятник «Борцям за владу Рад», а у північній — автостоянка.
Адміралтейська площа або Адміралтейський плац сформувався на початку XIX століття на місці соляних складів та дрібних казарм, що займали великий простір. На Адміралтейській площі знаходилися головні ворота адміралтейства, три корпуси казарм флотських екіпажів, будинок притулку Благодійного товариства та морська аптека. Перед центральною будівлею казарм було встановлено пам'ятник матросу Гнату Шевченку.
Свою першу назву площа отримала задовго до того, як 1835 року вперше офіційно отримали імена вулиці Миколаєва. Так, наприклад, у списку найменувань вулиць 1835 року зазначено, що дві поперечні вулиці в городовій частині Миколаєва — Садова та Інженерна, а також п'ять поперечних вулиць в Адміралтейській частині — 1-а, 2-а, 3-я, 4-а та 5-та Слобідські беруть свій початок від Адміралтейської площі. На підставі цього списку та плану міста 1837 року можна зробити висновок про тодішній розмір цієї площі — вона займала величезну територію завдовжки майже один кілометр вздовж Адміралтейства в межах нинішніх вулиць Інженерної, Набережної, 1-ї Воєнної та 68-ми Десантників.
У 1832 році за наказом військового губернатора міста, адмірала О. С. Грейга, вся територія площі була віднесена до земель Морського відомства і перебувала під його юрисдикцією до 1917 року.
У тому ж 1832 році архітектор Карл Акройд розробив план забудови практично всієї площі ластовими і флотськими казармами для розміщення екіпажів кораблів, що будуються і ремонтуються, і інших службовців флоту, а також робочими казармами для розміщення робочих екіпажів — майстрових і служачих. Відповідно до затвердженого Грейгом генерального плану 1832 року в 1833—1841 роках у частині площі між вулицями 1-ї та 2-ї Слобідськими звели комплекс будівель флотських казарм, що складається з трьох однотипних, розташованих літерою «П» триповерхових будівель у стилі пізнього класицизму. Їхні проекти також розроблялися Карлом Акройдом. Кожна з цих будівель могла вмістити від 1200 до 2000 чоловік. Після будівництва тут розміщувалися робочі екіпажі, і, частково, флотські екіпажі кораблів, що будуються і ремонтуються. Інші, проектовані Акройдом будівлі, так і не були збудовані.
Квартал із новими казармами розділив площу на дві нерівні частини — західну та східну. Східна ділянка, як більша за розмірами, залишила за собою назву Адміралтейської площі, а на західному утворилася відокремлена територія у формі п'ятикутника, яка з 1863 стала іменуватися Гімназійною площею у зв'язку з відкриттям у західному будинку казарм Олександрівської чоловічої гімназії. В 1883 році тут розбили сквер, який на честь головного командира Чорноморського флоту і військового губернатора Миколаєва М. П. Манганарі було названо Манганаріївським. У перші роки радянської окупації він був перейменований на Пролетарський.
У 1838—1842 роках у північній частині Адміралтейської площі за проектом того ж архітектора Акройда в ході під керівництвом адмірала М. П. Лазарєва реконструкції Головного Миколаївського Адміралтейства було збудовано кам'яну стіну та дві брами, які відділили площу від самого Адміралтейства, чітко викресливши її північні кордони.
Південний кордон визначала вулиця Аптекарська (з 1965 року — 68-ми Десантників).
Таким чином, вже до середини 1840-х років Адміралтейська площа була сформована майже у нинішніх її межах.
Під час Першої світової і громадянської війн
17 березня 1918 року Миколаїв окупували німецькі війська, переважна більшість яких розквартувалася у флотських казармах у районі Адміралтейської площі. Вже 22 березня, у другій половині дня у місті спалахнуло повстання, спрямоване на звільнення міста від окупантів. Серед повсталих знаходилися робітники заводів та колишні фронтовики. Основними місцями боїв, у ході яких застосовувалися навіть артилерія та авіація, стали Адміралтейська площа, базар та район сучасної вулиці Декабристів.
У перший день повстання великий загін робітників повів наступ на флотські казарми, що знаходилися під німецьким контролем, і на сам завод «Руссуд» (колишнє адміралтейство). Атаки проводилися з боку Адміралтейської площі та . Тут почалися запеклі сутички.
Бої у місті тривали й надалі аж до 26 березня. Загалом на Адміралтейській площі загинули сотні жителів Миколаєва та німецьких солдатів. Через рік, 15 березня 1919 року, у місті вкотре було встановлено радянський режим. Приблизно в той же час Миколаївською радою було прийнято рішення про перейменування Адміралтейської площі на площу Комунарів — на згадку про робітників, які загинули в дні Березневого повстання 1918 року.
Через два з половиною місяці, у травні 1919 року у селі Нечаяне спалахнуло повстання селян, спрямоване проти радянської влади. 26 травня повстанці захопили загін радянських працівників у кількості 16 осіб. Всі вони були вбиті повстанцями у тому ж селі. За кілька днів їх тіла спецзагоном червоноармійців доправили до Миколаєва, де у неділю, 1 червня 1919 року на Соборній площі відбувся жалобний мітинг. Після нього похоронна процесія Адміральською вулицею пішки пройшла до площі Комунарів, де днем раніше було споруджено склеп.
У цій братській могилі поховали всіх 16 загиблих, після чого над нею звели пам'ятник, зображення якого не збереглося. Також невідоме точно і місце його розташування.
У серпні 1919 року на площі було поховано ще 26 осіб. Це були комуністи та безпартійні, які загинули 6 серпня під час придушення повстання у селі Матвіївка поблизу Миколаєва.
Проіснували склеп та пам'ятник недовго. Вже наприкінці листопада 1919 року їх було повністю знищено. 19 серпня 1919 року місто зайняли білогвардійські денікінські війська. Сюди увійшла 4-а піхотна дивізія під керівництвом генерала Я. О. Слащова. Тіла вбитих комунарів було вилучено зі склепу та перепоховано на міському інтернаціональному цвинтарі в районі сучасного зоопарку.
Згідно з офіційною версією радянських газет того часу, 19 листопада білогвардійською контррозвідкою в місті було затримано двох більшовицьких підпільників, які розклеювали листівки. Після цього того ж дня було проведено кілька обшуків, під час яких було заарештовано ще кількох людей. Про це було повідомлено Я. О. Слащову з наданням списку з 61 особи, нібито пов'язаної з підпіллям. Вивчивши список, він наказав розстріляти всіх вказаних у ньому людей, які утримувалися на той момент у в'язницях міста.
Рабочих, що йшли рано вранці на завод «Руссуд», білогвардійці змусили знести всі трупи в одне місце — до зруйнованого пам'ятника та склепу комунарів, звідки тіла вбитих потім забирали для поховання їх рідні.
Доба радянської влади
На згадку про розстріляних комунарів у 1930 році суднобудівному заводу «Руссуд» надали ім'я «61», а ще за кілька років — «ім. 61 комунара».
12 червня 1936 року в центральній частині площі було відкрито пам'ятник «Борцям за владу Рад». Автори проекту — скульптори М. Г. Лисенко та Л. Д. Муравін. Проте вже через п'ять років — у 1941 році він був зруйнований нацистами. Пам'ятник відновили лише 1967 року, але зі склобетону, а вже через рік він був відлитий у бронзі у Санкт-Петербурзі та доставлений до Миколаєва.
Через рік після відкриття першого пам'ятника, у грудні 1937 року, почали проводитись роботи з перетворення площі Комунарів на парк.
До чергових роковин розстрілу комунарів на площі встановили дерев'яну споруду — мавзолей загиблих героїв, який згодом перетворився на музей Комунарів. Він був пофарбований у чорний колір, обшивка — у червоний. Ця споруда привертала підвищену увагу місцевих жителів, оскільки в ній було електричне освітлення, тоді як решта Слобідки освітлювала своє житло гасовими лампами. Дерев'яна споруда згодом згоріла.
На початку 1970-х років було розроблено новий план забудови площі. Тут планувалося розмістити палац культури заводу «ім. 61 Комунару», який на цьому місці так і не збудували. Але підготовчі роботи проводились. До 200-річчя заводу було реконструйовано заводську стіну, що проходить вздовж площі. У ній було відлито величезний бетонний якір, а сама стіна була облицьована білим пиляним каменем, у якому група художників з країн Балтії вирізала безліч символічних фігур, що зображують етапи розвитку найстарішої миколаївської верфі. На стіні були встановлені відлиті з металу зображення збудованих на заводі кораблів та суден з їх найменуваннями, які, на початку 1990-х років були демонтовані.
Сучасність
На початку 2000-х років у південній частині площі звели каплицю, освячену на честь Божої Матері Цілительки. Усередині каплиці встановлено скульптуру Божої матері. Навпроти храму, під деревами, розташовуються лавки і невеликий чорний камінь, на якому висічена молитва Благодатної Марії та подяка Святій Діві за зцілення.
На території площі розташовується спортивний і кінологічний майданчик для вигулу та дресирування собак.
На 2022 рік була запланована реконструкція площі. Згідно документації, заплановані нове покриття, бордюрна стрічка, встановлення смітників, лавок. Також на площі мають встановити майданчики для стрітболу, баскетболу та тенісу, трибуни, дві велопарковки, майданчики для йоги, дитячий ігровий майданчик, громадські туалети, скейтпарк, а також конструкції для паркуру, воркауту та боулдерингу. Крім того, підрядник має оновити освітлення на Адміралтейській площі.
Пам'ятники
В центрі площі розташовується пам'ятник «Борцям за владу Рад». Встановлений у 1967 році, пам'ятник являє собою дві постаті робітників, одна з яких, будучи пораненим, передає прапор іншому. На чотирьох сторонах гранітного п'єдесталу розташовані барельєфи із зображенням сцен революційного минулого Миколаєва. Внизу напис: «Безсмертним борцям за владу Рад».
Скульптури і барельєфи виконані з бронзи. Відливався пам'ятник у Санкт-Петербурзі, а для його виготовлення із Миколаївського суднобудівного заводу туди було відправлено два бронзові дев'ятитонні корабельні гвинти, з яких він і був виготовлений.
На північ від пам'ятника розташовується пам'ятний камінь про закладання алеї, посадженої у жовтні 1977 року. Камінь являє собою фігуру майже прямокутного трикутника, на гіпотенузі якої вирізьблено напис: «Аллея посажена в честь 60-тилетия Великого Октября ветеранами КПСС, участниками Великой Октябрьской социалистической революции и гражданской войны. Октябрь 1977».
- Пам'ятник «Борцям за владу Рад»
- Дошка на пам'ятнику. Лицьова сторона
- Дошка на пам'ятнику. Ліва сторона
- Дошка на пам'ятнику. Права сторона
- Дошка на пам'ятнику. Задня сторона
- Пам'ятний камень закладання алеї
Олександрівський могильник
Восени 2010 року в результаті копання котловану однієї з приватних фірм під будівництво спортивного комплексу на території Адміралтейської площі. Розміри пам'ятника та його межі нині точно не встановлені, оскільки територія, де він перебуває, була неодноразово перепланована при міському будівництві в XIX—XX століттях.
Навесні-восени 2011 року Миколаївська новобудовна археологічна експедиція Науково-дослідного центру «Лукомор'я» інституту археології національної Академії наук України та Миколаївського національного університету імені В. А. Сухомлинського проводила рятувальні археологічні дослідження. В результаті робіт було відкрито та вивчено три нові пам'ятки античної епохи, серед яких і могильник «Олександрівській».
Площа розкопок могильника 2011 року відповідала площі майбутнього будівельного котловану та становила трохи більше 1600 м2. На могильнику було досліджено 25 ґрунтових поховань. Розташований в північно-західній частині площі.
