Вєра Хитілова (чеськ. Věra Chytilová) (нар. 2 лютого 1929, Острава — пом. 12 березня 2014, Прага) — піонер чеського кінематографу кінорежисер, авангардист, викладач . Її фільми були заборонені урядом Чехословаччини в 1960-х. Найвідоміша завдяки фільмові чеської нової хвилі «Стокротки».
Віра Хитілова | ||
---|---|---|
чеськ. Věra Chytilová | ||
Дата народження | 2 лютого 1929[1][2][…] | |
Місце народження | d, Острава, Чехія[4] | |
Дата смерті | 12 березня 2014[1][2][…] (85 років) | |
Місце смерті | Прага, Чехія[1][5][…] | |
Громадянство | Чехія Чехословаччина[6] | |
Професія | кінорежисерка, сценаристка, педагог, режисерка | |
Alma mater | Празька академія виконавських мистецтв і d[7] | |
Діти | d | |
IMDb | ID 0161615 | |
Нагороди та премії | ||
Віра Хитілова у Вікісховищі |
Біографія
Раннє життя і освіта
Вєра народилася у Чехословацькій республіці, у місті Острава, у строгій католицькій сім'ї, вивчала архітектуру і філософію у Брно, а потім працювала манекенницею де і познайомилася зі своїм першим чоловіком. У 1951 році вона знялася у маленькій ролі у фільмі «Пекар імператора — імператор пекаря».
У 1954 вона почала працювати помічницею режисера («дівчиною з хлопавкою», за її власними словами) у Barrandov Studio, а в 27 років поступила на факультет Кіно і Телебачення Празької академії виконавських мистецтв де вчилася під керівництвом Отакара Ваври. Закінчивши академію з відзнакою, Хитілова повернулася на Barrandov.
Творчість
Ще під час навчання в академії, у 1960 році Хитілова зняла пару десятихвилинних короткометражних стрічок: «Зелена вулиця» і «Кошеня Ка». Випускною роботою стала стрічка «Стеля», а наступного року вона зняла 43-хвилинний фільм про робітниць текстильної фабрики «Мішок бліх». На ранню творчість режисерки вплинули фільми Рене і Антоніоні, а також жанр [en]
Повнометражним дебютом стала стрічка «Дещо зовсім інше» 1963 року, а у 1966 році режисерка створила свій найбільш відомий фільм «Стокротки». «Стокротки» є найбільш відомим феміністичним фільмом чехословацької нової хвилі та одним з найбільш визначних чеських фільмів загалом на думку багатьох критиків.
Фільм був заборонений Національною Асамблеєю до показу у Чехословаччині. Однією з формальних претензій до стрічки стало «розкидання їжею, у той час як наші фермери докладають значних зусиль для вирішення проблем сільського господарства» — у фільмі дійсно є сцени де героїні ходять бо бенкетному столу, розкидуючи страви ногами. Не зважаючи на заборону, у 1969 році фільм переміг на гран-прі Союзу кінокритиків Бельгії.
Після придушення Празької весни, на відміну від багатьох режисерів «нової хвилі», таких як Мілош Форман, які покинули країну, Хитілова залишилася в Чехословаччині. Вона встигла доробити ще один фільм, «Ми їмо плоди райських дерев» у 1969 році, але після цього вона була негласно відсторонена від роботи: її сценарії приймалися на розгляд, проте відкладалися «на полицю» і не допускалися до екранізації. Також її не випускали на міжнародні фестивалі, навіть ті де показували її фільми. У 1975 році режисерка написала відкритого листа до президента Чехословаччини Ґустава Гусака де звернула увагу на ці перешкоджання, окремо зауваживши що такі завади особливо недоречні, враховуючи що 1975 рік був оголошений ООН [en]. Це дало результат, і у 1977 році режисерка змогла зняти свій наступний фільм, «Гра в яблуко».
