Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
«Українське видавництво» у Кракові-Львові — видавництво засноване в грудні 1939 з осідком у Кракові і діяло до березня 1945 як спілка з обмеженою порукою. Ввійшло до історії української культури як найбільший видавничий осередок часів Другої світової війни. Єдине дозволене німецькою владою українське видавництво в Генерал-Губернаторстві. Діяльність видавництва, яке було тісно пов'язане з Українським Центральним Комітетом, утруднювала сувора німецька цензура (зокрема преси та шкільних книжок) — і брак паперу.
| Українське видавництво | ||||
|---|---|---|---|---|
 Логотип видавництва «Українське видавництво» | ||||
| Держава | Генеральна губернія | |||
| Засновано | 27 грудня 1939 | |||
| Продукція | книги | |||
| Директор | Володимир Кубійович | |||
| Адреса | Краків, Львів | |||
| | ||||
Різножанрова продукція видавництва (книжки, газети, журнали, аркушеві друки) ввібрала багато фактів, подій, епізодів тогочасного життя українців, насамперед у Генерал-губернаторстві, але також у Німеччині, Райхскомісаріаті Україна й на інших підкорених територіях Центрально-Східної Європи.
Його авторами були Богдан Лепкий і Святослав Гординський, Іван Крип'якевич і Михайло Возняк, Дмитро Дорошенко і Дмитро Чижевський, Євген Маланюк і Тодось Осьмачка, Юрій Клен і Михайло Орест, Юрій Косач і Юрій Шевельов.
У видавництві як у спілці з обмеженою порукою 65 % «паїв» належало номінально Володимиру Кубійовичеві, який весь час був головою його Надзірної Ради. Директорами були: до травня 1940. Євген-Юлій Пеленський, згодом Іван Зілинський та Іван Коцур, з червня 1941 — Іван Зілинський, з літа 1944 — Остап Тарнавський; заступником директора був Ігор Федів.
Діяльність
На початку діяльності «Українське видавництво» мусило насамперед задовольняти потреби півмільйонного українського населення на Холмщині й Підляшші: Лемківщині й Посянні, — де майже не було жодних українських книжкових фондів, і, в другу чергу, утікачів з Галичини й Волині. Книжкова продукція передусім забезпечувала шкільну молодь підручниками (37 % усієї продукції), дітей і юнацтво відповідною лектурою, далі — селянські маси та Українське Освітнє Товариство, для яких видавництво комплектувало бібліотеки з своїх та інших видань). З красного письменства появилися майже винятково передруки (твори Б. Лепкого, В. Бірчака, В. Кархута), 16 книжок присвячено окраїнам: Холмщині (серед інших праця М. Кордуби «Історія Холмщини й Підляшшя»), Лемківщині і Посянню; найбільший наклад мали «Історія України» і «Кобзар» Т. Шевченка. До середини 1941 видано 195 книжок, у 1940 одна книжка, що виходила в «Українському видавництві», припадала на 0,7 українця (для порівняння: 1937 в Польщі на 4,4 українців).
З газет і журналів вже з січня 1940 виходила газета «Краківські вісті» (з листопада 1940 щоденник, разом з нею почав виходити популярний тижневик «Краківські вісті») і місячник для дітей «Малі друзі», з квітня 1940 літературно-мистецький місячник «Ілюстровані вісті», з жовтня місячник для юнацтва «Дорога».
По звільненні Львова від большевиків у липні постало самостійне «Українське видавництво» (з краківським — мало тільки однакову назву), яке опісля і частково співпрацювало з краківським «Українським видавництвом». Воно видало до кінця 1941 37 книжок накладом 857 190 примірників (книжки з історії, правописний словник, шкільні підручники, передруки праць з літератури і мовознавства, що виходили в УРСР, але згодом були заборонені). Одночасно постав галицький відділ німецького газетного концерну (В-во часописів і журналів у Генеральній Губернії), який, почав видавати українською мовою «Львівські вісті» (український незалежний щоденник «Щоденні Вісті» заборонено) і намагався не допустити поширення діяльності «Українських Вістей» на Галичину, — а навіть його ліквідувати. Гострі українські протести (серед інших, інтервенції К. Левицького і Кость Паньківського у Львові та Володимира Кубійовича в Кракові) довели до компромісу: «Українське видавництво» могло поширити діяльність на Галичину, створити філію у Львові, де одержало дві друкарні, і видавати журнал «Наші Дні», натомість «Львівські вісті» далі залишилися власністю німецького видавництва. Відтоді працювали два його відділи: у Кракові (його очолював І. Федів і там був осідок дирекції) та у Львові під керівництвом М. Матчака, де друкувалася більшість видань і діяла редакція «Українського видавництва» з М. Шлемкевичем на чолі (постійні співробітники: В. Сімович, P. Храпливий, Б. Гошовський, С. Гординський, Ю. Стефаник, Іван Крип'якевич та інші).
