Юрик Віктор Сергійович (21 листопада 1946, с. Баландине, Кам'янський район, Черкаська обл. — 29 квітня 2012) — український архітектор, художник, педагог. Брат письменника і журналіста Поляна-Пилипа Юрика.
Юрик Віктор Сергійович | ||||
---|---|---|---|---|
Народження | 21 листопада 1946 Баландине, Баландинська сільська рада, Кам'янський район, Черкаська область, СРСР | |||
Смерть | 29 квітня 2012 (65 років) | |||
Обухів, Київська область, Україна | ||||
Поховання | Ротмістрівка | |||
Країна | СРСР Україна | |||
Діяльність | архітектор, художник, педагог | |||
Брати, сестри | Юрик Полян-Пилип Сергійович | |||
Нагороди | ||||
| ||||
Життєпис
Віктор Сергійович Юрик народився 21 листопада 1946 року в селі Баландине на Черкащині. Закінчив 9 класів місцевої школи.
З дитинства мріяв про море, 1965 року з відзнакою закінчив Одеське ПТУ № 17 за спеціальністю «Матрос І класу».
1965—1967 — моряк закордонного плавання на рятувальному буксирі в Одеському морському пароплавстві, потім проходив строкову військову службу на Балтійському флоті (1967—1970). Побував у шістнадцятьох країнах.
1971—1973 — електрик ливарного цеху Кам'янського машинобудівного заводу на Черкащині.
1974—1980 — студент факультету архітектури й керівників студій образотворчого мистецтва Київського інженерно-будівельного інституту. За успішне навчання й громадську роботу деканат нагородив його іменним годинником.
1980—1992 — архітектор у проєктних інститутах Києва. Автор генеральних планів реконструкції й планування сіл багатьох областей України, зокрема, села Шевченкове (Керелівка) Звенигородського району на Черкащині. Був противником спорудження Чигиринської атомної станції. Як архітектор брав участь у громадських слуханнях з цього питання.
Із 1992 року — викладач образотворчого мистецтва й креслення в гімназії «Троєщина» Деснянського району Києва, долучив до мистецтва сотні учнів. Був постійним учасником учнівського драматичного гуртка гімназії. Грав ролі дядька Лева в «Лісовій пісні» Лесі Українки, автора в «Маленькому принці» Екзюпері та інші. Дуже любив твори Тараса Шевченка й Павла Глазового. Читав їх напам'ять під час урочистих вечорів. Обожнював прозу Григора Тютюнника, пісні Володимира Висоцького, сам гарно співав, особливо любив українські народні пісні.
29 квітня 2012 року трагічно загинув у автокатастрофі неподалік від Обухова. Похований у селі Ротмістрівка Смілянського району на Черкащині.
Творчість
Віктор Юрик — автор понад ста картин. Творчістю захоплювався з дитинства, хлопчиком створював на печі та лежанці мозаїку з насінин кукурудзи й квасолі, ладен був за один день розмалювати в хаті піч.
Багато малював, коли служив на флоті. Любов до моря спонукала його до мариністики — багато картин він потім присвятив саме морським пейзажам («У кільватерному строю», «Балтика. Вечорова тиша»).
В кращих традиціях української народної картини створював сільські пейзажі, малював рідну природу («Яблуні цвітуть — яке ж це чудо!», «На дощ збирається», «Дощ наближається», «Село з церквою»).
Сам обрамляв свої картини. За все життя не продав жодної роботи, даруваі їх людям — друзям, родичам, колегам, знайомим.
Відзнаки
Нагороджений Почесною грамотою Міністерства освіти України за сумлінне виховання підростаючого покоління, почесними грамотами, дипломами Київського міськуправління й райвідділу освіти за гарну підготовку учнів до олімпіад, Мав подяку та іменний годинник від голови Київської міської державної адміністрації Олександра Омельченка.
Родина
Дружина Валентина Миколаївна, дочка Наталя, онук Артем.
