Шкурган Андрій Семенович

Андрі́й Семе́нович Шкурган (нар. 27 листопада 1961, м. Самбір Львівської області) — український оперний співак (баритон), заслужений артист України (1998), лауреат Шевченківської премії (2000).

Шкурган Андрій Семенович
Народився	27 листопада 1961(1961-11-27) (62 роки) місто Самбір Львівської області
Громадянство	Україна
Діяльність	артист-співак, актор, перекладач
Відомий завдяки	як оперний співак із світовим ім’ям
Alma mater	Львівська національна музична академія імені Миколи Лисенка
Батько	Семен Шкурган - співак, заслужений артист УРСР
Мати	- викладач фортепіано та музично-теоретичних дисциплін, заслужений працівник культури України, відмінник освіти України
Нагороди	заслужений артист України (1998), Лауреат Шевченківської премії (2000)
Звання	заслужений артист України (1998)
Амонасро («Аїда» Дж. Верді, Польща, Німеччина, 1993), Ренато («Бал-маскарад» Дж. Верді, Польща, 1993), Жорж Жермон («Травіата» Дж. Верді, Львів. 1998—1999; Голландія, 1992; Польща, 1992, 1994—1995; Росія, 1997), Граф ді Луна («Трубадур» Дж. Верді, Польща, 1994—1995), Родріго ді Поза («Дон Карлос» Дж. Верді, Польща, 1995), Набукко («Набукко» Дж. Верді, Польща. Німеччина, 1994, 1999; Німеччина, Люксембург, Бельгія, Польща, 1995), Карл V («Ернані» Дж. Верді, Польща, 1995), Ріголетго («Ріголетто» Дж. Верді, Польща. 1995, 1996; Латвія, 1997), Форд («Фальстаф» Дж. Верді, Данія, Королівська опера, 1996), Онєгін («Євгеній Онегін» П. Чайковського, Львів, 1989), Мазепа («Мазепа» П. Чайковського, Польща, 1996; Національна опера України, Київ, 1997), Валентин («Фауст» Ш.Гуно, Польща, 1993—1994); Ескамільо («Кармен» Ж. Бізе, Польща, Франція, Мартиніка, 1991; Німеччина, 1993; Польща, 1995—1996; Латвія, 1997; Голландія, 1998, Польща, 1999), Князь Ігор («Князь Ігор» О. Бородіна, Польща, 1994), Афрон («Золотий півник» М. Римського-Корсакова, Польща, 1993), Фігаро («Севільський цирульник» Дж. Россіні, Польща, Німеччина 1992), Шарплес («Мадам Баттерфляй» Дж. Пуччіні, Польща, 1999), Зурга ("Ловці перлів" Ж. Бізе), Еціо («Аттіла» Дж. Верді), Гульєльмо («Так чинять всі» В.-А. Моцарта), Скарпіа («Тоска» Дж. Пуччіні), Роберт, Ебн-Хакіа («Іоланта» П. Чайковського), Януш («Галька» С. Монюшка, Польща, 1999), Мечнік («Зачарований замок» С. Монюшка), Станіслав («Вербум мобіле» С. Монюшка), Філіп ("Якобін" А. Дворжака) Арії з опер, кантат, ораторій речитатив Ксеркса, Дордануса («Ксеркс», «Амадіс» Г. Генделя), арія Еола з кантати № 205 («Умиротворений Еол» Й.-С Баха), арієтта, речитатив та арія Сімома з ораторії «Пори року» Й. Гайдна), арія з пасторальної кантати Г. Перселла «Німора і пастух», арія з кантати Дж. Каріссімі «Вікторія», серенада і арія Дон Жуана («Дон Жуан» В.-А.Моцарта), пісня Петера з опери «Ганс і Грета» Е. Хумпердінга, арія Палі Роча («Циган-прем'єр» І.Кальмана), каватина Султана («Запорожець за Дунаєм» С. Гулака-Артемовського), арія Остапа («Тарас Бульба» М. Лисенка), пісні Миколи і Виборного («Наталка Полтавка» М.Лисенка), дві арії Мартина («Милана» Г.Майбороди), балада Гната («Назар Стодоля» К. Данькевича), аріозо Мізгіря, Веденецького гостя («Снігуронька» М. Римського-Корсакова), арія Королевича («Кощій Безсмертний» М. Римського-Корсакова), епіталама Віндекса, романс і арія Демона («Нерон», «Демон» А. Рубінштейна), балада Томського («Пікова дама» П. Чайковського) та ін. Романси і пісні цикли «Зимовий шлях», «Серенада», «На Рейні» Ф. Шуберта, «Виказана таємниця», «У сяйві теплих травневих днів», «Я не серджусь» Р. Шумана, цикл «Бідний Петер» Р. Шумана, «Серце поета» Е. Гріга, «Розмова», «Дві зорі», «Козак», «Чари» С. Монюшка, «Вояк», «Дві смерті» Ф.Шопена, «Думка», «Огні горять» С. Воробкевича, «Тост до Русі» М. Вербицького, «Рідний краю» В. Матюка, пісні та романси С. Рахманінова, С. Танєєва, І. Карабиця, О.Білаша, Г. Гаврилець, Л. Дичко, П. Майбороди, Д. Клебанова, Ю. Ржавської, Б. Фільц, Б. Янівського, понад 300 українських народних пісень в обробках різних композиторів. Композиції на слова Шевченка У репертуарі Шкургана 52 композиції на слова Т.Шевченка: «На городі коло броду», «Садок вишневий коло хати», «Ой чого ти почорніло», «Минають дні», «Огні горять», «Не женися на багатій», «Реве та стогне Дніпр широкий», «Ой крикнули сірі гуси», «У тієї Катерини», «Ой я свого чоловіка», «Доля», «Понад полем іде» («Косар»), «Учітеся, брати мої», «Чого мені тяжко», «Єсть на світі доля», «Гомоніла Україна», «Мені однаково», «Свято в Чигирині», «Гетьмани, гетьмани», «Ой Дніпре мій, Дніпре» (спів Яреми із поеми «Гайдамаки»), «Тече вода з-під явора» (дует), «Б'ють пороги» — кантата (всі три сольні партії — тенора, баритона і баса); М. Лисенка, «Заповіт» К. Стеценка, «Утоптала стежечку», «Три шляхи», «Зоре моя вечірняя», «Зацвіла в долині» Якова Степового, «Така її доля» В. Заремби, «У гаю, гаю» (спів Яреми із поеми «Гайдамаки») Д. Сочинського, «Огні горять» О. Карпатського (вільна обробка із С.Воробксвича), «Зоре моя вечірняя» В. Уманця, «Реве та стогне Дніпр широкий» В. Косенка, «За байраком байрак» С.Людкевича, «Давно те минуло» (уривок із поеми «Гайдамаки»), «Сонце заходить» А.Кос-Анатольського, «Наш отаман Гамалія» (балада Гната із опери «Назар Стодоля») К.Данькевича, «Думи мої» М. Вериківського, «Та забіліли сніги» П. Майбороди, «Неначе степом чумаки» Д. Клебанова, «Од села до села» Ю. Мейтуса, «Летить галка через балку» М. Васильченка, «Ой чого ти, тополенько, не цвітеш», «По діброві вітер виє», «Защебетав соловейко», «Не щебече соловейко», «Така її доля», «Плавай, плавай, лебедонько» Г. Верьовки, обробки Л. Ржецької, Я. Сичова, К. Скорохода. Нагороди та візнаки Лауреат конкурсів ім. С. Крушельницької в рамках 1-го фестивалю оперного мистецтва ім. С. Крушельницької (Львів, 2-га премія, 1988), всеукраїнського конкурсу ім. М.Лисенка (Київ, 3-тя премія, 1988), 4-го конкурсу вокалістів імені А. Сарі. (Польща, 1-ша премія; три спец, премії, 1991), перемога на конкурсі співаків на роль Короля Роджера у Мічиган-опера та Грейт Баффоло-опера компані (США), контракт на цю роль на 1992 р., 37-го Міжнародного конкурсу у Тулузі (Франція, Гран-прі, 1991), Кубок президента Франції (1991), відібраний із 1500 співаків США, Канади, Південної Америки, Європи і допущений до участі у півфіналі конкурсу ім. Лучано Паваротгі, учасник заключного концерту Європейського півфіналу (Модена, Італія, 1991), 1-го Міжнародного конкурсу вокалістів ім. С.Монюшка (Польща, 2-га премія, 1992), 5-го конкурсу оперних співаків ім. А. Дідура (Польща, 1-ша премія і 4 спеціальні призи, медаль Всепольського Товариства артистів-музикантів, 1994), 3-го Міжнародного вокального конкурсу ім. Міріам Хелін (Гельсінкі, Фінляндія, 4-та премія, 1994), Міжнародного конкурсу італійської оперної арії (І. Честеллі) у Берліні (3-тя премія, 1996), Міжнародного конкурсу європейських співаків ім. Лаурітца Мельхіора у Копенгагені під заступництвом королеви Данії Маргрете II (1-ша премія, 1996), 24-го міжнародного конкурсу «Вердіївські голоси» (Буссето, Італія, 3-тя премія, титул «Вердіївський голос», 1996), 15-го міжнародного конкурсу оперних співаків «Бельведер» (Відень, Австрія, 3-тя премія, 1996). Шевченківська премія Національна премія імені Тараса Шевченка 2000 р. за концертні програми 1995—1999 рр.: «Вокальні твори М. Лисенка на вірші Т. Шевченка», «Україна музична: вчора і сьогодні» (твори українських композиторів та українські народні пісні), «Андрій Шкурган — «Вердіївський голос» (сцени та арії з класичних опер), «Вокальні твори слов'янських композиторів» (С.Монюшка, Ф.Шопена, А. Дворжака, П. Чайковського та ін.). Родина Він є сином співака, заслуженого артиста УРСР Семена Шкургана та відомої вчительки заслуженого працівника культури України, відмінника освіти України Джерела [Андрій Шкурган] // Пам'ятаймо! (Знаменні та пам'ятні дати Буковини в 2006 році): біблографічний покажчик.- Чернівці: Зелена Буковина ,2005. — С. 149—152. — . Шкурган Андрій Семенович // Шевченківські лауреати (1962—2001): енцикл.довідник / авт.-упоряд. М. Лабінський.- Київ, 2001. — С. 629—633. Шкурган Андрій Семенович // Богайчук М. Література і мистецьтво Буковини в іменах: словник-довідник / Микола Богайчук. — Чернівці: Видавничий дім «Букрек», 2005. С. 298—299. -. Бабух В. Тріумф золотого голосу України/ Василь Бабух // Чернівці. — 2002.- 22 березня (№ 12). — С. 8. Білан А. Ім'я, яке стало символом / А. Білан // Українська культура. — 2000.- № 1. — С. 20-21. Гусар Ю."Я  — син свого народу" // Гусар Ю. Зірки не гаснуть / Юхим Гусар. — Чернівці, 2003. — . 67-76. Гусар Ю. 27 листопада народився оперний співак, заслужений артист України, лауреат Національної премії України ім. Т. Шевченка Андрій Шкурган (1961) /Юхим Гусар // Вечірні Чернівці.- 2007.- 27 листоп. (№ 47).- С. 6. Гусар Ю. Духом таланту освячений дивоспів: [про Андрія Шкургана] / Юхим Гусар // Час 2000.- 2001. 23 листопада (ч. 47).- С.12. Гусар Ю. «Європа не має такого баритона. Америка — теж»: [про Андрія Шкургана] / Юхим Гусар // Чернівці. — 2001. — 18 травня 93 20). — с. 12, фото. Л. І. Щербанюк. Буковинці — лауреати Національної премії України імені Тараса Шевченка: Бібліогр. покажч.- Чернівці,2004.- 76 с. Андрій Шкурган [ 28 жовтня 2008 у Wayback Machine.] Дзюба І. Висока планка Шевченківської премії // Дзеркало тижня.- 2000.- 1 квіт.(№ 13).- С.11. Кобевко П. Андрій Шкурган — український геній зі світовим ім'ям // Час.- 1996.- 22 березня (ч. 13).- С.5. Марусик Т. Андрій Шкурган: «Соромно не бути собою» // Дзеркало тижня.- 2000.- 18 лимтоп. (№ 20).- С. 16. Поліщук Т. Лірик — прагматик Андрій Шкурган // День.- 2001.- 17 січ. (№ 9).- С.5. Черняк Л. Андрій Шкурган: «Найбільшою нагородою для мене … є Незалежність України» / Людмила Черняк // Буковина.- 2001.- 24 серпня (№ 64).- С. 3; 29 серп. (№ 65).- С.3. Шкурган А. «Я не народний артист — я артист українського народу»: інтерв'ю / вів Т.Марусик // Сучасність.- 2001.- № 1.- С. 143—148.