Рожани ці персонажі слов янської міфології покровительки роду сім ї домашнього вогнища Гіпотетично богині долі Зазвичай

Рожани́ці — персонажі слов'янської міфології, покровительки роду, сім'ї, домашнього вогнища. Гіпотетично — богині долі. Зазвичай згадуються разом із Родом.

Рожаниці

Божество в	слов'янська міфологія
Медіафайли у Вікісховищі

Про Рожаниці (орнамент) див. Рожаниці (значення).

Згадки

Рожаниці відомі лише з середньовічних церковних текстів і не знані в фольклорі. У повчаннях проти язичництва XI—XII ст. (зокрема творах Кирика Новгородця та «Слові Христолюбця») рожаниці згадуються поряд із Родом. Там вказується, що Роду з рожаницями приносили в жертву каші, хліб, сир і мед.

У астрологічних текстах рожаницями називають 7 планет, які нібито визначають долю людини.

Реконструкції функцій

Борис Лобовик вважав рожаниць небесними духами-заступницями родючості, які піклуються про плодовитість промислового звіря й худоби, а також є захисницями породілль. З часом риси рожаниць, згідно з Лобовиком, влилися в образ давньоукраїнської богині весни Лади.

Алексанадр Ґейштор доводив, що Рода хибно пов'язувати з рожаницями, оскільки вони взагалі не згадуються в фолькорі, а присутні лише в церковних текстах.

Борис Рибаков вважав рожаниць богинями плодючості. Ладу та Лелю він зараховував до рожаниць.

На думку Володимира Петрухіна, Род і рожаниці — це духи долі, які в середньовічній християнській традиції були замінені відповідно Богом, Богородицею та жінками-святими.

В'ячеслав Іванов і Володимир Топоров писали, що Род і рожаниці близькі до південнослов'янських персонажів — Суда та судениць.

Див. також

Род (божество)

Примітки

Ґейштор, Александр (2015). Слов'янська міфологія. Кліо. с. 196—199.
Онацький, Євген (1964). Рожаниці / Українська мала енциклопедія. Т. Т. 7, кн. XIII : Літери Риз — Се. Буенос-Айрес: Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. с. 1611.
Славянская мифология. Энциклопедический словарь. Эллис Лак. 1995. с. 107, 335.
Род і рожаниці – Українська Релігієзнавча Енциклопедія (укр.). Процитовано 29 липня 2022.
Ґейштор, Александр (2015). Слов'янська міфологія. Кліо. с. 126, 209.
Исследования в области балто-славянской духовной культуры: загадка как текст (рос.). Индрик. 1994. с. 314—343. ISBN .

Це незавершена стаття з міфології.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

[:0-1] Ґейштор, Александр (2015). Слов'янська міфологія. Кліо. с. 196—199.

[2] Онацький, Євген (1964). Рожаниці / Українська мала енциклопедія. Т. Т. 7, кн. XIII : Літери Риз — Се. Буенос-Айрес: Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. с. 1611.

[:5-3] Славянская мифология. Энциклопедический словарь. Эллис Лак. 1995. с. 107, 335.

[4] Род і рожаниці – Українська Релігієзнавча Енциклопедія (укр.). Процитовано 29 липня 2022.

[:02-5] Ґейштор, Александр (2015). Слов'янська міфологія. Кліо. с. 126, 209.

[6] Исследования в области балто-славянской духовной культуры: загадка как текст (рос.). Индрик. 1994. с. 314—343. ISBN .