У 1942—1943 в «Українському видавництві» вийшли 212 неперіодичних видань, з того чисел 71 у Кракові, 141 — у Львові. Тоді ж появилося значно більше книжок з літератури: головно передруки, серед них твори майже доти невідомих у Галичині письменників з центральних і східних земель, переважно репресованих (О. Близька, Б. Антоненка-Давидовича, В. Підмогильного, М. Куліша, М. Зерова, О. Слісаренка та ін.); вийшли повні видання творів В. Стефаника й Леся Мартовича; твори І. Багряного, М. Зерова, Т. Осьмачки, М. Куліша, В. Ґжицького, В. Чапленка, М. Ореста й ін. Для потреб масового читача виходили у 1942—44 місячні випуски «Вечірньої Години» (наклад 15 000) та серія «Книжки для всіх». Чимало видань було присвячено історії України (Д. Дорошенка й ін.) та шевченкознавству.
Видання наукових праць було далі обмежене (вийшли праці Я. Пастернака «Старий Галич» і В. Кубійовича «Географія України»). Між роками 1943—44 появилося регіональне видання тижневика «Краківські вісті» — «Холмська Земля»; між 1942—44 місячник «Наші Дні», що об'єднував письменників і діячів культури з усіх українських земель. Українська преса в Генеральній Губернії обслуговувала також українців у Німеччині й Чехословаччині.
Воєнні події гальмували, а з квітня 1944 зовсім припинили діяльність Львівського відділу «Українського видавництва». Краківський відділ працював до осени 1944, потім його редакція В. перенеслася до Відня, де побачило світ кілька книжок і де виходили «Краківські вісті».
В «Українському видавництві» працювало осіб із 100, в тому числі понад 20 у редакції (значно більше було непостійних співробітників — переважно вчених і діячів культури). Крім опублікованих творів, видавництво замовляло і порядком допомоги платило гонорари за твори, що їх не можна було тоді публікувати, зокрема вченим з центральних і східних земель. На культурні цілі йшов також весь прибуток видавництва.
Кількість книжкової та іншої неперіодичної продукції «Українського видавництва» видно з таблиць (у дужках самих книжок):
| 1940 | 135 (106) | 809,5 (435,5) | 7000 (6500) |
| 1941 | 119 (107) | 1371,0 (1107,8) | 7 187 (5038) |
| 1942 | 80 (66) | 838,9 (484,9) | 4883 (4485) |
| 1943 | 132 (94) | 1992,6 (723,5) | 7400 (6398) |
| 1944 | 52 (40) | 400,9 (279,4) | 2730 (2 465) |
| 1945 | 26 (21) | 370,2 (246,5) | 1700 (1 240) |
| Разом | 544 (434) | 5783,1 (3277,6) | 30900 (26126) |
|---|
| Роки | Чисел | Примірників у млн. |
|---|---|---|
| 1940 | 197 | 1,3 |
| 1941 | 373 | 3,6 |
| 1942 | 379 | 4,5 |
| 1943 | 441 | 6,2 |
| 1944 | 379 | 7,5 |
| 1945 | 70 | 1,6 |
| Разом | 1839 | 24,7 |
За весь час з'явилося 1 416 чч. щоденника «Краківські вісті» (18,0 млн примірників), 204 чч. тижневика «Краківські вісті» (3,4 млн), «Холмської Землі» — 81 (0,8 млн), — 50 (1,0 млн), «Дороги» — 38 (0,3 млн), «Ілюстрованих Вістей» — 20 (0,1 млн), «Наших Днів» — 25 (1,3 млн).
Див. також
Джерела
- Паньківський К. Роки німецької окупації. — Ньюарк, 1965
- Кубійович В. Українці в Генеральній Губернії 1939—41. — Чикаго, 1975.
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — .
- Історична правда. Вахтанг Кіпіані стаття «Українське видавництво» у Кракові-Львові 1939—1945, т.1 [ 24 жовтня 2010 у Wayback Machine.]18 листопада 2010
 | Це незавершена стаття про видавництво. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ukrayinske vidavnictvo u Krakovi Lvovi vidavnictvo zasnovane v grudni 1939 z osidkom u Krakovi i diyalo do bereznya 1945 yak spilka z obmezhenoyu porukoyu Vvijshlo do istoriyi ukrayinskoyi kulturi yak najbilshij vidavnichij oseredok chasiv Drugoyi svitovoyi vijni Yedine dozvolene nimeckoyu vladoyu ukrayinske vidavnictvo v General Gubernatorstvi Diyalnist vidavnictva yake bulo tisno pov yazane z Ukrayinskim Centralnim Komitetom utrudnyuvala suvora nimecka cenzura zokrema presi ta shkilnih knizhok i brak paperu Ukrayinske vidavnictvoLogotip vidavnictva Ukrayinske vidavnictvo DerzhavaGeneralna guberniyaZasnovano27 grudnya 1939ProdukciyaknigiDirektorVolodimir KubijovichAdresaKrakiv Lviv Titulka Kobzara Tarasa Shevchenka vidanogo 1940 roku v Ukrayinskomu vidavnictvi Dlya ciyeyi knigi vikoristano latinsku abetku Riznozhanrova produkciya vidavnictva knizhki gazeti zhurnali arkushevi druki vvibrala bagato faktiv podij epizodiv togochasnogo zhittya ukrayinciv nasampered u General gubernatorstvi ale takozh u Nimechchini Rajhskomisariati Ukrayina j na inshih pidkorenih teritoriyah Centralno Shidnoyi Yevropi Jogo avtorami buli Bogdan Lepkij i Svyatoslav Gordinskij Ivan Krip yakevich i Mihajlo Voznyak Dmitro Doroshenko i Dmitro Chizhevskij Yevgen Malanyuk i Todos Osmachka Yurij Klen i Mihajlo Orest Yurij Kosach i Yurij Shevelov U vidavnictvi yak u spilci z obmezhenoyu porukoyu 65 payiv nalezhalo nominalno Volodimiru Kubijovichevi yakij ves chas buv golovoyu jogo Nadzirnoyi Radi Direktorami buli do travnya 1940 Yevgen Yulij Pelenskij zgodom Ivan Zilinskij ta Ivan Kocur z chervnya 1941 Ivan Zilinskij z lita 1944 Ostap Tarnavskij zastupnikom direktora buv Igor Fediv DiyalnistNa pochatku diyalnosti Ukrayinske vidavnictvo musilo nasampered zadovolnyati potrebi pivmiljonnogo ukrayinskogo naselennya na Holmshini j Pidlyashshi Lemkivshini j Posyanni de majzhe ne bulo zhodnih ukrayinskih knizhkovih fondiv i v drugu chergu utikachiv z Galichini j Volini Knizhkova produkciya peredusim zabezpechuvala shkilnu molod pidruchnikami 37 usiyeyi produkciyi ditej i yunactvo vidpovidnoyu lekturoyu dali selyanski masi ta Ukrayinske Osvitnye Tovaristvo dlya yakih vidavnictvo komplektuvalo biblioteki z svoyih ta inshih vidan Z krasnogo pismenstva poyavilisya majzhe vinyatkovo peredruki tvori B Lepkogo V Birchaka V Karhuta 16 knizhok prisvyacheno okrayinam Holmshini sered inshih pracya M Kordubi Istoriya Holmshini j Pidlyashshya Lemkivshini i Posyannyu najbilshij naklad mali Istoriya Ukrayini i Kobzar T Shevchenka Do seredini 1941 vidano 195 knizhok u 1940 odna knizhka sho vihodila v Ukrayinskomu vidavnictvi pripadala na 0 7 ukrayincya dlya porivnyannya 1937 v Polshi na 4 4 ukrayinciv Z gazet i zhurnaliv vzhe z sichnya 1940 vihodila gazeta Krakivski visti z listopada 1940 shodennik razom z neyu pochav vihoditi populyarnij tizhnevik Krakivski visti i misyachnik dlya ditej Mali druzi z kvitnya 1940 literaturno misteckij misyachnik Ilyustrovani visti z zhovtnya misyachnik dlya yunactva Doroga Po zvilnenni Lvova vid bolshevikiv u lipni postalo samostijne Ukrayinske vidavnictvo z krakivskim malo tilki odnakovu nazvu yake opislya i chastkovo spivpracyuvalo z krakivskim Ukrayinskim vidavnictvom Vono vidalo do kincya 1941 37 knizhok nakladom 857 190 primirnikiv knizhki z istoriyi pravopisnij slovnik shkilni pidruchniki peredruki prac z literaturi i movoznavstva sho vihodili v URSR ale zgodom buli zaboroneni Odnochasno postav galickij viddil nimeckogo gazetnogo koncernu V vo chasopisiv i zhurnaliv u Generalnij Guberniyi yakij pochav vidavati ukrayinskoyu movoyu Lvivski visti ukrayinskij nezalezhnij shodennik Shodenni Visti zaboroneno i namagavsya ne dopustiti poshirennya diyalnosti Ukrayinskih Vistej na Galichinu a navit jogo likviduvati Gostri ukrayinski protesti sered inshih intervenciyi K Levickogo i Kost Pankivskogo u Lvovi ta Volodimira Kubijovicha v Krakovi doveli do kompromisu Ukrayinske vidavnictvo moglo poshiriti diyalnist na Galichinu stvoriti filiyu u Lvovi de oderzhalo dvi drukarni i vidavati zhurnal Nashi Dni natomist Lvivski visti dali zalishilisya vlasnistyu nimeckogo vidavnictva Vidtodi pracyuvali dva jogo viddili u Krakovi jogo ocholyuvav I Fediv i tam buv osidok direkciyi ta u Lvovi pid kerivnictvom M Matchaka de drukuvalasya bilshist vidan i diyala redakciya Ukrayinskogo vidavnictva z M Shlemkevichem na choli postijni spivrobitniki V Simovich P Hraplivij B Goshovskij S Gordinskij Yu Stefanik Ivan Krip yakevich ta inshi U 1942 1943 v Ukrayinskomu vidavnictvi vijshli 212 neperiodichnih vidan z togo chisel 71 u Krakovi 141 u Lvovi Todi zh poyavilosya znachno bilshe knizhok z literaturi golovno peredruki sered nih tvori majzhe doti nevidomih u Galichini pismennikiv z centralnih i shidnih zemel perevazhno represovanih O Blizka B Antonenka Davidovicha V Pidmogilnogo M Kulisha M Zerova O Slisarenka ta in vijshli povni vidannya tvoriv V Stefanika j Lesya Martovicha tvori I Bagryanogo M Zerova T Osmachki M Kulisha V Gzhickogo V Chaplenka M Oresta j in Dlya potreb masovogo chitacha vihodili u 1942 44 misyachni vipuski Vechirnoyi Godini naklad 15 000 ta seriya Knizhki dlya vsih Chimalo vidan bulo prisvyacheno istoriyi Ukrayini D Doroshenka j in ta shevchenkoznavstvu Vidannya naukovih prac bulo dali obmezhene vijshli praci Ya Pasternaka Starij Galich i V Kubijovicha Geografiya Ukrayini Mizh rokami 1943 44 poyavilosya regionalne vidannya tizhnevika Krakivski visti Holmska Zemlya mizh 1942 44 misyachnik Nashi Dni sho ob yednuvav pismennikiv i diyachiv kulturi z usih ukrayinskih zemel Ukrayinska presa v Generalnij Guberniyi obslugovuvala takozh ukrayinciv u Nimechchini j Chehoslovachchini Voyenni podiyi galmuvali a z kvitnya 1944 zovsim pripinili diyalnist Lvivskogo viddilu Ukrayinskogo vidavnictva Krakivskij viddil pracyuvav do oseni 1944 potim jogo redakciya V pereneslasya do Vidnya de pobachilo svit kilka knizhok i de vihodili Krakivski visti V Ukrayinskomu vidavnictvi pracyuvalo osib iz 100 v tomu chisli ponad 20 u redakciyi znachno bilshe bulo nepostijnih spivrobitnikiv perevazhno vchenih i diyachiv kulturi Krim opublikovanih tvoriv vidavnictvo zamovlyalo i poryadkom dopomogi platilo gonorari za tvori sho yih ne mozhna bulo todi publikuvati zokrema vchenim z centralnih i shidnih zemel Na kulturni cili jshov takozh ves pributok vidavnictva Kilkist knizhkovoyi ta inshoyi neperiodichnoyi produkciyi Ukrayinskogo vidavnictva vidno z tablic u duzhkah samih knizhok 1940 135 106 809 5 435 5 7000 6500 1941 119 107 1371 0 1107 8 7 187 5038 1942 80 66 838 9 484 9 4883 4485 1943 132 94 1992 6 723 5 7400 6398 1944 52 40 400 9 279 4 2730 2 465 1945 26 21 370 2 246 5 1700 1 240 Razom 544 434 5783 1 3277 6 30900 26126 Statistika periodichnih drukiv Roki Chisel Primirnikiv u mln 1940 197 1 3 1941 373 3 6 1942 379 4 5 1943 441 6 2 1944 379 7 5 1945 70 1 6 Razom 1839 24 7 Za ves chas z yavilosya 1 416 chch shodennika Krakivski visti 18 0 mln primirnikiv 204 chch tizhnevika Krakivski visti 3 4 mln Holmskoyi Zemli 81 0 8 mln 50 1 0 mln Dorogi 38 0 3 mln Ilyustrovanih Vistej 20 0 1 mln Nashih Dniv 25 1 3 mln Div takozhUkrayinske Vidavnictvo v KaterinoslaviDzherelaPankivskij K Roki nimeckoyi okupaciyi Nyuark 1965 Kubijovich V Ukrayinci v Generalnij Guberniyi 1939 41 Chikago 1975 Enciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 ISBN 5 7707 4049 3 Istorichna pravda Vahtang Kipiani stattya Ukrayinske vidavnictvo u Krakovi Lvovi 1939 1945 t 1 24 zhovtnya 2010 u Wayback Machine 18 listopada 2010 Ce nezavershena stattya pro vidavnictvo Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi