Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Маятникова міграція — умовна назва регулярних (зазвичай — щоденних) поїздок населення з одного населеного пункту (місця проживання) до іншого — на роботу або навчання та назад. Маятникова міграція є результатом невідповідності розміщення виробництва та розселення людей. Особливо розвинена маятникова міграція у приміських зонах великих міст, міських агломераціях, метрополісах. Маятникову міграцію не відносять до міграції населення.
Маятникова міграція виникає в суспільствах, де доступ до сучасних транспортних засобів дозволяє людям жити далеко від місця своєї роботи. До XIX століття більшість людей жило в межах пішої ходи від місця роботи. Виникнення маятникової міграції мало великий вплив на життєвий уклад, дозволило містам розростися до раніше недосяжних розмірів, що привело до розквіту міських передмість.
Разом з тим, маятникова міграція створює й багато нових проблем, пов'язаних із масовою автомобілізацією, проблемами транспорту у години пік, нестачею парковок, гаражів, зростанням вихлопів та погіршенням екологічної обстановки у міському та приміському середовищі.
Вплив на розвиток міст
Маятникова міграція — основний механізм утворення міських агломерацій, рушійна сила територіального зростання міст та субурбанізації. Ефекти маятникової міграції на розвиток міст залежать від її інтенсивності, а вона, у свою чергу, — від економічного потенціалу міста та розвитку транспорту.
При випереджаючому розвитку транспорту, маятникова міграція веде до стрімкого екстенсивного зростання міст, забудові передмість житловими кварталами та утворення класичних спальних районів. Міське середовище при цьому сильно поляризується, центр різко контрастує з периферією. Розвивається центр-периферійна майнова та соціальна сегрегація. Населення агломерації швидко збільшується за рахунок припливу мігрантів упередмістя, що забудовуються.
Надалі, при уповільненні розвитку транспорту, які супроводжуються автомобільні пробки та робота у режимі перевантажень, розвиток міста здійснюється повільніше та гармонійніше. Транспортні обмеження ведуть до зростання цін на нерухомість та виносу частини робочих місць з центру міста, благоустрою та розвитку інфраструктури в колишніх спальних районах. Неможливість добиратися на роботу з передмість й зростання цін на житло призводять до ущільнення та підвищення поверховості забудови в місті та «відродження» передмість. Соціальна та майнова сегрегація зберігається, але визначається вже не близькістю того чи іншого району до центру, а іншими факторами.
Етапи розвитку
На початкових етапах розвитку агломерацій, особливо тих, які мають яскраво виражену гіпертрофію центру, щоденна маятникова міграція спрямована переважно зі спальних районів та міст-супутників до історичного центру (ядра) міста. Однак у міру вичерпання ресурсного потенціалу ядра, зростання субурбанізаціонних процесів, розвитку окраїнною інфраструктури, підвищення рівня людності та економічної спеціалізації околиць, зростання рівня самодостатності міст-супутників з'являється й зворотний потік: жителі високоубанізорванного ядра починають брати участь у маятниковій міграції на периферію. Таким чином, виникають два зустрічних потоку.
Київська агломерація
За оцінками КМДА, щоденна маятникова міграція до Києва у 2016 році становила 300 — 500 тис. людей на добу. Більшу частину складають міста-сусіди (Бровари, Вишгород, Бориспіль та інші). Зустрічний потік з міста в область розвинений слабко через відносно малолюдність Київської області.
Для Київської агломерації, як й для самого Києва, звичною стала невідповідність між право- та лівобережною частинами: майже 80% робочих місць міста розташовано на правому березі, а більше 40% житла (у тому числі й велика частина дешевого житла) — на лівому. Вже у 1970-х роках в Києві з'явився задум створення свого ділового центру для лівобережної частини агломерації, проте він, як і всі наступні, так і не був здійснений. Тому в агломерації досить гостро стоїть питання переміщення населення між двома берегами й, відповідно, недостатньо високої пропускної здатності мостів. Посилилися й деякі невідповідності транспортної доступності — з міста Бровари дістатися на Хрещатик виявляється швидше, ніж з околиць самої столиці. При цьому процеси субурбанізації (щонайменше в їх західному розумінні) виражені досить слабо, оскільки відбувається подальше ущільнення та вертикалізація центру агломерації. У 2000-х роках блокова фрагментація радянського періоду тільки посилювалася й досягла ступеня мозаїчності.
