Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Бори́с Ростисла́вович Хреща́тицький (*23 липня 1881, станиця Новомиколаївська (сучасний Новоазовськ), Міуська округа, Область Війська Донського, Російська імперія — †22 липня 1940, Сус, Туніс, Французька держава) — донський козак, генерал-лейтенант Російської армії (1919), учасник громадянської війни на Далекому Сході і в Сибіру, отаман Далекосхідного українського війська Зеленого Клину (1918−1923), лейтенант французької армії (1929). Георгіївський кавалер (1919), кавалер ордена «Почесного легіону» (Франція).
| Борис Ростиславович Хрещатицький | ||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||||
 Отаман Далекосхідного українського війська Зеленого Клину | ||||||||||||||||||
| 1918 — 1923 | ||||||||||||||||||
| Попередник | посада щойно заснована | |||||||||||||||||
| Наступник | посада щойно скасована | |||||||||||||||||
| Народився | 23 липня 1881 станиця Новомиколаївська, Міуська округа, Область Війська Донського, Російська імперія | |||||||||||||||||
| Помер | 22 липня 1940 (58 років) Сус, Туніс, Французька держава | |||||||||||||||||
| Громадянство |  Російська імперія→ Франція | |||||||||||||||||
| Національність | українець | |||||||||||||||||
| Alma mater | Пажеський корпус | |||||||||||||||||
| Нагороди |
| |||||||||||||||||
Життєпис
У 1900 р. закінчив Олександрівський кадетський корпус і Пажеський корпус.
Осавул гвардії з 1912 р., з 1913 р. − полковник. Брав участь у російсько-японській війні у складі лейб-гвардії козачого полку. Потім продовжував служити на Далекому Сході.
16 серпня 1914 р. на чолі 52-го Донського козачого полку відправлений на російсько-німецький фронт, де проявив хоробрість і вміле командування.
8 липня 1915 р. нагороджений іменною Георгіївською зброєю.
31 травня 1916 р. йому присвоєно звання генерал-майора.
22 вересня 1916 р. він призначається командиром 2-ї бригади 1-ї Донської козачої дивізії в складі 3-го кінного корпусу генерала графа Ф. А. Келлера, 22 жовтня 1917 р. − командиром Уссурійської козачої дивізії.
Невдовзі після більшовицького перевороту вирушає разом зі своєю дивізією на Далекий Схід, де вона розпускається по станицях.
У січні 1918 р. прибув у Забайкалля, потім переїхав до Харбіна, вступив у розпорядження генерала Д. Л. Хорвата.
З 8 березня по 14 листопада 1918 р. обіймав посаду начальника штабу російських військ у смузі відчуження Китайсько-Східної залізниці. На початку літа 1918 р. приступив до формування армії Зеленого Клину. Однак, коли на станції Ехо (рос. Эхо) Китайсько-Східної залізниці (за ін. джерелами − в селищі Роздольне Приморського краю) почалося формування другої української дивізії, у вересні 1918 р. від адмірала Олександра Колчака отримано наказ відправити українські частини на антибільшовицький фронт. З листопада 1918 по серпень 1919 р. з армією Колчака брав участь у боях проти радянської Росії, дослужився до звання генерал-лейтенанта.
Восени 1919 р. отримав посаду інспектора Далекосхідних формувань стратегічного резерву та звання генерала з особливих доручень при командувачі військ Приамурського військового округу.
У 1920 р. перейшов під командування отамана . З 27 квітня 1920 і до 7 липня 1921 р. обіймав посаду начальника штабу всіх козацьких військ Російської східної околиці. На початку 1920 р. (за ін. джерелами − влітку 1918) Український крайовий секретаріат Зеленого Клину призначив Б. Р. Хрещатицького отаманом Далекосхідного українського війська. З 26 червня 1920 р. був керуючим відомством закордонних справ Забайкальського уряду Г. М. Семенова і вів з японцями переговори про спільну боротьбу з Червоною армією. З серпня 1921 р. брав участь у роботі Верховної військової ради Забайкалля. Після поразки військ Г. М. Семенова і розпуску в 1920 р. українських полків генерала Л. В. Вериги у Владивостоці емігрував у Харбін (Китай).
