Рена́то Берта́ (фр. Renato Berta; нар. 2 березня 1945, Беллінцона, Швейцарія) — швейцарський кінооператор. Лауреат премії Французької академії мистецтв та технологій кінематографа Сезар 1988 року за найкращу операторську роботу у фільмі Луї Маля «До побачення, діти» .
Ренато Берта | ||
---|---|---|
Renato Berta | ||
Дата народження | 2 березня 1945 (79 років) | |
Місце народження | Беллінцона, Швейцарія | |
Громадянство | Швейцарія | |
Професія | оператор | |
Роки активності | 1969 — наш час | |
IMDb | ID 0005655 | |
Нагороди та премії | ||
Сезар (1988) Давид ді Донателло (2011) | ||
Ренато Берта у Вікісховищі |
Зовнішні зображення | |
---|---|
Фото Фото Ренато Берта |
Біографія
Ренато Берта народився 2 березня 1945 року у швейцарському місті Беллінцона (кантон Тічино). У 1965-1967 роках навчався в Експериментальному кіноцентрі у Римі, де познайомився з Лукіно Вісконті, Роберто Росселліні, П. П. Пазоліні. Дебютував у фільмі «Шарль, живий або мертвий» (1969), з яким надалі неодноразово працював. Знімав фільми видатних європейських режисерів, серед яких Андре Тешіне, Луї Маль, Мануель ді Олівейра, Ален Рене, Клод Шаброль та інші.
У 2013 році Ренато Берта був нагороджений французьким Орденом Мистецтв та літератури.
Вибіркова фільмографія
Рік | Назва | Режисер | Примітки |
---|---|---|---|
1969 | Шарль, живий або мертвий | Ален Таннер | |
1970 | Отон. Очі не хочуть кожн раз закриватися | Даніель Юйє, | |
1971 | Саламандра | Ален Таннер | |
1972 | Повернення з Африки | Ален Таннер | |
Уроки історії | Даніель Юйє, | ||
1973 | Смерть директора блошиного цирку | Томас Керфер | |
1974 | Палома | ||
Посередині світу | Ален Таннер | ||
1975 | Мойсей і Аарон | Даніель Юйє, Жан-Марі Штрауб | |
1976 | Помічник | Томас Керфер | |
Йонас, якому у 2000 році виповниться 25 років | Ален Таннер | ||
1978 | Альзіра, або Новий континент | Томас Керфер | |
1979 | Мессідор | Ален Таннер | |
1980 | Рятуй, хто може (своє життя) | Жан-Люк Годар | |
1982 | Геката | Даніель Шмід | |
1983 | Поранений | Патріс Шеро | |
1984 | Ерік Ромер | ||
1985 | Андре Тешіне | номінація на премію Сезар | |
Жак Ріветт | |||
1987 | Смерть Емпедокла | Даніель Юйє, Жан-Марі Штрауб | |
Йєнач | Даніель Шмід | ||
До побачення, діти | Луї Маль | премія Сезар | |
Безневинні | Андре Тешіне | ||
1990 | |||
Луї Маль | |||
1992 | Мертвий сезон | Даніель Шмід | |
(Палити/Не палити) | Ален Рене | номінація на премію Сезар | |
1994 | Смерть Мольєра | ||
1995 | Зв'язок на стороні, інструкція по вживанню | Крістіна Паскаль | |
1996 | Званий вечір | Мануель де Олівейра | |
1997 | Подорож на початок світу | Мануель де Олівейра | |
Ален Рене | |||
1998 | Занепокоєння | Мануель де Олівейра | |
Йом-Йом | Амос Гітай | ||
1999 | Кадош | Амос Гітай | |
Березіна, або Останні дні Швейцарії | Даніель Шмід | ||
2000 | Кіппур | Амос Гітай | |
Клод Шаброль | |||
Слово і утопія | Мануель де Олівейра | ||
2001 | Робітники, селяни | Даніель Юйє, Жан-Марі Штрауб | |
Едем | Амос Гітай | ||
2002 | Марі-Жо та два її коханці | Робер Гедігян | |
Принцип невизначеності | Мануель де Олівейра | ||
2003 | Повернення блудного сина | Даніель Юйє, Жан-Марі Штрауб | |
Аліла | Амос Гітай | ||
Тільки не в губи | Ален Рене | ||
2004 | Візит до Лувру | Даніель Юйє, Жан-Марі Штрауб | |
Мій тато — інженер | Робер Гедігян | ||
2005 | Перехожий з Марсового поля | Робер Гедігян | |
Чарівне дзеркало | Мануель де Олівейра | Срібний Колумб за операторську роботу на фестивалі латиноамериканського кіно в Уельві | |
2008 | Коліно Артеміди | Жан-Марі Штрауб | |
2010 | Ми вірили | Маріо Мартоне | Давид ді Донателло за операторську майстерність |
2012 | Гебо і тіні | Мануель де Олівейра | |
2014 | Старий із Рештелу | Мануель ді Олівейра | короткометражний |
Неймовірна молода людина | Маріо Мартоне | ||
2015 | У тіні жінок | Філіп Гаррель |
Визнання
Рік | Категорія | Номінант | Результат | |
---|---|---|---|---|
Премія / кінофестиваль | ||||
1986 | Найкраща операторська робота | Номінація | ||
1988 | До побачення, діти | Перемога | ||
1994 | (Палити/Не палити) | Номінація | ||
Кінофестиваль Camerimage у Лодзі | ||||
1994 | Золота жаба | (Палити/Не палити) | Номінація | |
Фестивалі латиноамериканського кіно в Уельві | ||||
2005 | Срібний Колумб найкращому кінооператору | Ренато Берта | Перемога | |
Приз Marburg Camera | ||||
2008 | Перемога | |||
Золоті глобуси, Італія | ||||
2011 | Найкращий оператор | Чарівне зеркало | Номінація | |
Давид ді Донателло | ||||
2011 | Найкращий оператор | Ми вірили | Перемога | |
2015 | Неймовірна молода людина | Номінація |
Примітки
- . Culturecommunication.gouv.fr. Архів оригіналу за 3 вересня 2014. Процитовано 18 серпня 2015.
- Повний перелік нагород на номінацій Ренато Берта на сайті IMDb(англ.)
Посилання
- Ренато Берта на сайті IMDb (англ.)
- Ренато Берта в Інтернет-енциклопедії кінооператорів (англ.)
- Ренато Берта на сайті oKino.ua
Це незавершена стаття про кінематографіста чи кінематографістку. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Rena to Berta fr Renato Berta nar 2 bereznya 1945 Bellincona Shvejcariya shvejcarskij kinooperator Laureat premiyi Francuzkoyi akademiyi mistectv ta tehnologij kinematografa Sezar 1988 roku za najkrashu operatorsku robotu u filmi Luyi Malya Do pobachennya diti Renato BertaRenato BertaData narodzhennya2 bereznya 1945 1945 03 02 79 rokiv Misce narodzhennyaBellincona ShvejcariyaGromadyanstvo ShvejcariyaProfesiyaoperatorRoki aktivnosti1969 nash chasIMDbID 0005655Nagorodi ta premiyiOrden Mistectv ta literaturiSezar 1988 David di Donatello 2011 Renato Berta u Vikishovishi Zovnishni zobrazhennya Foto Foto Renato BertaBiografiyaRenato Berta narodivsya 2 bereznya 1945 roku u shvejcarskomu misti Bellincona kanton Tichino U 1965 1967 rokah navchavsya v Eksperimentalnomu kinocentri u Rimi de poznajomivsya z Lukino Viskonti Roberto Rossellini P P Pazolini Debyutuvav u filmi Sharl zhivij abo mertvij 1969 z yakim nadali neodnorazovo pracyuvav Znimav filmi vidatnih yevropejskih rezhiseriv sered yakih Andre Teshine Luyi Mal Manuel di Olivejra Alen Rene Klod Shabrol ta inshi U 2013 roci Renato Berta buv nagorodzhenij francuzkim Ordenom Mistectv ta literaturi Vibirkova filmografiyaRik Nazva Rezhiser Primitki 1969 Sharl zhivij abo mertvij Alen Tanner 1970 Oton Ochi ne hochut kozhn raz zakrivatisya Daniel Yujye 1971 Salamandra Alen Tanner 1972 Povernennya z Afriki Alen Tanner Uroki istoriyi Daniel Yujye 1973 Smert direktora bloshinogo cirku Tomas Kerfer 1974 Paloma Poseredini svitu Alen Tanner 1975 Mojsej i Aaron Daniel Yujye Zhan Mari Shtraub 1976 Pomichnik Tomas Kerfer Jonas yakomu u 2000 roci vipovnitsya 25 rokiv Alen Tanner 1978 Alzira abo Novij kontinent Tomas Kerfer 1979 Messidor Alen Tanner 1980 Ryatuj hto mozhe svoye zhittya Zhan Lyuk Godar 1982 Gekata Daniel Shmid 1983 Poranenij Patris Shero 1984 Erik Romer 1985 Andre Teshine nominaciya na premiyu Sezar Zhak Rivett 1987 Smert Empedokla Daniel Yujye Zhan Mari Shtraub Jyenach Daniel Shmid Do pobachennya diti Luyi Mal premiya Sezar Beznevinni Andre Teshine 1990 Luyi Mal 1992 Mertvij sezon Daniel Shmid Paliti Ne paliti Alen Rene nominaciya na premiyu Sezar 1994 Smert Molyera 1995 Zv yazok na storoni instrukciya po vzhivannyu Kristina Paskal 1996 Zvanij vechir Manuel de Olivejra 1997 Podorozh na pochatok svitu Manuel de Olivejra Alen Rene 1998 Zanepokoyennya Manuel de Olivejra Jom Jom Amos Gitaj 1999 Kadosh Amos Gitaj Berezina abo Ostanni dni Shvejcariyi Daniel Shmid 2000 Kippur Amos Gitaj Klod Shabrol Slovo i utopiya Manuel de Olivejra 2001 Robitniki selyani Daniel Yujye Zhan Mari Shtraub Edem Amos Gitaj 2002 Mari Zho ta dva yiyi kohanci Rober Gedigyan Princip neviznachenosti Manuel de Olivejra 2003 Povernennya bludnogo sina Daniel Yujye Zhan Mari Shtraub Alila Amos Gitaj Tilki ne v gubi Alen Rene 2004 Vizit do Luvru Daniel Yujye Zhan Mari Shtraub Mij tato inzhener Rober Gedigyan 2005 Perehozhij z Marsovogo polya Rober Gedigyan Charivne dzerkalo Manuel de Olivejra Sribnij Kolumb za operatorsku robotu na festivali latinoamerikanskogo kino v Uelvi 2008 Kolino Artemidi Zhan Mari Shtraub 2010 Mi virili Mario Martone David di Donatello za operatorsku majsternist 2012 Gebo i tini Manuel de Olivejra 2014 Starij iz Reshtelu Manuel di Olivejra korotkometrazhnij Nejmovirna moloda lyudina Mario Martone 2015 U tini zhinok Filip GarrelViznannyaNagorodi i nominaciyi Renato Berta Rik Kategoriya Nominant Rezultat Premiya kinofestival 1986 Najkrasha operatorska robota Nominaciya 1988 Do pobachennya diti Peremoga 1994 Paliti Ne paliti Nominaciya Kinofestival Camerimage u Lodzi 1994 Zolota zhaba Paliti Ne paliti Nominaciya Festivali latinoamerikanskogo kino v Uelvi 2005 Sribnij Kolumb najkrashomu kinooperatoru Renato Berta Peremoga Priz Marburg Camera 2008 Renato Berta Peremoga Zoloti globusi Italiya 2011 Najkrashij operator Charivne zerkalo Nominaciya David di Donatello 2011 Najkrashij operator Mi virili Peremoga 2015 Nejmovirna moloda lyudina NominaciyaPrimitki Culturecommunication gouv fr Arhiv originalu za 3 veresnya 2014 Procitovano 18 serpnya 2015 Povnij perelik nagorod na nominacij Renato Berta na sajti IMDb angl PosilannyaRenato Berta na sajti IMDb angl Renato Berta v Internet enciklopediyi kinooperatoriv angl Renato Berta na sajti oKino ua Ce nezavershena stattya pro kinematografista chi kinematografistku Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi