Битва під Бреслау — битва, що відбулася 22 листопада 1757 року в Бреслау (зараз — Вроцлав, Польща) під час Семирічної війни. Прусська армія чисельністю 28 000 чоловік зустрілася з австрійською армією чисельністю 84 000 чоловік. Пруссаки стримали австрійську атаку, втративши 6000 чоловік проти 5000 втрат австрійців, але через день пруссакам довелося відступити. 25 листопада 1757 року гарнізон Бреслау здався.
Битва при Бреслау | |||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|
Семирічна війна | |||||||
Карта битви | |||||||
Координати: 51°07′ пн. ш. 17°01′ сх. д. / 51.117° пн. ш. 17.017° сх. д. | |||||||
| |||||||
Сторони | |||||||
Пруссія | Австрія | ||||||
Командувачі | |||||||
принц Карл Лотаринзький | |||||||
Військові сили | |||||||
28,000 | 60,000 | ||||||
Втрати | |||||||
6,350 вбито і поранено 3,800 полонених | 5,857 |
Семирічна війна
Хоча Семирічна війна була глобальним конфліктом, вона була особливо інтенсивною на європейському театрі внаслідок нещодавно завершеної Війни за австрійську спадщину (1740—1748). Аахенський мир 1748 року надав Фрідріху ІІ, відомому як Фрідріх Великий, процвітаючу провінцію Сілезія як наслідок Першої та Другої Сілезьких війн. Імператриця Марія-Терезія підписала договір, щоб виграти час для відновлення своїх військових сил і створення нових союзів; вона мала намір відновити панування в Священній Римській імперії. У 1754 році ескалація напруженості між Великобританією і Францією в Північній Америці надав французам можливість подолати британське панування в атлантичній торгівлі. Бачачи можливість повернути свої втрачені території та обмежити зростаючу владу Пруссії, Австрія відклала старе суперництво з Францією, щоб сформувати нову коаліцію. Зіткнувшись із таким поворотом подій, Великобританія сформувала союз із Королівством Пруссія; цей союз охоплював не лише території британського короля, які перебували в персональній унії, включаючи Ганновер, але також і території його родичів у Королівстві Ганновер і Ландграфстві Гессен-Кассель. Ця серія політичних маневрів стала відомою як Дипломатична революція.
Захопивши Саксонію, Фрідріх провів кампанію в Богемії та 6 травня 1757 року розгромив австрійців у битві під Прагою . Дізнавшись, що французькі війська вторглися на територію його союзника Ганноверу, Фрідріх вирушив на захід. 5 листопада 1757 року він переміг об'єднані французькі і австрійські війська у битві при Россбаху . За його відсутності австрійцям вдалося відвоювати Сілезію: принц Карл Лотаринзький зайняв місто Швайдніц і рушив на Бреслау в Нижній Сілезії.
Передумови
Герцог мав утримати Сілезію силою в 32 тис. війська. Невдовзі виявилося що це важке завдання, оскільки йому довелося зіткнутися з переважаючими австрійськими силами, чия основна армія чисельністю 54 000 чоловік очолювалася принцом Карлом Олександром Лотарингським і графом . Також приєдналося 28-тисячне військо Франца Леопольда фон Надашді. Незважаючи на абсолютну перевагу, австрійці спочатку намагалися уникнути бою.
14 жовтня, після того, як корпус Надашді був посилений до 43 000 військових, австрійці оточили Швайдніц. Місто здалося 13 листопада. До того часу Брюнсвік-Бевернському вдавалося тримати в бою основну австрійську армію. Однак після приєднання корпусу Надашді сили австрійців були значно підсилені.
В результаті додаткових підкріплень командування австрійської армії відмовилося від своїх позицій і вирішило розпочати негайну атаку на пруссаків. Їхній намір полягав у тому, щоб взяти Бреслау до того як прибудуть основні прусські сили, щоб вони не могли перезимувати в Сілезії.
Пруссаки мали понад 40 батальйонів і 102 ескадрони (загальною чисельністю 28 400 чоловік). Австрійська армія складалася з 96 батальйонів, 93 гренадерських рот, 141 ескадрону та 228 гармат (разом 83 606 військових).
Хід битви
Принц Карл Олександр Лотаринзький атакував прусські війська 22 листопада в околицях Бреслау, між селами Козел і Гребшен, розпочавши бій з канонади. Пруссаки, які укріпилися в навколишніх селах, були атаковані в трьох окремих точках. Після того, як австрійці змогли захопити кілька сіл, вони укомплектували їх гаубицями та посилили канонаду, після чого герцог Брюнсвік-Беверну зібрав десять полків разом і розпочав контратаку. Розпочалася важка кровопролитна боротьба за села, в якій пруссакам вдалося досягти кількох вирішальних успіхів проти переважаючих австрійських сил. Так і не було встановлено, чи хотів прусський герцог очолити ще одну контратаку наступного дня чи відступити. Тим не менш, пруссаки відступили. Таким чином, поле битви було залишено принцу Карлу Лотаринзькому і пруссаки повернулися до Глогау через Бреслау.
За весь день битви, австрійці втратили 5723 чоловік, а пруссаки 6350 чоловік.
Підсумки
Після відступу прусської армії 10 батальйонів під командуванням генерала Лествітца залишилися у фортеці Бреслау. Австрійські війська негайно взяли в облогу під керівництвом генерала Надашді. Населення міста, що підтримувало австрійців, ускладнювало оборону пруссаків, оскільки громадяни не тільки тиснули на Лествітца, щоб той звільнив фортецю, але й допомагали прусським дезертирам.
Бойовий дух прусської армії був надзвичайно низьким через їхню поразку на полі бою та високу частку новобранців, які служили в армії. Дисципліна була на критичному рівні. Лествітц здався в ніч на 25 листопада за умови, що йому буде дозволено безперешкодно відступити. З 4227 прусських солдатів лише 599 вийшли в Глогау; решта дезертували.
Фрідріх йшов на захід, щоб допомогти своїм британським союзникам захистити Ганновер. Через поразку під Бреслау Фрідріх був змушений повністю змінити плани своєї кампанії. Однак перед тим, як змінити свій курс, він завдав серйозної поразки союзним силам Франції та Австрії в битві під Росбахом. Після битви він змінив курс і за 12 днів подолав 272 км до Лойтену. Там 4 грудня він виконав геніально продуманий план маневру та хитрощів, обдуривши принца Карла Лотаринзького та Леопольда фон Дауна. Після його вирішальної перемоги під Лойтеном більшість австрійців, які захищали Бреслау його покинули, хоча вони залишили гарнізон із 17 000 чоловік із запасами та боєприпасами під командуванням Соломана Шпрехера фон Бернегга . Після короткої, але жорстокої облоги Фрідріх змусив місто капітулювати наприкінці грудня 1757 року .
Примітки
- Clodfelter, 2017, с. 85.
- D.B. Horn, «The Diplomatic Revolution» in J.O. Lindsay, ed., The New Cambridge Modern History vol. 7, The Old Regime: 1713–63 (1957): pp 449–64. Jeremy Black, Essay and Reflection: On the 'Old System' and the Diplomatic Revolution' of the Eighteenth Century, International History Review (1990) 12:2, pp. 301—323.
- Fred Anderson, Crucible of War: The Seven Years' War and the Fate of Empire in British North America, 1754—1766. Knopf Doubleday Publishing Group, 2007, p. 302.
- Spencer Tucker, Battles that Changed History: an Encyclopedia of World Conflict. ABC-CLIO, 2010. pp. 233—235.
- Herbert J. Redman, Frederick the Great and the Seven Years' War, 1756—1763, McFarland, 2014, p. 167.
- Salomon Sprecher von Bernegg, Diarium der Belagerung von Breslau; und Capitulations-Puncte von der Uebergabe an Se. Königl. Majestät in Preussen: Nebst einem Verzeichniß mit Nahmen, derer Generals, Staabs-Officiers und andern Officiers, dann vom Feldwebel an summariter derer Kayserl. Königl. Trouppen, so den 21ten December …; 21 Dec 1757. pp. 5–14. Berlin, 1758.
Література
- Девіс Норман і Мурхаус, Роджер . Microcosm: A Portrait of a Central European City . Pimlico. Лондон, 2003, стор. 206–208. (з картою бою на сторінці 513.)
- Клодфельтер М. (2017). Warfare and Armed Conflicts: A Statistical Encyclopedia of Casualty and Other Figures, 1492—2015 (4th ed.). Jefferson, North Carolina: McFarland.
Посилання
- Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Битва при Бреслау
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Bitva pid Breslau bitva sho vidbulasya 22 listopada 1757 roku v Breslau zaraz Vroclav Polsha pid chas Semirichnoyi vijni Prusska armiya chiselnistyu 28 000 cholovik zustrilasya z avstrijskoyu armiyeyu chiselnistyu 84 000 cholovik Prussaki strimali avstrijsku ataku vtrativshi 6000 cholovik proti 5000 vtrat avstrijciv ale cherez den prussakam dovelosya vidstupiti 25 listopada 1757 roku garnizon Breslau zdavsya Bitva pri Breslau Semirichna vijna Karta bitvi Karta bitvi Koordinati 51 07 pn sh 17 01 sh d 51 117 pn sh 17 017 sh d 51 117 17 017 Data 22 listopada 1757 Misce Breslau Korolivstvo Prussiya zaraz Polsha Rezultat Peremoga Avstriyi Storoni Prussiya Avstriya Komanduvachi princ Karl Lotarinzkij Vijskovi sili 28 000 60 000 Vtrati 6 350 vbito i poraneno 3 800 polonenih 5 857Semirichna vijnaHocha Semirichna vijna bula globalnim konfliktom vona bula osoblivo intensivnoyu na yevropejskomu teatri vnaslidok neshodavno zavershenoyi Vijni za avstrijsku spadshinu 1740 1748 Aahenskij mir 1748 roku nadav Fridrihu II vidomomu yak Fridrih Velikij procvitayuchu provinciyu Sileziya yak naslidok Pershoyi ta Drugoyi Silezkih vijn Imperatricya Mariya Tereziya pidpisala dogovir shob vigrati chas dlya vidnovlennya svoyih vijskovih sil i stvorennya novih soyuziv vona mala namir vidnoviti panuvannya v Svyashennij Rimskij imperiyi U 1754 roci eskalaciya napruzhenosti mizh Velikobritaniyeyu i Franciyeyu v Pivnichnij Americi nadav francuzam mozhlivist podolati britanske panuvannya v atlantichnij torgivli Bachachi mozhlivist povernuti svoyi vtracheni teritoriyi ta obmezhiti zrostayuchu vladu Prussiyi Avstriya vidklala stare supernictvo z Franciyeyu shob sformuvati novu koaliciyu Zitknuvshis iz takim povorotom podij Velikobritaniya sformuvala soyuz iz Korolivstvom Prussiya cej soyuz ohoplyuvav ne lishe teritoriyi britanskogo korolya yaki perebuvali v personalnij uniyi vklyuchayuchi Gannover ale takozh i teritoriyi jogo rodichiv u Korolivstvi Gannover i Landgrafstvi Gessen Kassel Cya seriya politichnih manevriv stala vidomoyu yak Diplomatichna revolyuciya Zahopivshi Saksoniyu Fridrih proviv kampaniyu v Bogemiyi ta 6 travnya 1757 roku rozgromiv avstrijciv u bitvi pid Pragoyu Diznavshis sho francuzki vijska vtorglisya na teritoriyu jogo soyuznika Gannoveru Fridrih virushiv na zahid 5 listopada 1757 roku vin peremig ob yednani francuzki i avstrijski vijska u bitvi pri Rossbahu Za jogo vidsutnosti avstrijcyam vdalosya vidvoyuvati Sileziyu princ Karl Lotarinzkij zajnyav misto Shvajdnic i rushiv na Breslau v Nizhnij Sileziyi Peredumovi Gercog mav utrimati Sileziyu siloyu v 32 tis vijska Nevdovzi viyavilosya sho ce vazhke zavdannya oskilki jomu dovelosya zitknutisya z perevazhayuchimi avstrijskimi silami chiya osnovna armiya chiselnistyu 54 000 cholovik ocholyuvalasya princom Karlom Oleksandrom Lotaringskim i grafom Takozh priyednalosya 28 tisyachne vijsko Franca Leopolda fon Nadashdi Nezvazhayuchi na absolyutnu perevagu avstrijci spochatku namagalisya uniknuti boyu 14 zhovtnya pislya togo yak korpus Nadashdi buv posilenij do 43 000 vijskovih avstrijci otochili Shvajdnic Misto zdalosya 13 listopada Do togo chasu Bryunsvik Bevernskomu vdavalosya trimati v boyu osnovnu avstrijsku armiyu Odnak pislya priyednannya korpusu Nadashdi sili avstrijciv buli znachno pidsileni V rezultati dodatkovih pidkriplen komanduvannya avstrijskoyi armiyi vidmovilosya vid svoyih pozicij i virishilo rozpochati negajnu ataku na prussakiv Yihnij namir polyagav u tomu shob vzyati Breslau do togo yak pribudut osnovni prusski sili shob voni ne mogli perezimuvati v Sileziyi Prussaki mali ponad 40 bataljoniv i 102 eskadroni zagalnoyu chiselnistyu 28 400 cholovik Avstrijska armiya skladalasya z 96 bataljoniv 93 grenaderskih rot 141 eskadronu ta 228 garmat razom 83 606 vijskovih Hid bitviPrinc Karl Oleksandr Lotarinzkij atakuvav prusski vijska 22 listopada v okolicyah Breslau mizh selami Kozel i Grebshen rozpochavshi bij z kanonadi Prussaki yaki ukripilisya v navkolishnih selah buli atakovani v troh okremih tochkah Pislya togo yak avstrijci zmogli zahopiti kilka sil voni ukomplektuvali yih gaubicyami ta posilili kanonadu pislya chogo gercog Bryunsvik Bevernu zibrav desyat polkiv razom i rozpochav kontrataku Rozpochalasya vazhka krovoprolitna borotba za sela v yakij prussakam vdalosya dosyagti kilkoh virishalnih uspihiv proti perevazhayuchih avstrijskih sil Tak i ne bulo vstanovleno chi hotiv prusskij gercog ocholiti she odnu kontrataku nastupnogo dnya chi vidstupiti Tim ne mensh prussaki vidstupili Takim chinom pole bitvi bulo zalisheno princu Karlu Lotarinzkomu i prussaki povernulisya do Glogau cherez Breslau Za ves den bitvi avstrijci vtratili 5723 cholovik a prussaki 6350 cholovik PidsumkiPislya vidstupu prusskoyi armiyi 10 bataljoniv pid komanduvannyam generala Lestvitca zalishilisya u forteci Breslau Avstrijski vijska negajno vzyali v oblogu pid kerivnictvom generala Nadashdi Naselennya mista sho pidtrimuvalo avstrijciv uskladnyuvalo oboronu prussakiv oskilki gromadyani ne tilki tisnuli na Lestvitca shob toj zvilniv fortecyu ale j dopomagali prusskim dezertiram Bojovij duh prusskoyi armiyi buv nadzvichajno nizkim cherez yihnyu porazku na poli boyu ta visoku chastku novobranciv yaki sluzhili v armiyi Disciplina bula na kritichnomu rivni Lestvitc zdavsya v nich na 25 listopada za umovi sho jomu bude dozvoleno bezpereshkodno vidstupiti Z 4227 prusskih soldativ lishe 599 vijshli v Glogau reshta dezertuvali Fridrih jshov na zahid shob dopomogti svoyim britanskim soyuznikam zahistiti Gannover Cherez porazku pid Breslau Fridrih buv zmushenij povnistyu zminiti plani svoyeyi kampaniyi Odnak pered tim yak zminiti svij kurs vin zavdav serjoznoyi porazki soyuznim silam Franciyi ta Avstriyi v bitvi pid Rosbahom Pislya bitvi vin zminiv kurs i za 12 dniv podolav 272 km do Lojtenu Tam 4 grudnya vin vikonav genialno produmanij plan manevru ta hitroshiv obdurivshi princa Karla Lotarinzkogo ta Leopolda fon Dauna Pislya jogo virishalnoyi peremogi pid Lojtenom bilshist avstrijciv yaki zahishali Breslau jogo pokinuli hocha voni zalishili garnizon iz 17 000 cholovik iz zapasami ta boyepripasami pid komanduvannyam Solomana Shprehera fon Bernegga Pislya korotkoyi ale zhorstokoyi oblogi Fridrih zmusiv misto kapitulyuvati naprikinci grudnya 1757 roku PrimitkiClodfelter 2017 s 85 D B Horn The Diplomatic Revolution in J O Lindsay ed The New Cambridge Modern History vol 7 The Old Regime 1713 63 1957 pp 449 64 Jeremy Black Essay and Reflection On the Old System and the Diplomatic Revolution of the Eighteenth Century International History Review 1990 12 2 pp 301 323 Fred Anderson Crucible of War The Seven Years War and the Fate of Empire in British North America 1754 1766 Knopf Doubleday Publishing Group 2007 p 302 Spencer Tucker Battles that Changed History an Encyclopedia of World Conflict ABC CLIO 2010 ISBN 978 1 59884 429 0 pp 233 235 Herbert J Redman Frederick the Great and the Seven Years War 1756 1763 McFarland 2014 ISBN 978 0 7864 7669 5 p 167 Salomon Sprecher von Bernegg Diarium der Belagerung von Breslau und Capitulations Puncte von der Uebergabe an Se Konigl Majestat in Preussen Nebst einem Verzeichniss mit Nahmen derer Generals Staabs Officiers und andern Officiers dann vom Feldwebel an summariter derer Kayserl Konigl Trouppen so den 21ten December 21 Dec 1757 pp 5 14 Berlin 1758 LiteraturaDevis Norman i Murhaus Rodzher Microcosm A Portrait of a Central European City Pimlico London 2003 stor 206 208 ISBN 0 7126 9334 3 z kartoyu boyu na storinci 513 Klodfelter M 2017 Warfare and Armed Conflicts A Statistical Encyclopedia of Casualty and Other Figures 1492 2015 4th ed Jefferson North Carolina McFarland ISBN 978 0 7864 7470 7PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Bitva pri Breslau