У 1924 р. їде з Маньчжурії до Франції. Відсутність найближчим часом перспектив щодо повалення радянської влади та безгрошів'я змушують його вступити у Французький іноземний легіон. З 11 липня 1925 р. він − рядовий легіонер 4-го ескадрону 1-го кавалерійського полку 2-ї іноземної легкої броньованої бригади в Сирії. Уже 15−17 вересня 1925 р. у складі зведеного загону (1000 легіонерів) бере участь у захисті від сирійських повстанців (3,5 тис.) села Мессіфр (фр. Messifré), південніше Дамаска. У бою він проявив хоробрість і самовідданість: поранений у руку, прийняв командування над одним із підрозділів ескадрону замість убитого лейтенанта. У 1926−1928 рр. став учасником захисту французьких транспортних колон в районі м. Дейра-ез-Зор (фр. Haute-Djezireh) у північно-східній пустелі Сирії, там дослужився до командира 23-го ескадрону, що складався з чеченських горців. За короткий час він пройшов у легіоні усі сержантські чини, і 11 січня 1929 р. йому було надано звання лейтенанта. З лютого 1929 по листопад 1933 р. − штатний співробітник з особливих доручень Іноземного легіону по Леванту та Північній Африці.
З листопада 1933 р. проживав у Франції, де з часом отримав французьке громадянство (1935).
З початком Другої світової війни поступає на військову службу у французьку армію. Після поразки Франції від Німеччини разом зі своїм ескадроном 11 липня 1940 р. переправляється в Туніс, де незабаром помирає.
Джерела
- Хрещатицкий Б. Р. [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.] \\ Энциклопедия Забайкалья.
- Хрещатицький Б. Р. в Іноземному легіоні [ 8 лютого 2012 у Wayback Machine.] (фр.)
- Волков Е. В., Егоров Н. Д., Купцов И. В. Белые генералы Восточного фронта Гражданской войны: Биографический справочник. — М., 2003.
- Українці у світі [ 12 травня 2017 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Bori s Rostisla vovich Hresha tickij 23 lipnya 1881 stanicya Novomikolayivska suchasnij Novoazovsk Miuska okruga Oblast Vijska Donskogo Rosijska imperiya 22 lipnya 1940 Sus Tunis Francuzka derzhava donskij kozak general lejtenant Rosijskoyi armiyi 1919 uchasnik gromadyanskoyi vijni na Dalekomu Shodi i v Sibiru otaman Dalekoshidnogo ukrayinskogo vijska Zelenogo Klinu 1918 1923 lejtenant francuzkoyi armiyi 1929 Georgiyivskij kavaler 1919 kavaler ordena Pochesnogo legionu Franciya Boris Rostislavovich HreshatickijBoris Rostislavovich HreshatickijOtaman Dalekoshidnogo ukrayinskogo vijska Zelenogo Klinu1918 1923Poperednikposada shojno zasnovanaNastupnikposada shojno skasovanaNarodivsya23 lipnya 1881 1881 07 23 stanicya Novomikolayivska Miuska okruga Oblast Vijska Donskogo Rosijska imperiyaPomer22 lipnya 1940 1940 07 22 58 rokiv Sus Tunis Francuzka derzhavaGromadyanstvoRosijska imperiya FranciyaNacionalnistukrayinecAlma materPazheskij korpusNagorodiOrden Svyatogo Georgiya Georgiyivska zbroya Orden Svyatogo Volodimira 4 stupenya Orden Svyatoyi Anni 2 stupenya Orden Svyatoyi Anni 3 stupenya Orden Svyatoyi Anni 4 stupenya Orden Svyatogo Stanislava 1 stupenya Orden Svyatogo Stanislava 2 stupenya Orden Svyatogo Stanislava 3 stupenya Kavaler ordena Pochesnogo legionu Voyennij hrest 1914 1918 Vijskova Medal Francuzka Respublika Leva i Soncya 3 stupenya Leva i Soncya 4 stupenya Leva i Soncya 5 stupenya Orden Za vidatni zaslugi Velika Britaniya Medal Peremogi Velikobritaniya ZhittyepisU 1900 r zakinchiv Oleksandrivskij kadetskij korpus i Pazheskij korpus Osavul gvardiyi z 1912 r z 1913 r polkovnik Brav uchast u rosijsko yaponskij vijni u skladi lejb gvardiyi kozachogo polku Potim prodovzhuvav sluzhiti na Dalekomu Shodi 16 serpnya 1914 r na choli 52 go Donskogo kozachogo polku vidpravlenij na rosijsko nimeckij front de proyaviv horobrist i vmile komanduvannya 8 lipnya 1915 r nagorodzhenij imennoyu Georgiyivskoyu zbroyeyu 31 travnya 1916 r jomu