FLG

FLG — ген, що кодує білок профілагрин, який є попередником філагрину; розташований у людей на короткому плечі 1-ї хромосоми і складається з 3 екзонів. Довжина поліпептидного ланцюга кодованого геном білка становить 4061 амінокислоту, а молекулярна маса — 435 170.

FLG
Наявні структури PDB Пошук для людей: PDBe RCSB Список кодів PDB 4PCW
Ідентифікатори
Символи	FLG, ATOD2, filaggrin
Зовнішні ІД	OMIM: 135940 HomoloGene: 136751 GeneCards: FLG
Пов'язані генетичні захворювання
ichthyosis vulgaris, atopic dermatitis 2, histaglobulin
Онтологія гена Молекулярна функція • calcium ion binding • GO:0001948, GO:0016582 protein binding • structural molecule activity • зв'язування з іоном металу • transition metal ion binding • structural constituent of skin epidermis Клітинна компонента • Проміжні філаменти • keratohyalin granule • внутрішньоклітинна мембранна органела • клітинне ядро • гіалоплазма • cornified envelope • collagen-containing extracellular matrix Біологічний процес • multicellular organism development • keratinocyte differentiation • establishment of skin barrier • cornification • GO:0051357, GO:0051358, GO:0051359 peptide cross-linking Джерела:Amigo / QuickGO
Ортологи
Види	Людина	Миша
Entrez	2312	н/д
Ensembl	ENSG00000143631	н/д
UniProt	P20930	н/д
RefSeq (мРНК)	NM_002016	н/д
RefSeq (білок)	NP_002007	н/д
Локус (UCSC)	Хр. 1: 152.3 – 152.33 Mb	н/д
PubMed search		н/д
Вікідані
Див./Ред. для людей

Послідовність амінокислот

10		20		30		40		50
MSTLLENIFA		IINLFKQYSK		KDKNTDTLSK		KELKELLEKE		FRQILKNPDD
PDMVDVFMDH		LDIDHNKKID		FTEFLLMVFK		LAQAYYESTR		KENLPISGHK
HRKHSHHDKH		EDNKQEENKE		NRKRPSSLER		RNNRKGNKGR		SKSPRETGGK
RHESSSEKKE		RKGYSPTHRE		EEYGKNHHNS		SKKEKNKTEN		TRLGDNRKRL
SERLEEKEDN		EEGVYDYENT		GRMTQKWIQS		GHIATYYTIQ		DEAYDTTDSL
LEENKIYERS		RSSDGKSSSQ		VNRSRHENTS		QVPLQESRTR		KRRGSRVSQD
RDSEGHSEDS		ERHSGSASRN		HHGSAWEQSR		DGSRHPRSHD		EDRASHGHSA
DSSRQSGTRH		AETSSRGQTA		SSHEQARSSP		GERHGSGHQQ		SADSSRHSAT
GRGQASSAVS		DRGHRGSSGS		QASDSEGHSE		NSDTQSVSGH		GKAGLRQQSH
QESTRGRSGE		RSGRSGSSLY		QVSTHEQPDS		AHGRTGTSTG		GRQGSHHEQA
RDSSRHSASQ		EGQDTIRGHP		GSSRGGRQGS		HHEQSVNRSG		HSGSHHSHTT
SQGRSDASHG		QSGSRSASRQ		TRNEEQSGDG		TRHSGSRHHE		ASSQADSSRH
SQVGQGQSSG		PRTSRNQGSS		VSQDSDSQGH		SEDSERWSGS		ASRNHHGSAQ
EQSRDGSRHP		RSHHEDRAGH		GHSADSSRKS		GTRHTQNSSS		GQAASSHEQA
RSSAGERHGS		RHQLQSADSS		RHSGTGHGQA		SSAVRDSGHR		GSSGSQATDS
EGHSEDSDTQ		SVSGHGQAGH		HQQSHQESAR		DRSGERSRRS		GSFLYQVSTH
KQSESSHGWT		GPSTGVRQGS		HHEQARDNSR		HSASQDGQDT		IRGHPGSSRR
GRQGSHHEQS		VDRSGHSGSH		HSHTTSQGRS		DASRGQSGSR		SASRTTRNEE
QSRDGSRHSG		SRHHEASSHA		DISRHSQAGQ		GQSEGSRTSR		RQGSSVSQDS
DSEGHSEDSE		RWSGSASRNH		RGSAQEQSRH		GSRHPRSHHE		DRAGHGHSAD
SSRQSGTPHA		ETSSGGQAAS		SHEQARSSPG		ERHGSRHQQS		ADSSRHSGIP
RRQASSAVRD		SGHWGSSGSQ		ASDSEGHSEE		SDTQSVSGHG		QDGPHQQSHQ
ESARDWSGGR		SGRSGSFIYQ		VSTHEQSESA		HGRTRTSTGR		RQGSHHEQAR
DSSRHSASQE		GQDTIRAHPG		SRRGGRQGSH		HEQSVDRSGH		SGSHHSHTTS
QGRSDASHGQ		SGSRSASRQT		RKDKQSGDGS		RHSGSRHHEA		ASWADSSRHS
QVGQEQSSGS		RTSRHQGSSV		SQDSDSERHS		DDSERLSGSA		SRNHHGSSRE
QSRDGSRHPG		FHQEDRASHG		HSADSSRQSG		THHTESSSHG		QAVSSHEQAR
SSPGERHGSR		HQQSADSSRH		SGIGHRQASS		AVRDSGHRGS		SGSQVTNSEG
HSEDSDTQSV		SAHGQAGPHQ		QSHKESARGQ		SGESSGRSRS		FLYQVSSHEQ
SESTHGQTAP		STGGRQGSRH		EQARNSSRHS		ASQDGQDTIR		GHPGSSRGGR
QGSYHEQSVD		RSGHSGYHHS		HTTPQGRSDA		SHGQSGPRSA		SRQTRNEEQS
GDGSRHSGSR		HHEPSTRAGS		SRHSQVGQGE		SAGSKTSRRQ		GSSVSQDRDS
EGHSEDSERR		SESASRNHYG		SAREQSRHGS		RNPRSHQEDR		ASHGHSAESS
RQSGTRHAET		SSGGQAASSQ		EQARSSPGER		HGSRHQQSAD		SSTDSGTGRR
QDSSVVGDSG		NRGSSGSQAS		DSEGHSEESD		TQSVSAHGQA		GPHQQSHQES
TRGQSGERSG		RSGSFLYQVS		THEQSESAHG		RTGPSTGGRQ		RSRHEQARDS
SRHSASQEGQ		DTIRGHPGSS		RGGRQGSHYE		QSVDSSGHSG		SHHSHTTSQE
RSDVSRGQSG		SRSVSRQTRN		EKQSGDGSRH		SGSRHHEASS		RADSSRHSQV
GQGQSSGPRT		SRNQGSSVSQ		DSDSQGHSED		SERWSGSASR		NHLGSAWEQS
RDGSRHPGSH		HEDRAGHGHS		ADSSRQSGTR		HTESSSRGQA		ASSHEQARSS
AGERHGSHHQ		LQSADSSRHS		GIGHGQASSA		VRDSGHRGYS		GSQASDSEGH
SEDSDTQSVS		AQGKAGPHQQ		SHKESARGQS		GESSGRSGSF		LYQVSTHEQS
ESTHGQSAPS		TGGRQGSHYD		QAQDSSRHSA		SQEGQDTIRG		HPGPSRGGRQ
GSHQEQSVDR		SGHSGSHHSH		TTSQGRSDAS		RGQSGSRSAS		RKTYDKEQSG
DGSRHSGSHH		HEASSWADSS		RHSLVGQGQS		SGPRTSRPRG		SSVSQDSDSE
GHSEDSERRS		GSASRNHHGS		AQEQSRDGSR		HPRSHHEDRA		GHGHSAESSR
QSGTHHAENS		SGGQAASSHE		QARSSAGERH		GSHHQQSADS		SRHSGIGHGQ
ASSAVRDSGH		RGSSGSQASD		SEGHSEDSDT		QSVSAHGQAG		PHQQSHQEST
RGRSAGRSGR		SGSFLYQVST		HEQSESAHGR		TGTSTGGRQG		SHHKQARDSS
RHSTSQEGQD		TIHGHPGSSS		GGRQGSHYEQ		LVDRSGHSGS		HHSHTTSQGR
SDASHGHSGS		RSASRQTRND		EQSGDGSRHS		GSRHHEASSR		ADSSGHSQVG
QGQSEGPRTS		RNWGSSFSQD		SDSQGHSEDS		ERWSGSASRN		HHGSAQEQLR
DGSRHPRSHQ		EDRAGHGHSA		DSSRQSGTRH		TQTSSGGQAA		SSHEQARSSA
GERHGSHHQQ		SADSSRHSGI		GHGQASSAVR		DSGHRGYSGS		QASDNEGHSE
DSDTQSVSAH		GQAGSHQQSH		QESARGRSGE		TSGHSGSFLY		QVSTHEQSES
SHGWTGPSTR		GRQGSRHEQA		QDSSRHSASQ		DGQDTIRGHP		GSSRGGRQGY
HHEHSVDSSG		HSGSHHSHTT		SQGRSDASRG		QSGSRSASRT		TRNEEQSGDG
SRHSGSRHHE		ASTHADISRH		SQAVQGQSEG		SRRSRRQGSS		VSQDSDSEGH
SEDSERWSGS		ASRNHHGSAQ		EQLRDGSRHP		RSHQEDRAGH		GHSADSSRQS
GTRHTQTSSG		GQAASSHEQA		RSSAGERHGS		HHQQSADSSR		HSGIGHGQAS
SAVRDSGHRG		YSGSQASDNE		GHSEDSDTQS		VSAHGQAGSH		QQSHQESARG
RSGETSGHSG		SFLYQVSTHE		QSESSHGWTG		PSTRGRQGSR		HEQAQDSSRH
SASQYGQDTI		RGHPGSSRGG		RQGYHHEHSV		DSSGHSGSHH		SHTTSQGRSD
ASRGQSGSRS		ASRTTRNEEQ		SGDSSRHSVS		RHHEASTHAD		ISRHSQAVQG
QSEGSRRSRR		QGSSVSQDSD		SEGHSEDSER		WSGSASRNHR		GSVQEQSRHG
SRHPRSHHED		RAGHGHSADR		SRQSGTRHAE		TSSGGQAASS		HEQARSSPGE
RHGSRHQQSA		DSSRHSGIPR		GQASSAVRDS		RHWGSSGSQA		SDSEGHSEES
DTQSVSGHGQ		AGPHQQSHQE		SARDRSGGRS		GRSGSFLYQV		STHEQSESAH
GRTRTSTGRR		QGSHHEQARD		SSRHSASQEG		QDTIRGHPGS		SRRGRQGSHY
EQSVDRSGHS		GSHHSHTTSQ		GRSDASRGQS		GSRSASRQTR		NDEQSGDGSR
HSWSHHHEAS		TQADSSRHSQ		SGQGQSAGPR		TSRNQGSSVS		QDSDSQGHSE
DSERWSGSAS		RNHRGSAQEQ		SRDGSRHPTS		HHEDRAGHGH		SAESSRQSGT
HHAENSSGGQ		AASSHEQARS		SAGERHGSHH		QQSADSSRHS		GIGHGQASSA
VRDSGHRGSS		GSQASDSEGH		SEDSDTQSVS		AHGQAGPHQQ		SHQESTRGRS
AGRSGRSGSF		LYQVSTHEQS		ESAHGRAGPS		TGGRQGSRHE		QARDSSRHSA
SQEGQDTIRG		HPGSRRGGRQ		GSYHEQSVDR		SGHSGSHHSH		TTSQGRSDAS
HGQSGSRSAS		RETRNEEQSG		DGSRHSGSRH		HEASTQADSS		RHSQSGQGES
AGSRRSRRQG		SSVSQDSDSE		AYPEDSERRS		ESASRNHHGS		SREQSRDGSR
HPGSSHRDTA		SHVQSSPVQS		DSSTAKEHGH		FSSLSQDSAY		HSGIQSRGSP
HSSSSYHYQS		EGTERQKGQS		GLVWRHGSYG		SADYDYGESG		FRHSQHGSVS
YNSNPVVFKE		RSDICKASAF		GKDHPRYYAT		YINKDPGLCG		HSSDISKQLG
FSQSQRYYYY		E

A: Аланін
C: Цистеїн
D: Аспарагінова кислота
E: Глутамінова кислота
F: Фенілаланін
G: Гліцин
H: Гістидин
I: Ізолейцин
K: Лізин
L: Лейцин
M: Метіонін
N: Аспарагін
P: Пролін
Q: Глутамін
R: Аргінін
S: Серин
T: Треонін
V: Валін
W: Триптофан

Y: Тирозин

Білок філагрин та його попередник

Філагрин (похідне від англ. Filament aggregating protein) — структурний білок шкіри, який специфічно взаємодіє з проміжними филаментами — кератинами. Білок має сайт для зв'язування з іонами металів, іоном кальцію.

Утворюється філагрин з профілагрину. Профілагрин — великий (> 400 kDa) нерозчинний поліпротеїн, який в результаті дефосфорилювания і розкладання утворює мономери філагрину в роговому шарі шкіри. Профілагрин є основним компонентом кератогіалінових гранул, які видно в світловий мікроскоп в зернистому шарі епідермісу.

Мономерний філагрин зв'язується з кератином 1 і 10 і іншими проміжними білками - філаментами кератинового цитоскелета, утворюючи тісні зв'язки між цими волокнами; таким чином, відбувається колапс і сплощення клітин на поверхні рогового шару з утворенням лусочок (у ссавців на кератинові волокна і зв'язуючий їх філагрин припадає 80-90% загальної маси білка епідермісу).

Філагрин має важливе значення для регуляції епідермального гомеостазу. У межах рогового шару філагринові мономери можуть бути включені в ліпідну оболонку, яка відповідає за бар'єрну функцію шкіри. Альтернативно, ці білки можуть взаємодіяти з кератиновими проміжними філаментами. Філагрин проходить подальше перетворення в верхньому роговому шарі, щоб вивільнити вільну амінокислоту, яка допомагає утримувати воду.

В остаточному підсумку філагрин у верхній частині рогового шару розпадається на окремі амінокислоти. Філагрин містить велику кількість гістидину, який метаболізується в транс-уроканіновую кислоту (транс-UCA) і пірролідон-5-карбонову кислоту (РСА); ці органічні кислоти допомагають підтримувати в епідермісі необхідне значення градієнта рН. Мутації з втратою функції в гені філагрину (FLG) проявляються в порушенні бар'єрних функцій епідермісу, розвитку атопічного дерматиту й алергічної сенсибілізації.

Клінічне значення

Основну роль білка філагрину в підтриманні бар'єру шкіри визначали за допомогою ідентифікації мутацій, що втратили функцію, в гені профілагрину (FLG). Було показано, що ці мутації є причиною ichthyosis vulgaris і є основним фактором ризику розвитку атопічного дерматиту, астми, пов'язаної з атопічним дерматитом, а також системними алергіями. Мутації в гені FLG надзвичайно поширені, трапляються приблизно у 9% осіб з європейських популяцій. Відкриття цих дуже поширених мутацій, як очікується, матиме великий вплив на класифікацію та лікування багатьох пацієнтів з іхтіозом та атопічними захворюваннями. Також є сподівання, що генетичне відкриття мутацій FLG призведе до подальшого розвитку більш специфічних, неімуносупресивних методів лікування, здатних відновити ефективну функцію бар'єру шкіри та полегшити чи запобігти захворюванню у схильних осіб.

Нещодавні дослідження показали, що зменшення бар'єрних функцій шкіри внаслідок зменшення або повної втрати експресії філагрину призводить до посилення перкутанної передачі алергенів. Філагрин знаходиться на передній лінії захисту і захищає організм від входу зовнішніх речовин навколишнього середовища, які в іншому випадку можуть викликати аномальні імунні реакції.

Було показано, що причиною майже 50% усіх важких випадків екземи може бути щонайменше один мутантний ген філагрину. R501X та 2284del4, як правило, не трапляються в не кавказьких індивідів, хоча нові явища (3321delA та S2554X), які дають подібні ефекти, були виявлені в японських популяціях. Мутації укорочення R501X та 2284del4 є найпоширенішими мутаціями в кавказькій популяції, з 7-10% кавказького населення, що мають принаймні одну копію цих мутацій.

Дефект бар'єрної функції філагрину, який спостерігається при нуль-мутаціях, також, як видається, призводить до підвищеної сприйнятливості та загострення астми. Дефіцит філагрину є одним з найважливіших генетичних детермінант астми, поряд з виявленими варіантами, що регулюють експресію ORMDL3 .

Досліди на тваринах

Порівняльні геномні дослідження показали, що структура ФЛГ однакова у людини, миші (Mus musculus) та собаці (Canis lupus familiaris). Проте кількість повних повторів та довжини повторень відрізняються між різновидами. Ці відмінності можна визнати як приклад структурних змін, що виникають внаслідок видоспецифічного дублювання. Структурні варіації є основним джерелом морфологічних відмінностей, які можуть дозволити індивідууму адаптуватися до нових середовищ і прискорювати появу розбіжностей між видами. Порівняння тісно споріднених видів з коротким періодом розбіжності дозволяє нам краще зрозуміти механізми, що приводять до швидкої розбіжності.

Досліди на приматах

Були проведені досліди на різних видах приматів для виявлення варіації повторюваної області ФЛГ серед п'яти видів приматів: довгохвоста макака (Macaca fascicularis), орангутан (Pongo abelii), горила західна (Gorilla gorilla), шимпанзе (Pan troglodytes) і людина.

У цьому дослідженні використовували порівняно узгоджені моделі народження та смерті, які часто використовуються для копій генів. Було виявлено, що існує високе нуклеотидне різноманіття між повторюваними областями філагрину, що відповідає моделі народження та смерті. Філогенетичний аналіз також показав, що незалежні події дублювання створювали повторювані послідовності в макаки двохвостої та орангутанів, тоді як було відмічено різні випадки дублювання та втрати в повторах в горил, шимпанзе та людей. Порівняння повторюваних послідовностей, що виявляються, виділяють очищення в межах видів та специфічні дублікації роду за різними видами. Також виявили варіацію довжини повторюваного регіону в межах таких видів, як шимпанзе та довгохвоста макака.

Зроблено висновок, що варіація копії повторюваних послідовностей ФЛГ між приматами може бути наслідком видоспецифічної розбіжності та поширення.

Досліди на собаках

Також були проведені експерименти на собаках. Аналіз послідовності геномних ДНК показав, що собачий ФЛГ містив чотири одиниці повторюваних послідовностей, що відповідають FLG - мономерному білку. Вестерн-блоти, зондовані з антисобакою FLG-мономером, виявили два смуги на рівні 59 і 54 кДа, які були оцінені за розмірами. Результати імуногістохімії показали, що собачий ФЛГ був виражений в гранульованому шарі епідермісу. Це дослідження показало унікальну генну структуру собачого ФЛГ, яка призводить до виробництва мономерів ФЛГ більших, ніж у людей або мишей. Антитіла проти ФЛГ собак виявили ФЛГ у шкірі собак. Ці антитіла дозволять експортувати собак, дефіцитних ФЛГ, з собачим атопічним дерматитом або іхтіозом.

Література

• Thulin C.D., Walsh K.A. (1995). Identification of the amino terminus of human filaggrin using differential LC/MS techniques: implications for profilaggrin processing. Biochemistry. 34: 8687—8692. PMID 7612609 DOI:10.1021/bi00027a018
• Senshu T., Kan S., Ogawa H., Manabe M., Asaga H. (1996). Preferential deimination of keratin K1 and filaggrin during the terminal differentiation of human epidermis. Biochem. Biophys. Res. Commun. 225: 712—719. PMID 8780679 DOI:10.1006/bbrc.1996.1240
• Wu Z., Hansmann B., Meyer-Hoffert U., Glaser R., Schroder J.M. (2009). Molecular identification and expression analysis of filaggrin-2, a member of the S100 fused-type protein family. PLoS ONE. 4: E5227—E5227. PMID 19384417 DOI:10.1371/journal.pone.0005227
• Presland R.B., Haydock P.V., Fleckman P., Nirunsuksiri W., Dale B.A. (1992). Characterization of the human epidermal profilaggrin gene. Genomic organization and identification of an S-100-like calcium binding domain at the amino terminus. J. Biol. Chem. 267: 23772—23781. PMID 1429717

Примітки

1. Захворювання, генетично пов'язані з FLG переглянути/редагувати посилання на ВікіДаних.
2. Human PubMed Reference:.
3. (англ.) . Архів оригіналу за 22 грудня 2016. Процитовано 20 грудня 2016.
4. (англ.) . Архів оригіналу за 22 грудня 2016. Процитовано 20 грудня 2016.
5. Ovaere, Petra; Lippens, Saskia; Vandenabeele, Peter; Declercq, Wim. . Trends in Biochemical Sciences. Т. 34, № 9. с. 453—463. doi:10.1016/j.tibs.2009.08.001. Архів оригіналу за 23 січня 2018. Процитовано 22 січня 2018.
6. Proksch, Ehrhardt; Brandner, Johanna M.; Jensen, Jens-Michael (1 грудня 2008). . Experimental Dermatology (англ.). Т. 17, № 12. с. 1063—1072. doi:10.1111/j.1600-0625.2008.00786.x. ISSN 1600-0625. Архів оригіналу за 23 січня 2018. Процитовано 22 січня 2018.
7. Presland, R. B.; Haydock, P. V.; Fleckman, P.; Nirunsuksiri, W.; Dale, B. A. (25 листопада 1992). . The Journal of Biological Chemistry. Т. 267, № 33. с. 23772—23781. ISSN 0021-9258. PMID 1429717. Архів оригіналу за 31 січня 2018. Процитовано 22 січня 2018.
8. McGrath, John A (1 травня 2008). . Australasian Journal of Dermatology (англ.). Т. 49, № 2. с. 67—74. doi:10.1111/j.1440-0960.2008.00443.x. ISSN 1440-0960. Архів оригіналу за 23 січня 2018. Процитовано 22 січня 2018.
9. Sandilands, Aileen; Sutherland, Calum; Irvine, Alan D.; McLean, W. H. Irwin (1 травня 2009). Filaggrin in the frontline: role in skin barrier function and disease. Journal of Cell Science. Т. 122, № 9. с. 1285—1294. doi:10.1242/jcs.033969. ISSN 0021-9533. PMC 2721001. PMID 19386895. Процитовано 22 січня 2018.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом ()
10. Nomura, Toshifumi; Sandilands, Aileen; Akiyama, Masashi; Liao, Haihui; Evans, Alan T.; Sakai, Kaori; Ota, Mitsuhito; Sugiura, Hisashi; Yamamoto, Kazuo (February 2007). . The Journal of Allergy and Clinical Immunology. Т. 119, № 2. с. 434—440. doi:10.1016/j.jaci.2006.12.646. ISSN 0091-6749. PMID 17291859. Архів оригіналу за 31 січня 2018. Процитовано 22 січня 2018.
11. Palmer, Colin N. A.; Irvine, Alan D.; Terron-Kwiatkowski, Ana; Zhao, Yiwei; Liao, Haihui; Lee, Simon P.; Goudie, David R.; Sandilands, Aileen; Campbell, Linda E. (April 2006). . Nature Genetics. Т. 38, № 4. с. 441—446. doi:10.1038/ng1767. ISSN 1061-4036. PMID 16550169. Архів оригіналу за 5 червня 2018. Процитовано 22 січня 2018.
12. Basu, K.; Palmer, C. N. A.; Lipworth, B. J.; McLean, W. H. Irwin; Terron-Kwiatkowski, A.; Zhao, Y.; Liao, H.; Smith, F. J. D.; Mitra, A. (September 2008). . Allergy. Т. 63, № 9. с. 1211—1217. doi:10.1111/j.1398-9995.2008.01660.x. ISSN 1398-9995. PMID 18307574. Архів оригіналу за 5 червня 2018. Процитовано 22 січня 2018.
13. Palmer, Colin N. A.; Ismail, Tahmina; Lee, Simon P.; Terron-Kwiatkowski, Ana; Zhao, Yiwei; Liao, Haihui; Smith, Frances J. D.; McLean, W. H. Irwin; Mukhopadhyay, Somnath (July 2007). . The Journal of Allergy and Clinical Immunology. Т. 120, № 1. с. 64—68. doi:10.1016/j.jaci.2007.04.001. ISSN 0091-6749. PMID 17531295. Архів оригіналу за 31 січня 2018. Процитовано 22 січня 2018.
14. Henderson, John; Northstone, Kate; Lee, Simon P.; Liao, Haihui; Zhao, Yiwei; Pembrey, Marcus; Mukhopadhyay, Somnath; Smith, George Davey; Palmer, Colin N. A. (April 2008). . The Journal of Allergy and Clinical Immunology. Т. 121, № 4. с. 872—877.e9. doi:10.1016/j.jaci.2008.01.026. ISSN 1097-6825. PMID 18325573. Архів оригіналу за 31 січня 2018. Процитовано 22 січня 2018.
15. Tavendale, Roger; Macgregor, Donald F.; Mukhopadhyay, Somnath; Palmer, Colin N. A. (April 2008). . The Journal of Allergy and Clinical Immunology. Т. 121, № 4. с. 860—863. doi:10.1016/j.jaci.2008.01.015. ISSN 1097-6825. PMID 18395550. Архів оригіналу за 5 червня 2018. Процитовано 22 січня 2018.
16. Romero, Vanessa; Hosomichi, Kazuyoshi; Nakaoka, Hirofumi; Shibata, Hiroki; Inoue, Ituro (11 січня 2017). Structure and evolution of the filaggrin gene repeated region in primates. BMC Evolutionary Biology. Т. 17. doi:10.1186/s12862-016-0851-5. ISSN 1471-2148. PMC 5225520. PMID 28077068. Процитовано 22 січня 2018.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом () Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом ()
17. Kanda, Satoko; Sasaki, Takashi; Shiohama, Aiko; Nishifuji, Koji; Amagai, Masayuki; Iwasaki, Toshiroh; Kudoh, Jun (February 2013). . Veterinary Dermatology. Т. 24, № 1. с. 25—31.e7. doi:10.1111/j.1365-3164.2012.01105.x. ISSN 1365-3164. PMID 23331676. Архів оригіналу за 31 січня 2018. Процитовано 22 січня 2018.

Див. також

• Хромосома 1