Пересічне з 1950 х по 2013 роки Пересічна селище в Україні у Солоницівській громаді Харківського району Харківської обла

50°01′54″ пн. ш. 35°58′26″ сх. д. / 50.03167° пн. ш. 35.97389° сх. д.Координати: 50°01′54″ пн. ш. 35°58′26″ сх. д. / 50.03167° пн. ш. 35.97389° сх. д.

Висота над рівнем моря

115 м

Водойма

р. Уди

Відстань

Найближча залізнична станція:

Пересічна

До райцентру:

- фізична:

15 км

- залізницею:

36 км

- автошляхами:

18 км

Селищна влада

Карта

Пересічне

Пересічне

Пересічне

Пересічне у Вікісховищі

Географічне розташування

Селище міського типу Пересічне знаходиться за 20 км від Харкова на лівому березі річки Уди, вище за течією примикає до селища Південне, нижче за течією на відстані 1 км — смт Солоницівка, за 2 км — колишнє смт Гаврилівка, на протилежному березі — селище Курортне та колишнє село Баси, у селищі три залізничні станції — Пересічна, , Курортна. Через селище проходить автомобільна дорога Т 2106 Харків — Суми.

Історичні відомості

У XVIII столітті Пересічне було сотенним містечком (центром Пересічанської сотні) Харківського слобідського козацького полку; на сотницькій посаді тут перебували представники старшинського роду Головацьких. З 1765 р. Пересічне — казенна слобода Вільшанського комісарства, з 1779 р. — Харківського повіту Харківського намісництва. Станом на 1779 рік у слободі налічувалося 707 мешканців (703 «військові обивателі» і 4 «власницькі піддані»).

За даними на 1864 рік у казенному селі, центрі Пересічнянської волості Харківського повіту, мешкало 1875 осіб (933 чоловічої статі та 942 — жіночої), налічувалось 280 дворових господарств, існувала православна церква, відбувались базари.

Станом на 1914 рік кількість мешканців зросла до 5400 осіб.

Селище постраждало внаслідок геноциду українського народу, проведеного урядом СССР в 1932—1933 роках, кількість встановлених жертв — 350 людей.

З 1950-х років уживалася назва Пересічна.

Сучасний стан

Селище міського типу Пересічне є центром Пересічанської селищної ради, до складу якої входять також селища Березівське та Курортне. У селищі мешкають 7286 громадян (2013). Функціонують загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів, 2 дитячих дошкільних заклади, амбулаторія загальної практики сімейної медицини, 2 лікувально-оздоровчі заклади та 3 аптеки, будинок культури, історико-краєзнавчий музей, бібліотека, 7 промислових підприємств та 3 фермерські господарства, будинок побуту, 4 АЗС, відділення поштового зв'язку, розгалужена мережа побутового обслуговування мешканців.

16 квітня 2013 року рішенням Верховної Ради України селищу повернено історичну назву Пересічне.

Населення

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними :

Мова	Кількість	Відсоток
українська	6742	93.95%
російська	390	5.44%
ромська	22	0.31%
вірменська	12	0.17%
білоруська	2	0.03%
інші/не вказали	8	0.10%
Усього	7176	100%

Пам'ятки

Церква Архангела Михаїла, 1821 року
Історико-краєзнавчий музей
Пам'ятник Т. Г. Шевченко
Пам'ятник чорнобильцям
Братська могила радянських воїнів
Пам'ятник воїнам-інтернаціоналістам

Персоналії

Уродженці села:

Колодій Сергій Володимирович (1981—2014) — капітан Збройних сил України, командир роти механізованого батальйону 93 ОМБр, учасник російсько-української війни, позивний «Рубіж». Герой України (посмертно). Один із «кіборгів».
Пакало Олексій Іванович (1984—2014) — сержант ЗСУ, учасник російсько-української війни, лицар ордена «За мужність»
Кудайназар Саіпов (1979—2014) — солдат ЗСУ, учасник російсько-української війни, лицар ордена «За мужність»;
Петро Коваленко (1909—1943) — Герой Радянського Союзу.

Також

Перелік населених пунктів, що постраждали від Голодомору 1932-1933, Харківська область

Примітки

Пересічне
Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2017 року (PDF(zip))
Харьковская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1864 года, томъ XLVI. Изданъ Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства Внутренних Дѣлъ. СанктПетербургъ. 1869 — XCVI + 209 с.(рос. дореф.)
Харьковскій календарь на 1914 годѣ. Изданіе Харьковскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Харьковъ. Типографія Губернскаго Правленія. 1914. VI+86+84+86+26+116+140+44 с.(рос. дореф.)
(PDF). Архів оригіналу (PDF) за 23 лютого 2014. Процитовано 25 листопада 2015.
Постанова Верховної Ради України від 16 квітня 2013 року № 187-VII «Про перейменування селища міського типу Пересічна Дергачівського району Харківської області»
Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних

Посилання

Історія міст та сіл Української РСР (рос.)^{[недоступне посилання з квітня 2019]}
Облікова картка смт. Пересічна^{[недоступне посилання з квітня 2019]}
Прогноз погоди в смт. Пересічна
Пояснювальна записка до проекту Постанови про перейменування селища міського типу Пересічна Дергачівського району Харківської області

Це незавершена стаття про Харківську область.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] Пересічне

[2] Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2017 року (PDF(zip))

[3] Харьковская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1864 года, томъ XLVI. Изданъ Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства Внутренних Дѣлъ. СанктПетербургъ. 1869 — XCVI + 209 с.(рос. дореф.)

[4] Харьковскій календарь на 1914 годѣ. Изданіе Харьковскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Харьковъ. Типографія Губернскаго Правленія. 1914. VI+86+84+86+26+116+140+44 с.(рос. дореф.)

[5] (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 23 лютого 2014. Процитовано 25 листопада 2015.

[6] Постанова Верховної Ради України від 16 квітня 2013 року № 187-VII «Про перейменування селища міського типу Пересічна Дергачівського району Харківської області»

[ukr-socialdata-mova-2001-7] Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних