Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Залі зня село в Україні у Житомирському районі Житомирської області Населення становить 177 осіб Національний склад насе

Залізня

Залізня

Залі́зня — село в Україні, у Житомирському районі Житомирської області. Населення становить 177 осіб. Національний склад населення — українці, поляки, росіяни. В селі мешкає значна частина нащадків старообрядців попівської гілки. Наявне чинне старообрядницьке кладовище.

село Залізня
Країна image Україна
Область Житомирська область
Район Житомирський район
Громада Новогуйвинська селищна громада
Основні дані
Засноване 1609
Населення 177
Площа 0,85 км²
Густота населення 208,24 осіб/км²
Поштовий індекс 12466
Телефонний код +380 412
Географічні дані
Географічні координати 50°09′00″ пн. ш. 28°31′20″ сх. д. / 50.15000° пн. ш. 28.52222° сх. д. / 50.15000; 28.52222Координати: 50°09′00″ пн. ш. 28°31′20″ сх. д. / 50.15000° пн. ш. 28.52222° сх. д. / 50.15000; 28.52222
Середня висота
над рівнем моря 		219 м
Водойми Гнилоп'ять
Місцева влада
Адреса ради вул. Шкільна, 335, с. Головенка, Житомирський р-н, Житомирська обл., 12464
Карта
image
image
Залізня
image
image
Залізня
Мапа

image Залізня у Вікісховищі

Географія

Село розташоване у мальовничій місцині, по обох берегах річки Гнилоп'яті, на кордоні з територією 37 загальновійськового полігону Міністерства оборони України. На північний захід від села на території полігону бере початок річка (Кривуха). У селі річка Руда Кам'янка впадає у Гнилоп'ять.

Історія

В історичній літературі згадується назва населеного пункту Мократіца, поблизу Троянова, який згідно ревізії у 1545 році належав землевласникам Грицьку Івашковичу та Стецьку Гнєвошевичу Вороничам.

Село Залізняк (польськ. Zielezniak, Żeleźniaki, Żeleźnice, Żelazna) згадується в документах 1609 року, де йдеться про втечу селян троянівського дідича Олександра Грицьковича Воронича (польськ. Alexander Hryćkowicz  Wrona) до маєтків Романа Ружинського. У 1612 році декілька селян втекли до маєтку Михайла Вишневецького. Наступна втеча відбулась 1614 року, цього разу до м. Сквири.

У 1646 році шляхтич Войтех Лесецький позивався на власника Желізняку київського скарбника Даніеля Ярему Воронича (польськ. Jerzy Daniel Woronicz), який на три роки віддав під заставу третину села разом із селянами та млин мократицький з млинарем Процьком на р. Пяті, але продовжував збирати з них різні податки. Це привело людей до зубожіння і вони були змушені піти наймитами по іншим селам. Окрім того, пан Воронич уклав договір з Флоріаном Радзиминським, за яким надав дозвіл побудувати двір з винницею на заставній землі. Через постійну потребу дров для виробництва горілки, Радзиминський заборонив селянам вирубувати в бору дерева для обігріву домів, а лиш виділяв маленьку частку.

У липні того ж року, велика гребля поблизу млина була вщент розтрощена, але пан Воронич не захотів її реставрувати власним коштом.

У XVIII та XIX століттях відоме, як слобода Железняки, значну частину населення якого становили старообрядці.

У селі проживала значна кількість старообрядців попівської гілки. За переказами, їхні предки прибули на Житомирщину з замосковських місцевостей, з міста Рильськ та Гуслиць. Громада старообрядців Древлеправославної церкви (офіційна назва з 1988 р. — Руська Православна Старообрядська Церква) попівської гілки старообрядництва, сформувалася у с. Желізняки ще у XIX ст. У 1875 році общиною старообрядців, що діяла у селі, було споруджено дерев'яну Свято-Покровську церкву, яка збереглась аж до 2000 років. Церква була закрита у 1936 році, пізніше діяла з 1945 по 1949 рр., а в подальшому її приміщення рішенням виконкому Троянівської райради було передано сільській раді для використання під клуб.

На 1906 рік у селі налічувалось 57 дворів, у яких проживало 355 чоловік.

