Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Піренейська війна конфлікт на території Іберійського півострова в ході Наполеонівських війн Союз Іспанії Португалії та А

Іспансько-французька війна

Іспансько-французька війна

Піренейська війна — конфлікт на території Іберійського півострова в ході Наполеонівських війн. Союз Іспанії, Португалії та Англії бився проти Наполеонівської Французької імперії. Іноді вживається й інша назва цієї війни — війна за незалежність Іспанії (ісп. Guerra de la Independencia Española). У радянській історіографії війну іноді називають Іспанською революцією 1808—1814. Війна тривала з 1808, з моменту зайняття французами Іспанії й до 1814 — поразки Франції.

Піренейська війна
Наполеонівські війни
image
, Гойя (1814).

, Гойя (1814).
Дата: 2 травня 1808 (або 27 жовтня 1807) – 17 квітня 1814
Місце: Іспанія, Португалія
Результат: Перемога англійців та їхніх союзників, Віденський конгрес (1814-1815)
Сторони
image Іспанія
image Португалія
image Велика Британія 		image Франція
image Польські легіони

Статистика

Країни Населення 1808 Військ Солдати вбиті, померлі від поранень, зниклі безвісти Солдати, що померли від хвороб Поранені
Велика Британія 11 600 000 61 511 8 889 24 930 19 300
Іспанія 11 800 000 192 000 62 000 238 000
Португалія 2 960 000 200 000 10 000 40 000
Разом 26 360 000 453 511 80 889 302 930
Франція 29 150 000 162 200 76 800 250 000 195 700
Союзники Франції (в основному поляки) 14 300 50 000 41 500
Разом 29 150 000 162 200 91 100 300 000 237 200
Разом 55 510 000 615 711 171 989 602 930

Передумови

Результати протистояння

Визвольна боротьба в Іспанії стала однією з перших національних війн й однією з перших появ великих партизанських рухів. Хоч за часів французької окупації французи знищили іспанську адміністрацію, яка розкололась на провінційні хунти (у 1810 році відроджений національний уряд закріпився в Кадісі) та виявилась нездатною набирати, навчати, чи забезпечувати функціональну армію, однак нездатність Наполеона заспокоїти народ Іспанії дозволила іспанським, британським і португальським силам залишатись у Португалії та набридати французьким військам на кордонах, а іспанським партизанам знищувати окупантів у самій Іспанії. Діючи узгоджено, регулярні й нерегулярні сили союзників попередили підкорення повсталих іспанських провінцій.

Роки боїв в Іспанії поступово виснажили Наполеона та його Велику Армію. Хоча французькі війська нерідко перемагали у бою, їхні лінії сполучення були часто перерізані партизанськими загонами, що ускладнювало бойові дії. Хоч французи й розбили іспанську армію та відсунули її до кордонів, вона не була знищена й продовжувала битись. У 1812 році, коли Франція серйозно послабшала під час вторгнення Наполеона до Росії, об'єднані союзні армії під командуванням Артура Веллслі почали просуватись углиб Іспанії. Звільнивши Мадрид, вони переслідували маршала Сульта з його деморалізованою армією під час його відходу через Піренеї до Франції упродовж зими 1813 року.

Війна та революція проти окупантів призвела до прийняття Конституції Іспанії 1812 року, яка у подальшому стала наріжним каменем європейського лібералізму. Тягар війни знищив соціальну та економічну базу Іспанії й Португалії, відкривши шлях до епохи соціального безладдя, політичної нестабільності й економічного застою. Спустошувальні громадянські війни між ліберальними й абсолютистськими фракціями, початок яким поклали загони, що пройшли підготовку на цій війні, тривали в Іберії аж до 1850-их років. Криза, спричинена потрясіннями від вторгнення й революції, сприяла набуттю незалежності більшістю колоній Іспанії в Америці та відокремленню Бразилії від Португалії.

Див. також

Примітки

  1. Glover, p. 45. Деякі історики вважають франко-іспанське вторгнення до Португалії початком війни.
  2. Glover, p 335. Перемир’я між Францією та Шостою коаліцією.
  3. Тут вказано чисельність іспанської армії на момент вторгнення до Іспанії французьких військ. Чисельність іспанських військ до завершення війни зросла до 300 000 солдат.
  4. Тут вказано чисельність французької армії на момент вторгнення до Іспанії. Число французьких солдат в Іспанії весь час зростало. Так у 1810 році було 325 000, а у липні 1811 року в Іспанії було 355 000 французьких солдат. Три чверті усіх наполеонівських військ в Іспанії було спрямовано на боротьбу з партизанами й лише одна чверть — на війну з регулярною іспансько-англійською армією. На момент вторгнення до Російської імперії Наполеон був змушений тримати в Іспанії 400 000 своїх солдат, що дуже полегшило долю російських військ.

Посилання

  • Війна на Піренейському півострові 1807—1814 рр. — Грегорі Фрімонт-Барнс

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Pirenejska vijna konflikt na teritoriyi Iberijskogo pivostrova v hodi Napoleonivskih vijn Soyuz Ispaniyi Portugaliyi ta Angliyi bivsya proti Napoleonivskoyi Francuzkoyi imperiyi Inodi vzhivayetsya j insha nazva ciyeyi vijni vijna za nezalezhnist Ispaniyi isp Guerra de la Independencia Espanola U radyanskij istoriografiyi vijnu inodi nazivayut Ispanskoyu revolyuciyeyu 1808 1814 Vijna trivala z 1808 z momentu zajnyattya francuzami Ispaniyi j do 1814 porazki Franciyi Pirenejska vijna Napoleonivski vijni Gojya 1814 Gojya 1814 Data 2 travnya 1808 abo 27 zhovtnya 1807 17 kvitnya 1814 Misce Ispaniya Portugaliya Rezultat Peremoga anglijciv ta yihnih soyuznikiv Videnskij kongres 1814 1815 Storoni Ispaniya Portugaliya Velika Britaniya Franciya Polski legioniStatistikaKrayini Naselennya 1808 Vijsk Soldati vbiti pomerli vid poranen znikli bezvisti Soldati sho pomerli vid hvorob Poraneni Velika Britaniya 11 600 000 61 511 8 889 24 930 19 300 Ispaniya 11 800 000 192 000 62 000 238 000 Portugaliya 2 960 000 200 000 10 000 40 000 Razom 26 360 000 453 511 80 889 302 930 Franciya 29 150 000 162 200 76 800 250 000 195 700 Soyuzniki Franciyi v osnovnomu polyaki 14 300 50 000 41 500 Razom 29 150 000 162 200 91 100 300 000 237 200 Razom 55 510 000 615 711 171 989 602 930PeredumoviFrancuzke vtorgnennya v Portugaliyu 1807 Rezultati protistoyannyaVizvolna borotba v Ispaniyi stala odniyeyu z pershih nacionalnih vijn j odniyeyu z pershih poyav velikih partizanskih ruhiv Hoch za chasiv francuzkoyi okupaciyi francuzi znishili ispansku administraciyu yaka rozkololas na provincijni hunti u 1810 roci vidrodzhenij nacionalnij uryad zakripivsya v Kadisi ta viyavilas nezdatnoyu nabirati navchati chi zabezpechuvati funkcionalnu armiyu odnak nezdatnist Napoleona zaspokoyiti narod Ispaniyi dozvolila ispanskim britanskim i portugalskim silam zalishatis u Portugaliyi ta nabridati francuzkim vijskam na kordonah a ispanskim partizanam znishuvati okupantiv u samij Ispaniyi Diyuchi uzgodzheno regulyarni j neregulyarni sili soyuznikiv poperedili pidkorennya povstalih ispanskih provincij Roki boyiv v Ispaniyi postupovo visnazhili Napoleona ta jogo Veliku Armiyu Hocha francuzki vijska neridko peremagali u boyu yihni liniyi spoluchennya buli chasto pererizani partizanskimi zagonami sho uskladnyuvalo bojovi diyi Hoch francuzi j rozbili ispansku armiyu ta vidsunuli yiyi do kordoniv vona ne bula znishena j prodovzhuvala bitis U 1812 roci koli Franciya serjozno poslabshala pid chas vtorgnennya Napoleona do Rosiyi ob yednani soyuzni armiyi pid komanduvannyam Artura Vellsli pochali prosuvatis uglib Ispaniyi Zvilnivshi Madrid voni peresliduvali marshala Sulta z jogo demoralizovanoyu armiyeyu pid chas jogo vidhodu cherez Pireneyi do Franciyi uprodovzh zimi 1813 roku Vijna ta revolyuciya proti okupantiv prizvela do prijnyattya Konstituciyi Ispaniyi 1812 roku yaka u podalshomu stala narizhnim kamenem yevropejskogo liberalizmu Tyagar vijni znishiv socialnu ta ekonomichnu bazu Ispaniyi j Portugaliyi vidkrivshi shlyah do epohi socialnogo bezladdya politichnoyi nestabilnosti j ekonomichnogo zastoyu Spustoshuvalni gromadyanski vijni mizh liberalnimi j absolyutistskimi frakciyami pochatok yakim poklali zagoni sho projshli pidgotovku na cij vijni trivali v Iberiyi azh do 1850 ih rokiv Kriza sprichinena potryasinnyami vid vtorgnennya j revolyuciyi spriyala nabuttyu nezalezhnosti bilshistyu kolonij Ispaniyi v Americi ta vidokremlennyu Braziliyi vid Portugaliyi Div takozhFolorn goupPrimitkiGlover p 45 Deyaki istoriki vvazhayut franko ispanske vtorgnennya do Portugaliyi pochatkom vijni Glover p 335 Peremir ya mizh Franciyeyu ta Shostoyu koaliciyeyu Tut vkazano chiselnist ispanskoyi armiyi na moment vtorgnennya do Ispaniyi francuzkih vijsk Chiselnist ispanskih vijsk do zavershennya vijni zrosla do 300 000 soldat Tut vkazano chiselnist francuzkoyi armiyi na moment vtorgnennya do Ispaniyi Chislo francuzkih soldat v Ispaniyi ves chas zrostalo Tak u 1810 roci bulo 325 000 a u lipni 1811 roku v Ispaniyi bulo 355 000 francuzkih soldat Tri chverti usih napoleonivskih vijsk v Ispaniyi bulo spryamovano na borotbu z partizanami j lishe odna chvert na vijnu z regulyarnoyu ispansko anglijskoyu armiyeyu Na moment vtorgnennya do Rosijskoyi imperiyi Napoleon buv zmushenij trimati v Ispaniyi 400 000 svoyih soldat sho duzhe polegshilo dolyu rosijskih vijsk PosilannyaVijna na Pirenejskomu pivostrovi 1807 1814 rr Gregori Frimont Barns

Дата публікації:
Топ