Удавчик східний | ||||||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||
Eryx tataricus (Lichtenstein, 1823) | ||||||||||||||||||||||||
Синоніми | ||||||||||||||||||||||||
Boa tatarica Eryx miliaris tataricus Eryx speciosus | ||||||||||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||||||||||
|
Удавчик східний (Eryx tataricus) — неотруйна змія роду Удавчиків з родини удавових. Має 3 підвиди. Інша назва «татарський піщаний удав».
Опис
Загальна довжина самиць досягає 105 см при довжині хвоста 6–7 см, довжина самців — 95 см при довжині хвоста 7–8 см. Хвіст тупий, закруглений. Лоб та верхня поверхня морди більш-менш пласкі або злегка опуклі. Очі звернені вбік й трохи вгору. Голова не відмежована від шиї і зверху вкрита численними дрібними неправильної форми щитками. Має 169–213 черевних й 27–45 підхвостових щитків. Навколо середини тіла є 43–59 рядків луски. Луска задньої частини тулуба та хвоста майже гладенька.
Верхня сторона тулуба жовтувато-коричневого, червонувато-коричневого або сіро-коричневого кольору. Уздовж спини проходять чорно-бурі плями неправильної форми. З боків тулуба розташовано численні темні цятки й крапки. Черево у чорно-бурих плямах, іноді світле без плям.
Спосіб життя
Полюбляє глинясті, лесові пустелі, напівпустелі й передгір'я, але не зустрічається на відкритих піщаних масивах і в барханах. Живе в оазах, на схилах пагорбів з ефемеровою рослинністю, в кам'янисто-щебнистих передгір'ях з чагарниковими заростями, на відкритих полиново-солянкових степових просторах. Зустрічається на висоті до 1500–1600 м над рівнем моря. Має яскраво виражені риючі здібності, вільно пересувається, зарившись у сипкий ґрунт. Власних нір удавчик не риє, а використовує нори гризунів, черепах та інших тварин. Активний у ночі. Навесні його можна зустріти вдень біля сховку. Харчується ящірками та гризунами, іноді дрібними птахами.
Це яйцеживородна змія. Самиця народжує 5–34 дитинчат у червні — липні або у серпні — початку вересня. Довжина новонароджених змій — 15–20 см.
Розповсюдження
Мешкає у центральному та східному Казахстані, Киргизстані, Таджикистані, Узбекистані, східному Туркменістані, Ірані, Афганістані, західному Пакистані, північно-західній Індії, західному Китаї та в південній Монголії.
Підвиди
- Eryx tataricus tataricus
- Eryx tataricus speciosus
- Eryx tataricus vittatus
Примітки
- Маркевич, О. П. Російсько-українсько-латинський зоологічний словник. Номенклатура. — Київ : Наук. думка, 1983. — С. 257.
Джерела
- Jones, C. 2004. Sand Boas. Reptilia (GB) (34): 12–23
- Словник-довідник із зоології. – К., 2002.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Udavchik shidnij Biologichna klasifikaciya Domen Eukarioti Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Pidtip Cherepni Craniata Infratip Hrebetni Vertebrata Klas Plazuni Reptilia Ryad Luskati Squamata Pidryad Zmiyi Serpentes Rodina Udavovi Boidae Pidrodina Pishani udavi Erycinae Rid Udavchik Eryx Vid Udavchik shidnij Binomialna nazva Eryx tataricus Lichtenstein 1823 Sinonimi Boa tatarica Eryx miliaris tataricus Eryx speciosus Posilannya Vikishovishe Eryx tataricus Vikividi Eryx tataricus EOL 455987 ITIS 634811 MSOP 164775 NCBI 51873 Udavchik shidnij Eryx tataricus neotrujna zmiya rodu Udavchikiv z rodini udavovih Maye 3 pidvidi Insha nazva tatarskij pishanij udav OpisZagalna dovzhina samic dosyagaye 105 sm pri dovzhini hvosta 6 7 sm dovzhina samciv 95 sm pri dovzhini hvosta 7 8 sm Hvist tupij zakruglenij Lob ta verhnya poverhnya mordi bilsh mensh plaski abo zlegka opukli Ochi zverneni vbik j trohi vgoru Golova ne vidmezhovana vid shiyi i zverhu vkrita chislennimi dribnimi nepravilnoyi formi shitkami Maye 169 213 cherevnih j 27 45 pidhvostovih shitkiv Navkolo seredini tila ye 43 59 ryadkiv luski Luska zadnoyi chastini tuluba ta hvosta majzhe gladenka Verhnya storona tuluba zhovtuvato korichnevogo chervonuvato korichnevogo abo siro korichnevogo koloru Uzdovzh spini prohodyat chorno buri plyami nepravilnoyi formi Z bokiv tuluba roztashovano chislenni temni cyatki j krapki Cherevo u chorno burih plyamah inodi svitle bez plyam Sposib zhittyaPolyublyaye glinyasti lesovi pusteli napivpusteli j peredgir ya ale ne zustrichayetsya na vidkritih pishanih masivah i v barhanah Zhive v oazah na shilah pagorbiv z efemerovoyu roslinnistyu v kam yanisto shebnistih peredgir yah z chagarnikovimi zarostyami na vidkritih polinovo solyankovih stepovih prostorah Zustrichayetsya na visoti do 1500 1600 m nad rivnem morya Maye yaskravo virazheni riyuchi zdibnosti vilno peresuvayetsya zarivshis u sipkij grunt Vlasnih nir udavchik ne riye a vikoristovuye nori grizuniv cherepah ta inshih tvarin Aktivnij u nochi Navesni jogo mozhna zustriti vden bilya shovku Harchuyetsya yashirkami ta grizunami inodi dribnimi ptahami Ce yajcezhivorodna zmiya Samicya narodzhuye 5 34 ditinchat u chervni lipni abo u serpni pochatku veresnya Dovzhina novonarodzhenih zmij 15 20 sm RozpovsyudzhennyaMeshkaye u centralnomu ta shidnomu Kazahstani Kirgizstani Tadzhikistani Uzbekistani shidnomu Turkmenistani Irani Afganistani zahidnomu Pakistani pivnichno zahidnij Indiyi zahidnomu Kitayi ta v pivdennij Mongoliyi PidvidiEryx tataricus tataricus Eryx tataricus speciosus Eryx tataricus vittatusPrimitkiMarkevich O P Rosijsko ukrayinsko latinskij zoologichnij slovnik Nomenklatura Kiyiv Nauk dumka 1983 S 257 DzherelaJones C 2004 Sand Boas Reptilia GB 34 12 23 Slovnik dovidnik iz zoologiyi K 2002