Каплунівський провулок — провулок у центрі міста Харкова, розташований у Київському адміністративному районі. Починається від (вулиці Манізера) і йде на північний схід, перетинає (вулицю Мистецтв) і заходить у вигляді проїзду в наступний квартал. Довжина — 0,220 км.
Каплунівський провулок Харків | |
---|---|
Місцевість | Нагірний район |
Район | Київський |
Назва на честь | Каплунівське кладовище |
Колишні назви | |
Червонопрапорний провулок | |
Загальні відомості | |
Дата початку забудови | 30-ті роки 19 ст. |
Протяжність | 220 м |
Координати початку | 49°59′54″ пн. ш. 36°14′42″ сх. д. / 49.998444° пн. ш. 36.245139° сх. д. |
Координати кінця | 49°59′59″ пн. ш. 36°14′48″ сх. д. / 49.999917° пн. ш. 36.24667° сх. д. |
поштові індекси | 61002 |
Транспорт | |
Найближчі станції метро | («Архітектора Бекетова»), 430 м «Пушкінська», 730 м |
Рух | одно- та двосторонній |
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура | |
Будівлі | від № 2 до № 18 |
Архітектурні пам'ятки | № 4 |
Зовнішні посилання | |
У проєкті OpenStreetMap | r2450327 |
Мапа | |
|
Історія і назва
Каплунівський провулок виник у 30-х рр. 19 ст. на місці колишнього Каплунівського міського кладовища, яке було закрите для поховання в 1822 році, а в 1844 році остаточно ліквідоване. Спочатку ці землі зайняли державні селяни, а в 1860-ті роки міська влада розпочала планування майбутніх вулиць і провулків. Першою офіційною адресою стала Каплунівська площа, потім з'явились Каплунівська вулиця і провулок.
Каплунівський провулок у 1928 р. перейменували на Червонопрапорний на честь 10-річчя РСЧА. У роки німецької окупації (1942—1943 рр.) провулку поверталася історична назва. 20 листопада 2015 року при виконанні закону про декомунізацію провулку повернули історичне ім'я.
Будинки
- Будинок № 2 — У 1897 році земельну ділянку на цьому місці придбала дружина статського радника і професора Імператорського Харківського університету (В. П. Даневського) Варвара Павлівна. В тому ж році вона почала будівництво кам'яного двоповерхового житлового будинку з мезоніном. Професор Даневський з дружиною мали четверо дітей і займали квартиру на 2-му поверсі.
- Будинок № 4 — Пам'ятка архітектури Харкова, охорон. № 263. Житловий будинок, 1912 рік, архітектор О. М. Гінзбург.
- Будинок № 18 — В одній з комунальних квартир цього будинку мешкав (Олег Мітасов), колишній заступник директора магазину, який став своєрідною міською легендою Харкова. Олег Мітасов мав розлади психіки, можливо, хворів на шизофренію. У 1980-х роках Мітасов почав наносити на стіни будинків у районі його проживання численні написи незрозумілого характеру, іноді ставив своє прізвище.
Див. також
(Вулиця Мистецтв)
Примітки
Джерела
- Єдиний адресний реєстр міста Харкова [ 26 січня 2022 у Wayback Machine.]
- . Архів оригіналу за 8 листопада 2021. Процитовано 8 листопада 2021.
- . Архів оригіналу за 24 серпня 2019. Процитовано 11 листопада 2021.
- Дмитриева Е.Н., Дьякова Е.В., Харченко Н.М; под общ. ред. Куделко С.М. Харьков: справочник по названиям: 7000 улиц, площадей, скверов, районов... — Харьков : «Издательство САГА», 2011. — 432 с. — 500 прим. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет