Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Тарреґа місцева вимова targɛ або targa місто в Каталонії столиця кумарки Урхель провінції Льєйда Місто розташовано на шл

Тарреґа

Тарреґа

Тарреґа (місцева вимова: [targɛ] або [targa]) — місто в Каталонії, столиця кумарки Урхель, провінції Льєйда. Місто розташовано на шляху Барселона-Льєйда. Місто відоме щорічним Театральним ярмарком, який є найважливішим міжнародним майданчиком сценічного мистецтва з найдовшою історією в Іспанії та одним із найактуальніших у Європі.

Тарраґа
—  місто  —

кат. Tàrrega[1]

image
image
Герб Прапор
image
Центр кумарка Уржель
Країна Іспанія
Автономна область Каталонія
Провінція провінція Льєйда
Кумарка Уржель
Межує з: сусідні адмінодиниці
d, d, d, d, d, d, d, d, d, d ?
Номерний знак L
Офіційна мова каталанська, іспанська
Населення (2022)
 - повне 17 810
 - густота 201,47осіб/км²
Етнікон кат. Targarí
Площа
 - повна 88,4 км²
Висота
 - середня 373 м
 - максимальна 373±1 м
 - мінімальна 373±1 м
Часовий пояс
мер Марія Альба Піхуан і Вальверду (2019–)
Вебсайт tarrega.cat
image
image Вікісховище має мультимедійні дані
за темою: Тарреґа

Географія

Тарреґа розташований у провінції Льєйда, в долині річки між гірською системою у передгір'ї Піренеїв Сьєрра-дель-Монтсек та Каталонськими горами. Висота муніципалітету коливається від 505 м на південний схід до 305 м на північний захід. Місто піднімається на висоту 373 м над рівнем моря. На його території виділяється гора Сант-Елої, висотою 420 метрів над рівнем моря. Він зручним оглядовим майданчиком на краєвиди Тарреґа. По південній території міста протікає річка [ca], ліва притока річки Сегре, басейну Ебро. Місто має середземноморський клімат з певним впливом континентального клімату.

Навколо міста розташовані села з пейзажами багатовікових оливкових дерев, фруктовими садами та сільськогосподарськими угіддями.

Муніципальну територію перетинають автомагістралі, які з'єднують Монбланш з Артеза-да-Сеґра, Барселону з Манреза.

image
План середньовічного міста Тарреґа.
image
Річка Ондара, що проходить через місто Тарреґа

Історія

Витоки Тарреґа сягають корінням в середину ХІ століття, коли граф Барселони Рамон Беренгер I завоював його замок. Середньовічна Тарреґа була розташована на стратегічному роздоріжжі. В місті проводились ярмарки та ринки, були гільдії золотих майстрів і ремісників, братства, церква. Тарреґа була столицею бегерії. У 1242 році місту були надані привілеї для регулярності муніципального управління, у 1458 році — привілей проводити ринок у понеділок.

У 14 столітті місто потерпало від чуми та феодального насильство. З 15-го по 19-те століття Тарреґа була сільським містом, без розвитку ремесел.

18-те століття було століттям розширення та великих проектів: будівництво дзвіниці, будинків для офіцерів, мощення вулиць. Тарреґа у першій половині 19 століття залишалася бідним містом, пов'язаним із сільським господарством. У 1862 році відбулося урочисте відкриття залізничної лінії Манреса-Тарреґа-Ллейда. У 1884 році Альфонсо XII Тарреґа надав титул «місто». Присвоєння цього статусу було подією, яка передбачала міську трансформацію, модернізацію інфраструктури та організацій, зростанню розвитку культурного життя.

Наприкінці 19 століття будівництво ряду основних інфраструктур, таких як світло і телефон, і розвиток повітових доріг також вплинуло на розвиток міста.

На рубежі 20-го століття Тарреґа налічувала трохи менше 5000 жителів.

Але тільки у 60-х роках ХХ століття місто почало інтенсивно розвиватися під час економічного та промислового вибуху.

Тарреґа у ХХІ столітті планує розвивати сферу послуг, будівництво проекту каналу Сегарра-Гаррігес, який бореться за покращення дорожнього сполучення.

Економіка

Географічне розташування міста та комунікаційні шляхи, які сходяться в ньому, зробили Тарреґу можливим для того, щоб стати одним із важливих торговельних та туристичних центрів у провінції Льєйда. Щотижневий понеділковий ринок в Тарреґа збирає людей з усього Урхель та сусідніх кумарок. Під час Театрального ярмарку, який проходить щороку у другі вихідні вересня в Тарреґа до міста приїжджає багато туристів. Місто має розвинуту готельну, ресторанну та туристичну галузі сфери послуг. Сфера послуг є основною економічною діяльністю міста, в ній працюють малі та середні підприємства. Зона економічного сприяння міської ради Тарреги присвячена динамізації комерційного та ресторанного секторів міста, для створення міста з організацією фестивалів, ринків та інших заходів для просування місцевого бізнесу.

Департамент економічного сприяння просуває розвиток в місті гастрономічного туризму. Професійно проводиться реклама заходів у місті. На сайті міста освітлюються події та анонси.

Демографія

Станом на 31 грудня 2022 року Тарреґа нараховував 18 398 жителів. Для порівняння демографічної ситуації в таблиці показані данні окрім міста Тарреґа ще інших міст регіону (дивись таблицю)

2015 року столиця Урхель має приріст населення. Природний приріст у Таррезі є позитивним, оскільки протягом 2022 року було 202 народження порівняно зі 157 смертями.

Більша частина демографічного зростання проходиться на механічну міграцію. У 2022 році Тарреґа прийняло 164 громадянина з України.

Зараз у Таррезі проживає до 69 різних національностей. Що стосується іноземних громад, населення з марокканським громадянством залишається найбільшим (1602 жителя), за ним йдуть румуни (849), українці (643), колумбійці (200), болгарці (182) і сенегалці (158).

Статева структура населення Тарреґа має 9242 жінок та 9156 чоловіків

Динаміка населення
1497 f 1515 f 1553 f 1717 1787 1857 1877 1887 1900 1910
285 323 310 1.413 3.909 5.687 5.761 6.114 6.477 6.951
1920 1930 1940 1950 1960 1970 1981 1990 1992 1994
7.413 7.884 7.783 8.622 8.918 10.281 10.959 11.438 11.282 11.521
1996 1998 2000 2002 2004 2006 2008 2010 2012 2014
11.855 12.181 12.548 13.210 13.999 15.155 16.481 17.189 16.731 16.587
2016 2018 2020 2022 2024 2026 2028 2030 2032 2034
16.481 17.233 17.931 18.398 - - - - - -
1497-1553: населення, обкладене податком (п); 1717-1981: наявне населення; 1990- : зареєстроване населення
Кількість мешканців за населеними пунктами [1]
Населений пункт Кількість осіб
2019 2022
Ель-Тальядель 222 248
Кларавальс 117 115
Альтет 104 107
Санта-Марія-де-Монмагастрель 50 47
Фігероза 48 67
Ріудовель 11 13
Тарреґа 16 546 18 398

Місцевий устрій та влада

image
Вид на східну частину Тарреґи.

