Вулиця Манізера

Вулиця Манізера — вулиця у центрі Харкова у Київському районі. Починається від вулиці Григорія Сковороди і йде на південний схід. За провулком Синельникова, починається , яка фактично є продовженням вулиці Манізера. Вулиця названа на честь російського скульптора Матвія Манізера.

Вулиця Манізера
Будинок №12. Харківська гімназія №1 Будинок №12. Харківська гімназія №1
Місцевість	Центр, Нагірний район
Район	Київський район
Назва на честь	Матвія Манізера
Колишні назви
Леоніда Красіна (1927—1942), Владислава Бузескула (1942—2015)
Загальні відомості
Дата початку забудови	1910-ті
Протяжність	350 м
Координати початку	49°59′59″ пн. ш. 36°14′33″ сх. д. / 49.9997333° пн. ш. 36.2426000° сх. д. / 49.9997333; 36.2426000
Координати	49°59′55″ пн. ш. 36°14′41″ сх. д. / 49.9986389° пн. ш. 36.2447500° сх. д. / 49.9986389; 36.2447500
Координати кінця	49°59′51″ пн. ш. 36°14′45″ сх. д. / 49.9976667° пн. ш. 36.2460333° сх. д. / 49.9976667; 36.2460333
поштові індекси	61002
Транспорт
Найближчі станції метро	Архітектора Бекетова (180 м), Ярослава Мудрого (567 м)
Рух	двосторонній
Покриття	асфальт
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура
Будівлі	від № 1 до № 12
Архітектурні пам'ятки	№ 1, 5, 8, 12
Навчальні заклади	Харківський комп'ютерно-технологічний коледж НТУ ХПІ, Харківська гімназія № 1, НТУ ХПІ
Забудова	багатоповерхова
Зовнішні посилання
У проєкті OpenStreetMap	пошук у Nominatim
Мапа

Історія

Вулиця утворилася як продовження Каплунівського провулка в бік вулиці Григорія Сковороди лише у 1927 році. Вона проходить на місці колишнього Каплунівського міського кладовища, яке було закрите для поховання в 1828 році, а в 1845 році остаточно ліквідоване. Спочатку ці землі зайняли державні селяни, а в 1860-ті роки міська влада розпочала планування майбутніх вулиць і провулків. Між цією вулицею та Каплунівською (нині Мистецтв) до 1920-х років розташовувалася , перебудована у 1912 році за проєктом Олексія Бекетова. У 1929 році церква була знесена.

Після заснування вулиця отримала назву на честь російського радянського державного та політичного діяча, дипломата, члена ЦК РКП(б) у 1924—1926 роках Леоніда Красіна, який навчався у Харківському Технологічному інституті. У 1930-х з'єднана з . 1942 року міська управа перейменувала вулицю у Владислава Бузескула, українського історика античності, академіка АН СРСР.

2 лютого 2016 року вулиця Бузескула була перейменована Харківською міською радою в Манізера на честь Матвія Манізера, російського радянського скульптора з Санкт-Петербурга, автора посмертної маски Сталіна та пам'ятника Шевченкові в Харкові.

Вулиця Манізера є продовженням вулиці Гіршмана після перехрестя з вулицею Григорія Сковороди. Вона має довжину 350 метрів, перетинається провулками Каплунівським та Синельникова. Продовжується як вулиця Героїв Рятувальників до вулиці Шевченка.

Будинки

Буд. № 1 — (вулиця Григорія Сковороди, 54) пам'ятка архітектури та історії місцевого значення. Житловий будинок з магазином, зведений 1932 року для заводу імені Малишева за проєктом архітектора Г. О. Яновицького за участю Є. О. Лимара. Цей великий семиповерховий будинок-комплекс домінує серед навколишньої забудови. З боку вул. Манізера над проїздом у двір нависає прямокутний обсяг з великим горизонтальним вікном. Стіни прикрашають напівкруглі балкони. Будівля належить до числа найкращих пам'яток архітектури конструктивізму. В ньому проживали радянські конструктори танків Михайло Кошкін й Олександр Морозов.

Буд. № 3 — Житловий будинок, відомий як «Будинок німця» та «Будинок актора». Побудований у 1929 році, у роки німецької окупації фольксдойче отримували тут німецькі паспорти.

Буд. № 4 — Харківський комп'ютерно-технологічний коледж Національного технічного університету Харківський політехнічний інститут.

Буд. № 8 — Півротонда садиби Рижова. Пам'ятка архітектури місцевого значення. У 1912 році на паралельній вулиці Дарвіна було зведено особняк № 9, який належав купцю, співвласнику товариства торгівлі металевими та шорними виробами Петру Павловичу Рижову. У дворі будинку за проєктом автора основної будівлі Віктора Валеріановича Величка було зведено півротонду у стилі неокласицизм. Довгий час вона простояла занедбана, а у 2021 році була відреставрована.

