Ян Максимюк (пол. Jan Maksymiuk, нар . 18 травня 1958, с. Ляхи ) — польський журналіст білоруської національності, перекладач, есеїст, літературний критик, популяризатор підляської мікромови та творець її граматичного опису та словника.
Ян Максимюк | ||||
---|---|---|---|---|
Народився | 18 травня 1958 (66 років) Ляхи, Ґміна Нарев, Гайнівський повіт, Підляське воєводство, Республіка Польща | |||
Країна | Республіка Польща | |||
Діяльність | перекладач, журналіст, есеїст, історик | |||
Сфера роботи | історія[1] і переклад[1] | |||
Alma mater | Варшавський університет | |||
Заклад | d, d, Радіо Свобода і Радыё Свабода | |||
| ||||
Біографія
У 1983 році закінчив фізичний факультет Варшавського університету. У травні 1981 року став співзасновником Товариства білоруських студентів. Діяльність незареєстрованої комуністичною владою Асоціації була перервана 13 грудня 1981 року внаслідок введення воєнного стану. Після закінчення навчання три роки працював учителем англійської мови в Білостоці. З вересня 1988 р. по березень 1989 р. був інструктором, а потім секретарем Головної управи Білоруського громадсько-культурного товариства в Польщі. У 1989–1993 роках працював журналістом у тижневику білоруської меншини Нива у Білостоку.
Восени 1993 року почав працювати перекладачем у посольстві США у Варшаві до весни 1998 року. З 1998 року постійно проживає з родиною в Чехії, де працює на Радіо Вільна Європа в Празі. Перші 10 років працював англомовним журналістом в аналітичній частині Радіо, а після її ліквідації у 2008 році перейшов у білоруську редакцію.
Творчість
Під час роботи в редакції «Ниви» Ян Максимюк поїхав на піврічну наукову стипендію до Нью-Йорка, фінансовану білоруськими емігрантами в США. Результатом цього стала написана білоруською мовою книжка про білоруську гімназію, що діяла в таборах для переміщених осіб у післявоєнній Західній Німеччині: «Беларуская Гімназія імя Янкі Купалы ў Заходняй Германіі 1945–1950».
Літературний доробок Яна Максим’юка у 1993–2004 роках включає переважно переклади художньої літератури з білоруської на польську та з англійської та чеської на білоруську. Серед перекладацьких здобутків Яна Максим’юка варто відзначити білоруські переклади роману Джеймса Джойса «Улісс» (Білосток, том 1, 1993) та повісті Богуміла Грабала «Уроки танців для літніх і просунутих» (Білосток 2000; Мінськ 2007).
Підляська мікромова
У 2004 році, проаналізувавши результати перепису 2002 року щодо національної ідентифікації та домашньої мови білорусів у Підляському воєводстві, Ян Максимюк виступив з ідеєю розробити стандартизовану версію писемної (літературної) мови на основі східнослов'янських діалектів, які в розмовній мові називають «фольклорними» і вживаються між Нарвою та Бугом (південна частина Підляського воєводства). Мешканці, які називали себе білорусами під час перепису 2002 року, загалом класифікували ці діалекти як білоруські діалекти, а жителі, які ідентифікували себе як українці, називали українськими діалектами. Посилаючись на результати перепису 2002 року та причини, які спонукали його запропонувати окрему східнослов’янську писемність, Ян Максим’юк у 2009 році писав:
...перепис констатував, що одна й та сама група діалектів, залежно від національного вибору респондентів, може сприйматися як білоруська чи українська. Ця ситуація, звичайно, зрозуміла на соціологічному та емоційному рівні, але для лінгвістів це явне протиріччя. Одним із найменш суперечливих шляхів виходу з цього протиріччя, наслідки якого виходять далеко за межі суто академічної проблематики, здається, є прийняття позиції, що «правда лежить посередині» і що підляські говірки можуть бути вихідним матеріалом для розвиток окремої писемності. Така мова може бути окремою опцією під час визначення рідної мови в майбутніх переписах без автоматичного визначення національності користувачів.
Ідею окремої східнослов’янської писемної мікромови, вперше публічно озвучену на Білоруському тріалозі, організованому польсько-білоруським письменником влітку 2004 року, згодом представив Ян Максим’юк у статті «Писати по-свойому»(Pisati po-svojomu, «Czasopis», лютий 2005 р.) та в статті «Незатребуваний творчий потенціал, або тримовні білоруси Підляшшя» (англ. A Creative Potential Unclaimed or The Trilingual Belarusians of Podlachia) в щорічнику «Annus Albaruthenicus 2005», яка є наслідком вищезгаданий Триалог.
У 2008 році Ян Максимюк разом зі своїм братом Олександром Максим’юком створив веб-сайт Svoja.org , який рекламувався як сервіс, «присвячений стандартизації та розвитку нової східнослов’янської писемності — Підляшшя». Сторінка поступово наповнюється текстами підляською, польською та білоруською мовами з різних питань граматики підляської мови, оповіданнями Галини Максим’юк на Підляшші та перекладами літературних творів з англійської, французької, іспанської, німецької, та багатьох інших.
Співпраця з театром Czrevo
У 2011 році Ян Максим’юк налагодив співпрацю з актрисою Йоанною Стельмашук-Трок і переклав підляською мовою тексти для кількох п’єс, поставлених нею в заснованому нею театрі Czrevo, зокрема до повісті Оксани Забузько «Казка про калинову сопілку» (вистава «Ja j u poli verboju rosła», прем’єра 2011), п’єса Федеріко Гарсіа Лорки «Єрма» (вистава «PustaJa», прем’єра 2013), п’єса Антона Чехова «Пропозиція» (вистава «Divosnuby», прем’єра 2019).
У співпраці з театром Czrevo Ян Максимюк видав на Підляшші дві книжки казок: «Kazki po-svojomu» (Білосток 2017) та «Kazki Andersena dla starych i małych» (Білосток 2019).
Бібліографія
- Білоруська гімназія імені Янкі Купалы ў West West Germani 1945-1950.(Монографія про білоруську середню школу, існуючу в таборах для переміщених осіб у Баварії після Другої світової війни), Беларускі Інстытут Навукі і Мастацтва, Нью-Ёрк, Беласток (1994)
- Слова у голому полі. Беларуская література 1990-х у снах, успамінах і фотоздымках ( збірка критичних, літературних і мемуарних нарисів ), Логвінаў, Мінск (2011)
- Що не по-йому? Підляський буквар з поясненнями ( тексти білоруською, польською та підляською мовами про журналістику, а також граматику та правопис стандартизованої підляської мови), Struha Editions, Białystok (2014)
Джерела
- Czech National Authority Database
- Anna Idzior, Białorusini, [w:] „Stowarzyszenia mniejszości narodowych, etnicznych i postulowanych w Polsce po II wojnie światowej”, red. S. Dudra, B. Nitschke, Kraków, Wydawnictwo Nomos, 2013, s. 58–81.
- Ян Максімюк – Пра аўтара РС – Радыё Свабода. Навіны Беларусі || Radio Svaboda. News from Belarus
- Максімюк Ян, Беларуская Гімназія імя Янкі Купалы ў Заходняй Нямеччыне (1945-1950) – Беларуская Інтэрнэт-Бібліятэка Kamunikat.org
- [1], Jan Maksymiuk, "Žycie i ne-žycie z knižkami – Svoja.org"
- Główny Urząd Statystyczny / Spisy Powszechne / Narodowe Spisy Powszechne / Narodowy Spis Powszechny 2002 – wyniki / Wyniki Narodowego Spisu Powszechnego Ludności i Mieszkań 2002 w zakresie deklarowanej narodowości oraz języka używanego w domu
- [2], Jan Maksymiuk, Aleksander Maksymiuk, "Wstęp – Svoja.org"
- [3], Jan Maksymiuk, "Pisati po-svojomu – Svoja.org"
- [4], Jan Maksymiuk, "A Creative Potential Unclaimed or The Trilingual Belarusians of Podlachia* – Svoja.org"
- [5], Jan Maksymiuk, Aleksander Maksymiuk, "Pudlaśka mova, język podlaski, Podlachian language – Svoja.org"
- [6], Jan Maksymiuk, "Pudlaśkie divo: Asia Stelmašuk u Ščytach – Svoja.org"
- Пустое мацярынскае сэрца, або Кола замкнулася (біл.)
- [7], Jerzy Doroszkiewicz, "Festiwal ODE. Teatr Czrevo pokazał „Oświadczyny”, czyli „Divosnuby” (zdjęcia, wideo)"
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Yan Maksimyuk pol Jan Maksymiuk nar 18 travnya 1958 s Lyahi polskij zhurnalist biloruskoyi nacionalnosti perekladach eseyist literaturnij kritik populyarizator pidlyaskoyi mikromovi ta tvorec yiyi gramatichnogo opisu ta slovnika Yan MaksimyukNarodivsya18 travnya 1958 1958 05 18 66 rokiv Lyahi Gmina Narev Gajnivskij povit Pidlyaske voyevodstvo Respublika PolshaKrayina Respublika PolshaDiyalnistperekladach zhurnalist eseyist istorikSfera robotiistoriya 1 i pereklad 1 Alma materVarshavskij universitetZakladd d Radio Svoboda i Radyyo SvabodaBiografiyaU 1983 roci zakinchiv fizichnij fakultet Varshavskogo universitetu U travni 1981 roku stav spivzasnovnikom Tovaristva biloruskih studentiv Diyalnist nezareyestrovanoyi komunistichnoyu vladoyu Asociaciyi bula perervana 13 grudnya 1981 roku vnaslidok vvedennya voyennogo stanu Pislya zakinchennya navchannya tri roki pracyuvav uchitelem anglijskoyi movi v Bilostoci Z veresnya 1988 r po berezen 1989 r buv instruktorom a potim sekretarem Golovnoyi upravi Biloruskogo gromadsko kulturnogo tovaristva v Polshi U 1989 1993 rokah pracyuvav zhurnalistom u tizhneviku biloruskoyi menshini Niva u Bilostoku Voseni 1993 roku pochav pracyuvati perekladachem u posolstvi SShA u Varshavi do vesni 1998 roku Z 1998 roku postijno prozhivaye z rodinoyu v Chehiyi de pracyuye na Radio Vilna Yevropa v Prazi Pershi 10 rokiv pracyuvav anglomovnim zhurnalistom v analitichnij chastini Radio a pislya yiyi likvidaciyi u 2008 roci perejshov u bilorusku redakciyu TvorchistPid chas roboti v redakciyi Nivi Yan Maksimyuk poyihav na pivrichnu naukovu stipendiyu do Nyu Jorka finansovanu biloruskimi emigrantami v SShA Rezultatom cogo stala napisana biloruskoyu movoyu knizhka pro bilorusku gimnaziyu sho diyala v taborah dlya peremishenih osib u pislyavoyennij Zahidnij Nimechchini Belaruskaya Gimnaziya imya Yanki Kupaly y Zahodnyaj Germanii 1945 1950 Literaturnij dorobok Yana Maksim yuka u 1993 2004 rokah vklyuchaye perevazhno perekladi hudozhnoyi literaturi z biloruskoyi na polsku ta z anglijskoyi ta cheskoyi na bilorusku Sered perekladackih zdobutkiv Yana Maksim yuka varto vidznachiti biloruski perekladi romanu Dzhejmsa Dzhojsa Uliss Bilostok tom 1 1993 ta povisti Bogumila Grabala Uroki tanciv dlya litnih i prosunutih Bilostok 2000 Minsk 2007 Pidlyaska mikromova Dokladnishe Pidlyaska mikromova U 2004 roci proanalizuvavshi rezultati perepisu 2002 roku shodo nacionalnoyi identifikaciyi ta domashnoyi movi bilorusiv u Pidlyaskomu voyevodstvi Yan Maksimyuk vistupiv z ideyeyu rozrobiti standartizovanu versiyu pisemnoyi literaturnoyi movi na osnovi shidnoslov yanskih dialektiv yaki v rozmovnij movi nazivayut folklornimi i vzhivayutsya mizh Narvoyu ta Bugom pivdenna chastina Pidlyaskogo voyevodstva Meshkanci yaki nazivali sebe bilorusami pid chas perepisu 2002 roku zagalom klasifikuvali ci dialekti yak biloruski dialekti a zhiteli yaki identifikuvali sebe yak ukrayinci nazivali ukrayinskimi dialektami Posilayuchis na rezultati perepisu 2002 roku ta prichini yaki sponukali jogo zaproponuvati okremu shidnoslov yansku pisemnist Yan Maksim yuk u 2009 roci pisav perepis konstatuvav sho odna j ta sama grupa dialektiv zalezhno vid nacionalnogo viboru respondentiv mozhe sprijmatisya yak biloruska chi ukrayinska Cya situaciya zvichajno zrozumila na sociologichnomu ta emocijnomu rivni ale dlya lingvistiv ce yavne protirichchya Odnim iz najmensh superechlivih shlyahiv vihodu z cogo protirichchya naslidki yakogo vihodyat daleko za mezhi suto akademichnoyi problematiki zdayetsya ye prijnyattya poziciyi sho pravda lezhit poseredini i sho pidlyaski govirki