Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Лубківський Рома н Мар я нович Лубкі вський 10 серпня 1941 с Острівець

Роман Лубківський

Роман Лубківський
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Лубківський.

Рома́н Мар'я́нович Лубкі́вський (10 серпня 1941, с. Острівець, Дистрикт Галичина — 23 жовтня 2015, Львів, Україна) — український письменник, державний і громадський діяч, дипломат. Надзвичайний і Повноважний Посол України. Член Спілки письменників України (1976). Дійсний член Острозького академічного братства (2005), НТШ (2007), почесний член Спілки білоруських письменників (2006).

Роман Мар'янович Лубківський
image
Роман Мар'янович Лубківський
Народився10 серпня 1941(1941-08-10)
с. Острівець, Крайсгауптманшафт Тернопіль, Дистрикт Галичина, Генеральна губернія
Помер23 жовтня 2015(2015-10-23) (74 роки)
Львів, Україна
ПохованняЛичаківський цвинтар[1]
Громадянствоimage СРСР→image Україна
Національністьукраїнець
Діяльністьписьменник, державний і громадський діяч
Галузьd[2], d[2], переклад[2], літературна критика[2] і дипломатія[2]
Відомий завдякиписьменник, державний і громадський діяч, дипломат
Alma materЛьвівський університет
Знання мовукраїнська[3][2]
ЧленствоСП СРСР і Спілка білоруських письменників
Жанрвірш
Посаданародний депутат України[4]
ПартіяКПРС[5]
Дітисини Маркіян, Данило
Нагороди
image
Орден «За заслуги» ІІ ступеня
image
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
image image
image
Заслужений діяч культури Польщі

Життєпис

Роман Мар'янович Лубківський народився 10 серпня 1941 року в селі Острівець, нині Теребовлянського району Тернопільської області, Україна.

Закінчив філологічний факультет Львівського державного університету імені Івана Франка (1963). Працював заступником головного редактора журналу «Жовтень» (з 1990 — «Дзвін»).

У 1980—1992 — голова Львівської організації Спілки письменників України, член виконавчої ради українського відділення ПЕН-клубу, делегат Установчого з'їзду Руху.

У 1990—1994 — народний депутат України. За ініціативою Романа Лубківського було започатковано традицію складення присяги Президентами України на Пересопницькому Євангелії.

У 1992—1993 — Надзвичайний і Повноважний Посол України в Чеській і Словацькій Федеративній Республіці. У 1993—1995 — Надзвичайний і Повноважний Посол України в Чеській Республіці.

У 2006—2007 — голова Комітету з Національної премії імені Тараса Шевченка.

У 1997—2001 — начальник управління культури Львівської ОДА. У 1996—2000 — голова львівської обласної організації товариства «Просвіта» ім. Т. Шевченка, згодом — його почесний голова.

З 1995 — професор факультету міжнародних відносин та дипломатичної служби Львівського національного університету.

2007 заснував іменну стипендію для найкращих учнів Острівецької ЗОШ I—III ступенів.

Помер 23 жовтня 2015 року у віці 74 років у Львові. Відспівували 26 жовтня в соборі святого Юра, прощальне слово мав, зокрема, Дмитро Павличко, поховали в родинному гробівці на полі 67 Личаківського цвинтаря. Зі столичного керівництва не було представників. У серпні 2016 року у Львові на фасаді будинку на вулиці Крушельницької, 19, де мешкав письменник, було встановлено меморіальну таблицю.

Відзнаки

  • 1977 — заслужений діяч культури Польщі. Нагороджений цією відзнакою за перекладацьку діяльність і популяризацію в Україні польської літератури.
  • 1979 — літературна премія імені Павла Тичини.
  • 1984 — премія імені Вітезслава Незвала Чеського літературного фонду.
  • 1988 — премія імені Павола Гвєздослава за оригінальну та перекладацьку творчість, відданість культурі словацького народу.
  • Державна премія України імені Т. Шевченка 1992 року в галузі літератури за збірку поезій «Погляд вічності».
  • Орден «За заслуги» III ст. (8 грудня 1998) — за вагомий особистий внесок у збагачення національної культурної спадщини України, вагомі творчі здобутки і активну громадську діяльність.
  • Заслужений діяч мистецтв України (18 серпня 2006) — за значний особистий внесок у соціально економічний, культурний розвиток Української держави, вагомі трудові досягнення та з нагоди 15-ї річниці незалежності України.
  • 2008 — премія імені Максима Рильського.
  • 2008 — премія Ars Translationis за переклад з чеської мови драми Вацлава Фріча «Іван Мазепа».
  • Орден «За заслуги» II ст. (23 серпня 2011) — за значний особистий внесок у становлення незалежності України, утвердження її суверенітету та міжнародного авторитету, заслуги в державотворчій, соціально-економічній, науково-технічній, культурно-освітній діяльності, сумлінне та бездоганне служіння Українському народові.

Доробок

Друкуватися почав у 1958 році. Твори Романа Лубківського перекладено англійською, білоруською, болгарською, польською, російською, сербською, словацькою, хорватською та чеською мовами. Переклади з більшості слов'янських літератур, зокрема, твори О. Блока, І. Вазова, Я. Івашкевича, Янки Купали, Десанки Максимович та інших.

Збірки поезій

  • «Зачудовані олені» (1965),
  • «Громове дерево» (1967),
  • «Рамена» (1969),
  • «Смолоскипи» (1975),
  • «Звіздар» (1977),
  • «Майоліка» (1985),
  • «Словацьке літо» (1986),
  • «Карбівня» (1987),
  • «Серпневе яблуко» (1989),
  • «Погляд вічності» (1990) — відзначена Національною премією України імені Тараса Шевченка,
  • «Балканський Христос» (2001),
  • «Камінне жниво» (2001),
  • «Квітень у серпні» (поезії поза збірками, 2003),
  • «Зелене серце» (2003),
  • «Сто і одна строфа» (2003).

Інші книги

  • «Слов'янське небо» (1972, антологія перекладів поезій),
  • «Многосвіточ» (1978, публіцистика),
  • «Високі райдуги» (1979, публіцистика),
  • «Слов'янська ліра» (1983, антологія перекладів поезій),
  • «Богорівний, бо правдомовний: Слово про Шевченка» (1997, монографія),
  • «Сповідь. Молитва. Присяга: Літературний портрет Д. Павличка» (2004, монографія).

Співупорядник збірок:

  • «Вінок Маркіянові Шашкевичу» (1987),
  • «Весни розспіваної князь. Слово про Антонича» (1989).

Упорядник та науковий редактор

  • книги М. Богдановича «Стратим-лебідь» (2002),
  • книги статей С. Гординського «На переломі епох» (2004),
  • літературно-мистецьких збірників «Посвята» (2003) та «Шевченкова дорога і Білорусь» (2004).

Вшанування пам'яті

13 серпня 2017 року в Острівці на фасаді церкви святого Димитрія УГКЦ відкрито пам'ятну таблицю Романові Лубківському.

