Маріо Бенедетті (ісп. Mario Benedetti, повне ім'я Маріо Орландо Ґамлет Гарді Брено Бенедетті Фаруджа; 14 вересня 1920, Пасо-де-лос-Торос, Такуарембо — 17 травня 2009, Монтевідео) — уругвайський журналіст, поет і письменник, драматург, літературознавець.
Маріо Бенедетті | ||||
---|---|---|---|---|
ісп. Mario Orlando Hardy Hamlet Brenno Benedetti Farrugia | ||||
Ім'я при народженні | ісп. Mario Orlando Hardy Hamlet Brenno Benedetti Farrugia | |||
Псевдонім | Damocles[1] і Mario Benedetti | |||
Народився | 14 вересня 1920[2][3][…] Пасо-де-лос-Торос, Такуарембо, Уругвай | |||
Помер | 17 травня 2009[2][3][…] (88 років) Монтевідео, Уругвай[2] ·бронхіальна астма | |||
Поховання | d | |||
Країна | Уругвай[5][6] | |||
Діяльність | письменник, журналіст, поет, драматург, політик, прозаїк-романіст | |||
Мова творів | іспанська | |||
Роки активності | 1943 — 2009 | |||
Жанр | роман, оповідання, поезія, d і есей | |||
Magnum opus | d | |||
Партія | Широкий фронт | |||
Нагороди | ||||
| ||||
Маріо Бенедетті у Вікісховищі | ||||
Висловлювання у Вікіцитатах | ||||
Життєпис
Бенедетті народився в сім'ї італійських емігрантів Брено Бенедетті і Матильди Фаруджиа. У віці чотирьох років він разом з батьками переїхав до Монтевідео, де зосередилася чи не третина населення Уругваю. Його батько володів невеликою аптекою, сім'я жила бідно, нерідко бідувала.
З 1928 по 1933 Маріо відвідував Німецьку школу в Монтевідео, а потім ще рік — ліцей «Міранда». У 1935 він був змушений покинути школу через фінансові причини.
З 14 років Бенедетті довелося підробляти на фірмі, що виробляє запасні частини для автомобілів.
У 1938–1941 він жив у Буенос-Айресі в Аргентині, де працював стенографом в маленькому видавництві. Згодом Бенедетті пройшов через безліч різноманітних установ, контор, які і стали його життєвою школою.
У 1945 він повернувся до Монтевідео і пішов на роботу до редакції щотижневої газети «Марча», де пропрацював аж до 1974, коли газета була закрита під тиском уряду Хуана Марії Бордаберрі.
З 1954 Бенедетті очолював літературний відділ редакції.
Одночасно він керував і літературною газетою «Маргіналія» (Marginalia) (1948–1949), потім в 1949 став членом редколегії літературного журналу «Нумеро» (Número), одного з найвідоміших журналів Уругваю.
У 1964 він працював театральним критиком і відповідальним за сторінку, присвячену літературі, в щоденній газеті «Ла Маньана» (La mañana). Маріо писав рецензії на кінофільми в «Ла Трибуна Популар» (La tribuna popular) і співпрацював з гумористичним журналом «Пелодуро» (Peloduro).
Писати почав рано, хлопчиком склав пригодницький роман, потім почав писати вірші. Його перша книга була опублікована в 1945, але широку популярність йому приніс роман «Перепочинок», надрукований в 1960.
У 1946 Маріо Бенедетті одружився з Лус Лопес Алеґре. Після державного перевороту 1973 вона залишилася в Уругваї, піклуючись про своїх батьків, тому подружжя протягом десяти років не бачилося.
У 1966 Бенедетті був членом журі премії, що присуджується кубинським інститутом культури Будинок Америк, де він познайомився з Рубеном Даріо.
У 1967 Маріо взяв участь у Другому конгресі письменників Латинської Америки. У тому ж році він став членом ради директорів Будинку Америк, заснувавши і очоливши центр дослідження літератури, пропрацювавши там до 1971.
В кінці 1960-х — на початку 1970-х Маріо Бенедетті вів активне громадсько-політичне життя.
У 1971 він став директором відділу іспано-американської літератури філософського факультету Республіканського університету (Universidad de la República) в Монтевідео.
У тому ж році Бенедетті на той час зайняв активну позицію проти підписаного в 1948 в Ріо-де-Жанейро Міжамериканського військового договору, спільно з членами руху національного визволення Тупамарос заснував «Рух 26 березня», що стало частиною лівої коаліції «Широкого фронту».
Після військового путчу в 1973 Маріо втратив свою посаду в університеті і був змушений покинути Уругвай на довгих дванадцять років. Спочатку він перебрався до Буенос-Айреса, а потім в 1976, на Кубу. У 1980 він переїхав до Пальма-де-Майорки. Двома роками пізніше Маріо почав працювати в тижневику «El País», а з 1983 жив у Мадриді.
У березні 1983 Бенедетті повернувся до Уругваю. З моменту повернення починається новий етап його творчості. Маріо очолив редакцію журналу «Brecha», який став наступником «Marcha».
В аргентинському художньому фільмі Елісео Суб'єли «Темна сторона серця» (El lado oscuro del corazón), що вийшов на екрани в 1992, показане життя уругвайського поета в Буенос-Айресі в супроводі віршів Маріо Бенедетті, Оліверіо Гірондо і Хуана Гельмана. Фільм також показали на Берлінському кінофестивалі, що зробило Бенедетті відомим широкому загалу.
Бенедетті постійно жив частину часу в Монтевідео, а частину — в Мадриді.
26 січня 2006 Маріо Бенедетті приєднався до таких відомих особистостей, як Габріель Гарсія Маркес, Ернесто Сабато, Тьяго де Мельо, Едуардо Галеано, Карлос Монсівайс, Пабло Армандо Фернандес, Хорхе Енріке Адоум, Пабло Міланес, Луїс Рафаель Санчес, Майра Монтеро і Ана Лідія Вега, що вимагали незалежності для Пуерто-Рико.
У 2006 від хвороби Альцгеймера померла дружина Бенедетті — Лус Лопес. Це сильно підірвало здоров'я Маріо. Він часто читав свої твори публіці, сидячи на сцені в кріслі-гойдалці. Його виступи супроводжував гітарний акомпанемент.
Остання книга Маріо — поетична збірка «Testigo de uno mismo» — була опублікована в 2008.
Маріо Бенедетті помер на 89-му році життя, 17 травня 2009 у своєму будинку в Монтевідео.
Більшу частину своєї бібліотеки в Мадриді він передав дослідному інституту університету Аліканте.
Нагороди
У 1949–1958 Бенедетті неодноразово отримував премію уругвайського міністерства освіти, від якої він потім відмовився через упередженість її присудження щодо деяких письменників.
У 1982 Державна рада Куби вручила йому орден Фелікса Варела, а в 1989 — медаль Аїді Сантамаріа.
У 1986 за свою літературну творчість Маріо відначено болгарською премією імені Христо Ботева. У 1987 організація із захисту прав людини «Міжнародна амністія» в Брюсселі вручила йому премію «Золоте полум'я» за роман «Весна з відколотим кутом» (Primavera con una esquina rota), перекладений згодом дев'ятнадцятьма мовами світу.
Екранізація роману Бенедетті «Перепочинок» (La tregua) аргентинського режисера Серхіо Ренана (Sergio Renán) була номінована на Премію «Оскар» за кращий фільм іноземною мовою 1975 року, а також здобула премію «Амаркорд» від Федеріко Фелліні.
У 1999 Маріо була присуджена Премія королеви Софії з ібероамериканської поезії, а в 2000 — Міжамериканська премія імені Хосе Марті.
У 2004 Бенедетті здобув премію міжнародного етнічного фестивалю «Етносур» в Алькала-ла-Реаль, провінція Хаен, Іспанія).
7 червня 2005 Міжнародний університет імені Менендес-і-Пелайо в Сантандері нагородив його міжнародною премією Менендес-і-Пелайо в розмірі 48 000 євро.
18 грудня 2007 Бенедетті був вручений Орден Франсіско Міранди першого класу, найвища нагорода Венесуели за видатні заслуги в культурі.
30 листопада 1996 Бенедетті здобув премію імені Хуана Хосе Моросолі в галузі літератури.
Він став почесним доктором університету Республіки в Уругваї, університетів Аліканте і Гавани, почесним членом національної Академії літератури в Монтевідео.
Твори
Маріо Бенедетті написав понад 60 романів, сотні віршів, коротких оповідань і п'єс.
Лірика
- 1945: La víspera indeleble — перша опублікована книга
- 1956: Poemas de oficina
- 1963: Додати Inventario, Poesía 1950-1958, Poemas del hoyporhoy
- 1977: La casa y el ladrillo
- 1981: Viento del exilio
- 1986: Preguntas al azar
- 1988: Yesterday y mañana
- 1991: Las soledades de Babel
- 1994: Inventario dos (1985 — 1994)
- 1995: Додати The Exercise of Discretion: Oblivion Is Full of Memory
- 1996: El amor, las mujeres y la vida. Poemas de amor.
- 1997: Додати La vida ese paréntesis
- 2002: Додати Insomnios y Duermevelas,
- 2004: Додати Defensa propia,
- Little Stones At My Window,
- Poemas de otros
- Noción de Patria
- Sólo mientras tanto
- Quemar las naves
- A ras de sueño
- Letras de emergencia
- 2008: Додати Testigo de uno mismo — Свідок самого себе
Розповіді
- 1977: La vecina orilla — Близький берег
- 1960: Montevideanos — Монтевідеанци (збірник)
- Aquí se respira bien — Тут дихається легко
- Los pocillos — Кавові чашечки
- Acaso irreparable — Бути може, непоправно
- Escrito en Überlingen
- El reino de los cielos
- Miss Amnesia — Міс Забуття
- Una carta de amor
- La noche de los feos — Ніч виродків
- La sirena viuda
- El buzón del tiempo і інші.
Есе
- 1960: El país de la cola de paja
- La Colección
Романи
- 1953: Quién de Nosotros
- 1960: La tregua — Перепочинок, ліг в основу однойменного фільму 1974 року
- 1965: Gracias por el fuego — Дякую за вогник, ліг в основу однойменного фільму 1984 року
- 1971: Додати El cumpleaños de Juan Ángel
- 1982: Primavera con una esquina rota — Весна з відколотий кутом
- 1982: Vientos del exilio
- 1984: Geografías
- 1991: Las soledades de Babel
- 1993: La borra del café
- 1996: Andamios
- 2003: Додати El porvenir de mi pasado
П'єси
Екранізації
Екранізація роману Бенедетті «Перепочинок» (La tregua) аргентинського режисера Серхіо Ренана (Sergio Renán) була номінована на Премію «Оскар» за кращий фільм іноземною мовою 1975 року народження, а також здобула премію «Амаркорд» від Федеріко Фелліні.
Примітки
- Czech National Authority Database
- Deutsche Nationalbibliothek Record #118508873 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- SNAC — 2010.
- Віртуальна бібліотека імені Мігеля де Сервантеса — 1999.
- Authority file of the National Library of Uruguay
- BeWeB
Посилання
- Вірші Маріо Бенедетті [ 20 листопада 2008 у Wayback Machine.]
- Маріо Бенедетті. «Розправа» з «верховним» «патріархом» (1978)
- NO TE SALVES — MARIO BENEDETTI — CORAZON CORAZA [ 21 січня 2021 у Wayback Machine.]
- Conciliar el sueño [ 22 січня 2021 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Mario Benedetti isp Mario Benedetti povne im ya Mario Orlando Gamlet Gardi Breno Benedetti Farudzha 14 veresnya 1920 19200914 Paso de los Toros Takuarembo 17 travnya 2009 Montevideo urugvajskij zhurnalist poet i pismennik dramaturg literaturoznavec Mario Benedettiisp Mario Orlando Hardy Hamlet Brenno Benedetti FarrugiaIm ya pri narodzhenniisp Mario Orlando Hardy Hamlet Brenno Benedetti FarrugiaPsevdonimDamocles 1 i Mario BenedettiNarodivsya14 veresnya 1920 1920 09 14 2 3 Paso de los Toros Takuarembo UrugvajPomer17 travnya 2009 2009 05 17 2 3 88 rokiv Montevideo Urugvaj 2 bronhialna astmaPohovannyadKrayina Urugvaj 5 6 Diyalnistpismennik zhurnalist poet dramaturg politik prozayik romanistMova tvorivispanskaRoki aktivnosti1943 2009Zhanrroman opovidannya poeziya d i esejMagnum opusdPartiyaShirokij frontNagorodid d 1997 d 2005 d d Mario Benedetti u Vikishovishi Vislovlyuvannya u VikicitatahZhittyepisBenedetti narodivsya v sim yi italijskih emigrantiv Breno Benedetti i Matildi Farudzhia U vici chotiroh rokiv vin razom z batkami pereyihav do Montevideo de zoseredilasya chi ne tretina naselennya Urugvayu Jogo batko volodiv nevelikoyu aptekoyu sim ya zhila bidno neridko biduvala Z 1928 po 1933 Mario vidviduvav Nimecku shkolu v Montevideo a potim she rik licej Miranda U 1935 vin buv zmushenij pokinuti shkolu cherez finansovi prichini Z 14 rokiv Benedetti dovelosya pidroblyati na firmi sho viroblyaye zapasni chastini dlya avtomobiliv U 1938 1941 vin zhiv u Buenos Ajresi v Argentini de pracyuvav stenografom v malenkomu vidavnictvi Zgodom Benedetti projshov cherez bezlich riznomanitnih ustanov kontor yaki i stali jogo zhittyevoyu shkoloyu U 1945 vin povernuvsya do Montevideo i pishov na robotu do redakciyi shotizhnevoyi gazeti Marcha de propracyuvav azh do 1974 koli gazeta bula zakrita pid tiskom uryadu Huana Mariyi Bordaberri Z 1954 Benedetti ocholyuvav literaturnij viddil redakciyi Odnochasno vin keruvav i literaturnoyu gazetoyu Marginaliya Marginalia 1948 1949 potim v 1949 stav chlenom redkolegiyi literaturnogo zhurnalu Numero Numero odnogo z najvidomishih zhurnaliv Urugvayu U 1964 vin pracyuvav teatralnim kritikom i vidpovidalnim za storinku prisvyachenu literaturi v shodennij gazeti La Manana La manana Mario pisav recenziyi na kinofilmi v La Tribuna Popular La tribuna popular i spivpracyuvav z gumoristichnim zhurnalom Peloduro Peloduro Pisati pochav rano hlopchikom sklav prigodnickij roman potim pochav pisati virshi Jogo persha kniga bula opublikovana v 1945 ale shiroku populyarnist jomu prinis roman Perepochinok nadrukovanij v 1960 U 1946 Mario Benedetti odruzhivsya z Lus Lopes Alegre Pislya derzhavnogo perevorotu 1973 vona zalishilasya v Urugvayi pikluyuchis pro svoyih batkiv tomu podruzhzhya protyagom desyati rokiv ne bachilosya U 1966 Benedetti buv chlenom zhuri premiyi sho prisudzhuyetsya kubinskim institutom kulturi Budinok Amerik de vin poznajomivsya z Rubenom Dario U 1967 Mario vzyav uchast u Drugomu kongresi pismennikiv Latinskoyi Ameriki U tomu zh roci vin stav chlenom radi direktoriv Budinku Amerik zasnuvavshi i ocholivshi centr doslidzhennya literaturi propracyuvavshi tam do 1971 V kinci 1960 h na pochatku 1970 h Mario Benedetti viv aktivne gromadsko politichne zhittya U 1971 vin stav direktorom viddilu ispano amerikanskoyi literaturi filosofskogo fakultetu Respublikanskogo universitetu Universidad de la Republica v Montevideo U tomu zh roci Benedetti na toj chas zajnyav aktivnu poziciyu proti pidpisanogo v 1948 v Rio de Zhanejro Mizhamerikanskogo vijskovogo dogovoru spilno z chlenami ruhu nacionalnogo vizvolennya Tupamaros zasnuvav Ruh 26 bereznya sho stalo chastinoyu livoyi koaliciyi Shirokogo frontu Pislya vijskovogo putchu v 1973 Mario vtrativ svoyu posadu v universiteti i buv zmushenij pokinuti Urugvaj na dovgih dvanadcyat rokiv Spochatku vin perebravsya do Buenos Ajresa a potim v 1976 na Kubu U 1980 vin pereyihav do Palma de Majorki Dvoma rokami piznishe Mario pochav pracyuvati v tizhneviku El Pais a z 1983 zhiv u Madridi U berezni 1983 Benedetti povernuvsya do Urugvayu Z momentu povernennya pochinayetsya novij etap jogo tvorchosti Mario ocholiv redakciyu zhurnalu Brecha yakij stav nastupnikom Marcha V argentinskomu hudozhnomu filmi Eliseo Sub yeli Temna storona sercya El lado oscuro del corazon sho vijshov na ekrani v 1992 pokazane zhittya urugvajskogo poeta v Buenos Ajresi v suprovodi virshiv Mario Benedetti Oliverio Girondo i Huana Gelmana Film takozh pokazali na Berlinskomu kinofestivali sho zrobilo Benedetti vidomim shirokomu zagalu Benedetti postijno zhiv chastinu chasu v Montevideo a chastinu v Madridi 26 sichnya 2006 Mario Benedetti priyednavsya do takih vidomih osobistostej yak Gabriel Garsiya Markes Ernesto Sabato Tyago de Melo Eduardo Galeano Karlos Monsivajs Pablo Armando Fernandes Horhe Enrike Adoum Pablo Milanes Luyis Rafael Sanches Majra Montero i Ana Lidiya Vega sho vimagali nezalezhnosti dlya Puerto Riko U 2006 vid hvorobi Alcgejmera pomerla druzhina Benedetti Lus Lopes Ce silno pidirvalo zdorov ya Mario Vin chasto chitav svoyi tvori publici sidyachi na sceni v krisli gojdalci Jogo vistupi suprovodzhuvav gitarnij akompanement Ostannya kniga Mario poetichna zbirka Testigo de uno mismo bula opublikovana v 2008 Mario Benedetti pomer na 89 mu roci zhittya 17 travnya 2009 u svoyemu budinku v Montevideo Bilshu chastinu svoyeyi biblioteki v Madridi vin peredav doslidnomu institutu universitetu Alikante NagorodiU 1949 1958 Benedetti neodnorazovo otrimuvav premiyu urugvajskogo ministerstva osviti vid yakoyi vin potim vidmovivsya cherez uperedzhenist yiyi prisudzhennya shodo deyakih pismennikiv U 1982 Derzhavna rada Kubi vruchila jomu orden Feliksa Varela a v 1989 medal Ayidi Santamaria U 1986 za svoyu literaturnu tvorchist Mario vidnacheno bolgarskoyu premiyeyu imeni Hristo Boteva U 1987 organizaciya iz zahistu prav lyudini Mizhnarodna amnistiya v Bryusseli vruchila jomu premiyu Zolote polum ya za roman Vesna z vidkolotim kutom Primavera con una esquina rota perekladenij zgodom dev yatnadcyatma movami svitu Ekranizaciya romanu Benedetti Perepochinok La tregua argentinskogo rezhisera Serhio Renana Sergio Renan bula nominovana na Premiyu Oskar za krashij film inozemnoyu movoyu 1975 roku a takozh zdobula premiyu Amarkord vid Federiko Fellini U 1999 Mario bula prisudzhena Premiya korolevi Sofiyi z iberoamerikanskoyi poeziyi a v 2000 Mizhamerikanska premiya imeni Hose Marti U 2004 Benedetti zdobuv premiyu mizhnarodnogo etnichnogo festivalyu Etnosur v Alkala la Real provinciya Haen Ispaniya 7 chervnya 2005 Mizhnarodnij universitet imeni Menendes i Pelajo v Santanderi nagorodiv jogo mizhnarodnoyu premiyeyu Menendes i Pelajo v rozmiri 48 000 yevro 18 grudnya 2007 Benedetti buv vruchenij Orden Fransisko Mirandi pershogo klasu najvisha nagoroda Venesueli za vidatni zaslugi v kulturi 30 listopada 1996 Benedetti zdobuv premiyu imeni Huana Hose Morosoli v galuzi literaturi Vin stav pochesnim doktorom universitetu Respubliki v Urugvayi universitetiv Alikante i Gavani pochesnim chlenom nacionalnoyi Akademiyi literaturi v Montevideo TvoriMario Benedetti napisav ponad 60 romaniv sotni virshiv korotkih opovidan i p yes Lirika 1945 La vispera indeleble persha opublikovana kniga 1956 Poemas de oficina 1963 Dodati Inventario Poesia 1950 1958 Poemas del hoyporhoy 1977 La casa y el ladrillo 1981 Viento del exilio 1986 Preguntas al azar 1988 Yesterday y manana 1991 Las soledades de Babel 1994 Inventario dos 1985 1994 1995 Dodati The Exercise of Discretion Oblivion Is Full of Memory 1996 El amor las mujeres y la vida Poemas de amor 1997 Dodati La vida ese parentesis 2002 Dodati Insomnios y Duermevelas ISBN 84 7522 959 X 2004 Dodati Defensa propia ISBN 950 731 438 5 Little Stones At My Window ISBN 1 880684 90 X Poemas de otros Nocion de Patria Solo mientras tanto Quemar las naves A ras de sueno Letras de emergencia 2008 Dodati Testigo de uno mismo Svidok samogo sebe Rozpovidi 1977 La vecina orilla Blizkij bereg 1960 Montevideanos Montevideanci zbirnik Aqui se respira bien Tut dihayetsya legko Los pocillos Kavovi chashechki Acaso irreparable Buti mozhe nepopravno Escrito en Uberlingen El reino de los cielos Miss Amnesia Mis Zabuttya Una carta de amor La noche de los feos Nich virodkiv La sirena viuda El buzon del tiempo i inshi Ese 1960 El pais de la cola de paja La Coleccion Romani 1953 Quien de Nosotros 1960 La tregua Perepochinok lig v osnovu odnojmennogo filmu 1974 roku 1965 Gracias por el fuego Dyakuyu za vognik lig v osnovu odnojmennogo filmu 1984 roku 1971 Dodati El cumpleanos de Juan Angel 1982 Primavera con una esquina rota Vesna z vidkolotij kutom 1982 Vientos del exilio 1984 Geografias 1991 Las soledades de Babel 1993 La borra del cafe 1996 Andamios 2003 Dodati El porvenir de mi pasado P yesi 1958 Ida y Vuelta 1979 Pedro y el capitanEkranizaciyiEkranizaciya romanu Benedetti Perepochinok La tregua argentinskogo rezhisera Serhio Renana Sergio Renan bula nominovana na Premiyu Oskar za krashij film inozemnoyu movoyu 1975 roku narodzhennya a takozh zdobula premiyu Amarkord vid Federiko Fellini PrimitkiCzech National Authority Database d Track Q13550863 Deutsche Nationalbibliothek Record 118508873 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 SNAC 2010 d Track Q29861311 Virtualna biblioteka imeni Migelya de Servantesa 1999 d Track Q4903493 Authority file of the National Library of Uruguay d Track Q126919021 BeWeB d Track Q77541206PosilannyaVirshi Mario Benedetti 20 listopada 2008 u Wayback Machine Mario Benedetti Rozprava z verhovnim patriarhom 1978 NO TE SALVES MARIO BENEDETTI CORAZON CORAZA 21 sichnya 2021 u Wayback Machine Conciliar el sueno 22 sichnya 2021 u Wayback Machine