Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Держів село в Україні у Розвадівській сільській громаді Стрийського району Львівської області До 2020 року Держів разом

Держів

Держів

Держів — село в Україні, у Розвадівській сільській громаді Стрийського району Львівської області. До 2020 року Держів разом з селом Острів підпорядковувалися Держівській сільській раді. Нині ці села належать до Розвадівської сільської громади. Населення становить 1076 осіб.

село Держів
image
Країна image Україна
Область Львівська область
Район Стрийський район
Громада Розвадівська сільська громада
Облікова картка с. Держів 
Основні дані
Засноване 1470
Населення 1076
Площа 1,840 км²
Густота населення 927,174 осіб/км²
Поштовий індекс 81645
Телефонний код +380 3241
Географічні дані
Географічні координати 49°24′11″ пн. ш. 23°59′35″ сх. д. / 49.40306° пн. ш. 23.99306° сх. д. / 49.40306; 23.99306Координати: 49°24′11″ пн. ш. 23°59′35″ сх. д. / 49.40306° пн. ш. 23.99306° сх. д. / 49.40306; 23.99306
Середня висота
над рівнем моря 		258 м
Найближча залізнична станція Більче-Волиця
Відстань до
залізничної станції 		4 км
Місцева влада
Адреса ради 81645, Львівська обл., Стрийський р-н, с. Держів, вул. Просвіти, 2
Карта
image
image
Держів
image
image
Держів
Мапа

image Держів у Вікісховищі

Географія

image
Держів на мапі Йосифинського поземельного кадастру 1779-1783

Село Держів розташоване на правому березі річки Дністер, за 58 км від обласного центру, 22 км від районного центру та 17 км від адміністративного центру сільської громади. За 4 км знаходиться найближча залізнична станція Більче-Волиця.

Населення

У селі згідно всеукраїнського перепису населення 2001 року мешкало 1204 особи. Більшість із них українці, невелику частку становлять нащадки поляків, які до 1944 року складали майже половину кількості населення Держева. Нині у селі мешкає 1076 осіб.

Станом на 1883 рік у Держеві мешкало 916 осіб: 372 римо-католики, 525 греко-католиків та 19 юдеїв. У той час в селі діяла однокласова філіальна школа.

image
Держів на мапі Францисканського кадастру, 1861—1864 рр.

За даними 1893 року кількість населення становила вже 1019 осіб, (508 чоловіків та 511 жінок, без Острова), 276 з них римо-католики, 681 греко-католиками, 62 юдеї. За національною складовою джерело подає відповідні дані: у Держеві проживали лише 2 поляки, 62 німці і 955 русинів (українців). Цей поділ доволі умовний, оскільки невідомо, за якими критеріями визначалася національна приналежність.

Відповідно до статистичних даних 1905 року кількість мешканців Держева складала 1106 осіб, які жили у 157 селянських дворах і 12 панських господарств, а перепис населення від 31 грудня 1910 року подає інформацію про 1167 селян.

Згідно із дослідженням Володимира Кубійовича «Етнічні групи південно-західної Галичини», станом на 1 січня 1939 року у Держеві мешкало 1610 осіб. 900 з них були українцями, тільки 60 поляками, 620 латинниками і 30 євреями. Ось як автор пояснює ідентичність цих груп:

Українці — це особи греко-католицького віровизнання, що вживають української мови як розмовної і мають українське національне почуття.

Поляки — це римо-католики, що вживають польської мови і почувають себе поляками. Але великий відсоток слов'янського населення Галичини не виявляє одностайно всіх цих прикмет; ці особи утворюють переходові групи: так званих латинників і греко-католиків із польською розмовною мовою.

image
Мапа Держева 1850 р. з фондів ЦДІАЛ

Латинники — це штучна, не вживана серед народу назва на означення римо-католиків, що їх розмовною мовою є українська мова і вони взагалі своїм побутом майже не відрізняються від українців. Латинники майже виключно селяни. Мова та побут в'яжуть їх з українцями, віровизнання — з поляками. Їхня національна свідомість була тривалий час нескристалізована. Якщо за австрійських часів національна свідомість латинників була, як згадано, взагалі нескристалізована, то за Польщі, головне у 1930-х роках, латинники ставали чимраз свідомішими поляками. Одночасно серед них ширилося знання польської мови, а почасти й перехід на польську розмовну мову.

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року був наступним:

Мовний склад населення с. Держів
Мова Кількість осіб Відсоток
українська 1190 98,84
російська 7 0,58
угорська 2 0,18
вірменська 1 0,08
циганська 1 0,08
польська 1 0,08
білоруська 1 0,08
інші 1 0,08

Історія

Хронологічні дані і відомості від найдавніших дат до кінця XIX століття

На території села знайдено скарб бронзових речей (серп, прикрасу кінської збруї). Знахідки свідчать, що на місці села були поселення ще наприкінці бронзової доби (XIII—XI ст. до н. е.)

Уперше Держів писемно згадано 1470 року як власність Станіслава з Дурчиць.

У податковому реєстрі 1515 року в селі документується млин і 3 лани (близько 75 га) оброблюваної землі.

Якщо вірити джерелам, 1578 року Держів належав панам Блізінському та Альбертові Нароєвському.

image
Уривок з книги «Rvssia Florida Rosis Et Liliis» 1759 року про передачу Держева Буському конвенту

1608 року Юрій Вишневецький, син брацлавського та київського каштеляна, старости черкаського, канівського, лубенського, лоївського Михайла Вишневецького (1529—1584) і Гальшки Зенович (або Зеновичівни, †до 1594) передав Держів у власність Буському домініканському монастиреві, який сам і заснував спільно з дружиною Феодорою Чаплич, так само шляхтянкою, представницею давнього роду Галицько-Волинської Русі. Юрій Вишневецький — полонізований руський князь гербу Корибут, представник великого магнатського роду, нащадок засновника Запорізької Січі Дмитра Вишневецького, дядько затятого ворога Богдана Хмельницького і батька короля Речі Посполитої Яреми Вишневецького.

У період Національно-визвольної війни під проводом Богдана Хмельницького Держів та околиці сколихнули народні повстання та заворушення. 1648 року київецькі селяни вчинили напад на двір держівського дідича Яна Ґардлінського, грабуючи навколишні хати держів'‎ян:

«Різько грабіжний характер мав нахід селян з Київця на Держів. Коли держівський дідич Ян Ґардлінський переховувався у стрийському замку від козаків, вчасти піхотою впали серед страшного крику: галай! галай! до Держова…

Київецькі селяне кинули ся по хатах, позабирали, що ліпше найшли догідного, далі пігнали в погоню за селянами. Наздогнали їх і змусили покинути й останки свого добра. При тім так перестрашили одну селянку, жінку Івана Мельника, що вона розпрощалася з тим світом. Опісля повернули до села, вдарили на двір, службу розігнали і пограбували усе до чиста. Повертаючи позабирали з поля селянську і двірську худобу, навіть знищили попівську пасіку під лісом».

Автори цієї розвідки посилаються на скаргу Яна Ґардлінського, подану до війтівського суду Стрия 1649 року.

image
Каплиця-усипальниця Вноровських

Протягом XIX-XX століть Держів був власністю кількох польських шляхетських та панських родів: Ґромініцьких, Вибрановських, Смажевських, Яблонських, Вноровських, Ґолеєвських. На старому цвинтарі збереглися каплиця-усипальниця Вноровських, збудована у 60-х роках XIX століття та гробівець родини Яблонських. Каплицю-усипальницю відремонтували на початку 90 років XX століття зусиллями селян та місцевої влади, гробівець Яблонських же розгромили в період Другої світової війни солдати ЧА, повикидавши мощі похованих там членів родини.

Нащадок родини Вибрановських, польський письменник Александр Вибрановський так описує Держів у своїх спогадах:

«Відтоді як староста Барецький Станіслав Вибрановський, батько мого діда Доміціуша Вибрановського, 1729 року через сімейні обставини залишився тут на Русі в Держеві, а його брат Кшиштоф оселився у Мазовєцькому воєводстві, вони майже не бачилися, так що мій дідо не знав свого стрия.

Згадуючи Держів, хочу розказати про іншого дідича села — Нікодима Смажевського. Пам'ятаю його вже літнім чоловіком. Дужий і плечистий, він носив себе по-польськи, але розмовляв найчастіше руською мовою, був чоловіком деспотичним із норовом вельможних панів, а забаганками брата нашого шляхтича. Двір свій тримав завжди відкритим для гостей, а вино привозив з Угорщини, бо хоч і майно мав чимале, проте на такі великі прийоми власних запасів могло і не вистачити…

За панів Вибрановських Держів був багатою маєтністю зі значними лісами, де водилося достатньо дичини і де відбувалися найгучніші полювання. Ліси в Лисятичах воєводи Гуменецького, в Рудниках панів Шептицьких і в Черниці, що належала до володінь роздільських панів Жевуських, разом становили велику територію для полювань. А коли взимку замерзав Дністер, і ця площа з'єднувалася з лісами дроговизького староства та Роздолу, то мисливці мали у своєму розпорядженні кілька тисяч моргів лісу, де водилися не тільки кабан та олень, але й ведмедя було неважко побачити, який часто сходив туди з гір.

image
Александр Вибрановський

Дід мій розказував, що хлопцем часто брав участь у полюваннях. З'їжджалися в ті краї мисливці здалеку і полювали тижнями. Звідусіль тільки й чути було, що розмови про кабана, оленя та інші мисливські пригоди».

У спогадах Александр Вибрановський подає заповіт свого прапрадіда Марціна Вибрановського, хорунжого Подільського воєводства, написаний 1720 року. Марцін заповідає не хоронити його в Держеві, а відразу відвезти до Львова. Держів, де написав свою останню волю, передає у спадок найстаршому синові Станіславу, прадідові Александра Вибрановського.

Перша світова війна

Влітку 1915 року біля Держева велися бої між військом Австро-Угорщини та російською армією. В селі знаходився постій австро-угорських вояків. Згідно із церквоними метриками деяких із них поховано на місцевому цвинтарі.

Внаслідок вибуху амуніції, яку тримали у плебанії римо-католицького священника Миколая Вітковського, житловий будинок і господарські будівлі ксьондза було повністю знищено. Миколай Вітковський писав, що протягом чотирьох років мусив жити у «тісній сільській хатинці».

image
Запис у костельній метричній книзі про загибель мирних жителів Держева у червні 1916 р.

Військові дії поблизу Держева у червні 1916 року призвели до смерті 14-тирічного хлопчика, в хату якого влучила граната.

Шпигуноманія, або як її ще називають, шпигунська істерія в Австро-Угорщині, навісила на русинів (українців Галичини, Буковини, Закарпаття) тавро зрадників і прислужників царської Росії на прикордонних територіях цісарської монархії. Протягом першої світової війни було страчено тисячі мирних жителів, запідозрених у зраді. З метричних книг держівського костелу відомо, що 13 червня 1916 австрійські вояки стратили одного місцевого жителя, звинувативши його у шпигунстві на користь Росії.

Список мешканців Держева (можливі доповнення), котрі воювали під час першої світової війни:

1. Вітковський Кость, піхотинець, Полк Ляндштурму № 22, 4 рота, 1874, поранений

2. Вітковський Іван, Цісарський і королівський Ляндвер, № 33, 2 запасна рота, 1883, військовополонений, Ірбіт, Перм, Росія

3. Вітковський Степан, стрілець, 1-ий Стрілецький полк, 7 рота, 1881, поранений

4. Гамаль Григорій, полковник, Цісарський і королівський піхотний полк № 9, 13 рота, 1892, поранений

5. Гладій Степан, піхотинець, Цісарський і королівський піхотний полк № 9, 4 запасна рота, 1891, військовополонений, Об’єднаний евакуаційний шпиталь № 13 у Москві, Росія

6. Гладкий Василь, стрілець, Цісарсько-Королівський стрілецький полк № І, 6 рота, 1896, поранений

7. Гузар Іван, піхотинець, Цісарський і королівський піхотний полк № 9, 3 рота, 1893, поранений

8. Дубик Йосип, стрілець, Цісарсько-Королівський стрілецький полк № І, 12 рота, 1897, поранений

9. Зубрицький Василь, піхотинець, Цісарський і королівський піхотний полк № 9, 16 рота, 1893, загинув

10. Іваночко Дмитро, піхотинець, Цісарський і королівський піхотний полк № 9, 10 рота, 1892, поранений

11. Іваночко Ясь, піхотинець, Полк Ляндштурму № 83, 7 рота, 1874, військовополонений, Ашхабад, Росія

12. Кіндій Іван, Цісарський і королівський Ляндвер, № 33, 7 рота, 1897, поранений

13. Кіндій Теодор, піхотинець, Цісарський і королівський піхотний полк № 9, 2 запасна рота, 1891, військовополонений

14. Климковський Йосип, Цісарський і королівський піхотний полк № 9, 2 рота, 1892, військовополонений

15. Мелешко Іван, стрілець, Цісарсько-Королівський стрілецький полк № І, 2 рота, 1894, поранений

16. Мелешко Іван, Цісарський і королівська Тірольска Бригада Ляндштурму № ІІ, 4 рота, 1887, поранений

17. Мороз Петро, Цісарський і королівський піхотний полк № 9, 15 рота, 1886, військовополонений, Росія

18. Найборовський Іван, Цісарський і королівський Ляндвер, № 33, 2 запасна рота, 1881, військовополонений, Омськ, Росія

19. Найборовський Йосип, стрілець, Цісарсько-Королівський стрілецький полк № І, рота, 1887, поранений

20. Найборовський Микола, стрілець, Цісарсько-Королівський стрілецький полк № І, 6 рота, 1889, поранений

21. Павлікевич Володимир, Цісарський і королівський піхотний полк № 9, 1884, військовополонений, Новомиколаївськ, Томськ, Росія

22. Пасемків Дмитро, піхотинець, Цісарський і королівський піхотний полк № 9, 1 рота, поранений

23. Пасемків Іван, піхотинець, Цісарський і королівський піхотний полк № 3, 1 запасна рота, 1890, поранений

24. Пасемків Максим, піхотинець, Цісарський і королівський піхотний полк № 9, 6 рота, 1889, військовополонений, Петропавлівськ, Росія

25. Стадник Генріх, стрілець, Цісарсько-Королівський стрілецький полк № І, 2 рота, 1893, поранений

26. Хабак Йосип, піхотинець, Цісарський і королівський піхотний полк № 12, 7 рота, 1898, поранений

27. Харівський Микола, піхотинець Ляндштурму № 51, 12 рота, 1874, загинув (21.08.1917)

28. Шайновський Микола, піхотинець, Цісарський і королівський піхотний полк № 9, 15 рота, 1885, поранений

29. Шайновський Михайло, стрілець, Цісарсько-Королівський стрілецький полк № І, 5 рота, 1884, поранений

Друга світова війна

27 жителів села воювали з німцями на фронтах радянсько-німецької війни, 15 з них загинули.

image
Фасад маєтку, 1939
image
Сад і маєток Вільгельма Кшиштоня (зі збірки Кшиштофа Дуди, jozeftreszka.pl)

Під час Другої світової війни було зруйновано і рознесено на матеріали маєток Вільгельма Кшиштоня, посла до Сейму Польської Республіки від Стрийського округу.

24 липня 1939 року в Держеві гостював львівський природознавець і фотограф Йозеф Трешка, завдяки якому збереглися фотографії околиць Держева і маєтку Вільгельма Кшиштоня. Негативи віднайшов і опублікував польський культурознавець Кшиштоф Дуда.

Після вибуху другої світової війни Вільгельм Кшиштонь емігрував до Палестини, а звідти до Великої Британії, де його поховано на польському цвинтарі у містечку Чіпінґ Кемпден.

Польсько-українське протистояння

Конфлікти між поляками та українцями під час другої світової війни не оминули й Держева, де ці дві етнічні групи у мирні часи проживали відносно безконфліктно. Одначе у воєнні періоди і поляки, і українці викристалізовували свою національну ідентичність, що призводило до взаємних звинувачень і протистоянь</ref>.

Місцеві українці стверджують, що поляки збирали у костелі зброю, щоби при нагоді взяти владу в селі у свої руки. Проте цьому вирішили завадити вояки УПА. Як наслідок, вночі з 8 на 9 травня одна з боївок повстанців оточила Держів і силою вигнала польську громаду із села. В ході операції загинули кількадесять поляків, які зачинилися у згодом підпаленому костелі.

image
Документ УПА Стрийщини про підпал держівського костелу і вигнання польської громади

Про підпал костелу згадано у звіті УПА Стрийщини

«Вночі з 8/9.5.44 група «Явора» з місцевою повітовою боївкою обступили село Держів, в якому перебувало багато поляків, щоб почати чистку польського елементу. Поляки почали тікати до костелу і там замкнулися. Інші сиділи в хатах замкнені так, що важко було дістатися до середини. Тому почали палити хати, рівно ж спалено костел. Ляхів, які втікали — стріляли. В час цієї метушні впало жертвою також кількох українців, які разом з поляками втікали. Під час акції забито 80 поляків. В результаті цієї акції поляки вибралися всі зі села. Поліція в цю справу не встрявала.

В поблизькому селі стояли мадярські частини, до яких поляки зверталися за поміччю та порадою, що мають робити. Мадяри відповідали: "Забирайтеся чимскорше з українських земель, то будете жити, інакше всім буде смерть».

Релігія

image
Церква Святої Марії на карті 1850 р.

Церква Святої Марії

Дерев'‎яна будівля храму згоріла і держівські віряни кілька десятиліть відвідували богослужіння у сусідньому селі Київець. На місці, де стояла церква Святої Марії, лишилися два кам'яних хрести. Станом на 24.4.1883 р. під будівлею церкви знаходилася земельна ділянка 56 площею 184 сажні кв (дані отримані з фондів ЦДІАЛ)

image
Отець Богдан із дітьми на церковному подвір'‎ї, близько 1956 р.

Церква Положення Пояса Пресвятої Богородиці

Збудована (посвячена) у 1895 році, мурована. Проєкт церкви Нагірного. Серед взірців для його церков був Софійський Собор у Царгороді.

image
Первинний вигляд церкви Положення Пояса Пресвятої Богородиці за проєктом Василя Нагірного до ремонту

1898 року перед церквою поставлено і посвячено пам'ятник імператриці Єлизаветі Баварській, дружині цісаря Австро-Угорщини Франца Йосифа I. Про це писала віденська газета "(Neuigkeits) Welt Blatt" від 12 січня 1899 р.

Переклад статті:

«Як повідомляють джерела з Жидачева на Галичині, у селі Держеві на кошти громади зведено й цими днями освячено пам’ятник імператриці Єлизаветі. У посвяті взяли участь пан декан Констянтин Струцький з Рудник, місцевий парох отець Вергановський, отець з Пісочни Кузьмич, священик-кармеліт з Роздолу, а також староста повіту, численні чиновники та громада Держева. На величному кам’яному обеліску, що стоїть у дворі церкви, зображено Ісуса на хресті і проткнуте кинджалом серце. Зверху викарбовано напис: „На вічну пам'ять імператриці Єлизаветі від громади Держева, 10 вересня 1898 р.“».

Із старої церкви збереглися ікони XVII—XVIII століття, писані на дереві — Пресвятої Богородиці та святого Миколая. В церкві є «Євангеліє» і «Апостол» XVII століття. Іконостас пожертвувала родина «Богачових». Посвятили його у 1912 році. В 1912 році парафію відвідав митрополит Андрей Шептицький. Капітальний ремонт церкви провели у 2006—2009 роках.

image
Костел Блаженного Яна з Дуклі, до 1939 р.

Парафіяльний Костел Блаженного Яна з Дуклі в Держеві

Переклад статті зі збірника «Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego»

Історія

Римо-католики Держева належали до Роздільської парафії. Однак під кінець XIX століття виникла ідея збудувати власний костел, що могло б запобігти рутенізації (українізації) поляків і полегшало б задоволення душпастирських потреб (відсутність моста через Дністер суттєво ускладнювала дорогу до роздільського храму). 1896 року завершилося зведення будівлі костелу. 1912 року у Держеві створено експозитуру Роздільської парафії, яку обслуговував один із кармелітів і яка об'єднувала й інші села: Черницю, Пісочну та Рудники. 1912 року костел визнано філіальним, а вже 1923 року постала власна Держівська парафія в межах Стрийського деканату. До складу парафії входили Черниця, Держів, Пісочна, П'ятничани, Рудники і Тейсарів.

Комітет будівництва держівського костелу (первинно планувався як каплиця), створений 8 липня 1894 року, одразу одержав територію під забудову від Кароля Яблонського та Броніслави Вроновської. Цеглу пожертвував Кароль Лянцкоронський. 26 травня 1895 року посвячено наріжний камінь споруди. Проєкт святині підготував львівський архітектор Ян Долінській, керував будовою Адам Ланцуцький. Будівництво здійснювалося на кошти львівської консисторії (1000 злотих) та на пожертви селян: Шимона Крашевського (500 злотих), родини Яблонських (150 злотих), Фундації Урсули Ґолеєвської (150 злотих). У листопаді 1896 року споруду накрили дахом. А вже 1897 року її посвятили. Через два роки столяр Антоній Аспеншільд виставив плебанію (будинок священника). 1913 року звели дерев'яну дзвіницю на три дзвони (один із них зараз на дзвіниці місцевої церкви), а через два роки, під час воєнних подій, виставлено пресвітерій (простір між навою і престолом). 1921 року місцева дідичка Сабіна Яблонська зобов'язалася висушити надмірну вологість костелу, однак через технічні труднощі натомість розпочала будову нової плебанії. На початку 1924 року настоятель храму Ян Балис звернувся до курії у Львові за матеріальною допомогою, бо «костелик наш в Держеві знищений, обдертий і занедбаний через війну і тому потребує повної реставрації». Незабаром він одержав 50 мільйонів злотих.

image
Плебанія сьогодні

Костел в Держеві підпалено 1944 року внаслідок польсько-української війни під час нападу боївки УПА. 1949 року руїни храму перетворили на колгоспний склад. Поляки виїхали з Держева разом із настоятелем до Верхньої Сілезії (нині територія поділена між Польщею та Чехією), не забравши жодних речей з костелу, які, напевно, згоріли.

Храмовий інвентар

image
Костел сьогодні
  • Головний дерев'яний вівтар з образом Блаженного Яна з Дуклі.
  • Боковий дерев'яний вівтар з образом Матері Божої.
  • Боковий дерев'яний вівтар з образом Розп'яття Христового.
  • Органи, 1904.
  • Дерев'яна сповідальниця.
  • Лавки.
  • Літургійні посудини: чаші, позолочена срібна дарохранительниця, пожертва Марії Пасемко 1912 р., позолочена латунна дарохранительниця.
  • 4 свічники.
  • літургійні шати: ризи (7) — пожертви Подлевської з Черниці, Людвіка Геніґа, Тшебніцьких, Шимона Крашевського та монахинь з Роздолу; капи (елемент літургійного одягу католицької церкви), одна з них як пожертва Людвіка Геніґа 1912 р.

Подвір'я

  • Дзвіниця (на осі костелу): дзвін оздоблений вгорі рослинним орнаментом, із зображенням Метрі Божої з Ісусом та написом: «Царице наша, молися за нами. Дзвін цей — дар для костелу у Держеві від Вільгельма Кшиштоня, 1929».

Костел збудований в неоготичному стилі з елементами неоромантизму. Йому притаманні простота та специфічний архаїзм.

Культура

У міжвоєнний період в Держеві активно розвивався український культурний рух. Попри утиски польської адміністрації і дії, спрямовані на полонізацію, активні члени української громади Держева організували осередок товариства «Просвіта» і читальню, метою яких було пробудження української національної свідомості у селян.

У селі витворилася своєрідна держівська говірка із локальними лексемами (мішанина польських та українських слів), слабо поширеними за межами Держева.

Серед селян популярними є сатиричні вірші місцевого поета-аматора Миколи Мелешка на прізвисько Кум. Ходять історії, що Кум складав вірші на ходу, коли та чи інша ситуація видавалася йому смішною або викликала певні асоціації.

Вірші поета-сатириста Кума

***

Москалі дали сьвєто

щоби сьвіткувати,

а Федьо запріг зєті в плуг

та й сказав орати

(Кум побачив, як сусіди орали город 1 травня)

***

Люблю я робити,

та не маю з ким,

навіть не поможе жінки сестри син.

Раз я йому кажу: "Поклепай косу",

а він мені каже: "Не маю чису"!

А хто тобі клепає?

А я кажу: "Він",

а хто такий "Він "?..

Та з Вівні Антін!

***

Що за шум, що за крик? -

У Шпака здох бик.

Насеру матері вашій -

не треба було давати каші

***

Що за світло, що то за новина? -

Мурко світить фонарем, а Ярка очима.

Сусіде, сусіде, не роби ми біди.

А він каже: "Знімай мешти - міряй сліди"

(Кума підозрювали у крадіжці курей, приготованих до копчення)

***

Доти в Кума буде бунт -

поки Кум не ляже в грунт

(Кума бив зять)

***

А той інженер - то є обман світу.

Я му приніс ябка, він не дає сіти

***

За тестьові мозолі

купив собі жигулі,

трохи їду, трохи пхаю,

ну а тестя в сраці маю

Сьогодення

У селі є неповна середня школа, бібліотека, клуб.

