Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Василь Павлович Енгельгардт (рос. Василий Павлович Энгельгардт; 16 (29) липня 1828 — 1915) — російський астроном і громадський діяч, син Павла Енгельгардта, що був паном Тараса Шевченка.
| Василь Павлович Енгельгардт | |
|---|---|
| Василий Павлович Энгельгардт | |
 | |
| Народився | 17 (29) липня 1828 Смоленськ |
| Помер | 6 травня 1915 (86 років) Дрезден, Німецький Райх |
| Місце проживання | Дрезден |
| Країна | Російська імперія |
| Діяльність | астроном |
| Alma mater | Училище правознавства (1847) |
| Галузь | астрономія |
| Заклад | Дрезден |
| Вчене звання | член-кореспондент РАН |
| Членство | Петербурзька академія наук Леопольдина |
| Рід | Енґельгардти |
| Батько | Енгельгардт Павло Васильович |
| Мати | d[1] |
 Енгельгардт Василь Павлович у Вікісховищі | |
Життєпис
Виходець з відомого дворянського роду Енгельгардтів. У 1847 закінчив Петербурзьке училище правознавства, після чого служив у 1-му і 5-м департаментах Урядового сенату. У 1853 вийшов у відставку і присвятив себе заняттям астрономією.
У 1875 оселився в Дрездені, де на власні кошти в 1879 побудував Велику обсерваторію, в якій одноосібно, без помічників пропрацював до 1897. Основні роботи Енгельгардта присвячені дослідженням комет, астероїдів, туманностей і зоряних скупчень. У 1879—1894 виконав спостереження 50 комет і 70 астероїдів. З 1883 досліджував туманності й зоряні скупчення, склав каталог понад 400 туманностей. Починаючи з 1886, спостерігав 829 зір каталогу Брадлея з метою виявлення у них зірок-супутників.
В кінці 1890-х років через погіршення стану здоров'я Енгельгардт відійшов від практичних спостережень і передав все обладнання Великої обсерваторії в дар Казанському університету, ректором якого був його друг Д. І. Дубяго. Нова обсерваторія Казанського університету, оснащена інструментами Енгельгардта, була відкрита в 1901 і з 1903 по 1931 називалася Енгельгардтовскою. До кінця життя Енгельгардт брав активну участь у будівництві та організації роботи нової обсерваторії, а в своєму заповіті передав Казанському університету все своє майно і капітал на розвиток обсерваторії.
У 1889 обраний почесним доктором Казанського університету, в 1890 — членом-кореспондентом Російської академії наук.
Громадська діяльність
Протягом багатьох років Енгельгардт збирав матеріали з російської історії і передавав свої колекції Росії.
Був близьким другом М. І. Глінки. Після кончини Глінки в Берліні в лютому 1857, Енгельгардт у травні того ж року організував перенесення його праху на батьківщину, на Тихвінське кладовище. Крім того, Енгельгардт передав своє зібрання рукописів Глінки Публічній бібліотеці в Петербурзі, поклавши цим основу архіву композитора, а також видав партитури опер М. І. Глінки та інших його симфонічних творів. Згодом, на прохання В. В. Стасова Енгельгардт написав спогади про М. І. Глінку і О. С. Даргомижського.
В кінці 1890-х, відійшовши від астрономічних досліджень, Енгельгардт займався збором матеріалів про Швейцарський похід О. В. Суворова, які передав Суворовському музею в Петербурзі. Колекції матеріалів були зібрані Енгельгардтом до 100-річчя Вітчизняної війни 1812 року.
Велику цінність являє також листування Енгельгардта з відомими діячами культури (з М. І. Глінкою, Ф. Лістом, Г. Бюловим, знаменитим мистецтвознавцем В. В. Стасовим, його колишнім товаришем по училищу правознавства).
Увічнення пам'яті
- Ім'я Енгельгардта носить астрономічна обсерваторія Казанського університету;
- У 1970 рішенням XIV з'їзду Міжнародного астрономічного союзу ім'я Енгельгардта було присвоєно кратеру на Місяці.
Публікації
- Observations astronomiques, faites par V. d 'Engelhardt a son Observatoire a Dresde. / / Dresde, 1886—1895
Виноски
- Pas L. v. Genealogics.org — 2003.
- В. М. Калыгина Василий Павлович Энгельгардт. К 175-летию со дня рождения (1828) [ 7 жовтня 2011 у Wayback Machine.]
Посилання
- Воронцов-Вельяминов Б. А. Очерки истории астрономии в России. — М., Физматгиз, 1956
- Профиль Василия Павловича Энгельгардта на офіційному сайті РАН
- Энгельгардт Василий Павлович // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона: В 86 томах (82 т. и 4 доп.). — СПб.: 1890—1907 [Архівовано 4 березня 2021 у Wayback Machine.]
- Колчинский И. Г., Корсунь А. А., Родригес М. Р. (1977). Энгельгардт Василий Павлович. Астрономы. Биографический справочник (на сайте Астронет). отв. редактор Богородский А. Ф. (вид. 2-ге, 416 с.). Киев: Наукова думка.(рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Vasil Pavlovich Engelgardt ros Vasilij Pavlovich Engelgardt 16 29 lipnya 1828 18280729 1915 rosijskij astronom i gromadskij diyach sin Pavla Engelgardta sho buv panom Tarasa Shevchenka Vasil Pavlovich EngelgardtVasilij Pavlovich EngelgardtNarodivsya17 29 lipnya 1828 1828 07 29 SmolenskPomer6 travnya 1915 1915 05 06 86 rokiv Drezden Nimeckij RajhMisce prozhivannyaDrezdenKrayinaRosijska imperiyaDiyalnistastronomAlma materUchilishe pravoznavstva 1847 GaluzastronomiyaZakladDrezdenVchene zvannyachlen korespondent RANChlenstvoPeterburzka akademiya nauk LeopoldinaRidEngelgardtiBatkoEngelgardt Pavlo VasilovichMatid 1 Engelgardt Vasil Pavlovich u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Engelgardt ZhittyepisVihodec z vidomogo dvoryanskogo rodu Engelgardtiv U 1847 zakinchiv Peterburzke uchilishe pravoznavstva pislya chogo sluzhiv u 1 mu i 5 m departamentah Uryadovogo senatu U 1853 vijshov u vidstavku i prisvyativ sebe zanyattyam astronomiyeyu U 1875 oselivsya v Drezdeni de na vlasni koshti v 1879 pobuduvav Veliku observatoriyu v yakij odnoosibno bez pomichnikiv propracyuvav do 1897 Osnovni roboti Engelgardta prisvyacheni doslidzhennyam komet asteroyidiv tumannostej i zoryanih skupchen U 1879 1894 vikonav sposterezhennya 50 komet i 70 asteroyidiv Z 1883 doslidzhuvav tumannosti j zoryani skupchennya sklav katalog ponad 400 tumannostej Pochinayuchi z 1886 sposterigav 829 zir katalogu Bradleya z metoyu viyavlennya u nih zirok suputnikiv V kinci 1890 h rokiv cherez pogirshennya stanu zdorov ya Engelgardt vidijshov vid praktichnih sposterezhen i peredav vse obladnannya Velikoyi observatoriyi v dar Kazanskomu universitetu rektorom yakogo buv jogo drug D I Dubyago Nova observatoriya Kazanskogo universitetu osnashena instrumentami Engelgardta bula vidkrita v 1901 i z 1903 po 1931 nazivalasya Engelgardtovskoyu Do kincya zhittya Engelgardt brav aktivnu uchast u budivnictvi ta organizaciyi roboti novoyi observatoriyi a v svoyemu zapoviti peredav Kazanskomu universitetu vse svoye majno i kapital na rozvitok observatoriyi U 1889 obranij pochesnim doktorom Kazanskogo universitetu v 1890 chlenom korespondentom Rosijskoyi akademiyi nauk Gromadska diyalnist Protyagom bagatoh rokiv Engelgardt zbirav materiali z rosijskoyi istoriyi i peredavav svoyi kolekciyi Rosiyi Buv blizkim drugom M I Glinki Pislya konchini Glinki v Berlini v lyutomu 1857 Engelgardt u travni togo zh roku organizuvav perenesennya jogo prahu na batkivshinu na Tihvinske kladovishe Krim togo Engelgardt peredav svoye zibrannya rukopisiv Glinki Publichnij biblioteci v Peterburzi poklavshi cim osnovu arhivu kompozitora a takozh vidav partituri oper M I Glinki ta inshih jogo simfonichnih tvoriv Zgodom na prohannya V V Stasova Engelgardt napisav spogadi pro M I Glinku i O S Dargomizhskogo V kinci 1890 h vidijshovshi vid astronomichnih doslidzhen Engelgardt zajmavsya zborom materialiv pro Shvejcarskij pohid O V Suvorova yaki peredav Suvorovskomu muzeyu v Peterburzi Kolekciyi materialiv buli zibrani Engelgardtom do 100 richchya Vitchiznyanoyi vijni 1812 roku Veliku cinnist yavlyaye takozh listuvannya Engelgardta z vidomimi diyachami kulturi z M I Glinkoyu F Listom G Byulovim znamenitim mistectvoznavcem V V Stasovim jogo kolishnim tovarishem po uchilishu pravoznavstva Uvichnennya pam yatiIm ya Engelgardta nosit astronomichna observatoriya Kazanskogo universitetu U 1970 rishennyam XIV z yizdu Mizhnarodnogo astronomichnogo soyuzu im ya Engelgardta bulo prisvoyeno krateru na Misyaci PublikaciyiObservations astronomiques faites par V d Engelhardt a son Observatoire a Dresde Dresde 1886 1895VinoskiPas L v Genealogics org 2003 d Track Q19847329d Track Q19847326 V M Kalygina Vasilij Pavlovich Engelgardt K 175 letiyu so dnya rozhdeniya 1828 7 zhovtnya 2011 u Wayback Machine PosilannyaVoroncov Velyaminov B A Ocherki istorii astronomii v Rossii M Fizmatgiz 1956 Profil Vasiliya Pavlovicha Engelgardta na oficijnomu sajti RAN Engelgardt Vasilij Pavlovich Enciklopedicheskij slovar Brokgauza i Efrona V 86 tomah 82 t i 4 dop SPb 1890 1907 Arhivovano 4 bereznya 2021 u Wayback Machine Kolchinskij I G Korsun A A Rodriges M R 1977 Engelgardt Vasilij Pavlovich Astronomy Biograficheskij spravochnik na sajte Astronet otv redaktor Bogorodskij A F vid 2 ge 416 s Kiev Naukova dumka ros