Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Культурний ландшафт Баміанської долини — дві велетенські статуї Будди (55 і 37 метрів), що входили до складу комплексу буддійських монастирів у Баміанській долині. В 2001 році, всупереч протестам світової громадськості та інших ісламських країн, статуї були варварськи зруйновані талібами, які вважали, що вони є язичницькими ідолами й підлягають знищенню.
| Культурний ландшафт і археологічні знахідки Баміанської долини | |
|---|---|
| Cultural Landscape and Archaeological Remains of the Bamiyan Valley | |
| Світова спадщина | |
 Статуя Будди з Баміана до (ліворуч) і після руйнування (праворуч). | |
| 34°50′48″ пн. ш. 67°49′30″ сх. д. / 34.84694000° пн. ш. 67.825250° сх. д. | |
| Країна |  Афганістан |
| Тип | Культурний |
| (Критерії) | i, ii, iii, iv, vi |
| Об'єкт № | 208 |
| Регіон | Азія та Океанія |
| Зареєстровано: | 2003 (27 сесія) |
| Під загрозою | 2003 - теперішній час |
  | |
 Баміанські статуї Будди у Вікісховищі | |
Статуї були висічені в навколишніх скелях, частково доповнені міцним тиньком, що тримався на дерев'яній арматурі. Верхні дерев'яні частини постатей скульптур були втрачені ще у давнину. Крім зруйнованих скульптур, у монастирях долини є ще одна, яка зображає Будду, що лежить, її розкопки почалися 2004 року.
Культурний ландшафт та археологічні пам'ятки долини Баміан представляють мистецтво, яке з 1 по 13 століття характеризувало регіон, інтегруючи різні культурні впливи в школу буддійського мистецтва гандхара. Тут збереглися численні буддійські монастирські ансамблі та святилища, а також укріплені споруди ісламського періоду.
Баміанська долина. Історія
Баміанська долина розташована в центральній частині Афганістану, затиснута між високими горами Гіндукушу в центральному високогір'ї, менше ніж за 200 км на північний захід від Кабулу. В долині знаходиться сучасне місто Баміан — центр однойменної провінції Афганістану.
Долина є єдиним зручним проходом через Гіндукуш, тому спрадавна була торговим коридором.
У II столітті тут виникли буддійські монастирі. За царя Ашока було розпочато будівництво велетенських статуй, що завершилося лише через двісті років. У V столітті китайський мандрівник пише про десять монастирів, які населяли тисячі ченців. Обширні печерні комплекси, вирубані в скелях, служили заїжджими дворами для паломників і торговців. У XI столітті долина була приєднана до мусульманської держави Газневідів, проте буддійські святині тоді не були зруйновані. У долині виросло місто Гаугале, прикрашене мечетями. В 1221 році війська Чингісхана зруйнували місто і спустошили долину. У середньовіччі комплекс буддійських монастирів у Баміанській долині отримав назву Кафіркала — місто невірних.
Знищення статуй
Знищення сталося після указу лідера талібів мулли Мохаммеда Омара від 26 лютого 2001 року: «Бог єдиний, а ці статуї поставлені для поклоніння, що помилково. Вони мають бути зруйновані, щоб не бути об'єктом культу ні зараз, ні у майбутньому».
Статуї були знищені у декілька етапів протягом декількох тижнів, починаючи від 2 березня 2001 р. Спочатку статуї були обстріляні за допомогою артилерії. Це завдало серйозної шкоди, але не зруйнувало їх. З цього приводу міністр інформації талібів Кудратулла Джамал поскаржився, що робота руйнування не так проста, як можна було подумати, оскільки скульптури висічені у скелі. Пізніше таліби розмістили протитанкові міни на дні ніші так, що коли уламки скель впали від артилерійського вогню, статуї одержали б додаткові руйнування на мінах. Зрештою, таліби спустили людей скелею донизу і заклали вибухівку в отвори у статуях. Після одного з вибухів не вдалося повністю знищити одного з Будд, була запущена ракета, яка залишила отвір в залишках кам'яної голови.
Реакція світової громадськості на руйнування статуй
Уряд США заявив, що «пригнічений і спантеличений» рішенням про знищення статуй, яке було названо «оскверненням культурної спадщини Афганістану».
Міністерство закордонних справ Індії назвало рішення талібів «атакою на культурну спадщину не тільки афганського народу, але й усього людства».
Глава ЮНЕСКО Мацуура Коітіро засудив дії талібів, заявивши, що «жахливо бачити холоднокровне і розважливе знищення культурних цінностей, які є спадщиною афганського народу і всього людства».
Пакистан, одна з трьох країн, що офіційно визнали рух Талібан, піддав критиці рішення про знищення статуй.
Іранське агентство новин заявило, що рішення талібів, бувши «прийнятим в ім'я ісламу, кидає тінь на священну релігію».
Муфтій Єгипту закликав талібів скасувати своє рішення, заявивши, що «присутність статуй не заборонена ісламом».
Сучасний стан. Проєкти відновлення
У 2003 році до списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО включені численні історичні споруди Баміанської долини.
Критерій (i): Статуї Будди та наскельне мистецтво в Баміанській долині є видатними представниками гандхаранської школи буддійського мистецтва в Центральній Азії.
Критерій (ii): Мистецькі та архітектурні пам'ятки Баміанської долині, важливого буддійського центру на Великому шовковому шляху, є винятковим свідченням переплетіння індійських, елліністичних, римських і сасанідських впливів як основи для розвитку особливого мистецького вираження в гандхаранській школі. До цього можна додати ісламський вплив у пізніший період.
Критерій (iii): Баміанська долина є винятковим свідченням зниклої культурної традиції в Центральній Азії.
Критерій (iv): Баміанська долина є видатним прикладом культурного ландшафту, який ілюструє важливий період в історії буддизму
Критерій (vi): Баміанська долина є найбільш монументальним вираженням західного буддизму. Протягом багатьох століть вона була важливим центром паломництва. Через свою символічну цінність пам'ятники страждали в різні часи свого існування, включаючи навмисне руйнування у 2001 році, яке сколихнуло весь світ.
Культурний ландшафт та археологічні пам'ятки долини Баміан складаються з восьми окремих об'єктів, розташованих у долині:
- Скеля Баміан, включаючи ніші 38-метрового Будди, сидячих Будд, 55-метрового Будди та навколишні печери — великий ансамбль буддійських монастирів, каплиць і святилищ уздовж підніжжя долини, датованих III - V сторіччям;
- Печери долини Какрак, включаючи нішу стоячого Будди (10 метрів) — сотні печер, датованих VI - XIII сторіччями та святилищем з розписами сасанідського періоду;
- Печери Кул-І-Акрам у долині Фуладі — печери з розписами;
- Печери Калай Гамай в долині Фуладі — печери з розписами;
- Шахр-і-Зухак — більш ранні залишки перекриті забудовою X-XIII сторіч за часів правління ісламських династій Газневідів і Гурідів;
- Каллай Кафарі А — залишки оборонних стін і поселень, датовані VI-VIII сторіччями;
- Каллай Кафарі Б — залишки оборонних стін і поселень, датовані VI-VIII сторіччями;
- Шахр-і-Гульгула — залишки фортеці, датованої VI-X сторіччями, на відгалуженні Великого шовкового шляху, через стародавню Бактрію.
Пропонуються різні плани відновлення статуй, включаючи незвичайний проєкт японського художника Хіро Ямагата (Hiro Yamagata) — лазерну проєкцію, що відтворює втрачені пам'ятники. Ведуться роботи по консервації збереженого живопису V — IX століть у печерних монастирях буддистів.
14 березня 2011 стало відомо, що ЮНЕСКО не буде відновлювати Баміанські статуї Будди. На це рішення вплинуло два фактори: на фінансування проєкту піде від 8 до 12 млн доларів, але необхідних коштів немає. По-друге, більш ніж наполовину, Будда буде складатися з нового каменю: «Нам слід подумати про публіку, якій не потрібна підробка: їй потрібен оригінал. А справжні статуї зруйновані» — заявив Франческо Бандарін, помічник генерального директора ЮНЕСКО з питань культури.
Див. також
Примітки
- * Назва в офіційному англомовному списку
- Taliban Buddha | AP Archive. www.aparchive.com. Процитовано 12 квітня 2022.
- -03-01/2_un-via-taliban.html ООН проти талібів[недоступне посилання з липня 2019]
- . Архів оригіналу за 20 лютого 2017. Процитовано 22 лютого 2022.
- . Архів оригіналу за 12 травня 2013. Процитовано 28 січня 2013.
- . Архів оригіналу за 11 січня 2012. Процитовано 28 січня 2013.
Посилання
- Фотографії монастирів Баміана, інформація (англ.) [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kulturnij landshaft Bamianskoyi dolini dvi veletenski statuyi Buddi 55 i 37 metriv sho vhodili do skladu kompleksu buddijskih monastiriv u Bamianskij dolini V 2001 roci vsuperech protestam svitovoyi gromadskosti ta inshih islamskih krayin statuyi buli varvarski zrujnovani talibami yaki vvazhali sho voni ye yazichnickimi idolami j pidlyagayut znishennyu Kulturnij landshaft i arheologichni znahidki Bamianskoyi doliniCultural Landscape and Archaeological Remains of the Bamiyan Valley Svitova spadshinaStatuya Buddi z Bamiana do livoruch i pislya rujnuvannya pravoruch 34 50 48 pn sh 67 49 30 sh d 34 84694000 pn sh 67 825250 sh d 34 84694000 67 825250Krayina AfganistanTipKulturnijKriteriyii ii iii iv viOb yekt 208RegionAziya ta OkeaniyaZareyestrovano 2003 27 sesiya Pid zagrozoyu2003 teperishnij chasRoztashuvannya na karti Afganistanu Bamianski statuyi Buddi u Vikishovishi Statuyi buli visicheni v navkolishnih skelyah chastkovo dopovneni micnim tinkom sho trimavsya na derev yanij armaturi Verhni derev yani chastini postatej skulptur buli vtracheni she u davninu Krim zrujnovanih skulptur u monastiryah dolini ye she odna yaka zobrazhaye Buddu sho lezhit yiyi rozkopki pochalisya 2004 roku Kulturnij landshaft ta arheologichni pam yatki dolini Bamian predstavlyayut mistectvo yake z 1 po 13 stolittya harakterizuvalo region integruyuchi rizni kulturni vplivi v shkolu buddijskogo mistectva gandhara Tut zbereglisya chislenni buddijski monastirski ansambli ta svyatilisha a takozh ukripleni sporudi islamskogo periodu Bamianska dolina IstoriyaBamianska dolina roztashovana v centralnij chastini Afganistanu zatisnuta mizh visokimi gorami Gindukushu v centralnomu visokogir yi menshe nizh za 200 km na pivnichnij zahid vid Kabulu V dolini znahoditsya suchasne misto Bamian centr odnojmennoyi provinciyi Afganistanu Dolina ye yedinim zruchnim prohodom cherez Gindukush tomu spradavna bula torgovim koridorom U II stolitti tut vinikli buddijski monastiri Za carya Ashoka bulo rozpochato budivnictvo veletenskih statuj sho zavershilosya lishe cherez dvisti rokiv U V stolitti kitajskij mandrivnik pishe pro desyat monastiriv yaki naselyali tisyachi chenciv Obshirni pecherni kompleksi virubani v skelyah sluzhili zayizhdzhimi dvorami dlya palomnikiv i torgovciv U XI stolitti dolina bula priyednana do musulmanskoyi derzhavi Gaznevidiv prote buddijski svyatini todi ne buli zrujnovani U dolini viroslo misto Gaugale prikrashene mechetyami V 1221 roci vijska Chingishana zrujnuvali misto i spustoshili dolinu U serednovichchi kompleks buddijskih monastiriv u Bamianskij dolini otrimav nazvu Kafirkala misto nevirnih Znishennya statujZnishennya stalosya pislya ukazu lidera talibiv mulli Mohammeda Omara vid 26 lyutogo 2001 roku Bog yedinij a ci statuyi postavleni dlya pokloninnya sho pomilkovo Voni mayut buti zrujnovani shob ne buti ob yektom kultu ni zaraz ni u majbutnomu Statuyi buli znisheni u dekilka etapiv protyagom dekilkoh tizhniv pochinayuchi vid 2 bereznya 2001 r Spochatku statuyi buli obstrilyani za dopomogoyu artileriyi Ce zavdalo serjoznoyi shkodi ale ne zrujnuvalo yih Z cogo privodu ministr informaciyi talibiv Kudratulla Dzhamal poskarzhivsya sho robota rujnuvannya ne tak prosta yak mozhna bulo podumati oskilki skulpturi visicheni u skeli Piznishe talibi rozmistili protitankovi mini na dni nishi tak sho koli ulamki skel vpali vid artilerijskogo vognyu statuyi oderzhali b dodatkovi rujnuvannya na minah Zreshtoyu talibi spustili lyudej skeleyu donizu i zaklali vibuhivku v otvori u statuyah Pislya odnogo z vibuhiv ne vdalosya povnistyu znishiti odnogo z Budd bula zapushena raketa yaka zalishila otvir v zalishkah kam yanoyi golovi Reakciya svitovoyi gromadskosti na rujnuvannya statuj Uryad SShA zayaviv sho prignichenij i spantelichenij rishennyam pro znishennya statuj yake bulo nazvano oskvernennyam kulturnoyi spadshini Afganistanu Ministerstvo zakordonnih sprav Indiyi nazvalo rishennya talibiv atakoyu na kulturnu spadshinu ne tilki afganskogo narodu ale j usogo lyudstva Glava YuNESKO Macuura Koitiro zasudiv diyi talibiv zayavivshi sho zhahlivo bachiti holodnokrovne i rozvazhlive znishennya kulturnih cinnostej yaki ye spadshinoyu afganskogo narodu i vsogo lyudstva Pakistan odna z troh krayin sho oficijno viznali ruh Taliban piddav kritici rishennya pro znishennya statuj Iranske agentstvo novin zayavilo sho rishennya talibiv buvshi prijnyatim v im ya islamu kidaye tin na svyashennu religiyu Muftij Yegiptu zaklikav talibiv skasuvati svoye rishennya zayavivshi sho prisutnist statuj ne zaboronena islamom Suchasnij stan Proyekti vidnovlennyaU 2003 roci do spisku Vsesvitnoyi spadshini YuNESKO vklyucheni chislenni istorichni sporudi Bamianskoyi dolini Kriterij i Statuyi Buddi ta naskelne mistectvo v Bamianskij dolini ye vidatnimi predstavnikami gandharanskoyi shkoli buddijskogo mistectva v Centralnij Aziyi Kriterij ii Mistecki ta arhitekturni pam yatki Bamianskoyi dolini vazhlivogo buddijskogo centru na Velikomu shovkovomu shlyahu ye vinyatkovim svidchennyam perepletinnya indijskih ellinistichnih rimskih i sasanidskih vpliviv yak osnovi dlya rozvitku osoblivogo misteckogo virazhennya v gandharanskij shkoli Do cogo mozhna dodati islamskij vpliv u piznishij period Kriterij iii Bamianska dolina ye vinyatkovim svidchennyam znikloyi kulturnoyi tradiciyi v Centralnij Aziyi Kriterij iv Bamianska dolina ye vidatnim prikladom kulturnogo landshaftu yakij ilyustruye vazhlivij period v istoriyi buddizmu Kriterij vi Bamianska dolina ye najbilsh monumentalnim virazhennyam zahidnogo buddizmu Protyagom bagatoh stolit vona bula vazhlivim centrom palomnictva Cherez svoyu simvolichnu cinnist pam yatniki strazhdali v rizni chasi svogo isnuvannya vklyuchayuchi navmisne rujnuvannya u 2001 roci yake skolihnulo ves svit Kulturnij landshaft ta arheologichni pam yatki dolini Bamian skladayutsya z vosmi okremih ob yektiv roztashovanih u dolini Skelya Bamian vklyuchayuchi nishi 38 metrovogo Buddi sidyachih Budd 55 metrovogo Buddi ta navkolishni pecheri velikij ansambl buddijskih monastiriv kaplic i svyatilish uzdovzh pidnizhzhya dolini datovanih III V storichchyam Pecheri dolini Kakrak vklyuchayuchi nishu stoyachogo Buddi 10 metriv sotni pecher datovanih VI XIII storichchyami ta svyatilishem z rozpisami sasanidskogo periodu Pecheri Kul I Akram u dolini Fuladi pecheri z rozpisami Pecheri Kalaj Gamaj v dolini Fuladi pecheri z rozpisami Shahr i Zuhak bilsh ranni zalishki perekriti zabudovoyu X XIII storich za chasiv pravlinnya islamskih dinastij Gaznevidiv i Guridiv Kallaj Kafari A zalishki oboronnih stin i poselen datovani VI VIII storichchyami Kallaj Kafari B zalishki oboronnih stin i poselen datovani VI VIII storichchyami Shahr i Gulgula zalishki forteci datovanoyi VI X storichchyami na vidgaluzhenni Velikogo shovkovogo shlyahu cherez starodavnyu Baktriyu Proponuyutsya rizni plani vidnovlennya statuj vklyuchayuchi nezvichajnij proyekt yaponskogo hudozhnika Hiro Yamagata Hiro Yamagata lazernu proyekciyu sho vidtvoryuye vtracheni pam yatniki Vedutsya roboti po konservaciyi zberezhenogo zhivopisu V IX stolit u pechernih monastiryah buddistiv 14 bereznya 2011 stalo vidomo sho YuNESKO ne bude vidnovlyuvati Bamianski statuyi Buddi Na ce rishennya vplinulo dva faktori na finansuvannya proyektu pide vid 8 do 12 mln dolariv ale neobhidnih koshtiv nemaye Po druge bilsh nizh napolovinu Budda bude skladatisya z novogo kamenyu Nam slid podumati pro publiku yakij ne potribna pidrobka yij potriben original A spravzhni statuyi zrujnovani zayaviv Franchesko Bandarin pomichnik generalnogo direktora YuNESKO z pitan kulturi Div takozhDzhamskij minaret Statuya Buddi v Leshan YunganPrimitki Nazva v oficijnomu anglomovnomu spisku Taliban Buddha AP Archive www aparchive com Procitovano 12 kvitnya 2022 03 01 2 un via taliban html OON proti talibiv nedostupne posilannya z lipnya 2019 Arhiv originalu za 20 lyutogo 2017 Procitovano 22 lyutogo 2022 Arhiv originalu za 12 travnya 2013 Procitovano 28 sichnya 2013 Arhiv originalu za 11 sichnya 2012 Procitovano 28 sichnya 2013 PosilannyaFotografiyi monastiriv Bamiana informaciya angl 4 bereznya 2016 u Wayback Machine