Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Татарбунарське повстання (рум. Răscoala de la Tatarbunar) — інспіроване більшовиками селянське повстання у Буджаку проти румунської влади. Повстання тривало з 15 по 18 вересня 1924 року. Його очолив прорадянський революційний комітет, який закликав до створення "Молдавської радянської республіки" та припинення "румунської окупації". Повстання було підбурене та очолене комуністами з-за Дністра, які були проти створення Великої Румунії і розглядали молдован як окремий народ (пізніше того ж року була створена Молдавська Автономна Радянська Соціалістична Республіка всередині Української РСР). Татарбунарське повстання, а також повстання у Хотині і Бендерах відбулися в тих регіонах, в яких відбулися дуже важливі демографічні зміни, в результаті політики царської Росії по заселенню в Бессарабії великої кількості українців, росіян та інших національностей. Американський професор та фахівець у молдовських питаннях Чарльз Кінг вважає повстання разом із іншими подібними повстаннями в Бессарабії, керованому Румунією, сучасними жакеріями.
| Татарбунарське повстання | |||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Група повстанців які брали участь у повстанні.(FOCR) | |||||||
| |||||||
| Сторони | |||||||
 Татарбунарський революційний комітет |  Румунська королівська арміяРумунська Дунайська флотилія | ||||||
Передумови
13 квітня 1918 року Центральна Рада УНР ухвалила резолюцію про невизнання румунської анексії Бессарабії. Раді Міністрів УНР наказали вжити всіх засобів, щоб провести в краї повноцінний референдум. Слідом за нотою румунам телеграфом представили першого в історії україно-румунських відносин посла — Миколу Галагана.
Політика гетьманського уряду кардинально відрізнялася від республіканського. У Ясси не відправляли посла. Павло Скоропадський з урядом не визнавав об’єднання Молдови та Румунії, а 11 травня 1918-го Міністерство торгу та промисловості Української Держави ввело повну заборону на переміщення будь-яких товарів через Дністер. 5 червня Київ відправив ноту, в якій однозначно вказувалося, що “Бессарабія – це Україна”. Ясси відповіли обширною дискусією та побажаннями владнати ситуацію.
РФСРР також розглядала Бессарабію як анексовану провінцію й вважала рішення Унії Бессарабії та Румунії накладене окупаційною румунською армією. Більше того, історики обох країн посилено обговорювали договір із Радянським Румчородом у 1918 році, де була вимога виведення румунської армії з Бессарабії. Проте обидві країни його не дотримувались. Легітимність Сфатул Церій також була поставлена під сумнів, хоча єдиним оскаржуваним рішенням є акт об'єднання.
У грудні 1923 року Шоста Конференція (Балканської комуністичної федерації) прийняла резолюцію, в якій засуджувала «експансіоністський характер Румунії». Румунську державу звинуватили в тому, що 1918 року, скориставшись слабкістю Радянського Союзу, вона приєднала значну частину інших країн, які досягли вищого політичного, економічного та культурного рівня. В резолюції також йшлося про «національності в Бессарабії, Буковині, Добруджі та Трансільванії, які розпочали боротьбу за самовизначення». У документах, прийнятих на конференції, зазначається, що внутрішня політика буржуазних держав на Балканах після Першої світової війни зазнала невдачі, й для вирішення проблеми пропонується право на самовизначення.
З 27 березня по 2 квітня 1924 року у Відні відбулася конференції Румунії та СРСР з Бессарабського питання та врегулювання радянсько-румунських відносин. Румунське королівство не визнало новоствореного СРСР, країни не мали дипломатичних відносин. Румунську делегацію очолив [en], зі сторони Союзу — Микола Крестинський. План проведення плебісциту у Бессарабії представив радянський дипломат Максим Литвинов. Уряд Румунії відхилив ідею, спираючись на приклад проведеного низькорівневого референдума в Грузії. 2 квітня 1924 року Румунська делегація відхилила радянську пропозицію й припинила подальші переговори із Радянським Союзом.
У відповідь на це 6 квітня 1924 року в Москві заступник Максима Литвинова зробив кореспонденту газети «Правда» наступну заяву: «Надалі до плебісциту ми будемо вважати Бессарабію невід'ємною частиною України та Радянського Союзу». 28 липня 1924 року указом короля Румунії заборонена Комуністична партія Румунії. Проте ідея об'єднання з Радянським Союзом продовжувала своє існування. Григорій Котовський пропонував Михайлові Фрунзе вирішити проблему одним кавалерійським наскоком. Дещо іншим чином, зсередини, діяв Південно-Бессарабський ревком, розбурхуючи та організовуючи місцевих жителів. Саме ця організація комплектувала бойові загони, зосереджувала в регіоні зброю, налагоджувала зв'язок і готувала явки.
Перебіг подій
| цього розділу під сумнівом. |
Перший інцидент стався опівдні 11 вересня, коли збройне угруповання у складі 30 осіб, перевезених човнами, напало на село Миколаївку поряд з радянсько-румунським кордоном на березі Чорного моря. Атака була розпочата за пропозицією Кольцова, керував Іван Бежанович. Повстанці перерізали телефонні та телеграфні лінії, вбили мера та двох жандармів (останній був підірваний гранатою), підпалили кілька будівель, у тому числі ратушу, та розповсюдили маніфести, в яких закликали населення до повстання. У Миколаєвці тривав ярмарок, під час якого сталися пограбування селян, здобич вивозили возами. Швидке втручання румунської жандармерії завадило подальшим заворушенням.
15 вересня в Татарбунарах селяни проголосили власну владу, яку утримували три дні. Повстання придушене румунськими військами: розстріляно 500 селян, більшість з яких не були причетними до повстання.
Однією із причин повстання було незадоволення селян аграрною політикою, яку проводив румунський уряд, зокрема Аграрною реформою 1921 року. Також сприяла повстанню диверсійна діяльність Комінтерну, який інспірував селянський повстанський рух (протягом 1918—1924 років відбулося понад 150 повстань).
У повстанні брало участь близько 6 тисяч осіб, очолив повстання ревком на чолі з Андрієм Клюшниковим. Слабоозброєні повстанці не могли протистояти румунській армії. Повстання не підтримали молдавські селяни та німецькі колоністи.
На боці повсталих виступила Комуністична партія Румунії. ЦК компартії Румунії в спеціальному маніфесті закликав надати допомогу повстанцям. У ноті протесту уряд СРСР, який сам практикував криваві розправи над українськими повстанцями, зажадав покласти кінець сутичкам. Розправившись з повсталими і заарештувавши багатьох його учасників, румунська влада у 1925 році інсценували «процес 500», який повинен був довести, що Татарбунарське повстання — «справа рук Москви». 85 осіб було засуджено на різні терміни ув'язнення. Порівняно ліберальні вироки були зумовлені широкою кампанією протестів у Румунському королівстві та за його межами. На захист заарештованих татарбунарців виступили: Анрі Барбюс, Ромен Роллан, Ептон Сінклер, Теодор Драйзер, Альберт Ейнштейн, Бернард Шоу, Луї Арагон, Міхай Садовяну, Константин Пархон, Томас Манн і багато інших.
У листопаді 1925 року в Кишинів прибула делегація прокомуністичної громадськості країн Західної Європи на чолі з письменником Анрі Барбюсом. Делегація добилася присутності на процесі. Пізніше Барбюс напише у своїй книзі «Кати»: «Може бути, якщо б я вже не був революціонером, я став би ним, повернувшись із цього трагічного хаосу південної Європи». Не знайшовши доказів їх зв'язки з Москвою і під тиском громадської думки суд виправдав більшість арештованих. Засуджено було лише близько 85 чоловік, які були засуджені до термінів від 5 років до довічного ув'язнення.
Наслідки
Різні погляди
Влада Румунського королівства розцінила цей інцидент як звичайну терористичну акцію за підтримки Радянського Союзу, який намагався дестабілізувати ситуацію всередині країни та готував вторгнення Червоної армії. Повстання також було засуджено некомуністичними соціалістичними групами країни; Іліє Московічі з Соціалістичної Федерації писав у 1925:
Цю думку поділяє американський вчений Чарльз Апсон Кларк, за словами якого:
[...] Татаро-Бунарське повстання було просто найяскравішим прикладом комуністичного набігу, спланованого ззовні [...], а не місцевою революцією проти нестерпних умов через румунський гніт, як це представляла повсюдна соціалістична преса
.
Українські та російські автори вважають, що основні фактори, що сприяли повстанню, були соціально-економічного характеру – економічна криза в Румунії, аграрна політика в 1921, посуха і голод 1923/1924 і жорстока адміністрація. Молдовський історик Людмила Ротарі стверджує, що українське та російське населення, головні учасники, перебувало на вищому соціально-економічному рівні порівняно з румунським населенням, яке було на найнижчому рівні, а також з німецьким і болгарським населенням, які складали найбагатші верстви населення Крім того, під час повстання гасла повстанців мали не соціальний, а політичний характер, як-от: Хай живе Радянська влада!, Хай живе Радянська Бессарабія!, Ми просимо об'єднання з Радянською Україною!. Від часу об’єднання Бессарабія перебувала на воєнному стані через численні радянські диверсійні дії, цензуру та всі інші форми втручання в нормальне життя та через надмірну старанність або некомпетентність румунських урядовців, як військових, так і цивільних. Корупція також відігравала важливу роль, іноді навіть заважаючи національній безпеці.
Вшанування
Події Татарбунарського повстання покладені в основу сюжету у фільмі режисера Миколи Гібу «Гнів» («Бесарабська трагедія»). Подвиг увіковічнили у своїх картинах з однойменною назвою «Татарбунарське повстання» молдовські живописці Михайло Греку та Сергій Осіченко. У 1974 році молдовський поет Богдан Істру видав збірку поем «Татарбунари», в основу якої лягли вірші про події Татарбунарського повстання.
-
![image]()
Монумент повстанцям у Татарбунарах. -
![image]()
Місце розстрілу повстанців на околиці Татарбунар. -
![image]()
Братська могила повстанців (Шевченкове). -
![image]()
Меморіал учасникам повстання (Вилкове). -
![image]()
Братська могила повстанців (Струмок).
Примітки
- Frunză, p. 70; Otu, p. 39
- Clark
- Michael Bruchis, Nations – nationalities - people: a study of the nationalities policy of the Communist Party in Soviet Moldavia, East European Monographs, 1984, p .147
- Meurs, p. 77
- Giuseppe Motta, Un rapporto difficile: Romania e Stati Uniti nel periodo interbellico, FrancoAngeli, Milano, 2006, pg. 55
- Frunză, p.71; Ripa; Troncotă, p.19
- Michael Bruchis, The Republic of Moldavia: from the collapse of the Soviet empire to the restoration of the Russian empire, East European Monographs, 1996, p. 21
- Charles King, The Moldovans. Hoover Press, 2000. p. 52
- Забута війна: як україно-румунський конфлікт 1918-го створив сучасну Молдову; Новинарня, 13 квітня 2020.
- Ludmila Rotari, Miscarea Subversiva in Basarabia 1918—1924, Editura Enciclopedica, 2004, p. 154
- Ioan Scurtu, Istoria Basarabiei de la inceputuri pana in 2003, p. 295
- Ioan Scurtu, Istoria Basarabiei de la inceputuri pana in 2003, p. 297, Rotari, p. 241, Tătărescu (рум.)
- Clark; Frunză, p.70-71; Troncotă, p.19; Veiga, p.115
- ТАТАРБУНАРСЬКЕ ПОВСТАННЯ 1924 - МАЛИЙ СЛОВНИК ІСТОРІЇ УКРАЇНИ. uahistory.co (укр.). Процитовано 23 квітня 2023.
- Rotari, p. 249
- Rotari, p. 262
Література
- О. Ганжа. Татарбунарське повстання 1924; Малий словник України.
- Гриценко О. Татарбунарське повстання 1924 року: невідомі факти та імена // Україна і світ. — Ч. 1 — Х.: НТУ «ХПІ», 2015. — С. 98-99.
- Є. Джумига. Татарбунарське повстання 1924 року — бунт, що сколихнув світ; topor.od.ua, 17 січня 2013 (рос.).
- Пам'ятник учасникам Татарбунарського повстання 1924 року (м. Татарбунари); shukach.com, 2 червня 2015 (рос.).
- Грама Д. К., Мартынчик Е. Г. Процесс над участниками Татарбунарского восстания. — Кишинёв: Картя Молдовеняскэ, 1988 (рос.).
- Clark, Charles Upson (1927). The Tatar-Bunar Episode. Bessarabia Russia and Roumania on the Black Sea. New York: Dodd, Mead & Company.
- Frunză, Victor (1990). Istoria stalinismului în România. București: Humanitas. ISBN .
- Meurs, Wim P. van (1994). The Bessarabian question in communist historiography : nationalist and communist politics and history-writing. New York: East European Monographs. ISBN .
- Ripa, George D. (2004). . № 1 December 2004. Jurnalul Național. Архів оригіналу за 4 березня 2016.
- Troncotă, Cristian (2000). Siguranţa şi spectrul revoluţiei comuniste. Dosarele Istoriei. 4 (44).
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Tatarbunarske povstannya rum Răscoala de la Tatarbunar inspirovane bilshovikami selyanske povstannya u Budzhaku proti rumunskoyi vladi Povstannya trivalo z 15 po 18 veresnya 1924 roku Jogo ocholiv proradyanskij revolyucijnij komitet yakij zaklikav do stvorennya Moldavskoyi radyanskoyi respubliki ta pripinennya rumunskoyi okupaciyi Povstannya bulo pidburene ta ocholene komunistami z za Dnistra yaki buli proti stvorennya Velikoyi Rumuniyi i rozglyadali moldovan yak okremij narod piznishe togo zh roku bula stvorena Moldavska Avtonomna Radyanska Socialistichna Respublika vseredini Ukrayinskoyi RSR Tatarbunarske povstannya a takozh povstannya u Hotini i Benderah vidbulisya v tih regionah v yakih vidbulisya duzhe vazhlivi demografichni zmini v rezultati politiki carskoyi Rosiyi po zaselennyu v Bessarabiyi velikoyi kilkosti ukrayinciv rosiyan ta inshih nacionalnostej Amerikanskij profesor ta fahivec u moldovskih pitannyah Charlz King vvazhaye povstannya razom iz inshimi podibnimi povstannyami v Bessarabiyi kerovanomu Rumuniyeyu suchasnimi zhakeriyami Tatarbunarske povstannya Grupa povstanciv yaki brali uchast u povstanni FOCR Grupa povstanciv yaki brali uchast u povstanni FOCR Data 15 18 veresnya 1924 Misce Tatarbunari Rumunske korolivstvo nini chastina Ukrayini Rezultat Povstannya pridusheno rumunskoyu vladoyu Storoni Tatarbunarskij revolyucijnij komitet Rumunska korolivska armiya Rumunska Dunajska flotiliyaPeredumovi13 kvitnya 1918 roku Centralna Rada UNR uhvalila rezolyuciyu pro neviznannya rumunskoyi aneksiyi Bessarabiyi Radi Ministriv UNR nakazali vzhiti vsih zasobiv shob provesti v krayi povnocinnij referendum Slidom za notoyu rumunam telegrafom predstavili pershogo v istoriyi ukrayino rumunskih vidnosin posla Mikolu Galagana Politika getmanskogo uryadu kardinalno vidriznyalasya vid respublikanskogo U Yassi ne vidpravlyali posla Pavlo Skoropadskij z uryadom ne viznavav ob yednannya Moldovi ta Rumuniyi a 11 travnya 1918 go Ministerstvo torgu ta promislovosti Ukrayinskoyi Derzhavi vvelo povnu zaboronu na peremishennya bud yakih tovariv cherez Dnister 5 chervnya Kiyiv vidpraviv notu v yakij odnoznachno vkazuvalosya sho Bessarabiya ce Ukrayina Yassi vidpovili obshirnoyu diskusiyeyu ta pobazhannyami vladnati situaciyu RFSRR takozh rozglyadala Bessarabiyu yak aneksovanu provinciyu j vvazhala rishennya Uniyi Bessarabiyi ta Rumuniyi nakladene okupacijnoyu rumunskoyu armiyeyu Bilshe togo istoriki oboh krayin posileno obgovoryuvali dogovir iz Radyanskim Rumchorodom u 1918 roci de bula vimoga vivedennya rumunskoyi armiyi z Bessarabiyi Prote obidvi krayini jogo ne dotrimuvalis Legitimnist Sfatul Cerij takozh bula postavlena pid sumniv hocha yedinim oskarzhuvanim rishennyam ye akt ob yednannya U grudni 1923 roku Shosta Konferenciya Balkanskoyi komunistichnoyi federaciyi prijnyala rezolyuciyu v yakij zasudzhuvala ekspansionistskij harakter Rumuniyi Rumunsku derzhavu zvinuvatili v tomu sho 1918 roku skoristavshis slabkistyu Radyanskogo Soyuzu vona priyednala znachnu chastinu inshih krayin yaki dosyagli vishogo politichnogo ekonomichnogo ta kulturnogo rivnya V rezolyuciyi takozh jshlosya pro nacionalnosti v Bessarabiyi Bukovini Dobrudzhi ta Transilvaniyi yaki rozpochali borotbu za samoviznachennya U dokumentah prijnyatih na konferenciyi zaznachayetsya sho vnutrishnya politika burzhuaznih derzhav na Balkanah pislya Pershoyi svitovoyi vijni zaznala nevdachi j dlya virishennya problemi proponuyetsya pravo na samoviznachennya Mikola Krestinskij predstavnik SRSR na konferenciyi u Vidni 1924 r Z 27 bereznya po 2 kvitnya 1924 roku u Vidni vidbulasya konferenciyi Rumuniyi ta SRSR z Bessarabskogo pitannya ta vregulyuvannya radyansko rumunskih vidnosin Rumunske korolivstvo ne viznalo novostvorenogo SRSR krayini ne mali diplomatichnih vidnosin Rumunsku delegaciyu ocholiv en zi storoni Soyuzu Mikola Krestinskij Plan provedennya plebiscitu u Bessarabiyi predstaviv radyanskij diplomat Maksim Litvinov Uryad Rumuniyi vidhiliv ideyu spirayuchis na priklad provedenogo nizkorivnevogo referenduma v Gruziyi 2 kvitnya 1924 roku Rumunska delegaciya vidhilila radyansku propoziciyu j pripinila podalshi peregovori iz Radyanskim Soyuzom U vidpovid na ce 6 kvitnya 1924 roku v Moskvi zastupnik Maksima Litvinova zrobiv korespondentu gazeti Pravda nastupnu zayavu Nadali do plebiscitu mi budemo vvazhati Bessarabiyu nevid yemnoyu chastinoyu Ukrayini ta Radyanskogo Soyuzu 28 lipnya 1924 roku ukazom korolya Rumuniyi zaboronena Komunistichna partiya Rumuniyi Prote ideya ob yednannya z Radyanskim Soyuzom prodovzhuvala svoye isnuvannya Grigorij Kotovskij proponuvav Mihajlovi Frunze virishiti problemu odnim kavalerijskim naskokom Desho inshim chinom zseredini diyav Pivdenno Bessarabskij revkom rozburhuyuchi ta organizovuyuchi miscevih zhiteliv Same cya organizaciya komplektuvala bojovi zagoni zoseredzhuvala v regioni zbroyu nalagodzhuvala zv yazok i gotuvala yavki Perebig podijNejtralnist cogo rozdilu pid sumnivom Bud laska oznajomtesya z vidpovidnim obgovorennyam ta za mozhlivosti vipravte nedoliki Pershij incident stavsya opivdni 11 veresnya koli zbrojne ugrupovannya u skladi 30 osib perevezenih chovnami napalo na selo Mikolayivku poryad z radyansko rumunskim kordonom na berezi Chornogo morya Ataka bula rozpochata za propoziciyeyu Kolcova keruvav Ivan Bezhanovich Povstanci pererizali telefonni ta telegrafni liniyi vbili mera ta dvoh zhandarmiv ostannij buv pidirvanij granatoyu pidpalili kilka budivel u tomu chisli ratushu ta rozpovsyudili manifesti v yakih zaklikali naselennya do povstannya U Mikolayevci trivav yarmarok pid chas yakogo stalisya pograbuvannya selyan zdobich vivozili vozami Shvidke vtruchannya rumunskoyi zhandarmeriyi zavadilo podalshim zavorushennyam 15 veresnya v Tatarbunarah selyani progolosili vlasnu vladu yaku utrimuvali tri dni Povstannya pridushene rumunskimi vijskami rozstrilyano 500 selyan bilshist z yakih ne buli prichetnimi do povstannya Grupa tatarbunarskih povstanciv Veresen 1924 r Odniyeyu iz prichin povstannya bulo nezadovolennya selyan agrarnoyu politikoyu yaku provodiv rumunskij uryad zokrema Agrarnoyu reformoyu 1921 roku Takozh spriyala povstannyu diversijna diyalnist Kominternu yakij inspiruvav selyanskij povstanskij ruh protyagom 1918 1924 rokiv vidbulosya ponad 150 povstan U povstanni bralo uchast blizko 6 tisyach osib ocholiv povstannya revkom na choli z Andriyem Klyushnikovim Slaboozbroyeni povstanci ne mogli protistoyati rumunskij armiyi Povstannya ne pidtrimali moldavski selyani ta nimecki kolonisti Pidval u yakomu 5 dib bez yizhi i vodi trimali zaareshtovanih povstanciv 32 zadihnulis chotiroh vbili zhandarmi Na boci povstalih vistupila Komunistichna partiya Rumuniyi CK kompartiyi Rumuniyi v specialnomu manifesti zaklikav nadati dopomogu povstancyam U noti protestu uryad SRSR yakij sam praktikuvav krivavi rozpravi nad ukrayinskimi povstancyami zazhadav poklasti kinec sutichkam Rozpravivshis z povstalimi i zaareshtuvavshi bagatoh jogo uchasnikiv rumunska vlada u 1925 roci inscenuvali proces 500 yakij povinen buv dovesti sho Tatarbunarske povstannya sprava ruk Moskvi 85 osib bulo zasudzheno na rizni termini uv yaznennya Porivnyano liberalni viroki buli zumovleni shirokoyu kampaniyeyu protestiv u Rumunskomu korolivstvi ta za jogo mezhami Na zahist zaareshtovanih tatarbunarciv vistupili Anri Barbyus Romen Rollan Epton Sinkler Teodor Drajzer Albert Ejnshtejn Bernard Shou Luyi Aragon Mihaj Sadovyanu Konstantin Parhon Tomas Mann i bagato inshih U listopadi 1925 roku v Kishiniv pribula delegaciya prokomunistichnoyi gromadskosti krayin Zahidnoyi Yevropi na choli z pismennikom Anri Barbyusom Delegaciya dobilasya prisutnosti na procesi Piznishe Barbyus napishe u svoyij knizi Kati Mozhe buti yaksho b ya vzhe ne buv revolyucionerom ya stav bi nim povernuvshis iz cogo tragichnogo haosu pivdennoyi Yevropi Ne znajshovshi dokaziv yih zv yazki z Moskvoyu i pid tiskom gromadskoyi dumki sud vipravdav bilshist areshtovanih Zasudzheno bulo lishe blizko 85 cholovik yaki buli zasudzheni do terminiv vid 5 rokiv do dovichnogo uv yaznennya NaslidkiRizni poglyadi Vlada Rumunskogo korolivstva rozcinila cej incident yak zvichajnu teroristichnu akciyu za pidtrimki Radyanskogo Soyuzu yakij namagavsya destabilizuvati situaciyu vseredini krayini ta gotuvav vtorgnennya Chervonoyi armiyi Povstannya takozh bulo zasudzheno nekomunistichnimi socialistichnimi grupami krayini Iliye Moskovichi z Socialistichnoyi Federaciyi pisav u 1925 Cyu dumku podilyaye amerikanskij vchenij Charlz Apson Klark za slovami yakogo Tataro Bunarske povstannya bulo prosto najyaskravishim prikladom komunistichnogo nabigu splanovanogo zzovni a ne miscevoyu revolyuciyeyu proti nesterpnih umov cherez rumunskij gnit yak ce predstavlyala povsyudna socialistichna presa Originalnij tekst angl the Tatar Bunar rebellion was simply the most striking example of a Communist raid engineered from without and not a local revolution against intolerable conditions due to Roumanian oppression as it was represented to be by the Socialist press everywhere Ukrayinski ta rosijski avtori vvazhayut sho osnovni faktori sho spriyali povstannyu buli socialno ekonomichnogo harakteru ekonomichna kriza v Rumuniyi agrarna politika v 1921 posuha i golod 1923 1924 i zhorstoka administraciya Moldovskij istorik Lyudmila Rotari stverdzhuye sho ukrayinske ta rosijske naselennya golovni uchasniki perebuvalo na vishomu socialno ekonomichnomu rivni porivnyano z rumunskim naselennyam yake bulo na najnizhchomu rivni a takozh z nimeckim i bolgarskim naselennyam yaki skladali najbagatshi verstvi naselennya Krim togo pid chas povstannya gasla povstanciv mali ne socialnij a politichnij harakter yak ot Haj zhive Radyanska vlada Haj zhive Radyanska Bessarabiya Mi prosimo ob yednannya z Radyanskoyu Ukrayinoyu Vid chasu ob yednannya Bessarabiya perebuvala na voyennomu stani cherez chislenni radyanski diversijni diyi cenzuru ta vsi inshi formi vtruchannya v normalne zhittya ta cherez nadmirnu starannist abo nekompetentnist rumunskih uryadovciv yak vijskovih tak i civilnih Korupciya takozh vidigravala vazhlivu rol inodi navit zavazhayuchi nacionalnij bezpeci VshanuvannyaPodiyi Tatarbunarskogo povstannya pokladeni v osnovu syuzhetu u filmi rezhisera Mikoli Gibu Gniv Besarabska tragediya Podvig uvikovichnili u svoyih kartinah z odnojmennoyu nazvoyu Tatarbunarske povstannya moldovski zhivopisci Mihajlo Greku ta Sergij Osichenko U 1974 roci moldovskij poet Bogdan Istru vidav zbirku poem Tatarbunari v osnovu yakoyi lyagli virshi pro podiyi Tatarbunarskogo povstannya Monument povstancyam u Tatarbunarah Misce rozstrilu povstanciv na okolici Tatarbunar Bratska mogila povstanciv Shevchenkove Memorial uchasnikam povstannya Vilkove Bratska mogila povstanciv Strumok PrimitkiFrunză p 70 Otu p 39 Clark Michael Bruchis Nations nationalities people a study of the nationalities policy of the Communist Party in Soviet Moldavia East European Monographs 1984 p 147 Meurs p 77 Giuseppe Motta Un rapporto difficile Romania e Stati Uniti nel periodo interbellico FrancoAngeli Milano 2006 pg 55 Frunză p 71 Ripa Troncotă p 19 Michael Bruchis The Republic of Moldavia from the collapse of the Soviet empire to the restoration of the Russian empire East European Monographs 1996 p 21 Charles King The Moldovans Hoover Press 2000 p 52 Zabuta vijna yak ukrayino rumunskij konflikt 1918 go stvoriv suchasnu Moldovu Novinarnya 13 kvitnya 2020 Ludmila Rotari Miscarea Subversiva in Basarabia 1918 1924 Editura Enciclopedica 2004 p 154 Ioan Scurtu Istoria Basarabiei de la inceputuri pana in 2003 p 295 Ioan Scurtu Istoria Basarabiei de la inceputuri pana in 2003 p 297 Rotari p 241 Tătărescu rum Clark Frunză p 70 71 Troncotă p 19 Veiga p 115 TATARBUNARSKE POVSTANNYa 1924 MALIJ SLOVNIK ISTORIYi UKRAYiNI uahistory co ukr Procitovano 23 kvitnya 2023 Rotari p 249 Rotari p 262LiteraturaO Ganzha Tatarbunarske povstannya 1924 Malij slovnik Ukrayini Gricenko O Tatarbunarske povstannya 1924 roku nevidomi fakti ta imena Ukrayina i svit Ch 1 H NTU HPI 2015 S 98 99 Ye Dzhumiga Tatarbunarske povstannya 1924 roku bunt sho skolihnuv svit topor od ua 17 sichnya 2013 ros Pam yatnik uchasnikam Tatarbunarskogo povstannya 1924 roku m Tatarbunari shukach com 2 chervnya 2015 ros Grama D K Martynchik E G Process nad uchastnikami Tatarbunarskogo vosstaniya Kishinyov Kartya Moldovenyaske 1988 ros ISBN 5 362 00387 9 Clark Charles Upson 1927 The Tatar Bunar Episode Bessarabia Russia and Roumania on the Black Sea New York Dodd Mead amp Company Frunză Victor 1990 Istoria stalinismului in Romania București Humanitas ISBN 9732801778 Meurs Wim P van 1994 The Bessarabian question in communist historiography nationalist and communist politics and history writing New York East European Monographs ISBN 0880332840 Ripa George D 2004 1 December 2004 Jurnalul Național Arhiv originalu za 4 bereznya 2016 Troncotă Cristian 2000 Siguranţa si spectrul revoluţiei comuniste Dosarele Istoriei 4 44