Ушанування пам'яті
У жовтні 2012 року в залі фонду Міжнародної асоціації «Допомога сім'ям Чорнобиля» в Києві відбулася меморіальна художня виставка «Недоспівана пісня», яку організували донька Віктора Сергійовича Наталя й дружина Валентина Миколаївна.
Молодший брат Віктора Сергійовича, відомий український письменник і журналіст Полян-Пилип Юрик присвятив світлій пам'яті брата збірку пісень «Калина хортицька» (2012), упорядкував і видав його художній альбом «Романтичный сюжет» (2013), упорядкував електронний альбом «Зима-наречена» (картини Віктора Юрика, поезія Пилипа Юрика).
Примітки
- . Архів оригіналу за 25 вересня 2022. Процитовано 17 березня 2022.
- Стрілець, Сергій (30 жовтня 2012). ЮРИК Віктор: недоспівана пісня. Письменницький портал Пилипа Юрика та Міжнародного фонду ім. Павла Глазового. Процитовано 17 березня 2022.
- Калина хортицька. Письменницький портал Пилипа Юрика та Міжнародного фонду ім. Павла Глазового. 26 травня 2019. Процитовано 17 березня 2022.
- Зима-наречена: живопис і поезія. 2018. Процитовано 16 березня 2022.
Література
- Юрик В. Романтичний сюжет / Віктор Юрик. — Запоріжжя : Мотор Січ, 2013.
- Дригайло В. Світосяяння «романтичних сюжетів» Віктора Юрика / В'ячеслав Дригайло // Кримська світлиця. — 2013. — № 36 (6 верес.).
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Yurik Viktor Sergijovich 21 listopada 1946 s Balandine Kam yanskij rajon Cherkaska obl 29 kvitnya 2012 ukrayinskij arhitektor hudozhnik pedagog Brat pismennika i zhurnalista Polyana Pilipa Yurika Yurik Viktor SergijovichNarodzhennya21 listopada 1946 1946 11 21 Balandine Balandinska silska rada Kam yanskij rajon Cherkaska oblast SRSRSmert29 kvitnya 2012 2012 04 29 65 rokiv Obuhiv Kiyivska oblast UkrayinaPohovannyaRotmistrivkaKrayina SRSR UkrayinaDiyalnistarhitektor hudozhnik pedagogBrati sestriYurik Polyan Pilip SergijovichNagorodi U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Yurik ZhittyepisViktor Sergijovich Yurik narodivsya 21 listopada 1946 roku v seli Balandine na Cherkashini Zakinchiv 9 klasiv miscevoyi shkoli Z ditinstva mriyav pro more 1965 roku z vidznakoyu zakinchiv Odeske PTU 17 za specialnistyu Matros I klasu 1965 1967 moryak zakordonnogo plavannya na ryatuvalnomu buksiri v Odeskomu morskomu paroplavstvi potim prohodiv strokovu vijskovu sluzhbu na Baltijskomu floti 1967 1970 Pobuvav u shistnadcyatoh krayinah 1971 1973 elektrik livarnogo cehu Kam yanskogo mashinobudivnogo zavodu na Cherkashini 1974 1980 student fakultetu arhitekturi j kerivnikiv studij obrazotvorchogo mistectva Kiyivskogo inzhenerno budivelnogo institutu Za uspishne navchannya j gromadsku robotu dekanat nagorodiv jogo imennim godinnikom 1980 1992 arhitektor u proyektnih institutah Kiyeva Avtor generalnih planiv rekonstrukciyi j planuvannya sil bagatoh oblastej Ukrayini zokrema sela Shevchenkove Kerelivka Zvenigorodskogo rajonu na Cherkashini Buv protivnikom sporudzhennya Chigirinskoyi atomnoyi stanciyi Yak arhitektor brav uchast u gromadskih sluhannyah z cogo pitannya Iz 1992 roku vikladach obrazotvorchogo mistectva j kreslennya v gimnaziyi Troyeshina Desnyanskogo rajonu Kiyeva doluchiv do mistectva sotni uchniv Buv postijnim uchasnikom uchnivskogo dramatichnogo gurtka gimnaziyi Grav roli dyadka Leva v Lisovij pisni Lesi Ukrayinki avtora v Malenkomu princi Ekzyuperi ta inshi Duzhe lyubiv tvori Tarasa Shevchenka j Pavla Glazovogo Chitav yih napam yat pid chas urochistih vechoriv Obozhnyuvav prozu Grigora Tyutyunnika pisni Volodimira Visockogo sam garno spivav osoblivo lyubiv ukrayinski narodni pisni 29 kvitnya 2012 roku tragichno zaginuv u avtokatastrofi nepodalik vid Obuhova Pohovanij u seli Rotmistrivka Smilyanskogo rajonu na Cherkashini TvorchistViktor Yurik avtor ponad sta kartin Tvorchistyu zahoplyuvavsya z ditinstva hlopchikom stvoryuvav na pechi ta lezhanci mozayiku z nasinin kukurudzi j kvasoli laden buv za odin den rozmalyuvati v hati pich Bagato malyuvav koli sluzhiv na floti Lyubov do morya sponukala jogo do marinistiki bagato kartin vin potim prisvyativ same morskim pejzazham U kilvaternomu stroyu Baltika Vechorova tisha V krashih tradiciyah ukrayinskoyi narodnoyi kartini stvoryuvav silski pejzazhi malyuvav ridnu prirodu Yabluni cvitut yake zh ce chudo Na dosh zbirayetsya Dosh nablizhayetsya Selo z cerkvoyu Sam obramlyav svoyi kartini Za vse zhittya ne prodav zhodnoyi roboti daruvai yih lyudyam druzyam rodicham kolegam znajomim VidznakiNagorodzhenij Pochesnoyu gramotoyu Ministerstva osviti Ukrayini za sumlinne vihovannya pidrostayuchogo pokolinnya pochesnimi gramotami diplomami Kiyivskogo miskupravlinnya j rajviddilu osviti za garnu pidgotovku uchniv do olimpiad Mav podyaku ta imennij godinnik vid golovi Kiyivskoyi miskoyi derzhavnoyi administraciyi Oleksandra Omelchenka RodinaDruzhina Valentina Mikolayivna dochka Natalya onuk Artem Ushanuvannya pam yatiU zhovtni 2012 roku v zali fondu Mizhnarodnoyi asociaciyi Dopomoga sim yam Chornobilya v Kiyevi vidbulasya memorialna hudozhnya vistavka Nedospivana pisnya yaku organizuvali donka Viktora Sergijovicha Natalya j druzhina Valentina Mikolayivna Molodshij brat Viktora Sergijovicha vidomij ukrayinskij pismennik i zhurnalist Polyan Pilip Yurik prisvyativ svitlij pam yati brata zbirku pisen Kalina horticka 2012 uporyadkuvav i vidav jogo hudozhnij albom Romantichnyj syuzhet 2013 uporyadkuvav elektronnij albom Zima narechena kartini Viktora Yurika poeziya Pilipa Yurika Primitki Arhiv originalu za 25 veresnya 2022 Procitovano 17 bereznya 2022 Strilec Sergij 30 zhovtnya 2012 YuRIK Viktor nedospivana pisnya Pismennickij portal Pilipa Yurika ta Mizhnarodnogo fondu im Pavla Glazovogo Procitovano 17 bereznya 2022 Kalina horticka Pismennickij portal Pilipa Yurika ta Mizhnarodnogo fondu im Pavla Glazovogo 26 travnya 2019 Procitovano 17 bereznya 2022 Zima narechena zhivopis i poeziya 2018 Procitovano 16 bereznya 2022 LiteraturaYurik V Romantichnij syuzhet Viktor Yurik Zaporizhzhya Motor Sich 2013 Drigajlo V Svitosyayannya romantichnih syuzhetiv Viktora Yurika V yacheslav Drigajlo Krimska svitlicya 2013 36 6 veres