На кінець 1922 року у селі Желізняки наявно 197 дворів, населення складало 991 чоловік. З 1923 р. по 12.05.1958 р. село було центром Залізнянської (Желізняцької) сільської ради Троянівського та Житомирського районів, до складу якої входило також село Головенка. З 1958 р. до 1996 р. село входило до складу Троянівської сільської ради Коростишіського (1962-1965 рр.), а з 04.01.1965 р. — Житомирського району. Зі створенням Головенківської сільської ради (17.04.1996 р.) війшло до її складу.

22 листопада 1921 р. через Железняки, вертаючись з Листопадового рейду, проходила Подільська група (командувач Сергій Чорний) Армії Української Народної Республіки.

З 1945 року на території населеного пункту розташовувалась бригада колгоспу «Більшовик», пізніше перейменованого у колгосп «Світанок» (правління у с. Троянів), яка займалась тваринництвом та рослинництвом. Діяла кузня, у якій не лише ремонтували колгоспну техніку, а й задовольняли ковальсько-слюсарні потреби населення. Працювали школа-восьмирічка, у якій навчались діти селян, фельдшерський пункт, магазин Укоопспілки, сільський клуб.

Село постраждало внаслідок геноциду українського народу, проведеного урядом СССР 1932—1933. Наразі відомо про 17 жертв.

На цвинтарі, розташованому на околиці села, знаходиться братська могила 17 воїнів, які загинули при його визволенні у 1944 році:

ст. сержант Абаєв Килч - 1896 01-01-1944 -
рядовий Босик Петро Сидорович 1902 01-01-1944
рядовий Бондарев Григорій Іванович 1912 01-01-1944
рядовий Готун Микола Степанович - 01-01-1944
ст. сержант Кобець Андрій Андрійович 1924 03-01-1944
гв. мол. сержант Колтун Олександр Кузьмович - 03-01-1944
рядовий Колтун Олександр Кух - 03-01-1944
мол. сержант Кострицький Павло Прокопович 1919 01-01-1944
рядовий Красилович Василь Ількович 1908 01-01-1944
мол. лейтенант Кургузов Григорій Гаврилович - 03-01-1944
рядовий Павлюк Антоніна Михайлівна - 13-04-1944
рядовий Петручек Яків Сазонович 1911 01-01-1944
рядовий Панежда Лука Кузьмович 1907 01-01-1944
ст. сержант Суховеєв Володимир Степанович 1905 01-01-1944
рядовий Татченко Григорій Якович 1910 07-01-1944
мол. сержант Тимаков Семен Фролович 1922 03-01-1944
рядовий Юткін Олексій Григорович 1911 01-01-1944
  • image
    Сільський клуб
  • image
    Пам'ятний хрест на одному зі старих цвинтарів в с. Залізня, встановлений у червні 1911 року
  • image
    Братська могила радянських воїнів на цвинтарі у с. Залізня
  • image
    Відреставрований пам"ятний хрест на одному зі старих цвинтарів у с. Залізня

Див. також

Примітки

  1. . Укрпошта. Архів оригіналу за 18 листопада 2019. Процитовано 23 жовтня 2020.
  2. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 19 серпня 2019. Процитовано 31 травня 2020.
  3. здание Волынского Губернского Статистического комитета (1906). Список населённых мест Волынской губернии, 1906 (рос.) . Житомир: Волынская Губернская типография. с. 224.
  4. . resource.history.org.ua. Архів оригіналу за 10 вересня 2018. Процитовано 24 вересня 2018.(рос.)
  5. . resource.history.org.ua. Архів оригіналу за 26 серпня 2018. Процитовано 24 вересня 2018.
  6. . zhytomyr-rda.gov.ua. Архів оригіналу за 1 грудня 2017. Процитовано 28 листопада 2017.
  7. . https://web.archive.org/. Архів оригіналу за 14 квітня 2016. Процитовано 23 жовтня 2020.

Джерела

  • Литовська метрика. Книга 561: Ревізії українських замків 1545 року / Підготував В. Кравченко; редкол: П. Сохань (відповідальний редактор), Г. Боряк, М. Крикун та ін. Наук. тов. ім. Шевченка в Америці, Наук. тов. ім. Шевченка в Україні, НАН України, Інститут укр. археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського. — Київ, 2005. — 597 с.
  • Книга Київського підкоморського суду (1584—1644). / Упорядники: Г. В. Боряк, Т. Ю. Гирич, Л. 3. Гісцова, В. М. Кравченко, В. В. Німчук, Г. С. Сергійчук, В. В. Страшко, Н. М. Яковенко. — Київ, 1991. — 344 с. (Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні АН України; Археографічна комісія АН України; Інститут історії АН України; Центральний державний історичний архів України у м. Києві).
  • Тариф подимного податку Київського воєводства 1754 року / Опрац. К. Жеменецький; Вступ укр. перек. Є. Чернецький. ‒ Біла Церква: Вид. Пшонківський О. В., 2015. ‒ 272 с.
  • Селянський рух на Україні 1569—1647: збірник документів і матеріалів. — К.: Наукова думка, 1993.
  • Верига Василь. Листопадовий рейд 1921 року. — Київ: Видавництво «Стікс», 2011.
  • Список землевладельцев и арендаторов волынской губернии, во владении коих находится не менее 50 десятин земли, 1913.

Посилання

image Це незавершена стаття про Житомирську область.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Zali znya selo v Ukrayini u Zhitomirskomu rajoni Zhitomirskoyi oblasti Naselennya stanovit 177 osib Nacionalnij sklad naselennya ukrayinci polyaki rosiyani V seli meshkaye znachna chastina nashadkiv staroobryadciv popivskoyi gilki Nayavne chinne staroobryadnicke kladovishe selo Zaliznya Krayina Ukrayina Oblast Zhitomirska oblast Rajon Zhitomirskij rajon Gromada Novogujvinska selishna gromada Osnovni dani Zasnovane 1609 Naselennya 177 Plosha 0 85 km Gustota naselennya 208 24 osib km Poshtovij indeks 12466 Telefonnij kod 380 412 Geografichni dani Geografichni koordinati 50 09 00 pn sh 28 31 20 sh d 50 15000 pn sh 28 52222 sh d 50 15000 28 52222 Koordinati 50 09 00 pn sh 28 31 20 sh d 50 15000 pn sh 28 52222 sh d 50 15000 28 52222 Serednya visota nad rivnem morya 219 m Vodojmi Gnilop yat Misceva vlada Adresa radi vul Shkilna 335 s Golovenka Zhitomirskij r n Zhitomirska obl 12464 Karta Zaliznya Zaliznya Mapa Zaliznya u VikishovishiGeografiyaSelo roztashovane u malovnichij miscini po oboh beregah richki Gnilop yati na kordoni z teritoriyeyu 37 zagalnovijskovogo poligonu Ministerstva oboroni Ukrayini Na pivnichnij zahid vid sela na teritoriyi poligonu bere pochatok richka Krivuha U seli richka Ruda Kam yanka vpadaye u Gnilop yat IstoriyaV istorichnij literaturi zgaduyetsya nazva naselenogo punktu Mokratica poblizu Troyanova yakij zgidno reviziyi u 1545 roci nalezhav zemlevlasnikam Gricku Ivashkovichu ta Stecku Gnyevoshevichu Voronicham Selo Zaliznyak polsk Zielezniak Zelezniaki Zeleznice Zelazna zgaduyetsya v dokumentah 1609 roku de jdetsya pro vtechu selyan troyanivskogo didicha Oleksandra Grickovicha Voronicha polsk Alexander Hryckowicz Wrona do mayetkiv Romana Ruzhinskogo U 1612 roci dekilka selyan vtekli do mayetku Mihajla Vishneveckogo Nastupna vtecha vidbulas 1614 roku cogo razu do m Skviri U 1646 roci shlyahtich Vojteh Leseckij pozivavsya na vlasnika Zheliznyaku kiyivskogo skarbnika Danielya Yaremu Voronicha polsk Jerzy Daniel Woronicz yakij na tri roki viddav pid zastavu tretinu sela razom iz selyanami ta mlin mokratickij z mlinarem Prockom na r Pyati ale prodovzhuvav zbirati z nih rizni podatki Ce privelo lyudej do zubozhinnya i voni buli zmusheni piti najmitami po inshim selam Okrim togo pan Voronich uklav dogovir z Florianom Radziminskim za yakim nadav dozvil pobuduvati dvir z vinniceyu na zastavnij zemli Cherez postijnu potrebu drov dlya virobnictva gorilki Radziminskij zaboroniv selyanam virubuvati v boru dereva dlya obigrivu domiv a lish vidilyav malenku chastku U lipni togo zh roku velika greblya poblizu mlina bula vshent roztroshena ale pan Voronich ne zahotiv yiyi restavruvati vlasnim koshtom U XVIII ta XIX stolittyah vidome yak sloboda Zheleznyaki znachnu chastinu naselennya yakogo stanovili staroobryadci U seli prozhivala znachna kilkist staroobryadciv popivskoyi gilki Za perekazami yihni predki pribuli na Zhitomirshinu z zamoskovskih miscevostej z mista Rilsk ta Guslic Gromada staroobryadciv Drevlepravoslavnoyi cerkvi oficijna nazva z 1988 r Ruska Pravoslavna Staroobryadska Cerkva popivskoyi gilki staroobryadnictva sformuvalasya u s Zheliznyaki she u XIX st U 1875 roci obshinoyu staroobryadciv sho diyala u seli bulo sporudzheno derev yanu Svyato Pokrovsku cerkvu yaka zbereglas azh do 2000 rokiv Cerkva bula zakrita u 1936 roci piznishe diyala z 1945 po 1949 rr a v podalshomu yiyi primishennya rishennyam vikonkomu Troyanivskoyi rajradi bulo peredano silskij radi dlya vikoristannya pid klub Na 1906 rik u seli nalichuvalos 57 dvoriv u yakih prozhivalo 355 cholovik Na kinec 1922 roku u seli Zheliznyaki nayavno 197 dvoriv naselennya skladalo 991 cholovik Z 1923 r po 12 05 1958 r selo bulo centrom Zaliznyanskoyi Zheliznyackoyi silskoyi radi Troyanivskogo ta Zhitomirskogo rajoniv do skladu yakoyi vhodilo takozh selo Golovenka Z 1958 r do 1996 r selo vhodilo do skladu Troyanivskoyi silskoyi radi Korostishiskogo 1962 1965 rr a z 04 01 1965 r Zhitomirskogo rajonu Zi stvorennyam Golovenkivskoyi silskoyi radi 17 04 1996 r vijshlo do yiyi skladu 22 listopada 1921 r cherez Zheleznyaki vertayuchis z Listopadovogo rejdu prohodila Podilska grupa komanduvach Sergij Chornij Armiyi Ukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki Z 1945 roku na teritoriyi naselenogo punktu roztashovuvalas brigada kolgospu Bilshovik piznishe perejmenovanogo u kolgosp Svitanok pravlinnya u s Troyaniv yaka zajmalas tvarinnictvom ta roslinnictvom Diyala kuznya u yakij ne lishe remontuvali kolgospnu tehniku a j zadovolnyali kovalsko slyusarni potrebi naselennya Pracyuvali shkola vosmirichka u yakij navchalis diti selyan feldsherskij punkt magazin Ukoopspilki silskij klub Selo postrazhdalo vnaslidok genocidu ukrayinskogo narodu provedenogo uryadom SSSR 1932 1933 Narazi vidomo pro 17 zhertv Na cvintari roztashovanomu na okolici sela znahoditsya bratska mogila 17 voyiniv yaki zaginuli pri jogo vizvolenni u 1944 roci st serzhant Abayev Kilch 1896 01 01 1944 ryadovij Bosik Petro Sidorovich 1902 01 01 1944 ryadovij Bondarev Grigorij Ivanovich 1912 01 01 1944 ryadovij Gotun Mikola Stepanovich 01 01 1944 st serzhant Kobec Andrij Andrijovich 1924 03 01 1944 gv mol serzhant Koltun Oleksandr Kuzmovich 03 01 1944 ryadovij Koltun Oleksandr Kuh 03 01 1944 mol serzhant Kostrickij Pavlo Prokopovich 1919 01 01 1944 ryadovij Krasilovich Vasil Ilkovich 1908 01 01 1944 mol lejtenant Kurguzov Grigorij Gavrilovich 03 01 1944 ryadovij Pavlyuk Antonina Mihajlivna 13 04 1944 ryadovij Petruchek Yakiv Sazonovich 1911 01 01 1944 ryadovij Panezhda Luka Kuzmovich 1907 01 01 1944 st serzhant Suhoveyev Volodimir Stepanovich 1905 01 01 1944 ryadovij Tatchenko Grigorij Yakovich 1910 07 01 1944 mol serzhant Timakov Semen Frolovich 1922 03 01 1944 ryadovij Yutkin Oleksij Grigorovich 1911 01 01 1944 Silskij klub Pam yatnij hrest na odnomu zi starih cvintariv v s Zaliznya vstanovlenij u chervni 1911 roku Bratska mogila radyanskih voyiniv na cvintari u s Zaliznya Vidrestavrovanij pam yatnij hrest na odnomu zi starih cvintariv u s ZaliznyaDiv takozhPerelik naselenih punktiv sho postrazhdali vid Golodomoru 1932 1933 Zhitomirska oblast Primitki Ukrposhta Arhiv originalu za 18 listopada 2019 Procitovano 23 zhovtnya 2020 PDF Arhiv originalu PDF za 19 serpnya 2019 Procitovano 31 travnya 2020 zdanie Volynskogo Gubernskogo Statisticheskogo komiteta 1906 Spisok naselyonnyh mest Volynskoj gubernii 1906 ros Zhitomir Volynskaya Gubernskaya tipografiya s 224 resource history org ua Arhiv originalu za 10 veresnya 2018 Procitovano 24 veresnya 2018 ros resource history org ua Arhiv originalu za 26 serpnya 2018 Procitovano 24 veresnya 2018 zhytomyr rda gov ua Arhiv originalu za 1 grudnya 2017 Procitovano 28 listopada 2017 https web archive org Arhiv originalu za 14 kvitnya 2016 Procitovano 23 zhovtnya 2020 DzherelaLitovska metrika Kniga 561 Reviziyi ukrayinskih zamkiv 1545 roku Pidgotuvav V Kravchenko redkol P Sohan vidpovidalnij redaktor G Boryak M Krikun ta in Nauk tov im Shevchenka v Americi Nauk tov im Shevchenka v Ukrayini NAN Ukrayini Institut ukr arheografiyi ta dzhereloznavstva im M S Grushevskogo Kiyiv 2005 597 s Kniga Kiyivskogo pidkomorskogo sudu 1584 1644 Uporyadniki G V Boryak T Yu Girich L 3 Giscova V M Kravchenko V V Nimchuk G S Sergijchuk V V Strashko N M Yakovenko Kiyiv 1991 344 s Institut movoznavstva im O O Potebni AN Ukrayini Arheografichna komisiya AN Ukrayini Institut istoriyi AN Ukrayini Centralnij derzhavnij istorichnij arhiv Ukrayini u m Kiyevi Tarif podimnogo podatku Kiyivskogo voyevodstva 1754 roku Oprac K Zhemeneckij Vstup ukr perek Ye Cherneckij Bila Cerkva Vid Pshonkivskij O V 2015 272 s Selyanskij ruh na Ukrayini 1569 1647 zbirnik dokumentiv i materialiv K Naukova dumka 1993 Veriga Vasil Listopadovij rejd 1921 roku Kiyiv Vidavnictvo Stiks 2011 Spisok zemlevladelcev i arendatorov volynskoj gubernii vo vladenii koih nahoditsya ne menee 50 desyatin zemli 1913 PosilannyaPogoda v seli Zaliznya 5 bereznya 2016 u Wayback Machine Zelezniaki w dokumentach takze Zeleznice Zelazna wies nad Hnylopiatem Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1895 T XIV S 767 pol Golodomor 1932 1933 rr 2 lyutogo 2017 u Wayback Machine Ce nezavershena stattya pro Zhitomirsku oblast Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi

Дата публікації:
Топ