Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Степа н Йо сипович Шкура т нар 15 27 грудня 1885 18851227 Кобеляки нині Полтавської області пом 26 лютого 1973 Ромни Сум

Шкурат Степан Йосипович

Шкурат Степан Йосипович

Степа́н Йо́сипович Шкура́т (нар. 15 (27) грудня 1885(18851227), Кобеляки, нині Полтавської області — пом. 26 лютого 1973, Ромни Сумської області) — український актор театру і кіно. Заслужений артист РРФСР (1935). Народний артист УРСР (1971).

Степан Шкурат
image
Народився8 січня 1886(1886-01-08)[1]
Кобеляки, Полтавська губернія, Російська імперія
Помер26 лютого 1973(1973-02-26)
Ромни, Сумська область, Українська РСР, СРСР
ПохованняРомни
Національністьукраїнець
Громадянствоimage Російська імперія
image СРСР
Діяльністьактор
Роки діяльності1929—1967
IMDbID 0794548
Нагороди та премії
image image
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Шкурат.

Життєпис

Був батраком, пічником, досконало володів спеціальністю муляра. Ні акторської, ні музичної освіти не мав. З 1905 р. жив в місті Ромни Сумської області. З того ж року — артист самодіяльності, з 1910 р. — актор Роменського народного музично-драматичного театру (у 1925—30 Роменський пересувний робітничо-селянський театр). У 1918 р. брав участь у будівництві пам'ятника Тарасу Шевченку і в Ромнах.

image
Степан Шкурат у фільмі «Чапаєв» (1934)

1928 року прямо з депо, де працював, був відкликаний режисером Іваном Кавалерідзе до Одеси для зйомок у дебютному фільмі Кавалерідзе «Злива», в якому Шкурат виконав роль Івана. 1929 року познайомився з режисером Олександром Довженком, який запросив його на роль Опанаса Трубенка у фільмі «Земля». Актор так входив в образ, що плакав на зйомках похорону сина Опанаса Василя, як на справжньому похороні, і не слухав напученням, що це тільки акторська гра. Довженко вважав Шкурата уособленням образу українського селянина і знімав його далі: у фільмах «Іван» (1932), «Аероград» (1935), «Щорс» (1939).

Однією з помітних робіт актора стала роль денщика Потапова у фільмі «Чапаєв» (1934). 1935 року Шкурат став народним артистом РРФСР. Того ж року Іваном Кавалерідзе запросив його на зйомки (по опері Миколи Лисенка) на «молоду» для нього роль Миколи. Степан Йосипович довго сумнівався. Потім, порадившись з Кавалерідзе, погодився. Фільм вийшов 1936 року і 21 день не сходив з екранів в США, що було своєрідним рекордом. Проти його участі у фільмі-опері того ж Кавалерідзе (по однойменній опері Семена Гулак-Артемовского) були деякі заперечення — хотіли узяти оперного співака, але Шкурат пройшов спеціальний оперний курс навчання, витримав іспит і у результаті отримав роль. Таку могутню дію надавав його драматичний талант і голос.

Після війни Степан Шкурат знімався мало. В основному, в епізодах. Останньою помітною його роботою стала роль Явтуха в екранізації гоголівського «Вія».

До кінця життя Шкурат співав у роменському хорі та, незважаючи на старечу неміч, їздив на гастролі до Сум і Києва. Любив співати і в крузі близьких — збиралася в будинку вся сім'я, сідали за стіл — і Степан Йосипович заспівував свою улюблену пісню —

Дружина Глікерія народила йому 13 дітей. Після її смерті Степан Йосипович затужив — ходив на берег річки, довго дивився на воду. Там і застудився, захворів на запалення легенів і помер 26 лютого 1973 р., переживши дружину всього на півроку.

Фільмографія

Література

Примітки

  1. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563

Посилання

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Stepa n Jo sipovich Shkura t nar 15 27 grudnya 1885 18851227 Kobelyaki nini Poltavskoyi oblasti pom 26 lyutogo 1973 Romni Sumskoyi oblasti ukrayinskij aktor teatru i kino Zasluzhenij artist RRFSR 1935 Narodnij artist URSR 1971 Stepan ShkuratNarodivsya8 sichnya 1886 1886 01 08 1 Kobelyaki Poltavska guberniya Rosijska imperiyaPomer26 lyutogo 1973 1973 02 26 Romni Sumska oblast Ukrayinska RSR SRSRPohovannyaRomniNacionalnistukrayinecGromadyanstvo Rosijska imperiya SRSRDiyalnistaktorRoki diyalnosti1929 1967IMDbID 0794548Nagorodi ta premiyi U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Shkurat ZhittyepisBuv batrakom pichnikom doskonalo volodiv specialnistyu mulyara Ni aktorskoyi ni muzichnoyi osviti ne mav Z 1905 r zhiv v misti Romni Sumskoyi oblasti Z togo zh roku artist samodiyalnosti z 1910 r aktor Romenskogo narodnogo muzichno dramatichnogo teatru u 1925 30 Romenskij peresuvnij robitnicho selyanskij teatr U 1918 r brav uchast u budivnictvi pam yatnika Tarasu Shevchenku i v Romnah Stepan Shkurat u filmi Chapayev 1934 1928 roku pryamo z depo de pracyuvav buv vidklikanij rezhiserom Ivanom Kavaleridze do Odesi dlya zjomok u debyutnomu filmi Kavaleridze Zliva v yakomu Shkurat vikonav rol Ivana 1929 roku poznajomivsya z rezhiserom Oleksandrom Dovzhenkom yakij zaprosiv jogo na rol Opanasa Trubenka u filmi Zemlya Aktor tak vhodiv v obraz sho plakav na zjomkah pohoronu sina Opanasa Vasilya yak na spravzhnomu pohoroni i ne sluhav napuchennyam sho ce tilki aktorska gra Dovzhenko vvazhav Shkurata uosoblennyam obrazu ukrayinskogo selyanina i znimav jogo dali u filmah Ivan 1932 Aerograd 1935 Shors 1939 Odniyeyu z pomitnih robit aktora stala rol denshika Potapova u filmi Chapayev 1934 1935 roku Shkurat stav narodnim artistom RRFSR Togo zh roku Ivanom Kavaleridze zaprosiv jogo na zjomki po operi Mikoli Lisenka na molodu dlya nogo rol Mikoli Stepan Josipovich dovgo sumnivavsya Potim poradivshis z Kavaleridze pogodivsya Film vijshov 1936 roku i 21 den ne shodiv z ekraniv v SShA sho bulo svoyeridnim rekordom Proti jogo uchasti u filmi operi togo zh Kavaleridze Zaporozhec za Dunayem po odnojmennij operi Semena Gulak Artemovskogo buli deyaki zaperechennya hotili uzyati opernogo spivaka ale Shkurat projshov specialnij opernij kurs navchannya vitrimav ispit i u rezultati otrimav rol Taku mogutnyu diyu nadavav jogo dramatichnij talant i golos Pislya vijni Stepan Shkurat znimavsya malo V osnovnomu v epizodah Ostannoyu pomitnoyu jogo robotoyu stala rol Yavtuha v ekranizaciyi gogolivskogo Viya Do kincya zhittya Shkurat spivav u romenskomu hori ta nezvazhayuchi na starechu nemich yizdiv na gastroli do Sum i Kiyeva Lyubiv spivati i v kruzi blizkih zbiralasya v budinku vsya sim ya sidali za stil i Stepan Josipovich zaspivuvav svoyu ulyublenu pisnyu Druzhina Glikeriya narodila jomu 13 ditej Pislya yiyi smerti Stepan Josipovich zatuzhiv hodiv na bereg richki dovgo divivsya na vodu Tam i zastudivsya zahvoriv na zapalennya legeniv i pomer 26 lyutogo 1973 r perezhivshi druzhinu vsogo na pivroku Filmografiya1928 Zliva Ivan 1930 Zemlya Opanas Trubenko 1930 1931 Shturmovi nochi 1932 Ivan Guba 1934 Chapayev denshik Potapov 1935 Aerograd Hudyakov 1936 Natalka poltavka po operi N Lisenko Mikola 1937 Zaporozhec za Dunayem 1939 Vershniki Nedolya 1939 Shors did Prokopenko 1939 Kubanci Illya 1940 Travneva nich Golova 1951 Taras Shevchenko bandurist kripak 1954 Trivozhna molodist 1955 Pedagogichna poema 1956 Polum ya gnivu 1956 Koni ne vinni 1957 Dorogoyu cinoyu 1957 Lastivka 1958 1959 Lita molodiyi 1960 Lyudi moyeyi dolini 1961 Ukrayinska rapsodiya 1961 Poviya 1967 Vij Yavtuh LiteraturaEnciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 ISBN 5 7707 4049 3 Aktery sovetskogo kino vyp 3 j Moskva 1961 ros Medvyedyev T Stepan Josipovich Shkurat K 1962 Oleksenko V Stepan Shkurat K 1983 Kino Enciklopedicheskij slovar Moskva 1987 S 501 ros Mitci Ukrayini Enciklopedichnij dovidnik uporyad M G Labinskij V S Murza za red A V Kudrickogo K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 1992 848 s ISBN 5 88500 042 5 Arhivovano z pershodzherela 12 veresnya 2022 S 653 Mistectvo Ukrayini Biografichnij dovidnik uporyad A V Kudrickij M G Labinskij za red A V Kudrickogo K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 1997 700 s ISBN 5 88500 071 9 S 655 PrimitkiBibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563Posilannyahttp proekt wms narod ru zvezd shkurat htm 10 bereznya 2007 u Wayback Machine

Дата публікації:
Топ