Буд. № 5 — Житловий будинок, пам'ятка історії місцевого значення. У 1944—1986 роках тут жив український радянський композитор, диригент і музичний педагог Дмитро Клєбанов.

Буд. № 12 — (вулиця Дарвіна, 12) будівля зі сторони вулиці Дарвіна побудована у мавританському стилі у 1896 році архітектором Олексієм Бекетовим для підприємця та вченого Дмитра Олексійовича Алчевського. В ній відкрили дитячий садок, а в 1911—1912 роках прибудували з північного боку ще один корпус за проєктом архітектора Михайла Піскунова, після чого у будівлі було відкрито гімназію. Вхід до неї був передбачений з боку Каплунівського провулка (нині Каплунівський провулок та вулиця Манізера). У 1924 році гімназію перетворили на середню школу № 1 (нині — Харківська гімназія № 1). Поруч з вулицею було побудовано в 1885 Харківський технологічний інститут (зараз НТУ ХПІ).

Галерея

• Будинок №1
• Меморіальна табличка М. Кошкіну
• Півротонда до реставрації
• Півротонда після реставрації
• Будинок №5
• Будинок №12

Див. також

• Вулиця Мистецтв
• Каплунівський провулок

Примітки

1. Парамонов, Андрій (2020). Вулиці старого Харкова. Харків: Фоліо. с. 251. ISBN .
2. Каплуновский храм (Рождества Богородицы), старый — Старый Харьков (ru-RU) . 20 червня 2021. Процитовано 15 травня 2024.
3. Местность где была устроена Каплуновская улица. Откуда Родом (рос.). 17 квітня 2022. Процитовано 15 травня 2024.
4. Андрей Парамонов (14 травня 2021). . Архів оригіналу за 23 травня 2021.
5. План Харкова 1913—1917 року видавництва Е. С. Елькіна
6. Манизера (Красина). streets-kharkiv.info (рос.). Процитовано 15 травня 2024.
7. Каплуновский храм (Рождества Богородицы), старый — Старый Харьков (ru-RU) . 20 червня 2021. Процитовано 15 травня 2024.
8. План міста Харкова у масштабі 1:25000. 1938 рік
9. Бузескул Владислав Петрович. www.nas.gov.ua (укр.). Процитовано 15 травня 2024.
10. Коваленко, Олег (12 жовтня 2017). Новые названия улиц Харькова: кто такие Зойфер, Болбачан, Манизер. mykharkov.info.
11. ул. Манизера, 1 (Харьков) | многоквартирный жилой дом. wikimapia.org. Wikimapia — Let's describe the whole world!. Процитовано 15 травня 2024.
12. Харьков: Архитектура, памятники, новостройки, 1985, с. 74.
13. Харкiв, Пушкинская улица, 54 – Проекты 5- и более этажных домов 1920-1941 годов. photobuildings.com (укр.). Процитовано 15 травня 2024.
14. Манизера (Красина). streets-kharkiv.info (рос.). Процитовано 15 травня 2024.
15. Харкiв, Улица Манизера, 3 – Проекты 4-этажных домов 1920-1941 годов. photobuildings.com (укр.). Процитовано 15 травня 2024.
16. Харкiв, Улица Манизера, 4 – Профессионально-технические училища, техникумы, колледжи. photobuildings.com (укр.). Процитовано 15 травня 2024.
17. Полуротонда во дворе Манизера (Красина) 12 и Дарвина 9. streets-kharkiv.info (рос.). Процитовано 15 травня 2024.
18. Харків'яни просять врятувати унікальну споруду в центрі міста. kh.depo.ua. 20 березня 2017.
19. moygorod.ua. В центре Харькова восстановили старинную ротонду. В центре Харькова восстановили старинную ротонду (рос.). Процитовано 15 травня 2024.
20. Наказ Міністерства культури та інформаційної політики України від 14 січня 2021 року № 10 «Про занесення об'єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам'яток України»
21. . Мандруй та надихайся! (укр.). 8 серпня 2017. Архів оригіналу за 22 грудня 2021.
22. (ru-RU) . Архів оригіналу за 22 грудня 2021. Процитовано 22 грудня 2021.
23. Харьков: Архитектура, памятники, новостройки, 1985, с. 81-82.

Джерела

• Єдиний адресний реєстр міста Харкова [ 26 січня 2022 у Wayback Machine.]
• . Архів оригіналу за 8 листопада 2021.
• Н. В. Шпакова. Красін Леонід Борисович // Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т. /Редкол.:Л. В. Губерський (голова) та ін. — К: Знання України, 2004 — Т.1 — 760с.
• Вулиці старого Харкова / Парамонов Андрій, Харків, 2020
• Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — .