Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Березневе повстання у Миколаєві — стихійне повстання містян в березні 1918 року проти австро-німецьких військ, спричинене вивезенням різних товарів, продовольства та сировини останніми під час перебування в місті в рамках запрошення їх Українською Центральною Радою.
| Березневе повстання у Миколаєві | |||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Австро-німецька окупація України (1918) | |||||||||
 Готель «Лондонський», де в березні 1918 року розміщувався штаб німецьких військ | |||||||||
| |||||||||
| Сторони | |||||||||
 війська кайзерівської Німеччини |  робітники заводів, колишні фронтовики, інші містяни більшовики анархісти | ||||||||
| Військові сили | |||||||||
| невідомо | ~12 000 (за даними радянської сторони) | ||||||||
| Втрати | |||||||||
| ~200 вбитими, ~400 пораненими | 435 вбитими | ||||||||
Передумови
Німецькі війська досягли Миколаєва на світанку 17 березня 1918 року. Під час зустрічі з гласними думи німці заявили, що «прийшли не як завойовники, а як друзі за офіційним запрошенням київської Центральної Ради для відновлення порядку й налагодження правильного товарообміну». До міста вступили 21-й резервний піхотний полк, 209-та автомобільна колона та 5-й Баварський артилерійський полк, сформовані з резервістів, які перебували на Румунському фронті.
О четвертій годині дня в готелі «Лондонський» відбулася нарада представників міської думи й німецького командування. Гласні висунули низку вимог, головною з яких була «повна незалежність місцевого самоврядування», які німці «принципово прийняли». Посилаючись на директиви Центральної Ради, згідно з якими вся влада в місті мала належати міському самоврядуванню, німці повідомили, що в думі вони вбачають єдине представництво влади в Миколаєві. Про місцеві українські організації заявили, що лише тоді, коли до міста прибудуть офіційні представники Центральної Ради, може виникнути питання про їх спеціальні повноваження. Під час розгляду в думі 18 березня 1918 року питання про вступ німецьких військ до Миколаєва гласні погодилися з окупацією як із доконаним фактом, проте не схвалили її, уважаючи використання іноземців для наведення ладу в державі справою ганебною й небезпечною.
Одразу після вступу німців до міста було створено «імператорсько-німецьку» військову комендатуру на чолі з Юліусом фон Ґільгаузеном, котра мала опікуватися розміщенням військових частин. У цьому контексті її завданням стала співпраця з місцевою цивільною владою. Комендатурі довелося зіткнутися з опором із боку містян. 20 березня 1918 року на суднобудівному заводі «Наваль» відбувся мітинг, на якому гучно лунали протести проти вивезення хліба. Продовольчі проблеми в місті на той час уже давалися ознаки, а німці користувалися запасами продовольства в набагато більших розмірах, ніж спершу повідомили. Замість грошей офіцери й солдати видавали розписки. Комендант заявив, що оплата за «реквізиційними квитанціями здійснюватиметься після одержання очікуваних українських грошей». Того ж 20 березня німці заарештували членів «колегії 9-ти», створеної з метою націоналізації суден торгівельного флоту. Утім через протести містян їх відпустили, заявивши, що арешт стався через непорозуміння.
21 березня на конференції заводських комітетів було схвалено резолюцію-протест проти укладеного Центральною Радою договору з німцями, пролунали вимоги до думи негайно запобігти вивезенню продовольства. Того ж дня міський голова В. Костенко зустрівся з представниками німецького штабу й передав їм вимоги робітників щодо припинення арештів та іноземного господарювання на заводах. Німці пояснювали свої дії ще неналагодженою роботою щойно створеної комендатури та дезорієнтацією в місцевих умовах.
Стан справ у місті, насамперед на суднобудівних заводах, закритих у день вступу німецьких військ через відсутність коштів, наближався до катастрофи. Після мітингів на «Навалі», «Руссуді» та інших підприємствах спровоковані більшовиками робітники повстали проти окупантів.
Перебіг подій
Повстання здійнялося раптово і розвивалося стихійно, оскільки тлумачного плану повстання розроблено не було. У різних матеріалах версії про сигнал до початку протистояння між містянами і німецькими військами різняться: одні вказують на те, що все почалося з бійки на Соборній вулиці, де під час ліквідації конфлікту хтось з колишніх фронтовиків вистрілив у німецького лейтенанта, в інших — що фактично воно спалахнуло раптово в результаті конфлікту з німцями, що виник 21 березня з приводу реквізиції бензину на заводі «Наваль». О першій годині дня раптом пролунав гудок, сприйнятий заводчанами як сигнал до повстання.
Робітники, здобувши зброю, спорадично обстрілювали німців у різних районах міста. Певний час містом поширювалися чутки про підхід більшовицьких військ Антонова-Овсієнка залізницею Катеринослав — Долинська, а також з боку Херсона. Але, як з'ясувалося згодом, це були тільки чутки. Учасник повстання Трохим Габестро писав, що реально існував тільки партизанський загін під командуванням А. Когана. Тому в союзники запросили анархістів під командуванням невідомих Рязанцева та Марусі Никифорової. Загони анархістів за домовленістю мали наступати на Богоявленськ, Тернівку, Водопій і центр Миколаєва. Зустрівшись із німцями, партизанський загін Когана і Трохима Габестра не зміг відкрити вогонь і відступив. Невеликий загін, яким командував брат Трохима Габестра, Іван Габестро, взагалі залишився без прикриття. На його правому фланзі діяли анархісти. Увечері, в розпал бою, загін анархістки Марусі Никифорової кинув позиції і «без узгодження з іншими загонами відступив на вечерю». Таким чином, повсталі в місті залишилися без підтримки.
Перегрупувавшись, 24 березня німецькі війська перейшли в наступ за всіма напрямками. М. Щеглов так згадував кінець повстання на своїй ділянці:
«Відступаючи під натиском в десятки раз переважаючих сил ворога, ми зазнавали все більших і більших втрат. Залишки нашої групи відходили по Херсонській [нині — Центральний проспект] до 6-ї Слобідської, а звідти до Тернівської і Колодязної. Ці два невеличкі квартали утворюють трикутник, посеред якого стояла водорозбірна колонка. Вона виявилась непоганим прикриттям. Нас залишилось лише троє: один колишній фронтовик, другий — молодий хлопець у цивільному костюмі і я. Двоє нас залягло за виступом будинку, а молодий товариш — на другому боці Тернівської за кам'яним стовпом водорозбірної колонки. Однак вже по суті не було боєприпасів. Залишалося щось 15–20 патронів і дві гранати. А тим часом у нашому напрямі з боку Купорної вулиці просувалось відділення мадярів. Розгорілася інтенсивна перестрілка, в якій ми втратили свого молодого товариша. Перебіжками по одному вороги підходили все ближче й ближче. Отут дійшла черга і до гранат. Скориставшись переполохом від вибухів, ми перебігли через двори на 5-ту Слобідську, а звідти поступово добралися до Одеської. Повстанців тут вже не було. По Херсонській, Аптекарській, 2-й Слобідській і 1-й Воєнній вулицях повсюдно сновигали німці…»
Газета «Рідний край» повідомляла про закінчення повстання на іншій ділянці:
«…німці, зміцнившись, значними силами переслідували відступаючі загони кулеметним вогнем, що супроводжувався для прикриття перехресним вогнем тридюймових гармат. Одночасно німці в районі Глазенапівської [нині — вулиця Декабристів] вулиці зосередили значні сили австро-німецьких військ, котрі, зайнявши вокзал, повели наступ на пункти, де закріпилися, відступивши від вокзалу, партизани. Бої протягом суботнього дня [23 березня] відбувалися головним чином в районі базару і 2-ї та 3-ї Воєнних вулиць. Бої в цьому районі характерні особливою запеклістю. На вулицях лежало багато обгорілих трупів, причому прибрати їх не було жодної можливості, внаслідок переповнення моргу. Убитих в місті не менше двох тисяч чоловік. Абсолютно рознесено місце, де був базар: всі магазини погоріли. Розбито будівлю Міської думи, Петроградського готелю, будинок, де знаходився склад [сільськогосподарських] знарядь Ельворті, великий будинок братів Векслер. Околиці міста охоплено пожежами. Повстання придушено найсуворішим чином»
Вони вели інтенсивний артилерійський обстріл робітничих районів. Перший голова ради робітничих і військових депутатів Я. Ряппо стверджував, що німці використовували для обстрілу «ракети», у радянській історіографії вказувалося на застосування «авіації». Проте документального підтвердження цим фактам не виявлено.
Нарешті 29 березня бої припинилися. Після придушення повстання німці почали обшуки, арешти й розстріли. У більшовицькій пресі в 1918 році наводилася цифра у 5 000 страчених. Серед заарештованих опинився й міський голова В. Костенко, якого німці звинуватили у відсутності контролю за настроями населення.
Результат
У результаті придушення повстання німці здобули повний контроль над містом і взялися до здійснення тієї «мирної місії, що випала німецькій армії». Командування запровадило в Миколаєві воєнний стан. 17 квітня 1918 року Юліус фон Ґільгаузен заборонив містянам виходити на вулицю в комендантську годину.
Повстання в Миколаєві стало найбільшим серед актів спротиву німецько-австро-угорським військам в Україні.
Втрати
В радянській історіографії стверджувалося, що у вуличних боях узяли участь понад 12 000 робітників, а кількість жертв налічувала більш як 2 000. Щеглов повідомляв, що німці втратили більше тисячі вбитими. Проте сучасними дослідженнями ці цифри було спростовано: як учасників, так і жертв було значно менше. За метричними книгами було складено поіменні списки загиблих повстанців, кількість яких обраховано у 435 особу, у тому числі й 107 невпізнаних осіб чоловічої статі, похованих у братських могилах на міському кладовищі.
Газета «Родной край» повідомляла про дві тисячі жертв, але не уточнювала, з якого боку скільки. Величезна кількість марних жертв була серед мирних містян, особливо серед жінок та дітей. Вони не вміли ховатися, і коли стрілянина до ночі, здається, трохи вщухла, ті з них, хто затримався далеко від домівок, вирішили перебігти до своїх осель. Тут їх і накривав шквальний вогонь, оскільки в темряві їх сприймали за рухомі фігури повсталих.
Про жертви з німецької сторони наводилися цифри від 700 до 1 000 осіб, найбільш вірогідні дані наводяться в книзі Вальтера Феста: 200 осіб загинуло, 400 було поранено.
Джерела
- Левченко, Лариса (2020). Німецьке ґубернаторство Миколаїв у 1918 р.: до постановки проблеми. Київ: Український історичний журнал (№ 3).
- Л. Л. Левченко, Л. А. Вовчук, О. В. Волос та ін. (2017). Миколаївщина: нариси історії революції 1917–1921 років. Миколаїв: Іліон. ISBN .
{{}}: Явне використання «та ін.» у:|last=() - Пархоменко, Владислав (2018). Науковий вісник № 1 (45) // Березневе повстання 1918 р. у Миколаєві у спогадах сучасників. Миколаїв: Миколаївський національний університет імені В. О. Сухомлинського. с. 140—142.
- Ряппо, А. (1922). Восстание николаевского пролетариата против немцев // Летопись революции. с. 107—123.
- Щеглов М. К. (1959). Героїчне повстання // Боротьба за владу Рад на Миколаївщині. Миколаїв. с. 45—49.
- ДАМО, науково-довідкова бібліотека. Копии документов к сборникам «Борьба за Великий Октябрь на Николаевщине», «Николаевщина в годы иностранной военной интервенции и гражданской войны». Т. 1 (октябрь 1917 г. — февраль 1919 г.). Оп. 1. Спр. 35. Арк. 189.
- Щукін В. В. Повстання у Миколаєві в березні 1918 р. с. 70—115.
- Фест, Вальтер (2016). Николаев: последний форпост немецких войск на Черном море. Николаев: ПГО «Центр виробничої практики інвалідів АТО «Літопис». с. 50.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Berezneve povstannya u Mikolayevi stihijne povstannya mistyan v berezni 1918 roku proti avstro nimeckih vijsk sprichinene vivezennyam riznih tovariv prodovolstva ta sirovini ostannimi pid chas perebuvannya v misti v ramkah zaproshennya yih Ukrayinskoyu Centralnoyu Radoyu Berezneve povstannya u Mikolayevi Avstro nimecka okupaciya Ukrayini 1918 Gotel Londonskij de v berezni 1918 roku rozmishuvavsya shtab nimeckih vijsk Gotel Londonskij de v berezni 1918 roku rozmishuvavsya shtab nimeckih vijsk Data 21 29 bereznya 1918 Misce Ukrayina Mikolayiv Privid vivezennya riznih tovariv prodovolstva ta sirovini avstro nimeckimi vijskami Rezultat pridushennya povstannya Storoni vijska kajzerivskoyi Nimechchini vijska Avstro Ugorshini robitniki zavodiv kolishni frontoviki inshi mistyani bilshoviki anarhisti Vijskovi sili nevidomo 12 000 za danimi radyanskoyi storoni Vtrati 200 vbitimi 400 poranenimi 435 vbitimiPeredumoviNimecki vijska dosyagli Mikolayeva na svitanku 17 bereznya 1918 roku Pid chas zustrichi z glasnimi dumi nimci zayavili sho prijshli ne yak zavojovniki a yak druzi za oficijnim zaproshennyam kiyivskoyi Centralnoyi Radi dlya vidnovlennya poryadku j nalagodzhennya pravilnogo tovaroobminu Do mista vstupili 21 j rezervnij pihotnij polk 209 ta avtomobilna kolona ta 5 j Bavarskij artilerijskij polk sformovani z rezervistiv yaki perebuvali na Rumunskomu fronti O chetvertij godini dnya v goteli Londonskij vidbulasya narada predstavnikiv miskoyi dumi j nimeckogo komanduvannya Glasni visunuli nizku vimog golovnoyu z yakih bula povna nezalezhnist miscevogo samovryaduvannya yaki nimci principovo prijnyali Posilayuchis na direktivi Centralnoyi Radi zgidno z yakimi vsya vlada v misti mala nalezhati miskomu samovryaduvannyu nimci povidomili sho v dumi voni vbachayut yedine predstavnictvo vladi v Mikolayevi Pro miscevi ukrayinski organizaciyi zayavili sho lishe todi koli do mista pribudut oficijni predstavniki Centralnoyi Radi mozhe viniknuti pitannya pro yih specialni povnovazhennya Pid chas rozglyadu v dumi 18 bereznya 1918 roku pitannya pro vstup nimeckih vijsk do Mikolayeva glasni pogodilisya z okupaciyeyu yak iz dokonanim faktom prote ne shvalili yiyi uvazhayuchi vikoristannya inozemciv dlya navedennya ladu v derzhavi spravoyu ganebnoyu j nebezpechnoyu Odrazu pislya vstupu nimciv do mista bulo stvoreno imperatorsko nimecku vijskovu komendaturu na choli z Yuliusom fon Gilgauzenom kotra mala opikuvatisya rozmishennyam vijskovih chastin U comu konteksti yiyi zavdannyam stala spivpracya z miscevoyu civilnoyu vladoyu Komendaturi dovelosya zitknutisya z oporom iz boku mistyan 20 bereznya 1918 roku na sudnobudivnomu zavodi Naval vidbuvsya miting na yakomu guchno lunali protesti proti vivezennya hliba Prodovolchi problemi v misti na toj chas uzhe davalisya oznaki a nimci koristuvalisya zapasami prodovolstva v nabagato bilshih rozmirah nizh spershu povidomili Zamist groshej oficeri j soldati vidavali rozpiski Komendant zayaviv sho oplata za rekvizicijnimi kvitanciyami zdijsnyuvatimetsya pislya oderzhannya ochikuvanih ukrayinskih groshej Togo zh 20 bereznya nimci zaareshtuvali chleniv kolegiyi 9 ti stvorenoyi z metoyu nacionalizaciyi suden torgivelnogo flotu Utim cherez protesti mistyan yih vidpustili zayavivshi sho aresht stavsya cherez neporozuminnya 21 bereznya na konferenciyi zavodskih komitetiv bulo shvaleno rezolyuciyu protest proti ukladenogo Centralnoyu Radoyu dogovoru z nimcyami prolunali vimogi do dumi negajno zapobigti vivezennyu prodovolstva Togo zh dnya miskij golova V Kostenko zustrivsya z predstavnikami nimeckogo shtabu j peredav yim vimogi robitnikiv shodo pripinennya areshtiv ta inozemnogo gospodaryuvannya na zavodah Nimci poyasnyuvali svoyi diyi she nenalagodzhenoyu robotoyu shojno stvorenoyi komendaturi ta dezoriyentaciyeyu v miscevih umovah Stan sprav u misti nasampered na sudnobudivnih zavodah zakritih u den vstupu nimeckih vijsk cherez vidsutnist koshtiv nablizhavsya do katastrofi Pislya mitingiv na Navali Russudi ta inshih pidpriyemstvah sprovokovani bilshovikami robitniki povstali proti okupantiv Perebig podijPovstannya zdijnyalosya raptovo i rozvivalosya stihijno oskilki tlumachnogo planu povstannya rozrobleno ne bulo U riznih materialah versiyi pro signal do pochatku protistoyannya mizh mistyanami i nimeckimi vijskami riznyatsya odni vkazuyut na te sho vse pochalosya z bijki na Sobornij vulici de pid chas likvidaciyi konfliktu htos z kolishnih frontovikiv vistriliv u nimeckogo lejtenanta v inshih sho faktichno vono spalahnulo raptovo v rezultati konfliktu z nimcyami sho vinik 21 bereznya z privodu rekviziciyi benzinu na zavodi Naval O pershij godini dnya raptom prolunav gudok sprijnyatij zavodchanami yak signal do povstannya Robitniki zdobuvshi zbroyu sporadichno obstrilyuvali nimciv u riznih rajonah mista Pevnij chas mistom poshiryuvalisya chutki pro pidhid bilshovickih vijsk Antonova Ovsiyenka zalizniceyu Katerinoslav Dolinska a takozh z boku Hersona Ale yak z yasuvalosya zgodom ce buli tilki chutki Uchasnik povstannya Trohim Gabestro pisav sho realno isnuvav tilki partizanskij zagin pid komanduvannyam A Kogana Tomu v soyuzniki zaprosili anarhistiv pid komanduvannyam nevidomih Ryazanceva ta Marusi Nikiforovoyi Zagoni anarhistiv za domovlenistyu mali nastupati na Bogoyavlensk Ternivku Vodopij i centr Mikolayeva Zustrivshis iz nimcyami partizanskij zagin Kogana i Trohima Gabestra ne zmig vidkriti vogon i vidstupiv Nevelikij zagin yakim komanduvav brat Trohima Gabestra Ivan Gabestro vzagali zalishivsya bez prikrittya Na jogo pravomu flanzi diyali anarhisti Uvecheri v rozpal boyu zagin anarhistki Marusi Nikiforovoyi kinuv poziciyi i bez uzgodzhennya z inshimi zagonami vidstupiv na vecheryu Takim chinom povstali v misti zalishilisya bez pidtrimki Peregrupuvavshis 24 bereznya nimecki vijska perejshli v nastup za vsima napryamkami M Sheglov tak zgaduvav kinec povstannya na svoyij dilyanci Vidstupayuchi pid natiskom v desyatki raz perevazhayuchih sil voroga mi zaznavali vse bilshih i bilshih vtrat Zalishki nashoyi grupi vidhodili po Hersonskij nini Centralnij prospekt do 6 yi Slobidskoyi a zvidti do Ternivskoyi i Kolodyaznoyi Ci dva nevelichki kvartali utvoryuyut trikutnik posered yakogo stoyala vodorozbirna kolonka Vona viyavilas nepoganim prikrittyam Nas zalishilos lishe troye odin kolishnij frontovik drugij molodij hlopec u civilnomu kostyumi i ya Dvoye nas zalyaglo za vistupom budinku a molodij tovarish na drugomu boci Ternivskoyi za kam yanim stovpom vodorozbirnoyi kolonki Odnak vzhe po suti ne bulo boyepripasiv Zalishalosya shos 15 20 patroniv i dvi granati A tim chasom u nashomu napryami z boku Kupornoyi vulici prosuvalos viddilennya madyariv Rozgorilasya intensivna perestrilka v yakij mi vtratili svogo molodogo tovarisha Perebizhkami po odnomu vorogi pidhodili vse blizhche j blizhche Otut dijshla cherga i do granat Skoristavshis perepolohom vid vibuhiv mi perebigli cherez dvori na 5 tu Slobidsku a zvidti postupovo dobralisya do Odeskoyi Povstanciv tut vzhe ne bulo Po Hersonskij Aptekarskij 2 j Slobidskij i 1 j Voyennij vulicyah povsyudno snovigali nimci Gazeta Ridnij kraj povidomlyala pro zakinchennya povstannya na inshij dilyanci nimci zmicnivshis znachnimi silami peresliduvali vidstupayuchi zagoni kulemetnim vognem sho suprovodzhuvavsya dlya prikrittya perehresnim vognem tridyujmovih garmat Odnochasno nimci v rajoni Glazenapivskoyi nini vulicya Dekabristiv vulici zoseredili znachni sili avstro nimeckih vijsk kotri zajnyavshi vokzal poveli nastup na punkti de zakripilisya vidstupivshi vid vokzalu partizani Boyi protyagom subotnogo dnya 23 bereznya vidbuvalisya golovnim chinom v rajoni bazaru i 2 yi ta 3 yi Voyennih vulic Boyi v comu rajoni harakterni osoblivoyu zapeklistyu Na vulicyah lezhalo bagato obgorilih trupiv prichomu pribrati yih ne bulo zhodnoyi mozhlivosti vnaslidok perepovnennya morgu Ubitih v misti ne menshe dvoh tisyach cholovik Absolyutno rozneseno misce de buv bazar vsi magazini pogorili Rozbito budivlyu Miskoyi dumi Petrogradskogo gotelyu budinok de znahodivsya sklad silskogospodarskih znaryad Elvorti velikij budinok brativ Veksler Okolici mista ohopleno pozhezhami Povstannya pridusheno najsuvorishim chinom Voni veli intensivnij artilerijskij obstril robitnichih rajoniv Pershij golova radi robitnichih i vijskovih deputativ Ya Ryappo stverdzhuvav sho nimci vikoristovuvali dlya obstrilu raketi u radyanskij istoriografiyi vkazuvalosya na zastosuvannya aviaciyi Prote dokumentalnogo pidtverdzhennya cim faktam ne viyavleno Nareshti 29 bereznya boyi pripinilisya Pislya pridushennya povstannya nimci pochali