Пізніші фільми Хитілової були зняті у більш реалістичній манері ніж буфонадні «Стокротки», проте також були сповнені сарказмом і висміюванням тодішніх проблем суспільства — не зважаючи на це, багатьом з них вдавалося прослизнути повз цензуру і потрапити на екрани. Також, феміністична проблематика лишалася одним з важливих мотивів її творчості.
Хитілова переважно сама писала сценарії для своїх фільмів, проте у трьох фільмах («Стокротки», «Ми їмо плоди райських дерев» і «Післяобідній відпочинок Фавна») співпрацювала з чеською сценаристкою [en]. У цих фільмах Крумбачова займалася окрім сценарію і дизайном костюмів. Їй же присвячений фільм 2005 року «В пошуках Естер». Сценарії для фільмів «Шут і королева», «Вигнання з раю» і «Спадщина, або блін, хлопці, гутентаг» написані у співавторстві з Болеком Поливкою.
Фільм «Копитом сюди, копитом туди» 1988 року був, ймовірно, першим чеським фільмом у якому відкрито згадується (СНІД).
Режисерка продовжувала активно працювати і після повалення комуністичної влади, і загалом створила майже 20 фільмів.
У 1989 вона повернулася до FAMU, вже як викладач, у 2003 стала професоркою а у 2005 — головою режисерського факультету, де і працювала до 2012.
Останнім ігровим фільмом режисерки стала чорна комедія «Приємні моменти без гарантії» 2006 року.
Останньою її відеороботою був короткий ролик, знятий у 2008 році для фестивалю у Карлових Варах.
Особисте життя
Першим чоловіком Хитілової був фотограф [cs].
Другим чоловіком став кінооператор і актор [cs], з яким вони познайомились під час навчання і з яким вона знімала фільми «Стокротки» і «Ми їмо плоди райських дерев». Подружжя завело двох дітей, які також працюють у сфері кіно: донька Тереза Кучерова — акторка і дизайнер костюмів, а син Стефан Кучера — оператор. Ярослав Кучера помер у 1991 році у Празі.
Політична діяльність
У 1996 році Хитілова подавалася на вибори в сенат Чехії від округу Злін як безпартійний кандидат за соціал-демократичну партію, але не перемогла.
У 2006 році вона також висувалася на виборах, від Партії Рівних Можливостей (Strana Rovnost Šancí), але також не потрапила в сенат. Також, у 2007 році вона зняла документальний телевізійний фільм, де жінки-члени цієї партії, розповідають про проблеми, з якими вони стикаються в житті.
В 2007 році Хитілова підписала відкритий лист з проханням до президента і парламенту провести референдум щодо встановлення у Чехії радіолокаційної бази США
Фільмографія
- 2006 : Неспокійні особи / (Potížistky, короткометражний)
- 2006 : / (Hezké chvilky bez záruky)
- 2005 : / (Pátrání po Ester)
- 2003 : / (Trója v proměnách času)
- 2001 : / (Vyhnání z ráje)
- 2000 : / (Vzlety a pády)
- 1998 : / (Pasti, pasti, pasticky)
- 1992 : Спадщина, або блін, хлопці, гутентаг / (Dědictví aneb Kurvahošigutntág)
- 1992 : Рай сердця / (Ráj srdce, короткометражний)
- 1991 : / (Mí Prazané mi rozumeji)
- 1990 : / (T.G.M. – osvoboditel)
- 1989 : / (Kopytem sem, kopytem tam)
- 1988 : / (Sasek a královna)
- 1987 : / (Vlci bouda)
- 1984 : / (Praha - neklidné srdce Evropy)
- 1983 : / (Faunovo velmi pozdní odpoledne)
- 1982 : / (Chytilova Versus Forman)
- 1982 : / (Kalamita)
- 1980 : / (Panelstory aneb Jak se rodí sídliste)
- 1978 : Час неспинний / (Cas je neúprosný, короткометражний)
- 1977 : / (Hra o jablko)
- 1970 : / (Ovoce stromu rajskych jime)
- 1966 : Стокротки / (Sedmikrásky)
- 1965 : Перлинки на дні, фрагмент “Автоматичне світло"/ (Perlicky na dne)
- 1963 : / (O necem jiném)
- 1962 : Стеля / (Strop, короткометражний)
- 1962 : Мішок бліх]] / (Pytel blech, короткометражний)
- 1961 : Журнал ФАМУ — перший випуск, фрагмент “Рими" / (Zurnal FAMU - První obcasník, короткометражний)
- 1960 : Зелена вулиця / (Zelená ulice, короткометражний)
- 1960 : Кошеня — пан Ка / (Kocicina - Pan Ká, короткометражний)
Також, Хитілова зняла кілька епізодів для серіалів:
- 2006 : Тато як мама / (Táta jako máma)
- 2004 : 12 хоробрих / (12 odvázných)
- 2001–2002 : Ген: галерея еліти нації / (Gen: Galerie elity národa)
- 1997 : Як справи… / (Jak se zije...)
- 1983 : Культурні столиці Європи / (Capitali culturali d'Europa)
- 1971 : Приятелі / (Kamarádi)
Нагороди
- Про щось зовсім інше, Міжнародний кінофестиваль Мангайм — Гайдельберг (1963), головний приз
- Ми їмо плоди райських дерев: Міжнародний кінофестиваль у Чикаго (1970), спеціальний приз жюрі
- Історія панельного будинку: [en] (1990), Золотий рибалочка, один з 12 переможців
- Спадщина, або блін, хлопці, гутентаг: Пльзенський кінофестиваль (1993), Приз глядацьких симпатій
- Пастки, пастки, пасточки: Венеційський кінофестиваль (1998), приз Ельвіри Нотарі
- Міжнародний кінофестиваль у Карлових Варах (2000), Спеціальний приз за видатний внесок у світовий кінематограф
- Чеський лев, Artistic Achievement Award, 2001
- Злети і падіння: [en] (2001), Кращий документальний фільм
Примітки
- Deutsche Nationalbibliothek Record #12807759X // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- SNAC — 2010.
- Encyklopedie dějin města Ostrava — 2018.
- Czech National Authority Database
- Evidence zájmových osob StB
- Vědecká knihovna v Olomouci REGO
- Vera Chytilová obituary(англ.)
- Věra Chytilová(англ.)
- (англ.)
- Století českého filmu. Vybíráme kanonická díla moderní české státnosti
- PERFECT CHAOS: VERA CHYTILOVÁ’S SEDMIKRÁSKY (DAISIES)(англ.)
- Grand Prix de l'UCC(англ.)
- The Velvet and the Worms: Ester Krumbachová’s Unsung Legacy(англ.)
- Tainted Horseplay (англ.)
- Věra Chytilová passes away(англ.)
- Věra Chytilová for 43rd Karlovy Vary IFF
- Jaroslav Kucera (англ.)
- Volby do Senátu v roce 1996(чес.)
- Irena Ondrová (aktuální k 23.2.1997)(чес.)
- Volby do Senátu v roce 2006(чес.)
- Chytilová v. Jankulovski(чес.)
- Osobnosti žádají referendum o radaru(чес.)
- Věra Chytilová(англ.)
- Mannheim-Heidelberg International Filmfestival 1963(англ.)
- Chicago International Film Festival 1970(англ.)
- Pilsen Film Festival 1990(англ.)
- Pilsen Film Festival 1993(англ.)
- Venice Film Festival 1998(англ.)
- Karlovy Vary International Film Festival 2000
- Czech Lions 2001(англ.)
- Czech Critics Awards 2001(англ.)
Посилання
Це незавершена стаття про кінематографіста чи кінематографістку. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Vyera Hitilova chesk Vera Chytilova nar 2 lyutogo 1929 19290202 Ostrava pom 12 bereznya 2014 Praga pioner cheskogo kinematografu kinorezhiser avangardist vikladach Yiyi filmi buli zaboroneni uryadom Chehoslovachchini v 1960 h Najvidomisha zavdyaki filmovi cheskoyi novoyi hvili Stokrotki Vira Hitilovachesk Vera ChytilovaData narodzhennya2 lyutogo 1929 1929 02 02 1 2 Misce narodzhennyad Ostrava Chehiya 4 Data smerti12 bereznya 2014 2014 03 12 1 2 85 rokiv Misce smertiPraga Chehiya 1 5 Gromadyanstvo Chehiya Chehoslovachchina 6 Profesiyakinorezhiserka scenaristka pedagog rezhiserkaAlma materPrazka akademiya vikonavskih mistectv i d 7 DitidIMDbID 0161615Nagorodi ta premiyiMedal Za zaslugi I stupenyaVira Hitilova u VikishovishiBiografiyaRannye zhittya i osvita Vyera narodilasya u Chehoslovackij respublici u misti Ostrava u strogij katolickij sim yi vivchala arhitekturu i filosofiyu u Brno a potim pracyuvala manekenniceyu de i poznajomilasya zi svoyim pershim cholovikom U 1951 roci vona znyalasya u malenkij roli u filmi Pekar imperatora imperator pekarya U 1954 vona pochala pracyuvati pomichniceyu rezhisera divchinoyu z hlopavkoyu za yiyi vlasnimi slovami u Barrandov Studio a v 27 rokiv postupila na fakultet Kino i Telebachennya Prazkoyi akademiyi vikonavskih mistectv de vchilasya pid kerivnictvom Otakara Vavri Zakinchivshi akademiyu z vidznakoyu Hitilova povernulasya na Barrandov Tvorchist She pid chas navchannya v akademiyi u 1960 roci Hitilova znyala paru desyatihvilinnih korotkometrazhnih strichok Zelena vulicya i Koshenya Ka Vipusknoyu robotoyu stala strichka Stelya a nastupnogo roku vona znyala 43 hvilinnij film pro robitnic tekstilnoyi fabriki Mishok blih Na rannyu tvorchist rezhiserki vplinuli filmi Rene i Antonioni a takozh zhanr en Povnometrazhnim debyutom stala strichka Desho zovsim inshe 1963 roku a u 1966 roci rezhiserka stvorila svij najbilsh vidomij film Stokrotki Stokrotki ye najbilsh vidomim feministichnim filmom chehoslovackoyi novoyi hvili ta odnim z najbilsh viznachnih cheskih filmiv zagalom na dumku bagatoh kritikiv Kadr z filmu Stokrotki Film buv zaboronenij Nacionalnoyu Asambleyeyu do pokazu u Chehoslovachchini Odniyeyu z formalnih pretenzij do strichki stalo rozkidannya yizheyu u toj chas yak nashi fermeri dokladayut znachnih zusil dlya virishennya problem silskogo gospodarstva u filmi dijsno ye sceni de geroyini hodyat bo benketnomu stolu rozkiduyuchi stravi nogami Ne zvazhayuchi na zaboronu u 1969 roci film peremig na gran pri Soyuzu kinokritikiv Belgiyi Pislya pridushennya Prazkoyi vesni na vidminu vid bagatoh rezhiseriv novoyi hvili takih yak Milosh Forman yaki pokinuli krayinu Hitilova zalishilasya v Chehoslovachchini Vona vstigla dorobiti she odin film Mi yimo plodi rajskih derev u 1969 roci ale pislya cogo vona bula neglasno vidstoronena vid roboti yiyi scenariyi prijmalisya na rozglyad prote vidkladalisya na policyu i ne dopuskalisya do ekranizaciyi Takozh yiyi ne vipuskali na mizhnarodni festivali navit ti de pokazuvali yiyi filmi U 1975 roci rezhiserka napisala vidkritogo lista do prezidenta Chehoslovachchini Gustava Gusaka de zvernula uvagu na ci pereshkodzhannya okremo zauvazhivshi sho taki zavadi osoblivo nedorechni vrahovuyuchi sho 1975 rik buv ogoloshenij OON en Ce dalo rezultat i u 1977 roci rezhiserka zmogla znyati svij nastupnij film Gra v yabluko Piznishi filmi Hitilovoyi buli znyati u bilsh realistichnij maneri nizh bufonadni Stokrotki prote takozh buli spovneni sarkazmom i vismiyuvannyam todishnih problem suspilstva ne zvazhayuchi na ce bagatom z nih vdavalosya prosliznuti povz cenzuru i potrapiti na ekrani Takozh feministichna problematika lishalasya odnim z vazhlivih motiviv yiyi tvorchosti Hitilova perevazhno sama pisala scenariyi dlya svoyih filmiv prote u troh filmah Stokrotki Mi yimo plodi rajskih derev i Pislyaobidnij vidpochinok Favna spivpracyuvala z cheskoyu scenaristkoyu en U cih filmah Krumbachova zajmalasya okrim scenariyu i dizajnom kostyumiv Yij zhe prisvyachenij film 2005 roku V poshukah Ester Scenariyi dlya filmiv Shut i koroleva Vignannya z rayu i Spadshina abo blin hlopci gutentag napisani u spivavtorstvi z Bolekom Polivkoyu Film Kopitom syudi kopitom tudi 1988 roku buv jmovirno pershim cheskim filmom u yakomu vidkrito zgaduyetsya SNID Rezhiserka prodovzhuvala aktivno pracyuvati i pislya povalennya komunistichnoyi vladi i zagalom stvorila majzhe 20 filmiv U 1989 vona povernulasya do FAMU vzhe yak vikladach u 2003 stala profesorkoyu a u 2005 golovoyu rezhiserskogo fakultetu de i pracyuvala do 2012 Ostannim igrovim filmom rezhiserki stala chorna komediya Priyemni momenti bez garantiyi 2006 roku Ostannoyu yiyi videorobotoyu buv korotkij rolik znyatij u 2008 roci dlya festivalyu u Karlovih Varah Osobiste zhittya Pershim cholovikom Hitilovoyi buv fotograf cs Drugim cholovikom stav kinooperator i aktor cs z yakim voni poznajomilis pid chas navchannya i z yakim vona znimala filmi Stokrotki i Mi yimo plodi rajskih derev Podruzhzhya zavelo dvoh ditej yaki takozh pracyuyut u sferi kino donka Tereza Kucherova aktorka i dizajner kostyumiv a sin Stefan Kuchera operator Yaroslav Kuchera pomer u 1991 roci u Prazi Politichna diyalnist U 1996 roci Hitilova podavalasya na vibori v senat Chehiyi vid okrugu Zlin yak bezpartijnij kandidat za social demokratichnu partiyu ale ne peremogla U 2006 roci vona takozh visuvalasya na viborah vid Partiyi Rivnih Mozhlivostej Strana Rovnost Sanci ale takozh ne potrapila v senat Takozh u 2007 roci vona znyala dokumentalnij televizijnij film de zhinki chleni ciyeyi partiyi rozpovidayut pro problemi z yakimi voni stikayutsya v zhitti V 2007 roci Hitilova pidpisala vidkritij list z prohannyam do prezidenta i parlamentu provesti referendum shodo vstanovlennya u Chehiyi radiolokacijnoyi bazi SShAFilmografiya2006 Nespokijni osobi Potizistky korotkometrazhnij 2006 Hezke chvilky bez zaruky 2005 Patrani po Ester 2003 Troja v promenach casu 2001 Vyhnani z raje 2000 Vzlety a pady 1998 Pasti pasti pasticky 1992 Spadshina abo blin hlopci gutentag Dedictvi aneb Kurvahosigutntag 1992 