Поль Рамадьє

Поль Рамадьє (фр. Paul Ramadier; * 17 березня 1888 — † 14 жовтня 1961) — французький політик і державний діяч, який з 22 січня по 19 листопада 1947 був прем'єр-міністром та очолював кабінет міністрів Четвертої республіки.

Поль Рамадьє
фр. Paul Ramadier
Поль Рамадьє
Прем'єр-міністр Франції
22 січня 1947 — 24 листопада 1947
Попередник	Леон Блюм
Наступник	Роберт Шуман
Народився	17 березня 1888(1888-03-17) Ла-Рошель, Франція
Помер	14 жовтня 1961(1961-10-14) (73 роки) Родез, Франція
Відомий як	політик, мер міста
Громадянство	Франція
Національність	француз
Alma mater	Паризький університет
Політична партія	СФІО
Нагороди	праведник народів світу (17 січня 1985)
Медіафайли у Вікісховищі

Біографія

Поль Рамадьє народився в 1888 році, і ріс у родині психіатра в місті Ла-Рошель. Вже у шістнадцятирічному віці записався в Соціалістичну партію Франції. Вивчав юриспруденцію і в 1911 отримав докторський ступінь захистивши дисертацію з Римського права. Був депутатом французького парламенту з 1928 по 1940 рік, з 1945 по 1951 і з 1956 по 1961 роки.

У 1936 він покинув Соціалістичну партію. Працював заступником державного секретаря в уряді Леона Блюма. Його юрисдикція охоплює міністерство електроенергії та рідкого палива. У кабінеті Каміля Шотана Рамадьє отримав посаду заступника державного секретаря з питань цивільного будівництва.

У 1938 році, в третьому кабінеті Едуара Даладьє, отримав портфель міністра праці республіки. На цій посаді активно ратував за поліпшення соціальної захищеності трудящих, пенсійну реформу і сорокагодинний робочий тиждень.

Після початку Другої світової війни і вторгнення вермахту до Франції Поль Рамадьє брав участь в русі Опори і знову приєднався до соціалістів. За допомогу євреям у роки окупації його ім'я викарбувано на Алеї праведників меморіалу «Яд Вашем» в Ізраїлі.

Після звільнення Франції від нацистів, Рамадьє став міністром постачання (з листопада 1944 по травень 1945 року) в кабінеті Шарля де Голля.

З грудня 1946 по січень 1947 Поль Рамадьє отримав портфель міністра юстиції в кабінеті Леона Блюма. Йому вдалося переконати уряд дати згоду на План Маршалла. Після прийняття Конституції Четвертої республіки Національними зборами, Рамадьє став першим прем'єр-міністром листопада в Четвертій республіці.

У травні 1947 року підписав декрет про виведення міністрів-комуністів з уряду.

В уряді Анрі Кея з 1948 по 1949 рік військовий міністр Франції.

Сприяв повороту до атлантичного курсу країни в зовнішній політиці, сприяв вступу Франції до НАТО. У 1956–1957 роках в кабінеті Гі Молле працює міністром економіки і фінансів.

Поль Рамадьє помер в 1961 році.

Література

• Serge Berstein (dir.), Paul Ramadier, la République et le socialisme. Actes du colloque, éd. Complexe, 1990
• Anne Fonvieille-Vojtovic, Paul Ramadier (1868–1961), élu local et homme d'État, Publications de la Sorbonne, 1993