Адміністративний поділ

Тарреґа адміністративно поділена на шість районів. Кожен район функціонує як політична одиниця зі своїми повноваженнями, які допомагають децентралізувати політику міста та змушують громадян відчувати себе ближчими до адміністрації. Територіальний поділ на райони відповідає географічним чи історичним особливостям міста: Старе місто, район парку Сент-Елої, район Проспекта Кармен, Індустріальний та передмістя.

Дані про муніципальні вибори (2019 рік) в Тарреґа

Муніципальні вибори 26 травня 2019 року — Тарреґа
Кандидатура Список Голоси Радники
Разом до Тарреґа (Junts per Tàrrega) Роза Марія Перелло та Ескода 2436 34,30 % 7 (-1)
Республіканські ліві Каталонії — Муніципальна угода Оскар Аменос і Боррегеро 1716 24,16 % 5 (+2)
Кандидатура Народної Єдності (d'Unitat Popular) — Муніципальна угода Даніель Еске і Відаль 1128 15,88 % 3 ()
Партія соціалістів Каталонії (Partit dels Socialistes de Catalunya) — кандидат прогресу Сільвері Каро і Кабрера 859 12,10 % 2 ()
Інші кандидатури 845 11,91 % 0 (-1)
Пусті голоси 118 1,66 %
Усього дійсних голосів і членів ради 7102 100 % 17
Пісті[] голоси 36 0,50 %
Участь (дійсні голоси плюс недійсні) 7138 65,11 %**
Утримались від голосування 3825* 34,89 %**
Загальний виборчий список 10.963* 100 %**
Мер: Марія Альба Піхуан і Вальверду

Абсолютною більшістю голосів радників (10 голосів)

Джерело: Diari Ara

(* Це не голоси, а виборці. ** Відсоток до виборчого списку.)

Список мерів міста Тарреґа

Період Прізвище та ім'я Політична партія Дата виборів
1979–1983 Eugeni Nadal Salat Конвергенція та Єднання 19/04/1979
1983–1987 Eugeni Nadal Salat безпартійний 23/05/1983
1987–1991 Delfí Robinat Elías безпартійний 30/06/1987
1991–1995 Frederic Gené i Ripoll Конвергенція та Єднання 15/06/1991
1995–1999 Frederic Gené i Ripoll Конвергенція та Єднання 17/06/1995
1999–2003 Frederic Gené i Ripoll Конвергенція та Єднання 03/07/1999
2003–2007 Joan Amèzaga i Solé Соціалістична партія Каталонії 14/06/2003
2007–2011 Joan Amèzaga i Solé Соціалістична партія Каталонії 16/06/2007
2011–2015 Rosa Maria Perelló Escoda Конвергенція та Єднання 11/06/2011
2015–2019 Rosa Maria Perelló Escoda Конвергенція та Єднання 13/06/2015
2019-2023 Maria Alba Pijuan i Vallverdú Республіканські ліві Каталонії 16/06/2019
Des de 2023 Maria Alba Pijuan i Vallverdú Республіканські ліві Каталонії 17/06/2023

Пам'ятки культури та історії

image
Церква Санта-Марія-де-л'Альба

У центрі міста розташована площа Кармен, більш відома як Паті, на якій встановлено статую на честь відомого композитора Таргарієна [ca] (1789—1855). Уздовж вулиці Кармен, однієї з найстаріших вулиць міста, є кілька будівель із готичною архітектурою та романський Палац Маркеса Флореста, побудований у 13 столітті. На Головній площі міста розташовані: міська ратуша, парафія, модерністська будівля 17-е століття. Ратуша має фасад у стилі ренесансу, побудована у 1674 році. Ратуша Тарреґа включено до Переліку архітектурної спадщини Каталонії. Будівля Повітового музею побудована 17-18 столітті. В його фондах зберігаються деякі дворянські інтер'єри 18-19 століття. На площі Сан Антоніо розташована однойменна церква, яка була побудована в 14 столітті. Біля ЇЇ входу є дві старовині готичні скульптури.

Серед визначних пам'яток міста слід виділити парк на горі Сант-Елої, який був закладений на початку створення міста. Рослинність, яку можна знайти там, багата та різноманітна, головним чином це сосни, дуби та багатовікові оливкові дерева. Цікаво, що в парку можна знайти трактор Fordson 1917 року, який першим працював на землі Урхель.

image
Модерністська будівля «Cal Maimó», 1898 рік, архітектор Жузеп Пуч-і-Кадафалк

Список туристичних об'єктів Тарреґа

image
Фасад будинку магазину «Скляна лавка Матеу», 18 століття
  • Старе місто
    • Замок (залишки, 10 ст.)
    • Ратуша (17 ст.)
    • Торгово-промислова палата (1886 рік)
    • Будинок Ощадно-пенсійного банку (19-20 ст)
    • Церква св. Марія де л'Альба (1672–1742 рр)
    • Церква Святого Антонія (14 ст.)
    • Придорожній хрест (Головна площа)
    • Будинок лікарні (1740 рік)
    • Будинки Енріка де Карсера (1909)
    • вул. Кармен
    • вулиця Агодерс
      • Будинок Регіональної ради Урхель (17 століття)
    • Будинок культури
    • Будинок Регіонального музею Урхеля (17 століття)
    • Руїни єврейської шкіряної фабрики Млин Кодіна (16 століття)
    • Фасад єврейської печі (ренесанс, 16 століття)
  • Монастир Кармелітів
  • Еспланада «Поле школярів»
  • Парк Сант Елої
  • Повітовий історичний архів
  • Ель Патіо (Площа Кармен)
  • Проспект де Каталонія
    • Будинок «Кел Сарріс» (1902 рік)
    • Будинок «Ca l'Argelich» (початок 20 століття)
    • Будинок «Кел Коста» (початок 20 століття)
  • вул. 20 століття
    • Млин Balcells (1921 рік)
    • Будинок «Cal Maimó» (1898 рік)
    • Готель «Fonda d'Espanya» (19 століття)
    • Залізнична станція
  • Фабрика сільськогосподарського машинобудування Я. Трепат (початок 20 століття)
  • Театр Атенеум (1922 рік)
  • Будівля «Cal Maginet» (19-20 століття)
  • Скит у парку Сант-Елої

Опис деяких історичних архітектурних об'єктів

image
Палац Маркіза де ла Флореста

[ca]

Будівля 13 століття, з фасадом у каталонському цивільному романському стилі, належала маркізу де ла Флореста. У 1980 році його було оголошено культурним надбанням національного інтересу, інтегрованим у художній ансамбль. Будівля чудово збереглася, і вона розташована на початку вулиці Кармен, між двома сучасними будівлями 20 століття. На будівлі збереглись оригінальні вікна-трифорії у формі напівкруглих арок. Цей будинок, включено до Переліку архітектурної спадщини Каталонії.

[ca]

Перша документальна згадка про замок відноситься до 1056 року, коли граф Рамон Беренгер I передає замок своїй дружині. Сьогодні від цієї будівлі, якій незабаром виповниться тисячоліття, залишилося лише кілька частин. У 1985 році його було включено до Переліку архітектурної спадщини Каталонії.

[ca]

Це старий садибний будинок, який зараз є домом для школи мистецтв і ремесел, побудований у 1800 році. Він має три поверхи та мансарду. Її головний фасад дуже простий, побудований з оштукатуреної кладки та обробленого каменю. Задній фасад зроблено з каменю та має велику галерею на висоті першого поверху. Будівля охороняється як культурне надбання місцевого значення.

[ca]

Скит на горі Сант-Елоі — це романська будівля, збудувана у 1248 році. Однонефна будівля, що має п'ятигранну багатокутну апсиду з дерев'яним дахом та стрілчастими арками. Дзвіниця має 4 дзвони. У 1977 році його було оголошено культурним надбанням національного інтересу.

[ca]

Женочий монастирь був закладений у 1227 році Хайме I. Церква в монастирі зазнала кількох модифікацій, серед яких виділяється розширення будівлі в 1803 році. Церква має унікальну поперечний наву, перекриту стовбуровим склепінням. В апсиді вміщено образ із Матір'ю Божою Милосердя, яке було зроблено у 1835 році. Сьогодні церква належить Школі Піа.

Церква Санта-Марія-де-л'Альба

Парафіяльна [ca] — це будівля в класичному стилі каталонського бароко за проектом Фра Хосепа де ла Консепсіо. Вона була побудована на місці церкви, яка була зруйнована в 1674 році внаслідок падіння на неї дзвіниці. Будівельні роботи закінчилися в 1742 році. Дзвіниця з восьмикутною вежею оснащена великою кількістю дзвонів, а в середині храму знаходяться реліквії Святих Тернів, образ Санта-Марія-де-л'Альба та готична кустодія. У повітовому музеї досі зберігаються в хорошому стані три готичні скульптури з дванадцяти апостолів, які були всередині старої церкви, яку було знесено. Церква Санта-Марія-де-л'Альба входить до списку захисту культурної спадщини Каталонії категорія «Культурне надбання місцевого значення».

Кам'яний хрест

Готичний кам'яний хрест є яскравим виразником стиля каталонської готики 15 століття. Верхня частина хреста була пошкоджена в 19 столітті, коли його знесло штормовим вітром. В 20 столітті, після успішної реконструкції, його перенесли на Головну площу. У 1980 році його було оголошено культурним надбанням національного рівня.

Транспорт

image
Схема залізниць Каталонії
image
Будівля вокзалу Тарреґа

Для пересування між різними містами кумарки Урхель є два напрямку мережі залізничного транспорту, які проходять через місто та здійснюють близько 50 мільйонів поїздок на рік.(див. малюнок-схему) Існує також широка мережа міських та міжміських автобусів.

Внутрішня мережа громадського транспорту міста має мережу TárregaBus, яка досягає всіх куточків міста, наразі складається з 28 зупинок і 8,2 км. Іншою службою громадського транспорту в місті є туристичний автобус. Це одноповерхові автобуси, що рухаються маршрутами, які мають зупинки в основних туристичних точках міста та послугу гіда, який коментує найцікавіші об'єкти маршруту. Цей сервіс інтегрований і працює з квитковою системою, яка діє протягом одного дня.

Тарреґа має 7-кілометрову мережу велосипедних доріжок по всьому місту.

Автомобільне сполучення через Тарреґа об'єднує всю Каталонію. Через місто проходять Національний шлях з Мадрида до Барселони та Франції (National II) і шосе 14 від Ла-Сеу д'Уржель до Салоу.

В 50 км від Тарреґи у січні 2010 року було відкрито аеропорт Льєйда в муніципалітеті [ca], куди можна здійснювати національні, міжрегіональні та міжнародні рейси.

Відстані

У наступній таблиці показано відстані між Тарреґою та найважливішими містами провінції та Каталонії.

Місто Відстань (км) Місто Відстань (км) Місто Відстань (км) Місто Відстань (км)
Леріда 49.2 Барселона 109 Жирона 195 Таррагона 75
Ігуалаза 47.7 Манреса 66.1 [ca] 22.7 Реус 64.3
Камбрілс 80.9 Пучсарда 160 Балагер 34.2 Сервера 12.8

Освітні заклади Тарреґа

В Тарреґа працюють три дитячі садочки, п'ять центрів народної освіти, два скоординовані освітні центри. Також в місті працюють Центри післяшкільної освіти: Школа для дорослих, Школа мистецтва та дизайну Ондара, Сільськогосподарська школа, Муніципальна музична школа, Школа офіційних мов, Школа громадських робіт.

Ярмарки, фестивалі та базари

image
Виступ гурту Гумористи.
image
Перформанс на Головній площі

Серед соціальних і культурних заходів, які відбуваються в Тарреґа, найбільш відомий та популярний є Театральний фестиваль, конкурс, який повторюється кожного вересня і вітає компанії та відвідувачів з усього світу.

  • Також проводяться такі заходи:
  • Мисливський ярмарок
  • Екологічний ярмарок
  • Кухарський ярмарок та викладка хлібобулочних виробів
  • Ярмарок художників і традиційних ремесел
  • Торговий ярмарок «Три круга»
  • Фестиваль «Травневе свято»
  • Середньовічний нічний парад
  • Вересневий головний фестиваль
  • Збір святого Елоя
  • Кавалькада королів
  • Ринок антикваріату та мистецтва
  • Ринок марок, монет і шпильок
  • «Меркапатті» — торговий фестиваль
  • Ринок знижок і можливостей
  • Щотижневий ринок у понеділок вранці

Громадські організації Тарреґа

  • Екскурсійна група Urgell
  • Ескорт-група та гіди
  • Асоціація спритності
  • 100 X 100 Fondistas
  • Милосердна асоціація
  • Асоціація Альба
  • Асоціація друзів дерева
  • Асоціація гвінейських іммігрантів Леріди
  • Жіноча асоціація Корінь
  • Культурна асоціація Guixanet
  • Мусульманська асоціація Альмонатаділа
  • Асоціація національної культури Guixanet
  • Асоціація магрибських іммігрантів Sant Eloi
  • Асоціація союзу сенегальської громади
  • Класна кімната університету
  • Карнавальна комісія
  • Кіноклуб La Lloca
  • Модельний клуб
  • Тенісний клуб
  • Плавальний клуб
  • Дитячий хор Местре Гуель
  • Фонд La Xarxa
  • Центр дозвілля
  • Гурток екології та навколишнього середовища
  • Театральна група BAT
  • Товариство мисливців
  • Tàrrega Sports Union
  • Молодий Батукада

Посилання

  • Мапа Тарреги
  • Сайт мерії Тарреги
  • Інформація Женералітату
  • Інформація від IDESCAT
  • Інформація про Таррега

Джерела

  • Llei 9/1993 de 30 de setembre, del patrimoni cultural català
  • Company, Ximo; Niñá, Meritxell; Garganté, Maria; Company i Climent, Ximo; Garganté Llanes, Maria, ред. (2015). L'església parroquial de Santa Maria de l'Alba de Tàrrega. El patrimoni de les terres de Lleida. Lleida: Centre d'Art d'Època Moderna, CAEM ; Edicions de la Universitat de Lleida ; Diputació de Lleida. ISBN 978-84-8409-754-9.
  • Roca i Patau, M. Àngels «Una mostra d'arquitectura modernista a Tàrrega: aproximació a la seva història». Urtx: revista cultural de l'Urgell, 2, 1990, pàg. 219—237. ISSN: 2014-4857.
  • Torres i Gros, Jaume; Puigferrat i Oliva, Carles; Bolòs i Masclans, Jordi. «Molí de la Sinoga». A: El Segrià Les Garrigues El Pla d'Urgell La Segarra L'Urgell. Barcelona: Enciclopèdia Catalana, 1997, p. 554-555 (Catalunya romànica, XXIV). ISBN 84-412-2513-3.
  • AAD (2010). Museus i Centres de Patrimoni Cultural a Catalunya. Barcelona: Departament de Cultura de la Generalitat de Catalunya. с. p. 120. ISBN 84-393-5437-1.

Примітки

  1. Relación de Municipios y sus Códigos por Provincias — Instituto Nacional de Estadística, 2019.
    d:Track:Q84054356d:Track:Q845937
  2. Rull, Xavier (2008). BAIX EBRE. Toponímia major de les Terres de l'Ebre i del Maestrat: divergència i adequació entre fores oficials i formes populars. Beceroles: lletres de llengua i literatura: 33–55. ISSN 2339-9813.
  3. Solutions, Ebasnet Web. GEOGRAFIA I SITUACIÓ. Consell Comarcal Urgell (кат.). Процитовано 29 липня 2023.
  4. Apunts d'Història — Ajuntament de Tàrrega. www.tarrega.cat. Процитовано 29 липня 2023.
  5. Solé i Martí, Esther (2015). L'Art i la vida artística a les terres de Lleida, 1875-1936: lectura sistèmica d'una perifèria (Tesi doctoral CC-BY-SA). Lleida: . Departament de Història de l'Art i Història Social.
  6. Comerç i restauració local — Ajuntament de Tàrrega. www.tarrega.cat. Процитовано 1 серпня 2023.
  7. Tàrrega serveix vora 2.000 tapes en la cinquena edició de la ruta gastronòmica impulsada per la Regidoria de Promoció Econòmica — Ajuntament de Tàrrega. www.tarrega.cat. Процитовано 1 серпня 2023.
  8. Tàrrega creix en habitants per vuitè any consecutiu i assoleix les 18.398 persones inscrites al padró municipal — Ajuntament de Tàrrega. www.tarrega.cat. Процитовано 29 липня 2023.
  9. Idescat. Códigos territoriales y de entidades. Municipis. 252173 Tàrrega. www.idescat.cat. Процитовано 1 серпня 2023.
  10. Solutions, Ebasnet Web. Plaça Major. Turisme Ajuntament de Tàrrega (кат.). Процитовано 29 липня 2023.
  11. «Ajuntament». Inventari del Patrimoni Arquitectònic. Direcció General del Patrimoni Cultural de la Generalitat de Catalunya. Процитовано 29 липня 2023
  12. escolapiatarrega (9 листопада 2009). Visita A La Ciutat De TàRrega. Escola Pia de Tàrrega.
  13. Tàrrega - Cal Maymo o Balcells. 2 лютого 2009. Процитовано 4 жовтня 2021.
  14. «Casa dels Marquesos de la Floresta». Inventari del Patrimoni Arquitectònic. Direcció General del Patrimoni Cultural de la Generalitat de Catalunya. Цитування 29 липня 2023
  15. «Castell de Tàrrega». Inventari del Patrimoni Arquitectònic. Direcció General del Patrimoni Cultural de la Generalitat de Catalunya Процитовано 29 липня 2023
  16. «Seu del Consell Comarcal de l'Urgell». Inventari del Patrimoni Arquitectònic. Direcció General del Patrimoni Cultural de la Generalitat de Catalunya
  17. « Sant Eloi de Tàrrega „ Процитовано 29 липня 2023
  18. “Església de la Mercè de Tàrrega». Inventari del Patrimoni Arquitectònic. Direcció General del Patrimoni Cultural de la Generalitat de Catalunya. Процитовано 29 липня 2023
  19. Micropoint, Tuatara Aplicacions TIC-. Església de Santa Maria de l'Alba de Tàrrega - Catalonia Sacra. www.cataloniasacra.cat (catalan) . Процитовано 29 липня 2023.
  20. Patrimoni arquitectònic. invarquit.cultura.gencat.cat. Процитовано 1 серпня 2023.
  21. «Creu de terme del Pati» Процитовано 29 липня 2023
  22. Renfe Tàrrega - Cervera — Ajuntament de Tàrrega. www.tarrega.cat. Процитовано 1 серпня 2023.
  23. ✅ Aeropuerto Lleida-Alguaire - Ficha, Fotos y Planos. WikiArquitectura (ісп.). Процитовано 1 серпня 2023.
  24. FiraTàrrega - Arts de Carrer. www.firatarrega.cat. Процитовано 1 серпня 2023.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Tarrega misceva vimova targɛ abo targa misto v Kataloniyi stolicya kumarki Urhel provinciyi Lyejda Misto roztashovano na shlyahu Barselona Lyejda Misto vidome shorichnim Teatralnim yarmarkom yakij ye najvazhlivishim mizhnarodnim majdanchikom scenichnogo mistectva z najdovshoyu istoriyeyu v Ispaniyi ta odnim iz najaktualnishih u Yevropi Tarraga misto kat Tarrega 1 Gerb Prapor Centr kumarka Urzhel Krayina Ispaniya Avtonomna oblast Kataloniya Provinciya provinciya Lyejda Kumarka Urzhel Mezhuye z susidni adminodinicid d d d d d d d d d Nomernij znak L Oficijna mova katalanska ispanska Naselennya 2022 povne 17 810 gustota 201 47osib km Etnikon kat Targari Plosha povna 88 4 km Visota serednya 373 m maksimalna 373 1 m minimalna 373 1 m Chasovij poyas UTC 01 00 mer Mariya Alba Pihuan i Valverdu 2019 Vebsajt tarrega cat Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu TarregaGeografiyaTarrega roztashovanij u provinciyi Lyejda v dolini richki mizh girskoyu sistemoyu u peredgir yi Pireneyiv Syerra del Montsek ta Katalonskimi gorami Visota municipalitetu kolivayetsya vid 505 m na pivdennij shid do 305 m na pivnichnij zahid Misto pidnimayetsya na visotu 373 m nad rivnem morya Na jogo teritoriyi vidilyayetsya gora Sant Eloyi visotoyu 420 metriv nad rivnem morya Vin zruchnim oglyadovim majdanchikom na krayevidi Tarrega Po pivdennij teritoriyi mista protikaye richka ca liva pritoka richki Segre basejnu Ebro Misto maye seredzemnomorskij klimat z pevnim vplivom kontinentalnogo klimatu Navkolo mista roztashovani sela z pejzazhami bagatovikovih olivkovih derev fruktovimi sadami ta silskogospodarskimi ugiddyami Municipalnu teritoriyu peretinayut avtomagistrali yaki z yednuyut Monblansh z Arteza da Segra Barselonu z Manreza Plan serednovichnogo mista Tarrega Richka Ondara sho prohodit cherez misto TarregaIstoriyaVitoki Tarrega syagayut korinnyam v seredinu HI stolittya koli graf Barseloni Ramon Berenger I zavoyuvav jogo zamok Serednovichna Tarrega bula roztashovana na strategichnomu rozdorizhzhi V misti provodilis yarmarki ta rinki buli gildiyi zolotih majstriv i remisnikiv bratstva cerkva Tarrega bula stoliceyu begeriyi U 1242 roci mistu buli nadani privileyi dlya regulyarnosti municipalnogo upravlinnya u 1458 roci privilej provoditi rinok u ponedilok U 14 stolitti misto poterpalo vid chumi ta feodalnogo nasilstvo Z 15 go po 19 te stolittya Tarrega bula silskim mistom bez rozvitku remesel 18 te stolittya bulo stolittyam rozshirennya ta velikih proektiv budivnictvo dzvinici budinkiv dlya oficeriv moshennya vulic Tarrega u pershij polovini 19 stolittya zalishalasya bidnim mistom pov yazanim iz silskim gospodarstvom U 1862 roci vidbulosya urochiste vidkrittya zaliznichnoyi liniyi Manresa Tarrega Llejda U 1884 roci Alfonso XII Tarrega nadav titul misto Prisvoyennya cogo statusu bulo podiyeyu yaka peredbachala misku transformaciyu modernizaciyu infrastrukturi ta organizacij zrostannyu rozvitku kulturnogo zhittya Naprikinci 19 stolittya budivnictvo ryadu osnovnih infrastruktur takih yak svitlo i telefon i rozvitok povitovih dorig takozh vplinulo na rozvitok mista Na rubezhi 20 go stolittya Tarrega nalichuvala trohi menshe 5000 zhiteliv Ale tilki u 60 h rokah HH stolittya misto pochalo intensivno rozvivatisya pid chas ekonomichnogo ta promislovogo vibuhu Tarrega u HHI stolitti planuye rozvivati sferu poslug budivnictvo proektu kanalu Segarra Garriges yakij boretsya za pokrashennya dorozhnogo spoluchennya EkonomikaGeografichne roztashuvannya mista ta komunikacijni shlyahi yaki shodyatsya v nomu zrobili Tarregu mozhlivim dlya togo shob stati odnim iz vazhlivih torgovelnih ta turistichnih centriv u provinciyi Lyejda Shotizhnevij ponedilkovij rinok v Tarrega zbiraye lyudej z usogo Urhel ta susidnih kumarok Pid chas Teatralnogo yarmarku yakij prohodit shoroku u drugi vihidni veresnya v Tarrega do mista priyizhdzhaye bagato turistiv Misto maye rozvinutu gotelnu restorannu ta turistichnu galuzi sferi poslug Sfera poslug ye osnovnoyu ekonomichnoyu diyalnistyu mista v nij pracyuyut mali ta seredni pidpriyemstva Zona ekonomichnogo spriyannya miskoyi radi Tarregi prisvyachena dinamizaciyi komercijnogo ta restorannogo sektoriv mista dlya stvorennya mista z organizaciyeyu festivaliv rinkiv ta inshih zahodiv dlya prosuvannya miscevogo biznesu Departament ekonomichnogo spriyannya prosuvaye rozvitok v misti gastronomichnogo turizmu Profesijno provoditsya reklama zahodiv u misti Na sajti mista osvitlyuyutsya podiyi ta anonsi DemografiyaStanom na 31 grudnya 2022 roku Tarrega narahovuvav 18 398 zhiteliv Dlya porivnyannya demografichnoyi situaciyi v tablici pokazani danni okrim mista Tarrega she inshih mist regionu divis tablicyu 2015 roku stolicya Urhel maye pririst naselennya Prirodnij pririst u Tarrezi ye pozitivnim oskilki protyagom 2022 roku bulo 202 narodzhennya porivnyano zi 157 smertyami Bilsha chastina demografichnogo zrostannya prohoditsya na mehanichnu migraciyu U 2022 roci Tarrega prijnyalo 164 gromadyanina z Ukrayini Zaraz u Tarrezi prozhivaye do 69 riznih nacionalnostej Sho stosuyetsya inozemnih gromad naselennya z marokkanskim gromadyanstvom zalishayetsya najbilshim 1602 zhitelya za nim jdut rumuni 849 ukrayinci 643 kolumbijci 200 bolgarci 182 i senegalci 158 Stateva struktura naselennya Tarrega maye 9242 zhinok ta 9156 cholovikiv Dinamika naselennya 1497 f 1515 f 1553 f 1717 1787 1857 1877 1887 1900 1910 285 323 310 1 413 3 909 5 687 5 761 6 114 6 477 6 951 1920 1930 1940 1950 1960 1970 1981 1990 1992 1994 7 413 7 884 7 783 8 622 8 918 10 281 10 959 11 438 11 282 11 521 1996 1998 2000 2002 2004 2006 2008 2010 2012 2014 11 855 12 181 12 548 13 210 13 999 15 155 16 481 17 189 16 731 16 587 2016 2018 2020 2022 2024 2026 2028 2030 2032 2034 16 481 17 233 17 931 18 398 1497 1553 naselennya obkladene podatkom p 1717 1981 nayavne naselennya 1990 zareyestrovane naselennya Kilkist meshkanciv za naselenimi punktami 1 Naselenij punkt Kilkist osib 2019 2022 El Talyadel 222 248 Klaravals 117 115 Altet 104 107 Santa Mariya de Monmagastrel 50 47 Figeroza 48 67 Riudovel 11 13 Tarrega 16 546 18 398Miscevij ustrij ta vladaVid na shidnu chastinu Tarregi Administrativnij podil Tarrega administrativno podilena na shist rajoniv Kozhen rajon funkcionuye yak politichna odinicya zi svoyimi povnovazhennyami yaki dopomagayut decentralizuvati politiku mista ta zmushuyut gromadyan vidchuvati sebe blizhchimi do administraciyi Teritorialnij podil na rajoni vidpovidaye geografichnim chi istorichnim osoblivostyam mista Stare misto rajon parku Sent Eloyi rajon Prospekta Karmen Industrialnij ta peredmistya Dani pro municipalni vibori 2019 rik v Tarrega Municipalni vibori 26 travnya 2019 roku Tarrega Kandidatura Spisok Golosi Radniki Razom do Tarrega Junts per Tarrega Roza Mariya Perello ta Eskoda 2436 34 30 7 1 Respublikanski livi Kataloniyi Municipalna ugoda Oskar Amenos i Borregero 1716 24 16 5 2 Kandidatura Narodnoyi Yednosti d Unitat Popular Municipalna ugoda Daniel Eske i Vidal 1128 15 88 3 Partiya socialistiv Kataloniyi Partit dels Socialistes de Catalunya kandidat progresu Silveri Karo i Kabrera 859 12 10 2 Inshi kandidaturi 845 11 91 0 1 Pusti golosi 118 1 66 Usogo dijsnih golosiv i chleniv radi 7102 100 17 Pisti sho golosi 36 0 50 Uchast dijsni golosi plyus nedijsni 7138 65 11 Utrimalis vid golosuvannya 3825 34 89 Zagalnij viborchij spisok 10 963 100 Mer Mariya Alba Pihuan i Valverdu Absolyutnoyu bilshistyu golosiv radnikiv 10 golosiv Dzherelo Diari Ara Ce ne golosi a viborci Vidsotok do viborchogo spisku Spisok meriv mista Tarrega Period Prizvishe ta im ya Politichna partiya Data viboriv 1979 1983 Eugeni Nadal Salat Konvergenciya ta Yednannya 19 04 1979 1983 1987 Eugeni Nadal Salat bezpartijnij 23 05 1983 1987 1991 Delfi Robinat Elias bezpartijnij 30 06 1987 1991 1995 Frederic Gene i Ripoll Konvergenciya ta Yednannya 15 06 1991 1995 1999 Frederic Gene i Ripoll Konvergenciya ta Yednannya 17 06 1995 1999 2003 Frederic Gene i Ripoll Konvergenciya ta Yednannya 03 07 1999 2003 2007 Joan Amezaga i Sole Socialistichna partiya Kataloniyi 14 06 2003 2007 2011 Joan Amezaga i Sole Socialistichna partiya Kataloniyi 16 06 2007 2011 2015 Rosa Maria Perello Escoda Konvergenciya ta Yednannya 11 06 2011 2015 2019 Rosa Maria Perello Escoda Konvergenciya ta Yednannya 13 06 2015 2019 2023 Maria Alba Pijuan i Vallverdu Respublikanski livi Kataloniyi 16 06 2019 Des de 2023 Maria Alba Pijuan i Vallverdu Respublikanski livi Kataloniyi 17 06 2023Pam yatki kulturi ta istoriyiCerkva Santa Mariya de l Alba U centri mista roztashovana plosha Karmen bilsh vidoma yak Pati na yakij vstanovleno statuyu na chest vidomogo kompozitora Targariyena ca 1789 1855 Uzdovzh vulici Karmen odniyeyi z najstarishih vulic mista ye kilka budivel iz gotichnoyu arhitekturoyu ta romanskij Palac Markesa Floresta pobudovanij u 13 stolitti Na Golovnij ploshi mista roztashovani miska ratusha parafiya modernistska budivlya 17 e stolittya Ratusha maye fasad u stili renesansu pobudovana u 1674 roci Ratusha Tarrega vklyucheno do Pereliku arhitekturnoyi spadshini Kataloniyi Budivlya Povitovogo muzeyu pobudovana 17 18 stolitti V jogo fondah zberigayutsya deyaki dvoryanski inter yeri 18 19 stolittya Na ploshi San Antonio roztashovana odnojmenna cerkva yaka bula pobudovana v 14 stolitti Bilya YiYi vhodu ye dvi starovini gotichni skulpturi Sered viznachnih pam yatok mista slid vidiliti park na gori Sant Eloyi yakij buv zakladenij na pochatku stvorennya mista Roslinnist yaku mozhna znajti tam bagata ta riznomanitna golovnim chinom ce sosni dubi ta bagatovikovi olivkovi dereva Cikavo sho v parku mozhna znajti traktor Fordson 1917 roku yakij pershim pracyuvav na zemli Urhel Modernistska budivlya Cal Maimo 1898 rik arhitektor Zhuzep Puch i Kadafalk Spisok turistichnih ob yektiv Tarrega Fasad budinku magazinu Sklyana lavka Mateu 18 stolittya Stare misto Zamok zalishki 10 st Ratusha 17 st Torgovo promislova palata 1886 rik Budinok Oshadno pensijnogo banku 19 20 st Cerkva sv Mariya de l Alba 1672 1742 rr Cerkva Svyatogo Antoniya 14 st Pridorozhnij hrest Golovna plosha Budinok likarni 1740 rik Budinki Enrika de Karsera 1909 vul Karmen Palac Markiza de la Floresta XIII st Budinok Sobis 16 stolittya vulicya Agoders Budinok Regionalnoyi radi Urhel 17 stolittya Budinok kulturi Budinok Regionalnogo muzeyu Urhelya 17 stolittya Ruyini yevrejskoyi shkiryanoyi fabriki Mlin Kodina 16 stolittya Fasad yevrejskoyi pechi renesans 16 stolittya Monastir Karmelitiv Esplanada Pole shkolyariv Park Sant Eloyi Povitovij istorichnij arhiv El Patio Plosha Karmen Prospekt de Kataloniya Budinok Kel Sarris 1902 rik Budinok Ca l Argelich pochatok 20 stolittya Budinok Kel Kosta pochatok 20 stolittya vul 20 stolittya Mlin Balcells 1921 rik Budinok Cal Maimo 1898 rik Gotel Fonda d Espanya 19 stolittya Zaliznichna stanciya Fabrika silskogospodarskogo mashinobuduvannya Ya Trepat pochatok 20 stolittya Teatr Ateneum 1922 rik Budivlya Cal Maginet 19 20 stolittya Skit u parku Sant Eloyi Opis deyakih istorichnih arhitekturnih ob yektiv Palac Markiza de la Floresta ca Budivlya 13 stolittya z fasadom u katalonskomu civilnomu romanskomu stili nalezhala markizu de la Floresta U 1980 roci jogo bulo ogolosheno kulturnim nadbannyam nacionalnogo interesu integrovanim u hudozhnij ansambl Budivlya chudovo zbereglasya i vona roztashovana na pochatku vulici Karmen mizh dvoma suchasnimi budivlyami 20 stolittya Na budivli zbereglis originalni vikna triforiyi u formi napivkruglih arok Cej budinok vklyucheno do Pereliku arhitekturnoyi spadshini Kataloniyi ca Persha dokumentalna zgadka pro zamok vidnositsya do 1056 roku koli graf Ramon Berenger I peredaye zamok svoyij druzhini Sogodni vid ciyeyi budivli yakij nezabarom vipovnitsya tisyacholittya zalishilosya lishe kilka chastin U 1985 roci jogo bulo vklyucheno do Pereliku arhitekturnoyi spadshini Kataloniyi ca Ce starij sadibnij budinok yakij zaraz ye domom dlya shkoli mistectv i remesel pobudovanij u 1800 roci Vin maye tri poverhi ta mansardu Yiyi golovnij fasad duzhe prostij pobudovanij z oshtukaturenoyi kladki ta obroblenogo kamenyu Zadnij fasad zrobleno z kamenyu ta maye veliku galereyu na visoti pershogo poverhu Budivlya ohoronyayetsya yak kulturne nadbannya miscevogo znachennya ca Skit na gori Sant Eloi ce romanska budivlya zbuduvana u 1248 roci Odnonefna budivlya sho maye p yatigrannu bagatokutnu apsidu z derev yanim dahom ta strilchastimi arkami Dzvinicya maye 4 dzvoni U 1977 roci jogo bulo ogolosheno kulturnim nadbannyam nacionalnogo interesu ca Zhenochij monastir buv zakladenij u 1227 roci Hajme I Cerkva v monastiri zaznala kilkoh modifikacij sered yakih vidilyayetsya rozshirennya budivli v 1803 roci Cerkva maye unikalnu poperechnij navu perekritu stovburovim sklepinnyam V apsidi vmisheno obraz iz Matir yu Bozhoyu Miloserdya yake bulo zrobleno u 1835 roci Sogodni cerkva nalezhit Shkoli Pia Cerkva Santa Mariya de l Alba Parafiyalna ca ce budivlya v klasichnomu stili katalonskogo baroko za proektom Fra Hosepa de la Konsepsio Vona bula pobudovana na misci cerkvi yaka bula zrujnovana v 1674 roci vnaslidok padinnya na neyi dzvinici Budivelni roboti zakinchilisya v 1742 roci Dzvinicya z vosmikutnoyu vezheyu osnashena velikoyu kilkistyu dzvoniv a v seredini hramu znahodyatsya relikviyi Svyatih Terniv obraz Santa Mariya de l Alba ta gotichna kustodiya U povitovomu muzeyi dosi zberigayutsya v horoshomu stani tri gotichni skulpturi z dvanadcyati apostoliv yaki buli vseredini staroyi cerkvi yaku bulo zneseno Cerkva Santa Mariya de l Alba vhodit do spisku zahistu kulturnoyi spadshini Kataloniyi kategoriya Kulturne nadbannya miscevogo znachennya Kam yanij hrest Gotichnij kam yanij hrest ye yaskravim viraznikom stilya katalonskoyi gotiki 15 stolittya Verhnya chastina hresta bula poshkodzhena v 19 stolitti koli jogo zneslo shtormovim vitrom V 20 stolitti pislya uspishnoyi rekonstrukciyi jogo perenesli na Golovnu ploshu U 1980 roci jogo bulo ogolosheno kulturnim nadbannyam nacionalnogo rivnya TransportShema zaliznic Kataloniyi Budivlya vokzalu Tarrega Dlya peresuvannya mizh riznimi mistami kumarki Urhel ye dva napryamku merezhi zaliznichnogo transportu yaki prohodyat cherez misto ta zdijsnyuyut blizko 50 miljoniv poyizdok na rik div malyunok shemu Isnuye takozh shiroka merezha miskih ta mizhmiskih avtobusiv Vnutrishnya merezha gromadskogo transportu mista maye merezhu TarregaBus yaka dosyagaye vsih kutochkiv mista narazi skladayetsya z 28 zupinok i 8 2 km Inshoyu sluzhboyu gromadskogo transportu v misti ye turistichnij avtobus Ce odnopoverhovi avtobusi sho ruhayutsya marshrutami yaki mayut zupinki v osnovnih turistichnih tochkah mista ta poslugu gida yakij komentuye najcikavishi ob yekti marshrutu Cej servis integrovanij i pracyuye z kvitkovoyu sistemoyu yaka diye protyagom odnogo dnya Tarrega maye 7 kilometrovu merezhu velosipednih dorizhok po vsomu mistu Avtomobilne spoluchennya cherez Tarrega ob yednuye vsyu Kataloniyu Cherez misto prohodyat Nacionalnij shlyah z Madrida do Barseloni ta Franciyi National II i shose 14 vid La Seu d Urzhel do Salou V 50 km vid Tarregi u sichni 2010 roku bulo vidkrito aeroport Lyejda v municipaliteti ca kudi mozhna zdijsnyuvati nacionalni mizhregionalni ta mizhnarodni rejsi Vidstani U nastupnij tablici pokazano vidstani mizh Tarregoyu ta najvazhlivishimi mistami provinciyi ta Kataloniyi Misto Vidstan km Misto Vidstan km Misto Vidstan km Misto Vidstan km Lerida 49 2 Barselona 109 Zhirona 195 Tarragona 75 Igualaza 47 7 Manresa 66 1 ca 22 7 Reus 64 3 Kambrils 80 9 Puchsarda 160 Balager 34 2 Servera 12 8Osvitni zakladi TarregaV Tarrega pracyuyut tri dityachi sadochki p yat centriv narodnoyi osviti dva skoordinovani osvitni centri Takozh v misti pracyuyut Centri pislyashkilnoyi osviti Shkola dlya doroslih Shkola mistectva ta dizajnu Ondara Silskogospodarska shkola Municipalna muzichna shkola Shkola oficijnih mov Shkola gromadskih robit Yarmarki festivali ta bazariVistup gurtu Gumoristi Performans na Golovnij ploshi Sered socialnih i kulturnih zahodiv yaki vidbuvayutsya v Tarrega najbilsh vidomij ta populyarnij ye Teatralnij festival konkurs yakij povtoryuyetsya kozhnogo veresnya i vitaye kompaniyi ta vidviduvachiv z usogo svitu Takozh provodyatsya taki zahodi Mislivskij yarmarok Ekologichnij yarmarok Kuharskij yarmarok ta vikladka hlibobulochnih virobiv Yarmarok hudozhnikiv i tradicijnih remesel Torgovij yarmarok Tri kruga Festival Travneve svyato Serednovichnij nichnij parad Veresnevij golovnij festival Zbir svyatogo Eloya Kavalkada koroliv Rinok antikvariatu ta mistectva Rinok marok monet i shpilok Merkapatti torgovij festival Rinok znizhok i mozhlivostej Shotizhnevij rinok u ponedilok vranciGromadski organizaciyi TarregaEkskursijna grupa Urgell Eskort grupa ta gidi Asociaciya spritnosti 100 X 100 Fondistas Miloserdna asociaciya Asociaciya Alba Asociaciya druziv dereva Asociaciya gvinejskih immigrantiv Leridi Zhinocha asociaciya Korin Kulturna asociaciya Guixanet Musulmanska asociaciya Almonatadila Asociaciya nacionalnoyi kulturi Guixanet Asociaciya magribskih immigrantiv Sant Eloi Asociaciya soyuzu senegalskoyi gromadi Klasna kimnata universitetu Karnavalna komisiya Kinoklub La Lloca Modelnij klub Tenisnij klub Plavalnij klub Dityachij hor Mestre Guel Fond La Xarxa Centr dozvillya Gurtok ekologiyi ta navkolishnogo seredovisha Teatralna grupa BAT Tovaristvo mislivciv Tarrega Sports Union Molodij BatukadaPosilannyaMapa Tarregi Sajt meriyi Tarregi Informaciya Zheneralitatu Informaciya vid IDESCAT Informaciya pro TarregaDzherelaLlei 9 1993 de 30 de setembre del patrimoni cultural catala Company Ximo Nina Meritxell Gargante Maria Company i Climent Ximo Gargante Llanes Maria red 2015 L esglesia parroquial de Santa Maria de l Alba de Tarrega El patrimoni de les terres de Lleida Lleida Centre d Art d Epoca Moderna CAEM Edicions de la Universitat de Lleida Diputacio de Lleida ISBN 978 84 8409 754 9 Roca i Patau M Angels Una mostra d arquitectura modernista a Tarrega aproximacio a la seva historia Urtx revista cultural de l Urgell 2 1990 pag 219 237 ISSN 2014 4857 Torres i Gros Jaume Puigferrat i Oliva Carles Bolos i Masclans Jordi Moli de la Sinoga A El Segria Les Garrigues El Pla d Urgell La Segarra L Urgell Barcelona Enciclopedia Catalana 1997 p 554 555 Catalunya romanica XXIV ISBN 84 412 2513 3 AAD 2010 Museus i Centres de Patrimoni Cultural a Catalunya Barcelona Departament de Cultura de la Generalitat de Catalunya s p 120 ISBN 84 393 5437 1 PrimitkiRelacion de Municipios y sus Codigos por Provincias Instituto Nacional de Estadistica 2019 d Track Q84054356d Track Q845937 Rull Xavier 2008 BAIX EBRE Toponimia major de les Terres de l Ebre i del Maestrat divergencia i adequacio entre fores oficials i formes populars Beceroles lletres de llengua i literatura 33 55 ISSN 2339 9813 Solutions Ebasnet Web GEOGRAFIA I SITUACIo Consell Comarcal Urgell kat Procitovano 29 lipnya 2023 Apunts d Historia Ajuntament de Tarrega www tarrega cat Procitovano 29 lipnya 2023 Sole i Marti Esther 2015 L Art i la vida artistica a les terres de Lleida 1875 1936 lectura sistemica d una periferia Tesi doctoral CC BY SA Lleida Departament de Historia de l Art i Historia Social Comerc i restauracio local Ajuntament de Tarrega www tarrega cat Procitovano 1 serpnya 2023 Tarrega serveix vora 2 000 tapes en la cinquena edicio de la ruta gastronomica impulsada per la Regidoria de Promocio Economica Ajuntament de Tarrega www tarrega cat Procitovano 1 serpnya 2023 Tarrega creix en habitants per vuite any consecutiu i assoleix les 18 398 persones inscrites al padro municipal Ajuntament de Tarrega www tarrega cat Procitovano 29 lipnya 2023 Idescat Codigos territoriales y de entidades Municipis 252173 Tarrega www idescat cat Procitovano 1 serpnya 2023 Solutions Ebasnet Web Placa Major Turisme Ajuntament de Tarrega kat Procitovano 29 lipnya 2023 Ajuntament Inventari del Patrimoni Arquitectonic Direccio General del Patrimoni Cultural de la Generalitat de Catalunya Procitovano 29 lipnya 2023 escolapiatarrega 9 listopada 2009 Visita A La Ciutat De TaRrega Escola Pia de Tarrega Tarrega Cal Maymo o Balcells 2 lyutogo 2009 Procitovano 4 zhovtnya 2021 Casa dels Marquesos de la Floresta Inventari del Patrimoni Arquitectonic Direccio General del Patrimoni Cultural de la Generalitat de Catalunya Cituvannya 29 lipnya 2023 Castell de Tarrega Inventari del Patrimoni Arquitectonic Direccio General del Patrimoni Cultural de la Generalitat de Catalunya Procitovano 29 lipnya 2023 Seu del Consell Comarcal de l Urgell Inventari del Patrimoni Arquitectonic Direccio General del Patrimoni Cultural de la Generalitat de Catalunya Sant Eloi de Tarrega Procitovano 29 lipnya 2023 Esglesia de la Merce de Tarrega Inventari del Patrimoni Arquitectonic Direccio General del Patrimoni Cultural de la Generalitat de Catalunya Procitovano 29 lipnya 2023 Micropoint Tuatara Aplicacions TIC Esglesia de Santa Maria de l Alba de Tarrega Catalonia Sacra www cataloniasacra cat catalan Procitovano 29 lipnya 2023 Patrimoni arquitectonic invarquit cultura gencat cat Procitovano 1 serpnya 2023 Creu de terme del Pati Procitovano 29 lipnya 2023 Renfe Tarrega Cervera Ajuntament de Tarrega www tarrega cat Procitovano 1 serpnya 2023 Aeropuerto Lleida Alguaire Ficha Fotos y Planos WikiArquitectura isp Procitovano 1 serpnya 2023 FiraTarrega Arts de Carrer www firatarrega cat Procitovano 1 serpnya 2023

Дата публікації:
Топ