prisvoyeno zvannya general majora 22 veresnya 1916 r vin priznachayetsya komandirom 2 yi brigadi 1 yi Donskoyi kozachoyi diviziyi v skladi 3 go kinnogo korpusu generala grafa F A Kellera 22 zhovtnya 1917 r komandirom Ussurijskoyi kozachoyi diviziyi Nevdovzi pislya bilshovickogo perevorotu virushaye razom zi svoyeyu diviziyeyu na Dalekij Shid de vona rozpuskayetsya po stanicyah U sichni 1918 r pribuv u Zabajkallya potim pereyihav do Harbina vstupiv u rozporyadzhennya generala D L Horvata Z 8 bereznya po 14 listopada 1918 r obijmav posadu nachalnika shtabu rosijskih vijsk u smuzi vidchuzhennya Kitajsko Shidnoyi zaliznici Na pochatku lita 1918 r pristupiv do formuvannya armiyi Zelenogo Klinu Odnak koli na stanciyi Eho ros Eho Kitajsko Shidnoyi zaliznici za in dzherelami v selishi Rozdolne Primorskogo krayu pochalosya formuvannya drugoyi ukrayinskoyi diviziyi u veresni 1918 r vid admirala Oleksandra Kolchaka otrimano nakaz vidpraviti ukrayinski chastini na antibilshovickij front Z listopada 1918 po serpen 1919 r z armiyeyu Kolchaka brav uchast u boyah proti radyanskoyi Rosiyi dosluzhivsya do zvannya general lejtenanta Voseni 1919 r otrimav posadu inspektora Dalekoshidnih formuvan strategichnogo rezervu ta zvannya generala z osoblivih doruchen pri komanduvachi vijsk Priamurskogo vijskovogo okrugu U 1920 r perejshov pid komanduvannya otamana Z 27 kvitnya 1920 i do 7 lipnya 1921 r obijmav posadu nachalnika shtabu vsih kozackih vijsk Rosijskoyi shidnoyi okolici Na pochatku 1920 r za in dzherelami vlitku 1918 Ukrayinskij krajovij sekretariat Zelenogo Klinu priznachiv B R Hreshatickogo otamanom Dalekoshidnogo ukrayinskogo vijska Z 26 chervnya 1920 r buv keruyuchim vidomstvom zakordonnih sprav Zabajkalskogo uryadu G M Semenova i viv z yaponcyami peregovori pro spilnu borotbu z Chervonoyu armiyeyu Z serpnya 1921 r brav uchast u roboti Verhovnoyi vijskovoyi radi Zabajkallya Pislya porazki vijsk G M Semenova i rozpusku v 1920 r ukrayinskih polkiv generala L V Verigi u Vladivostoci emigruvav u Harbin Kitaj U 1924 r yide z Manchzhuriyi do Franciyi Vidsutnist najblizhchim chasom perspektiv shodo povalennya radyanskoyi vladi ta bezgroshiv ya zmushuyut jogo vstupiti u Francuzkij inozemnij legion Z 11 lipnya 1925 r vin ryadovij legioner 4 go eskadronu 1 go kavalerijskogo polku 2 yi inozemnoyi legkoyi bronovanoyi brigadi v Siriyi Uzhe 15 17 veresnya 1925 r u skladi zvedenogo zagonu 1000 legioneriv bere uchast u zahisti vid sirijskih povstanciv 3 5 tis sela Messifr fr Messifre pivdennishe Damaska U boyu vin proyaviv horobrist i samoviddanist poranenij u ruku prijnyav komanduvannya nad odnim iz pidrozdiliv eskadronu zamist ubitogo lejtenanta U 1926 1928 rr stav uchasnikom zahistu francuzkih transportnih kolon v rajoni m Dejra ez Zor fr Haute Djezireh u pivnichno shidnij pusteli Siriyi tam dosluzhivsya do komandira 23 go eskadronu sho skladavsya z chechenskih gorciv Za korotkij chas vin projshov u legioni usi serzhantski chini i 11 sichnya 1929 r jomu bulo nadano zvannya lejtenanta Z lyutogo 1929 po listopad 1933 r shtatnij spivrobitnik z osoblivih doruchen Inozemnogo legionu po Levantu ta Pivnichnij Africi Z listopada 1933 r prozhivav u Franciyi de z chasom otrimav francuzke gromadyanstvo 1935 Z pochatkom Drugoyi svitovoyi vijni postupaye na vijskovu sluzhbu u francuzku armiyu Pislya porazki Franciyi vid Nimechchini razom zi svoyim eskadronom 11 lipnya 1940 r perepravlyayetsya v Tunis de nezabarom pomiraye DzherelaHreshatickij B R 5 bereznya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya Zabajkalya Hreshatickij B R v Inozemnomu legioni 8 lyutogo 2012 u Wayback Machine fr Volkov E V Egorov N D Kupcov I V Belye generaly Vostochnogo fronta Grazhdanskoj vojny Biograficheskij spravochnik M 2003 Ukrayinci u sviti 12 travnya 2017 u Wayback Machine