Еялет Мараш або Дулкадирськи (Зулькадарський) пашалик (осман. ایالت ذو القادریه / دولقادر) — адміністративно-територіальна одиниця Османської імперії. Існував у 1522—1864 роках з площею 200,340 км². Утворився в результаті приєднання Дулкадирського (Зулькадарського) беліка. У 1864 році увійшов до складу вілайєтів Діярбекір та Алеппо.
Мараш | |
Дата створення / заснування | 1522 |
---|---|
Країна | Османська імперія |
Столиця | Каграманмараш |
Замінений на | Алеппо і Діярбекір |
На заміну | d |
Час/дата припинення існування | 1864 |
Координати: 37°35′ пн. ш. 36°56′ сх. д. / 37.583° пн. ш. 36.933° сх. д.
Історія
Дулкадирський белік, користуючись вигідним географічним положенням, тривалий час зміг зберегти свою незалежність. Лише у 1515 році визнав зверхність султана Селіма I. У 1522 році перетворено на бейлербейство (з 1590 року стає еялетом). Спочатку очолювали цю провінцію колишні правителі бейліка. У 1530-х роках тут поширилася тімарна система.
У 1620-х роках місцевим вірменам надано автономію в обмін на допомогу в приборканні повстання туркоманів. За часів кризи 1630—1640-х років Мараш став одним з небагатьох еялетів, що контролювався центральним урядом. З огляду на важливе становище сюди призначалися досвідчені військовики. З кінця 1770-х років паша Марашу також ставав пашею Діярбекірського еялету, призначаючи сюди своїх представників (мутесилімів).
З кінця 1780-х років паші Марашу стали напівнезалежними правителями, активно воювали з сусідніми пашами. Втім, у 1818 році знову опинилися в підпорядкуванні центрального уряду. У 1830-х роках паша Марашу зумів відбити спробу єгипетського загону Ібрагіма-паші зайняти провінцію. У 1862 році вибухнуло повстання вірмен, що перекинулося також на сусідні еялети. Зрештою завдяки втручанню французького імператора Наполеона III вдалося досягти миру в обмін на розширення вірменської автономії. У 1864—1865 роках придушено повстання тюркського племені козаноглу.
У 1864 році в рамках адміністративно-територіальної реформи еялет Мараш розділено між вілайєтами Алеппо та Діярбакір.
Структура
Складався з 4 санджаків: Мараш (Санджак-Паша), Малатья, Кадірли, Газіантеп. Дохід від хаси бейлербея (потім паши) становив 628.450 акче, санджакбеїв коливався від 300 до 500 тис. акче. Загалом було утворено 2140 тімарних володінь й 29 зеаметів. Марашський еялет міг виставить 2582 спагія-кіннотника.
Джерела
- Gábor Ágoston; Bruce Alan Masters (2009-01-01). Encyclopedia of the Ottoman Empire. Infobase Publishing. p. 41. .
- Orhan Kılıç, XVII. Yüzyılın İlk Yarısında Osmanlı Devleti'nin Eyalet ve Sancak Teşkilatlanması, Osmanlı, Cilt 6: Teşkilât, Yeni Türkiye Yayınları, Ankara, 1999, , pp. 93-94
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Мараш (еялет) |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Eyalet Marash abo Dulkadirski Zulkadarskij pashalik osman ایالت ذو القادریه دولقادر administrativno teritorialna odinicya Osmanskoyi imperiyi Isnuvav u 1522 1864 rokah z plosheyu 200 340 km Utvorivsya v rezultati priyednannya Dulkadirskogo Zulkadarskogo belika U 1864 roci uvijshov do skladu vilajyetiv Diyarbekir ta Aleppo Marash Data stvorennya zasnuvannya1522 Krayina Osmanska imperiya StolicyaKagramanmarash Zaminenij naAleppo i Diyarbekir Na zaminud Chas data pripinennya isnuvannya1864 Koordinati 37 35 pn sh 36 56 sh d 37 583 pn sh 36 933 sh d 37 583 36 933IstoriyaDulkadirskij belik koristuyuchis vigidnim geografichnim polozhennyam trivalij chas zmig zberegti svoyu nezalezhnist Lishe u 1515 roci viznav zverhnist sultana Selima I U 1522 roci peretvoreno na bejlerbejstvo z 1590 roku staye eyaletom Spochatku ocholyuvali cyu provinciyu kolishni praviteli bejlika U 1530 h rokah tut poshirilasya timarna sistema U 1620 h rokah miscevim virmenam nadano avtonomiyu v obmin na dopomogu v priborkanni povstannya turkomaniv Za chasiv krizi 1630 1640 h rokiv Marash stav odnim z nebagatoh eyaletiv sho kontrolyuvavsya centralnim uryadom Z oglyadu na vazhlive stanovishe syudi priznachalisya dosvidcheni vijskoviki Z kincya 1770 h rokiv pasha Marashu takozh stavav pasheyu Diyarbekirskogo eyaletu priznachayuchi syudi svoyih predstavnikiv mutesilimiv Z kincya 1780 h rokiv pashi Marashu stali napivnezalezhnimi pravitelyami aktivno voyuvali z susidnimi pashami Vtim u 1818 roci znovu opinilisya v pidporyadkuvanni centralnogo uryadu U 1830 h rokah pasha Marashu zumiv vidbiti sprobu yegipetskogo zagonu Ibragima pashi zajnyati provinciyu U 1862 roci vibuhnulo povstannya virmen sho perekinulosya takozh na susidni eyaleti Zreshtoyu zavdyaki vtruchannyu francuzkogo imperatora Napoleona III vdalosya dosyagti miru v obmin na rozshirennya virmenskoyi avtonomiyi U 1864 1865 rokah pridusheno povstannya tyurkskogo plemeni kozanoglu U 1864 roci v ramkah administrativno teritorialnoyi reformi eyalet Marash rozdileno mizh vilajyetami Aleppo ta Diyarbakir StrukturaSkladavsya z 4 sandzhakiv Marash Sandzhak Pasha Malatya Kadirli Gaziantep Dohid vid hasi bejlerbeya potim pashi stanoviv 628 450 akche sandzhakbeyiv kolivavsya vid 300 do 500 tis akche Zagalom bulo utvoreno 2140 timarnih volodin j 29 zeametiv Marashskij eyalet mig vistavit 2582 spagiya kinnotnika DzherelaGabor Agoston Bruce Alan Masters 2009 01 01 Encyclopedia of the Ottoman Empire Infobase Publishing p 41 ISBN 978 1 4381 1025 7 Orhan Kilic XVII Yuzyilin Ilk Yarisinda Osmanli Devleti nin Eyalet ve Sancak Teskilatlanmasi Osmanli Cilt 6 Teskilat Yeni Turkiye Yayinlari Ankara 1999 ISBN 975 6782 09 9 pp 93 94 Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Marash eyalet