Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Напівпустеля Джунгарської западини є екорегіоном Палеарктичної екозони за визначенням WWF (код екорегіону: PA1317).
 Типовий ландшафт регіону на китайсько-казахстанському кордоні | |
| Екозона | Палеарктика |
|---|---|
| Біом | Пустелі і склерофітні чагарники |
| Статус збереження | Під загрозою зникнення |
| WWF | Junggar Basin semi-desert |
| WWF | PA1317 |
| Країни | Китай, Казахстан, Монголія |
 Територія екорегіону (жовтий) | |
Територія
Розташована між гірськими хребтами Тянь-Шань та Алтай на північному заході Китаю, Джунгарська западина багато в чому схожа на більший Таримський басейн, який простягається на південь за межі гір Тянь-Шаню. Однак, на відміну від останнього, Джунгарська западина відкрита на північний захід через низку великих долин, які відкриваються в навколишні гірські хребти. Таким чином вона піддається холодним повітряним потокам із Сибіру, має нижчі температури та отримує більшу кількість опадів, ніж закриті басейни південніше. У центральних регіонах басейну випадає в середньому від 80 до 100 мм опадів щороку, а в периферійних — від 100 до 250 мм.
У цьому басейні розташована пустеля Дзосотин-Елісун, друга за величиною в Китаї. Внаслідок великого стоку із навколишніх гір, у басейні також є кілька озер, найбільше з яких Зайсан у Казахстані. Оскільки на північних схилах Тянь-Шаню випадає більше опадів, ніж у будь-якому іншому гірському масиві в цій частині Китаю, низовини вздовж південного краю Джунгарської улоговини придатні для зрошувального землеробства.
Флора
Рослинність цієї пустелі складається з низькорослих кущів , тоді як периферійні території дозволяють розвивати карликові чагарники, де переважають кущі зайсанського саксаулу (Haloxylon ammodendron) і голонасінної ефедри Пржевальського Ephedra przewalskii. Оскільки в пустелі Дзосотин-Елісун достатньо вологи для рослинності, піски стабілізувалися на більшій частині її території. Лише близько 5 % його площі займають рухомі дюни, тоді як у Такла-Макані Таримського басейну, для порівняння, рухливі дюни займають 85 % площі. У минулому біля підніжжя гір існувало біологічно багаті угрупування лук, боліт і прибережних лісів, але упродовж останніх кількох століть більшість цих територій було замінено зрошуваними культурами. Процес прискорився в останні десятиліття, оскільки китайський уряд прагне переселити частину населення з перенаселеного східного регіону країни в подібні місця.
В оазах у східній частині Джунгарської западини зростає тополя євфратська () — дерево, яке утворює листяні гаї в місцях, де танення снігу на навколишніх горах підвищує рівень ґрунтових вод. В оазах зростають також (Nitraria roborowskii), (N. sibirica), ковила (), галузистий тамарикс (Tamarix ramosissima) і верба (). Карагана (Caragana) та інші чагарникові бобові рослини забезпечують чудове листя для диких і домашніх копитних тварин. На піщаних дюнах переважає .
Тваринний світ
Джунгарський басейн був одним з останніх осередків проживання коня Пржевальського (Equus ferus przewalskii) у дикій природі. Кілька століть тому два підвиди диких коней населяли ліси та рівнини між Східною Монголією та Центральною Європою. Згодом цей вид все більше і більше витіснявся до степів і напівпустель і зараз, ймовірно, вимер у дикій природі. Однак йому вдалося вижити в неволі, і станом на 2014 рік у зоопарках по всьому світу нараховувалося 1988 осіб, на додаток до кількох екземплярів, повторно інтродукованих із дикої природи в різних місцях Центральної Азії. Таким чином, після його зникнення кінь Пржевальського знову повернувся в джунгарські степи. На жаль, уся популяція походить лише від 12 екземплярів, і втрата генетичної різноманітності та конспецифічні спаровування становлять серйозну загрозу.
Північно-східна частина Джунгарського басейну розташована в межах Монголії і включає частину [en], міжнародного біосферного заповідника. Джунгарія, здебільшого вкрита пустельним степом, забезпечує важливе середовище проживання найбільшого у світі стада куланів (Equus hemionus), а також стад джейранів (Gazella subgutturosa). Деякі з останніх диких двогорбих верблюдів (Camelus ferus) живуть у Великому Гобійському заповіднику, який межує з Джунгарським басейном і напівпустелею Алашанського плато, екорегіоном, розташованим на сході. Ця частина басейну ідеально підходить для виживання цього виду, оскільки вона досить волога, щоб підтримувати деяку чагарникову рослинність.
У цьому екорегіоні живе лише один ендемічний ссавець, піщанка Meriones chengi. Тут також живуть різні види дрібних гризунів-стрибаків (Dipodidae), істот, ідеально пристосованих до риття та стрибків у піщаних місцях свого існування. У них задні лапи у п'ять разів довші за передні та довгі гнучкі хвости. Існують різні види, ендеміки пустель Центральної Азії, здатні стрибати на 3 метри.
Іншими відомими видами є гекон Пржевальського (), гарна, красиво забарвлена нічна ящірка, ендемічна для Центральної Азії, та інші рептилії, такі як кашгарський тонкопалий гекон () і східний удавчик (Eryx tataricus).
Збереження
Розвідка нафти та видобуток сирої нафти потенційно шкідливі для цього екорегіону, якщо вони не проводяться з максимальною увагою до навколишнього середовища.
У більш незайманому Джунгарському регіоні Монголії загрозу становлять неконтрольоване використання автотранспорту та надмірне споживання та забруднення дефіцитних природних водних ресурсів людьми та домашньою худобою. Деяким територіям також загрожує неконтрольований випас худоби.
Примітки
- Junggar Basin semi-desert (англ.). World Wildlife Fund.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Napivpustelya Dzhungarskoyi zapadini ye ekoregionom Palearktichnoyi ekozoni za viznachennyam WWF kod ekoregionu PA1317 Napivpustelya Dzhungarskoyi zapadini Tipovij landshaft regionu na kitajsko kazahstanskomu kordoni Ekozona Palearktika Biom Pusteli i sklerofitni chagarniki Status zberezhennya Pid zagrozoyu zniknennya WWF Junggar Basin semi desert WWF PA1317 Krayini Kitaj Kazahstan Mongoliya Teritoriya ekoregionu zhovtij TeritoriyaRoztashovana mizh girskimi hrebtami Tyan Shan ta Altaj na pivnichnomu zahodi Kitayu Dzhungarska zapadina bagato v chomu shozha na bilshij Tarimskij basejn yakij prostyagayetsya na pivden za mezhi gir Tyan Shanyu Odnak na vidminu vid ostannogo Dzhungarska zapadina vidkrita na pivnichnij zahid cherez nizku velikih dolin yaki vidkrivayutsya v navkolishni girski hrebti Takim chinom vona piddayetsya holodnim povitryanim potokam iz Sibiru maye nizhchi temperaturi ta otrimuye bilshu kilkist opadiv nizh zakriti basejni pivdennishe U centralnih regionah basejnu vipadaye v serednomu vid 80 do 100 mm opadiv shoroku a v periferijnih vid 100 do 250 mm U comu basejni roztashovana pustelya Dzosotin Elisun druga za velichinoyu v Kitayi Vnaslidok velikogo stoku iz navkolishnih gir u basejni takozh ye kilka ozer najbilshe z yakih Zajsan u Kazahstani Oskilki na pivnichnih shilah Tyan Shanyu vipadaye bilshe opadiv nizh u bud yakomu inshomu girskomu masivi v cij chastini Kitayu nizovini vzdovzh pivdennogo krayu Dzhungarskoyi ulogovini pridatni dlya zroshuvalnogo zemlerobstva FloraRoslinnist ciyeyi pusteli skladayetsya z nizkoroslih kushiv todi yak periferijni teritoriyi dozvolyayut rozvivati karlikovi chagarniki de perevazhayut kushi zajsanskogo saksaulu Haloxylon ammodendron i golonasinnoyi efedri Przhevalskogo Ephedra przewalskii Oskilki v pusteli Dzosotin Elisun dostatno vologi dlya roslinnosti piski stabilizuvalisya na bilshij chastini yiyi teritoriyi Lishe blizko 5 jogo ploshi zajmayut ruhomi dyuni todi yak u Takla Makani Tarimskogo basejnu dlya porivnyannya ruhlivi dyuni zajmayut 85 ploshi U minulomu bilya pidnizhzhya gir isnuvalo biologichno bagati ugrupuvannya luk bolit i priberezhnih lisiv ale uprodovzh ostannih kilkoh stolit bilshist cih teritorij bulo zamineno zroshuvanimi kulturami Proces priskorivsya v ostanni desyatilittya oskilki kitajskij uryad pragne pereseliti chastinu naselennya z perenaselenogo shidnogo regionu krayini v podibni miscya V oazah u shidnij chastini Dzhungarskoyi zapadini zrostaye topolya yevfratska derevo yake utvoryuye listyani gayi v miscyah de tanennya snigu na navkolishnih gorah pidvishuye riven gruntovih vod V oazah zrostayut takozh Nitraria roborowskii N sibirica kovila galuzistij tamariks Tamarix ramosissima i verba Karagana Caragana ta inshi chagarnikovi bobovi roslini zabezpechuyut chudove listya dlya dikih i domashnih kopitnih tvarin Na pishanih dyunah perevazhaye Tvarinnij svitDzhungarskij basejn buv odnim z ostannih oseredkiv prozhivannya konya Przhevalskogo Equus ferus przewalskii u dikij prirodi Kilka stolit tomu dva pidvidi dikih konej naselyali lisi ta rivnini mizh Shidnoyu Mongoliyeyu ta Centralnoyu Yevropoyu Zgodom cej vid vse bilshe i bilshe vitisnyavsya do stepiv i napivpustel i zaraz jmovirno vimer u dikij prirodi Odnak jomu vdalosya vizhiti v nevoli i stanom na 2014 rik u zooparkah po vsomu svitu narahovuvalosya 1988 osib na dodatok do kilkoh ekzemplyariv povtorno introdukovanih iz dikoyi prirodi v riznih miscyah Centralnoyi Aziyi Takim chinom pislya jogo zniknennya kin Przhevalskogo znovu povernuvsya v dzhungarski stepi Na zhal usya populyaciya pohodit lishe vid 12 ekzemplyariv i vtrata genetichnoyi riznomanitnosti ta konspecifichni sparovuvannya stanovlyat serjoznu zagrozu Pivnichno shidna chastina Dzhungarskogo basejnu roztashovana v mezhah Mongoliyi i vklyuchaye chastinu en mizhnarodnogo biosfernogo zapovidnika Dzhungariya zdebilshogo vkrita pustelnim stepom zabezpechuye vazhlive seredovishe prozhivannya najbilshogo u sviti stada kulaniv Equus hemionus a takozh stad dzhejraniv Gazella subgutturosa Deyaki z ostannih dikih dvogorbih verblyudiv Camelus ferus zhivut u Velikomu Gobijskomu zapovidniku yakij mezhuye z Dzhungarskim basejnom i napivpusteleyu Alashanskogo plato ekoregionom roztashovanim na shodi Cya chastina basejnu idealno pidhodit dlya vizhivannya cogo vidu oskilki vona dosit vologa shob pidtrimuvati deyaku chagarnikovu roslinnist U comu ekoregioni zhive lishe odin endemichnij ssavec pishanka Meriones chengi Tut takozh zhivut rizni vidi dribnih grizuniv stribakiv Dipodidae istot idealno pristosovanih do rittya ta stribkiv u pishanih miscyah svogo isnuvannya U nih zadni lapi u p yat raziv dovshi za peredni ta dovgi gnuchki hvosti Isnuyut rizni vidi endemiki pustel Centralnoyi Aziyi zdatni stribati na 3 metri Inshimi vidomimi vidami ye gekon Przhevalskogo garna krasivo zabarvlena nichna yashirka endemichna dlya Centralnoyi Aziyi ta inshi reptiliyi taki yak kashgarskij tonkopalij gekon i shidnij udavchik Eryx tataricus ZberezhennyaRozvidka nafti ta vidobutok siroyi nafti potencijno shkidlivi dlya cogo ekoregionu yaksho voni ne provodyatsya z maksimalnoyu uvagoyu do navkolishnogo seredovisha U bilsh nezajmanomu Dzhungarskomu regioni Mongoliyi zagrozu stanovlyat nekontrolovane vikoristannya avtotransportu ta nadmirne spozhivannya ta zabrudnennya deficitnih prirodnih vodnih resursiv lyudmi ta domashnoyu hudoboyu Deyakim teritoriyam takozh zagrozhuye nekontrolovanij vipas hudobi PrimitkiJunggar Basin semi desert angl World Wildlife Fund Portal ekologiya