Дзосотин-Елісун (уйг. Гурбантүңгүт Қумлуқи; спрощ.: 古尔班通古特沙漠; кит. трад.: 古爾班通古特沙漠; піньїнь: Gǔ'ěrbāntōnggǔtè Shāmò) — друга за площею пустеля Китайської Народної Республіки і Східного Туркестану (Синьцзян-Уйгурського автономного району), після пустелі Такла-Макан, що знаходиться у сточищі Тариму. Займає центральну частину Джунгарії. Назва Дзосотин-Елісун, має монгольське походження.
Площа цієї піщаної пустелі приблизно 45—50 тис. км². Близько 38 000 км² зайнято напівзакріпленими грядковими і барханними пісками, а решта території — піщано-гальковими рівнинами й такирами. Розташована близько 300 до 600 метрів над рівнем моря. Пасма переважно меридіонального напрямку, заввишки до 30 м (у північній частині пустелі подекуди сягає до 100 м), з крутими східними схилами і більш пологими — західними (ці схили часто порослі полином і саксаулом). Такири мають хащі тамариску, проте зарості рідкісні. Цілорічно використовується як пасовища для овець і верблюдів.
Тут розташована найбільш віддалена від будь-якого моря точка Землі (46°16′ пн. ш. 86°40′ сх. д. / 46.2800° пн. ш. 86.6700° сх. д.).
Пустеля відокремлена горами Тянь-Шань від сточища річки Ілі, Турфанська улоговина та сточище Тариму на півдні Сіньцзяну. Пасмо міст, найбільшим із яких є Урумчі, розташоване у межах населеної смуги (Ланьчжоу-Сіньцзянська залізниця) на південь від пустелі, яка зрошується потоками, що живляться льодовиками та стікають з Тянь-Шаня. Канал Іртиш-Карамай, побудований у 2010-х, прямує північно-західним краєм пустелі; канал Іртиш-Урумчі перетинає центральну частину пустелі.
Декілька соляних озер розташовані у західній частині пустелі: [en] (45°48′00″ пн. ш. 85°56′00″ сх. д. / 45.80000° пн. ш. 85.93333° сх. д.), яке в минулому живилося [en], але на початок XXI ст. воно майже пересохло, та озеро Аїлік (45°56′00″ пн. ш. 85°47′00″ сх. д. / 45.93333° пн. ш. 85.78333° сх. д.), яке живеться [en] (яка, своєю чергою, поповнюється каналом Іртиш — Карамай).
[en] перетинає пустелю в напрямку північ-південь, від міста Алтай до Урумчі. Також варто відзначити: [en], залізницю Куйтун — Бейтунь та [en].
Тут розташована «північно-східна» [en]. 13 квітня 2004 року цю точку відвідали американець Грег Майклс (Greg Michaels) і китаєць Жу Жунчжао (Ru Rong Zhao), таксист з найближчого містечка Цітай, які переконалися, що ніякими спеціальними пам'ятними знаками ця точка на поверхні Землі не відзначена [3].
Примітки
- Велика радянська енциклопедія містить «Дзосотын-Элисун»
- The Library of Congress lists [ 27 грудня 2016 у Wayback Machine.] a few spelling variants, such as Dzosotön Elisun etc.
- Дзосотын-Элисун // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / гл. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : Советская энциклопедия, 1969—1978.
- Guinness Book of World Records, 1991. By Donald McFarlan, Norris McWhirter. P. 138
- PetroChina Xinjiang Oilfield Emission Reduction and Afforestation Project, p.5
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Dzosotin Elisun ujg Gurbantүngүt Қumluki sprosh 古尔班通古特沙漠 kit trad 古爾班通古特沙漠 pinyin Gǔ erbantōnggǔte Shamo druga za plosheyu pustelya Kitajskoyi Narodnoyi Respubliki i Shidnogo Turkestanu Sinczyan Ujgurskogo avtonomnogo rajonu pislya pusteli Takla Makan sho znahoditsya u stochishi Tarimu Zajmaye centralnu chastinu Dzhungariyi Nazva Dzosotin Elisun maye mongolske pohodzhennya Roztashuvannya pusteli Dzosotin Elisun na mapi Plosha ciyeyi pishanoyi pusteli priblizno 45 50 tis km Blizko 38 000 km zajnyato napivzakriplenimi gryadkovimi i barhannimi piskami a reshta teritoriyi pishano galkovimi rivninami j takirami Roztashovana blizko 300 do 600 metriv nad rivnem morya Pasma perevazhno meridionalnogo napryamku zavvishki do 30 m u pivnichnij chastini pusteli podekudi syagaye do 100 m z krutimi shidnimi shilami i bilsh pologimi zahidnimi ci shili chasto porosli polinom i saksaulom Takiri mayut hashi tamarisku prote zarosti ridkisni Cilorichno vikoristovuyetsya yak pasovisha dlya ovec i verblyudiv Tut roztashovana najbilsh viddalena vid bud yakogo morya tochka Zemli 46 16 pn sh 86 40 sh d 46 2800 pn sh 86 6700 sh d 46 2800 86 6700 Pustelya vidokremlena gorami Tyan Shan vid stochisha richki Ili Turfanska ulogovina ta stochishe Tarimu na pivdni Sinczyanu Pasmo mist najbilshim iz yakih ye Urumchi roztashovane u mezhah naselenoyi smugi Lanchzhou Sinczyanska zaliznicya na pivden vid pusteli yaka zroshuyetsya potokami sho zhivlyatsya lodovikami ta stikayut z Tyan Shanya Kanal Irtish Karamaj pobudovanij u 2010 h pryamuye pivnichno zahidnim krayem pusteli kanal Irtish Urumchi peretinaye centralnu chastinu pusteli Dekilka solyanih ozer roztashovani u zahidnij chastini pusteli en 45 48 00 pn sh 85 56 00 sh d 45 80000 pn sh 85 93333 sh d 45 80000 85 93333 yake v minulomu zhivilosya en ale na pochatok XXI st vono majzhe peresohlo ta ozero Ayilik 45 56 00 pn sh 85 47 00 sh d 45 93333 pn sh 85 78333 sh d 45 93333 85 78333 yake zhivetsya en yaka svoyeyu chergoyu popovnyuyetsya kanalom Irtish Karamaj en peretinaye pustelyu v napryamku pivnich pivden vid mista Altaj do Urumchi Takozh varto vidznachiti en zaliznicyu Kujtun Bejtun ta en Tut roztashovana pivnichno shidna en 13 kvitnya 2004 roku cyu tochku vidvidali amerikanec Greg Majkls Greg Michaels i kitayec Zhu Zhunchzhao Ru Rong Zhao taksist z najblizhchogo mistechka Citaj yaki perekonalisya sho niyakimi specialnimi pam yatnimi znakami cya tochka na poverhni Zemli ne vidznachena 3 PrimitkiVelika radyanska enciklopediya mistit Dzosotyn Elisun The Library of Congress lists 27 grudnya 2016 u Wayback Machine a few spelling variants such as Dzosoton Elisun etc Dzosotyn Elisun Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t gl red A M Prohorov 3 e izd M Sovetskaya enciklopediya 1969 1978 Guinness Book of World Records 1991 By Donald McFarlan Norris McWhirter P 138 PetroChina Xinjiang Oilfield Emission Reduction and Afforestation Project p 5