mozhut buti vihidnim materialom dlya rozvitok okremoyi pisemnosti Taka mova mozhe buti okremoyu opciyeyu pid chas viznachennya ridnoyi movi v majbutnih perepisah bez avtomatichnogo viznachennya nacionalnosti koristuvachiv Ideyu okremoyi shidnoslov yanskoyi pisemnoyi mikromovi vpershe publichno ozvuchenu na Biloruskomu trialozi organizovanomu polsko biloruskim pismennikom vlitku 2004 roku zgodom predstaviv Yan Maksim yuk u statti Pisati po svojomu Pisati po svojomu Czasopis lyutij 2005 r ta v statti Nezatrebuvanij tvorchij potencial abo trimovni bilorusi Pidlyashshya angl A Creative Potential Unclaimed or The Trilingual Belarusians of Podlachia v shorichniku Annus Albaruthenicus 2005 yaka ye naslidkom vishezgadanij Trialog U 2008 roci Yan Maksimyuk razom zi svoyim bratom Oleksandrom Maksim yukom stvoriv veb sajt Svoja org yakij reklamuvavsya yak servis prisvyachenij standartizaciyi ta rozvitku novoyi shidnoslov yanskoyi pisemnosti Pidlyashshya Storinka postupovo napovnyuyetsya tekstami pidlyaskoyu polskoyu ta biloruskoyu movami z riznih pitan gramatiki pidlyaskoyi movi opovidannyami Galini Maksim yuk na Pidlyashshi ta perekladami literaturnih tvoriv z anglijskoyi francuzkoyi ispanskoyi nimeckoyi ta bagatoh inshih Spivpracya z teatrom Czrevo U 2011 roci Yan Maksim yuk nalagodiv spivpracyu z aktrisoyu Joannoyu Stelmashuk Trok i pereklav pidlyaskoyu movoyu teksti dlya kilkoh p yes postavlenih neyu v zasnovanomu neyu teatri Czrevo zokrema do povisti Oksani Zabuzko Kazka pro kalinovu sopilku vistava Ja j u poli verboju rosla prem yera 2011 p yesa Federiko Garsia Lorki Yerma vistava PustaJa prem yera 2013 p yesa Antona Chehova Propoziciya vistava Divosnuby prem yera 2019 U spivpraci z teatrom Czrevo Yan Maksimyuk vidav na Pidlyashshi dvi knizhki kazok Kazki po svojomu Bilostok 2017 ta Kazki Andersena dla starych i malych Bilostok 2019 BibliografiyaBiloruska gimnaziya imeni Yanki Kupaly y West West Germani 1945 1950 Monografiya pro bilorusku serednyu shkolu isnuyuchu v taborah dlya peremishenih osib u Bavariyi pislya Drugoyi svitovoyi vijni Belaruski Instytut Navuki i Mastactva Nyu York Belastok 1994 Slova u golomu poli Belaruskaya literatura 1990 h u snah uspaminah i fotozdymkah zbirka kritichnih literaturnih i memuarnih narisiv Logvinay Minsk 2011 Sho ne po jomu Pidlyaskij bukvar z poyasnennyami teksti biloruskoyu polskoyu ta pidlyaskoyu movami pro zhurnalistiku a takozh gramatiku ta pravopis standartizovanoyi pidlyaskoyi movi Struha Editions Bialystok 2014 DzherelaCzech National Authority Database d Track Q13550863 Anna Idzior Bialorusini w Stowarzyszenia mniejszosci narodowych etnicznych i postulowanych w Polsce po II wojnie swiatowej red S Dudra B Nitschke Krakow Wydawnictwo Nomos 2013 s 58 81 Yan Maksimyuk Pra aytara RS Radyyo Svaboda Naviny Belarusi Radio Svaboda News from Belarus Maksimyuk Yan Belaruskaya Gimnaziya imya Yanki Kupaly y Zahodnyaj Nyamechchyne 1945 1950 Belaruskaya Internet Bibliyateka Kamunikat org 1 Jan Maksymiuk Zycie i ne zycie z knizkami Svoja org Glowny Urzad Statystyczny Spisy Powszechne Narodowe Spisy Powszechne Narodowy Spis Powszechny 2002 wyniki Wyniki Narodowego Spisu Powszechnego Ludnosci i Mieszkan 2002 w zakresie deklarowanej narodowosci oraz jezyka uzywanego w domu 2 Jan Maksymiuk Aleksander Maksymiuk Wstep Svoja org 3 Jan Maksymiuk Pisati po svojomu Svoja org 4 Jan Maksymiuk A Creative Potential Unclaimed or The Trilingual Belarusians of Podlachia Svoja org 5 Jan Maksymiuk Aleksander Maksymiuk Pudlaska mova jezyk podlaski Podlachian language Svoja org 6 Jan Maksymiuk Pudlaskie divo Asia Stelmasuk u Scytach Svoja org Pustoe macyarynskae serca abo Kola zamknulasya bil 7 Jerzy Doroszkiewicz Festiwal ODE Teatr Czrevo pokazal Oswiadczyny czyli Divosnuby zdjecia wideo