Світлини

Примітки

  1. Загайська Р. Й. Вітер в долонях — Львів: 2017. — С. 59. — 416 с.
    d:Track:Q36036d:Track:Q64523177d:Track:Q20067115
  2. Czech National Authority Database
    d:Track:Q13550863
  3. Catalog of the German National Library
    d:Track:Q23833686
  4. http://static.rada.gov.ua/zakon/new/NEWSAIT/DEPUTAT1/spisok1.htm
  5. http://static.rada.gov.ua/zakon/new/NEWSAIT/DEPUTAT1/281.htm
  6. . ukranews.com. Українські новини. 23 жовтня 2015. Архів оригіналу за 24 жовтня 2015.
  7. Юлія Ліщенко. «Ні Київ, ні Львів не назвали його почесним громадянином…» // Високий замок. — 2015. — № 118 (5374). — 27 жов. — С. 3.
  8. Пастернак Н. «Мені життя прожитого не жаль…» // Культура і життя. — 19 серпня 2016. — № 34. — С. 11.
  9. . Архів оригіналу за 5 березень 2016. Процитовано 25 грудень 2021.
  10. Указ Президента України від 8 грудня 1998 року № 1337/98 «Про відзначення нагородами України активістів Всеукраїнського товариства "Просвіта" імені Тараса Шевченка»
  11. Указ Президента України від 18 серпня 2006 року № 694/2006 «Про відзначення державними нагородами України працівників підприємств, установ та організацій з нагоди Дня незалежності України»
  12. Указ Президента України від 23 серпня 2011 року № 845/2011 «Про відзначення державними нагородами України з нагоди 20-ї річниці незалежності України»
  13. Валах Ю., Прокопів А. Роман Лубківський на YouTube / Юлія Валах, Андрій Прокопів // Тернопільська філія НСТУ. — 2017. — 14 серпня.

Література

Вікіцитати містять висловлювання від або про: Лубківський Роман Мар'янович

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Lubkivskij Roma n Mar ya novich Lubki vskij 10 serpnya 1941 s Ostrivec Distrikt Galichina 23 zhovtnya 2015 Lviv Ukrayina ukrayinskij pismennik derzhavnij i gromadskij diyach diplomat Nadzvichajnij i Povnovazhnij Posol Ukrayini Chlen Spilki pismennikiv Ukrayini 1976 Dijsnij chlen Ostrozkogo akademichnogo bratstva 2005 NTSh 2007 pochesnij chlen Spilki biloruskih pismennikiv 2006 Roman Mar yanovich LubkivskijRoman Mar yanovich LubkivskijNarodivsya10 serpnya 1941 1941 08 10 s Ostrivec Krajsgauptmanshaft Ternopil Distrikt Galichina Generalna guberniyaPomer23 zhovtnya 2015 2015 10 23 74 roki Lviv UkrayinaPohovannyaLichakivskij cvintar 1 Gromadyanstvo SRSR UkrayinaNacionalnistukrayinecDiyalnistpismennik derzhavnij i gromadskij diyachGaluzd 2 d 2 pereklad 2 literaturna kritika 2 i diplomatiya 2 Vidomij zavdyakipismennik derzhavnij i gromadskij diyach diplomatAlma materLvivskij universitetZnannya movukrayinska 3 2 ChlenstvoSP SRSR i Spilka biloruskih pismennikivZhanrvirshPosadanarodnij deputat Ukrayini 4 PartiyaKPRS 5 Ditisini Markiyan DaniloNagorodiOrden Za zaslugi II stupenya Orden Za zaslugi III stupenya Zasluzhenij diyach kulturi PolshiVislovlyuvannya u Vikicitatah Mediafajli u VikishovishiZhittyepisRoman Mar yanovich Lubkivskij narodivsya 10 serpnya 1941 roku v seli Ostrivec nini Terebovlyanskogo rajonu Ternopilskoyi oblasti Ukrayina Zakinchiv filologichnij fakultet Lvivskogo derzhavnogo universitetu imeni Ivana Franka 1963 Pracyuvav zastupnikom golovnogo redaktora zhurnalu Zhovten z 1990 Dzvin U 1980 1992 golova Lvivskoyi organizaciyi Spilki pismennikiv Ukrayini chlen vikonavchoyi radi ukrayinskogo viddilennya PEN klubu delegat Ustanovchogo z yizdu Ruhu U 1990 1994 narodnij deputat Ukrayini Za iniciativoyu Romana Lubkivskogo bulo zapochatkovano tradiciyu skladennya prisyagi Prezidentami Ukrayini na Peresopnickomu Yevangeliyi U 1992 1993 Nadzvichajnij i Povnovazhnij Posol Ukrayini v Cheskij i Slovackij Federativnij Respublici U 1993 1995 Nadzvichajnij i Povnovazhnij Posol Ukrayini v Cheskij Respublici U 2006 2007 golova Komitetu z Nacionalnoyi premiyi imeni Tarasa Shevchenka U 1997 2001 nachalnik upravlinnya kulturi Lvivskoyi ODA U 1996 2000 golova lvivskoyi oblasnoyi organizaciyi tovaristva Prosvita im T Shevchenka zgodom jogo pochesnij golova Z 1995 profesor fakultetu mizhnarodnih vidnosin ta diplomatichnoyi sluzhbi Lvivskogo nacionalnogo universitetu 2007 zasnuvav imennu stipendiyu dlya najkrashih uchniv Ostriveckoyi ZOSh I III stupeniv Pomer 23 zhovtnya 2015 roku u vici 74 rokiv u Lvovi Vidspivuvali 26 zhovtnya v sobori svyatogo Yura proshalne slovo mav zokrema Dmitro Pavlichko pohovali v rodinnomu grobivci na poli 67 Lichakivskogo cvintarya Zi stolichnogo kerivnictva ne bulo predstavnikiv U serpni 2016 roku u Lvovi na fasadi budinku na vulici Krushelnickoyi 19 de meshkav pismennik bulo vstanovleno memorialnu tablicyu Vidznaki1977 zasluzhenij diyach kulturi Polshi Nagorodzhenij ciyeyu vidznakoyu za perekladacku diyalnist i populyarizaciyu v Ukrayini polskoyi literaturi 1979 literaturna premiya imeni Pavla Tichini 1984 premiya imeni Vitezslava Nezvala Cheskogo literaturnogo fondu 1988 premiya imeni Pavola Gvyezdoslava za originalnu ta perekladacku tvorchist viddanist kulturi slovackogo narodu Derzhavna premiya Ukrayini imeni T Shevchenka 1992 roku v galuzi literaturi za zbirku poezij Poglyad vichnosti Orden Za zaslugi III st 8 grudnya 1998 za vagomij osobistij vnesok u zbagachennya nacionalnoyi kulturnoyi spadshini Ukrayini vagomi tvorchi zdobutki i aktivnu gromadsku diyalnist Zasluzhenij diyach mistectv Ukrayini 18 serpnya 2006 za znachnij osobistij vnesok u socialno ekonomichnij kulturnij rozvitok Ukrayinskoyi derzhavi vagomi trudovi dosyagnennya ta z nagodi 15 yi richnici nezalezhnosti Ukrayini 2008 premiya imeni Maksima Rilskogo 2008 premiya Ars Translationis za pereklad z cheskoyi movi drami Vaclava Fricha Ivan Mazepa Orden Za zaslugi II st 23 serpnya 2011 za znachnij osobistij vnesok u stanovlennya nezalezhnosti Ukrayini utverdzhennya yiyi suverenitetu ta mizhnarodnogo avtoritetu zaslugi v derzhavotvorchij socialno ekonomichnij naukovo tehnichnij kulturno osvitnij diyalnosti sumlinne ta bezdoganne sluzhinnya Ukrayinskomu narodovi DorobokDrukuvatisya pochav u 1958 roci Tvori Romana Lubkivskogo perekladeno anglijskoyu biloruskoyu bolgarskoyu polskoyu rosijskoyu serbskoyu slovackoyu horvatskoyu ta cheskoyu movami Perekladi z bilshosti slov yanskih literatur zokrema tvori O Bloka I Vazova Ya Ivashkevicha Yanki Kupali Desanki Maksimovich ta inshih Zbirki poezij Zachudovani oleni 1965 Gromove derevo 1967 Ramena 1969 Smoloskipi 1975 Zvizdar 1977 Majolika 1985 Slovacke lito 1986 Karbivnya 1987 Serpneve yabluko 1989 Poglyad vichnosti 1990 vidznachena Nacionalnoyu premiyeyu Ukrayini imeni Tarasa Shevchenka Balkanskij Hristos 2001 Kaminne zhnivo 2001 Kviten u serpni poeziyi poza zbirkami 2003 Zelene serce 2003 Sto i odna strofa 2003 Inshi knigi Slov yanske nebo 1972 antologiya perekladiv poezij Mnogosvitoch 1978 publicistika Visoki rajdugi 1979 publicistika Slov yanska lira 1983 antologiya perekladiv poezij Bogorivnij bo pravdomovnij Slovo pro Shevchenka 1997 monografiya Spovid Molitva Prisyaga Literaturnij portret D Pavlichka 2004 monografiya Spivuporyadnik zbirok Vinok Markiyanovi Shashkevichu 1987 Vesni rozspivanoyi knyaz Slovo pro Antonicha 1989 Uporyadnik ta naukovij redaktor knigi M Bogdanovicha Stratim lebid 2002 knigi statej S Gordinskogo Na perelomi epoh 2004 literaturno misteckih zbirnikiv Posvyata 2003 ta Shevchenkova doroga i Bilorus 2004 Vshanuvannya pam yati13 serpnya 2017 roku v Ostrivci na fasadi cerkvi svyatogo Dimitriya UGKC vidkrito pam yatnu tablicyu Romanovi Lubkivskomu SvitliniGrobivec rodini Lubkivskih na 67 poli Lichakivskogo cvintaryaPrimitkiZagajska R J Viter v dolonyah Lviv 2017 S 59 416 s d Track Q36036d Track Q64523177d Track Q20067115 Czech National Authority Database d Track Q13550863 Catalog of the German National Library d Track Q23833686 http static rada gov ua zakon new NEWSAIT DEPUTAT1 spisok1 htm http static rada gov ua zakon new NEWSAIT DEPUTAT1 281 htm ukranews com Ukrayinski novini 23 zhovtnya 2015 Arhiv originalu za 24 zhovtnya 2015 Yuliya Lishenko Ni Kiyiv ni Lviv ne nazvali jogo pochesnim gromadyaninom Visokij zamok 2015 118 5374 27 zhov S 3 Pasternak N Meni zhittya prozhitogo ne zhal Kultura i zhittya 19 serpnya 2016 34 S 11 Arhiv originalu za 5 berezen 2016 Procitovano 25 gruden 2021 Ukaz Prezidenta Ukrayini vid 8 grudnya 1998 roku 1337 98 Pro vidznachennya nagorodami Ukrayini aktivistiv Vseukrayinskogo tovaristva Prosvita imeni Tarasa Shevchenka Ukaz Prezidenta Ukrayini vid 18 serpnya 2006 roku 694 2006 Pro vidznachennya derzhavnimi nagorodami Ukrayini pracivnikiv pidpriyemstv ustanov ta organizacij z nagodi Dnya nezalezhnosti Ukrayini Ukaz Prezidenta Ukrayini vid 23 serpnya 2011 roku 845 2011 Pro vidznachennya derzhavnimi nagorodami Ukrayini z nagodi 20 yi richnici nezalezhnosti Ukrayini Valah Yu Prokopiv A Roman Lubkivskij na YouTube Yuliya Valah Andrij Prokopiv Ternopilska filiya NSTU 2017 14 serpnya LiteraturaVikicitati mistyat vislovlyuvannya vid abo pro Lubkivskij Roman Mar yanovich Matviyenko V M Lubkivskij Roman Mar yanovich Ukrayinska diplomatichna enciklopediya U 2 h t Redkol L V Guberskij golova ta in K Znannya Ukrayini 2004 T 1 760s ISBN 966 316 039 X Novosyadlij B Oniskiv M Lubkivskij Roman Mar yanovich Ternopilskij enciklopedichnij slovnik u 4 t redkol G Yavorskij ta in Ternopil Vidavnicho poligrafichnij kombinat Zbruch 2005 T 2 K O S 397 ISBN 966 528 199 2 Shevchenkivski laureati 1962 2001 Enciklopedichnij dovidnik K 2001 S 305 307

Дата публікації:
Топ