Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Дороті Селін Томпсон англ Dorothy Celene Thompson 9 липня 1893 30 січня 1961 американська журналістка радіоведуча та суф

Дороті Томпсон

Дороті Томпсон

Дороті Селін Томпсон (англ. Dorothy Celene Thompson; 9 липня 1893 — 30 січня 1961) — американська журналістка, радіоведуча та суфражистка. Перша американська журналістка, яку вигнали з нацистської Німеччини в 1934 році, одна з небагатьох жінок-коментаторок новин, які виступали на радіо в 1930-х роках.

Дороті Томпсон
англ. Dorothy Thompson
image
Народилася9 липня 1893(1893-07-09)[1][2][…]
Ланкастер, Ері, Нью-Йорк, США
Померла30 січня 1961(1961-01-30)[1][2][…] (67 років)
Лісабон, Португалія[4]
·серцева недостатність
Громадянствоimage США
Діяльністьжурналістка, письменниця
Галузьжурналістика і Радіожурналістика[5]
Alma materd і Іллінойський технологічний інститут
Знання мованглійська[6]
ЧленствоАмериканська академія мистецтв та літератури
Роки активності? — 1961
БатькоПітер Томпсон
МатиМаргарет Томпсон
У шлюбі зСінклер Льюїс, d і d
ДітиМайкл Сінклер Льюїс

Життєпис

Ранні роки

Дороті Томпсон народилась 9 липня 1893 року в Ланкастері, штат Нью-Йорк, в сім'ї методистського священника Пітера Томпсона та Маргарет Томпсон. Коли Дороті було три роки, сім'я переїхала до Кларенсу, Нью-Йорк, де народились брат та сестра Дороті. Пізніше Томпсони ненадовго переїхали до Тонаванди, Нью-Йорк, а пізніше, в 1900 році, — до Гамбургу, Нью-Йорк. У 1901 році померла мати Дороті. Після її смерті до Томпсонів переїхала тітка з боку батька, щоб допомагати по господарству та з дітьми. Тітка прожила із Томпсонами два роки, після чого Пітер Томпсон одружився вдруге з Елізою Ебот, яка походила із відносно заможної гамбургської сім'ї Еботів. У дитинстві Дороті багато читала Чарльза Діккенса, Вільяма Теккерея, Джорджа Елліот, Вальтера Скотта, Натаніеля Готорна, Марка Твена, Вільяма Шекспіра та Біблію. У Дороті були напружені стосунки із мачухою Елізою.

У 1905 році Томпсони переїхали до селища Гованда в штаті Нью-Йорку, де знаходився пасторат, до якого призначили її батька. Пізніше Томпсони переїхали до Спенсерпорту, Нью-Йорк, де відносини між мачухою та Дороті настільки погіршились, що Еліза оголосила, що вона не справлялась із Дороті. Батько вирішив відіслати Дороті до Чикаго, де жили тітки Дороті.

Освіта

У Чикаго у 1908 році Дороті почала навчання в Інституті Льюїса (зараз — Іллінойський інститут технології), який тоді функціонував як приватна школа, яка готувала учнів до вступу до вищих навчальних закладів. Там в неї були відмінні оцінки з англійської мови, історії та латинської мови, хороші оцінки з французької та німецької мов, але лише задовільні оцінки з математики. В Інституті Льюїса Дороті була членкинею шкільної баскетбольної команди.

У 1912 році Дороті закінчила Інститут Льюїса і вступила до . В університеті Томпсон вивчала, зокрема, англійську мову, європейську та американську історію, алгебру та фізику. Вона також приєднувалась до різноманітних організацій — Християнської асоціації молодих жінок, Клубу срібної затоки, тощо. Крім того, вона увійшла до грецького сестринства . Під час канікул Томпсон працювала на цукерковій фабриці, офіціанткою в ресторанах та продавала енциклопедії.

Початок кар'єри

Закінчивши у 1914 році , Томпсон почала працювати у Жіночій суфражистській партії штату Нью-Йорк. Працюючи в суфражистській партії, Томпсон подорожувала штатом Нью-Йорк, проголошуючи промови, складаючи прес-релізи та збираючи кошти на цілі партії. У 1917 році Томпсон переїхала до Нью-Йорку, де почала працювати рекламною агенткою біблійного видавничого товариства. У 1918 році Томпсон переїхала до Цинциннаті, Огайо, де почала працювати публіцистичною директоркою організації Social Unit, яка зосереджувалась на питаннях сімейної гігієни та харчування. У Social Unit Томпсон писала прес-релізи, складала інформаційні бюлетені та читала лекції. Томпсон також іноді писала статті для таких видань, як New York Times та Chicago Tribune. Під час роботи у Social Unit Томпсон закохалась в очільника організації Вілбура Філіпса, однак той був одружений.

Європа (1920—1921)

image
Дороті Томпсон у 1920 році

У 1920 році Томпсон звільнилась з Social Unit. Бажаючи розпочати письменницьку кар'єру та забути Вілбура Філіпса, Томпсон навесні 1920 року відпливла до Європи, вирішивши заробляти на життя позаштатною журналістикою. Спочатку Томпсон прибула до Англії, звідки висвітлювала Сіоністський конгрес, який проходив у Лондоні. Пізніше з'їздила до Ірландії, де взяла інтерв'ю в тодішнього лідера ірландської республіканської партії Шинн Фейн . Повернувшись до Великобританії, Томпсон продала свої матеріали новинному агентству International News Services. Потім вирушила до Парижа, де писала статті для Американського Червоного Хреста. Далі поїхала до Риму, звідки висвітлювала робочий рух металургів. Зокрема, вона побувала на заводі Фіат, де працівники домоглися виконання своїх вимог. В Італії Томпсон також взяла інтерв'ю в профспілкового активіста .

Повернувшись до Франції, Томпсон вирушила у триденну подорож долиною Луари разом із незалежною журналісткою Роуз Вайлдер Лейн. Їхня дружба тривала, з деякими перервами, біля 40 років. Повернувшись до Парижу, Томпсон взяла інтерв'ю у дружини Петра Врангеля, одного з з головних керівників Білого руху в роки Громадянської війни.

Відень (1921—1924)

У 1921 році Томпсон стала спеціальною кореспонденткою видання Philadelphia Public Ledger у Центральній Європі, а також — публіцисткою Американського Червоного Хреста, що висвітлювала діяльність підрозділу організації у Будапешті, та переїхала до Відня. Під час перебування у Відні Томпсон познайомилася з угорським єврейським письменником і у 1923 році одружилася з ним. Томпсон писала статті про політичну, економічну та націоналістичну кризи після розпаду Австро-Угорської імперії. Вона також писала про повсякденне життя у Відні: «Кава у Відні — це більше ніж національний напій…Це національний культ. Заради неї будуються палаци, палаци з атласно-парчевими стінами, столами, покритими оніксом, великими вікнами, завішаними золото-кольоровим шовком. Ці палаци — центри віденського світського, інтелектуального та духовного життя…» Крім того, Томпсон писала про віденське культурне життя, наприклад, про віденську прем'єру опери «Кавалер троянди» (нім. Der Rosenkavalier). Серед найвідоміших праць Томпсон віденського періоду були інтерв'ю з Карлом Габсбургом, який безуспішно намагався повернути собі австрійський престол; Томашем Масариком, засновником і першим президентом Чехословаччини; і чеським державним діячем Едвардом Бенешем. Крім того, У 1923 році Томпсон поїхала до Болгарії висвітлювати вересневе повстання.

Берлін (1924—1928)

У 1924 році (за іншими даними — у 1925 році) Philadelphia Public Ledger призначило Томпсон керівницею берлінського бюро, вона першою з жінок обійняла таку посаду. Водночас Томпсон була центральноєвропейською кореспонденткою для видання New York Evening Post (зараз — New York Post). У Берліні Томпсон брала інтерв'ю у німецького драматурга Карла Цукмаєра, у та , відповідно пілота та першого пасажира, що здійснили другий трансатлантичний переліт у 1927 році. У 1926 році Томпсон висвітлювала травневий переворот у Польщі.

У 1927 році Томпсон здійснила подорож до СРСР, щоб висвітлити десяту річницю Жовтневої революції для New York Evening Post. У Москві Томпсон зустрілась з деякими американськими авторами, які писали про СРСР: Теодором Драйзером, та . Крім того, у Москві зустрічалась з московським кореспондентом New York Times Волтером Дюранті та німецьким послом Ульріхом фон Брокдорф-Ранцау. та На підставі своїх спостережень у СРСР у 1928 році Томпсон написала книгу «Нова Росія» (англ. The New Russia). У тому ж році була опублікована книга Теодора Драйзера «Драйзер дивиться на Росію» (англ. Dreiser Looks at Russia), і Томпсон публічно звинуватила його у плагіаті, стверджуючи, що він використав 3000 слів з її серії статей про Росію. У 1929 році Томпсон писала Роуз Вайлдер Лейн про Драйзера: «Старий звір просто брав абзац за абзацом з моїх статей; Я не говорю про матеріал — ми всі діставали його там, де могли, — а про чисто літературні вирази. І, звісно, ​​ідеї також, тому що нікому більше не приходило в голову, наприклад, писати про світське життя в Москві, і він слово в слово всю цю частину своєї книжки взяв у мене.»

Незабаром після повернення з СРСР Томпсон, за вмовлянням Льюїса Сінклера, з яким вона збиралась одружитись, звільнилася з роботи та разом із ним вирушила до Італії.

Кар'єра у США

У серпні 1928 року Томпсон повернулась до США. Незабаром вона оселилась у Барнарді, Вермонт. У 1929 році Томпсон поїхала до Канади, щоб висвітлити вплив «сухого закону» на цю країну. У 1930 році Томпсон разом із своїм другим чоловіком, письменником Сінклером Льюїсом, вирушила до Швеції, де він мав отримати Нобелівську премію з літератури. Після Швеції Томпсон поїхала до Німеччини та здійснила подорож до Австрії та Верхньої Сілезії, пізніше повернувшись до Німеччини. Вона також з'їздила до Брюсселю, де, за завданням New York Evening Post, взяла інтерв'ю в Зіти Бурбон-Пармської, вдови Карла Габсбурга. У квітні 1931 року Томпсон повернулась до США, написавши статті для кількох видань.

Між 1928 і 1936 роками Томпсон була лекторкою та позаштатною авторкою, що писала про міжнародні відносини для таких журналів, як Literary Digest, Harper's, Foreign Affairs та Saturday Evening Post. У 1931 році Томпсон писала для Saturday Evening Post про з'їзд НСДАП у , де, відповідно до Томпсон, зібралось 15 000 людей. Зокрема, вона відзначила, що, хоча промова Йозефа Геббельса тривала дві години, вона стосувалась одного й того ж питання: духовне та фінансове поневолення Німеччини переможцями Першої світової війни та знищення Німеччини шляхом репарацій. Водночас Томпсон піддавала сумніву тезу про знищення Німеччини репараціями: вона вказувала на те, що побудова дирижаблів, найбільшої авіаційної системи в Європі, найшвидших та найрозкішніших кораблів, найсучасніших лікарень, експоцентрів, спортивних палаців та басейнів, промислових підприємств та чудових театрів навряд чи свідчили про «знищення» Німеччини. Тодішні економічні проблеми Німеччини — безробіття, накопичені борги у сільському господарстві, бюджетний дефіцит, Томпсон приписувала не стільки тягареві репарацій, а скільки соціальній, фінансовій та економічній політиці Німеччини останніх років.

Під час чергової подорожі до Європи у листопаді 1931 року Томпсон взяла інтерв'ю в Адольфа Гітлера за завданням від журналу Cosmopolitan. Пізніше на підставі цього інтерв'ю Томпсон написала книгу «Я бачила Гітлера!» (англ. I saw Hitler!). У 1937 році цю книгу заборонили у Третьому Рейху. Томпсон згадувала, що підготовка до інтерв'ю була метушливою. Томсон змалювала Гітлера як незначну фігуру. Вона писала: «коли я заходила у номер Адольфа Гітлера в готелі Кайзерхоф, я була впевнена, що зустрічаюсь з майбутнім диктатором Німеччини. Через менше ніж п'ятдесят секунд я вже була впевнена в протилежному». Вона писала про «вражаючу нікчемність цієї людини, яка вразила світ». Через кілька років, коли Гітлер прийшов до влади, Томпсон довелося захищати свою позицію.

Після інтерв'ю Томпсон стала послідовною критикинею Гітлера. Наприклад, під час виступу в єврейському братстві «Бріт Шолом» (англ. B'rith Sholom), що з івриту перекладається як «Угода миру» у червні 1933 року, Томпсон стверджувала, що антисемітська програма Гітлера була приреченою. Однак вже у 1934 році, після того, як її вислали з Німеччини, Томпсон охарактеризувала становище євреїв у Третьому Рейху як безнадійне. Вона писала, що завдяки корупції заможні євреї могли уникнути більшої частини переслідувань.

У 1932 році Томпсон писала у Saturday Evening Post про піднесення націоналізму та ксенофобії у Європі, а також про провал міжнародного співробітництва. Вона зробила спостереження, що Німеччина та Австрія вважають себе поневоленими, а Франція невдоволена тим, що Великобританія відмовилась від золотого стандарту, хоча раніше Франція вчинила так само. Томпсон описала, в чому відбивається зростання націоналізму в кожній країні: в Англії — в приході до влади Невілла Чемберлена, у Франції — у русі за французьке золото для французького капіталу, у Німеччині — у заголовках, що підкреслюють арійство німців та наполягання на самодостатній та закритій економіці. Томпсон також побачила прояв націоналізму і в культурних аспектах, наприклад, в п'єсі англійського драматурга Ноеля Каварда «Кавалькада» (англ. Cavalcade), в якій, відповідно до Томпсон, змальовується стресостійкість вищих верств британського суспільства, що протиставляється пияцтву, недисциплінованості, заздрісності та невдячності нижчих класів. Про міжнародне співробітництво Томпсон написала, що «у світі падаючих цін ніщо так катастрофічно не знецінилось, як міжнародне співробітництво». Томпсон завершує свою статтю на оптимістичній ноті: «Поки кораблі пливуть морями, літаки рухаються повітрям, а потяги їздять — людський здоровий глузд знаходитиме спосіб подолати перешкоди для торгівлі. Людський рід ще не має достатнього патріотизму, щоб заради нації приректи себе на голодну смерть.»

Також у 1932 році Томпсон писала для Saturday Evening Post про економічну еволюцію Німеччини. У цій статті вона констатувала, що в капіталізм у Німеччині вже був повалений, а революція вже відбулася. Томпсон написала: «Німеччина рухається до такої форми соціальної та економічної організації, яка, хоч і не є ані комунізмом, ані соціалізмом, ані точно державним капіталізмом, але, безумовно, мало схожа на класичний капіталізм і, звичайно, не має нічого спільного з індивідуалізмом президента Гувера.» Вона спостерігає, що з часів заснування німецької держави капіталізм, у американському розумінні чи у розумінні філософа Адама Сміта, не існував у Німеччині. Цікаво, що відповідно до Томпсон, остаточного удару капіталізму в Німеччині завдали не соціалісти чи комуністи, а католик та консервативний канцлер Генріх Брюніг, за головування якого в Німеччині були видані надзвичайні накази, які регулювали ціни, зарплати, оренду плату та процентні ставки. Томпсон зазначила, що приватний бізнес в Німеччині існував приблизно в таких самих умовах, в яких він існував у Росії в часи Нової економічної політики. Вона наступним чином описала існуючу тоді економічну систему Німеччини: там існував як соціалізм — державний контроль в інтересах працівників, так і державний капіталістичний контроль — в інтересах високоцентралізованих промислових трестів.

У травні 1933 року Saturday Evening Post опублікувала статтю Томпсон про прихід Адольфа Гітлера до влади. Вона зазначила, що на відміну від інших країн, де диктаторські уряди захопили владу шляхом силового перевороту (Росія, Югославія, Польща, Італія) Гітлер прийшов до влади демократичним шляхом. Томпсон писала: «Гітлер не нав'язувався німецькому народу. Він йому відрекомендувався, а народ купився на нього. Понад 50 відсотків усіх достатньо політично налаштованих німців, щоб здійснити своє виборче право, — і майже 89 відсотків із них пішли на вибори, свідомо відмовившись від усіх своїх громадянських прав, усіх своїх шансів на народний контроль, усіх своїх можливостей представництва.»

Після приходу Гітлера до влади Томпсон продовжувала здійснювати подорожі до Європи. Так, у серпні 1934 року вона перебувала в Берліні, звідки її вислали за наказом нової німецької влади. Відповідно до тодішнього посла США в Німеччині , причиною висилки було інтерв'ю Томпсон із Гітлером 1931 року. В той день, коли Томпсон від'їжджала до Парижу, на вокзалі зібрались американські та британські журналісти, щоб проводити її. Томпсон стала першою американською журналісткою, висланою з Третього Рейху.

Після вислання з Третього Рейху Томпсон повернулась до США знаменитістю у вересні 1934 року. Впродовж наступних 18-ти місяців Томпсон їздила США із лекціями на різні теми, але здебільшого її аудиторію цікавили Німеччина та Гітлер. New York Times повідомляла, що її лекцію у Бронксвіллі, Нью-Йорк, відвідало 400 жінок.