Примітки
- Адмиралтейская площадь, Адмиралтейский плац в Николаеве (рос.). Миколаївська Правда. 7 серпня 2017. Процитовано 22 березня 2023.
- Оранский, Дмитрий (18 січня 2014). Неизвестная известная площадь (рос.). Николаевский базар. Процитовано 22 березня 2023.
- Людковский Ш. С. (1986). Николаев: страницы революционной славы (рос.). Одесса: Маяк. с. 100—101.
- Любаров, Юрий (29 апреля 2015). В честь каких коммунаров названа площадь? (рос.). Віртуальний музей міста Миколаїв.
- И. С. Павлик, В. Р. Лифанов, Л. В. Мычаковская (1988). Улицы рассказывают (рос.). Одесса: Маяк. с. 162.
- В Николаеве реконструируют Адмиралтейскую площадь и построят там ряд спортивных объектов. 0512.com.ua – Сайт міста Миколаєва. Процитовано 22 березня 2023.
- Оранский, Дмитрий (22 жовтня 2013). Александровский – новый могильник хоры Ольвии в г. Николаев (рос.). Николаевский базар. Процитовано 22 березня 2023.
- Смирнов, А. И. Древности северного Причерноморья III–II вв. до н. э. (рос.). Тирасполь: Приднестровский государственный университет им. Т. Г. Шевченко.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Admiraltejska plosha plosha v odnojmennomu parku roztashovana v Centralnomu rajoni Mikolayeva sformovana na pochatku HIH stolittya na misci solyanih skladiv Chornomorskogo flotu ta dribnih kazarm Obmezhuyetsya vulicyami Naberezhnoyu 68 Desantnikiv i navchalnimi korpusami Chornomorskogo nacionalnogo universitetu imeni Petra Mogili Admiraltejska plosha UkrayinaPam yatnik Borcyam za vladu Rad v centri ploshiNaselenij punktMikolayivMiscevistRajonCentralnijIstorichni vidomostiNazva na chestMikolayivske admiraltejstvoKolishni nazviPlosha Komunariv Plosha imeni 61 go komunaraZagalni vidomostiKoordinati46 58 19 pn sh 32 00 40 sh d 46 97194 pn sh 32 01111 sh d 46 97194 32 01111TransportPokrittyaasfaltInfrastrukturaPam yatniki Borcyam za vladu Rad HramiKaplicya Bozhoyi Materi CilitelkiParkiAdmiraltejskij parkZovnishni posilannyaU proyekti OpenStreetMapr693301495MapaNazvaNazvu dano cherez Mikolayivske admiraltejstvo paralelno yakomu roztashovuvalas plosha U berezni 1919 roku plosha bula perejmenovana na ploshu Komunariv za rishennyam Mikolayivskoyi miskoyi radi na zgadku pro robitnikiv yaki zaginuli u dni Bereznevogo povstannya 1918 roku proti avstro nimeckih okupantiv Pislya gromadyanskoyi vijni nazva zakripilasya na zgadku pro 61 go komunara rozstrilyanih u nich z 6 na 7 listopada 1919 roku vijskami Denikina na cij ploshi bilya stini Admiraltejstva za inshimi danimi bilya stini flotskogo napivekipazhu U 2016 roci ploshi bulo poverneno yiyi pervisnu nazvu Admiraltejska IstoriyaFormuvannya Zaraz plosha ye pryamokutnikom rozmirom blizko 460 na 270 metriv vityagnutim praktichno po liniyi shid zahid majzhe povnistyu zasadzhenim derevami U jogo centralnij chastini znahoditsya pam yatnik Borcyam za vladu Rad a u pivnichnij avtostoyanka Admiraltejska plosha abo Admiraltejskij plac sformuvavsya na pochatku XIX stolittya na misci solyanih skladiv ta dribnih kazarm sho zajmali velikij prostir Na Admiraltejskij ploshi znahodilisya golovni vorota admiraltejstva tri korpusi kazarm flotskih ekipazhiv budinok pritulku Blagodijnogo tovaristva ta morska apteka Pered centralnoyu budivleyu kazarm bulo vstanovleno pam yatnik matrosu Gnatu Shevchenku Svoyu pershu nazvu plosha otrimala zadovgo do togo yak 1835 roku vpershe oficijno otrimali imena vulici Mikolayeva Tak napriklad u spisku najmenuvan vulic 1835 roku zaznacheno sho dvi poperechni vulici v gorodovij chastini Mikolayeva Sadova ta Inzhenerna a takozh p yat poperechnih vulic v Admiraltejskij chastini 1 a 2 a 3 ya 4 a ta 5 ta Slobidski berut svij pochatok vid Admiraltejskoyi ploshi Na pidstavi cogo spisku ta planu mista 1837 roku mozhna zrobiti visnovok pro todishnij rozmir ciyeyi ploshi vona zajmala velicheznu teritoriyu zavdovzhki majzhe odin kilometr vzdovzh Admiraltejstva v mezhah ninishnih vulic Inzhenernoyi Naberezhnoyi 1 yi Voyennoyi ta 68 mi Desantnikiv U 1832 roci za nakazom vijskovogo gubernatora mista admirala O S Grejga vsya teritoriya ploshi bula vidnesena do zemel Morskogo vidomstva i perebuvala pid jogo yurisdikciyeyu do 1917 roku U tomu zh 1832 roci arhitektor Karl Akrojd rozrobiv plan zabudovi praktichno vsiyeyi ploshi lastovimi i flotskimi kazarmami dlya rozmishennya ekipazhiv korabliv sho buduyutsya i remontuyutsya i inshih sluzhbovciv flotu a takozh robochimi kazarmami dlya rozmishennya robochih ekipazhiv majstrovih i sluzhachih Vidpovidno do zatverdzhenogo Grejgom generalnogo planu 1832 roku v 1833 1841 rokah u chastini ploshi mizh vulicyami 1 yi ta 2 yi Slobidskimi zveli kompleks budivel flotskih kazarm sho skladayetsya z troh odnotipnih roztashovanih literoyu P tripoverhovih budivel u stili piznogo klasicizmu Yihni proekti takozh rozroblyalisya Karlom Akrojdom Kozhna z cih budivel mogla vmistiti vid 1200 do 2000 cholovik Pislya budivnictva tut rozmishuvalisya robochi ekipazhi i chastkovo flotski ekipazhi korabliv sho buduyutsya i remontuyutsya Inshi proektovani Akrojdom budivli tak i ne buli zbudovani Kvartal iz novimi kazarmami rozdiliv ploshu na dvi nerivni chastini zahidnu ta shidnu Shidna dilyanka yak bilsha za rozmirami zalishila za soboyu nazvu Admiraltejskoyi ploshi a na zahidnomu utvorilasya vidokremlena teritoriya u formi p yatikutnika yaka z 1863 stala imenuvatisya Gimnazijnoyu plosheyu u zv yazku z vidkrittyam u zahidnomu budinku kazarm Oleksandrivskoyi cholovichoyi gimnaziyi V 1883 roci tut rozbili skver yakij na chest golovnogo komandira Chornomorskogo flotu i vijskovogo gubernatora Mikolayeva M P Manganari bulo nazvano Manganariyivskim U pershi roki radyanskoyi okupaciyi vin buv perejmenovanij na Proletarskij U 1838 1842 rokah u pivnichnij chastini Admiraltejskoyi ploshi za proektom togo zh arhitektora Akrojda v hodi pid kerivnictvom admirala M P Lazaryeva rekonstrukciyi Golovnogo Mikolayivskogo Admiraltejstva bulo zbudovano kam yanu stinu ta dvi brami yaki viddilili ploshu vid samogo Admiraltejstva chitko vikreslivshi yiyi pivnichni kordoni Pivdennij kordon viznachala vulicya Aptekarska z 1965 roku 68 mi Desantnikiv Takim chinom vzhe do seredini 1840 h rokiv Admiraltejska plosha bula sformovana majzhe u ninishnih yiyi mezhah Pid chas Pershoyi svitovoyi i gromadyanskoyi vijn Dokladnishe Berezneve povstannya u Mikolayevi 1918 17 bereznya 1918 roku Mikolayiv okupuvali nimecki vijska perevazhna bilshist yakih rozkvartuvalasya u flotskih kazarmah u rajoni Admiraltejskoyi ploshi Vzhe 22 bereznya u drugij polovini dnya u misti spalahnulo povstannya spryamovane na zvilnennya mista vid okupantiv Sered povstalih znahodilisya robitniki zavodiv ta kolishni frontoviki Osnovnimi miscyami boyiv u hodi yakih zastosovuvalisya navit artileriya ta aviaciya stali Admiraltejska plosha bazar ta rajon suchasnoyi vulici Dekabristiv U pershij den povstannya velikij zagin robitnikiv poviv nastup na flotski kazarmi sho znahodilisya pid nimeckim kontrolem i na sam zavod Russud kolishnye admiraltejstvo Ataki provodilisya z boku Admiraltejskoyi ploshi ta Tut pochalisya zapekli sutichki Boyi u misti trivali j nadali azh do 26 bereznya Zagalom na Admiraltejskij ploshi zaginuli sotni zhiteliv Mikolayeva ta nimeckih soldativ Cherez rik 15 bereznya 1919 roku u misti vkotre bulo vstanovleno radyanskij rezhim Priblizno v toj zhe chas Mikolayivskoyu radoyu bulo prijnyato rishennya pro perejmenuvannya Admiraltejskoyi ploshi na ploshu Komunariv na zgadku pro robitnikiv yaki zaginuli v dni Bereznevogo povstannya 1918 roku Cherez dva z polovinoyu misyaci u travni 1919 roku u seli Nechayane spalahnulo povstannya selyan spryamovane proti radyanskoyi vladi 26 travnya povstanci zahopili zagin radyanskih pracivnikiv u kilkosti 16 osib Vsi voni buli vbiti povstancyami u tomu zh seli Za kilka dniv yih tila speczagonom chervonoarmijciv dopravili do Mikolayeva de u nedilyu 1 chervnya 1919 roku na Sobornij ploshi vidbuvsya zhalobnij miting Pislya nogo pohoronna procesiya Admiralskoyu vuliceyu pishki projshla do ploshi Komunariv de dnem ranishe bulo sporudzheno sklep U cij bratskij mogili pohovali vsih 16 zagiblih pislya chogo nad neyu zveli pam yatnik zobrazhennya yakogo ne zbereglosya Takozh nevidome tochno i misce jogo roztashuvannya U serpni 1919 roku na ploshi bulo pohovano she 26 osib Ce buli komunisti ta bezpartijni yaki zaginuli 6 serpnya pid chas pridushennya povstannya u seli Matviyivka poblizu Mikolayeva Proisnuvali sklep ta pam yatnik nedovgo Vzhe naprikinci listopada 1919 roku yih bulo povnistyu znisheno 19 serpnya 1919 roku misto zajnyali bilogvardijski denikinski vijska Syudi uvijshla 4 a pihotna diviziya pid kerivnictvom generala Ya O Slashova Tila vbitih komunariv bulo vilucheno zi sklepu ta perepohovano na miskomu internacionalnomu cvintari v rajoni suchasnogo zooparku Zgidno z oficijnoyu versiyeyu radyanskih gazet togo chasu 19 listopada bilogvardijskoyu kontrrozvidkoyu v misti bulo zatrimano dvoh bilshovickih pidpilnikiv yaki rozkleyuvali listivki Pislya cogo togo zh dnya bulo provedeno kilka obshukiv pid chas yakih bulo zaareshtovano she kilkoh lyudej Pro ce bulo povidomleno Ya O Slashovu z nadannyam spisku z 61 osobi nibito pov yazanoyi z pidpillyam Vivchivshi spisok vin nakazav rozstrilyati vsih vkazanih u nomu lyudej yaki utrimuvalisya na toj moment u v yaznicyah mista Rabochih sho jshli rano vranci na zavod Russud bilogvardijci zmusili znesti vsi trupi v odne misce do zrujnovanogo pam yatnika ta sklepu komunariv zvidki tila vbitih potim zabirali dlya pohovannya yih ridni Doba radyanskoyi vladi Na zgadku pro rozstrilyanih komunariv u 1930 roci sudnobudivnomu zavodu Russud nadali im ya 61 a she za kilka rokiv im 61 komunara 12 chervnya 1936 roku v centralnij chastini ploshi bulo vidkrito pam yatnik Borcyam za vladu Rad Avtori proektu skulptori M G Lisenko ta L D Muravin Prote vzhe cherez p yat rokiv u 1941 roci vin buv zrujnovanij nacistami Pam yatnik vidnovili lishe 1967 roku ale zi sklobetonu a vzhe cherez rik vin buv vidlitij u bronzi u Sankt Peterburzi ta dostavlenij do Mikolayeva Cherez rik pislya vidkrittya pershogo pam yatnika u grudni 1937 roku pochali provoditis roboti z peretvorennya ploshi Komunariv na park Do chergovih rokovin rozstrilu komunariv na ploshi vstanovili derev yanu sporudu mavzolej zagiblih geroyiv yakij zgodom peretvorivsya na muzej Komunariv Vin buv pofarbovanij u chornij kolir obshivka u chervonij Cya sporuda privertala pidvishenu uvagu miscevih zhiteliv oskilki v nij bulo elektrichne osvitlennya todi yak reshta Slobidki osvitlyuvala svoye zhitlo gasovimi lampami Derev yana sporuda zgodom zgorila Na pochatku 1970 h rokiv bulo rozrobleno novij plan zabudovi ploshi Tut planuvalosya rozmistiti palac kulturi zavodu im 61 Komunaru yakij na comu misci tak i ne zbuduvali Ale pidgotovchi roboti provodilis Do 200 richchya zavodu bulo rekonstrujovano zavodsku stinu sho prohodit vzdovzh ploshi U nij bulo vidlito velicheznij betonnij yakir a sama stina bula oblicovana bilim pilyanim kamenem u yakomu grupa hudozhnikiv z krayin Baltiyi virizala bezlich simvolichnih figur sho zobrazhuyut etapi rozvitku najstarishoyi mikolayivskoyi verfi Na stini buli vstanovleni vidliti z metalu zobrazhennya zbudovanih na zavodi korabliv ta suden z yih najmenuvannyami yaki na pochatku 1990 h rokiv buli demontovani Suchasnist Na pochatku 2000 h rokiv u pivdennij chastini ploshi zveli kaplicyu osvyachenu na chest Bozhoyi Materi Cilitelki Useredini kaplici vstanovleno skulpturu Bozhoyi materi Navproti hramu pid derevami roztashovuyutsya lavki i nevelikij chornij kamin na yakomu visichena molitva Blagodatnoyi Mariyi ta podyaka Svyatij Divi za zcilennya Na teritoriyi ploshi roztashovuyetsya sportivnij i kinologichnij majdanchik dlya vigulu ta dresiruvannya sobak Na 2022 rik bula zaplanovana rekonstrukciya ploshi Zgidno dokumentaciyi zaplanovani nove pokrittya bordyurna strichka vstanovlennya smitnikiv lavok Takozh na ploshi mayut vstanoviti majdanchiki dlya stritbolu basketbolu ta tenisu tribuni dvi veloparkovki majdanchiki dlya jogi dityachij igrovij majdanchik gromadski tualeti skejtpark a takozh konstrukciyi dlya parkuru vorkautu ta boulderingu Krim togo pidryadnik maye onoviti osvitlennya na Admiraltejskij ploshi Pam yatnikiV centri ploshi roztashovuyetsya pam yatnik Borcyam za vladu Rad Vstanovlenij u 1967 roci pam yatnik yavlyaye soboyu