П'єр Сег'є́ (фр. Pierre Séguier; 28 травня 1588, Париж — 28 січня 1672, Сен-Жермен-ан-Ле, поблизу Парижа) — єдиний герцог де Вільмор — канцлер Франції (з перервами в 1650—1651 та 1652—1656 роках), член Французької академії (крісло № 1).
П'єр Сег'є | |
---|---|
фр. Pierre Séguier | |
Народився | 28 травня 1588[1][2][…] Париж, Королівство Франція |
Помер | 28 січня 1672[1][2][…] (83 роки) або 1672 Сен-Жермен-ан-Ле[d] |
Країна | Франція |
Діяльність | правник, політик |
Alma mater | Національне військове училище |
Знання мов | французька[1] |
Членство | Французька академія (28 січня 1672)[4] |
Титул | герцог |
Посада | d, d[4] і Q66761405? |
Рід | d |
Брати, сестри | d і d[5] |
Діти | d[6] і d[7] |
Нагороди | |
|
Біографія
П'єр Сег'є походив зі знаменитого роду адвокатів із Керсі. Син Жана Сег'є (пом. 1596), заступника паризького прево у цивільних справах, та онук П'єра I Сег'є (1504—1580), судді й магістрата паризького парламенту в 1554—1576 роках. Його матір'ю була Марі Тюдер, яку вважали однією з найкрасивіших жінок свого часу. У 29 років Марі Сег'є залишилася вдовою і одна виховувала дітей. 1615 року вступила до ордену кармеліток . П'єр Сег'є був першим учнем у єзуїтському коледжі Ла Флеш, його підтримував дядько Антуан Сег'є (1552—1624), президент рахункової палати паризького парламенту .
З 1621 до 1624 року Сег'є був інтендантом Гвієни, у цей час він зблизився з губернатором провінції герцогом д'Еперноном . За 9 років перебування на посаді президента рахункової палати (1624—1633), успадкованої від дядька, добре зарекомендував себе перед кардиналом Рішельє. 1633 року Сег'є став міністром, 4 грудня 1634 року — охоронцем печатки, а 11 грудня 1635 року — канцлером Франції. Перебуваючи в тіні Рішельє і Мазаріні, зіграв одну з ключових ролей в затвердженні абсолютизму у Франції. Брав участь в гучних судових процесах: маркіза Сен-Мара (1642), Нікола Фуке (1661).
1639 року Рішельє відрядив Сег'є на чолі збройних загонів на придушення повстання в Нормандії проти підвищення габеля (соляного податку). Канцлер, наділений надзвичайними повноваженнями, незважаючи на прохання про милосердя архієпископа Руанского де Арле, вчинив жорстоку розправу над повстанцями.
Тісно пов'язаний з кардиналом Мазаріні, Сег'є був одним із тих, хто сприяв в 1643 році передачі регентства Анні Австрійській всупереч заповіту Людовика XIII . При Мазаріні Сегє став міністром закордонних справ.
Під час Фронди, 27 серпня 1648 року в «День паризьких барикад» тільки дивом уник загибелі від розлюченого натовпу, однак 1652 року перекинувся на інший бік і деякий час підтримував Гастона Французького і принца Конде. Проте, коли в серпні 1652 року король закликав канцлера в парламент, утворений ним в Понтуазі, Сег'є втік з Парижа. Одержав прощення, і, всупереч бажанню королеви, завдяки Мазаріні знову став на чолі всієї судової системи.
1661 року фактично був відсторонений від контролю над фінансовою адміністрацією, проте за наполяганням короля залишався присутнім у Королівській раді фінансів при обговоренні особливо важливих питань, зокрема встановлення тальї та затвердження відкупів. З 1666 року був головою комісії з реорганізації французької поліції і брав участь в розробці кримінальної постанови 1670 року.
З 1631 року Сег'є протегував художникові Шарлю Лебрену, який завдяки матеріальній підтримці канцлера вивчав образотворче мистецтво в Римі (1642—1645). Сег'є опікав Лебрена до 1662 року, коли той став першим художником короля Людовика XIV. Як освічена людина і пристрасний бібліофіл, Сег'є зібрав величезну бібліотеку, що налічувала 4 тисячі рукописів і 10 тисяч книг. Значна частка його приватної бібліотеки зараз є окресою Національної бібліотеки Франції. Так грецькі рукописи Сег'є входять зараз до Фонду Куалена (Fonds Coislin) Національної бібліотеки.
Після смерті Рішельє він протегував Французькій академії. Сег'є був першою особою, обраною до Французької академії в рік її створення, де він, природно, зайняв крісло № 1. Певний час академія навіть збиралася в міському палаці Сег'є на вулиці Ґренель-Сент-Оноре (rue de Grenelle-Saint-Honoré).
Помер 28 січня 1672 року. Прах Сег'є був урочисто похований 18 березня 1672 року в кармелітському монастирі Понтуаза . Оформлення церемонії було доручено Шарлю Лебрену.
Родина
Сег'є був одружений з Мадлен Фабрі, в цьому шлюбі народилися дві дочки:
- Марі (1618—1710), її перший чоловік — П'єр Сезар дю Камбо, маркіз де Куален, небіж Рішельє. Другий чоловік — Гі де Лаваль-Буа-Дофін. Мати П'єра дю Камбо де Куалена, єпископа і кардинала Орлеанського.
- Шарлотта (1622-5 червня 1704), її перший чоловік (1639) — Максиміліан III Бетюн, герцог де Сюллі; другий (1668) — Гастон Анрі де Бурбон, герцог де Верней, узаконений син Генріха IV і Генрієтти д'Антраг .
В літературі
П'єр Сег'є — один і епізодичних персонажів знаменитих романів Александра Дюма-батька " Три мушкетери " і " Двадцять років по тому ".
Див. також
Примітки
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- SNAC — 2010.
- Encyclopædia Britannica
- Académie française
- François-Alexandre Aubert de La Chesnaye Des Bois Dictionnaire de la Noblesse — 1757.
- Lundy D. R. The Peerage
- Pas L. v. Genealogics.org — 2003.
Література
- Dictionnaire d'histoire de France, Paris, 1981, Librairie Académique Perrin,
- Grand Larousse universel, Paris, 1997,
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
P yer Seg ye fr Pierre Seguier 28 travnya 1588 15880528 Parizh 28 sichnya 1672 Sen Zhermen an Le poblizu Parizha yedinij gercog de Vilmor kancler Franciyi z perervami v 1650 1651 ta 1652 1656 rokah chlen Francuzkoyi akademiyi krislo 1 P yer Seg yefr Pierre SeguierNarodivsya28 travnya 1588 1588 05 28 1 2 Parizh Korolivstvo FranciyaPomer28 sichnya 1672 1672 01 28 1 2 83 roki abo 1672 Sen Zhermen an Le d Krayina FranciyaDiyalnistpravnik politikAlma materNacionalne vijskove uchilisheZnannya movfrancuzka 1 ChlenstvoFrancuzka akademiya 28 sichnya 1672 4 TitulgercogPosadad d 4 i Q66761405 RiddBrati sestrid i d 5 Ditid 6 i d 7 Nagorodi Mediafajli u VikishovishiBiografiyaP yer Seg ye pohodiv zi znamenitogo rodu advokativ iz Kersi Sin Zhana Seg ye pom 1596 zastupnika parizkogo prevo u civilnih spravah ta onuk P yera I Seg ye 1504 1580 suddi j magistrata parizkogo parlamentu v 1554 1576 rokah Jogo matir yu bula Mari Tyuder yaku vvazhali odniyeyu z najkrasivishih zhinok svogo chasu U 29 rokiv Mari Seg ye zalishilasya vdovoyu i odna vihovuvala ditej 1615 roku vstupila do ordenu karmelitok P yer Seg ye buv pershim uchnem u yezuyitskomu koledzhi La Flesh jogo pidtrimuvav dyadko Antuan Seg ye 1552 1624 prezident rahunkovoyi palati parizkogo parlamentu Z 1621 do 1624 roku Seg ye buv intendantom Gviyeni u cej chas vin zblizivsya z gubernatorom provinciyi gercogom d Epernonom Za 9 rokiv perebuvannya na posadi prezidenta rahunkovoyi palati 1624 1633 uspadkovanoyi vid dyadka dobre zarekomenduvav sebe pered kardinalom Rishelye 1633 roku Seg ye stav ministrom 4 grudnya 1634 roku ohoroncem pechatki a 11 grudnya 1635 roku kanclerom Franciyi Perebuvayuchi v tini Rishelye i Mazarini zigrav odnu z klyuchovih rolej v zatverdzhenni absolyutizmu u Franciyi Brav uchast v guchnih sudovih procesah markiza Sen Mara 1642 Nikola Fuke 1661 1639 roku Rishelye vidryadiv Seg ye na choli zbrojnih zagoniv na pridushennya povstannya v Normandiyi proti pidvishennya gabelya solyanogo podatku Kancler nadilenij nadzvichajnimi povnovazhennyami nezvazhayuchi na prohannya pro miloserdya arhiyepiskopa Ruanskogo de Arle vchiniv zhorstoku rozpravu nad povstancyami Tisno pov yazanij z kardinalom Mazarini Seg ye buv odnim iz tih hto spriyav v 1643 roci peredachi regentstva Anni Avstrijskij vsuperech zapovitu Lyudovika XIII Pri Mazarini Segye stav ministrom zakordonnih sprav Pid chas Frondi 27 serpnya 1648 roku v Den parizkih barikad tilki divom unik zagibeli vid rozlyuchenogo natovpu odnak 1652 roku perekinuvsya na inshij bik i deyakij chas pidtrimuvav Gastona Francuzkogo i princa Konde Prote koli v serpni 1652 roku korol zaklikav kanclera v parlament utvorenij nim v Pontuazi Seg ye vtik z Parizha Oderzhav proshennya i vsuperech bazhannyu korolevi zavdyaki Mazarini znovu stav na choli vsiyeyi sudovoyi sistemi 1661 roku faktichno buv vidstoronenij vid kontrolyu nad finansovoyu administraciyeyu prote za napolyagannyam korolya zalishavsya prisutnim u Korolivskij radi finansiv pri obgovorenni osoblivo vazhlivih pitan zokrema vstanovlennya talyi ta zatverdzhennya vidkupiv Z 1666 roku buv golovoyu komisiyi z reorganizaciyi francuzkoyi policiyi i brav uchast v rozrobci kriminalnoyi postanovi 1670 roku Z 1631 roku Seg ye proteguvav hudozhnikovi Sharlyu Lebrenu yakij zavdyaki materialnij pidtrimci kanclera vivchav obrazotvorche mistectvo v Rimi 1642 1645 Seg ye opikav Lebrena do 1662 roku koli toj stav pershim hudozhnikom korolya Lyudovika XIV Yak osvichena lyudina i pristrasnij bibliofil Seg ye zibrav velicheznu biblioteku sho nalichuvala 4 tisyachi rukopisiv i 10 tisyach knig Znachna chastka jogo privatnoyi biblioteki zaraz ye okresoyu Nacionalnoyi biblioteki Franciyi Tak grecki rukopisi Seg ye vhodyat zaraz do Fondu Kualena Fonds Coislin Nacionalnoyi biblioteki Pislya smerti Rishelye vin proteguvav Francuzkij akademiyi Seg ye buv pershoyu osoboyu obranoyu do Francuzkoyi akademiyi v rik yiyi stvorennya de vin prirodno zajnyav krislo 1 Pevnij chas akademiya navit zbiralasya v miskomu palaci Seg ye na vulici Grenel Sent Onore rue de Grenelle Saint Honore Pomer 28 sichnya 1672 roku Prah Seg ye buv urochisto pohovanij 18 bereznya 1672 roku v karmelitskomu monastiri Pontuaza Oformlennya ceremoniyi bulo dorucheno Sharlyu Lebrenu RodinaSeg ye buv odruzhenij z Madlen Fabri v comu shlyubi narodilisya dvi dochki Mari 1618 1710 yiyi pershij cholovik P yer Sezar dyu Kambo markiz de Kualen nebizh Rishelye Drugij cholovik Gi de Laval Bua Dofin Mati P yera dyu Kambo de Kualena yepiskopa i kardinala Orleanskogo Sharlotta 1622 5 chervnya 1704 yiyi pershij cholovik 1639 Maksimilian III Betyun gercog de Syulli drugij 1668 Gaston Anri de Burbon gercog de Vernej uzakonenij sin Genriha IV i Genriyetti d Antrag V literaturiP yer Seg ye odin i epizodichnih personazhiv znamenitih romaniv Aleksandra Dyuma batka Tri mushketeri i Dvadcyat rokiv po tomu Div takozhFond KualenaPrimitkiBibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 SNAC 2010 d Track Q29861311 Encyclopaedia Britannica d Track Q5375741 Academie francaise d Track Q107214508 Francois Alexandre Aubert de La Chesnaye Des Bois Dictionnaire de la Noblesse 1757 d Track Q105763803d Track Q1499981 Lundy D R The Peerage d Track Q67129259d Track Q21401824 Pas L v Genealogics org 2003 d Track Q19847329d Track Q19847326LiteraturaDictionnaire d histoire de France Paris 1981 Librairie Academique Perrin ISBN 2 262 00228 2 Grand Larousse universel Paris 1997 ISBN 2 03 106058 9