Шольц Карл Густавович | |||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Johann Carl Heinrich Scholz | |||||||||||
Ім'я при народженні | Johann Carl Heinrich Scholz | ||||||||||
Народився | 1836 Берлін, Пруссія | ||||||||||
Помер | Приблизно 1907 Суми, Харківська губернія | ||||||||||
Поховання | Петропавлівське кладовище | ||||||||||
Громадянство | Пруссія | ||||||||||
Діяльність | Архітектор, токарних і різьблених справ майстер | ||||||||||
У шлюбі з | Ернестіна Костянтинівна Шольц | ||||||||||
Діти | Густав Шольц, Емма Шольц, Юлія Шольц, Ольга Шольц, Адель Шольц | ||||||||||
Автограф | |||||||||||
Токарні та різьблені виробиУ XIX столітті в Пруссії склалася практика, коли архітектори зазвичай були вихідцями з родин потомствених майстрових так званих Baumeister. Після здачі іспитів майстра отримували звання і ліцензію «Königlicher Baumeister». Тому крім діяльності як архітектора Карл Шольц був чудовим майстром з токарних і різьблених робіт. У селі Іванівському в нього була власна майстерня. Замовлень було дуже багато від самих різних клієнтів. Після революції будинок майстерні використовувався в різних цілях. Останнім часом тут знаходилася школа. Будівлю розібрали в 1976 році. Збереглася лише частина підвалу, в якому знаходилася котельня. Практично в кожній садибі, де працював Шольц були використані матеріали його власного виробництва включаючи дерев'яні елементи інтер'єру та меблі. В тому числі художньо оформлені вироби для заповнення віконних і дверних прорізів споруджуваних і реконструйованих будівель. Основним завданням майстерні було постачання власними токарськими і різьбленими виробами об'єктів своїх замовників. Одними з перших замовників були князі Барятинські. Різноманітні елементи з майстерні Шольца використовувалися в обробці при реконструкції садиб Мар'їне, Качанівка, будинку купців Філімонових в Рильську і т. д. Виконувалися замовлення по умеблюванню кімнат. Будинок купця Філімонова в місті РильськМісто Рильськ розташоване в безпосередній близькості від села Іванівського, де жили Шольці. Самі купці Філімонови заробили капітал на торгівлі австрійськими косами в Росії і були частими гостями в Австро-Угорщині та Пруссії. За це отримали баронський титул і спадкове дворянство. Двоповерховий будинок Фон-Філімонова — пам'ятка історії та культури федерального значення. Прекрасна будівля, побудована на розі вулиць Преображенської та Архангельської за зразком петербурзьких особняків того часу, стала окрасою міста. Стіни з різьбленими пасками і сандриками прикрашені гіпсовими художніми фігурами, розетками. Над кутовим вікном другого поверху знаходяться скульптури двох ангелів. На вулицю виступають два балкони з чудовою архітектурною обробкою. Над карнизом перебувала балюстрада з точеною дубовою огорожею, а високо над дахом піднімався оглядовий майданчик у вигляді зрізаної чотирикутної піраміди з огорожею, куди з будівлі вели гвинтові сходи. Будинок купців Філімонових зберігся до цих пір і є однією з візитних карток історичного міста. Сьогодні тут розташовується дитяча школа мистецтв. Усередині добре збереглися інтер'єри споруди. Будинок земства в місті СумиУ 1884—1886 роках розробив проект будівлі земства в місті Суми. Споруджував будинок підрядник Файнберг. При споруді будинку в арках під'їзду утворилися тріщини в кам'яній кладці. Сумською земською управою був запрошений автор проекту Шольц, який дав рекомендації щодо зміцнення кладки в арках.
Будинок поміщиці Штерічевої в місті СумиНаприкінці XIX століття реконструював будинок поміщиці Параски Миколаївни Штерічевой в місті Суми в стилі англійської неоготики. У ході реконструкції була побудована оглядова вежа. На фасаді будівлі влаштовані ризаліти.
Робота з Павлом Івановичем ХаритоненкомІм'я Карла Шольца було широко відоме в Курській губернії. Наприкінці XIX століття в сусідньому Сумському повіті Харківської губернії бурхливо розвивалася цукрова промисловість. Торговий дім Харитоненків швидко розширювався і будував заводи на території прилеглої Курської губернії. Один з найбільших заводів того часу був побудований в селі Красна Яруга. Павло Іванович Харитоненко познайомився з Карлом Шольцем в середині 1880-х років і залучив його як досвідченого фахівця в регіоні для роботи над своїми об'єктами. Відтоді почалося довге і плідне співробітництво Павла Івановича Харитоненка та Карла Шольца. У селі Красна Яруга Шольц працював над будівлями цукрового заводу, а також над будинком-дачею Харитоненка. КачанівкаУ 1898 році Павло Іванович Харитоненко купив у Тарновських легендарну садибу Качанівка як весільний подарунок для своєї дочки Олени. Рід Тарновських до того часу був на межі банкрутства. Продаж садиби за один мільйон рублів дозволив погасити наявні борги. Відразу після покупки Харитоненко запрошує Шольца для реконструкції садиби. У Карла Шольца до того часу був багатий досвід по реконструкції садиб такого масштабу. Незважаючи на всю масштабність перебудови, Шольцу вдалося виконати всі роботи всього за два роки. Під керівництвом архітектора Шольца палац був облицьований цеглою, збільшений купол садиби, реконструйовано внутрішні приміщення і перетворені в зали. Повністю перебудовані бічні флігелі. Зовнішнє оформлення набуло рис неокласицизму. Величезну роль в архітектурному ансамблі садиби відігравали її альтанки, паркові скульптури, зимовий сад, огорожі і звичайно сам парк. Була побудована електростанція, всі будівлі електрифіковано, проведено телефон. Добудови часів Харитоненка не спотворили класицистичний характер будинку-палацу, який зберігається й до теперішнього часу. Сьогодні Качанівка це Національний історико-культурний заповідник України. Переїзд в місто Суми та останні рокиПроживши близько тридцяти років у селі Іванівському Курської губернії, родина Шольців прийняла пропозицію Харитоненко остаточно перебратися до міста Суми. До 1900 року у Шольців була побудована власна садиба по вул. Троїцької в безпосередній близькості від садиби самого Харитоненка. Переїзд був закономірним наслідком багатьох чинників. На початку 20 століття Суми дуже швидко розвивалися завдяки буму цукрової промисловості та меценатства Харитоненків. В останні роки Карл Густавович був повністю завантажений роботою для Павла Івановича Харитоненка над його об'єктами. Переїзд в Суми був вигідний в професійному плані. Троїцький соборУ 1901 році Карл Шольц починає роботу над проектом Троїцького Собору в місті Суми. Меценатом будівництва виступає Павло Іванович Харитоненків. У той час родина Харитоненко була відома щедрою благодійною діяльністю в рідному місті. Всього було витрачено близько 500,000 рублів на будівництво. Соборна церква мала прикрасити рідне місто і стати його візитною карткою. Сам собор розташований на вулиці Троїцькій в безпосередній близькості від садиб Шольца та Харитоненка. На жаль побачити закінчений собор Карлу не довелося. Приблизно в 1907—1908 роках він помер і був похований на Петропавлівському кладовищі міста Суми. Точну дату смерті встановити не вдалося, так як документи місцевої кірхи були загублені під час революції. Згодом у роботах із завершення будівництва брав участь його син Густав Карлович Шольц на посаді міського архітектора. Стиль ШольцаНа всіх будівлях роботи Карла Шольца є багато фірмових елементів. Почерк автора простежується досить чітко. До таких елементів зовнішньої і внутрішньої обробки можна віднести: Багато елементів інтер'єрів, наприклад ковані сходи, ліпнина, різьблені роботи по дереву, були виготовлені в його власних майстернях. Пам'ятьІм'я Карла Густавовича Шольца регулярно фігурує в документах про будівництво різноманітних будівель Курської, Харківської та Чернігівської губерній. На згадку про його роботи встановлено кілька меморіальних табличок. 1 липня 2013 була встановлена меморіальна табличка при вході в Троїцький собор. Подія відбулась за активної підтримки місцевих краєзнавців. Відкривали табличку нащадки Карла Густавовича Шольца разом з головним архітектором міста Суми Володимиром Борисовичем Биковим. Доля нащадківВажкою була доля нащадків Шольців. Єдиний син і також відомий архітектор Густав Карлович Шольц після революції продовжив працювати за фахом. Будував лікарню в місті Красний Луч. Працював головним інженером сухопресувального цегельного заводу в місті Армавір. У 1938 році був заарештований в Луганську і 12 травня 1939 року розстріляний НКВС в Донецьку, як і багато жертви сталінських репресій. Сім'я Густава Шольца в 1941 році була виселена до Казахстану. Доля чотирьох доньок Карла Густавовича Шольца невідома. ПосиланняДив. також |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
im ya Sholc Karl GustavovichJohann Carl Heinrich ScholzIm ya pri narodzhenniJohann Carl Heinrich ScholzNarodivsya1836 1836 Berlin PrussiyaPomerPriblizno 1907 Sumi Harkivska guberniyaPohovannyaPetropavlivske kladovisheGromadyanstvoPrussiyaDiyalnistArhitektor tokarnih i rizblenih sprav majsterU shlyubi zErnestina Kostyantinivna SholcDitiGustav Sholc Emma Sholc Yuliya Sholc Olga Sholc Adel SholcAvtografYuliya Sholc Emma Sholc Adel Sholc Olga Sholc ol Ernestina Kostyantinivna Sholc Olga Karlivna Sholc Donka Karla Gustavovicha Sholca Misto Sumi pochatok XX stolittya Yuliya Karlivna Sholc Donka Karla Gustavovicha Sholca Misto Sumi pochatok XX stolittya section Tokarni ta rizbleni virobiShkola v seli Ivanivskomu 1950 rik Kolishni majsterni Karla Gustavovicha Sholca U XIX stolitti v Prussiyi sklalasya praktika koli arhitektori zazvichaj buli vihidcyami z rodin potomstvenih majstrovih tak zvanih Baumeister Pislya zdachi ispitiv majstra otrimuvali zvannya i licenziyu Koniglicher Baumeister Tomu krim diyalnosti yak arhitektora Karl Sholc buv chudovim majstrom z tokarnih i rizblenih robit U seli Ivanivskomu v nogo bula vlasna majsternya Zamovlen bulo duzhe bagato vid samih riznih kliyentiv Pislya revolyuciyi budinok majsterni vikoristovuvavsya v riznih cilyah Ostannim chasom tut znahodilasya shkola Budivlyu rozibrali v 1976 roci Zbereglasya lishe chastina pidvalu v yakomu znahodilasya kotelnya Praktichno v kozhnij sadibi de pracyuvav Sholc buli vikoristani materiali jogo vlasnogo virobnictva vklyuchayuchi derev yani elementi inter yeru ta mebli V tomu chisli hudozhno oformleni virobi dlya zapovnennya vikonnih i dvernih proriziv sporudzhuvanih i rekonstrujovanih budivel Osnovnim zavdannyam majsterni bulo postachannya vlasnimi tokarskimi i rizblenimi virobami ob yektiv svoyih zamovnikiv Odnimi z pershih zamovnikiv buli knyazi Baryatinski Riznomanitni elementi z majsterni Sholca vikoristovuvalisya v obrobci pri rekonstrukciyi sadib Mar yine Kachanivka budinku kupciv Filimonovih v Rilsku i t d Vikonuvalisya zamovlennya po umeblyuvannyu kimnat Budinok kupcya Filimonova v misti RilskBudinok kupcya Filimonova v misti Rilsk Misto Rilsk roztashovane v bezposerednij blizkosti vid sela Ivanivskogo de zhili Sholci Sami kupci Filimonovi zarobili kapital na torgivli avstrijskimi kosami v Rosiyi i buli chastimi gostyami v Avstro Ugorshini ta Prussiyi Za ce otrimali baronskij titul i spadkove dvoryanstvo Dvopoverhovij budinok Fon Filimonova pam yatka istoriyi ta kulturi federalnogo znachennya Prekrasna budivlya pobudovana na rozi vulic Preobrazhenskoyi ta Arhangelskoyi za zrazkom peterburzkih osobnyakiv togo chasu stala okrasoyu mista Stini z rizblenimi paskami i sandrikami prikrasheni gipsovimi hudozhnimi figurami rozetkami Nad kutovim viknom drugogo poverhu znahodyatsya skulpturi dvoh angeliv Na vulicyu vistupayut dva balkoni z chudovoyu arhitekturnoyu obrobkoyu Nad karnizom perebuvala balyustrada z tochenoyu dubovoyu ogorozheyu a visoko nad dahom pidnimavsya oglyadovij majdanchik u viglyadi zrizanoyi chotirikutnoyi piramidi z ogorozheyu kudi z budivli veli gvintovi shodi Budinok kupciv Filimonovih zberigsya do cih pir i ye odniyeyu z vizitnih kartok istorichnogo mista Sogodni tut roztashovuyetsya dityacha shkola mistectv Useredini dobre zbereglisya inter yeri sporudi Budinok zemstva v misti SumiBudinok zemstva Misto Sumi pochatok XX stolittya U 1884 1886 rokah rozrobiv proekt budivli zemstva v misti Sumi Sporudzhuvav budinok pidryadnik Fajnberg Pri sporudi budinku v arkah pid yizdu utvorilisya trishini v kam yanij kladci Sumskoyu zemskoyu upravoyu buv zaproshenij avtor proektu Sholc yakij dav rekomendaciyi shodo zmicnennya kladki v arkah V Sumskoe zemskoe upravlenie ros Pri osmotre mnoyu novogo zemskogo zdaniya v g Sumah v podezdnyh arkah okazalas treshina kotoruyu sovetuyu ukrepit po prilagaemomu pri sem skitce Svod nad proezdom slishkom pryamoj tak chto vsledstvie silnoj ezdy po ulice otchego mozhet sluchitsya sotryasenie kotoroe budet vredno takomu svodu to ya so svoej storony sovetuyu polozhit zheleznodorozhnye relsy 1 arsh ili 1arsh 4 versh rasstoyaniya mezhdu relsami i sdelat mezhdu nimi svod na cemente v pol kirpicha Relsy dlya svoda polozhit vyshe arki 12 versh ot prosveta v linii A kak pokazano na skitce 9 sentyabrya 1886 goda Podpisal K Sholc Budinok pomishici Shterichevoyi v misti SumiNaprikinci XIX stolittya rekonstruyuvav budinok pomishici Paraski Mikolayivni Shterichevoj v misti Sumi v stili anglijskoyi neogotiki U hodi rekonstrukciyi bula pobudovana oglyadova vezha Na fasadi budivli vlashtovani rizaliti Budinok pomishici Shterichevoyi Misto Sumi Pam yatna tablichka pri vhodi v budinok pomishici ShterichevoyiRobota z Pavlom Ivanovichem HaritonenkomAdministrativna budivlya cukrovogo zavodu Haritonenko v seli Krasna Yaruga Dim dacha Haritonenka v seli Krasna Yaruga 2013 rik Im ya Karla Sholca bulo shiroko vidome v Kurskij guberniyi Naprikinci XIX stolittya v susidnomu Sumskomu poviti Harkivskoyi guberniyi burhlivo rozvivalasya cukrova promislovist Torgovij dim Haritonenkiv shvidko rozshiryuvavsya i buduvav zavodi na teritoriyi prilegloyi Kurskoyi guberniyi Odin z najbilshih zavodiv togo chasu buv pobudovanij v seli Krasna Yaruga Pavlo Ivanovich Haritonenko poznajomivsya z Karlom Sholcem v seredini 1880 h rokiv i zaluchiv jogo yak dosvidchenogo fahivcya v regioni dlya roboti nad svoyimi ob yektami Vidtodi pochalosya dovge i plidne spivrobitnictvo Pavla Ivanovicha Haritonenka ta Karla Sholca U seli Krasna Yaruga Sholc pracyuvav nad budivlyami cukrovogo zavodu a takozh nad budinkom dacheyu Haritonenka KachanivkaSadiba Kachanivka Vid z boku stavka 2013 rik U 1898 roci Pavlo Ivanovich Haritonenko kupiv u Tarnovskih legendarnu sadibu Kachanivka yak vesilnij podarunok dlya svoyeyi dochki Oleni Rid Tarnovskih do togo chasu buv na mezhi bankrutstva Prodazh sadibi za odin miljon rubliv dozvoliv pogasiti nayavni borgi Vidrazu pislya pokupki Haritonenko zaproshuye Sholca dlya rekonstrukciyi sadibi U Karla Sholca do togo chasu buv bagatij dosvid po rekonstrukciyi sadib takogo masshtabu Nezvazhayuchi na vsyu masshtabnist perebudovi Sholcu vdalosya vikonati vsi roboti vsogo za dva roki Pid kerivnictvom arhitektora Sholca palac buv oblicovanij cegloyu zbilshenij kupol sadibi rekonstrujovano vnutrishni primishennya i peretvoreni v zali Povnistyu perebudovani bichni fligeli Zovnishnye oformlennya nabulo ris neoklasicizmu Velicheznu rol v arhitekturnomu ansambli sadibi vidigravali yiyi altanki parkovi skulpturi zimovij sad ogorozhi i zvichajno sam park Bula pobudovana elektrostanciya vsi budivli elektrifikovano provedeno telefon Dobudovi chasiv Haritonenka ne spotvorili klasicistichnij harakter budinku palacu yakij zberigayetsya j do teperishnogo chasu Sogodni Kachanivka ce Nacionalnij istoriko kulturnij zapovidnik Ukrayini Pereyizd v misto Sumi ta ostanni rokiDityachij budinok Kolishnya sadiba Sholciv na vulici Troyickij mista Sumi Prozhivshi blizko tridcyati rokiv u seli Ivanivskomu Kurskoyi guberniyi rodina Sholciv prijnyala propoziciyu Haritonenko ostatochno perebratisya do mista Sumi Do 1900 roku u Sholciv bula pobudovana vlasna sadiba po vul Troyickoyi v bezposerednij blizkosti vid sadibi samogo Haritonenka Pereyizd buv zakonomirnim naslidkom bagatoh chinnikiv Na pochatku 20 stolittya Sumi duzhe shvidko rozvivalisya zavdyaki bumu cukrovoyi promislovosti ta mecenatstva Haritonenkiv V ostanni roki Karl Gustavovich buv povnistyu zavantazhenij robotoyu dlya Pavla Ivanovicha Haritonenka nad jogo ob yektami Pereyizd v Sumi buv vigidnij v profesijnomu plani Troyickij soborProekt Troyickogo soboru z pidpisom Karla Gustavovicha Sholca 1901 rik Troyickij sobor v misti Sumi Foto pochatku XX stolittya U 1901 roci Karl Sholc pochinaye robotu nad proektom Troyickogo Soboru v misti Sumi Mecenatom budivnictva vistupaye Pavlo Ivanovich Haritonenkiv U toj chas rodina Haritonenko bula vidoma shedroyu blagodijnoyu diyalnistyu v ridnomu misti Vsogo bulo vitracheno blizko 500 000 rubliv na budivnictvo Soborna cerkva mala prikrasiti ridne misto i stati jogo vizitnoyu kartkoyu Sam sobor roztashovanij na vulici Troyickij v bezposerednij blizkosti vid sadib Sholca ta Haritonenka Na zhal pobachiti zakinchenij sobor Karlu ne dovelosya Priblizno v 1907 1908 rokah vin pomer i buv pohovanij na Petropavlivskomu kladovishi mista Sumi Tochnu datu smerti vstanoviti ne vdalosya tak yak dokumenti miscevoyi kirhi buli zagubleni pid chas revolyuciyi Zgodom u robotah iz zavershennya budivnictva brav uchast jogo sin Gustav Karlovich Sholc na posadi miskogo arhitektora Stil SholcaNa vsih budivlyah roboti Karla Sholca ye bagato firmovih elementiv Pocherk avtora prostezhuyetsya dosit chitko Do takih elementiv zovnishnoyi i vnutrishnoyi obrobki mozhna vidnesti Lipnina Yevropejskij stil sporudi budivel togo chasu Fronton koloni pri vhodi Bokovi fligeli Balyasini i poruchni shodiv Elementi kovanih shodiv Ozdoblennya inter yeriv derevom Bagato elementiv inter yeriv napriklad kovani shodi lipnina rizbleni roboti po derevu buli vigotovleni v jogo vlasnih majsternyah Pam yatPam yatnik na rodinnom pohovanni rodini Sholciv Petropavlavske kladovishe mista Sumi Nashadki Karla Sholca na vidkritti memorialnoyi tablichki pri vhodi v Troyickij sobor 2013 rik Im ya Karla Gustavovicha Sholca regulyarno figuruye v dokumentah pro budivnictvo riznomanitnih budivel Kurskoyi Harkivskoyi ta Chernigivskoyi gubernij Na zgadku pro jogo roboti vstanovleno kilka memorialnih tablichok 1 lipnya 2013 bula vstanovlena memorialna tablichka pri vhodi v Troyickij sobor Podiya vidbulas za aktivnoyi pidtrimki miscevih krayeznavciv Vidkrivali tablichku nashadki Karla Gustavovicha Sholca razom z golovnim arhitektorom mista Sumi Volodimirom Borisovichem Bikovim Dolya nashadkivVazhkoyu bula dolya nashadkiv Sholciv Yedinij sin i takozh vidomij arhitektor Gustav Karlovich Sholc pislya revolyuciyi prodovzhiv pracyuvati za fahom Buduvav likarnyu v misti Krasnij Luch Pracyuvav golovnim inzhenerom suhopresuvalnogo cegelnogo zavodu v misti Armavir U 1938 roci buv zaareshtovanij v Lugansku i 12 travnya 1939 roku rozstrilyanij NKVS v Donecku yak i bagato zhertvi stalinskih represij Sim ya Gustava Sholca v 1941 roci bula viselena do Kazahstanu Dolya chotiroh donok Karla Gustavovicha Sholca nevidoma PosilannyaRosijskij derzhavnij istorichnij arhiv RGIA 3 listopada 2015 u Wayback Machine Derzhavnij arhiv Sumskoyi oblasti 25 kvitnya 2014 u Wayback Machine Sanatorij Mar yine 22 travnya 2014 u Wayback Machine Privatnij arhiv rodini Sholciv Sankt Peterburg KiyivDiv takozhMitci i mayetki Ukrayini