dvi postati robitnikiv odna z yakih buduchi poranenim peredaye prapor inshomu Na chotiroh storonah granitnogo p yedestalu roztashovani barelyefi iz zobrazhennyam scen revolyucijnogo minulogo Mikolayeva Vnizu napis Bezsmertnim borcyam za vladu Rad Skulpturi i barelyefi vikonani z bronzi Vidlivavsya pam yatnik u Sankt Peterburzi a dlya jogo vigotovlennya iz Mikolayivskogo sudnobudivnogo zavodu tudi bulo vidpravleno dva bronzovi dev yatitonni korabelni gvinti z yakih vin i buv vigotovlenij Na pivnich vid pam yatnika roztashovuyetsya pam yatnij kamin pro zakladannya aleyi posadzhenoyi u zhovtni 1977 roku Kamin yavlyaye soboyu figuru majzhe pryamokutnogo trikutnika na gipotenuzi yakoyi virizbleno napis Alleya posazhena v chest 60 tiletiya Velikogo Oktyabrya veteranami KPSS uchastnikami Velikoj Oktyabrskoj socialisticheskoj revolyucii i grazhdanskoj vojny Oktyabr 1977 Pam yatnik Borcyam za vladu Rad Doshka na pam yatniku Licova storona Doshka na pam yatniku Liva storona Doshka na pam yatniku Prava storona Doshka na pam yatniku Zadnya storona Pam yatnij kamen zakladannya aleyiOleksandrivskij mogilnikDokladnishe Oleksandrivskij mogilnik Voseni 2010 roku v rezultati kopannya kotlovanu odniyeyi z privatnih firm pid budivnictvo sportivnogo kompleksu na teritoriyi Admiraltejskoyi ploshi Rozmiri pam yatnika ta jogo mezhi nini tochno ne vstanovleni oskilki teritoriya de vin perebuvaye bula neodnorazovo pereplanovana pri miskomu budivnictvi v XIX XX stolittyah Navesni voseni 2011 roku Mikolayivska novobudovna arheologichna ekspediciya Naukovo doslidnogo centru Lukomor ya institutu arheologiyi nacionalnoyi Akademiyi nauk Ukrayini ta Mikolayivskogo nacionalnogo universitetu imeni V A Suhomlinskogo provodila ryatuvalni arheologichni doslidzhennya V rezultati robit bulo vidkrito ta vivcheno tri novi pam yatki antichnoyi epohi sered yakih i mogilnik Oleksandrivskij Plosha rozkopok mogilnika 2011 roku vidpovidala ploshi majbutnogo budivelnogo kotlovanu ta stanovila trohi bilshe 1600 m2 Na mogilniku bulo doslidzheno 25 gruntovih pohovan Roztashovanij v pivnichno zahidnij chastini ploshi PrimitkiAdmiraltejskaya ploshad Admiraltejskij plac v Nikolaeve ros Mikolayivska Pravda 7 serpnya 2017 Procitovano 22 bereznya 2023 Oranskij Dmitrij 18 sichnya 2014 Neizvestnaya izvestnaya ploshad ros Nikolaevskij bazar Procitovano 22 bereznya 2023 Lyudkovskij Sh S 1986 Nikolaev stranicy revolyucionnoj slavy ros Odessa Mayak s 100 101 Lyubarov Yurij 29 aprelya 2015 V chest kakih kommunarov nazvana ploshad ros Virtualnij muzej mista Mikolayiv I S Pavlik V R Lifanov L V Mychakovskaya 1988 Ulicy rasskazyvayut ros Odessa Mayak s 162 V Nikolaeve rekonstruiruyut Admiraltejskuyu ploshad i postroyat tam ryad sportivnyh obektov 0512 com ua Sajt mista Mikolayeva Procitovano 22 bereznya 2023 Oranskij Dmitrij 22 zhovtnya 2013 Aleksandrovskij novyj mogilnik hory Olvii v g Nikolaev ros Nikolaevskij bazar Procitovano 22 bereznya 2023 Smirnov A I Drevnosti severnogo Prichernomorya III II vv do n e ros Tiraspol Pridnestrovskij gosudarstvennyj universitet im T G Shevchenko