Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Ліґо (латис. Jāņi, Līgo svētki) — традиційне щорічне латвійське свято на честь літнього сонцестояння. Відзначається в ніч з 23 на 24 червня; остання дата припадає на День Яна (латис. Jāņi). Після завершення Ліґо латиші переїжджають до сільських місцевостей, де святкують Янів день.
| Ліґо | |
|---|---|
 | |
| Місце | Латвія |
| Ким святкується | латиші |
| Тип | народний |
| Дата | ніч з 23 на 24 червня |
| Святкування | народні гуляння |
| Традиції | Палити вогнища і стрибати через них, водити хороводи, плести вінки, збирати трави, шукати «цвіт папороті». |
| Пов'язаний з | літнім сонцестоянням |
 Ліго у Вікісховищі | |
18 червня 2016 на території Музею народної архітектури та побуту України відбулося перше масштабне святкування Ліґо в Україні.
Назва
Вперше назву Līgo svētki використав і запровадив латвійський композитор та фольклорист Еміліс Мелнґайліс у 1900 — за його власними словами, озвученими в газеті Jaunākās Ziņas у 1928, вона була покликана замінити назву Янів день, яка має нелатвійське походження.
Історія
Святкування Дня Івана Хрестителя, що припадає на літнє сонцестояння, було відоме в усьому християнському світі. Лівонський літописець Балтазар Руссов у «Хроніці Лівонії» у 1584 відмічав неабиякі масштаби святкування кануну Янового дня. Кожного року в цей час після сонцестояння ризькі рибалки направлялися до Пардаугави або до інших островів Даугави, де разом з сім'ями та гостями палили вогнища й веселилися до настання світанку.
Після придбання у 1759 латвійським землевласником Йоганом Штайнгауером частини земель нинішньої Риги (Засулаукс) була започаткована традиція святкування «трав'яних» свят. Згодом святкування було перенесено до території замку, розташованого на правому березі Даугави. У 1790 ця традиція була закріплена остаточно.
Після здобуття незалежності Латвією переддень Янова дня набув значної популярності. Була внесена пропозиція зробити 22, 23 та 24 червня національними святами (22 червня святкувався День Героїв, присвячений учасникам Венденської битви, 23 червня — Ліґо (Līgo diena, Zāļu diena), 24 червня — Янів день).
Традиції
Використання рослин
Важливим у процесі святкування Ліґо є використання рослин у декоративних, лікувальних та інших цілях. Застосовується багато трав'янистих рослин — в основному підмаренник, перестріч, чина та конюшина. Вони слугують для прикрашання інтер'єрів та екстер'єрів помешкань (кімнат, дворів), а також вплітаються у вінки. Для прикрашання, крім трав'янистих рослин, використовуються також дерева. Застосовують здебільшого гілки берези та дубу; осику та вільху не використовують, оскільки вони символізують зло. В залежності від видів рослин, одні застосовуються для прикрашання опівдні, інші — ввечері перед Яновим днем та власне на Янів день вранці.
Перед Яновим днем зібраними листями горобини, дубу, липи та берези прикрашають будівлі, стодоли та зерносховища, їх прикріплюють до воріт, дверей і автомобілів. Колючка, чортополох і кропива відлякують злих духів та відьом. Останнім часом трав'янисті рослини висушуються та йдуть на корм коровам майже одразу після отелення напередодні зими та весни. На Ліґо трави застосовуються для виготовлення чаю, яким лікують хворих людей та домашню худобу. Гілки горобини зв'язуються, висушуються та застосовуються для окурювання дітей, профілактики захворювань, як заспокійливий засіб, а також від пристроту.
Вінки
Вінки округлої форми виготовляються з квітів, трави та листя дубу, їх зв'язують та носять на голові. Для виготовлення чоловічих та жіночих вінків застосовуються різні види рослин. Жінки та дівчата носять вінки з квітів і трав. Існує повір'я, згідно з яким вінки, що мають у своєму складі 27 видів квітів і трав, запобігають хворобам та нещастям, а також відлякують ворогів. Чоловіки та хлопці носять вінки з дубового листя, що символізує фізичну силу, якою наділений дуб. Як і традиційний святковий сир та вогнища, вінки також символізують сонце.
Вогнище
Протягом Ліґо вогнища (латис. pūdeļa, pundeļa) є священними та горять від заходу сонця до ранку наступного дня. Це символізує повір'я, згідно з яким світло, що випромінює святкове вогнище, передається наступному сонячному року. Також вважається, що вогнища мають бути запаленими на високих точках ландшафту, з яких світло, випромінюване вогнищем, дарує силу та високу родючість полям; люди, на яких проливається світло цих вогнищ, також отримують сили та підвищену репродуктивну здатність. Стрибання через святкове вогнище приносить удачу та здоров'я на наступний рік.
Крім вогнища, запалюються також змащені дьогтем бочки й колеса.
Пісні
Пісні, які виконуються протягом Ліґо та Янова дня, покликані підвищувати репродуктивну здатність, приваблювати вдачу та запобігати нещастям. Святкові пісні виконуються протягом місяця — починають співати їх за два тижні до Янового дня, на вечір перед Яновим днем припадає апогей співів, а востаннє вони виконуються перед Днем Петра, 15 серпня. Після цього виконання святкових пісень припиняється до наступного року. В канун Янового дня (Ліґо) пісні починають співати після обіду та продовжують протягом усієї ночі до сходу сонця — або під час стрибання через святкове вогнище, або під час прогулянок від помешкань до помешкань. Відвідини виконавців співів називаються aplīgošana, підлеглі навідуються до своїх начальників, дівчата — до хлопців і т. д. І навпаки.
У сільських місцевостях за допомогою святкових пісень, виконуваних на Янів день, вказували на конкретні недоліки у господарстві кожного з селян. Це слугувало стимулом для наведення та підтримання ними порядку на власній території.
Крім пісень, іншим обов'язковим атрибутом свята є традиційні танці, присвячені природі, — їх виконують учасники всіх вікових груп.
На Янів день люди вживають пиво та сир, вірячи, що завдяки цьому в наступному році буде краще рости ячмінь та збільшаться надої корів. Пивом і сиром пригощають також виконавців пісень із сусідніх будинків.
Інші традиції
Відьми
Існує повір'я, що з настанням Янового дня вранці бігають по росі «молочні відьми» та голосно вимовляють: «Всі до мене! Всі до мене!» Якщо хто-небудь це почує, то він має відповісти: «Половину з них я пустив на м'ясо!» Після цього кількість надоїв не зменшиться. За повір'ями, відьми маскуються під звичайних жінок, одягаючись у білі вбрання та розпускаючи волосся. Також вони можуть посилати прокляття на поля та худобу своїх ворогів.
Цвіт папороті
Існує повір'я, згідно з яким кожен, хто знайде цвіт папороті, стане багатшим та щасливішим, а також розгадає секрети минулого та майбутнього. Цвіт охороняється злими духами і тільки хоробра людина може дістати його. Вночі перед Яновим днем потрібно вісім разів стрибнути навколо руків'я від мітли, що стирчить із землі. Під час цих дій не можна сміятися та розмовляти. Після цього треба сісти верхи на мітлу та самостійно дістатися до найближчого місця, де росте папороть. Після цього можна буде побачити цвіт папороті. На практиці пошук «цвіту папороті» має суто еротичне підґрунтя — закохані пари використовують його як привід, щоб усамітнитися в лісі.
Жіночі обряди
Жінки та молоді дівчата роблять вінки та носять їх на голові, співають, танцюють і водять хороводи. Вважається, що такі види активності додають сил.
Аналоги
День літнього сонцестояння особливо активно святкується в країнах Північної Європи — в Данії, Естонії, Латвії, Литві, Норвегії, Фінляндії, Швеції, Ірландії та Великій Британії (Корнволл). Також святкування літнього сонцестояння було помічено серед вихідців з Європи в Канаді (особливо в Квебеку) та США. Святкування літнього сонцестояння пов'язане також із народними традиціями Білорусі, України, Польщі, Франції, Італії, Росії, Мальти, Португалії та Іспанії.
18 червня 2016 за сприяння Посольства Латвії в Україні в Музеї народної архітектури та побуту в Пирогові були відтворені традиції святкування Ліґо. Ці заходи стали першим масовим святкуванням Ліґо та Янового дня на території України.
Див. також
Література
- Oswald Lideks (1940). Latvian holiday. Riga.
- Peter Schmidt (1940—1941). Latvian folk beliefs. Riga.
- Edith Olupe (1992). Latvian seasonal festivities. Riga.
- Latvian folk songs Vol. IV Riga, 1982.
Примітки
- «В Янов день никто не должен спать!» Как в Киеве отмечали самый любимый праздник латышей — Газета «День» (рос.)
- Anita Bormane (22 червня 2012). . Latvijas Avīze (Latvian) . Архів оригіналу за 9 липня 2015. Процитовано 26 червня 2015.
- B. Riekstiņš, «Recreation» 1932, 17. VI, 22.
- D. Ozolins, Jaunroze. From: Peter Schmidt. Latvian folk beliefs. Riga, 1940—1941.
- A. Zalite, Bērzpils. From: Peter Schmidt. Latvian folk beliefs. Riga, 1940—1941.
- B. Riekstiņš, «Recreation», 1932, 17. VI, 22.
- L. Aizupe, Irlava. From: Peter Schmidt. Latvian folk beliefs. Riga, 1940—1941.
Посилання
- Традиційні латиські пісні, присвячені Ліґо та Яновому дню [ 3 березня 2016 у Wayback Machine.] (латис.)
- (латис.)
- (латис.)
- (англ.)
- Austris Grasis. Pārdomas par Jāņiem [ 2 квітня 2015 у Wayback Machine.] (латис.)
- (латис.)
- Традиції святкування літнього сонцестояння в Турайді — 360° virtual tour | Virtual Latvia [ 6 липня 2016 у Wayback Machine.] (латис.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ligo latis Jani Ligo svetki tradicijne shorichne latvijske svyato na chest litnogo soncestoyannya Vidznachayetsya v nich z 23 na 24 chervnya ostannya data pripadaye na Den Yana latis Jani Pislya zavershennya Ligo latishi pereyizhdzhayut do silskih miscevostej de svyatkuyut Yaniv den LigoLigoMisceLatviyaKim svyatkuyetsyalatishiTipnarodnijDatanich z 23 na 24 chervnyaSvyatkuvannyanarodni gulyannyaTradiciyiPaliti vognisha i stribati cherez nih voditi horovodi plesti vinki zbirati travi shukati cvit paporoti Pov yazanij zlitnim soncestoyannyam Ligo u Vikishovishi 18 chervnya 2016 na teritoriyi Muzeyu narodnoyi arhitekturi ta pobutu Ukrayini vidbulosya pershe masshtabne svyatkuvannya Ligo v Ukrayini NazvaVpershe nazvu Ligo svetki vikoristav i zaprovadiv latvijskij kompozitor ta folklorist Emilis Melngajlis u 1900 za jogo vlasnimi slovami ozvuchenimi v gazeti Jaunakas Zinas u 1928 vona bula poklikana zaminiti nazvu Yaniv den yaka maye nelatvijske pohodzhennya IstoriyaTrav yanij vechir u Daugavmalasi XVIII stolittya Svyatkuvannya Dnya Ivana Hrestitelya sho pripadaye na litnye soncestoyannya bulo vidome v usomu hristiyanskomu sviti Livonskij litopisec Baltazar Russov u Hronici Livoniyi u 1584 vidmichav neabiyaki masshtabi svyatkuvannya kanunu Yanovogo dnya Kozhnogo roku v cej chas pislya soncestoyannya rizki ribalki napravlyalisya do Pardaugavi abo do inshih ostroviv Daugavi de razom z sim yami ta gostyami palili vognisha j veselilisya do nastannya svitanku Pislya pridbannya u 1759 latvijskim zemlevlasnikom Joganom Shtajngauerom chastini zemel ninishnoyi Rigi Zasulauks bula zapochatkovana tradiciya svyatkuvannya trav yanih svyat Zgodom svyatkuvannya bulo pereneseno do teritoriyi zamku roztashovanogo na pravomu berezi Daugavi U 1790 cya tradiciya bula zakriplena ostatochno Pislya zdobuttya nezalezhnosti Latviyeyu peredden Yanova dnya nabuv znachnoyi populyarnosti Bula vnesena propoziciya zrobiti 22 23 ta 24 chervnya nacionalnimi svyatami 22 chervnya svyatkuvavsya Den Geroyiv prisvyachenij uchasnikam Vendenskoyi bitvi 23 chervnya Ligo Ligo diena Zalu diena 24 chervnya Yaniv den TradiciyiSvyatkuvannya Ligo v Pardaugavi Sir sho gotuyetsya specialno do Ligo Vikoristannya roslin Vazhlivim u procesi svyatkuvannya Ligo ye vikoristannya roslin u dekorativnih likuvalnih ta inshih cilyah Zastosovuyetsya bagato trav yanistih roslin v osnovnomu pidmarennik perestrich china ta konyushina Voni sluguyut dlya prikrashannya inter yeriv ta ekster yeriv pomeshkan kimnat dvoriv a takozh vplitayutsya u vinki Dlya prikrashannya krim trav yanistih roslin vikoristovuyutsya takozh dereva Zastosovuyut zdebilshogo gilki berezi ta dubu osiku ta vilhu ne vikoristovuyut oskilki voni simvolizuyut zlo V zalezhnosti vid vidiv roslin odni zastosovuyutsya dlya prikrashannya opivdni inshi vvecheri pered Yanovim dnem ta vlasne na Yaniv den vranci Pered Yanovim dnem zibranimi listyami gorobini dubu lipi ta berezi prikrashayut budivli stodoli ta zernoshovisha yih prikriplyuyut do vorit dverej i avtomobiliv Kolyuchka chortopoloh i kropiva vidlyakuyut zlih duhiv ta vidom Ostannim chasom trav yanisti roslini visushuyutsya ta jdut na korm korovam majzhe odrazu pislya otelennya naperedodni zimi ta vesni Na Ligo travi zastosovuyutsya dlya vigotovlennya chayu yakim likuyut hvorih lyudej ta domashnyu hudobu Gilki gorobini zv yazuyutsya visushuyutsya ta zastosovuyutsya dlya okuryuvannya ditej profilaktiki zahvoryuvan yak zaspokijlivij zasib a takozh vid pristrotu Vinki Vinki okrugloyi formi vigotovlyayutsya z kvitiv travi ta listya dubu yih zv yazuyut ta nosyat na golovi Dlya vigotovlennya cholovichih ta zhinochih vinkiv zastosovuyutsya rizni vidi roslin Zhinki ta divchata nosyat vinki z kvitiv i trav Isnuye povir ya zgidno z yakim vinki sho mayut u svoyemu skladi 27 vidiv kvitiv i trav zapobigayut hvorobam ta neshastyam a takozh vidlyakuyut vorogiv Choloviki ta hlopci nosyat vinki z dubovogo listya sho simvolizuye fizichnu silu yakoyu nadilenij dub Yak i tradicijnij svyatkovij sir ta vognisha vinki takozh simvolizuyut sonce Vognishe Protyagom Ligo vognisha latis pudela pundela ye svyashennimi ta goryat vid zahodu soncya do ranku nastupnogo dnya Ce simvolizuye povir ya zgidno z yakim svitlo sho viprominyuye svyatkove vognishe peredayetsya nastupnomu sonyachnomu roku Takozh vvazhayetsya sho vognisha mayut buti zapalenimi na visokih tochkah landshaftu z yakih svitlo viprominyuvane vognishem daruye silu ta visoku rodyuchist polyam lyudi na yakih prolivayetsya svitlo cih vognish takozh otrimuyut sili ta pidvishenu reproduktivnu zdatnist Stribannya cherez svyatkove vognishe prinosit udachu ta zdorov ya na nastupnij rik Krim vognisha zapalyuyutsya takozh zmasheni dogtem bochki j kolesa Pisni Pisni yaki vikonuyutsya protyagom Ligo ta Yanova dnya poklikani pidvishuvati reproduktivnu zdatnist privablyuvati vdachu ta zapobigati neshastyam Svyatkovi pisni vikonuyutsya protyagom misyacya pochinayut spivati yih za dva tizhni do Yanovogo dnya na vechir pered Yanovim dnem pripadaye apogej spiviv a vostannye voni vikonuyutsya pered Dnem Petra 15 serpnya Pislya cogo vikonannya svyatkovih pisen pripinyayetsya do nastupnogo roku V kanun Yanovogo dnya Ligo pisni pochinayut spivati pislya obidu ta prodovzhuyut protyagom usiyeyi nochi do shodu soncya abo pid chas stribannya cherez svyatkove vognishe abo pid chas progulyanok vid pomeshkan do pomeshkan Vidvidini vikonavciv spiviv nazivayutsya apligosana pidlegli naviduyutsya do svoyih nachalnikiv divchata do hlopciv i t d I navpaki U silskih miscevostyah za dopomogoyu svyatkovih pisen vikonuvanih na Yaniv den vkazuvali na konkretni nedoliki u gospodarstvi kozhnogo z selyan Ce sluguvalo stimulom dlya navedennya ta pidtrimannya nimi poryadku na vlasnij teritoriyi Krim pisen inshim obov yazkovim atributom svyata ye tradicijni tanci prisvyacheni prirodi yih vikonuyut uchasniki vsih vikovih grup Na Yaniv den lyudi vzhivayut pivo ta sir viryachi sho zavdyaki comu v nastupnomu roci bude krashe rosti yachmin ta zbilshatsya nadoyi koriv Pivom i sirom prigoshayut takozh vikonavciv pisen iz susidnih budinkiv Inshi tradiciyi Vidmi Isnuye povir ya sho z nastannyam Yanovogo dnya vranci bigayut po rosi molochni vidmi ta golosno vimovlyayut Vsi do mene Vsi do mene Yaksho hto nebud ce pochuye to vin maye vidpovisti Polovinu z nih ya pustiv na m yaso Pislya cogo kilkist nadoyiv ne zmenshitsya Za povir yami vidmi maskuyutsya pid zvichajnih zhinok odyagayuchis u bili vbrannya ta rozpuskayuchi volossya Takozh voni mozhut posilati proklyattya na polya ta hudobu svoyih vorogiv Cvit paporoti Isnuye povir ya zgidno z yakim kozhen hto znajde cvit paporoti stane bagatshim ta shaslivishim a takozh rozgadaye sekreti minulogo ta majbutnogo Cvit ohoronyayetsya zlimi duhami i tilki horobra lyudina mozhe distati jogo Vnochi pered Yanovim dnem potribno visim raziv stribnuti navkolo rukiv ya vid mitli sho stirchit iz zemli Pid chas cih dij ne mozhna smiyatisya ta rozmovlyati Pislya cogo treba sisti verhi na mitlu ta samostijno distatisya do najblizhchogo miscya de roste paporot Pislya cogo mozhna bude pobachiti cvit paporoti Na praktici poshuk cvitu paporoti maye suto erotichne pidgruntya zakohani pari vikoristovuyut jogo yak privid shob usamitnitisya v lisi Zhinochi obryadi Zhinki ta molodi divchata roblyat vinki ta nosyat yih na golovi spivayut tancyuyut i vodyat horovodi Vvazhayetsya sho taki vidi aktivnosti dodayut sil AnalogiRadyanska poshtova marka prisvyachena Ligo Den litnogo soncestoyannya osoblivo aktivno svyatkuyetsya v krayinah Pivnichnoyi Yevropi v Daniyi Estoniyi Latviyi Litvi Norvegiyi Finlyandiyi Shveciyi Irlandiyi ta Velikij Britaniyi Kornvoll Takozh svyatkuvannya litnogo soncestoyannya bulo pomicheno sered vihidciv z Yevropi v Kanadi osoblivo v Kvebeku ta SShA Svyatkuvannya litnogo soncestoyannya pov yazane takozh iz narodnimi tradiciyami Bilorusi Ukrayini Polshi Franciyi Italiyi Rosiyi Malti Portugaliyi ta Ispaniyi 18 chervnya 2016 za spriyannya Posolstva Latviyi v Ukrayini v Muzeyi narodnoyi arhitekturi ta pobutu v Pirogovi buli vidtvoreni tradiciyi svyatkuvannya Ligo Ci zahodi stali pershim masovim svyatkuvannyam Ligo ta Yanovogo dnya na teritoriyi Ukrayini Div takozhSvyato litnogo soncestoyannya Svyato Kupala Koleso rokuLiteraturaOswald Lideks 1940 Latvian holiday Riga Peter Schmidt 1940 1941 Latvian folk beliefs Riga Edith Olupe 1992 Latvian seasonal festivities Riga Latvian folk songs Vol IV Riga 1982 Primitki V Yanov den nikto ne dolzhen spat Kak v Kieve otmechali samyj lyubimyj prazdnik latyshej Gazeta Den ros Anita Bormane 22 chervnya 2012 Latvijas Avize Latvian Arhiv originalu za 9 lipnya 2015 Procitovano 26 chervnya 2015 B Riekstins Recreation 1932 17 VI 22 D Ozolins Jaunroze From Peter Schmidt Latvian folk beliefs Riga 1940 1941 A Zalite Berzpils From Peter Schmidt Latvian folk beliefs Riga 1940 1941 B Riekstins Recreation 1932 17 VI 22 L Aizupe Irlava From Peter Schmidt Latvian folk beliefs Riga 1940 1941 PosilannyaTradicijni latiski pisni prisvyacheni Ligo ta Yanovomu dnyu 3 bereznya 2016 u Wayback Machine latis latis latis angl Austris Grasis Pardomas par Janiem 2 kvitnya 2015 u Wayback Machine latis latis Tradiciyi svyatkuvannya litnogo soncestoyannya v Turajdi 360 virtual tour Virtual Latvia 6 lipnya 2016 u Wayback Machine latis