Московська агломерація
За даними досліджень на тему маятникової міграції, на початку 2000 року до Москви з області на роботу або навчання щодня приїжджали 800 — 850 тисяч людей, при цьому й в область зі столиці прямувало 200-250 тисяч. Таким чином, загальний оборот маятникової міграції Московської агломерації перевищив 1 млн осіб вже на початку 2000-х років. У 2010 році позитивне сальдо трудової маятникової міграції Москви досягло 1,8 млн осіб на добу, причому помітний внесок в нього вносили не лише жителі Московської області, а й інші найближчі сусідні регіони — Тульська, Володимирська та Калузька області.
Маршрути у Сполучених Штатах
Бюро перепису населення США проводить опитування зі збору данних про час маршрутів, які дозволяють аналізувати середній час поїздок за галузями, місцезнаходженням та транспортним засобом. Станом на 2014 рік, середній час перебування для дорослих у США становив 26,8 хвилин. Занятість із найдовшими маршрутами — будівництво та видобуток (33,4 хвилини), комп'ютерні науки та математика (31,8) та спеціалісти з ділових операцій (30,2). Найкоротший маршрут мали військовослужбовці (21 хвилина). Загалом у США міські та заміські робітники мають аналогічний час у дорозі (близько 30 хвилин), тоді як сільські працівники мають значно коротші маршрути (22,6 хвилин). У США понад 90% працівників їздять на автомобілі, тоді як близько 5% їздять громадським транспортом. Статистичні моделі вказують, що окрім демографії та тривалості роботи, час на робочому місці є одним з найважливіших факторів дискреційного розподілу часу особами.
Див. також
Примітки
- . Dictionary.com. Архів оригіналу за 30 березня 2016. Процитовано 13 серпня 2020.
- (рос.). «Демоскоп». 22 серпня 2016. Архів оригіналу за 2 вересня 2016. Процитовано 2020-8-13.
- (ua) . «Файненс.юа». 29 квітня 2019. Архів оригіналу за 4 березня 2021. Процитовано 2020-8-13.
- . Архів оригіналу за 25 січня 2020. Процитовано 13 серпня 2020.
- . Архів оригіналу за 17 лютого 2020. Процитовано 13 серпня 2020.
- Kopf, Dan. . Pricenomics. Архів оригіналу за 27 лютого 2016. Процитовано 13 серпня 2020.
- Misra, Rajul (1999). Discretionary activity time allocation of individuals between in-home and out-of-home and between weekdays and weekends. Transportation. 26 (2): 193—229. doi:10.1023/A:1005192230485.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Mayatnikova migraciya umovna nazva regulyarnih zazvichaj shodennih poyizdok naselennya z odnogo naselenogo punktu miscya prozhivannya do inshogo na robotu abo navchannya ta nazad Mayatnikova migraciya ye rezultatom nevidpovidnosti rozmishennya virobnictva ta rozselennya lyudej Osoblivo rozvinena mayatnikova migraciya u primiskih zonah velikih mist miskih aglomeraciyah metropolisah Mayatnikovu migraciyu ne vidnosyat do migraciyi naselennya Mayatnikova migraciya vinikaye v suspilstvah de dostup do suchasnih transportnih zasobiv dozvolyaye lyudyam zhiti daleko vid miscya svoyeyi roboti Do XIX stolittya bilshist lyudej zhilo v mezhah pishoyi hodi vid miscya roboti Viniknennya mayatnikovoyi migraciyi malo velikij vpliv na zhittyevij uklad dozvolilo mistam rozrostisya do ranishe nedosyazhnih rozmiriv sho privelo do rozkvitu miskih peredmist Razom z tim mayatnikova migraciya stvoryuye j bagato novih problem pov yazanih iz masovoyu avtomobilizaciyeyu problemami transportu u godini pik nestacheyu parkovok garazhiv zrostannyam vihlopiv ta pogirshennyam ekologichnoyi obstanovki u miskomu ta primiskomu seredovishi Vpliv na rozvitok mistMayatnikova migraciya osnovnij mehanizm utvorennya miskih aglomeracij rushijna sila teritorialnogo zrostannya mist ta suburbanizaciyi Efekti mayatnikovoyi migraciyi na rozvitok mist zalezhat vid yiyi intensivnosti a vona u svoyu chergu vid ekonomichnogo potencialu mista ta rozvitku transportu Pri viperedzhayuchomu rozvitku transportu mayatnikova migraciya vede do strimkogo ekstensivnogo zrostannya mist zabudovi peredmist zhitlovimi kvartalami ta utvorennya klasichnih spalnih rajoniv Miske seredovishe pri comu silno polyarizuyetsya centr rizko kontrastuye z periferiyeyu Rozvivayetsya centr periferijna majnova ta socialna segregaciya Naselennya aglomeraciyi shvidko zbilshuyetsya za rahunok priplivu migrantiv uperedmistya sho zabudovuyutsya Nadali pri upovilnenni rozvitku transportu yaki suprovodzhuyutsya avtomobilni probki ta robota u rezhimi perevantazhen rozvitok mista zdijsnyuyetsya povilnishe ta garmonijnishe Transportni obmezhennya vedut do zrostannya cin na neruhomist ta vinosu chastini robochih misc z centru mista blagoustroyu ta rozvitku infrastrukturi v kolishnih spalnih rajonah Nemozhlivist dobiratisya na robotu z peredmist j zrostannya cin na zhitlo prizvodyat do ushilnennya ta pidvishennya poverhovosti zabudovi v misti ta vidrodzhennya peredmist Socialna ta majnova segregaciya zberigayetsya ale viznachayetsya vzhe ne blizkistyu togo chi inshogo rajonu do centru a inshimi faktorami Etapi rozvitkuNa pochatkovih etapah rozvitku aglomeracij osoblivo tih yaki mayut yaskravo virazhenu gipertrofiyu centru shodenna mayatnikova migraciya spryamovana perevazhno zi spalnih rajoniv ta mist suputnikiv do istorichnogo centru yadra mista Odnak u miru vicherpannya resursnogo potencialu yadra zrostannya suburbanizacionnih procesiv rozvitku okrayinnoyu infrastrukturi pidvishennya rivnya lyudnosti ta ekonomichnoyi specializaciyi okolic zrostannya rivnya samodostatnosti mist suputnikiv z yavlyayetsya j zvorotnij potik zhiteli visokoubanizorvannogo yadra pochinayut brati uchast u mayatnikovij migraciyi na periferiyu Takim chinom vinikayut dva zustrichnih potoku Kiyivska aglomeraciya Spoluchennya livogo ta pravogo berega Kiyeva Pivdennim mostom Za ocinkami KMDA shodenna mayatnikova migraciya do Kiyeva u 2016 roci stanovila 300 500 tis lyudej na dobu Bilshu chastinu skladayut mista susidi Brovari Vishgorod Borispil ta inshi Zustrichnij potik z mista v oblast rozvinenij slabko cherez vidnosno malolyudnist Kiyivskoyi oblasti Dlya Kiyivskoyi aglomeraciyi yak j dlya samogo Kiyeva zvichnoyu stala nevidpovidnist mizh pravo ta livoberezhnoyu chastinami majzhe 80 robochih misc mista roztashovano na pravomu berezi a bilshe 40 zhitla u tomu chisli j velika chastina deshevogo zhitla na livomu Vzhe u 1970 h rokah v Kiyevi z yavivsya zadum stvorennya svogo dilovogo centru dlya livoberezhnoyi chastini aglomeraciyi prote vin yak i vsi nastupni tak i ne buv zdijsnenij Tomu v aglomeraciyi dosit gostro stoyit pitannya peremishennya naselennya mizh dvoma beregami j vidpovidno nedostatno visokoyi propusknoyi zdatnosti mostiv Posililisya j deyaki nevidpovidnosti transportnoyi dostupnosti z mista Brovari distatisya na Hreshatik viyavlyayetsya shvidshe nizh z okolic samoyi stolici Pri comu procesi suburbanizaciyi shonajmenshe v yih zahidnomu rozuminni virazheni dosit slabo oskilki vidbuvayetsya podalshe ushilnennya ta vertikalizaciya centru aglomeraciyi U 2000 h rokah blokova fragmentaciya radyanskogo periodu tilki posilyuvalasya j dosyagla stupenya mozayichnosti Moskovska aglomeraciya Za danimi doslidzhen na temu mayatnikovoyi migraciyi na pochatku 2000 roku do Moskvi z oblasti na robotu abo navchannya shodnya priyizhdzhali 800 850 tisyach lyudej pri comu j v oblast zi stolici pryamuvalo 200 250 tisyach Takim chinom zagalnij oborot mayatnikovoyi migraciyi Moskovskoyi aglomeraciyi perevishiv 1 mln osib vzhe na pochatku 2000 h rokiv U 2010 roci pozitivne saldo trudovoyi mayatnikovoyi migraciyi Moskvi dosyaglo 1 8 mln osib na dobu prichomu pomitnij vnesok v nogo vnosili ne lishe zhiteli Moskovskoyi oblasti a j inshi najblizhchi susidni regioni Tulska Volodimirska ta Kaluzka oblasti Marshruti u Spoluchenih Shtatah Byuro perepisu naselennya SShA provodit opituvannya zi zboru dannih pro chas marshrutiv yaki dozvolyayut analizuvati serednij chas poyizdok za galuzyami misceznahodzhennyam ta transportnim zasobom Stanom na 2014 rik serednij chas perebuvannya dlya doroslih u SShA stanoviv 26 8 hvilin Zanyatist iz najdovshimi marshrutami budivnictvo ta vidobutok 33 4 hvilini komp yuterni nauki ta matematika 31 8 ta specialisti z dilovih operacij 30 2 Najkorotshij marshrut mali vijskovosluzhbovci 21 hvilina Zagalom u SShA miski ta zamiski robitniki mayut analogichnij chas u dorozi blizko 30 hvilin todi yak silski pracivniki mayut znachno korotshi marshruti 22 6 hvilin U SShA ponad 90 pracivnikiv yizdyat na avtomobili todi yak blizko 5 yizdyat gromadskim transportom Statistichni modeli vkazuyut sho okrim demografiyi ta trivalosti roboti chas na robochomu misci ye odnim z najvazhlivishih faktoriv diskrecijnogo rozpodilu chasu osobami Div takozhPerehoplyuvalna avtostoyanka Primiskij poyizd RajdsheringPrimitki Dictionary com Arhiv originalu za 30 bereznya 2016 Procitovano 13 serpnya 2020 ros Demoskop 22 serpnya 2016 Arhiv originalu za 2 veresnya 2016 Procitovano 2020 8 13 ua Fajnens yua 29 kvitnya 2019 Arhiv originalu za 4 bereznya 2021 Procitovano 2020 8 13 Arhiv originalu za 25 sichnya 2020 Procitovano 13 serpnya 2020 Arhiv originalu za 17 lyutogo 2020 Procitovano 13 serpnya 2020 Kopf Dan Pricenomics Arhiv originalu za 27 lyutogo 2016 Procitovano 13 serpnya 2020 Misra Rajul 1999 Discretionary activity time allocation of individuals between in home and out of home and between weekdays and weekends Transportation 26 2 193 229 doi 10 1023 A 1005192230485