obshuki areshti j rozstrili U bilshovickij presi v 1918 roci navodilasya cifra u 5 000 strachenih Sered zaareshtovanih opinivsya j miskij golova V Kostenko yakogo nimci zvinuvatili u vidsutnosti kontrolyu za nastroyami naselennya RezultatU rezultati pridushennya povstannya nimci zdobuli povnij kontrol nad mistom i vzyalisya do zdijsnennya tiyeyi mirnoyi misiyi sho vipala nimeckij armiyi Komanduvannya zaprovadilo v Mikolayevi voyennij stan 17 kvitnya 1918 roku Yulius fon Gilgauzen zaboroniv mistyanam vihoditi na vulicyu v komendantsku godinu Povstannya v Mikolayevi stalo najbilshim sered aktiv sprotivu nimecko avstro ugorskim vijskam v Ukrayini VtratiV radyanskij istoriografiyi stverdzhuvalosya sho u vulichnih boyah uzyali uchast ponad 12 000 robitnikiv a kilkist zhertv nalichuvala bilsh yak 2 000 Sheglov povidomlyav sho nimci vtratili bilshe tisyachi vbitimi Prote suchasnimi doslidzhennyami ci cifri bulo sprostovano yak uchasnikiv tak i zhertv bulo znachno menshe Za metrichnimi knigami bulo skladeno poimenni spiski zagiblih povstanciv kilkist yakih obrahovano u 435 osobu u tomu chisli j 107 nevpiznanih osib cholovichoyi stati pohovanih u bratskih mogilah na miskomu kladovishi Gazeta Rodnoj kraj povidomlyala pro dvi tisyachi zhertv ale ne utochnyuvala z yakogo boku skilki Velichezna kilkist marnih zhertv bula sered mirnih mistyan osoblivo sered zhinok ta ditej Voni ne vmili hovatisya i koli strilyanina do nochi zdayetsya trohi vshuhla ti z nih hto zatrimavsya daleko vid domivok virishili perebigti do svoyih osel Tut yih i nakrivav shkvalnij vogon oskilki v temryavi yih sprijmali za ruhomi figuri povstalih Pro zhertvi z nimeckoyi storoni navodilisya cifri vid 700 do 1 000 osib najbilsh virogidni dani navodyatsya v knizi Valtera Festa 200 osib zaginulo 400 bulo poraneno DzherelaLevchenko Larisa 2020 Nimecke gubernatorstvo Mikolayiv u 1918 r do postanovki problemi Kiyiv Ukrayinskij istorichnij zhurnal 3 L L Levchenko L A Vovchuk O V Volos ta in 2017 Mikolayivshina narisi istoriyi revolyuciyi 1917 1921 rokiv Mikolayiv Ilion ISBN 978 617 534 444 6 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite book title Shablon Cite book cite book a Yavne vikoristannya ta in u last dovidka Parhomenko Vladislav 2018 Naukovij visnik 1 45 Berezneve povstannya 1918 r u Mikolayevi u spogadah suchasnikiv Mikolayiv Mikolayivskij nacionalnij universitet imeni V O Suhomlinskogo s 140 142 Ryappo A 1922 Vosstanie nikolaevskogo proletariata protiv nemcev Letopis revolyucii s 107 123 Sheglov M K 1959 Geroyichne povstannya Borotba za vladu Rad na Mikolayivshini Mikolayiv s 45 49 DAMO naukovo dovidkova biblioteka Kopii dokumentov k sbornikam Borba za Velikij Oktyabr na Nikolaevshine Nikolaevshina v gody inostrannoj voennoj intervencii i grazhdanskoj vojny T 1 oktyabr 1917 g fevral 1919 g Op 1 Spr 35 Ark 189 Shukin V V Povstannya u Mikolayevi v berezni 1918 r s 70 115 Fest Valter 2016 Nikolaev poslednij forpost nemeckih vojsk na Chernom more Nikolaev PGO Centr virobnichoyi praktiki invalidiv ATO Litopis s 50