Raj serdcya Raj srdce korotkometrazhnij 1991 Mi Prazane mi rozumeji 1990 T G M osvoboditel 1989 Kopytem sem kopytem tam 1988 Sasek a kralovna 1987 Vlci bouda 1984 Praha neklidne srdce Evropy 1983 Faunovo velmi pozdni odpoledne 1982 Chytilova Versus Forman 1982 Kalamita 1980 Panelstory aneb Jak se rodi sidliste 1978 Chas nespinnij Cas je neuprosny korotkometrazhnij 1977 Hra o jablko 1970 Ovoce stromu rajskych jime 1966 Stokrotki Sedmikrasky 1965 Perlinki na dni fragment Avtomatichne svitlo Perlicky na dne 1963 O necem jinem 1962 Stelya Strop korotkometrazhnij 1962 Mishok blih Pytel blech korotkometrazhnij 1961 Zhurnal FAMU pershij vipusk fragment Rimi Zurnal FAMU Prvni obcasnik korotkometrazhnij 1960 Zelena vulicya Zelena ulice korotkometrazhnij 1960 Koshenya pan Ka Kocicina Pan Ka korotkometrazhnij Takozh Hitilova znyala kilka epizodiv dlya serialiv 2006 Tato yak mama Tata jako mama 2004 12 horobrih 12 odvaznych 2001 2002 Gen galereya eliti naciyi Gen Galerie elity naroda 1997 Yak spravi Jak se zije 1983 Kulturni stolici Yevropi Capitali culturali d Europa 1971 Priyateli Kamaradi Nagorodi Pro shos zovsim inshe Mizhnarodnij kinofestival Mangajm Gajdelberg 1963 golovnij priz Mi yimo plodi rajskih derev Mizhnarodnij kinofestival u Chikago 1970 specialnij priz zhyuri Istoriya panelnogo budinku en 1990 Zolotij ribalochka odin z 12 peremozhciv Spadshina abo blin hlopci gutentag Plzenskij kinofestival 1993 Priz glyadackih simpatij Pastki pastki pastochki Venecijskij kinofestival 1998 priz Elviri Notari Mizhnarodnij kinofestival u Karlovih Varah 2000 Specialnij priz za vidatnij vnesok u svitovij kinematograf Cheskij lev Artistic Achievement Award 2001 Zleti i padinnya en 2001 Krashij dokumentalnij filmPrimitkiDeutsche Nationalbibliothek Record 12807759X Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 SNAC 2010 d Track Q29861311 Encyklopedie dejin mesta Ostrava 2018 d Track Q105721987 Czech National Authority Database d Track Q13550863 Evidence zajmovych osob StB d Track Q104900509 Vedecka knihovna v Olomouci REGO d Track Q12342237d Track Q125023568 Vera Chytilova obituary angl Vera Chytilova angl angl Stoleti ceskeho filmu Vybirame kanonicka dila moderni ceske statnosti PERFECT CHAOS VERA CHYTILOVA S SEDMIKRASKY DAISIES angl Grand Prix de l UCC angl The Velvet and the Worms Ester Krumbachova s Unsung Legacy angl Tainted Horseplay angl Vera Chytilova passes away angl Vera Chytilova for 43rd Karlovy Vary IFF Jaroslav Kucera angl Volby do Senatu v roce 1996 ches Irena Ondrova aktualni k 23 2 1997 ches Volby do Senatu v roce 2006 ches Chytilova v Jankulovski ches Osobnosti zadaji referendum o radaru ches Vera Chytilova angl Mannheim Heidelberg International Filmfestival 1963 angl Chicago International Film Festival 1970 angl Pilsen Film Festival 1990 angl Pilsen Film Festival 1993 angl Venice Film Festival 1998 angl Karlovy Vary International Film Festival 2000 Czech Lions 2001 angl Czech Critics Awards 2001 angl PosilannyaCe nezavershena stattya pro kinematografista chi kinematografistku Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi