Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Трансфекція процес введення нуклеїнових кислот в еукаріотичні клітини Це може також стосуватися схожих методів для інших

Трансфекція

Трансфекція

Трансфекція — процес введення нуклеїнових кислот в еукаріотичні клітини . Це може також стосуватися схожих методів для інших типів клітин: " трансформація " зазвичай використовується для опису невірусної передачі ДНК бактерій та не тваринних еукаріотичних клітин, в тому числі, клітини рослин. Трансдукція часто використовується для опису опосередкованого вірусом, переносу гену в еукаріотичні клітини.

Трансфекція тваринних клітин, як правило, передбачає внесення змін до структури клітинної мембрани, щоб забезпечити можливість отримання генетичного матеріалу. Трансфекцію можна здійснювати за допомогою фосфату кальцію (або трикальційфосфату), електропорацією, використанням катіонного ліпіду для отримання ліпосом, які зливаються з клітинною мембраною клітин-мішеней та переносять свій вантаж (генетичний матеріал) всередину.

Трансфекція може призвести до несподіваних морфологічних змін та відхилень у клітин-мішеней.

Термінологія

Значення терміну еволюціонувало. Первісне значення трансфекції полягало в «зараженні шляхом трансформації», тобто введення генетичного матеріалу, ДНК або РНК, із вірусу, що заражає прокаріот або бактеріофага, в клітини, внаслідок чого відбувається інфекція. Оскільки термін трансформація мав інший сенс у біології тваринних клітин (генетична зміна, що дозволяє довгострокове розповсюдження в культурі, або придбання властивостей, характерних для ракових клітин), термін трансфекція, введений для тваринних кілтин, означає зміни клітиних властивості, викликані введенням ДНК.

Методи

Існують різні методи введення чужорідної ДНК в еукаріотичну клітину: в основу деяких покладений фізичний вплив на мембрану клітини-мішені (електропорація, видавлювання клітин, наночастинки, магнітофекція); в основі інших — лежить взаємодія з хімічними сполуками чи вірусами), які використовуються як носії генетичної інформації. Наприклад, доставка генів є одним із етапів, необхідних для генної терапії та генетичної модифікації культур. Існує багато різних методів доставки генів для різних типів клітин і тканин, від бактеріальних до ссавців. Зазвичай методи можна розділити на дві категорії: невірусні та вірусні.

Невірусні методи включають різноманітні способи фізичного впливу на клітуну-мішень, такі як електропорація, мікроін'єкція, генна гармата, дефектологія, гідростатичний тиск, безперервна інфузія, а також використання ультразвуку та хімічних сполук, таких як ліпофекція, що є ліпідно-опосередкованим процесом трансфекції ДНК з використанням ліпосомних векторів. Вони також можуть включати використання полімерних геноносіїв (поліплексів).

Вірус-опосередкована доставка генів, використовує здатність вірусу вводити свою ДНК всередину клітини-мішені. Ген, призначений для доставки, упаковується у вірусну частинку з обмеженою реплікацією. Віруси, які використовуються на сьогоднішні: ретровірус, лентивірус, аденовірус, адено-асоційований вірус та вірус простого герпесу . Однак існують певні недоліки використання вірусів для доставки генів у клітини. Віруси можуть доставляти в клітини лише дуже маленькі шматочки ДНК, це трудомістко і є ризики нетаргетного введення, цитопатичного впливу та мутагенезу.

Невірусні методи

Трансфекція з використанням хімічних сполук

Трансфекцію на основі хімічних речовин можна розділити на кілька видів: циклодекстрин, полімери, ліпосоми або наночастинки (з хімічною або вірусною функціоналізацією або без неї. Дивіться нижче).

  • Одним з найдешевших методів є використання фосфату кальцію, вперше описаного Ф. Л. Гремом та А. Дж. Ван дер Ебом у 1973 р. (див. Також). Сольовий розчин, з використанням буферного агенту HEPES (HeBS), що містить іони фосфату, поєднують з розчином хлориду кальцію, що містить ДНК, яка підлягає трансфекції. Після їх поєднання, утворюється дрібний осад позитивно зарядженого кальцію та негативно зарядженого фосфату, зв'язуючи ДНК, яка буде локалізована на його поверхні. Потім суспензію осаду додають до клітин, які підлягають трансфекції (зазвичай це культура клітин, вирощена в моношарі). Осад потрапляє до клітин-мішеней, разом з ним доставляється і ДНК. На сьогодні конкретні механізми потрапляння осаду та ДНК до клітин-мішеней не є до кінця зрозумілими. Завдяки використанню даного методу було здійснена ідентифікація багатьох онкогенів.
  • Інші методи використовують високорозгалужені органічні сполуки, так звані дендримери, щоб зв'язати ДНК і доставити її в клітину-мішень.
  • Іншим методом є використання катіонних полімерів, таких як DEAE-декстран або поліетиленімін (PEI). Негативно заряджена ДНК зв'язується з поліелектролітом, а їх комплекс захоплюється клітиною за допомогою ендоцитозу .
  • Ліпофекція (або ліпосомна трансфекція) — це техніка, що застосовується для введення генетичного матеріалу в клітину за допомогою ліпосом, які є везикулами, що легко зливаються з клітинною мембраною, оскільки вони побудовані з ліпідного бішару . Ліпофекція зазвичай використовує позитивно заряджений (катіонний) ліпід (катіонні ліпосоми або суміші) для формування агрегату з негативно зарядженим (аніонним) генетичним матеріалом. Ця технологія трансфекції реалізує ті ж цілі, що й інші біохімічні підходи з використанням полімерів, DEAE-декстрану, фосфату кальцію та електропорації . Ефективність ліпофекції можна підвищити, для цього використовують тепловий шок.
  • Fugene — це серія широко використовуваних фірмових неліпосомних реагентів для трансфекції, здатних безпосередньо заразити широкий спектр клітин з високою ефективністю та низькою токсичністю.

Нехімічні методи

image
Електропоратор з квадратними хвилями та експонентними формами розпаду для in vitro та in vivo культур клітин та 96-лункових застосувань для електропорації. Виробник BTX Гарвардський апарат, Holliston MA, США.
  • Електропорація (генний електротрансфер) — популярний метод, де тимчасове підвищення проникності клітинної мембрани досягається завдяки впливу на клітину короткими імульсами електричного поля.
  • Cell squeezing — це метод, описаний у 2012 році Армоном Шареєм, Робертом Лангер та Клавсом Дженсеном у MIT. Це дозволяє доставляти молекули в клітини через деформацію клітинної мембрани. Представляє собою мікрофлюїдну платформу з високою пропускною здатністю для внутрішньоклітинної доставки. Це знижує ймовірність токсичності або нецільового впливу, оскільки не покладається на екзогенні матеріали чи електричні поля.
  • Сонопорація використовує ультразвук високої інтенсивності для утворення пор в мембранах клітин. Явище утворення пор пояснюється головним чином кавітацією газових бульбашок, що взаємодіють із сусідніми клітинними мембранами.
  • Оптична трансфекція — метод, який використовує крихітний (~ 1 мікрометр) за діаметром отвір в мембрані клітини-мішені, який утворюється завдяки впливу на мембрану сфокусованим лазерним променем. Цю методику вперше описали у 1984 році Tsukakoshi та ін. У цій техніці обробляється одна клітина за раз, що робить її особливо корисною для аналізу одиночних клітин.
  • Злиття протопластів — це техніка, у якій трансформовані бактеріальні клітини обробляються лізоцимом з метою видалення клітинної стінки. Після цього фузогенні агенти (наприклад, вірус Сендая, PEG, електропорація) використовуються для злиття протопласта, що несе ген інтересу, з цільовою клітиною-мішенню. Основним недоліком цього методу є те, що бактеріальні компоненти також можуть неспецифічно потрапляти до клітини-мішені.
  •  — це метод введення ДНК, зв'язаної з поверхнею нановолокон, які переносяться в клітину-мішень. Цей підхід також може бути реалізований з масивами нановолокон, які вводяться у велику кількість клітин.
  • Гідродинамічна доставка — це метод, який застосовують в більшості випадків для мишей та щурів, але меншою мірою для великих тварин, при якому ДНК, найчастіше у плазмідах (включаючи транспозони), може бути доставлена до печінки за допомогою гідродинамічної ін'єкції, яка передбачає швидке вливання порівняно великого об'єму в кров'яне русло; майже вся ДНК введена з використанням такого підходу експресується в печінці.

Методи на основі частинок

  • Ще одним підходом до трансфекції є генна гармата, де ДНК приєднується до наночастинки інертної твердої речовини (зазвичай золота), яке потім «вистрілюється» безпосередньо в ядро клітини-мішені.
  • , або , — це метод трансфекції, який використовує магнітну силу для доставки ДНК у клітини-мішені. Нуклеїнові кислоти спочатку асоціюються з магнітними наночастинками. Далі з використання магнітного поля часточки доставляється до клітин-мішеней.
  • Інший метод трансфекції на основі частинок відомий як обстріл частинками. Нуклеїнова кислота доставляється завдяки проникнення мембрани з великою швидкістю, як правило, з'єднана з мікроносіями.

Інші (та гібридні) методи

Інші способи трансфекції включають , ефективність якої було показано при трансфекції , створивши життєздатну клітинну лінію, яку вдалося диференціювати на зрілі макрофаги, та тепловий шок .

Вірусні методи

ДНК також може бути доставлено до клітин-мішеней з використаннямвірусів як носії. У таких випадках методику називають вірусною трансдукцією, і клітини називають трансдукованими. Аденовірусні вектори можуть бути корисними для вірусних методів трансфекції, оскільки вони можуть переносити гени в найрізноманітніші клітини людини і мають високу швидкість передачі.

Стабільна і перехідна трансфекція

Стабільна і перехідна трансфекція відрізняється своєю тривалістю ефекту на клітину-мішень; стабільно трансфікована клітина буде постійно експресувати трансфіковану ДНК і передавати її дочірнім клітинам, тоді як перехідно-трансфікована клітина протягом короткого часу експресуватиме трансфіковану ДНК і не передаватиме її дочірнім клітинам.

Для деяких застосувань трансфекції достатньо, якщо трансфікований генетичний матеріал експресується лише тимчасово. Оскільки ДНК, що вводиться в процесі трансфекції, зазвичай не інтегрується в ядерний геном, чужорідна ДНК буде втрачена в процесі мітозу або деградує.


Примітки

  1. MeSH Transfection
  2. . Protocols and Applications Guide. Promega. Архів оригіналу за 25 червня 2014. Процитовано 17 січня 2020.
  3. MeSH Genetic Transduction, Genetic
  4. "" на вебсайті Dorland's Medical Dictionary
  5. Kamimura K, Suda T, Zhang G, Liu D (October 2011). . Pharmaceutical Medicine. 25 (5): 293—306. doi:10.1007/bf03256872. PMC 3245684. PMID 22200988. Архів оригіналу за 25 жовтня 2011. Процитовано 17 січня 2020.
  6. Saul JM, Linnes MP, Ratner BD, Giachelli CM, Pun SH (November 2007). Delivery of non-viral gene carriers from sphere-templated fibrin scaffolds for sustained transgene expression. Biomaterials. 28 (31): 4705—16. doi:10.1016/j.biomaterials.2007.07.026. PMID 17675152.
  7. Menuel S, Fontanay S, Clarot I, Duval RE, Diez L, Marsura A (December 2008). Synthesis and complexation ability of a novel bis- (guanidinium)-tetrakis-(beta-cyclodextrin) dendrimeric tetrapod as a potential gene delivery (DNA and siRNA) system. Study of cellular siRNA transfection. Bioconjugate Chemistry. 19 (12): 2357—62. doi:10.1021/bc800193p. PMID 19053312.
  8. Fischer D, von Harpe A, Kunath K, Petersen H, Li Y, Kissel T (2002). Copolymers of ethylene imine and N-(2-hydroxyethyl)-ethylene imine as tools to study effects of polymer structure on physicochemical and biological properties of DNA complexes. Bioconjugate Chemistry. 13 (5): 1124—33. doi:10.1021/bc025550w. PMID 12236795.
  9. Nanoparticle Based Transfection Reagents. Biology Transfection Research Resource. Transfection.ws. Архів оригіналу за 21 квітня 2013. Процитовано 17 січня 2020.
  10. Graham FL, van der Eb AJ (April 1973). A new technique for the assay of infectivity of human adenovirus 5 DNA. Virology. 52 (2): 456—67. doi:10.1016/0042-6822(73)90341-3. PMID 4705382.
  11. Bacchetti S, Graham FL (April 1977). Transfer of the gene for thymidine kinase to thymidine kinase-deficient human cells by purified herpes simplex viral DNA. Proceedings of the National Academy of Sciences of the United States of America. 74 (4): 1590—4. Bibcode:1977PNAS...74.1590B. doi:10.1073/pnas.74.4.1590. PMC 430836. PMID 193108.
  12. Kriegler, Michael (1991). Transfer and Expression: A Laboratory Manual. W. H. Freeman. с. 96—97. ISBN . {{}}: Недійсний |deadurl=vanc ()
  13. Felgner PL, Gadek TR, Holm M, Roman R, Chan HW, Wenz M, Northrop JP, Ringold GM, Danielsen M (November 1987). Lipofection: a highly efficient, lipid-mediated DNA-transfection procedure. Proceedings of the National Academy of Sciences of the United States of America. 84 (21): 7413—7. Bibcode:1987PNAS...84.7413F. doi:10.1073/pnas.84.21.7413. PMC 299306. PMID 2823261.
  14. Felgner JH, Kumar R, Sridhar CN, Wheeler CJ, Tsai YJ, Border R, Ramsey P, Martin M, Felgner PL (January 1994). . The Journal of Biological Chemistry. 269 (4): 2550—61. PMID 8300583. Архів оригіналу за 19 вересня 2019. Процитовано 17 січня 2020.
  15. Pipes BL, Vasanwala FH, Tsang TC, Zhang T, Luo P, Harris DT (January 2005). Brief heat shock increases stable integration of lipid-mediated DNA transfections. BioTechniques. 38 (1): 48—52. doi:10.2144/05381bm05. PMID 15679084.
  16. Jacobsen LB, Calvin SA, Colvin KE, Wright M (June 2004). FuGENE 6 Transfection Reagent: the gentle power. Methods. Transfection of Mammalian Cells. 33 (2): 104—12. doi:10.1016/j.ymeth.2003.11.002. PMID 15121164.
  17. Hellgren I, Drvota V, Pieper R, Enoksson S, Blomberg P, Islam KB, Sylvén C (August 2000). Highly efficient cell-mediated gene transfer using non-viral vectors and FuGene6: in vitro and in vivo studies. Cellular and Molecular Life Sciences (англ.). 57 (8–9): 1326—33. doi:10.1007/PL00000769. PMID 11028922.
  18. Lakshmipathy, Uma; Thyagarajan, Bhaskar (2011). (вид. 1st). Wiley-Blackwell. ISBN . Архів оригіналу за 24 грудня 2018. Процитовано 17 січня 2020. {{}}: Недійсний |deadurl=vanc ()
  19. Arnold AS, Laporte V, Dumont S, Appert-Collin A, Erbacher P, Coupin G, Levy R, Poindron P, Gies JP (February 2006). Comparing reagents for efficient transfection of human primary myoblasts: FuGENE 6, Effectene and ExGen 500. Fundamental & Clinical Pharmacology. 20 (1): 81—9. doi:10.1111/j.1472-8206.2005.00344.x. PMID 16448398.
  20. Sharei A, Zoldan J, Adamo A, Sim WY, Cho N, Jackson E, Mao S, Schneider S, Han MJ, Lytton-Jean A, Basto PA, Jhunjhunwala S, Lee J, Heller DA, Kang JW, Hartoularos GC, Kim KS, Anderson DG, Langer R, Jensen KF (February 2013). A vector-free microfluidic platform for intracellular delivery. Proceedings of the National Academy of Sciences of the United States of America. 110 (6): 2082—7. Bibcode:2013PNAS..110.2082S. doi:10.1073/pnas.1218705110. PMC 3568376. PMID 23341631.
  21. Zhang G, Budker V, Wolff JA (July 1999). High levels of foreign gene expression in hepatocytes after tail vein injections of naked plasmid DNA. Human Gene Therapy. 10 (10): 1735—7. doi:10.1089/10430349950017734. PMID 10428218.
  22. Zhang G, Vargo D, Budker V, Armstrong N, Knechtle S, Wolff JA (October 1997). Expression of naked plasmid DNA injected into the afferent and efferent vessels of rodent and dog livers. Human Gene Therapy. 8 (15): 1763—72. doi:10.1089/hum.1997.8.15-1763. PMID 9358026.
  23. Bell JB, Podetz-Pedersen KM, Aronovich EL, Belur LR, McIvor RS, Hackett PB (2007). Preferential delivery of the Sleeping Beauty transposon system to livers of mice by hydrodynamic injection. Nature Protocols. 2 (12): 3153—65. doi:10.1038/nprot.2007.471. PMC 2548418. PMID 18079715.
  24. . OzBiosciences—The art of delivery systems. Архів оригіналу за 22 березня 2014. Процитовано 17 січня 2020.
  25. Schnoor M, Buers I, Sietmann A, Brodde MF, Hofnagel O, Robenek H, Lorkowski S (May 2009). Efficient non-viral transfection of THP-1 cells. Journal of Immunological Methods. 344 (2): 109—15. doi:10.1016/j.jim.2009.03.014. PMID 19345690.
  26. Kim TK, Eberwine JH (August 2010). Mammalian cell transfection: the present and the future. Analytical and Bioanalytical Chemistry. 397 (8): 3173—8. doi:10.1007/s00216-010-3821-6. PMC 2911531. PMID 20549496.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Transfekciya proces vvedennya nukleyinovih kislot v eukariotichni klitini Ce mozhe takozh stosuvatisya shozhih metodiv dlya inshih tipiv klitin transformaciya zazvichaj vikoristovuyetsya dlya opisu nevirusnoyi peredachi DNK bakterij ta ne tvarinnih eukariotichnih klitin v tomu chisli klitini roslin Transdukciya chasto vikoristovuyetsya dlya opisu oposeredkovanogo virusom perenosu genu v eukariotichni klitini Transfekciya tvarinnih klitin yak pravilo peredbachaye vnesennya zmin do strukturi klitinnoyi membrani shob zabezpechiti mozhlivist otrimannya genetichnogo materialu Transfekciyu mozhna zdijsnyuvati za dopomogoyu fosfatu kalciyu abo trikalcijfosfatu elektroporaciyeyu vikoristannyam kationnogo lipidu dlya otrimannya liposom yaki zlivayutsya z klitinnoyu membranoyu klitin mishenej ta perenosyat svij vantazh genetichnij material vseredinu Transfekciya mozhe prizvesti do nespodivanih morfologichnih zmin ta vidhilen u klitin mishenej TerminologiyaZnachennya terminu evolyucionuvalo Pervisne znachennya transfekciyi polyagalo v zarazhenni shlyahom transformaciyi tobto vvedennya genetichnogo materialu DNK abo RNK iz virusu sho zarazhaye prokariot abo bakteriofaga v klitini vnaslidok chogo vidbuvayetsya infekciya Oskilki termin transformaciya mav inshij sens u biologiyi tvarinnih klitin genetichna zmina sho dozvolyaye dovgostrokove rozpovsyudzhennya v kulturi abo pridbannya vlastivostej harakternih dlya rakovih klitin termin transfekciya vvedenij dlya tvarinnih kiltin oznachaye zmini klitinih vlastivosti viklikani vvedennyam DNK MetodiIsnuyut rizni metodi vvedennya chuzhoridnoyi DNK v eukariotichnu klitinu v osnovu deyakih pokladenij fizichnij vpliv na membranu klitini misheni elektroporaciya vidavlyuvannya klitin nanochastinki magnitofekciya v osnovi inshih lezhit vzayemodiya z himichnimi spolukami chi virusami yaki vikoristovuyutsya yak nosiyi genetichnoyi informaciyi Napriklad dostavka geniv ye odnim iz etapiv neobhidnih dlya gennoyi terapiyi ta genetichnoyi modifikaciyi kultur Isnuye bagato riznih metodiv dostavki geniv dlya riznih tipiv klitin i tkanin vid bakterialnih do ssavciv Zazvichaj metodi mozhna rozdiliti na dvi kategoriyi nevirusni ta virusni Nevirusni metodi vklyuchayut riznomanitni sposobi fizichnogo vplivu na klitunu mishen taki yak elektroporaciya mikroin yekciya genna garmata defektologiya gidrostatichnij tisk bezperervna infuziya a takozh vikoristannya ultrazvuku ta himichnih spoluk takih yak lipofekciya sho ye lipidno oposeredkovanim procesom transfekciyi DNK z vikoristannyam liposomnih vektoriv Voni takozh mozhut vklyuchati vikoristannya polimernih genonosiyiv polipleksiv Virus oposeredkovana dostavka geniv vikoristovuye zdatnist virusu vvoditi svoyu DNK vseredinu klitini misheni Gen priznachenij dlya dostavki upakovuyetsya u virusnu chastinku z obmezhenoyu replikaciyeyu Virusi yaki vikoristovuyutsya na sogodnishni retrovirus lentivirus adenovirus adeno asocijovanij virus ta virus prostogo gerpesu Odnak isnuyut pevni nedoliki vikoristannya virusiv dlya dostavki geniv u klitini Virusi mozhut dostavlyati v klitini lishe duzhe malenki shmatochki DNK ce trudomistko i ye riziki netargetnogo vvedennya citopatichnogo vplivu ta mutagenezu Nevirusni metodi Transfekciya z vikoristannyam himichnih spoluk Transfekciyu na osnovi himichnih rechovin mozhna rozdiliti na kilka vidiv ciklodekstrin polimeri liposomi abo nanochastinki z himichnoyu abo virusnoyu funkcionalizaciyeyu abo bez neyi Divitsya nizhche Odnim z najdeshevshih metodiv ye vikoristannya fosfatu kalciyu vpershe opisanogo F L Gremom ta A Dzh Van der Ebom u 1973 r div Takozh Solovij rozchin z vikoristannyam bufernogo agentu HEPES HeBS sho mistit ioni fosfatu poyednuyut z rozchinom hloridu kalciyu sho mistit DNK yaka pidlyagaye transfekciyi Pislya yih poyednannya utvoryuyetsya dribnij osad pozitivno zaryadzhenogo kalciyu ta negativno zaryadzhenogo fosfatu zv yazuyuchi DNK yaka bude lokalizovana na jogo poverhni Potim suspenziyu osadu dodayut do klitin yaki pidlyagayut transfekciyi zazvichaj ce kultura klitin viroshena v monoshari Osad potraplyaye do klitin mishenej razom z nim dostavlyayetsya i DNK Na sogodni konkretni mehanizmi potraplyannya osadu ta DNK do klitin mishenej ne ye do kincya zrozumilimi Zavdyaki vikoristannyu danogo metodu bulo zdijsnena identifikaciya bagatoh onkogeniv Inshi metodi vikoristovuyut visokorozgaluzheni organichni spoluki tak zvani dendrimeri shob zv yazati DNK i dostaviti yiyi v klitinu mishen Inshim metodom ye vikoristannya kationnih polimeriv takih yak DEAE dekstran abo polietilenimin PEI Negativno zaryadzhena DNK zv yazuyetsya z polielektrolitom a yih kompleks zahoplyuyetsya klitinoyu za dopomogoyu endocitozu Lipofekciya abo liposomna transfekciya ce tehnika sho zastosovuyetsya dlya vvedennya genetichnogo materialu v klitinu za dopomogoyu liposom yaki ye vezikulami sho legko zlivayutsya z klitinnoyu membranoyu oskilki voni pobudovani z lipidnogo bisharu Lipofekciya zazvichaj vikoristovuye pozitivno zaryadzhenij kationnij lipid kationni liposomi abo sumishi dlya formuvannya agregatu z negativno zaryadzhenim anionnim genetichnim materialom Cya tehnologiya transfekciyi realizuye ti zh cili sho j inshi biohimichni pidhodi z vikoristannyam polimeriv DEAE dekstranu fosfatu kalciyu ta elektroporaciyi Efektivnist lipofekciyi mozhna pidvishiti dlya cogo vikoristovuyut teplovij shok Fugene ce seriya shiroko vikoristovuvanih firmovih neliposomnih reagentiv dlya transfekciyi zdatnih bezposeredno zaraziti shirokij spektr klitin z visokoyu efektivnistyu ta nizkoyu toksichnistyu Nehimichni metodi Elektroporator z kvadratnimi hvilyami ta eksponentnimi formami rozpadu dlya in vitro ta in vivo kultur klitin ta 96 lunkovih zastosuvan dlya elektroporaciyi Virobnik BTX Garvardskij aparat Holliston MA SShA Elektroporaciya gennij elektrotransfer populyarnij metod de timchasove pidvishennya proniknosti klitinnoyi membrani dosyagayetsya zavdyaki vplivu na klitinu korotkimi imulsami elektrichnogo polya Cell squeezing ce metod opisanij u 2012 roci Armonom Shareyem Robertom Langer ta Klavsom Dzhensenom u MIT Ce dozvolyaye dostavlyati molekuli v klitini cherez deformaciyu klitinnoyi membrani Predstavlyaye soboyu mikroflyuyidnu platformu z visokoyu propusknoyu zdatnistyu dlya vnutrishnoklitinnoyi dostavki Ce znizhuye jmovirnist toksichnosti abo necilovogo vplivu oskilki ne pokladayetsya na ekzogenni materiali chi elektrichni polya Sonoporaciya vikoristovuye ultrazvuk visokoyi intensivnosti dlya utvorennya por v membranah klitin Yavishe utvorennya por poyasnyuyetsya golovnim chinom kavitaciyeyu gazovih bulbashok sho vzayemodiyut iz susidnimi klitinnimi membranami Optichna transfekciya metod yakij vikoristovuye krihitnij 1 mikrometr za diametrom otvir v membrani klitini misheni yakij utvoryuyetsya zavdyaki vplivu na membranu sfokusovanim lazernim promenem Cyu metodiku vpershe opisali u 1984 roci Tsukakoshi ta in U cij tehnici obroblyayetsya odna klitina za raz sho robit yiyi osoblivo korisnoyu dlya analizu odinochnih klitin Zlittya protoplastiv ce tehnika u yakij transformovani bakterialni klitini obroblyayutsya lizocimom z metoyu vidalennya klitinnoyi stinki Pislya cogo fuzogenni agenti napriklad virus Sendaya PEG elektroporaciya vikoristovuyutsya dlya zlittya protoplasta sho nese gen interesu z cilovoyu klitinoyu mishennyu Osnovnim nedolikom cogo metodu ye te sho bakterialni komponenti takozh mozhut nespecifichno potraplyati do klitini misheni ce metod vvedennya DNK zv yazanoyi z poverhneyu nanovolokon yaki perenosyatsya v klitinu mishen Cej pidhid takozh mozhe buti realizovanij z masivami nanovolokon yaki vvodyatsya u veliku kilkist klitin Gidrodinamichna dostavka ce metod yakij zastosovuyut v bilshosti vipadkiv dlya mishej ta shuriv ale menshoyu miroyu dlya velikih tvarin pri yakomu DNK najchastishe u plazmidah vklyuchayuchi transpozoni mozhe buti dostavlena do pechinki za dopomogoyu gidrodinamichnoyi in yekciyi yaka peredbachaye shvidke vlivannya porivnyano velikogo ob yemu v krov yane ruslo majzhe vsya DNK vvedena z vikoristannyam takogo pidhodu ekspresuyetsya v pechinci Metodi na osnovi chastinok She odnim pidhodom do transfekciyi ye genna garmata de DNK priyednuyetsya do nanochastinki inertnoyi tverdoyi rechovini zazvichaj zolota yake potim vistrilyuyetsya bezposeredno v yadro klitini misheni abo ce metod transfekciyi yakij vikoristovuye magnitnu silu dlya dostavki DNK u klitini misheni Nukleyinovi kisloti spochatku asociyuyutsya z magnitnimi nanochastinkami Dali z vikoristannya magnitnogo polya chastochki dostavlyayetsya do klitin mishenej Inshij metod transfekciyi na osnovi chastinok vidomij yak obstril chastinkami Nukleyinova kislota dostavlyayetsya zavdyaki proniknennya membrani z velikoyu shvidkistyu yak pravilo z yednana z mikronosiyami Inshi ta gibridni metodi Inshi sposobi transfekciyi vklyuchayut efektivnist yakoyi bulo pokazano pri transfekciyi stvorivshi zhittyezdatnu klitinnu liniyu yaku vdalosya diferenciyuvati na zrili makrofagi ta teplovij shok Virusni metodi DNK takozh mozhe buti dostavleno do klitin mishenej z vikoristannyamvirusiv yak nosiyi U takih vipadkah metodiku nazivayut virusnoyu transdukciyeyu i klitini nazivayut transdukovanimi Adenovirusni vektori mozhut buti korisnimi dlya virusnih metodiv transfekciyi oskilki voni mozhut perenositi geni v najriznomanitnishi klitini lyudini i mayut visoku shvidkist peredachi Stabilna i perehidna transfekciyaStabilna i perehidna transfekciya vidriznyayetsya svoyeyu trivalistyu efektu na klitinu mishen stabilno transfikovana klitina bude postijno ekspresuvati transfikovanu DNK i peredavati yiyi dochirnim klitinam todi yak perehidno transfikovana klitina protyagom korotkogo chasu ekspresuvatime transfikovanu DNK i ne peredavatime yiyi dochirnim klitinam Dlya deyakih zastosuvan transfekciyi dostatno yaksho transfikovanij genetichnij material ekspresuyetsya lishe timchasovo Oskilki DNK sho vvoditsya v procesi transfekciyi zazvichaj ne integruyetsya v yadernij genom chuzhoridna DNK bude vtrachena v procesi mitozu abo degraduye PrimitkiMeSH Transfection Protocols and Applications Guide Promega Arhiv originalu za 25 chervnya 2014 Procitovano 17 sichnya 2020 MeSH Genetic Transduction Genetic na vebsajti Dorland s Medical Dictionary Kamimura K Suda T Zhang G Liu D October 2011 Pharmaceutical Medicine 25 5 293 306 doi 10 1007 bf03256872 PMC 3245684 PMID 22200988 Arhiv originalu za 25 zhovtnya 2011 Procitovano 17 sichnya 2020 Saul JM Linnes MP Ratner BD Giachelli CM Pun SH November 2007 Delivery of non viral gene carriers from sphere templated fibrin scaffolds for sustained transgene expression Biomaterials 28 31 4705 16 doi 10 1016 j biomaterials 2007 07 026 PMID 17675152 Menuel S Fontanay S Clarot I Duval RE Diez L Marsura A December 2008 Synthesis and complexation ability of a novel bis guanidinium tetrakis beta cyclodextrin dendrimeric tetrapod as a potential gene delivery DNA and siRNA system Study of cellular siRNA transfection Bioconjugate Chemistry 19 12 2357 62 doi 10 1021 bc800193p PMID 19053312 Fischer D von Harpe A Kunath K Petersen H Li Y Kissel T 2002 Copolymers of ethylene imine and N 2 hydroxyethyl ethylene imine as tools to study effects of polymer structure on physicochemical and biological properties of DNA complexes Bioconjugate Chemistry 13 5 1124 33 doi 10 1021 bc025550w PMID 12236795 Nanoparticle Based Transfection Reagents Biology Transfection Research Resource Transfection ws Arhiv originalu za 21 kvitnya 2013 Procitovano 17 sichnya 2020 Graham FL van der Eb AJ April 1973 A new technique for the assay of infectivity of human adenovirus 5 DNA Virology 52 2 456 67 doi 10 1016 0042 6822 73 90341 3 PMID 4705382 Bacchetti S Graham FL April 1977 Transfer of the gene for thymidine kinase to thymidine kinase deficient human cells by purified herpes simplex viral DNA Proceedings of the National Academy of Sciences of the United States of America 74 4 1590 4 Bibcode 1977PNAS 74 1590B doi 10 1073 pnas 74 4 1590 PMC 430836 PMID 193108 Kriegler Michael 1991 Transfer and Expression A Laboratory Manual W H Freeman s 96 97 ISBN 978 0 7167 7004 6 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite book title Shablon Cite book cite book a Nedijsnij deadurl vanc dovidka Felgner PL Gadek TR Holm M Roman R Chan HW Wenz M Northrop JP Ringold GM Danielsen M November 1987 Lipofection a highly efficient lipid mediated DNA transfection procedure Proceedings of the National Academy of Sciences of the United States of America 84 21 7413 7 Bibcode 1987PNAS 84 7413F doi 10 1073 pnas 84 21 7413 PMC 299306 PMID 2823261 Felgner JH Kumar R Sridhar CN Wheeler CJ Tsai YJ Border R Ramsey P Martin M Felgner PL January 1994 The Journal of Biological Chemistry 269 4 2550 61 PMID 8300583 Arhiv originalu za 19 veresnya 2019 Procitovano 17 sichnya 2020 Pipes BL Vasanwala FH Tsang TC Zhang T Luo P Harris DT January 2005 Brief heat shock increases stable integration of lipid mediated DNA transfections BioTechniques 38 1 48 52 doi 10 2144 05381bm05 PMID 15679084 Jacobsen LB Calvin SA Colvin KE Wright M June 2004 FuGENE 6 Transfection Reagent the gentle power Methods Transfection of Mammalian Cells 33 2 104 12 doi 10 1016 j ymeth 2003 11 002 PMID 15121164 Hellgren I Drvota V Pieper R Enoksson S Blomberg P Islam KB Sylven C August 2000 Highly efficient cell mediated gene transfer using non viral vectors and FuGene6 in vitro and in vivo studies Cellular and Molecular Life Sciences angl 57 8 9 1326 33 doi 10 1007 PL00000769 PMID 11028922 Lakshmipathy Uma Thyagarajan Bhaskar 2011 vid 1st Wiley Blackwell ISBN 978 0 470 61074 9 Arhiv originalu za 24 grudnya 2018 Procitovano 17 sichnya 2020 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite book title Shablon Cite book cite book a Nedijsnij deadurl vanc dovidka Arnold AS Laporte V Dumont S Appert Collin A Erbacher P Coupin G Levy R Poindron P Gies JP February 2006 Comparing reagents for efficient transfection of human primary myoblasts FuGENE 6 Effectene and ExGen 500 Fundamental amp Clinical Pharmacology 20 1 81 9 doi 10 1111 j 1472 8206 2005 00344 x PMID 16448398 Sharei A Zoldan J Adamo A Sim WY Cho N Jackson E Mao S Schneider S Han MJ Lytton Jean A Basto PA Jhunjhunwala S Lee J Heller DA Kang JW Hartoularos GC Kim KS Anderson DG Langer R Jensen KF February 2013 A vector free microfluidic platform for intracellular delivery Proceedings of the National Academy of Sciences of the United States of America 110 6 2082 7 Bibcode 2013PNAS 110 2082S doi 10 1073 pnas 1218705110 PMC 3568376 PMID 23341631 Zhang G Budker V Wolff JA July 1999 High levels of foreign gene expression in hepatocytes after tail vein injections of naked plasmid DNA Human Gene Therapy 10 10 1735 7 doi 10 1089 10430349950017734 PMID 10428218 Zhang G Vargo D Budker V Armstrong N Knechtle S Wolff JA October 1997 Expression of naked plasmid DNA injected into the afferent and efferent vessels of rodent and dog livers Human Gene Therapy 8 15 1763 72 doi 10 1089 hum 1997 8 15 1763 PMID 9358026 Bell JB Podetz Pedersen KM Aronovich EL Belur LR McIvor RS Hackett PB 2007 Preferential delivery of the Sleeping Beauty transposon system to livers of mice by hydrodynamic injection Nature Protocols 2 12 3153 65 doi 10 1038 nprot 2007 471 PMC 2548418 PMID 18079715 OzBiosciences The art of delivery systems Arhiv originalu za 22 bereznya 2014 Procitovano 17 sichnya 2020 Schnoor M Buers I Sietmann A Brodde MF Hofnagel O Robenek H Lorkowski S May 2009 Efficient non viral transfection of THP 1 cells Journal of Immunological Methods 344 2 109 15 doi 10 1016 j jim 2009 03 014 PMID 19345690 Kim TK Eberwine JH August 2010 Mammalian cell transfection the present and the future Analytical and Bioanalytical Chemistry 397 8 3173 8 doi 10 1007 s00216 010 3821 6 PMC 2911531 PMID 20549496

Дата публікації:
Топ