Відомі люди

  • Карачевський Осип — діяч ОУН, член командного штабу Карпатської Січі, керівник старшинської школи ОУН в Турковичах на Холмщині.
  • о. мітрат Богдан Щур — понад 60 років був священиком місцевої парафії. Помер 15 квітня 2007 року. У 40-х роках XX століття навчався в Греко-Католицькій Богословській Академії у Львові, яку закінчив в 1938 році. Ректором Академії був Патріарх Йосиф (Сліпий). Священичі свячення о. Богдан прийняв 15 березня 1942 року. Його святителем був Блаженний Священномученик Микита (Будка).
  • Козар Володимир Андрійович — живописець, графік, культурно-громадський діяч, мандрівник. Працює та мешкає у Києві.
  • о. Павло Худ — директор Школи журналістики УКУ (2017-2018). Заступник декана факультету суспільних наук [ 28 липня 2020 у Wayback Machine.] УКУ [ 14 березня 2022 у Wayback Machine.] (з 2018 року).
  • Ступницький Ростислав Миколайович — український лікар-стоматолог-ортопед, доктор медичних наук.

Примітки

  1. Розвадівська територіальна громада, Львівська область, Стрийський район. rada.gov.ua. Верховна Рада України. оригіналу за 5 червня 2023. Процитовано 7 вересня 2023.
  2. . rada.gov.ua. Верховна Рада України. Архів оригіналу за 5 липня 2017. Процитовано 7 вересня 2023.
  3. Знайти поштовий індекс. ukrposhta.ua. Укрпошта. оригіналу за 4 жовтня 2021. Процитовано 7 вересня 2023.
  4. . ukrtelecom.ua. Укртелеком. Архів оригіналу за 3 грудня 2007. Процитовано 16 серпня 2023.
  5. Прогноз погоди в селі Держів. weather.in.ua. Погода в Україні. оригіналу за 30 березня 2016. Процитовано 7 вересня 2023.
  6. Облікова картка с. Держів. rada.gov.ua. Верховна Рада України. оригіналу за 29 березня 2023. Процитовано 7 вересня 2023.
  7. Відстані від села Держів. della.com.ua. оригіналу за 28 жовтня 2021. Процитовано 7 вересня 2023.
  8. Розвадівська сільська громада, Стрийський район, Львівська область: с. Держів. socialdata.org.ua. оригіналу за 7 квітня 2023. Процитовано 7 вересня 2023.
  9. Derżów // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1881. — Т. II. — S. 9. (пол.)
  10. Developers, S. B. B. . Digitalisierte Sammlungen der Staatsbibliothek zu Berlin. Архів оригіналу за 27 червня 2021. Процитовано 22 червня 2021. (нім.)
  11. . — Wien: K. k. Hof- und Staatsdruckerei, 1905. — S. 135. (нім.)
  12. K.K. Statistische Zentralkommission in Wien (1915). Allgemeines Verzeichnis der Ortsgemeinden und Ortschaften Österreichs nach den Ergebnissen der Volkszählung vom 31. Dezember 1910. Digi.Landesbibliothek (німецькою) . K.K. Statistische Zentralkommission in Wien.
  13. Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939 = Ethnic groups of the South-Western Ukraine (Halyčyna-Galicia) 1.1.1939: нац. статистика Галичини / Володимир Кубійович; vorwort G. Stadtmuller. — Вісбаден : Отто Ґаррасовіц, 1983. — 173 с. — .
  14. Історія міст і сіл Української РСР. Львівська область. — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1968. — С. 471. — 15 000 прим.
  15. Grzegorz Rąkowski Ukraińskie Karpaty i Podkarpacie: Część zachodnia. — Pruszkow: Oficyna Wydawnicza «Rewasz», 2013. — 568 s. — . (пол.)
  16. Zródla dziejowe. Tom XVIII. Polska XVI wieku pod względem geograficzno-statystycznym. Cz. I. Ziemie ruskie. Ruś Czerwona. — S. 167. — Warszawa: Sklad główny u Gerberta I Wolfa, 1902. — 252 s. (пол.)
  17. . ihs.uj.edu.pl. Архів оригіналу за 17 червня 2021. Процитовано 21 червня 2021.
  18. . jbc.bj.uj.edu.pl. Архів оригіналу за 29 червня 2021. Процитовано 21 червня 2021.
  19. Записки Наукового То-ва ім. Шевченка у Львові, том 23-24. Львів: Наукове То-во ім. Шевченка у Львові. с. 63.
  20. Alexander Wybranowski Dawne Dzieje. — Kraków: Nakładem Księgarni Spółki Wydawniczej Polskiej, 1893. — S. 35, 58, 59, 114. (пол.)
  21. . -: Hermann Stegemanns Geschichte des Krieges. Dritter Band., -: - -. (нім.). 1919. Архів оригіналу за 24 червня 2021. Процитовано 23 червня 2021.
  22. Tomasz Kargol Odbudowa Galicji ze zniszczen wojennzch w latach 1914—1918. — Krakow: Uniwersytet Jagiellonski, 2012. — S. 22, 159. — . (пол.)
  23. Anton Holzer Das Lächeln der Henker. Der unbekannte Krieg gegen die Zivilbevölkerung 1914-1918. — Darmstadt: Primus Verlag, 2008. — 208 s. — . (нім.)
  24. . digi.landesbibliothek.at. Архів оригіналу за 21 червня 2021. Процитовано 21 червня 2021.
  25. . jozeftreszka.pl. Архів оригіналу за 24 червня 2021. Процитовано 24 червня 2021.
  26. . kehilalinks.jewishgen.org. Архів оригіналу за 12 вересня 2017. Процитовано 21 червня 2021.
  27. . www.polishresettlementcampsintheuk.co.uk. Архів оригіналу за 24 червня 2021. Процитовано 21 червня 2021.
  28. . avr.org.ua. Архів оригіналу за 24 червня 2021. Процитовано 22 червня 2021.
  29. . anno.onb.ac.at. Архів оригіналу за 24 червня 2021. Процитовано 21 червня 2021.
  30. Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego. Część I, tom 9. Materiały do Dziejów Sztuki Sakralnej / raca zbiorowa; Jan K. Ostrowski (red. nauk.). — Krakow: Uniwersytet Jagielloński, 2001. — S. 47. (пол.)

Посилання

  • Держівський ЗЗСО І—ІІ ступенів
image Це незавершена стаття з географії Львівської області.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Derzhiv selo v Ukrayini u Rozvadivskij silskij gromadi Strijskogo rajonu Lvivskoyi oblasti Do 2020 roku Derzhiv razom z selom Ostriv pidporyadkovuvalisya Derzhivskij silskij radi Nini ci sela nalezhat do Rozvadivskoyi silskoyi gromadi Naselennya stanovit 1076 osib selo Derzhiv Krayina Ukrayina Oblast Lvivska oblast Rajon Strijskij rajon Gromada Rozvadivska silska gromada Oblikova kartka s Derzhiv Osnovni dani Zasnovane 1470 Naselennya 1076 Plosha 1 840 km Gustota naselennya 927 174 osib km Poshtovij indeks 81645 Telefonnij kod 380 3241 Geografichni dani Geografichni koordinati 49 24 11 pn sh 23 59 35 sh d 49 40306 pn sh 23 99306 sh d 49 40306 23 99306 Koordinati 49 24 11 pn sh 23 59 35 sh d 49 40306 pn sh 23 99306 sh d 49 40306 23 99306 Serednya visota nad rivnem morya 258 m Najblizhcha zaliznichna stanciya Bilche Volicya Vidstan do zaliznichnoyi stanciyi 4 km Misceva vlada Adresa radi 81645 Lvivska obl Strijskij r n s Derzhiv vul Prosviti 2 Karta Derzhiv Derzhiv Mapa Derzhiv u VikishovishiGeografiyaDerzhiv na mapi Josifinskogo pozemelnogo kadastru 1779 1783 Selo Derzhiv roztashovane na pravomu berezi richki Dnister za 58 km vid oblasnogo centru 22 km vid rajonnogo centru ta 17 km vid administrativnogo centru silskoyi gromadi Za 4 km znahoditsya najblizhcha zaliznichna stanciya Bilche Volicya NaselennyaU seli zgidno vseukrayinskogo perepisu naselennya 2001 roku meshkalo 1204 osobi Bilshist iz nih ukrayinci neveliku chastku stanovlyat nashadki polyakiv yaki do 1944 roku skladali majzhe polovinu kilkosti naselennya Derzheva Nini u seli meshkaye 1076 osib Stanom na 1883 rik u Derzhevi meshkalo 916 osib 372 rimo katoliki 525 greko katolikiv ta 19 yudeyiv U toj chas v seli diyala odnoklasova filialna shkola Derzhiv na mapi Franciskanskogo kadastru 1861 1864 rr Za danimi 1893 roku kilkist naselennya stanovila vzhe 1019 osib 508 cholovikiv ta 511 zhinok bez Ostrova 276 z nih rimo katoliki 681 greko katolikami 62 yudeyi Za nacionalnoyu skladovoyu dzherelo podaye vidpovidni dani u Derzhevi prozhivali lishe 2 polyaki 62 nimci i 955 rusiniv ukrayinciv Cej podil dovoli umovnij oskilki nevidomo za yakimi kriteriyami viznachalasya nacionalna prinalezhnist Vidpovidno do statistichnih danih 1905 roku kilkist meshkanciv Derzheva skladala 1106 osib yaki zhili u 157 selyanskih dvorah i 12 panskih gospodarstv a perepis naselennya vid 31 grudnya 1910 roku podaye informaciyu pro 1167 selyan Zgidno iz doslidzhennyam Volodimira Kubijovicha Etnichni grupi pivdenno zahidnoyi Galichini stanom na 1 sichnya 1939 roku u Derzhevi meshkalo 1610 osib 900 z nih buli ukrayincyami tilki 60 polyakami 620 latinnikami i 30 yevreyami Os yak avtor poyasnyuye identichnist cih grup Ukrayinci ce osobi greko katolickogo viroviznannya sho vzhivayut ukrayinskoyi movi yak rozmovnoyi i mayut ukrayinske nacionalne pochuttya Polyaki ce rimo katoliki sho vzhivayut polskoyi movi i pochuvayut sebe polyakami Ale velikij vidsotok slov yanskogo naselennya Galichini ne viyavlyaye odnostajno vsih cih prikmet ci osobi utvoryuyut perehodovi grupi tak zvanih latinnikiv i greko katolikiv iz polskoyu rozmovnoyu movoyu Mapa Derzheva 1850 r z fondiv CDIAL Latinniki ce shtuchna ne vzhivana sered narodu nazva na oznachennya rimo katolikiv sho yih rozmovnoyu movoyu ye ukrayinska mova i voni vzagali svoyim pobutom majzhe ne vidriznyayutsya vid ukrayinciv Latinniki majzhe viklyuchno selyani Mova ta pobut v yazhut yih z ukrayincyami viroviznannya z polyakami Yihnya nacionalna svidomist bula trivalij chas neskristalizovana Yaksho za avstrijskih chasiv nacionalna svidomist latinnikiv bula yak zgadano vzagali neskristalizovana to za Polshi golovne u 1930 h rokah latinniki stavali chimraz svidomishimi polyakami Odnochasno sered nih shirilosya znannya polskoyi movi a pochasti j perehid na polsku rozmovnu movu Mova Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku buv nastupnim Movnij sklad naselennya s Derzhiv Mova Kilkist osib Vidsotok ukrayinska 1190 98 84 rosijska 7 0 58 ugorska 2 0 18 virmenska 1 0 08 ciganska 1 0 08 polska 1 0 08 biloruska 1 0 08 inshi 1 0 08IstoriyaHronologichni dani i vidomosti vid najdavnishih dat do kincya XIX stolittya Na teritoriyi sela znajdeno skarb bronzovih rechej serp prikrasu kinskoyi zbruyi Znahidki svidchat sho na misci sela buli poselennya she naprikinci bronzovoyi dobi XIII XI st do n e Upershe Derzhiv pisemno zgadano 1470 roku yak vlasnist Stanislava z Durchic U podatkovomu reyestri 1515 roku v seli dokumentuyetsya mlin i 3 lani blizko 75 ga obroblyuvanoyi zemli Yaksho viriti dzherelam 1578 roku Derzhiv nalezhav panam Blizinskomu ta Albertovi Naroyevskomu Urivok z knigi Rvssia Florida Rosis Et Liliis 1759 roku pro peredachu Derzheva Buskomu konventu 1608 roku Yurij Vishneveckij sin braclavskogo ta kiyivskogo kashtelyana starosti cherkaskogo kanivskogo lubenskogo loyivskogo Mihajla Vishneveckogo 1529 1584 i Galshki Zenovich abo Zenovichivni do 1594 peredav Derzhiv u vlasnist Buskomu dominikanskomu monastirevi yakij sam i zasnuvav spilno z druzhinoyu Feodoroyu Chaplich tak samo shlyahtyankoyu predstavniceyu davnogo rodu Galicko Volinskoyi Rusi Yurij Vishneveckij polonizovanij ruskij knyaz gerbu Koribut predstavnik velikogo magnatskogo rodu nashadok zasnovnika Zaporizkoyi Sichi Dmitra Vishneveckogo dyadko zatyatogo voroga Bogdana Hmelnickogo i batka korolya Rechi Pospolitoyi Yaremi Vishneveckogo U period Nacionalno vizvolnoyi vijni pid provodom Bogdana Hmelnickogo Derzhiv ta okolici skolihnuli narodni povstannya ta zavorushennya 1648 roku kiyivecki selyani vchinili napad na dvir derzhivskogo didicha Yana Gardlinskogo grabuyuchi navkolishni hati derzhiv yan Rizko grabizhnij harakter mav nahid selyan z Kiyivcya na Derzhiv Koli derzhivskij didich Yan Gardlinskij perehovuvavsya u strijskomu zamku vid kozakiv vchasti pihotoyu vpali sered strashnogo kriku galaj galaj do Derzhova Kiyivecki selyane kinuli sya po hatah pozabirali sho lipshe najshli dogidnogo dali pignali v pogonyu za selyanami Nazdognali yih i zmusili pokinuti j ostanki svogo dobra Pri tim tak perestrashili odnu selyanku zhinku Ivana Melnika sho vona rozproshalasya z tim svitom Opislya povernuli do sela vdarili na dvir sluzhbu rozignali i pograbuvali use do chista Povertayuchi pozabirali z polya selyansku i dvirsku hudobu navit znishili popivsku pasiku pid lisom Avtori ciyeyi rozvidki posilayutsya na skargu Yana Gardlinskogo podanu do vijtivskogo sudu Striya 1649 roku Kaplicya usipalnicya Vnorovskih Protyagom XIX XX stolit Derzhiv buv vlasnistyu kilkoh polskih shlyahetskih ta panskih rodiv Grominickih Vibranovskih Smazhevskih Yablonskih Vnorovskih Goleyevskih Na staromu cvintari zbereglisya kaplicya usipalnicya Vnorovskih zbudovana u 60 h rokah XIX stolittya ta grobivec rodini Yablonskih Kaplicyu usipalnicyu vidremontuvali na pochatku 90 rokiv XX stolittya zusillyami selyan ta miscevoyi vladi grobivec Yablonskih zhe rozgromili v period Drugoyi svitovoyi vijni soldati ChA povikidavshi moshi pohovanih tam chleniv rodini Nashadok rodini Vibranovskih polskij pismennik Aleksandr Vibranovskij tak opisuye Derzhiv u svoyih spogadah Vidtodi yak starosta Bareckij Stanislav Vibranovskij batko mogo dida Domiciusha Vibranovskogo 1729 roku cherez simejni obstavini zalishivsya tut na Rusi v Derzhevi a jogo brat Kshishtof oselivsya u Mazovyeckomu voyevodstvi voni majzhe ne bachilisya tak sho mij dido ne znav svogo striya Zgaduyuchi Derzhiv hochu rozkazati pro inshogo didicha sela Nikodima Smazhevskogo Pam yatayu jogo vzhe litnim cholovikom Duzhij i plechistij vin nosiv sebe po polski ale rozmovlyav najchastishe ruskoyu movoyu buv cholovikom despotichnim iz norovom velmozhnih paniv a zabagankami brata nashogo shlyahticha Dvir svij trimav zavzhdi vidkritim dlya gostej a vino privoziv z Ugorshini bo hoch i majno mav chimale prote na taki veliki prijomi vlasnih zapasiv moglo i ne vistachiti Za paniv Vibranovskih Derzhiv buv bagatoyu mayetnistyu zi znachnimi lisami de vodilosya dostatno dichini i de vidbuvalisya najguchnishi polyuvannya Lisi v Lisyatichah voyevodi Gumeneckogo v Rudnikah paniv Sheptickih i v Chernici sho nalezhala do volodin rozdilskih paniv Zhevuskih razom stanovili veliku teritoriyu dlya polyuvan A koli vzimku zamerzav Dnister i cya plosha z yednuvalasya z lisami drogovizkogo starostva ta Rozdolu to mislivci mali u svoyemu rozporyadzhenni kilka tisyach morgiv lisu de vodilisya ne tilki kaban ta olen ale j vedmedya bulo nevazhko pobachiti yakij chasto shodiv tudi z gir Aleksandr Vibranovskij Did mij rozkazuvav sho hlopcem chasto brav uchast u polyuvannyah Z yizhdzhalisya v ti krayi mislivci zdaleku i polyuvali tizhnyami Zvidusil tilki j chuti bulo sho rozmovi pro kabana olenya ta inshi mislivski prigodi U spogadah Aleksandr Vibranovskij podaye zapovit svogo prapradida Marcina Vibranovskogo horunzhogo Podilskogo voyevodstva napisanij 1720 roku Marcin zapovidaye ne horoniti jogo v Derzhevi a vidrazu vidvezti do Lvova Derzhiv de napisav svoyu ostannyu volyu peredaye u spadok najstarshomu sinovi Stanislavu pradidovi Aleksandra Vibranovskogo Persha svitova vijna Vlitku 1915 roku bilya Derzheva velisya boyi mizh vijskom Avstro Ugorshini ta rosijskoyu armiyeyu V seli znahodivsya postij avstro ugorskih voyakiv Zgidno iz cerkvonimi metrikami deyakih iz nih pohovano na miscevomu cvintari Vnaslidok vibuhu amuniciyi yaku trimali u plebaniyi rimo katolickogo svyashennika Mikolaya Vitkovskogo zhitlovij budinok i gospodarski budivli ksondza bulo povnistyu znisheno Mikolaj Vitkovskij pisav sho protyagom chotiroh rokiv musiv zhiti u tisnij silskij hatinci Zapis u kostelnij metrichnij knizi pro zagibel mirnih zhiteliv Derzheva u chervni 1916 r Vijskovi diyi poblizu Derzheva u chervni 1916 roku prizveli do smerti 14 tirichnogo hlopchika v hatu yakogo vluchila granata Shpigunomaniya abo yak yiyi she nazivayut shpigunska isteriya v Avstro Ugorshini navisila na rusiniv ukrayinciv Galichini Bukovini Zakarpattya tavro zradnikiv i prisluzhnikiv carskoyi Rosiyi na prikordonnih teritoriyah cisarskoyi monarhiyi Protyagom pershoyi svitovoyi vijni bulo stracheno tisyachi mirnih zhiteliv zapidozrenih u zradi Z metrichnih knig derzhivskogo kostelu vidomo sho 13 chervnya 1916 avstrijski voyaki stratili odnogo miscevogo zhitelya zvinuvativshi jogo u shpigunstvi na korist Rosiyi Spisok meshkanciv Derzheva mozhlivi dopovnennya kotri voyuvali pid chas pershoyi svitovoyi vijni 1 Vitkovskij Kost pihotinec Polk Lyandshturmu 22 4 rota 1874 poranenij 2 Vitkovskij Ivan Cisarskij i korolivskij Lyandver 33 2 zapasna rota 1883 vijskovopolonenij Irbit Perm Rosiya 3 Vitkovskij Stepan strilec 1 ij Strileckij polk 7 rota 1881 poranenij 4 Gamal Grigorij polkovnik Cisarskij i korolivskij pihotnij polk 9 13 rota 1892 poranenij 5 Gladij Stepan pihotinec Cisarskij i korolivskij pihotnij polk 9 4 zapasna rota 1891 vijskovopolonenij Ob yednanij evakuacijnij shpital 13 u Moskvi Rosiya 6 Gladkij Vasil strilec Cisarsko Korolivskij strileckij polk I 6 rota 1896 poranenij 7 Guzar Ivan pihotinec Cisarskij i korolivskij pihotnij polk 9 3 rota 1893 poranenij 8 Dubik Josip strilec Cisarsko Korolivskij strileckij polk I 12 rota 1897 poranenij 9 Zubrickij Vasil pihotinec Cisarskij i korolivskij pihotnij polk 9 16 rota 1893 zaginuv 10 Ivanochko Dmitro pihotinec Cisarskij i korolivskij pihotnij polk 9 10 rota 1892 poranenij 11 Ivanochko Yas pihotinec Polk Lyandshturmu 83 7 rota 1874 vijskovopolonenij Ashhabad Rosiya 12 Kindij Ivan Cisarskij i korolivskij Lyandver 33 7 rota 1897 poranenij 13 Kindij Teodor pihotinec Cisarskij i korolivskij pihotnij polk 9 2 zapasna rota 1891 vijskovopolonenij 14 Klimkovskij Josip Cisarskij i korolivskij pihotnij polk 9 2 rota 1892 vijskovopolonenij 15 Meleshko Ivan strilec Cisarsko Korolivskij strileckij polk I 2 rota 1894 poranenij 16 Meleshko Ivan Cisarskij i korolivska Tirolska Brigada Lyandshturmu II 4 rota 1887 poranenij 17 Moroz Petro Cisarskij i korolivskij pihotnij polk 9 15 rota 1886 vijskovopolonenij Rosiya 18 Najborovskij Ivan Cisarskij i korolivskij Lyandver 33 2 zapasna rota 1881 vijskovopolonenij Omsk Rosiya 19 Najborovskij Josip strilec Cisarsko Korolivskij strileckij polk I rota 1887 poranenij 20 Najborovskij Mikola strilec Cisarsko Korolivskij strileckij polk I 6 rota 1889 poranenij 21 Pavlikevich Volodimir Cisarskij i korolivskij pihotnij polk 9 1884 vijskovopolonenij Novomikolayivsk Tomsk Rosiya 22 Pasemkiv Dmitro pihotinec Cisarskij i korolivskij pihotnij polk 9 1 rota poranenij 23 Pasemkiv Ivan pihotinec Cisarskij i korolivskij pihotnij polk 3 1 zapasna rota 1890 poranenij 24 Pasemkiv Maksim pihotinec Cisarskij i korolivskij pihotnij polk 9 6 rota 1889 vijskovopolonenij Petropavlivsk Rosiya 25 Stadnik Genrih strilec Cisarsko Korolivskij strileckij polk I 2 rota 1893 poranenij 26 Habak Josip pihotinec Cisarskij i korolivskij pihotnij polk 12 7 rota 1898 poranenij 27 Harivskij Mikola pihotinec Lyandshturmu 51 12 rota 1874 zaginuv 21 08 1917 28 Shajnovskij Mikola pihotinec Cisarskij i korolivskij pihotnij polk 9 15 rota 1885 poranenij 29 Shajnovskij Mihajlo strilec Cisarsko Korolivskij strileckij polk I 5 rota 1884 poranenij Druga svitova vijna 27 zhiteliv sela voyuvali z nimcyami na frontah radyansko nimeckoyi vijni 15 z nih zaginuli Fasad mayetku 1939 Sad i mayetok Vilgelma Kshishtonya zi zbirki Kshishtofa Dudi jozeftreszka pl Pid chas Drugoyi svitovoyi vijni bulo zrujnovano i rozneseno na materiali mayetok Vilgelma Kshishtonya posla do Sejmu Polskoyi Respubliki vid Strijskogo okrugu 24 lipnya 1939 roku v Derzhevi gostyuvav lvivskij prirodoznavec i fotograf Jozef Treshka zavdyaki yakomu zbereglisya fotografiyi okolic Derzheva i mayetku Vilgelma Kshishtonya Negativi vidnajshov i opublikuvav polskij kulturoznavec Kshishtof