Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Сільва Барунаківна Капутікян (вірм. Սիլվա Կապուտիկյան; 1919—2006) — вірменська поетеса, прозаїк та публіцист, академік. Заслужений діяч культури Вірменської РСР (1970). Заслужений працівник культури Грузинської РСР (1980). Лауреат Сталінської премії другого ступеня (1952). Член ВКП (б) з 1945 року.
| Капутікян Сільва Барунаківна | ||||
|---|---|---|---|---|
| Սիլվա Կապուտիկյան | ||||
 | ||||
| Ім'я при народженні | вірм. Սիրվարդ Բարունակի Կապուտիկյան | |||
| Народилася | 20 січня 1919[1][2][3] Єреван, Демократична Республіка Вірменія[4][2][3] | |||
| Померла | 25 серпня 2006[5] (87 років) Єреван, Вірменія ·інсульт | |||
| Поховання | Пантеон імені Комітаса | |||
| Країна |  Демократична Республіка Вірменія СРСР Вірменія | |||
| Національність | вірмени[2] | |||
| Діяльність | поетеса, громадська діячка, письменниця, публіцистка | |||
| Сфера роботи | література[6], поезія[6] і публіцистика[6] | |||
| Alma mater | Єреванський державний університет (1941)[2] і Вищі літературні курси Літературного інституту імені О. М. Горького[d] (1950)[2] | |||
| Мова творів | вірменська | |||
| Роки активності | 1933–2006 | |||
| Жанр | поезія | |||
| Членство | СП СРСР, d і Академія наук Вірменської РСР[3] | |||
| Партія | ВКП(б) | |||
| У шлюбі з | Шираз Ованес Татевосович | |||
| Діти | Ара Шіраз | |||
| Нагороди | ||||
| | ||||
 Капутікян Сільва Барунаківна у Вікісховищі | ||||
 Висловлювання у Вікіцитатах | ||||
Біографія
Сільва Капутікян народилась 5 січня 1919 року в Єревані, в родині вчителя та колишнього редактора революційної газети, біженця з міста Ван Барунака Капутікян. Після закінчення середньої школи вступила на філологічний факультет Єреванського університету, де навчалася протягом 1936—1941 років. Потім закінчила Вищі курси Літературного інституту в Москві. Почала друкуватися з 1933 року.
Член Спілки письменників Вірменії з 1941 року. Член Національної академії наук РВ (1994), академій «Духовного єднання народів світу» і «З питань природи та суспільства». Член міжнародного «ПЕН-клуб».
Займала активну позицію з карабаського питання. Один з лідерів карабаського руху. Разом з Зорієм Балаяном 26 лютого 1988 року зустрічалася з Горбачовим, сподіваючись умовити його вирішити карабаське питання на користь Вірменії. Автор численних патріотичних творів.
З початку 1990-х поетеса виступала з гострою критикою вірменської влади та її політики, а після придушення мітингів опозиції 2004 року повернула президенту Вірменії Р. Кочаряну отриманий нею до 80-річчя орден «Месроп Маштоц».
Поетеса померла в Єревані, 26 серпня 2006 року. Похована в єреванському Пантеоні імені Комітаса.
Особисте життя
Була одружена з вірменським поетом Ованесом Ширазом, мати скульптора Ари Шіраза.
Творчість
Сільва Капутікян — авторка понад 60 книг, що були перекладені багатьма мовами світу. У своїх віршах С. Б. Капутікян часто звертається до тем любові, жіночої самотності, патріотизму та самопожертви.
Під впливом численних поїздок до різних країн, а також тісного спілкування з представниками (як у Вірменії, так і в діаспорі особливою популярністю користувалося вірш Капутікян «Послухай, синку»), написала декілька публіцистичних книг («Каравани ще йдуть», «Каравани видаляються» та ін.), де гостро піднімала основні проблеми нащадків вірменських біженців — туга, відчуження, згасання західновірменської мови, боротьба за самозбереження, пошуки ідентичності, зусилля щодо визнання геноциду вірмен.
Ще в радянський час зі сторінок журналу «Советакан граканутюн» заговорила про діяльність вірменських терористичних організацій, а 1983 року написала вірш на страту терориста з АСАЛА Левона Екмекчяна, учасника .
Вибрані збірки віршів
- «У ці дні» (1945)
- «На березі Занг» (1947),
- «Мої рідні» (1951),
- «Відверта розмова» (1955),
- «Роздуми на півдорозі» (1960)
- «Вглиб гори» (1972)
- «Годинник очікування» (1983)
- «У Москву», поема для дітей
- «Моя країна»
- «добрий день, друзі»
- «Каравани ще в дорозі» (1964), книга прози
Сільва Капутікян і Україна
Сільва Капутікян неодноразово відвідувала Україну, приїздила на святкування річниць Тараса Шевченка, Івана Франка, Лесі Українки та за інших нагод. Президент України Леонід Кучма нагородив Сільву Капутікян Орденом княгині Ольги.
Сільва Капутікян присвятила Україні цикл віршів «Під київськими каштанами» та поезії «В садах під Києвом» і «В українському селі» (всі — 1950), «Тарасові Шевченку» (1961). Поетеса перекладала твори українських поетів вірменською мовою, зокрема твори Івана Франка, Лесі Українки, Андрія Малишка, Павла Тичини, якому вона також присвятила один зі своїх віршів. А Ліна Костенко, яка переклала низку віршів Капутікян українською, присвятила вірменській поетесі одну зі своїх поезій «Цавет танем!».
Вірші Капутікян українською мовою перекладали такі поети, як Павло Тичина, Петро Осадчук, Ліна Костенко, Віктор Кочевський, Мирон Нестерчук та ін.
Нагороди та премії
- Сталінська премія другого ступеня (1952) — за збірку віршів «Мої рідні» (1951)
- орден Жовтневої Революції
- орден трудового Червоного Прапора
- два ордена «Знак Пошани»
- Державна премія Вірменської РСР (1988)
- премія імені А. Ісаакяна
- премія імені Г. Ачаряна
- премія «Носіде» (Італія)
- орден «Святий Месроп Маштоц»
- орден «Святий Саак і Святий Маштоц»
- орден «Княгиня Ольга» (Україна)
- звання «Жінка року» (1998)
Відгуки
- «Капутікян — найулюбленіша поетеса вірменської діаспори» (Наірі Зарьян).
- «Капутікян пише ніжно, але і жорстко, жіночу, але й сильну поезію. Мене завжди захоплювала дивовижна гармонія серця та думки поетеси…» (Ваагн Давтян).
- «Капутікян оспівувала великі стражданнях та великі радощі свого народу» (Аветіс Мовсесян).
Посилання
| Вікіцитати містять висловлювання від або про: Капутікян Сільва Барунаківна |
- Коротка біографія (укр.) [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Будинок-музей Сільви Капутікян [ 29 квітня 2015 у Wayback Machine.]
- Сільва Капутікян: «Горда любов», український переклад Ліни Костенко [ 1 березня 2013 у Wayback Machine.]
- Інтерв'ю газеті «День» [ 2 квітня 2015 у Wayback Machine.]
Примітки
- Find a Grave — 1996.
- Вірменська радянська енциклопедія / за ред. Վ. Համբարձումյան, Կ. Խուդավերդյան — Հայկական հանրագիտարան հրատարակչություն, 1974.
- Вірменська коротка енциклопедія — Հայկական հանրագիտարան հրատարակչություն, 1990. — Т. 2.
- Капутикян Сильва Барунаковна // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- Library of Congress Authorities — Library of Congress.
- Czech National Authority Database
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- газета «Джаакир», вірм. мовою, Каїр, 31.08.2006
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Silva Barunakivna Kaputikyan virm Սիլվա Կապուտիկյան 1919 2006 virmenska poetesa prozayik ta publicist akademik Zasluzhenij diyach kulturi Virmenskoyi RSR 1970 Zasluzhenij pracivnik kulturi Gruzinskoyi RSR 1980 Laureat Stalinskoyi premiyi drugogo stupenya 1952 Chlen VKP b z 1945 roku Kaputikyan Silva BarunakivnaՍիլվա Կապուտիկյան Im ya pri narodzhennivirm Սիրվարդ Բարունակի ԿապուտիկյանNarodilasya20 sichnya 1919 1919 01 20 1 2 3 Yerevan Demokratichna Respublika Virmeniya 4 2 3 Pomerla25 serpnya 2006 2006 08 25 5 87 rokiv Yerevan Virmeniya insultPohovannyaPanteon imeni KomitasaKrayina Demokratichna Respublika Virmeniya SRSR VirmeniyaNacionalnistvirmeni 2 Diyalnistpoetesa gromadska diyachka pismennicya publicistkaSfera robotiliteratura 6 poeziya 6 i publicistika 6 Alma materYerevanskij derzhavnij universitet 1941 2 i Vishi literaturni kursi Literaturnogo institutu imeni O M Gorkogo d 1950 2 Mova tvorivvirmenskaRoki aktivnosti1933 2006ZhanrpoeziyaChlenstvoSP SRSR d i Akademiya nauk Virmenskoyi RSR 3 PartiyaVKP b U shlyubi zShiraz Ovanes TatevosovichDitiAra ShirazNagorodipochesnij gromadyanin Yerevana 1986 d Kaputikyan Silva Barunakivna u Vikishovishi Vislovlyuvannya u VikicitatahBiografiyaSilva Kaputikyan narodilas 5 sichnya 1919 roku v Yerevani v rodini vchitelya ta kolishnogo redaktora revolyucijnoyi gazeti bizhencya z mista Van Barunaka Kaputikyan Pislya zakinchennya serednoyi shkoli vstupila na filologichnij fakultet Yerevanskogo universitetu de navchalasya protyagom 1936 1941 rokiv Potim zakinchila Vishi kursi Literaturnogo institutu v Moskvi Pochala drukuvatisya z 1933 roku Chlen Spilki pismennikiv Virmeniyi z 1941 roku Chlen Nacionalnoyi akademiyi nauk RV 1994 akademij Duhovnogo yednannya narodiv svitu i Z pitan prirodi ta suspilstva Chlen mizhnarodnogo PEN klub Zajmala aktivnu poziciyu z karabaskogo pitannya Odin z lideriv karabaskogo ruhu Razom z Zoriyem Balayanom 26 lyutogo 1988 roku zustrichalasya z Gorbachovim spodivayuchis umoviti jogo virishiti karabaske pitannya na korist Virmeniyi Avtor chislennih patriotichnih tvoriv Z pochatku 1990 h poetesa vistupala z gostroyu kritikoyu virmenskoyi vladi ta yiyi politiki a pislya pridushennya mitingiv opoziciyi 2004 roku povernula prezidentu Virmeniyi R Kocharyanu otrimanij neyu do 80 richchya orden Mesrop Mashtoc Poetesa pomerla v Yerevani 26 serpnya 2006 roku Pohovana v yerevanskomu Panteoni imeni Komitasa Osobiste zhittyaBula odruzhena z virmenskim poetom Ovanesom Shirazom mati skulptora Ari Shiraza TvorchistSilva Kaputikyan avtorka ponad 60 knig sho buli perekladeni bagatma movami svitu U svoyih virshah S B Kaputikyan chasto zvertayetsya do tem lyubovi zhinochoyi samotnosti patriotizmu ta samopozhertvi Pid vplivom chislennih poyizdok do riznih krayin a takozh tisnogo spilkuvannya z predstavnikami yak u Virmeniyi tak i v diaspori osoblivoyu populyarnistyu koristuvalosya virsh Kaputikyan Posluhaj sinku napisala dekilka publicistichnih knig Karavani she jdut Karavani vidalyayutsya ta in de gostro pidnimala osnovni problemi nashadkiv virmenskih bizhenciv tuga vidchuzhennya zgasannya zahidnovirmenskoyi movi borotba za samozberezhennya poshuki identichnosti zusillya shodo viznannya genocidu virmen She v radyanskij chas zi storinok zhurnalu Sovetakan grakanutyun zagovorila pro diyalnist virmenskih teroristichnih organizacij a 1983 roku napisala virsh na stratu terorista z ASALA Levona Ekmekchyana uchasnika Vibrani zbirki virshiv U ci dni 1945 Na berezi Zang 1947 Moyi ridni 1951 Vidverta rozmova 1955 Rozdumi na pivdorozi 1960 Vglib gori 1972 Godinnik ochikuvannya 1983 U Moskvu poema dlya ditej Moya krayina dobrij den druzi Karavani she v dorozi 1964 kniga prozi Silva Kaputikyan i UkrayinaSilva Kaputikyan neodnorazovo vidviduvala Ukrayinu priyizdila na svyatkuvannya richnic Tarasa Shevchenka Ivana Franka Lesi Ukrayinki ta za inshih nagod Prezident Ukrayini Leonid Kuchma nagorodiv Silvu Kaputikyan Ordenom knyagini Olgi Silva Kaputikyan prisvyatila Ukrayini cikl virshiv Pid kiyivskimi kashtanami ta poeziyi V sadah pid Kiyevom i V ukrayinskomu seli vsi 1950 Tarasovi Shevchenku 1961 Poetesa perekladala tvori ukrayinskih poetiv virmenskoyu movoyu zokrema tvori Ivana Franka Lesi Ukrayinki Andriya Malishka Pavla Tichini yakomu vona takozh prisvyatila odin zi svoyih virshiv A Lina Kostenko yaka pereklala nizku virshiv Kaputikyan ukrayinskoyu prisvyatila virmenskij poetesi odnu zi svoyih poezij Cavet tanem Virshi Kaputikyan ukrayinskoyu movoyu perekladali taki poeti yak Pavlo Tichina Petro Osadchuk Lina Kostenko Viktor Kochevskij Miron Nesterchuk ta in Nagorodi ta premiyiStalinska premiya drugogo stupenya 1952 za zbirku virshiv Moyi ridni 1951 orden Zhovtnevoyi Revolyuciyi orden trudovogo Chervonogo Prapora dva ordena Znak Poshani Derzhavna premiya Virmenskoyi RSR 1988 premiya imeni A Isaakyana premiya imeni G Acharyana premiya Noside Italiya orden Svyatij Mesrop Mashtoc orden Svyatij Saak i Svyatij Mashtoc orden Knyaginya Olga Ukrayina zvannya Zhinka roku 1998 Vidguki Kaputikyan najulyublenisha poetesa virmenskoyi diaspori Nairi Zaryan Kaputikyan pishe nizhno ale i zhorstko zhinochu ale j silnu poeziyu Mene zavzhdi zahoplyuvala divovizhna garmoniya sercya ta dumki poetesi Vaagn Davtyan Kaputikyan ospivuvala veliki strazhdannyah ta veliki radoshi svogo narodu Avetis Movsesyan PosilannyaVikicitati mistyat vislovlyuvannya vid abo pro Kaputikyan Silva Barunakivna Korotka biografiya ukr 4 bereznya 2016 u Wayback Machine Budinok muzej Silvi Kaputikyan 29 kvitnya 2015 u Wayback Machine Silva Kaputikyan Gorda lyubov ukrayinskij pereklad Lini Kostenko 1 bereznya 2013 u Wayback Machine Interv yu gazeti Den 2 kvitnya 2015 u Wayback Machine PrimitkiFind a Grave 1996 d Track Q63056 Virmenska radyanska enciklopediya za red Վ Համբարձումյան Կ Խուդավերդյան Հայկական հանրագիտարան հրատարակչություն 1974 d Track Q164396d Track Q124405912d Track Q6429958d Track Q2657718 Virmenska korotka enciklopediya Հայկական հանրագիտարան հրատարակչություն 1990 T 2 d Track Q124405912d Track Q13053618 Kaputikyan Silva Barunakovna Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t pod red A M Prohorov 3 e izd Moskva Sovetskaya enciklopediya 1969 d Track Q649d Track Q17378135 Library of Congress Authorities Library of Congress d Track Q13219454d Track Q131454 Czech National Authority Database d Track Q13550863 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 gazeta Dzhaakir virm movoyu Kayir 31 08 2006