Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Цуци́лів — село в Україні, в Переріслянській сільській громаді Надвірнянського району Івано-Франківської області, розташоване на річці Млинівка.
| село Цуцилів | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| |||||
| Країна |  Україна | ||||
| Область | Івано-Франківська область | ||||
| Район | Надвірнянський район | ||||
| Громада | Переріслянська сільська громада | ||||
| Код КАТОТТГ | UA26120110050065083 | ||||
| Облікова картка | картка | ||||
| Основні дані | |||||
| Засноване | 1390 | ||||
| Населення | 1002 | ||||
| Площа | 12.731 км² | ||||
| Густота населення | 78.71 осіб/км² | ||||
| Поштовий індекс | 78413 | ||||
| Телефонний код | +380 3475 | ||||
| Географічні дані | |||||
| Географічні координати | 48°43′59″ пн. ш. 24°38′35″ сх. д. / 48.73306° пн. ш. 24.64306° сх. д.Координати: 48°43′59″ пн. ш. 24°38′35″ сх. д. / 48.73306° пн. ш. 24.64306° сх. д. | ||||
| Водойми | Млинівка | ||||
| Найближча залізнична станція | Цуцилів | ||||
| Місцева влада | |||||
| Адреса ради | вул.Братів Бойчуків, 71, с.Цуцилів, Надвірнянський р-н, Івано-Франківська обл., 78413 | ||||
| Карта | |||||
  Цуцилів | |||||
 Цуцилів | |||||
| Мапа | |||||
| | |||||
В селі є гімназія з їдальнею і спортзалом, фельдшерсько-акушерський пункт на два кабінети, народний дім, бібліотека. Село частково газифіковане, має часткове вуличне освітлення.
На території села зареєстровані дві греко-католицькі церкви: новозбудована церква «Архистратига Михаїла», та стара, теж «Архистратига Михаїла», отець Володимир Ділета.
Історична довідка
У письмових джерелах за даними, наведеними в кандидатській дисертації П. С. Сіреджука, знаходимо, що с. Цуцилів в Галицькому повіті згадується вже в 1390 р. Ту саму дату підтверджує професор Володимир Грабовецький в «Нарисах історії Прикарпаття».
Про першу згадку про село, датовану 1390 роком, знаходимо і в книзі Д. Г. Бучка «Походження назв населених пунктів Покуття». У цій книзі автор вказує, що на території Цуцилова було виявлено поховання доби карпатських курганів та періоду Київської Русі. Автор також наголошує, що назва с. Цуцилів належить до давньоруського періоду.
Підтверджують дату існування села у 1390 році і архівні документи, датовані 1454 та 1482 рр. У першому документі знаходимо, що Шляхетний Івашко з Цецілова продає свою частину сіл Цецілова та Пнів'я і Владичине поле, розташоване у Галицькому повіті про що зроблено цей запис. Діялося і видано в Галичі у понеділок після свята Святої Єлизавети 18 листопада 1454 р. За селом було затверджено волоське право.
Після розподілу Польщі в 1772 р. село, як і вся Галичина, опинилося в складі Австро-Угорської імперії. Серед документів того часу збереглася в архівах Йосифинська метрика с. Цуцилів від 1787 р., де описано межі та площа села. Управна земля на той час відповідно за призначенням та використанням була поділена на частини: городи, ниви, сіножаті, пасовища, землю покриту корчами, болотом та лісом. Всі ці частини землі мали свої відмінні назви, які відображені у Йосифинській метриці Цуцилова від 1787 р. Деякі назви частин села, такі як Ковцик, Горі, Долів, Дубина та присілок Ворона збереглися досі.
Зі слів старожилів, що переповідалися з покоління в покоління, на високому березі гирла річки при спаданні в річку Уняву, мешкав пан Цуциловський. Пан Цуциловський виділив земельну ділянку селянам під церкву, яка була перевезена до Цуцилова із села Стримба. В Шематизмі єпархії Станіславської на рік 1938 вказано, в Цуцилові дерев'яна церква виставлена в 1808 р. В 1856 р. на церковному подвір'ї було збудовано невелику церковно-приходську школу. Ініціатором побудови якої був .
5 квітня 1848 року в селі відбулися заворушення селян, які відмовлялися йти на панщину, а 16 травня 1848 року був встановлений хрест, як пам'ятка скасування панщини.
Конституція, проголошена Австрійською монархією, сприяла галичанам в культурно-освітньому житті. В с. Цуцилів було засноване читальню «Просвіта» в 1904 р. З початком Першої світової війни вона припинила свою діяльність. Свою роботу «Просвіта» відновила 15 лютого 1925 р. (на той час налічувала 25 членів). В 1926 р. було збудовано Народний дім читальні «Просвіта», який пізніше став центром і для інших сільських організацій: товариства «Луг», Молодіжного товариства «Відродження», товариства «Сільський господар» а також Товариство Січ. В 1938 р. почала свою діяльність жіноча організація «Союз українок». В квітні 1949 року під час бойової операції внутрішніми військами КГБ Народний дім товариства «Просвіта» згорів.
Село знаходилось під владою Австро-Угорщини до 17 липня 1919 р. З 1919 р. — під польською окупацією до 17 вересня 1939 р. 1941–1944 — роки німецької окупації. У 1944 р. Західна Україна була вдруге окупована радянською армією і увійшла до складу Радянського Союзу аж до його розпаду у 1991 р.
В роки Другої світової війни на території села знаходився центр Ланчинецького району ОУН, тереновим провідником якого був житель с. Цуцилів, голова проводу ОУН Надвірнянського району (1942-1944) та Ланчинського району (1944-1946) . 1943 р. в селі почалася організація перших загонів Української народної самооборони, які пізніше стали основою УПА.
В боротьбі за свободу України загинуло 43 жителі Цуцилова — члени ОУН та вояки УПА. 17 мешканців села загинуло на фронтах Другої світової війни в рядах Червоної Армії. 12 родин в 1947 р. разом з дітьми було вивезено в Сибір. Владою було конфісковано 43 господарські будівлі і 8 житлових будинків, розібрано 2 млини. В 1948 р. в с. Цуцилів було організовано колгосп ім. Жданова, куди забрано в селян 60 коней і 58 голів великої рогатої худоби. Почалось насильне залучення селян у колгосп. У 1961 р. колгосп був приєднаний до колгоспу «Жовтень» с. Волосова.
В 1958 р. було закрито церкву св. Михаїла. Греко-католицька церква пішла в підпілля. 1962 р. — знищено символічну могилу, висипану на пам'ять про невинних замордованих в 1940-1941 рр. енкаведистами односельчан. 7 квітня 1964 р. вночі знищено всі придорожні хрести, фігури, каплиці.
В 1951 р. розпочалось будівництво асфальтної дороги яка проходила через с. Цуцилів. У 1964 р. село було електрифіковане, 1976 р. — збудована нова восьмирічна школа.
8 листопада 1989 р., після 31 років з моменту закриття, відправилася Служба Божа у цуцилівській церкві. 12 листопада 1989 р. відбулися установчі збори, на яких було створено осередок Народного Руху України. 10 жовтня 1990 р. в селі зареєстровано осередок товариства української мови «Просвіта» ім. Т. Г. Шевченка. Того ж року освячено новий пам'ятний хрест на честь скасування панщини та відновлено символічну могилу. 6 вересня 1992 р. на честь в Цуцилові урочисто відкрито і освячено Меморіальний комплекс. Тут знаходиться 46 могил членів ОУН та вояків УПА, які склали свої голови в період Другої світової війни.
Святом для жителів села став день 9 січня 1994 р. Цього дня відкрито новозбудований Народний дім «Просвіта», в якому розміщено адмінкорпус сільської Ради, бібліотека, фельдшерсько-акушерський пункт та відділення зв'язку.
15 жовтня 2000 р. було освячено наріжний камінь фундаменту церкви в центрі села, а 2 червня 2001 р. розпочато мурування стін нового храму. Відкрито новий храм (належить до Тисменичанського деканату) 18 листопада 2007 р. Торжество освячення церкви Святого Архистратига Михаїла розділили понад двадцять священиків. Парох о. Володимир Ділета урочисто запросив Преосвященного Владику Миколая до новозбудованого храму для освячення і відправлення у ньому першої Святої Літургії. У звертальному слові до місцевої громади Архиєрей склав щиру подяку кожному, хто в силу свого таланту і можливостей прилучився до збудуваня святині.
Пам'ятки історії і архітектури
Церква Св. Архистратига Михаїла (дерев'яна); 1807 р.; Ох. № 863/1.
Дзвіниця церкви Св. Архистратига Михаїла (дерев'яна); 1819 р.; Ох. № 863/2.
Поважні постаті
- Софрон Недільський (* 10 січня 1857 — † 8 серпня 1917) — перший директор Коломийської української гімназії.
- Дмитро Ломей (1982—2015, позивний «Лом») — учасник Революції Гідності та антитерористичної операції, боєць Добровольчого українського корпусу «Правий Сектор», загинув в ніч з 22 на 23 лютого 2015 року в селищі Піски поблизу Донецького аеропорту.
Населення
Станом на 30.09.1921 село налічувало 195 житлових будинків в яких мешкало 942 чол.(458 — чоловічої статі, 484 — жіночої). Національний склад — 616 українців, 298 поляків, 28 жидів, з яких — 749 греко-католиків, 126 римо-католиків, 67 юдеїв.
Населення станом на 2010 — 959 чол.; кількість господарств — 405; чисельність пенсіонерів — 242; інвалідів — 6 в тому числі: І група — 2, ІІ група — 1; ІІІ група — 0; діти-інваліди — 3; багатодітних сімей — 4; малозабезпечених сімей — 6; дітей-сиріт — 0; дітей позбавлених батьківського піклування — 0. Демографічна ситуація: народилося — 18; померло — 15; прибуло — 10; вибуло — 7.
Сільське господарство
Фермерські господарства:
- Ф\г «Іванчук» Іванчук М. Ф. Вирощування с\г продукції
- Ф\г «ЗЕМЛЯ» Миркевич М. С. Вирощування с\г продукції
- Ф\г «ЛУГ» Дутчак А. Г. Вирощування с\г продукції
- Ф\г «ПЛЕЯДА» Чумбей В. В. Вирощування с\г продукції
Цвинтар УПА
На цвинтарі 47 могил — символічних і тих, в яких поховані партизани: Микола Миколайович Андрейчук — Ясінь (†1944), Микола Бойчук (†1945), Михайло Іванович Беньківський — Невідомий (†1946), Василь Миколайович Бойчук — Пімста (†1948), Григорій Михайлович Бойчук — Явір (†1944), Іван Михайлович Бойчук — Журба (†1945), Михайло Миколайович Бойчук — Партизан (†1947), Іван Михайлович Борщак — Ключ (†1945), Андрій Миколайович Василитчук — Вітер (†1944), Іван Михайлович Гевкалюк — Звір (†1944), Ганна Дмитрівна Гекавець — Бистра (†1944), Дмитро Семенович Гекавець — Господар (†1945), Микола Михайлович Горбейчук — Жупан (†1945), Михайло Васильович Горбейчук — Понурий (†1947), Василь Михайлович Гошовський — Малий (†1944), Федір Михайлович Гричанюк — Білий (†1945), Михайло Васильович Гурмак — Камінь (†1943), Михайло Дмитрович Дутчак — Ворон (†1944), Дмитро Онуфрійович Іванчук — Крук (†1945), Євдокія Федорівна Іванчук — Верба (†1946), Іван Миколайович Іванчук — Воробій (†1944), Михайло Васильович Клюфінський (†1944), Михайло Петрович Кметюк — Сірко (†1945), Дмитро Кравців — Ястріб (†1945), Василь Михайлович Лукий — Журавель (†1947), Василь Степанович Маланюк — Дух (*1913), Микола Степанович Маланюк — Скала (†1948), Василь Мельник — Дідо (†1945), Степан Іванович Мельник — Високий (†1947), Григорій Федорович Микитюк — Гузар (†1944), Роман Осипович Панчук — Явір (†1946), Корнило Аверкійович Петровський — Трубач (†1945), Ярослав Аверкійович Петровський — Трембіта (†1946), Василь Андрійович Попович — Мовчан (†1944), Іван Попович — Страх (†1944), Микола Олексійович Попович — Хлопець (†1945), Василь Кирилович Пташник — Спокійний (†1946), Василь Степанович Савчук — Сильний (†1944), Михайло Миколайович Савчук — Голуб (†1943), Василь Миколайович Ткачук — Високий (†1945), Михайло Михайлович Хортюк — Веселий (†1942), Василь Іванович Чумбей — Веселий (†1945), Василь Прокопович Щербан — Клим (†1946), Василь Андрійович Яворський (†1945), троє невідомих.
-
![image]()
Загальний вигляд цвинтаря -
![image]()
Центральний постамент -
![image]()
Дошка вмонтована в бічну грань хреста -
![image]()
Табличка на могилі теренового провідника ОУН Василя Маланюка
Примітки
- У Тлумачі відкрили меморіальну дошку Дмитру Ломею
Джерела
- Шематизм всего клира греко-католицької епархії Станиславівської на рік Божий 1938 / Цуцилів.
- Skorowidz miejscowości Rzeczypospolitej Polskiej / Województwo Stanisławowskie. — Tom XIV. — Warszawa, Główny Urząd Statystyczny Rzeczypospolitej Polskiej, 1924.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cuci liv selo v Ukrayini v Pererislyanskij silskij gromadi Nadvirnyanskogo rajonu Ivano Frankivskoyi oblasti roztashovane na richci Mlinivka selo Cuciliv Gerb Prapor Krayina Ukrayina Oblast Ivano Frankivska oblast Rajon Nadvirnyanskij rajon Gromada Pererislyanska silska gromada Kod KATOTTG UA26120110050065083 Oblikova kartka kartka Osnovni dani Zasnovane 1390 Naselennya 1002 Plosha 12 731 km Gustota naselennya 78 71 osib km Poshtovij indeks 78413 Telefonnij kod 380 3475 Geografichni dani Geografichni koordinati 48 43 59 pn sh 24 38 35 sh d 48 73306 pn sh 24 64306 sh d 48 73306 24 64306 Koordinati 48 43 59 pn sh 24 38 35 sh d 48 73306 pn sh 24 64306 sh d 48 73306 24 64306 Vodojmi Mlinivka Najblizhcha zaliznichna stanciya Cuciliv Misceva vlada Adresa radi vul Brativ Bojchukiv 71 s Cuciliv Nadvirnyanskij r n Ivano Frankivska obl 78413 Karta Cuciliv Cuciliv Mapa Cuciliv u Vikishovishi V seli ye gimnaziya z yidalneyu i sportzalom feldshersko akusherskij punkt na dva kabineti narodnij dim biblioteka Selo chastkovo gazifikovane maye chastkove vulichne osvitlennya Na teritoriyi sela zareyestrovani dvi greko katolicki cerkvi novozbudovana cerkva Arhistratiga Mihayila ta stara tezh Arhistratiga Mihayila otec Volodimir Dileta Istorichna dovidkaU pismovih dzherelah za danimi navedenimi v kandidatskij disertaciyi P S Siredzhuka znahodimo sho s Cuciliv v Galickomu poviti zgaduyetsya vzhe v 1390 r Tu samu datu pidtverdzhuye profesor Volodimir Graboveckij v Narisah istoriyi Prikarpattya Pro pershu zgadku pro selo datovanu 1390 rokom znahodimo i v knizi D G Buchka Pohodzhennya nazv naselenih punktiv Pokuttya U cij knizi avtor vkazuye sho na teritoriyi Cucilova bulo viyavleno pohovannya dobi karpatskih kurganiv ta periodu Kiyivskoyi Rusi Avtor takozh nagoloshuye sho nazva s Cuciliv nalezhit do davnoruskogo periodu Pidtverdzhuyut datu isnuvannya sela u 1390 roci i arhivni dokumenti datovani 1454 ta 1482 rr U pershomu dokumenti znahodimo sho Shlyahetnij Ivashko z Cecilova prodaye svoyu chastinu sil Cecilova ta Pniv ya i Vladichine pole roztashovane u Galickomu poviti pro sho zrobleno cej zapis Diyalosya i vidano v Galichi u ponedilok pislya svyata Svyatoyi Yelizaveti 18 listopada 1454 r Za selom bulo zatverdzheno voloske pravo Pislya rozpodilu Polshi v 1772 r selo yak i vsya Galichina opinilosya v skladi Avstro Ugorskoyi imperiyi Sered dokumentiv togo chasu zbereglasya v arhivah Josifinska metrika s Cuciliv vid 1787 r de opisano mezhi ta plosha sela Upravna zemlya na toj chas vidpovidno za priznachennyam ta vikoristannyam bula podilena na chastini gorodi nivi sinozhati pasovisha zemlyu pokritu korchami bolotom ta lisom Vsi ci chastini zemli mali svoyi vidminni nazvi yaki vidobrazheni u Josifinskij metrici Cucilova vid 1787 r Deyaki nazvi chastin sela taki yak Kovcik Gori Doliv Dubina ta prisilok Vorona zbereglisya dosi Zi sliv starozhiliv sho perepovidalisya z pokolinnya v pokolinnya na visokomu berezi girla richki pri spadanni v richku Unyavu meshkav pan Cucilovskij Pan Cucilovskij vidiliv zemelnu dilyanku selyanam pid cerkvu yaka bula perevezena do Cucilova iz sela Strimba V Shematizmi yeparhiyi Stanislavskoyi na rik 1938 vkazano v Cucilovi derev yana cerkva vistavlena v 1808 r V 1856 r na cerkovnomu podvir yi bulo zbudovano neveliku cerkovno prihodsku shkolu Iniciatorom pobudovi yakoyi buv 5 kvitnya 1848 roku v seli vidbulisya zavorushennya selyan yaki vidmovlyalisya jti na panshinu a 16 travnya 1848 roku buv vstanovlenij hrest yak pam yatka skasuvannya panshini Konstituciya progoloshena Avstrijskoyu monarhiyeyu spriyala galichanam v kulturno osvitnomu zhitti V s Cuciliv bulo zasnovane chitalnyu Prosvita v 1904 r Z pochatkom Pershoyi svitovoyi vijni vona pripinila svoyu diyalnist Svoyu robotu Prosvita vidnovila 15 lyutogo 1925 r na toj chas nalichuvala 25 chleniv V 1926 r bulo zbudovano Narodnij dim chitalni Prosvita yakij piznishe stav centrom i dlya inshih silskih organizacij tovaristva Lug Molodizhnogo tovaristva Vidrodzhennya tovaristva Silskij gospodar a takozh Tovaristvo Sich V 1938 r pochala svoyu diyalnist zhinocha organizaciya Soyuz ukrayinok V kvitni 1949 roku pid chas bojovoyi operaciyi vnutrishnimi vijskami KGB Narodnij dim tovaristva Prosvita zgoriv Selo znahodilos pid vladoyu Avstro Ugorshini do 17 lipnya 1919 r Z 1919 r pid polskoyu okupaciyeyu do 17 veresnya 1939 r 1941 1944 roki nimeckoyi okupaciyi U 1944 r Zahidna Ukrayina bula vdruge okupovana radyanskoyu armiyeyu i uvijshla do skladu Radyanskogo Soyuzu azh do jogo rozpadu u 1991 r V roki Drugoyi svitovoyi vijni na teritoriyi sela znahodivsya centr Lanchineckogo rajonu OUN terenovim providnikom yakogo buv zhitel s Cuciliv golova provodu OUN Nadvirnyanskogo rajonu 1942 1944 ta Lanchinskogo rajonu 1944 1946 1943 r v seli pochalasya organizaciya pershih zagoniv Ukrayinskoyi narodnoyi samooboroni yaki piznishe stali osnovoyu UPA V borotbi za svobodu Ukrayini zaginulo 43 zhiteli Cucilova chleni OUN ta voyaki UPA 17 meshkanciv sela zaginulo na frontah Drugoyi svitovoyi vijni v ryadah Chervonoyi Armiyi 12 rodin v 1947 r razom z ditmi bulo vivezeno v Sibir Vladoyu bulo konfiskovano 43 gospodarski budivli i 8 zhitlovih budinkiv rozibrano 2 mlini V 1948 r v s Cuciliv bulo organizovano kolgosp im Zhdanova kudi zabrano v selyan 60 konej i 58 goliv velikoyi rogatoyi hudobi Pochalos nasilne zaluchennya selyan u kolgosp U 1961 r kolgosp buv priyednanij do kolgospu Zhovten s Volosova V 1958 r bulo zakrito cerkvu sv Mihayila Greko katolicka cerkva pishla v pidpillya 1962 r znisheno simvolichnu mogilu visipanu na pam yat pro nevinnih zamordovanih v 1940 1941 rr enkavedistami odnoselchan 7 kvitnya 1964 r vnochi znisheno vsi pridorozhni hresti figuri kaplici V 1951 r rozpochalos budivnictvo asfaltnoyi dorogi yaka prohodila cherez s Cuciliv U 1964 r selo bulo elektrifikovane 1976 r zbudovana nova vosmirichna shkola 8 listopada 1989 r pislya 31 rokiv z momentu zakrittya vidpravilasya Sluzhba Bozha u cucilivskij cerkvi 12 listopada 1989 r vidbulisya ustanovchi zbori na yakih bulo stvoreno oseredok Narodnogo Ruhu Ukrayini 10 zhovtnya 1990 r v seli zareyestrovano oseredok tovaristva ukrayinskoyi movi Prosvita im T G Shevchenka Togo zh roku osvyacheno novij pam yatnij hrest na chest skasuvannya panshini ta vidnovleno simvolichnu mogilu 6 veresnya 1992 r na chest v Cucilovi urochisto vidkrito i osvyacheno Memorialnij kompleks Tut znahoditsya 46 mogil chleniv OUN ta voyakiv UPA yaki sklali svoyi golovi v period Drugoyi svitovoyi vijni Svyatom dlya zhiteliv sela stav den 9 sichnya 1994 r Cogo dnya vidkrito novozbudovanij Narodnij dim Prosvita v yakomu rozmisheno adminkorpus silskoyi Radi biblioteka feldshersko akusherskij punkt ta viddilennya zv yazku 15 zhovtnya 2000 r bulo osvyacheno narizhnij kamin fundamentu cerkvi v centri sela a 2 chervnya 2001 r rozpochato muruvannya stin novogo hramu Vidkrito novij hram nalezhit do Tismenichanskogo dekanatu 18 listopada 2007 r Torzhestvo osvyachennya cerkvi Svyatogo Arhistratiga Mihayila rozdilili ponad dvadcyat svyashenikiv Paroh o Volodimir Dileta urochisto zaprosiv Preosvyashennogo Vladiku Mikolaya do novozbudovanogo hramu dlya osvyachennya i vidpravlennya u nomu pershoyi Svyatoyi Liturgiyi U zvertalnomu slovi do miscevoyi gromadi Arhiyerej sklav shiru podyaku kozhnomu hto v silu svogo talantu i mozhlivostej priluchivsya do zbuduvanya svyatini Pam yatki istoriyi i arhitekturiCerkva Sv Arhistratiga Mihayila derev yana 1807 r Oh 863 1 Dzvinicya cerkvi Sv Arhistratiga Mihayila derev yana 1819 r Oh 863 2 Povazhni postatiSofron Nedilskij 10 sichnya 1857 8 serpnya 1917 pershij direktor Kolomijskoyi ukrayinskoyi gimnaziyi Dmitro Lomej 1982 2015 pozivnij Lom uchasnik Revolyuciyi Gidnosti ta antiteroristichnoyi operaciyi boyec Dobrovolchogo ukrayinskogo korpusu Pravij Sektor zaginuv v nich z 22 na 23 lyutogo 2015 roku v selishi Piski poblizu Doneckogo aeroportu NaselennyaStanom na 30 09 1921 selo nalichuvalo 195 zhitlovih budinkiv v yakih meshkalo 942 chol 458 cholovichoyi stati 484 zhinochoyi Nacionalnij sklad 616 ukrayinciv 298 polyakiv 28 zhidiv z yakih 749 greko katolikiv 126 rimo katolikiv 67 yudeyiv Naselennya stanom na 2010 959 chol kilkist gospodarstv 405 chiselnist pensioneriv 242 invalidiv 6 v tomu chisli I grupa 2 II grupa 1 III grupa 0 diti invalidi 3 bagatoditnih simej 4 malozabezpechenih simej 6 ditej sirit 0 ditej pozbavlenih batkivskogo pikluvannya 0 Demografichna situaciya narodilosya 18 pomerlo 15 pribulo 10 vibulo 7 Silske gospodarstvoFermerski gospodarstva F g Ivanchuk Ivanchuk M F Viroshuvannya s g produkciyi F g ZEMLYa Mirkevich M S Viroshuvannya s g produkciyi F g LUG Dutchak A G Viroshuvannya s g produkciyi F g PLEYaDA Chumbej V V Viroshuvannya s g produkciyiCvintar UPANa cvintari 47 mogil simvolichnih i tih v yakih pohovani partizani Mikola Mikolajovich Andrejchuk Yasin 1944 Mikola Bojchuk 1945 Mihajlo Ivanovich Benkivskij Nevidomij 1946 Vasil Mikolajovich Bojchuk Pimsta 1948 Grigorij Mihajlovich Bojchuk Yavir 1944 Ivan Mihajlovich Bojchuk Zhurba 1945 Mihajlo Mikolajovich Bojchuk Partizan 1947 Ivan Mihajlovich Borshak Klyuch 1945 Andrij Mikolajovich Vasilitchuk Viter 1944 Ivan Mihajlovich Gevkalyuk Zvir 1944 Ganna Dmitrivna Gekavec Bistra 1944 Dmitro Semenovich Gekavec Gospodar 1945 Mikola Mihajlovich Gorbejchuk Zhupan 1945 Mihajlo Vasilovich Gorbejchuk Ponurij 1947 Vasil Mihajlovich Goshovskij Malij 1944 Fedir Mihajlovich Grichanyuk Bilij 1945 Mihajlo Vasilovich Gurmak Kamin 1943 Mihajlo Dmitrovich Dutchak Voron 1944 Dmitro Onufrijovich Ivanchuk Kruk 1945 Yevdokiya Fedorivna Ivanchuk Verba 1946 Ivan Mikolajovich Ivanchuk Vorobij 1944 Mihajlo Vasilovich Klyufinskij 1944 Mihajlo Petrovich Kmetyuk Sirko 1945 Dmitro Kravciv Yastrib 1945 Vasil Mihajlovich Lukij Zhuravel 1947 Vasil Stepanovich Malanyuk Duh 1913 Mikola Stepanovich Malanyuk Skala 1948 Vasil Melnik Dido 1945 Stepan Ivanovich Melnik Visokij 1947 Grigorij Fedorovich Mikityuk Guzar 1944 Roman Osipovich Panchuk Yavir 1946 Kornilo Averkijovich Petrovskij Trubach 1945 Yaroslav Averkijovich Petrovskij Trembita 1946 Vasil Andrijovich Popovich Movchan 1944 Ivan Popovich Strah 1944 Mikola Oleksijovich Popovich Hlopec 1945 Vasil Kirilovich Ptashnik Spokijnij 1946 Vasil Stepanovich Savchuk Silnij 1944 Mihajlo Mikolajovich Savchuk Golub 1943 Vasil Mikolajovich Tkachuk Visokij 1945 Mihajlo Mihajlovich Hortyuk Veselij 1942 Vasil Ivanovich Chumbej Veselij 1945 Vasil Prokopovich Sherban Klim 1946 Vasil Andrijovich Yavorskij 1945 troye nevidomih Zagalnij viglyad cvintarya Centralnij postament Doshka vmontovana v bichnu gran hresta Tablichka na mogili terenovogo providnika OUN Vasilya MalanyukaPrimitkiU Tlumachi vidkrili memorialnu doshku Dmitru LomeyuDzherelaShematizm vsego klira greko katolickoyi eparhiyi Stanislavivskoyi na rik Bozhij 1938 Cuciliv Skorowidz miejscowosci Rzeczypospolitej Polskiej Wojewodztwo Stanislawowskie Tom XIV Warszawa Glowny Urzad Statystyczny Rzeczypospolitej Polskiej 1924