Отто Штольц (нім. Otto Stolz; 3 червня 1842, Галль-ін-Тіроль, Австрійська імперія — 23 листопада 1905, Інсбрук, Австро-Угорщина) — австрійський математик, відомий працями в області математичного аналізу. Відомою в математичному аналізі є доведена ним теорема Штольца — своєрідний аналог правила Лопіталя для послідовностей.
Отто Штольц | |
---|---|
Otto Stolz | |
Народився | 3 червня 1842 Галль-ін-Тіроль, Австрійська імперія |
Помер | 23 листопада 1905 (63 роки) Інсбрук, Австро-Угорщина |
Країна | Австрійська імперія→ Австро-Угорщина |
Діяльність | математик, викладач університету |
Alma mater | Інсбруцький університет |
Галузь | математичний аналіз |
Заклад | Інсбруцький університет |
Вчене звання | професор |
Аспіранти, докторанти | d[1] d[1] |
Членство | Австрійська академія наук Баварська академія наук d |
Відомий завдяки: | Теорема Штольца, вклад в математичний аналіз |
Отто Штольц у Вікісховищі |
Біографія
Народився в місті Галль-ін-Тіроль, вчився в Інсбруці з 1860 року та у Відні з 1863 року, де у 1867 захистив докторську дисертацію. Два роки потому у Берліні вчився під керівництвом Карла Вейєрштрасса, Ернста Куммера і Леопольда Кронекера. У 1871 слухав лекції Альфреда Клебша та Фелікса Клейна у Геттінгені. Опісля повернувся в Інсбрук як професор математики. У 1890/91 академічному році був ректором Інсбруцького університету.
Помер в Інсбруці 23 листопада 1905 року.
Наукова діяльність
Спочатку працював в області геометрії, яка була темою його дисертації, але пізніше, під впливом Вейєрштрасса, зосередився на математичному аналізі.
Він довів, зокрема, твердження про те, що неперервна функція , яка визначена на замкнутому інтервалі і справджує на ньому нерівність
має праву та ліву похідні в кожній точці інтервалу .
У 1885 році встановив результат, відомий тепер як теорема Штольца.
Опублікував ряд робіт, у яких розглядав побудову неархімедових розширень дійсних чисел.
Примітки
- Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
- The Österreich-Lexikon and Almanach der Kaiserlichen Akademie der Wissenschaften for 1906 agree on 3 July 1842 — 23 November 1905. The MacTutor article gives 3 May 1842 to 25 October 1905
- Introduction to Mathematical inequalities. B. G. Pachpatte. 2005.
- Philip Ehrlich, «The rise of non-Archimedean mathematics and the roots of a misconception. I. The emergence of non-Archimedean systems of magnitudes», (2006), 60, no. 1, pp. 1–121. (англ.)
Посилання
- Отто Штольц(англ.) у проєкті «Математична генеалогія».
- Almanach на 1906, містить некролог
- Джон Дж. О'Коннор та Едмунд Ф. Робертсон. Отто Штольц в архіві MacTutor (англ.)
- Österreich Lexikon, containing Stolz's photograph
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Shtolc Otto Shtolc nim Otto Stolz 3 chervnya 1842 Gall in Tirol Avstrijska imperiya 23 listopada 1905 Insbruk Avstro Ugorshina avstrijskij matematik vidomij pracyami v oblasti matematichnogo analizu Vidomoyu v matematichnomu analizi ye dovedena nim teorema Shtolca svoyeridnij analog pravila Lopitalya dlya poslidovnostej Otto ShtolcOtto StolzNarodivsya3 chervnya 1842 1842 06 03 Gall in Tirol Avstrijska imperiyaPomer23 listopada 1905 1905 11 23 63 roki Insbruk Avstro UgorshinaKrayina Avstrijska imperiya Avstro UgorshinaDiyalnistmatematik vikladach universitetuAlma materInsbruckij universitetGaluzmatematichnij analizZakladInsbruckij universitetVchene zvannyaprofesorAspiranti doktorantid 1 d 1 ChlenstvoAvstrijska akademiya nauk Bavarska akademiya nauk dVidomij zavdyaki Teorema Shtolca vklad v matematichnij analiz Otto Shtolc u VikishovishiBiografiyaNarodivsya v misti Gall in Tirol vchivsya v Insbruci z 1860 roku ta u Vidni z 1863 roku de u 1867 zahistiv doktorsku disertaciyu Dva roki potomu u Berlini vchivsya pid kerivnictvom Karla Vejyershtrassa Ernsta Kummera i Leopolda Kronekera U 1871 sluhav lekciyi Alfreda Klebsha ta Feliksa Klejna u Gettingeni Opislya povernuvsya v Insbruk yak profesor matematiki U 1890 91 akademichnomu roci buv rektorom Insbruckogo universitetu Pomer v Insbruci 23 listopada 1905 roku Naukova diyalnistSpochatku pracyuvav v oblasti geometriyi yaka bula temoyu jogo disertaciyi ale piznishe pid vplivom Vejyershtrassa zoseredivsya na matematichnomu analizi Vin doviv zokrema tverdzhennya pro te sho neperervna funkciya f x displaystyle f x yaka viznachena na zamknutomu intervali a b displaystyle a b i spravdzhuye na nomu nerivnist f x y 2 f x f y 2 displaystyle f left frac x y 2 right leq frac f x f y 2 maye pravu ta livu pohidni v kozhnij tochci intervalu a b displaystyle a b U 1885 roci vstanoviv rezultat vidomij teper yak teorema Shtolca Opublikuvav ryad robit u yakih rozglyadav pobudovu nearhimedovih rozshiren dijsnih chisel PrimitkiMatematichnij genealogichnij proyekt 1997 d Track Q829984 The Osterreich Lexikon and Almanach der Kaiserlichen Akademie der Wissenschaften for 1906 agree on 3 July 1842 23 November 1905 The MacTutor article gives 3 May 1842 to 25 October 1905 Introduction to Mathematical inequalities B G Pachpatte 2005 Philip Ehrlich The rise of non Archimedean mathematics and the roots of a misconception I The emergence of non Archimedean systems of magnitudes 2006 60 no 1 pp 1 121 angl PosilannyaOtto Shtolc angl u proyekti Matematichna genealogiya Almanach na 1906 mistit nekrolog Dzhon Dzh O Konnor ta Edmund F Robertson Otto Shtolc v arhivi MacTutor angl Osterreich Lexikon containing Stolz s photograph