Duda Pislya vibuhu drugoyi svitovoyi vijni Vilgelm Kshishton emigruvav do Palestini a zvidti do Velikoyi Britaniyi de jogo pohovano na polskomu cvintari u mistechku Chiping Kempden Polsko ukrayinske protistoyannya Konflikti mizh polyakami ta ukrayincyami pid chas drugoyi svitovoyi vijni ne ominuli j Derzheva de ci dvi etnichni grupi u mirni chasi prozhivali vidnosno bezkonfliktno Odnache u voyenni periodi i polyaki i ukrayinci vikristalizovuvali svoyu nacionalnu identichnist sho prizvodilo do vzayemnih zvinuvachen i protistoyan lt ref gt Miscevi ukrayinci stverdzhuyut sho polyaki zbirali u kosteli zbroyu shobi pri nagodi vzyati vladu v seli u svoyi ruki Prote comu virishili zavaditi voyaki UPA Yak naslidok vnochi z 8 na 9 travnya odna z boyivok povstanciv otochila Derzhiv i siloyu vignala polsku gromadu iz sela V hodi operaciyi zaginuli kilkadesyat polyakiv yaki zachinilisya u zgodom pidpalenomu kosteli Dokument UPA Strijshini pro pidpal derzhivskogo kostelu i vignannya polskoyi gromadi Pro pidpal kostelu zgadano u zviti UPA Strijshini Vnochi z 8 9 5 44 grupa Yavora z miscevoyu povitovoyu boyivkoyu obstupili selo Derzhiv v yakomu perebuvalo bagato polyakiv shob pochati chistku polskogo elementu Polyaki pochali tikati do kostelu i tam zamknulisya Inshi sidili v hatah zamkneni tak sho vazhko bulo distatisya do seredini Tomu pochali paliti hati rivno zh spaleno kostel Lyahiv yaki vtikali strilyali V chas ciyeyi metushni vpalo zhertvoyu takozh kilkoh ukrayinciv yaki razom z polyakami vtikali Pid chas akciyi zabito 80 polyakiv V rezultati ciyeyi akciyi polyaki vibralisya vsi zi sela Policiya v cyu spravu ne vstryavala V poblizkomu seli stoyali madyarski chastini do yakih polyaki zvertalisya za pomichchyu ta poradoyu sho mayut robiti Madyari vidpovidali Zabirajtesya chimskorshe z ukrayinskih zemel to budete zhiti inakshe vsim bude smert ReligiyaCerkva Svyatoyi Mariyi na karti 1850 r Cerkva Svyatoyi Mariyi Derev yana budivlya hramu zgorila i derzhivski viryani kilka desyatilit vidviduvali bogosluzhinnya u susidnomu seli Kiyivec Na misci de stoyala cerkva Svyatoyi Mariyi lishilisya dva kam yanih hresti Stanom na 24 4 1883 r pid budivleyu cerkvi znahodilasya zemelna dilyanka 56 plosheyu 184 sazhni kv dani otrimani z fondiv CDIAL Otec Bogdan iz ditmi na cerkovnomu podvir yi blizko 1956 r Cerkva Polozhennya Poyasa Presvyatoyi Bogorodici Zbudovana posvyachena u 1895 roci murovana Proyekt cerkvi Nagirnogo Sered vzirciv dlya jogo cerkov buv Sofijskij Sobor u Cargorodi Pervinnij viglyad cerkvi Polozhennya Poyasa Presvyatoyi Bogorodici za proyektom Vasilya Nagirnogo do remontu 1898 roku pered cerkvoyu postavleno i posvyacheno pam yatnik imperatrici Yelizaveti Bavarskij druzhini cisarya Avstro Ugorshini Franca Josifa I Pro ce pisala videnska gazeta Neuigkeits Welt Blatt vid 12 sichnya 1899 r Pereklad statti Yak povidomlyayut dzherela z Zhidacheva na Galichini u seli Derzhevi na koshti gromadi zvedeno j cimi dnyami osvyacheno pam yatnik imperatrici Yelizaveti U posvyati vzyali uchast pan dekan Konstyantin Struckij z Rudnik miscevij paroh otec Verganovskij otec z Pisochni Kuzmich svyashenik karmelit z Rozdolu a takozh starosta povitu chislenni chinovniki ta gromada Derzheva Na velichnomu kam yanomu obelisku sho stoyit u dvori cerkvi zobrazheno Isusa na hresti i protknute kindzhalom serce Zverhu vikarbovano napis Na vichnu pam yat imperatrici Yelizaveti vid gromadi Derzheva 10 veresnya 1898 r Iz staroyi cerkvi zbereglisya ikoni XVII XVIII stolittya pisani na derevi Presvyatoyi Bogorodici ta svyatogo Mikolaya V cerkvi ye Yevangeliye i Apostol XVII stolittya Ikonostas pozhertvuvala rodina Bogachovih Posvyatili jogo u 1912 roci V 1912 roci parafiyu vidvidav mitropolit Andrej Sheptickij Kapitalnij remont cerkvi proveli u 2006 2009 rokah Kostel Blazhennogo Yana z Dukli do 1939 r Parafiyalnij Kostel Blazhennogo Yana z Dukli v Derzhevi Pereklad statti zi zbirnika Koscioly i klasztory rzymskokatolickie dawnego wojewodztwa ruskiego Istoriya Rimo katoliki Derzheva nalezhali do Rozdilskoyi parafiyi Odnak pid kinec XIX stolittya vinikla ideya zbuduvati vlasnij kostel sho moglo b zapobigti rutenizaciyi ukrayinizaciyi polyakiv i polegshalo b zadovolennya dushpastirskih potreb vidsutnist mosta cherez Dnister suttyevo uskladnyuvala dorogu do rozdilskogo hramu 1896 roku zavershilosya zvedennya budivli kostelu 1912 roku u Derzhevi stvoreno ekspozituru Rozdilskoyi parafiyi yaku obslugovuvav odin iz karmelitiv i yaka ob yednuvala j inshi sela Chernicyu Pisochnu ta Rudniki 1912 roku kostel viznano filialnim a vzhe 1923 roku postala vlasna Derzhivska parafiya v mezhah Strijskogo dekanatu Do skladu parafiyi vhodili Chernicya Derzhiv Pisochna P yatnichani Rudniki i Tejsariv Komitet budivnictva derzhivskogo kostelu pervinno planuvavsya yak kaplicya stvorenij 8 lipnya 1894 roku odrazu oderzhav teritoriyu pid zabudovu vid Karolya Yablonskogo ta Bronislavi Vronovskoyi Ceglu pozhertvuvav Karol Lyanckoronskij 26 travnya 1895 roku posvyacheno narizhnij kamin sporudi Proyekt svyatini pidgotuvav lvivskij arhitektor Yan Dolinskij keruvav budovoyu Adam Lancuckij Budivnictvo zdijsnyuvalosya na koshti lvivskoyi konsistoriyi 1000 zlotih ta na pozhertvi selyan Shimona Krashevskogo 500 zlotih rodini Yablonskih 150 zlotih Fundaciyi Ursuli Goleyevskoyi 150 zlotih U listopadi 1896 roku sporudu nakrili dahom A vzhe 1897 roku yiyi posvyatili Cherez dva roki stolyar Antonij Aspenshild vistaviv plebaniyu budinok svyashennika 1913 roku zveli derev yanu dzvinicyu na tri dzvoni odin iz nih zaraz na dzvinici miscevoyi cerkvi a cherez dva roki pid chas voyennih podij vistavleno presviterij prostir mizh navoyu i prestolom 1921 roku misceva didichka Sabina Yablonska zobov yazalasya visushiti nadmirnu vologist kostelu odnak cherez tehnichni trudnoshi natomist rozpochala budovu novoyi plebaniyi Na pochatku 1924 roku nastoyatel hramu Yan Balis zvernuvsya do kuriyi u Lvovi za materialnoyu dopomogoyu bo kostelik nash v Derzhevi znishenij obdertij i zanedbanij cherez vijnu i tomu potrebuye povnoyi restavraciyi Nezabarom vin oderzhav 50 miljoniv zlotih Plebaniya sogodni Kostel v Derzhevi pidpaleno 1944 roku vnaslidok polsko ukrayinskoyi vijni pid chas napadu boyivki UPA 1949 roku ruyini hramu peretvorili na kolgospnij sklad Polyaki viyihali z Derzheva razom iz nastoyatelem do Verhnoyi Sileziyi nini teritoriya podilena mizh Polsheyu ta Chehiyeyu ne zabravshi zhodnih rechej z kostelu yaki napevno zgorili Hramovij inventar Kostel sogodni Golovnij derev yanij vivtar z obrazom Blazhennogo Yana z Dukli Bokovij derev yanij vivtar z obrazom Materi Bozhoyi Bokovij derev yanij vivtar z obrazom Rozp yattya Hristovogo Organi 1904 Derev yana spovidalnicya Lavki Liturgijni posudini chashi pozolochena sribna darohranitelnicya pozhertva Mariyi Pasemko 1912 r pozolochena latunna darohranitelnicya 4 svichniki liturgijni shati rizi 7 pozhertvi Podlevskoyi z Chernici Lyudvika Geniga Tshebnickih Shimona Krashevskogo ta monahin z Rozdolu kapi element liturgijnogo odyagu katolickoyi cerkvi odna z nih yak pozhertva Lyudvika Geniga 1912 r Podvir ya Dzvinicya na osi kostelu dzvin ozdoblenij vgori roslinnim ornamentom iz zobrazhennyam Metri Bozhoyi z Isusom ta napisom Carice nasha molisya za nami Dzvin cej dar dlya kostelu u Derzhevi vid Vilgelma Kshishtonya 1929 Kostel zbudovanij v neogotichnomu stili z elementami neoromantizmu Jomu pritamanni prostota ta specifichnij arhayizm KulturaU mizhvoyennij period v Derzhevi aktivno rozvivavsya ukrayinskij kulturnij ruh Popri utiski polskoyi administraciyi i diyi spryamovani na polonizaciyu aktivni chleni ukrayinskoyi gromadi Derzheva organizuvali oseredok tovaristva Prosvita i chitalnyu metoyu yakih bulo probudzhennya ukrayinskoyi nacionalnoyi svidomosti u selyan U seli vitvorilasya svoyeridna derzhivska govirka iz lokalnimi leksemami mishanina polskih ta ukrayinskih sliv slabo poshirenimi za mezhami Derzheva Sered selyan populyarnimi ye satirichni virshi miscevogo poeta amatora Mikoli Meleshka na prizvisko Kum Hodyat istoriyi sho Kum skladav virshi na hodu koli ta chi insha situaciya vidavalasya jomu smishnoyu abo viklikala pevni asociaciyi Virshi poeta satirista Kuma Moskali dali svyeto shobi svitkuvati a Fedo zaprig zyeti v plug ta j skazav orati Kum pobachiv yak susidi orali gorod 1 travnya Lyublyu ya robiti ta ne mayu z kim navit ne pomozhe zhinki sestri sin Raz ya jomu kazhu Poklepaj kosu a vin meni kazhe Ne mayu chisu A hto tobi klepaye A ya kazhu Vin a hto takij Vin Ta z Vivni Antin Sho za shum sho za krik U Shpaka zdoh bik Naseru materi vashij ne treba bulo davati kashi Sho za svitlo sho to za novina Murko svitit fonarem a Yarka ochima Suside suside ne robi mi bidi A vin kazhe Znimaj meshti miryaj slidi Kuma pidozryuvali u kradizhci kurej prigotovanih do kopchennya Doti v Kuma bude bunt poki Kum ne lyazhe v grunt Kuma biv zyat A toj inzhener to ye obman svitu Ya mu prinis yabka vin ne daye siti Za testovi mozoli kupiv sobi zhiguli trohi yidu trohi phayu nu a testya v sraci mayuSogodennyaU seli ye nepovna serednya shkola biblioteka klub Vidomi lyudiKarachevskij Osip diyach OUN chlen komandnogo shtabu Karpatskoyi Sichi kerivnik starshinskoyi shkoli OUN v Turkovichah na Holmshini o mitrat Bogdan Shur ponad 60 rokiv buv svyashenikom miscevoyi parafiyi Pomer 15 kvitnya 2007 roku U 40 h rokah XX stolittya navchavsya v Greko Katolickij Bogoslovskij Akademiyi u Lvovi yaku zakinchiv v 1938 roci Rektorom Akademiyi buv Patriarh Josif Slipij Svyashenichi svyachennya o Bogdan prijnyav 15 bereznya 1942 roku Jogo svyatitelem buv Blazhennij Svyashennomuchenik Mikita Budka Kozar Volodimir Andrijovich zhivopisec grafik kulturno gromadskij diyach mandrivnik Pracyuye ta meshkaye u Kiyevi o Pavlo Hud direktor Shkoli zhurnalistiki UKU 2017 2018 Zastupnik dekana fakultetu suspilnih nauk 28 lipnya 2020 u Wayback Machine UKU 14 bereznya 2022 u Wayback Machine z 2018 roku Stupnickij Rostislav Mikolajovich ukrayinskij likar stomatolog ortoped doktor medichnih nauk PrimitkiRozvadivska teritorialna gromada Lvivska oblast Strijskij rajon rada gov ua Verhovna Rada Ukrayini originalu za 5 chervnya 2023 Procitovano 7 veresnya 2023 rada gov ua Verhovna Rada Ukrayini Arhiv originalu za 5 lipnya 2017 Procitovano 7 veresnya 2023 Znajti poshtovij indeks ukrposhta ua Ukrposhta originalu za 4 zhovtnya 2021 Procitovano 7 veresnya 2023 ukrtelecom ua Ukrtelekom Arhiv originalu za 3 grudnya 2007 Procitovano 16 serpnya 2023 Prognoz pogodi v seli Derzhiv weather in ua Pogoda v Ukrayini originalu za 30 bereznya 2016 Procitovano 7 veresnya 2023 Oblikova kartka s Derzhiv rada gov ua Verhovna Rada Ukrayini originalu za 29 bereznya 2023 Procitovano 7 veresnya 2023 Vidstani vid sela Derzhiv della com ua originalu za 28 zhovtnya 2021 Procitovano 7 veresnya 2023 Rozvadivska silska gromada Strijskij rajon Lvivska oblast s Derzhiv socialdata org ua originalu za 7 kvitnya 2023 Procitovano 7 veresnya 2023 Derzow Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1881 T II S 9 pol Developers S B B Digitalisierte Sammlungen der Staatsbibliothek zu Berlin Arhiv originalu za 27 chervnya 2021 Procitovano 22 chervnya 2021 nim Wien K k Hof und Staatsdruckerei 1905 S 135 nim K K Statistische Zentralkommission in Wien 1915 Allgemeines Verzeichnis der Ortsgemeinden und Ortschaften Osterreichs nach den Ergebnissen der Volkszahlung vom 31 Dezember 1910 Digi Landesbibliothek nimeckoyu K K Statistische Zentralkommission in Wien Kubijovich V Etnichni grupi pivdennozahidnoyi Ukrayini Galichini na 1 1 1939 Ethnic groups of the South Western Ukraine Halycyna Galicia 1 1 1939 nac statistika Galichini Volodimir Kubijovich vorwort G Stadtmuller Visbaden Otto Garrasovic 1983 173 s ISBN 3 447 02376 7 Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR Lvivska oblast K Golovna redakciya URE AN URSR 1968 S 471 15 000 prim Grzegorz Rakowski Ukrainskie Karpaty i Podkarpacie Czesc zachodnia Pruszkow Oficyna Wydawnicza Rewasz 2013 568 s ISBN 978 83 62460 31 1 pol Zrodla dziejowe Tom XVIII Polska XVI wieku pod wzgledem geograficzno statystycznym Cz I Ziemie ruskie Rus Czerwona S 167 Warszawa Sklad glowny u Gerberta I Wolfa 1902 252 s pol ihs uj edu pl Arhiv originalu za 17 chervnya 2021 Procitovano 21 chervnya 2021 jbc bj uj edu pl Arhiv originalu za 29 chervnya 2021 Procitovano 21 chervnya 2021 Zapiski Naukovogo To va im Shevchenka u Lvovi tom 23 24 Lviv Naukove To vo im Shevchenka u Lvovi s 63 Alexander Wybranowski Dawne Dzieje Krakow Nakladem Ksiegarni Spolki Wydawniczej Polskiej 1893 S 35 58 59 114 pol Hermann Stegemanns Geschichte des Krieges Dritter Band nim 1919 Arhiv originalu za 24 chervnya 2021 Procitovano 23 chervnya 2021 Tomasz Kargol Odbudowa Galicji ze zniszczen wojennzch w latach 1914 1918 Krakow Uniwersytet Jagiellonski 2012 S 22 159 ISBN 978 83 62261 49 9 pol Anton Holzer Das Lacheln der Henker Der unbekannte Krieg gegen die Zivilbevolkerung 1914 1918 Darmstadt Primus Verlag 2008 208 s ISBN 978 3896783752 nim digi landesbibliothek at Arhiv originalu za 21 chervnya 2021 Procitovano 21 chervnya 2021 jozeftreszka pl Arhiv originalu za 24 chervnya 2021 Procitovano 24 chervnya 2021 kehilalinks jewishgen org Arhiv originalu za 12 veresnya 2017 Procitovano 21 chervnya 2021 www polishresettlementcampsintheuk co uk Arhiv originalu za 24 chervnya 2021 Procitovano 21 chervnya 2021 avr org ua Arhiv originalu za 24 chervnya 2021 Procitovano 22 chervnya 2021 anno onb ac at Arhiv originalu za 24 chervnya 2021 Procitovano 21 chervnya 2021 Koscioly i klasztory rzymskokatolickie dawnego wojewodztwa ruskiego Czesc I tom 9 Materialy do Dziejow Sztuki Sakralnej raca zbiorowa Jan K Ostrowski red nauk Krakow Uniwersytet Jagiellonski 2001 S 47 pol PosilannyaDerzhivskij ZZSO I II stupeniv Ce nezavershena stattya z geografiyi Lvivskoyi oblasti Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi

Дата публікації:
Топ