Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Вели́ка Півні́чна війна́ в Украї́ні (1708–1713) — війна між Московським царством з одного боку і Шведською імперією та Османською імперією з другого.
| Північна війна в Україні | |||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Російсько-українські війни | |||||||
 Полтавська битва | |||||||
| |||||||
| Сторони | |||||||
 Шведська імперія,  Османська імперія,  Річ Посполита,  Гетьманщина |  Московське царство | ||||||
| Командувачі | |||||||
| Карл XII Станіслав Лєщинський Ахмед III Іван Мазепа† Пилип Орлик | Петро І | ||||||
З початком Північної війни Україна, як сателіт Московського царства, постачала московським військам живу силу, амуніцію, фураж та продовольство. З приходом Карла ХІІ в Україну гетьман Іван Мазепа уклав з королем Українсько-Шведський союз та виступив проти Петра І. Слідом за гетьманом, на бік шведів перейшло й Військо Запорозьке на чолі з кошовим отаманом Костем Гордієнко.
Після Батуринської трагедії та Полтавської битви українські козаки, що виступили проти Петра, відійшли разом з Мазепою та Карлом до Бендер.
Після смерті Мазепи гетьманом України був обраний Пилип Орлик, який продовжив боротьбу за незалежність України. 1711 року українські козаки, спільно з татарами, організували похід на Київщину. Проте, через підступний відступ татар похід закінчився невдало, й Орлик відступив.
Весь цей час король Карл ХІІ та гетьман Орлик проводили дипломатичну роботу в Османській імперії та багатьох європейських столицях, з метою організації проти московської коаліції. Проте ці зусилля не увінчалися успіхом.
Московії вдалося уникнути масштабних військових дій з боку Османської імперії за допомогою дипломатичних зусиль та підкупів османських чиновників. Черговий мирний договір був підписаний 17 квітня 1712 р. Проте, 30 квітня 1713 року султан Ахмед III оголосив нову війну. Однак, не було проведено ніяких значних бойових дій.
Протягом 1713 року — Московське царство та Османська імперія остаточно припинили військові дії. Карл ХІІ залишив територію Османської імперії та вирушив до Швеції.
Прихід війни в Україну
Після початку російсько-шведської війни, становище Гетьманщини у складі Московського царства ще більш ускладнилось. Цар Петро І постійно вимагав від гетьмана Івана Мазепи все більше допомоги живою силою, провіантом та амуніцією. Крім того, українські козаки та старшина постійно скаржились на утиски та побори з боку московських військ. Грабункам піддавалось й цивільне населення Гетьманщини. У квітні 1704 року видано царський наказ козацькому війську про боротьбу проти загонів магнатів, — прихильників шведів. Вступ козацьких полків на Правобережжя.
Одночасно, починаючи з 1706 року Мазепа вів листування з Станіславом Ліщинським (через княгиню Дольську).
На початку жовтня 1708 року — армія Карла ХІІ, виснажена та відчуваючи брак боєприпасів, зазнала декілька локальних поразок на шляху між Могильовом та Смоленськом. Крім того, загін під командуванням Лагеркруна, через незнання місцевості не зміг зайняти Стародуб. Чим миттєво скористалась московська армія. Після зайняття Стародуба та Почепа, московські війська перекрили шведам останню можливість отримати необхідне продовольство.
21 жовтня 1708 року — шведська армія, не дійшовши до Смоленська, повернула на південь — з Кортеничів до північних кордонів України (район Стародуба, переправа через Десну). Петро І вислав гетьману наказ негайно виступити до Стародуба, на з'єднання з генералом Іфландом.
Гетьман Мазепа, порадившись з полковниками, вирішив не йти на Стародуб, а відправив посла до Карла ХІІ з проханням протекції.
Довідавшись про перехід гетьмана на бік шведів, Петро І наказав схопити Мазепу та вислав декілька каральних загонів, для недопущення масових виступів проти московських військ в Україні, а війська під командуванням Шереметьєва взяли в облогу Батурин.
Прихід шведів в Україну
Після розгрому Ліфляндського корпусу, у шведів залишилось 32 тисячі вояків (замість запланованих 40 тисяч). Пороху та продовольства у них було мало, але Карл ХІІ сподівався на великий арсенал та склади гетьмана Мазепи, що знаходились в Батурині.
23 жовтня 1708 року Мазепа перебував в Батурині. Проте залишив майже неприступну фортецю, та вже 24 жовтня (4 листопада) — переправився через Десну та зустрівся з передовим загоном шведів.
26 жовтня (6 листопада) 1708 року, у селі Орловка (70 км. Від Батурина) він прибув до штабу Карла ХІІ. При ньому на той час перебувало особисте надвірне військо, сотні виборних козаків Прилуцького, Лубенського та Миргородського полків, кількасот сердюків, три компанійські полки — Галагана, Кожуховського та Андрія Малама. Загальна чисельність гетьманців становила приблизно 3.5 — 4 тис. вояків. Решта особового складу трьох вищезгаданих козацьких полків, на чолі з наказним полтавським полковником Григорієм Герциком, разом з кількома сердюцькими полками очолюваних Чечелем залишились залогою в Батурині.
Зі старшини гетьмана супроводжували — Іван Ломиковський, Василь Чуйкевич, Пилип Орлик, Михайло Гамалія, Дмитро Максимович, Федір Мирович та Іван Сулима. З полковників — прилуцький Дмитро Горленко, лубенський Дмитро Зеленський, чигиринський Костянтин Мокієвський, корсунський Андрій Кандиба та миргородський Данило Апостол (останній незабаром, разом з Галаганом, перейшли на бік Петра I).
28 жовтня (8 листопада) відбулась зустріч шведського короля та українського гетьмана.
На початку листопада відбувалась переправа шведських військ через Десну, що ускладнювалась дією московських військ під командуванням генерала Халларта. 13 листопада переправа на західний берег Десну було завершено.
Три полки — Миргородський, Лубенський та Прилуцький відмовились приєднатися до московських військ та чекали наказів гетьмана Мазепи.
Тим часом тривала облога Батурина. У А. Меншикова під Батуриним було 30 тис. вояків та 20 гармат, у коменданта фортеці полковника Дмитра Чечеля — 10 тис. козаків та 40 гармат. Місто було добре захищене, мало значні запаси зброї та продовольства. Воно могло витримати тривалу облогу та дочекатися підходу військ гетьмана й шведського короля. Проте, через зраду сотника Івана Носа, фортеця упала, всі її захисники були страчені, а великі запаси зброї потрапили до московитів.
Після взяття та спалення Батурина, Петро І вислав 30 тис. військо на Запорозьку Січ. Полковник Іван Скоропадський, який спочатку виступив на боці Мазепи, без бою здав Стародуб та приєднався до Петра.
Захоплення Батурина мало ще один наслідок. В козацькому середовищі почались хитання. Петро І розіслав по всіх українських містах універсали, де клеймив Мазепу, як зрадника, та закликав народ повстати проти шведських загарбників. Навіть ті козаки та полковники, які спочатку пішли за Мазепою, покинули шведський табір та зайняли вичікувальну позицію.
Також московські війська взяли й Білу Церкву, де знаходилась гетьманська скарбниця та ще одні склади. Прихильників гетьмана, московський цар наказав страчувати, каральні загони були розіслані по всій Україні.
Дії шведсько-українських союзників
22 листопада 1708 року шведська армія та війська Мазепи підійшли до Батурина, але побачили там тільки руїну та згарище. 22 листопада — армія союзників отаборилась у Ромнах. Тут вони отримали звістки про наміри короля Речі Посполитої Станіслава прийти до них на допомогу, та обіцянки османів продати шведам необхідну кількість пороху, амуніції та свинцю.
Тим часом московські війська вирушили на Гадяч, й шведський король був вимушений йти головним обозом на допомогу своїм загонам. Проте, у грудні вдарили сильні морози, й як писав Станіслав Понятовський: «перш ніж дійти до Гадяча, шведи втратили понад 3 тисячі солдат, замерзлих на смерть, багато коней та допоміжного персоналу при повозках».
22 грудня 1708 року (2 січня 1709 року) шведський король покинув взятий Гадяч та вирушив назад у бік Ромен. Протягом зими 1709 року відбувались локальні бої поблизу Веприка, Лохвиць, Краснокутська, Олешні тощо
До весни 1709 року шведська армія, була виснажена лютими зимовими морозами та постійними локальними сутичками з московської армією. Карл ХІІ планував рушити на Харків, й далі — на Москву, але знову втрутилась погода. Весняні паводки та відлиги розмили всі дороги, і унеможливили переправи шведському війську. Через розмитість доріг шведи втратили майже весь свій обоз. Дійшовши до Коломака союзники зупинилися та вимушені були відступити до Опішні, а 2 (13) березня — до Будищ. Під час компанії по Слободської Україні шведі знищили та пограбували села та містечка — Коломак, Котельву, Краснокутськ, Городнє та інші, проте у зазнали поразки, і сам Карл ледь урятувався від полону..
За зиму шведська армія суттєво скоротилась. Шведські історики дають цифри 25 — 28 тисяч вояків. До того ж операція по закупівлі пороху у османів так й не відбулася. Не вдалося оволодіти Полтавою — її гарнізон, що складався з московських солдат та місцевих козаків відбив всі атаки.. Не надійшло й очікуваної Карлом військової допомоги від татар й османів. Це було пов'язано з тим, що Петро І в Азові зустрівся з Кападжи-пашою, неофіційним представником османського султана в Кримському ханстві. Він дав Кападжі-паші велику суму грошей та відпустив полонених мусульман. Приблизно в той самий час в Константинополі, під час зустрічі московського посла П. Толстого з великим визирем Черлюлю Алі-пашою, посол вручив візиру також щедрі дарунки від московського царя. Одночасно до султана Ахмеда ІІІ надходили «чутки», що Карл ХІІ збирається укласти мир з Петром й одружитися з його сестрою Софією. Після всього цього султан Ахмед ІІІ заборонив кримському хану Девлет-Ґірею «воювати московитів» й зайняв нейтральну позицію.
Поки татари та поляки не поспішали на допомогу шведам, у Карла ХІІ та Мазепи з'явився новий союзник — Запорозька Січ. Кошовий отаман Кость Гордієнко, на чолі запорожців, виступив проти трьох московських полків під орудою полковника Кембела та прислав до короля посла з пропозицією союзу.
В кінці березня 1709 року Кошовий отаман Кость Гордієнко, разом з 8 тисячами козаків присягнув на вірність Карлу ХІІ та гетьману І. Мазепі. Гетьман, зі свого боку, виділив 60 тис. талерів з власної скарбниці на потреби війська.
Полтавська битва
Протягом квітня 1709 року шведські полки поступово підтягнулися під Полтаву, яку Карл ХІІ вирішив взяти в облогу та очікувати вирішального бою з Петром І. 24 квітня відбулась перша спроба взяти фортецю штурмом. На штурм пішло близько 3 тисяч шведських солдат, проте через брак пороху та гармат, штурм пройшов невдало.
11 травня почалась повна облога Полтавської фортеці. На той час в Полтаві перебувало 30 гармат та 4,5 тисячна московська залога.
Тим часом, союзникам було завдано чергового суттєвого удару. Цар Петро, послав до кордонів Речі Посполитої зведений загін піхоти князя Д. Голицина та кавалерії Х Гольца. Під містечком Підкамень московські війська перетнули шлях війську короля Станислава, й той, не дочекавшись підмоги від загонів фон Крассова був розбитий, та вимушений втікати до Варшави. За два дні до Полтавської битви генерал Х. Гольц розбив загін ще одного союзника шведів — воєводи Сапіги.
Під Полтавою у шведів було 4 гармати та обмаль пороху не тільки для гармат, але й для рушниць. У московської армії було 72 гармати (враховуючи 40, що вони забрали в Батурині) й вдосталь пороху, зброї й амуніції.
Тим часом, цар Петро, зібравши достатньо велику армію, почав форсувати Ворсклу. Робили вони це обманними маневрами, то на південь, то на північ від Полтави. 16 (27) червня 1709 року, виїхав з загоном до місця чергового форсування московських військ — селища Нижні Млини, Карл ХІІ був важко поранений випадковою кулею. Рана викликала хворобу й король, захворівши, лежав з високою температурою.
27 червня (8 липня) почалась Полтавська битва. Шведська армія вступила в бій в кількості 19 700 чоловік. Під час битви полягло 6 900 шведів. В полон потрапило — 2 800. Втрати московського війська оцінюють бл. 1 500 солдат. Скільки загинуло українців та скільки потрапило у полон достеменно не відомо, оскільки, московські війська ставились до українців як до «зрадників» катували та страчували їх. Відомо, що після Полтавської битви, разом з Мазепою, відступало бл. 20 000 чоловік (з них 16 тис. шведів, а також запорожці, цивільні, козаки з сім'ями та дітьми).
Відступ на південь
Всього в шведсько-українському обозі з Полтави відступало бл. 16 000 шведів. Їх переслідували 12 -тисячне московське військо під командуванням М. Голіцина та Р. Багера. Згодом їм на допомогу було вислано шість полків А. Меншикова.
Дійшовши до Переволочної шведи зрозуміли, що, після взяття та руйнування її московськими військами, переправитись тут неможливо. Все ж, Карл, Мазепа, частина офіцерів, козацької старшини та поранених (всього 1300 шведів та 1500 українців) було переправлено на інший бік. Тим часом, підійшли московські війська та оточили табір шведів.
30 червня (11 липня) 1709 року — оточена 16-тисячна шведська армія здалась на милість московських військ. Шведів було заарештовано та розіслано вглиб Московії. Багато з них загинуло не дочекавшись кінця війни. Багато найманців, що служило в шведській армії перейшло на службу до Петра.
17 липня шведсько-український обоз дістався Буга та почалась переправа до Очакова. Однак, переправа відбувалась досить повільно. 20 липня до табору підійшли московські війська князя Волконського, які захопили в полон бл. 300 шведів та вбили понад 500 українських козаків.
1 серпня — з Очакова Карл ХІІ та Мазепа, з залишками обозу, перебрались до Бендер. Дипломатичними зусиллями шведський король намагався організувати антимосковський союз з Османської імперії, Речі Посполитої та інших європейських країн. Проте союзники не поспішали починати військові дії проти Москви. Тим часом, Петро І організував анти шведський союз з Данії та . Одночасно в Речі Посполитій був усунутий від влади прошведський король Станіслав.
В Бендерах Карл та Мазепа виявились заблокованими, оскільки шлях до Речі Посполитої їм перетнули московські війська, що розташувався поблизу Чернівців.
21 вересня (2 жовтня) 1709 року помер гетьман Іван Мазепа. Козаки обрали новим гетьманом генерального писаря Пилипа Орлика, який продовжив справу Мазепи з визволення України.
Проте антимосковська коаліція складалась не так швидко, як на те сподівались союзники. Лише 20 листопада (1 грудня) 1710 року Османська імперія оголосила війну Московському царству. Османське військо на чолі з великим візиром Нуман-пашою виступила у похід. Проте війська просувались дуже повільно, й дійшли Дунаю тільки в середині червня 1711.
У січні 1711 р. гетьман Пилип Орлик розпочав військовий похід на Правобережну Україну за підтримки татар кримського хана Девлет-Ґірея. Українсько-татарське військо дійшло до Білої Церкви. Спочатку місцеве населення підтримало військо Орлика. Проте згодом, татари, порушивши угоду, почали грабунки та браття «ясиру». В той же час — московське військо розпочало наступ, і вибило Орлика на османську територію.
11 листопада (31 жовтня) 1712 року Османська імперія знову оголосила війну Петру І. Проте активних військових дій не відбувалось. На початку 1713 року Карл ХІІ залишив Бендери, а 1714 — повернувся до Швеції.
1721 року було укладено Ніштадську угоду, відповідно до якої шведські полонені повернулись додому.
Наслідки війни
В результаті війни Московія перетворилась на Росію, й почала звільнятися від свого старого ворога, могутнього сусіда, який закривав вихід до Балтійського моря. Водночас, Полтавська битва стала колосальною катастрофою не тільки для Швеції, але й для Європи; вона зламала колишній баланс влади, — могутність після Полтави переходить від Швеції до Росії, яка міцніє і перетворюється у велику державу. Україна з 1709 року втрачає свою незалежність, юридичні і міжнародно-правові чинники, а тому перестає існувати як держава.
Див. також
Примітки
- О. Г. Сокирко «Український рубікон. Полтавська битва 27 червня 1709 р.» «Темпора» 2008 ст.41
- К. П. Щелков Историческая хронология Харьковской губернии — Харьков, Сага, 2007 (репринт)
- И. Ф. Павловский Полтавская битва 27 июня 1709 года Харьков, Сага, 2008
Джерела
- Б. Н. Григорьев, Карл XII, или Пять пуль для короля. Москва: Молодая гвардия, 2006. 547, [3] с., [16] л. ил. (Жизнь замечательных людей; Вып. 1198 (998)). , 5000 экз.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Veli ka Pivni chna vijna v Ukrayi ni 1708 1713 vijna mizh Moskovskim carstvom z odnogo boku i Shvedskoyu imperiyeyu ta Osmanskoyu imperiyeyu z drugogo Pivnichna vijna v Ukrayini Rosijsko ukrayinski vijni Poltavska bitva Poltavska bitva Data 1708 1713 Misce Ukrayina Rezultat Peremoga Moskovskogo carstva Storoni Shvedska imperiya Osmanska imperiya Rich Pospolita Getmanshina Moskovske carstvo Komanduvachi Karl XII Stanislav Lyeshinskij Ahmed III Ivan Mazepa Pilip Orlik Petro I Z pochatkom Pivnichnoyi vijni Ukrayina yak satelit Moskovskogo carstva postachala moskovskim vijskam zhivu silu amuniciyu furazh ta prodovolstvo Z prihodom Karla HII v Ukrayinu getman Ivan Mazepa uklav z korolem Ukrayinsko Shvedskij soyuz ta vistupiv proti Petra I Slidom za getmanom na bik shvediv perejshlo j Vijsko Zaporozke na choli z koshovim otamanom Kostem Gordiyenko Pislya Baturinskoyi tragediyi ta Poltavskoyi bitvi ukrayinski kozaki sho vistupili proti Petra vidijshli razom z Mazepoyu ta Karlom do Bender Pislya smerti Mazepi getmanom Ukrayini buv obranij Pilip Orlik yakij prodovzhiv borotbu za nezalezhnist Ukrayini 1711 roku ukrayinski kozaki spilno z tatarami organizuvali pohid na Kiyivshinu Prote cherez pidstupnij vidstup tatar pohid zakinchivsya nevdalo j Orlik vidstupiv Ves cej chas korol Karl HII ta getman Orlik provodili diplomatichnu robotu v Osmanskij imperiyi ta bagatoh yevropejskih stolicyah z metoyu organizaciyi proti moskovskoyi koaliciyi Prote ci zusillya ne uvinchalisya uspihom Moskoviyi vdalosya uniknuti masshtabnih vijskovih dij z boku Osmanskoyi imperiyi za dopomogoyu diplomatichnih zusil ta pidkupiv osmanskih chinovnikiv Chergovij mirnij dogovir buv pidpisanij 17 kvitnya 1712 r Prote 30 kvitnya 1713 roku sultan Ahmed III ogolosiv novu vijnu Odnak ne bulo provedeno niyakih znachnih bojovih dij Protyagom 1713 roku Moskovske carstvo ta Osmanska imperiya ostatochno pripinili vijskovi diyi Karl HII zalishiv teritoriyu Osmanskoyi imperiyi ta virushiv do Shveciyi Prihid vijni v UkrayinuPislya pochatku rosijsko shvedskoyi vijni stanovishe Getmanshini u skladi Moskovskogo carstva she bilsh uskladnilos Car Petro I postijno vimagav vid getmana Ivana Mazepi vse bilshe dopomogi zhivoyu siloyu proviantom ta amuniciyeyu Krim togo ukrayinski kozaki ta starshina postijno skarzhilis na utiski ta pobori z boku moskovskih vijsk Grabunkam piddavalos j civilne naselennya Getmanshini U kvitni 1704 roku vidano carskij nakaz kozackomu vijsku pro borotbu proti zagoniv magnativ prihilnikiv shvediv Vstup kozackih polkiv na Pravoberezhzhya Odnochasno pochinayuchi z 1706 roku Mazepa viv listuvannya z Stanislavom Lishinskim cherez knyaginyu Dolsku Na pochatku zhovtnya 1708 roku armiya Karla HII visnazhena ta vidchuvayuchi brak boyepripasiv zaznala dekilka lokalnih porazok na shlyahu mizh Mogilovom ta Smolenskom Krim togo zagin pid komanduvannyam Lagerkruna cherez neznannya miscevosti ne zmig zajnyati Starodub Chim mittyevo skoristalas moskovska armiya Pislya zajnyattya Staroduba ta Pochepa moskovski vijska perekrili shvedam ostannyu mozhlivist otrimati neobhidne prodovolstvo 21 zhovtnya 1708 roku shvedska armiya ne dijshovshi do Smolenska povernula na pivden z Kortenichiv do pivnichnih kordoniv Ukrayini rajon Staroduba pereprava cherez Desnu Petro I vislav getmanu nakaz negajno vistupiti do Staroduba na z yednannya z generalom Iflandom Getman Mazepa poradivshis z polkovnikami virishiv ne jti na Starodub a vidpraviv posla do Karla HII z prohannyam protekciyi Dovidavshis pro perehid getmana na bik shvediv Petro I nakazav shopiti Mazepu ta vislav dekilka karalnih zagoniv dlya nedopushennya masovih vistupiv proti moskovskih vijsk v Ukrayini a vijska pid komanduvannyam Sheremetyeva vzyali v oblogu Baturin Prihid shvediv v UkrayinuPislya rozgromu Liflyandskogo korpusu u shvediv zalishilos 32 tisyachi voyakiv zamist zaplanovanih 40 tisyach Porohu ta prodovolstva u nih bulo malo ale Karl HII spodivavsya na velikij arsenal ta skladi getmana Mazepi sho znahodilis v Baturini 23 zhovtnya 1708 roku Mazepa perebuvav v Baturini Prote zalishiv majzhe nepristupnu fortecyu ta vzhe 24 zhovtnya 4 listopada perepravivsya cherez Desnu ta zustrivsya z peredovim zagonom shvediv 26 zhovtnya 6 listopada 1708 roku u seli Orlovka 70 km Vid Baturina vin pribuv do shtabu Karla HII Pri nomu na toj chas perebuvalo osobiste nadvirne vijsko sotni vibornih kozakiv Priluckogo Lubenskogo ta Mirgorodskogo polkiv kilkasot serdyukiv tri kompanijski polki Galagana Kozhuhovskogo ta Andriya Malama Zagalna chiselnist getmanciv stanovila priblizno 3 5 4 tis voyakiv Reshta osobovogo skladu troh vishezgadanih kozackih polkiv na choli z nakaznim poltavskim polkovnikom Grigoriyem Gercikom razom z kilkoma serdyuckimi polkami ocholyuvanih Chechelem zalishilis zalogoyu v Baturini Zi starshini getmana suprovodzhuvali Ivan Lomikovskij Vasil Chujkevich Pilip Orlik Mihajlo Gamaliya Dmitro Maksimovich Fedir Mirovich ta Ivan Sulima Z polkovnikiv priluckij Dmitro Gorlenko lubenskij Dmitro Zelenskij chigirinskij Kostyantin Mokiyevskij korsunskij Andrij Kandiba ta mirgorodskij Danilo Apostol ostannij nezabarom razom z Galaganom perejshli na bik Petra I 28 zhovtnya 8 listopada vidbulas zustrich shvedskogo korolya ta ukrayinskogo getmana Na pochatku listopada vidbuvalas pereprava shvedskih vijsk cherez Desnu sho uskladnyuvalas diyeyu moskovskih vijsk pid komanduvannyam generala Hallarta 13 listopada pereprava na zahidnij bereg Desnu bulo zaversheno Tri polki Mirgorodskij Lubenskij ta Priluckij vidmovilis priyednatisya do moskovskih vijsk ta chekali nakaziv getmana Mazepi Tim chasom trivala obloga Baturina U A Menshikova pid Baturinim bulo 30 tis voyakiv ta 20 garmat u komendanta forteci polkovnika Dmitra Chechelya 10 tis kozakiv ta 40 garmat Misto bulo dobre zahishene malo znachni zapasi zbroyi ta prodovolstva Vono moglo vitrimati trivalu oblogu ta dochekatisya pidhodu vijsk getmana j shvedskogo korolya Prote cherez zradu sotnika Ivana Nosa fortecya upala vsi yiyi zahisniki buli stracheni a veliki zapasi zbroyi potrapili do moskovitiv Pislya vzyattya ta spalennya Baturina Petro I vislav 30 tis vijsko na Zaporozku Sich Polkovnik Ivan Skoropadskij yakij spochatku vistupiv na boci Mazepi bez boyu zdav Starodub ta priyednavsya do Petra Zahoplennya Baturina malo she odin naslidok V kozackomu seredovishi pochalis hitannya Petro I rozislav po vsih ukrayinskih mistah universali de klejmiv Mazepu yak zradnika ta zaklikav narod povstati proti shvedskih zagarbnikiv Navit ti kozaki ta polkovniki yaki spochatku pishli za Mazepoyu pokinuli shvedskij tabir ta zajnyali vichikuvalnu poziciyu Takozh moskovski vijska vzyali j Bilu Cerkvu de znahodilas getmanska skarbnicya ta she odni skladi Prihilnikiv getmana moskovskij car nakazav strachuvati karalni zagoni buli rozislani po vsij Ukrayini Diyi shvedsko ukrayinskih soyuznikiv22 listopada 1708 roku shvedska armiya ta vijska Mazepi pidijshli do Baturina ale pobachili tam tilki ruyinu ta zgarishe 22 listopada armiya soyuznikiv otaborilas u Romnah Tut voni otrimali zvistki pro namiri korolya Rechi Pospolitoyi Stanislava prijti do nih na dopomogu ta obicyanki osmaniv prodati shvedam neobhidnu kilkist porohu amuniciyi ta svincyu Tim chasom moskovski vijska virushili na Gadyach j shvedskij korol buv vimushenij jti golovnim obozom na dopomogu svoyim zagonam Prote u grudni vdarili silni morozi j yak pisav Stanislav Ponyatovskij persh nizh dijti do Gadyacha shvedi vtratili ponad 3 tisyachi soldat zamerzlih na smert bagato konej ta dopomizhnogo personalu pri povozkah 22 grudnya 1708 roku 2 sichnya 1709 roku shvedskij korol pokinuv vzyatij Gadyach ta virushiv nazad u bik Romen Protyagom zimi 1709 roku vidbuvalis lokalni boyi poblizu Veprika Lohvic Krasnokutska Oleshni tosho Do vesni 1709 roku shvedska armiya bula visnazhena lyutimi zimovimi morozami ta postijnimi lokalnimi sutichkami z moskovskoyi armiyeyu Karl HII planuvav rushiti na Harkiv j dali na Moskvu ale znovu vtrutilas pogoda Vesnyani pavodki ta vidligi rozmili vsi dorogi i unemozhlivili perepravi shvedskomu vijsku Cherez rozmitist dorig shvedi vtratili majzhe ves svij oboz Dijshovshi do Kolomaka soyuzniki zupinilisya ta vimusheni buli vidstupiti do Opishni a 2 13 bereznya do Budish Pid chas kompaniyi po Slobodskoyi Ukrayini shvedi znishili ta pograbuvali sela ta mistechka Kolomak Kotelvu Krasnokutsk Gorodnye ta inshi prote u zaznali porazki i sam Karl led uryatuvavsya vid polonu Za zimu shvedska armiya suttyevo skorotilas Shvedski istoriki dayut cifri 25 28 tisyach voyakiv Do togo zh operaciya po zakupivli porohu u osmaniv tak j ne vidbulasya Ne vdalosya ovoloditi Poltavoyu yiyi garnizon sho skladavsya z moskovskih soldat ta miscevih kozakiv vidbiv vsi ataki Ne nadijshlo j ochikuvanoyi Karlom vijskovoyi dopomogi vid tatar j osmaniv Ce bulo pov yazano z tim sho Petro I v Azovi zustrivsya z Kapadzhi pashoyu neoficijnim predstavnikom osmanskogo sultana v Krimskomu hanstvi Vin dav Kapadzhi pashi veliku sumu groshej ta vidpustiv polonenih musulman Priblizno v toj samij chas v Konstantinopoli pid chas zustrichi moskovskogo posla P Tolstogo z velikim vizirem Cherlyulyu Ali pashoyu posol vruchiv viziru takozh shedri darunki vid moskovskogo carya Odnochasno do sultana Ahmeda III nadhodili chutki sho Karl HII zbirayetsya uklasti mir z Petrom j odruzhitisya z jogo sestroyu Sofiyeyu Pislya vsogo cogo sultan Ahmed III zaboroniv krimskomu hanu Devlet Gireyu voyuvati moskovitiv j zajnyav nejtralnu poziciyu Poki tatari ta polyaki ne pospishali na dopomogu shvedam u Karla HII ta Mazepi z yavivsya novij soyuznik Zaporozka Sich Koshovij otaman Kost Gordiyenko na choli zaporozhciv vistupiv proti troh moskovskih polkiv pid orudoyu polkovnika Kembela ta prislav do korolya posla z propoziciyeyu soyuzu V kinci bereznya 1709 roku Koshovij otaman Kost Gordiyenko razom z 8 tisyachami kozakiv prisyagnuv na virnist Karlu HII ta getmanu I Mazepi Getman zi svogo boku vidiliv 60 tis taleriv z vlasnoyi skarbnici na potrebi vijska Poltavska bitvaDokladnishe Poltavska bitva Protyagom kvitnya 1709 roku shvedski polki postupovo pidtyagnulisya pid Poltavu yaku Karl HII virishiv vzyati v oblogu ta ochikuvati virishalnogo boyu z Petrom I 24 kvitnya vidbulas persha sproba vzyati fortecyu shturmom Na shturm pishlo blizko 3 tisyach shvedskih soldat prote cherez brak porohu ta garmat shturm projshov nevdalo 11 travnya pochalas povna obloga Poltavskoyi forteci Na toj chas v Poltavi perebuvalo 30 garmat ta 4 5 tisyachna moskovska zaloga Tim chasom soyuznikam bulo zavdano chergovogo suttyevogo udaru Car Petro poslav do kordoniv Rechi Pospolitoyi zvedenij zagin pihoti knyazya D Golicina ta kavaleriyi H Golca Pid mistechkom Pidkamen moskovski vijska peretnuli shlyah vijsku korolya Stanislava j toj ne dochekavshis pidmogi vid zagoniv fon Krassova buv rozbitij ta vimushenij vtikati do Varshavi Za dva dni do Poltavskoyi bitvi general H Golc rozbiv zagin she odnogo soyuznika shvediv voyevodi Sapigi Pid Poltavoyu u shvediv bulo 4 garmati ta obmal porohu ne tilki dlya garmat ale j dlya rushnic U moskovskoyi armiyi bulo 72 garmati vrahovuyuchi 40 sho voni zabrali v Baturini j vdostal porohu zbroyi j amuniciyi Tim chasom car Petro zibravshi dostatno veliku armiyu pochav forsuvati Vorsklu Robili voni ce obmannimi manevrami to na pivden to na pivnich vid Poltavi 16 27 chervnya 1709 roku viyihav z zagonom do miscya chergovogo forsuvannya moskovskih vijsk selisha Nizhni Mlini Karl HII buv vazhko poranenij vipadkovoyu kuleyu Rana viklikala hvorobu j korol zahvorivshi lezhav z visokoyu temperaturoyu 27 chervnya 8 lipnya pochalas Poltavska bitva Shvedska armiya vstupila v bij v kilkosti 19 700 cholovik Pid chas bitvi polyaglo 6 900 shvediv V polon potrapilo 2 800 Vtrati moskovskogo vijska ocinyuyut bl 1 500 soldat Skilki zaginulo ukrayinciv ta skilki potrapilo u polon dostemenno ne vidomo oskilki moskovski vijska stavilis do ukrayinciv yak do zradnikiv katuvali ta strachuvali yih Vidomo sho pislya Poltavskoyi bitvi razom z Mazepoyu vidstupalo bl 20 000 cholovik z nih 16 tis shvediv a takozh zaporozhci civilni kozaki z sim yami ta ditmi Vidstup na pivdenVsogo v shvedsko ukrayinskomu obozi z Poltavi vidstupalo bl 16 000 shvediv Yih peresliduvali 12 tisyachne moskovske vijsko pid komanduvannyam M Golicina ta R Bagera Zgodom yim na dopomogu bulo vislano shist polkiv A Menshikova Dijshovshi do Perevolochnoyi shvedi zrozumili sho pislya vzyattya ta rujnuvannya yiyi moskovskimi vijskami perepravitis tut nemozhlivo Vse zh Karl Mazepa chastina oficeriv kozackoyi starshini ta poranenih vsogo 1300 shvediv ta 1500 ukrayinciv bulo perepravleno na inshij bik Tim chasom pidijshli moskovski vijska ta otochili tabir shvediv 30 chervnya 11 lipnya 1709 roku otochena 16 tisyachna shvedska armiya zdalas na milist moskovskih vijsk Shvediv bulo zaareshtovano ta rozislano vglib Moskoviyi Bagato z nih zaginulo ne dochekavshis kincya vijni Bagato najmanciv sho sluzhilo v shvedskij armiyi perejshlo na sluzhbu do Petra 17 lipnya shvedsko ukrayinskij oboz distavsya Buga ta pochalas pereprava do Ochakova Odnak pereprava vidbuvalas dosit povilno 20 lipnya do taboru pidijshli moskovski vijska knyazya Volkonskogo yaki zahopili v polon bl 300 shvediv ta vbili ponad 500 ukrayinskih kozakiv 1 serpnya z Ochakova Karl HII ta Mazepa z zalishkami obozu perebralis do Bender Diplomatichnimi zusillyami shvedskij korol namagavsya organizuvati antimoskovskij soyuz z Osmanskoyi imperiyi Rechi Pospolitoyi ta inshih yevropejskih krayin Prote soyuzniki ne pospishali pochinati vijskovi diyi proti Moskvi Tim chasom Petro I organizuvav anti shvedskij soyuz z Daniyi ta Odnochasno v Rechi Pospolitij buv usunutij vid vladi proshvedskij korol Stanislav V Benderah Karl ta Mazepa viyavilis zablokovanimi oskilki shlyah do Rechi Pospolitoyi yim peretnuli moskovski vijska sho roztashuvavsya poblizu Chernivciv 21 veresnya 2 zhovtnya 1709 roku pomer getman Ivan Mazepa Kozaki obrali novim getmanom generalnogo pisarya Pilipa Orlika yakij prodovzhiv spravu Mazepi z vizvolennya Ukrayini Prote antimoskovska koaliciya skladalas ne tak shvidko yak na te spodivalis soyuzniki Lishe 20 listopada 1 grudnya 1710 roku Osmanska imperiya ogolosila vijnu Moskovskomu carstvu Osmanske vijsko na choli z velikim vizirom Numan pashoyu vistupila u pohid Prote vijska prosuvalis duzhe povilno j dijshli Dunayu tilki v seredini chervnya 1711 U sichni 1711 r getman Pilip Orlik rozpochav vijskovij pohid na Pravoberezhnu Ukrayinu za pidtrimki tatar krimskogo hana Devlet Gireya Ukrayinsko tatarske vijsko dijshlo do Biloyi Cerkvi Spochatku misceve naselennya pidtrimalo vijsko Orlika Prote zgodom tatari porushivshi ugodu pochali grabunki ta brattya yasiru V toj zhe chas moskovske vijsko rozpochalo nastup i vibilo Orlika na osmansku teritoriyu 11 listopada 31 zhovtnya 1712 roku Osmanska imperiya znovu ogolosila vijnu Petru I Prote aktivnih vijskovih dij ne vidbuvalos Na pochatku 1713 roku Karl HII zalishiv Benderi a 1714 povernuvsya do Shveciyi 1721 roku bulo ukladeno Nishtadsku ugodu vidpovidno do yakoyi shvedski poloneni povernulis dodomu Naslidki vijniV rezultati vijni Moskoviya peretvorilas na Rosiyu j pochala zvilnyatisya vid svogo starogo voroga mogutnogo susida yakij zakrivav vihid do Baltijskogo morya Vodnochas Poltavska bitva stala kolosalnoyu katastrofoyu ne tilki dlya Shveciyi ale j dlya Yevropi vona zlamala kolishnij balans vladi mogutnist pislya Poltavi perehodit vid Shveciyi do Rosiyi yaka micniye i peretvoryuyetsya u veliku derzhavu Ukrayina z 1709 roku vtrachaye svoyu nezalezhnist yuridichni i mizhnarodno pravovi chinniki a tomu perestaye isnuvati yak derzhava Div takozhVelika Pivnichna vijna Karalna ekspediciya moskovskih vijsk v Ukrayinu 1709 PrimitkiO G Sokirko Ukrayinskij rubikon Poltavska bitva 27 chervnya 1709 r Tempora 2008 st 41 K P Shelkov Istoricheskaya hronologiya Harkovskoj gubernii Harkov Saga 2007 reprint I F Pavlovskij Poltavskaya bitva 27 iyunya 1709 goda Harkov Saga 2008DzherelaB N Grigorev Karl XII ili Pyat pul dlya korolya Moskva Molodaya gvardiya 2006 547 3 s 16 l il Zhizn zamechatelnyh lyudej Vyp 1198 998 ISBN 5 235 02910 0 5000 ekz