Івано-Франківський меморіальний сквер

Івано-Франківський меморіальний сквер — сквер у місті Івано-Франківську, Україна, має статус .

Івано-Франківський меморіальний сквер
Центральний вхід до Івано-Франківського меморіального скверу, травень 2010 Центральний вхід до Івано-Франківського меморіального скверу, травень 2010
Інформація про цвинтар
^H G O
Країна	Україна і  СРСР
Розташування	Івано-Франківськ
Відкрито
Статус	меморіал і сквер
Кількість поховань	25
Івано-Франківський меморіальний сквер Івано-Франківський меморіальний сквер (Івано-Франківська область)
Івано-Франківський меморіальний сквер у Вікісховищі

Капличка в Меморіальному сквері

Облаштований на території зруйнованого за радянської влади міського цвинтаря поблизу вулиці Сапіжинської (нині — Незалежності), відомого також як Станиславівський некрополь, Станіславський некрополь, де було поховано понад 10000 осіб.

Історія

Вхід до скверу розташовується між нинішніми готелем «Надія» та обласним музично-драматичним театром імені Івана-Франка. Праворуч від входу була (1883), яку за радянських часів перетворили на спортзал, а пізніше повністю зруйнували. Навпроти розташовувалася спеціальна майстерня, де виробляли унікальні, не подібні між собою надгробні скульптури та гробівці. Тут працювали станиславівські, львівські, віденські майстри — , , Юліан Марковський, Антон Шімзер. Але, на жаль, їхні роботи з часом були знищені та безповоротно втрачені.

На початку 1980-х років старий некрополь міста був зруйнований майже повністю. Ймовірною причиною знищення могил у той час могло бути поховання 143-ох січових стрільців, а також учасників «польського» повстання 1831 р. та Січневого повстання (1863–1864 рр.). Після цього цвинтар закрили й перетворили його на сквер.

У 1982 році була виконана реконструкція скверу на меморіальний, — реставрували уцілілі могили, встановлені меморіальні дошки.

Повторна реконструкція меморіального скверу відбулася у 2002, під час якої на його території звели капличку Успіння Пресвятої Богородиці УГКЦ.

Пам'ятник Романові Гурику

Поховані

Докладніше: Сапіжинський цвинтар

• Бачинський Лев Васильович — український громадсько-політичний діяч, комісар Станиславівського повіту ЗУНР, віце-президент Національної Ради ЗУНР;
• Мелітон Бучинський — український правник, фольклорист і громадсько-культурний діяч;
• Михайло Мочульський — літературознавець;
• Денис Січинський — композитор, диригент;
• Євген Желехівський — професор та український мовознавець;
• Маврицій Гославський — польський поет і повстанець;
•  — польський поет та учасник Паризької Комуни;
•  — лікар міського шпиталю;
• Хмеленко Григорій — хорунжий Армії УНР;
• Іван Мандичевський — адвокат, громадський діяч;
• Сабат Микола — український педагог, класичний філолог;
• Йосифа Дзвонковська — друге кохання Івана Франка, якій він присвятив 10 віршів, два з яких написані польською мовою.
• Яхно Іван — український педагог, природознавець.

Учасники Війни на сході України

• Юрій Баран — майор Збройних Сил України, учасник Війни на сході України. Лицар ордена «Богдана Хмельницького» III ступеня.
• Петро Безпалько — старший лейтенант МВС України, учасник Війни на сході України. Лицар ордена «За мужність» I ступеня.
• Василь Семанюк — старший лейтенант МВС України, учасник Війни на сході України. Лицар ордена «За мужність» I ступеня.
• Володимир Шарабуряк — старший прапорщик МВС України, учасник Війни на сході України. Лицар ордена «За мужність» I ступеня.
• Михайло Шемегінський-Нестерук — старший сержант МВС України, учасник Війни на сході України. Лицар ордена «За мужність» III ступеня.

Герої Майдану

• Гурик Роман Ігорович — Герой України, один із Небесної сотні.

Галерея

• таблиця при вході
• Пам'ятник загиблим ОУН-івцям, воякам УПА, дивізії Галичина
• Могила Романа Гурика.
• Надгробок Лева Бачинського. Фасад
• Надгробок Лева Бачинського. Вигляд збоку
• Могила Юрія Барана
• Ґославскі Маврицій, надгробок
• надгробок Зиґмунта Мрочковского

Посилання

• nashemisto.if.ua [ 13 травня 2011 у Wayback Machine.]
• Івано-Франківський меморіальний сквер. Список похованих УССів / Журнал «Літопис Червоної Калини».— Ч. 3 від грудня 1929 року.— С. 11-13 [ 18 лютого 2015 у Wayback Machine.].