Томпсон продовжувала публікуватись у різних виданнях. У 1935 році в журналі Foreign Affairs було опубліковано есе Томпсон «Національний соціалізм: теорія та практика» (англ. National Socialism: Theory and Practice), в якому вона написала, що після Першої світової війни двома характерними рисами німецького менталітету були почуття національної образи та «занепад віри всіх класів у ліберальний капіталізм». Відповідно до Томпсон, німецький націонал-соціалізм скористався такими настроями, щоб побудувати мілітаризм та військову економіку. В есе Томпсон описала соціальні та економічні зміни, що відбулись у Німеччині за доби націонал-соціалізму: повна централізація влади, контроль над економікою та суспільною думкою, «обмеження капіталу та праці в рамках примусового соціального перемир'я; культивування однодумності пропагандою та нав'язування його безжальним терором; усунення „сумнівних“ елементів; внутрішнє шпигунство та смертні вироки за форми шпигунства, до яких зазвичай ставилися легковажно в мирний час; прославлення жертовності та героїзму як першорядних чеснот; усунення культури на другий план; масове поклоніння молоді; мілітаризація релігії; організоване духовне піднесення; концепція світової місії; громадянська диктатура в інтересах військової машини». Водночас, Томпсон робить спостереження, що рівень життя середньостатистичного працівника падав в нацистській Німеччині так само, як він впав у фашистській Італії. Вона зазначає, що при цьому «нацистська держава полегшила біль бідності, як полегшив її комунізм у Росії, знявши з бідності клеймо неповноцінності, надавши їй цілеспрямованості та тримаючись за надію на славне майбутнє.»

Власні колонки та подальша кар'єра

image
Дороті Томпсон у 1936 році

Томпсон зацікавилась , співвидавчиня газети . Рейд запропонувала Томпсон публікувати її політичну колонку, яка мала виходити тричі на тиждень. Уперше колонка Томпсон під назвою «Запротокольовано» (англ. On the Record) була опублікована 17 березня 1936 року. У травні 1936 року Томпсон обрана президенткою Американського центру Пен-клубу, міжнародної асоціації письменників та видавників. На цій посаді вона замінила американського поета та письменника Роберта Фроста.

У своїй колонці «Запротокольовано» Томпсон торкалась широкого кола питань: світової економіки, міжнародної політики США, Нового курсу, військових справ, капіталу та трудових ресурсів, а також культурних питань, таких як талант диригента Артуро Тосканіні або колекція метеликів японського імператора. У своїй колонці вона критично ставилась до політики Нового курсу, а також рішуче виступала проти «плану упаковки суду» — невдалий план президента США Франкліна Рузвельта заповнити Верховний суд США суддями, лояльними політиці Нового курсу. Зрештою, колонка Томпсон стала дуже популярною і публікувалась 170-ма щоденними газетами з 1941 до 1958 року.

Томпсон писала не лише для , а й для інших видань. Так, починаючи з 1937 року Томпсон починає писати колонку для жіночого журналу . Для цього видання вона писала особисті есе на різні теми: поезія, музика, живопис, тощо. У 1957 році збірка її есе для була опублікована окремою книгою «Сміливість бути щасливими» (англ. The Courage to Be Happy).

image
Дороті Томпсон у 1940 році

У 1938 році в журналі Foreign Affairs було опубліковано есе Томпсон «Біженці — світова проблема» (англ. Refugees: a World Problem), у якому вона зазначає, що перемога нацизму в Європі створює біженців — євреїв, лібералів, і можливо католиків. Водночас Томпсон констатує, що існуючи міжнародні інституції, призначені мати справу з біженцями, обмежені у своїх повноваженнях і не можуть ефективно допомогти євреям. Вона пише, що доцільно було б створити новий міжнародний орган, не в складі Ліги Націй, який би займався єврейськими біженцями. Цьому есе приписують допомогу в створенні Міжурядового комітету з біженців на 1938 року. Зосередження на проблемі єврейських біженців призвело до підтримки Томпсон сіонізму: на її думку, сіонізм пропонував вирішення проблеми, а також сприяв просуванню американських цінностей на Близькому сході.

У 1938—1939 роках Томпсон була коментаторкою на радіостанції NBC. У 1940 році Томпсон підтримала кандидатуру Франкліна Рузвельта на третій строк, вважаючи його зовнішню політику кращою відповіддю нацистам. ЇЇ рішення призвело до конфлікту із редакцією , яка була газетою республіканського спрямування, в той час як Рузвельт був демократом. У 1941 році Томпсон пішла з газети, уклавши угоду на розповсюдження своєї колонки з газетним синдикатом Bell Syndicate. Синдикат продавав її колонки New York Post та багатьом іншим виданням.

Після подорожі до Палестини у 1945 році Томпсон змінила свою позицію щодо сіонізму. Вона почала усвідомлювати, що в Палестині не все так, як це подається американськими сіоністами, і, що там існує багато складнощів. Після 1946 року вона приєдналася до тих, хто звинувачували сіонізм в прийнятті виняткової етно-релігійної національної моделі, яка прямо суперечить американським ліберальним цінностям. Вона також засуджувала терористичні акти, вчинені єврейською військовою організацією Ірґун проти британців у Палестині. Через таку зміну поглядів Томпсон зазнавала особистих та публічних нападів від американських сіоністів.

Томпсон турбувала відсутність планів щодо безпечної та стабільної післявоєнної Європи. Вона засуджувала як Нюрнберзький процес, так і пропозиції нав'язати Німеччині суворий мир. Вона наполягала на тому, що не всі німці несуть провину за нацизм, і хвилювалася, що без сильної Німеччини контроль у центральній Європі встановить СРСР. Такі погляди, а також, зміна її позиції щодо сіонізму, призвели до розриву з New York Post: у березні 1947 року газета припинила публікувати колонку Томпсон.

Останні роки

Між 1947 і 1958 роками колонки Томпсон в основному стосувалися комунізму, холодної війни та європейської політики. Після 1945 року Томпсон послідовно виступає на захист палестинських арабів. Томпсон стверджувала, що підтримка Заходом Ізраїлю змусила арабів звернутися до СРСР, що Ізраїль налаштований на експансію, що тяжке становище палестинських біженців заслуговує на увагу, і що сіоністи здійснювали неправомірний вплив на зовнішню політику США. У 1951 році вона стала президенткою «Американських друзів Близького Сходу», організації, яка виступає за більш проарабську близькосхідну політику. Серед членів організації були письменники, науковці, протестантське духовенство та керівники нафтової галузі, і вона частково фінансувалася, без відома Томпсон, Центральним розвідувальним управлінням. У 1957 році скарги її редакторів на те, що її робота в цій організації представляє конфлікт інтересів з її роллю журналістки, змусили її піти з організації.

У 1958 році Томпсон перестала писати колонку та планувала написати автобіографію, однак написала лише кілька розділів. Вона померла 30 січня 1961 року від серцевого нападу, коли відвідувала своїх онуків у Лісабоні, Португалія.

Номінації та нагороди

У 1936 році Томпсон потрапила до списку «24 кар'єристок» за версією Нью-йоркської ліги професіоналок та бізнесвумен. У 1936 році Томпсон отримала почесний ступінь доктора літератури від Університету Тафтса. Також у 1936 році Томпсон отримала медаль «за мужність та видатне служіння журналістиці» від асоціації журналістів New York Evening Post. Крім того, у 1936 році Томпсон отримала нагороду за захист прав людини від єврейського братства «Бріт Шолом».

У 1937 році Томпсон отримала почесний ступінь від . Також у 1937 році присвоїв Томсон почесний ступінь доктора літератури. Крім того, У 1937 році Томпсон отримала премію в розмірі 50 доларів США від Нью-йоркського газетного жіночого клубу за колонку про страту , засудженого за викрадення та вбивства сина американського пілота та винахідника Чарльза Ліндберга.

У 1940 році Томпсон стала почесною членкинею Нью-йоркського жіночого прес-клубу.

У 1952 році Томпсон отримала сирійську Медаль пошани за захист арабської справи в США.

Особисте життя

image
Томпсон із Сінклером Льюїсом та сином, 1935 р.

У 1927 році Томпсон розлучилась із своїм першим чоловіком, угорським єврейським письменником , який закохався у художницю . Томпсон, своєю чергою, мала роман з американським журналістом , у чому зізналась чоловіку.

У липні 1927 року друзі Томпсон привели американського письменника та майбутнього нобелівського лауреата Сінклера Льюїса на святкування її дня народження. Того вечора Льюїс освідчився Томпсон і робив це багато разів після цього. У 1928 році Томпсон пошлюбила Льюїса, невдовзі після чого подружжя повернулось до США і купило ферму біля Барнарду, Вермонт. У 1930 році Томпсон народила від Льюїса свою єдину дитину — сина Майкла.

У 1937 році Томпсон пішла від Сінклера Льюїса через його алкоголізм. Офіційно пара розлучилась у 1942 році.

У 1943 році Томпсон одружилася з художником .

Праці Томпсон

Вибрані книги

Вибрані есе

В популярній культурі

Томпсон стала прототипом для Тесс Гардінґ, персонажу американського фільму 1942 року «Жінка року». Цей персонаж був втілений актрисою Кетрін Гепберн.

Примітки

  1. Encyclopædia Britannica
    d:Track:Q5375741
  2. SNAC — 2010.
    d:Track:Q29861311
  3. Gordon L. D. Thompson, Dorothy Celine (09 July 1893–30 January 1961), political columnist and journalist // American National Biography Online / S. Ware — [New York]: Oxford University Press, 2017. — ISSN 1470-6229 — doi:10.1093/ANB/9780198606697.ARTICLE.1601628
    d:Track:Q103882170d:Track:Q20824348d:Track:Q16983137
  4. biografiA: Lexikon österreichischer Frauen — 2016. — Vol. 3. — S. 3294. — — doi:10.7767/9783205793489
    d:Track:Q98281053
  5. Czech National Authority Database
    d:Track:Q13550863
  6. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
  7. Sanders, Marion K (1974). Dorothy Thompson: a legend in her time [Дороті Томпсон: легенда свого часу] (англ.). Avon Books. ISBN .
  8. Kurth, Peter (1990). American Cassandra: the life of Dorothy Thompson [Американська Кассандра: життя Дороті Томпсон] (англ.). Little, Brown. ISBN .
  9. Gordon, Lynn D (2000). Thompson, Dorothy Celine [Томпсон, Дороті Селін]. American National Biography (англ.).
  10. Belford, Barbara (1986). Brilliant bylines: a biographical anthology of notable newspaperwomen in America [Блискучі автори: біографічна антологія видатних газетярок Америки] (англ.). Columbia University Press. ISBN .
  11. Sheean, Vincent (1963). Dorothy and Red [Дороті та Ред] (англ.). Houghton Mifflin.
  12. Holtz, William, ред. (1991). Dorothy Thompson and Rose Wilder Lane: forty years of friendship : letters, 1920-1960 [Дороті Томпсон і Роуз Вайлдер Лейн: сорок років дружби: листи, 1920-1960] (англ.). University of Missouri Press. ISBN .
  13. Thompson, Dorothy (2 травня 1931). Poverty De Lux [Розкішна бідність]. Saturday Evening Post. Т. 203, № 44. с. 6—152.
  14. Book on Hitler Banned [Книгу про Гітлера заборонено] (PDF). New York Times (англ.). 21 січня 1937. Процитовано 16 червня 2024.
  15. Hitler is criticized [Гітлера критикують] (PDF). New York Times (англ.). 19 червня 1933. Процитовано 16 червня 2024.
  16. Dorothy Thompson Home from Berlin [Дороті Томпсон повернулась з Берліну] (PDF). New York Times (англ.). 15 вересня 1934. Процитовано 16 червня 2024.
  17. Thompson, Dorothy (20 лютого 1932). The Gray-Squirrel Complex [Комплекс сірої білки]. Saturday Evening Post (англ.). Т. 204, № 34. с. 6—10.
  18. Thompson, Dorothy (6 лютого 1932). The State Dictates - The Economic Evolution of Germany [Держава диктує: економічна еволюція Німеччини]. Saturday Evening Post (англ.). Т. 204, № 32. с. 6—65.
  19. Thompson, Dorothy (6 травня 1933). Back to Blood and Iron [Назад до крові та заліза]. Saturday Evening Post. Т. 205, № 45. с. 3—74 — через Ebscohost.
  20. Birchall, Frederick T. (26 серпня 1934). Dorothy Thompson Expelled by Reich for "Slur" on Hitler [Дороті Томпсон вислана Рейхом за "наклеп" на Гітлера] (PDF). New York Times (англ.). Процитовано 16 червня 2024.
  21. Hear Dorothy Thompson [Почути Дороті Томпсон] (PDF). New York Times (англ.). 23 жовтня 1934. Процитовано 16 червня 2024.
  22. Thompson, Dorothy (1 липня 1935). [Національний соціалізм: теорія та практика]. Foreign Affairs (англ.). Архів оригіналу за 25 листопада 2018. Процитовано 16 червня 2024.
  23. Dorothy Thompson Heads Club [Дороті Томпсон очолює клуб] (PDF). New York Times (англ.). 7 травня 1936. Процитовано 16 червня 2024.
  24. Thompson, Dorothy [Томпсон, Дороті]. Merriam-Webster's Encyclopedia of Literature (англ.). Merriam-Webster. 1995. с. 1109—1110.
  25. Thompson, Dorothy (1 квітня 1938). Refugees: a World Problem [Біженці - світова проблема]. Foreign Affairs (англ.).
  26. Walther, Karine (2022). Dorothy Thompson and American Zionism [Дороті Томпсон та американський сіонізм]. Diplomatic History. 46 (2): 263—291 — через Oxford Academic.
  27. Colleagues honor 24 'Career Women' [Колеги вшановують 24-х жінок-кар'єристок] (PDF). New York Times (англ.). 17 березня 1936. Процитовано 16 червня 2024.
  28. Honorary Degrees. Office of the Trustees (англ.). Процитовано 16 червня 2024.
  29. Sinclair Lewis and Wife Are Both 'Doctors' Now [Сінклер Льюїс і його дружина тепер обидва «доктори»] (PDF). New York Times (англ.). 18 червня 1936. Процитовано 16 червня 2024.
  30. Dorothy Thompson Gets Medal [Дороті Томпсон отримує медаль] (PDF). New York Times (англ.). 11 листопада 1936. Процитовано 16 червня 2024.
  31. 6 Cited for Work for Human Rights [6-х названо за роботу у сфері прав людини] (PDF). New York Times (англ.). 25 листопада 1936. Процитовано 16 червня 2024.
  32. Women Honored at Russell Sage [Жінок нагородили в Расселл-Сейдж-Коледжі] (PDF). New York Times (англ.). 8 червня 1937. Процитовано 17 червня 2024.
  33. Newspaper Women Get Prizes at Ball [Журналістки отримують призи на балу] (PDF). New York Times (англ.). 3 квітня 1937. Процитовано 17 червня 2024.
  34. Newspaper Women Honor 2 Writers [Журналістки вшанували двох письменниць] (PDF). New York Times (англ.). 25 лютого 1940. Процитовано 18 червня 2024.
  35. Syria Honors Dorothy Thompson [Сирія вшановує Дороті Томпсон] (PDF). New York Times (англ.). 3 травня 1952. Процитовано 9 червня 2024.
  36. Nilsson, Jeff (13 липня 2011). "What a Woman!" The Story of Dorothy Thompson and Sinclair Lewis ["Яка Жінка!" Історія Дороті Томпсон і Сінклера Льюїса]. The Saturday Evening Post (англ.). Процитовано 17 червня 2024.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Doroti Selin Tompson angl Dorothy Celene Thompson 9 lipnya 1893 30 sichnya 1961 amerikanska zhurnalistka radioveducha ta sufrazhistka Persha amerikanska zhurnalistka yaku vignali z nacistskoyi Nimechchini v 1934 roci odna z nebagatoh zhinok komentatorok novin yaki vistupali na radio v 1930 h rokah Doroti Tompsonangl Dorothy ThompsonNarodilasya9 lipnya 1893 1893 07 09 1 2 Lankaster Eri Nyu Jork SShAPomerla30 sichnya 1961 1961 01 30 1 2 67 rokiv Lisabon Portugaliya 4 serceva nedostatnistGromadyanstvo SShADiyalnistzhurnalistka pismennicyaGaluzzhurnalistika i Radiozhurnalistika 5 Alma materd i Illinojskij tehnologichnij institutZnannya movanglijska 6 ChlenstvoAmerikanska akademiya mistectv ta literaturiRoki aktivnosti 1961BatkoPiter TompsonMatiMargaret TompsonU shlyubi zSinkler Lyuyis d i dDitiMajkl Sinkler Lyuyis Mediafajli u VikishovishiZhittyepisRanni roki Doroti Tompson narodilas 9 lipnya 1893 roku v Lankasteri shtat Nyu Jork v sim yi metodistskogo svyashennika Pitera Tompsona ta Margaret Tompson Koli Doroti bulo tri roki sim ya pereyihala do Klarensu Nyu Jork de narodilis brat ta sestra Doroti Piznishe Tompsoni nenadovgo pereyihali do Tonavandi Nyu Jork a piznishe v 1900 roci do Gamburgu Nyu Jork U 1901 roci pomerla mati Doroti Pislya yiyi smerti do Tompsoniv pereyihala titka z boku batka shob dopomagati po gospodarstvu ta z ditmi Titka prozhila iz Tompsonami dva roki pislya chogo Piter Tompson odruzhivsya vdruge z Elizoyu Ebot yaka pohodila iz vidnosno zamozhnoyi gamburgskoyi sim yi Ebotiv U ditinstvi Doroti bagato chitala Charlza Dikkensa Vilyama Tekkereya Dzhordzha Elliot Valtera Skotta Natanielya Gotorna Marka Tvena Vilyama Shekspira ta Bibliyu U Doroti buli napruzheni stosunki iz machuhoyu Elizoyu U 1905 roci Tompsoni pereyihali do selisha Govanda v shtati Nyu Jorku de znahodivsya pastorat do yakogo priznachili yiyi batka Piznishe Tompsoni pereyihali do Spenserportu Nyu Jork de vidnosini mizh machuhoyu ta Doroti nastilki pogirshilis sho Eliza ogolosila sho vona ne spravlyalas iz Doroti Batko virishiv vidislati Doroti do Chikago de zhili titki Doroti Osvita U Chikago u 1908 roci Doroti pochala navchannya v Instituti Lyuyisa zaraz Illinojskij institut tehnologiyi yakij todi funkcionuvav yak privatna shkola yaka gotuvala uchniv do vstupu do vishih navchalnih zakladiv Tam v neyi buli vidminni ocinki z anglijskoyi movi istoriyi ta latinskoyi movi horoshi ocinki z francuzkoyi ta nimeckoyi mov ale lishe zadovilni ocinki z matematiki V Instituti Lyuyisa Doroti bula chlenkineyu shkilnoyi basketbolnoyi komandi U 1912 roci Doroti zakinchila Institut Lyuyisa i vstupila do V universiteti Tompson vivchala zokrema anglijsku movu yevropejsku ta amerikansku istoriyu algebru ta fiziku Vona takozh priyednuvalas do riznomanitnih organizacij Hristiyanskoyi asociaciyi molodih zhinok Klubu sribnoyi zatoki tosho Krim togo vona uvijshla do greckogo sestrinstva Pid chas kanikul Tompson pracyuvala na cukerkovij fabrici oficiantkoyu v restoranah ta prodavala enciklopediyi Pochatok kar yeri Zakinchivshi u 1914 roci Tompson pochala pracyuvati u Zhinochij sufrazhistskij partiyi shtatu Nyu Jork Pracyuyuchi v sufrazhistskij partiyi Tompson podorozhuvala shtatom Nyu Jork progoloshuyuchi promovi skladayuchi pres relizi ta zbirayuchi koshti na cili partiyi U 1917 roci Tompson pereyihala do Nyu Jorku de pochala pracyuvati reklamnoyu agentkoyu biblijnogo vidavnichogo tovaristva U 1918 roci Tompson pereyihala do Cincinnati Ogajo de pochala pracyuvati publicistichnoyu direktorkoyu organizaciyi Social Unit yaka zoseredzhuvalas na pitannyah simejnoyi gigiyeni ta harchuvannya U Social Unit Tompson pisala pres relizi skladala informacijni byuleteni ta chitala lekciyi Tompson takozh inodi pisala statti dlya takih vidan yak New York Times ta Chicago Tribune Pid chas roboti u Social Unit Tompson zakohalas v ochilnika organizaciyi Vilbura Filipsa odnak toj buv odruzhenij Yevropa 1920 1921 Doroti Tompson u 1920 roci U 1920 roci Tompson zvilnilas z Social Unit Bazhayuchi rozpochati pismennicku kar yeru ta zabuti Vilbura Filipsa Tompson navesni 1920 roku vidplivla do Yevropi virishivshi zaroblyati na zhittya pozashtatnoyu zhurnalistikoyu Spochatku Tompson pribula do Angliyi zvidki visvitlyuvala Sionistskij kongres yakij prohodiv u Londoni Piznishe z yizdila do Irlandiyi de vzyala interv yu v todishnogo lidera irlandskoyi respublikanskoyi partiyi Shinn Fejn Povernuvshis do Velikobritaniyi Tompson prodala svoyi materiali novinnomu agentstvu International News Services Potim virushila do Parizha de pisala statti dlya Amerikanskogo Chervonogo Hresta Dali poyihala do Rimu zvidki visvitlyuvala robochij ruh metalurgiv Zokrema vona pobuvala na zavodi Fiat de pracivniki domoglisya vikonannya svoyih vimog V Italiyi Tompson takozh vzyala interv yu v profspilkovogo aktivista Povernuvshis do Franciyi Tompson virushila u tridennu podorozh dolinoyu Luari razom iz nezalezhnoyu zhurnalistkoyu Rouz Vajlder Lejn Yihnya druzhba trivala z deyakimi perervami bilya 40 rokiv Povernuvshis do Parizhu Tompson vzyala interv yu u druzhini Petra Vrangelya odnogo z z golovnih kerivnikiv Bilogo ruhu v roki Gromadyanskoyi vijni Viden 1921 1924 U 1921 roci Tompson stala specialnoyu korespondentkoyu vidannya Philadelphia Public Ledger u Centralnij Yevropi a takozh publicistkoyu Amerikanskogo Chervonogo Hresta sho visvitlyuvala diyalnist pidrozdilu organizaciyi u Budapeshti ta pereyihala do Vidnya Pid chas perebuvannya u Vidni Tompson poznajomilasya z ugorskim yevrejskim pismennikom i u 1923 roci odruzhilasya z nim Tompson pisala statti pro politichnu ekonomichnu ta nacionalistichnu krizi pislya rozpadu Avstro Ugorskoyi imperiyi Vona takozh pisala pro povsyakdenne zhittya u Vidni Kava u Vidni ce bilshe nizh nacionalnij napij Ce nacionalnij kult Zaradi neyi buduyutsya palaci palaci z atlasno parchevimi stinami stolami pokritimi oniksom velikimi viknami zavishanimi zoloto kolorovim shovkom Ci palaci centri videnskogo svitskogo intelektualnogo ta duhovnogo zhittya Krim togo Tompson pisala pro videnske kulturne zhittya napriklad pro vidensku prem yeru operi Kavaler troyandi nim Der Rosenkavalier Sered najvidomishih prac Tompson videnskogo periodu buli interv yu z Karlom Gabsburgom yakij bezuspishno namagavsya povernuti sobi avstrijskij prestol Tomashem Masarikom zasnovnikom i pershim prezidentom Chehoslovachchini i cheskim derzhavnim diyachem Edvardom Beneshem Krim togo U 1923 roci Tompson poyihala do Bolgariyi visvitlyuvati veresneve povstannya Berlin 1924 1928 U 1924 roci za inshimi danimi u 1925 roci Philadelphia Public Ledger priznachilo Tompson kerivniceyu berlinskogo byuro vona pershoyu z zhinok obijnyala taku posadu Vodnochas Tompson bula centralnoyevropejskoyu korespondentkoyu dlya vidannya New York Evening Post zaraz New York Post U Berlini Tompson brala interv yu u nimeckogo dramaturga Karla Cukmayera u ta vidpovidno pilota ta pershogo pasazhira sho zdijsnili drugij transatlantichnij perelit u 1927 roci U 1926 roci Tompson visvitlyuvala travnevij perevorot u Polshi U 1927 roci Tompson zdijsnila podorozh do SRSR shob visvitliti desyatu richnicyu Zhovtnevoyi revolyuciyi dlya New York Evening Post U Moskvi Tompson zustrilas z deyakimi amerikanskimi avtorami yaki pisali pro SRSR Teodorom Drajzerom ta Krim togo u Moskvi zustrichalas z moskovskim korespondentom New York Times Volterom Dyuranti ta nimeckim poslom Ulrihom fon Brokdorf Rancau ta Na pidstavi svoyih sposterezhen u SRSR u 1928 roci Tompson napisala knigu Nova Rosiya angl The New Russia U tomu zh roci bula opublikovana kniga Teodora Drajzera Drajzer divitsya na Rosiyu angl Dreiser Looks at Russia i Tompson publichno zvinuvatila jogo u plagiati stverdzhuyuchi sho vin vikoristav 3000 sliv z yiyi seriyi statej pro Rosiyu U 1929 roci Tompson pisala Rouz Vajlder Lejn pro Drajzera Starij zvir prosto brav abzac za abzacom z moyih statej Ya ne govoryu pro material mi vsi distavali jogo tam de mogli a pro chisto literaturni virazi I zvisno ideyi takozh tomu sho nikomu bilshe ne prihodilo v golovu napriklad pisati pro svitske zhittya v Moskvi i vin slovo v slovo vsyu cyu chastinu svoyeyi knizhki vzyav u mene Nezabarom pislya povernennya z SRSR Tompson za vmovlyannyam Lyuyisa Sinklera z yakim vona zbiralas odruzhitis zvilnilasya z roboti ta razom iz nim virushila do Italiyi Kar yera u SShA U serpni 1928 roku Tompson povernulas do SShA Nezabarom vona oselilas u Barnardi Vermont U 1929 roci Tompson poyihala do Kanadi shob visvitliti vpliv suhogo zakonu na cyu krayinu U 1930 roci Tompson razom iz svoyim drugim cholovikom pismennikom Sinklerom Lyuyisom virushila do Shveciyi de vin mav otrimati Nobelivsku premiyu z literaturi Pislya Shveciyi Tompson poyihala do Nimechchini ta zdijsnila podorozh do Avstriyi ta Verhnoyi Sileziyi piznishe povernuvshis do Nimechchini Vona takozh z yizdila do Bryusselyu de za zavdannyam New York Evening Post vzyala interv yu v Ziti Burbon Parmskoyi vdovi Karla Gabsburga U kvitni 1931 roku Tompson povernulas do SShA napisavshi statti dlya kilkoh vidan Mizh 1928 i 1936 rokami Tompson bula lektorkoyu ta pozashtatnoyu avtorkoyu sho pisala pro mizhnarodni vidnosini dlya takih zhurnaliv yak Literary Digest Harper s Foreign Affairs ta Saturday Evening Post U 1931 roci Tompson pisala dlya Saturday Evening Post pro z yizd NSDAP u de vidpovidno do Tompson zibralos 15 000 lyudej Zokrema vona vidznachila sho hocha promova Jozefa Gebbelsa trivala dvi godini vona stosuvalas odnogo j togo zh pitannya duhovne ta finansove ponevolennya Nimechchini peremozhcyami Pershoyi svitovoyi vijni ta znishennya Nimechchini shlyahom reparacij Vodnochas Tompson piddavala sumnivu tezu pro znishennya Nimechchini reparaciyami vona vkazuvala na te sho pobudova dirizhabliv najbilshoyi aviacijnoyi sistemi v Yevropi najshvidshih ta najrozkishnishih korabliv najsuchasnishih likaren ekspocentriv sportivnih palaciv ta basejniv promislovih pidpriyemstv ta chudovih teatriv navryad chi svidchili pro znishennya Nimechchini Todishni ekonomichni problemi Nimechchini bezrobittya nakopicheni borgi u silskomu gospodarstvi byudzhetnij deficit Tompson pripisuvala ne stilki tyagarevi reparacij a skilki socialnij finansovij ta ekonomichnij politici Nimechchini ostannih rokiv Pid chas chergovoyi podorozhi do Yevropi u listopadi 1931 roku Tompson vzyala interv yu v Adolfa Gitlera za zavdannyam vid zhurnalu Cosmopolitan Piznishe na pidstavi cogo interv yu Tompson napisala knigu Ya bachila Gitlera angl I saw Hitler U 1937 roci cyu knigu zaboronili u Tretomu Rejhu Tompson zgaduvala sho pidgotovka do interv yu bula metushlivoyu Tomson zmalyuvala Gitlera yak neznachnu figuru Vona pisala koli ya zahodila u nomer Adolfa Gitlera v goteli Kajzerhof ya bula vpevnena sho zustrichayus z majbutnim diktatorom Nimechchini Cherez menshe nizh p yatdesyat sekund ya vzhe bula vpevnena v protilezhnomu Vona pisala pro vrazhayuchu nikchemnist ciyeyi lyudini yaka vrazila svit Cherez kilka rokiv koli Gitler prijshov do vladi Tompson dovelosya zahishati svoyu poziciyu Pislya interv yu Tompson stala poslidovnoyu kritikineyu Gitlera Napriklad pid chas vistupu v yevrejskomu bratstvi Brit Sholom angl B rith Sholom sho z ivritu perekladayetsya yak Ugoda miru u chervni 1933 roku Tompson stverdzhuvala sho antisemitska programa Gitlera bula prirechenoyu Odnak vzhe u 1934 roci pislya togo yak yiyi vislali z Nimechchini Tompson oharakterizuvala stanovishe yevreyiv u Tretomu Rejhu yak beznadijne Vona pisala sho zavdyaki korupciyi zamozhni yevreyi mogli uniknuti bilshoyi chastini peresliduvan U 1932 roci Tompson pisala u Saturday Evening Post pro pidnesennya nacionalizmu ta ksenofobiyi u Yevropi a takozh pro proval mizhnarodnogo spivrobitnictva Vona zrobila sposterezhennya sho Nimechchina ta Avstriya vvazhayut sebe ponevolenimi a Franciya nevdovolena tim sho Velikobritaniya vidmovilas vid zolotogo standartu hocha ranishe Franciya vchinila tak samo Tompson opisala v chomu vidbivayetsya zrostannya nacionalizmu v kozhnij krayini v Angliyi v prihodi do vladi Nevilla Chemberlena u Franciyi u rusi za francuzke zoloto dlya francuzkogo kapitalu u Nimechchini u zagolovkah sho pidkreslyuyut arijstvo nimciv ta napolyagannya na samodostatnij ta zakritij ekonomici Tompson takozh pobachila proyav nacionalizmu i v kulturnih aspektah napriklad v p yesi anglijskogo dramaturga Noelya Kavarda Kavalkada angl Cavalcade v yakij vidpovidno do Tompson zmalovuyetsya stresostijkist vishih verstv britanskogo suspilstva sho protistavlyayetsya piyactvu nedisciplinovanosti zazdrisnosti ta nevdyachnosti nizhchih klasiv Pro mizhnarodne spivrobitnictvo Tompson napisala sho u sviti padayuchih cin nisho tak katastrofichno ne znecinilos yak mizhnarodne spivrobitnictvo Tompson zavershuye svoyu stattyu na optimistichnij noti Poki korabli plivut moryami litaki ruhayutsya povitryam a potyagi yizdyat lyudskij zdorovij gluzd znahoditime sposib podolati pereshkodi dlya torgivli Lyudskij rid she ne maye dostatnogo patriotizmu shob zaradi naciyi prirekti sebe na golodnu smert Takozh u 1932 roci Tompson pisala dlya Saturday Evening Post pro ekonomichnu evolyuciyu Nimechchini U cij statti vona konstatuvala sho v kapitalizm u Nimechchini vzhe buv povalenij a revolyuciya vzhe vidbulasya Tompson napisala Nimechchina ruhayetsya do takoyi formi socialnoyi ta ekonomichnoyi organizaciyi yaka hoch i ne ye ani komunizmom ani socializmom ani tochno derzhavnim kapitalizmom ale bezumovno malo shozha na klasichnij kapitalizm i zvichajno ne maye nichogo spilnogo z individualizmom prezidenta Guvera Vona sposterigaye sho z chasiv zasnuvannya nimeckoyi derzhavi kapitalizm u amerikanskomu rozuminni chi u rozuminni filosofa Adama Smita ne isnuvav u Nimechchini Cikavo sho vidpovidno do Tompson ostatochnogo udaru kapitalizmu v Nimechchini zavdali ne socialisti chi komunisti a katolik ta konservativnij kancler Genrih Bryunig za golovuvannya yakogo v Nimechchini buli vidani nadzvichajni nakazi yaki regulyuvali cini zarplati orendu platu ta procentni stavki Tompson zaznachila sho privatnij biznes v Nimechchini isnuvav priblizno v takih samih umovah v yakih vin isnuvav u Rosiyi v chasi Novoyi ekonomichnoyi politiki Vona nastupnim chinom opisala isnuyuchu todi ekonomichnu sistemu Nimechchini tam isnuvav yak socializm derzhavnij kontrol v interesah pracivnikiv tak i derzhavnij kapitalistichnij kontrol v interesah visokocentralizovanih promislovih trestiv U travni 1933 roku Saturday Evening Post opublikuvala stattyu Tompson pro prihid Adolfa Gitlera do vladi Vona zaznachila sho na vidminu vid inshih krayin de diktatorski uryadi zahopili vladu shlyahom silovogo perevorotu Rosiya Yugoslaviya Polsha Italiya Gitler prijshov do vladi demokratichnim shlyahom Tompson pisala Gitler ne nav yazuvavsya nimeckomu narodu Vin jomu vidrekomenduvavsya a narod kupivsya na nogo Ponad 50 vidsotkiv usih dostatno politichno nalashtovanih nimciv shob zdijsniti svoye viborche pravo i majzhe 89 vidsotkiv iz nih pishli na vibori svidomo vidmovivshis vid usih svoyih gromadyanskih prav usih svoyih shansiv na narodnij kontrol usih svoyih mozhlivostej predstavnictva Pislya prihodu Gitlera do vladi Tompson prodovzhuvala zdijsnyuvati podorozhi do Yevropi Tak u serpni 1934 roku vona perebuvala v Berlini zvidki yiyi vislali za nakazom novoyi nimeckoyi vladi Vidpovidno do todishnogo posla SShA v Nimechchini prichinoyu visilki bulo interv yu Tompson iz Gitlerom 1931 roku V toj den koli Tompson vid yizhdzhala do Parizhu na vokzali zibralis amerikanski ta britanski zhurnalisti shob provoditi yiyi Tompson stala pershoyu amerikanskoyu zhurnalistkoyu vislanoyu z Tretogo Rejhu Pislya vislannya z Tretogo Rejhu Tompson povernulas do SShA znamenitistyu u veresni 1934 roku Vprodovzh nastupnih 18 ti misyaciv Tompson yizdila SShA iz lekciyami na rizni temi ale zdebilshogo yiyi auditoriyu cikavili Nimechchina ta Gitler New York Times povidomlyala sho yiyi lekciyu u Bronksvilli Nyu Jork vidvidalo 400 zhinok Tompson prodovzhuvala publikuvatis u riznih vidannyah U 1935 roci v zhurnali Foreign Affairs bulo opublikovano ese Tompson Nacionalnij socializm teoriya ta praktika angl National Socialism Theory and Practice v yakomu vona napisala sho pislya Pershoyi svitovoyi vijni dvoma harakternimi risami nimeckogo mentalitetu buli pochuttya nacionalnoyi obrazi ta zanepad viri vsih klasiv u liberalnij kapitalizm Vidpovidno do Tompson nimeckij nacional socializm skoristavsya takimi nastroyami shob pobuduvati militarizm ta vijskovu ekonomiku V ese Tompson opisala socialni ta ekonomichni zmini sho vidbulis u Nimechchini za dobi nacional socializmu povna centralizaciya vladi kontrol nad ekonomikoyu ta suspilnoyu dumkoyu obmezhennya kapitalu ta praci v ramkah primusovogo socialnogo peremir ya kultivuvannya odnodumnosti propagandoyu ta nav yazuvannya jogo bezzhalnim terorom usunennya sumnivnih elementiv vnutrishnye shpigunstvo ta smertni viroki za formi shpigunstva do yakih zazvichaj stavilisya legkovazhno v mirnij chas proslavlennya zhertovnosti ta geroyizmu yak pershoryadnih chesnot usunennya kulturi na drugij plan masove pokloninnya molodi militarizaciya religiyi organizovane duhovne pidnesennya koncepciya svitovoyi misiyi gromadyanska diktatura v interesah vijskovoyi mashini Vodnochas Tompson robit sposterezhennya sho riven zhittya serednostatistichnogo pracivnika padav v nacistskij Nimechchini tak samo yak vin vpav u fashistskij Italiyi Vona zaznachaye sho pri comu nacistska derzhava polegshila bil bidnosti yak polegshiv yiyi komunizm u Rosiyi znyavshi z bidnosti klejmo nepovnocinnosti nadavshi yij cilespryamovanosti ta trimayuchis za nadiyu na slavne majbutnye Vlasni kolonki ta podalsha kar yera Doroti Tompson u 1936 roci Tompson zacikavilas spivvidavchinya gazeti Rejd zaproponuvala Tompson publikuvati yiyi politichnu kolonku yaka mala vihoditi trichi na tizhden Upershe kolonka Tompson pid nazvoyu Zaprotokolovano angl On the Record bula opublikovana 17 bereznya 1936 roku U travni 1936 roku Tompson obrana prezidentkoyu Amerikanskogo centru Pen klubu mizhnarodnoyi asociaciyi pismennikiv ta vidavnikiv Na cij posadi vona zaminila amerikanskogo poeta ta pismennika Roberta Frosta U svoyij kolonci Zaprotokolovano Tompson torkalas shirokogo kola pitan svitovoyi ekonomiki mizhnarodnoyi politiki SShA Novogo kursu vijskovih sprav kapitalu ta trudovih resursiv a takozh kulturnih pitan takih yak talant dirigenta Arturo Toskanini abo kolekciya metelikiv yaponskogo imperatora U svoyij kolonci vona kritichno stavilas do politiki Novogo kursu a takozh rishuche vistupala proti planu upakovki sudu nevdalij plan prezidenta SShA Franklina Ruzvelta zapovniti Verhovnij sud SShA suddyami loyalnimi politici Novogo kursu Zreshtoyu kolonka Tompson stala duzhe populyarnoyu i publikuvalas 170 ma shodennimi gazetami z 1941 do 1958 roku Tompson pisala ne lishe dlya a j dlya inshih vidan Tak pochinayuchi z 1937 roku Tompson pochinaye pisati kolonku dlya zhinochogo zhurnalu Dlya cogo vidannya vona pisala osobisti ese na rizni temi poeziya muzika zhivopis tosho U 1957 roci zbirka yiyi ese dlya bula opublikovana okremoyu knigoyu Smilivist buti shaslivimi angl The Courage to Be Happy Doroti Tompson u 1940 roci U 1938 roci v zhurnali Foreign Affairs bulo opublikovano ese Tompson Bizhenci svitova problema angl Refugees a World Problem u yakomu vona zaznachaye sho peremoga nacizmu v Yevropi stvoryuye bizhenciv yevreyiv liberaliv i mozhlivo katolikiv Vodnochas Tompson konstatuye sho isnuyuchi mizhnarodni instituciyi priznacheni mati spravu z bizhencyami obmezheni u svoyih povnovazhennyah i ne mozhut efektivno dopomogti yevreyam Vona pishe sho docilno bulo b stvoriti novij mizhnarodnij organ ne v skladi Ligi Nacij yakij bi zajmavsya yevrejskimi bizhencyami Comu ese pripisuyut dopomogu v stvorenni Mizhuryadovogo komitetu z bizhenciv na 1938 roku Zoseredzhennya na problemi yevrejskih bizhenciv prizvelo do pidtrimki Tompson sionizmu na yiyi dumku sionizm proponuvav virishennya problemi a takozh spriyav prosuvannyu amerikanskih cinnostej na Blizkomu shodi U 1938 1939 rokah Tompson bula komentatorkoyu na radiostanciyi NBC U 1940 roci Tompson pidtrimala kandidaturu Franklina Ruzvelta na tretij strok vvazhayuchi jogo zovnishnyu politiku krashoyu vidpoviddyu nacistam YiYi rishennya prizvelo do konfliktu iz redakciyeyu yaka bula gazetoyu respublikanskogo spryamuvannya v toj chas yak Ruzvelt buv demokratom U 1941 roci Tompson pishla z gazeti uklavshi ugodu na rozpovsyudzhennya svoyeyi kolonki z gazetnim sindikatom Bell Syndicate Sindikat prodavav yiyi kolonki New York Post ta bagatom inshim vidannyam Pislya podorozhi do Palestini u 1945 roci Tompson zminila svoyu poziciyu shodo sionizmu Vona pochala usvidomlyuvati sho v Palestini ne vse tak yak ce podayetsya amerikanskimi sionistami i sho tam isnuye bagato skladnoshiv Pislya 1946 roku vona priyednalasya do tih hto zvinuvachuvali sionizm v prijnyatti vinyatkovoyi etno religijnoyi nacionalnoyi modeli yaka pryamo superechit amerikanskim liberalnim cinnostyam Vona takozh zasudzhuvala teroristichni akti vchineni yevrejskoyu vijskovoyu organizaciyeyu Irgun proti britanciv u Palestini Cherez taku zminu poglyadiv Tompson zaznavala osobistih ta publichnih napadiv vid amerikanskih sionistiv Tompson turbuvala vidsutnist planiv shodo bezpechnoyi ta stabilnoyi pislyavoyennoyi Yevropi Vona zasudzhuvala yak Nyurnberzkij proces tak i propoziciyi nav yazati Nimechchini suvorij mir Vona napolyagala na tomu sho ne vsi nimci nesut provinu za nacizm i hvilyuvalasya sho bez silnoyi Nimechchini kontrol u centralnij Yevropi vstanovit SRSR Taki poglyadi a takozh zmina yiyi poziciyi shodo sionizmu prizveli do rozrivu z New York Post u berezni 1947 roku gazeta pripinila publikuvati kolonku Tompson Ostanni roki Mizh 1947 i 1958 rokami kolonki Tompson v osnovnomu stosuvalisya komunizmu holodnoyi vijni ta yevropejskoyi politiki Pislya 1945 roku Tompson poslidovno vistupaye na zahist palestinskih arabiv Tompson stverdzhuvala sho pidtrimka Zahodom Izrayilyu zmusila arabiv zvernutisya do SRSR sho Izrayil nalashtovanij na ekspansiyu sho tyazhke stanovishe palestinskih bizhenciv zaslugovuye na uvagu i sho sionisti zdijsnyuvali nepravomirnij vpliv na zovnishnyu politiku SShA U 1951 roci vona stala prezidentkoyu Amerikanskih druziv Blizkogo Shodu organizaciyi yaka vistupaye za bilsh proarabsku blizkoshidnu politiku Sered chleniv organizaciyi buli pismenniki naukovci protestantske duhovenstvo ta kerivniki naftovoyi galuzi i vona chastkovo finansuvalasya bez vidoma Tompson Centralnim rozviduvalnim upravlinnyam U 1957 roci skargi yiyi redaktoriv na te sho yiyi robota v cij organizaciyi predstavlyaye konflikt interesiv z yiyi rollyu zhurnalistki zmusili yiyi piti z organizaciyi U 1958 roci Tompson perestala pisati kolonku ta planuvala napisati avtobiografiyu odnak napisala lishe kilka rozdiliv Vona pomerla 30 sichnya 1961 roku vid sercevogo napadu koli vidviduvala svoyih onukiv u Lisaboni Portugaliya Nominaciyi ta nagorodiU 1936 roci Tompson potrapila do spisku 24 kar yeristok za versiyeyu Nyu jorkskoyi ligi profesionalok ta biznesvumen U 1936 roci Tompson otrimala pochesnij stupin doktora literaturi vid Universitetu Taftsa Takozh u 1936 roci Tompson otrimala medal za muzhnist ta vidatne sluzhinnya zhurnalistici vid asociaciyi zhurnalistiv New York Evening Post Krim togo u 1936 roci Tompson otrimala nagorodu za zahist prav lyudini vid yevrejskogo bratstva Brit Sholom U 1937 roci Tompson otrimala pochesnij stupin vid Takozh u 1937 roci prisvoyiv Tomson pochesnij stupin doktora literaturi Krim togo U 1937 roci Tompson otrimala premiyu v rozmiri 50 dolariv SShA vid Nyu jorkskogo gazetnogo zhinochogo klubu za kolonku pro stratu zasudzhenogo za vikradennya ta vbivstva sina amerikanskogo pilota ta vinahidnika Charlza Lindberga U 1940 roci Tompson stala pochesnoyu chlenkineyu Nyu jorkskogo zhinochogo pres klubu U 1952 roci Tompson otrimala sirijsku Medal poshani za zahist arabskoyi spravi v SShA Osobiste zhittyaTompson iz Sinklerom Lyuyisom ta sinom 1935 r U 1927 roci Tompson rozluchilas iz svoyim pershim cholovikom ugorskim yevrejskim pismennikom yakij zakohavsya u hudozhnicyu Tompson svoyeyu chergoyu mala roman z amerikanskim zhurnalistom u chomu ziznalas choloviku U lipni 1927 roku druzi Tompson priveli amerikanskogo pismennika ta majbutnogo nobelivskogo laureata Sinklera Lyuyisa na svyatkuvannya yiyi dnya narodzhennya Togo vechora Lyuyis osvidchivsya Tompson i robiv ce bagato raziv pislya cogo U 1928 roci Tompson poshlyubila Lyuyisa nevdovzi pislya chogo podruzhzhya povernulos do SShA i kupilo fermu bilya Barnardu Vermont U 1930 roci Tompson narodila vid Lyuyisa svoyu yedinu ditinu sina Majkla U 1937 roci Tompson pishla vid Sinklera Lyuyisa cherez jogo alkogolizm Oficijno para rozluchilas u 1942 roci U 1943 roci Tompson odruzhilasya z hudozhnikom Praci TompsonVibrani knigi Nova Rosiya 1928 angl The New Russia Ya bachila Gitlera 1932 angl I Saw Hitler Shodo Vermonta 1937 angl Concerning Vermont Politichnij putivnik Doroti Tompson doslidzhennya amerikanskogo liberalizmu ta jogo zv yazku z suchasnimi totalitarnimi derzhavami 1938 angl Dorothy Thompson s Political Guide A Study of American Liberalism and Its Relationship to Modern Totalitarian States Bizhenci anarhiya chi organizaciya 1938 angl Refugees Anarchy or Organization Nehaj govorit protokol 1939 angl Let the Record Speak Odnogo razu na Rizdvo 1939 angl Once on Christmas Hristiyanska etika i zahidna civilizaciya 1939 angl Christian Ethics and Western Civilization Zaklik do diyi Kilce svobodi 1941 angl A Call to Action Ring of Freedom Nashi zhittya doli ta svyashenna chest 1941 angl Our Lives Fortunes and Sacred Honor Posluhaj Ganse 1942 angl Listen Hans Komu nalezhit Zemlya 1944 angl To Whom Does the Earth Belong Svarka dvoh kovboyiv 1945 angl Wrangled by Two Cowboys Ya govoryu znovu yak hristiyanka 1945 angl I Speak Again as a Christian Nehaj obicyanka bude vikonana hristiyanskij poglyad na Palestinu 1946 angl Let the Promise Be Fulfilled A Christian View of Palestine Pravda pro komunizm 1948 angl The Truth About Communism Rozvitok nashogo chasu 1948 angl The Developments of Our Times Kriza Zahodu 1955 angl The Crisis of the West Smilivist buti shaslivim 1957 angl The Courage to Be Happy Vibrani ese 1935 angl National Socialism Theory and Practice v zhurnali Foreign Affairs Hto staye nacistom 1941 angl Who Goes Nazi v zhurnali Harper s MagazineV populyarnij kulturiTompson stala prototipom dlya Tess Garding personazhu amerikanskogo filmu 1942 roku Zhinka roku Cej personazh buv vtilenij aktrisoyu Ketrin Gepbern PrimitkiEncyclopaedia Britannica d Track Q5375741 SNAC 2010 d Track Q29861311 Gordon L D Thompson Dorothy Celine 09 July 1893 30 January 1961 political columnist and journalist American National Biography Online S Ware New York Oxford University Press 2017 ISSN 1470 6229 doi 10 1093 ANB 9780198606697 ARTICLE 1601628 d Track Q103882170d Track Q20824348d Track Q16983137 biografiA Lexikon osterreichischer Frauen 2016 Vol 3 S 3294 ISBN 978 3 205 79348 9 doi 10 7767 9783205793489 d Track Q98281053 Czech National Authority Database d Track Q13550863 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Sanders Marion K 1974 Dorothy Thompson a legend in her time Doroti Tompson legenda svogo chasu angl Avon Books ISBN 9780380000197 Kurth Peter 1990 American Cassandra the life of Dorothy Thompson Amerikanska Kassandra zhittya Doroti Tompson angl Little Brown ISBN 0316507237 Gordon Lynn D 2000 Thompson Dorothy Celine Tompson Doroti Selin American National Biography angl Belford Barbara 1986 Brilliant bylines a biographical anthology of notable newspaperwomen in America Bliskuchi avtori biografichna antologiya vidatnih gazetyarok Ameriki angl Columbia University Press ISBN 9780231054966 Sheean Vincent 1963 Dorothy and Red Doroti ta Red angl Houghton Mifflin Holtz William red 1991 Dorothy Thompson and Rose Wilder Lane forty years of friendship letters 1920 1960 Doroti Tompson i Rouz Vajlder Lejn sorok rokiv druzhbi listi 1920 1960 angl University of Missouri Press ISBN 0826206468 Thompson Dorothy 2 travnya 1931 Poverty De Lux Rozkishna bidnist Saturday Evening Post T 203 44 s 6 152 Book on Hitler Banned Knigu pro Gitlera zaboroneno PDF New York Times angl 21 sichnya 1937 Procitovano 16 chervnya 2024 Hitler is criticized Gitlera kritikuyut PDF New York Times angl 19 chervnya 1933 Procitovano 16 chervnya 2024 Dorothy Thompson Home from Berlin Doroti Tompson povernulas z Berlinu PDF New York Times angl 15 veresnya 1934 Procitovano 16 chervnya 2024 Thompson Dorothy 20 lyutogo 1932 The Gray Squirrel Complex Kompleks siroyi bilki Saturday Evening Post angl T 204 34 s 6 10 Thompson Dorothy 6 lyutogo 1932 The State Dictates The Economic Evolution of Germany Derzhava diktuye ekonomichna evolyuciya Nimechchini Saturday Evening Post angl T 204 32 s 6 65 Thompson Dorothy 6 travnya 1933 Back to Blood and Iron Nazad do krovi ta zaliza Saturday Evening Post T 205 45 s 3 74 cherez Ebscohost Birchall Frederick T 26 serpnya 1934 Dorothy Thompson Expelled by Reich for Slur on Hitler Doroti Tompson vislana Rejhom za naklep na Gitlera PDF New York Times angl Procitovano 16 chervnya 2024 Hear Dorothy Thompson Pochuti Doroti Tompson PDF New York Times angl 23 zhovtnya 1934 Procitovano 16 chervnya 2024 Thompson Dorothy 1 lipnya 1935 Nacionalnij socializm teoriya ta praktika Foreign Affairs angl Arhiv originalu za 25 listopada 2018 Procitovano 16 chervnya 2024 Dorothy Thompson Heads Club Doroti Tompson ocholyuye klub PDF New York Times angl 7 travnya 1936 Procitovano 16 chervnya 2024 Thompson Dorothy Tompson Doroti Merriam Webster s Encyclopedia of Literature angl Merriam Webster 1995 s 1109 1110 Thompson Dorothy 1 kvitnya 1938 Refugees a World Problem Bizhenci svitova problema Foreign Affairs angl Walther Karine 2022 Dorothy Thompson and American Zionism Doroti Tompson ta amerikanskij sionizm Diplomatic History 46 2 263 291 cherez Oxford Academic Colleagues honor 24 Career Women Kolegi vshanovuyut 24 h zhinok kar yeristok PDF New York Times angl 17 bereznya 1936 Procitovano 16 chervnya 2024 Honorary Degrees Office of the Trustees angl Procitovano 16 chervnya 2024 Sinclair Lewis and Wife Are Both Doctors Now Sinkler Lyuyis i jogo druzhina teper obidva doktori PDF New York Times angl 18 chervnya 1936 Procitovano 16 chervnya 2024 Dorothy Thompson Gets Medal Doroti Tompson otrimuye medal PDF New York Times angl 11 listopada 1936 Procitovano 16 chervnya 2024 6 Cited for Work for Human Rights 6 h nazvano za robotu u sferi prav lyudini PDF New York Times angl 25 listopada 1936 Procitovano 16 chervnya 2024 Women Honored at Russell Sage Zhinok nagorodili v Rassell Sejdzh Koledzhi PDF New York Times angl 8 chervnya 1937 Procitovano 17 chervnya 2024 Newspaper Women Get Prizes at Ball Zhurnalistki otrimuyut prizi na balu PDF New York Times angl 3 kvitnya 1937 Procitovano 17 chervnya 2024 Newspaper Women Honor 2 Writers Zhurnalistki vshanuvali dvoh pismennic PDF New York Times angl 25 lyutogo 1940 Procitovano 18 chervnya 2024 Syria Honors Dorothy Thompson Siriya vshanovuye Doroti Tompson PDF New York Times angl 3 travnya 1952 Procitovano 9 chervnya 2024 Nilsson Jeff 13 lipnya 2011 What a Woman The Story of Dorothy Thompson and Sinclair Lewis Yaka Zhinka Istoriya Doroti Tompson i Sinklera Lyuyisa The Saturday Evening Post angl Procitovano 17 chervnya 2024

Дата публікації:
Топ