Церква святих безсрібеників Козьми́ і Дем'я́на — чинна церква УГКЦ на вулиці Лисенка, 45 у Львові. Колишній костел Матері Божої Неустанної Помочі при монастирі кармеліток, а пізніше — францисканок. Монастирський комплекс внесений до реєстру пам'яток архітектури місцевого значення під охоронним № 1625-м.
Церква святих безсрібеників Козьми і Дем'яна | |
---|---|
49°50′31″ пн. ш. 24°02′47″ сх. д. / 49.8419611° пн. ш. 24.0464750° сх. д.Координати: 49°50′31″ пн. ш. 24°02′47″ сх. д. / 49.8419611° пн. ш. 24.0464750° сх. д. | |
Тип споруди | церква |
Розташування | Україна, Львів |
Архітектор | Юзеф Каетан Яновський |
Засновник | згромадження сестер-кармеліток |
Кінець будівництва | 1890 |
Будівельна система | цегла |
Стиль | неороманський, неоготичний |
Належність | Українська Греко-Католицька Церква |
Стан | пам'ятка архітектури місцевого значення України |
Адреса | 79008, м. Львів, вулиця Лисенка, 45 |
Епонім | Святе сімейство |
Храм святих безсрібеників Козьми і Дем'яна (Львів) (Україна) | |
Храм святих безсрібеників Козьми і Дем'яна у Вікісховищі |
Розташування
Колишній монастирський комплекс розташований з непарного боку вулиці Лисенка (№ 45) на схилі гори. До 1912 року монастир мав адресу — вул. Куркова, 37, а також паралельно — конскрипційний № 56 4/4. Ділянка під будівлями частково вирівняна. Зі сторони вулиці влаштовано в'їзд через браму.
Історія
Кармелітки
1875 року влада Пруссії ліквідувала монастир кармеліток босих у Познані. Черниці тимчасово оселились у Кракові в будинку на вулиці Лобзовській. Дім виявився надто тісним і це стало причиною переселення до будинку у Величці поблизу Кракова. Спільнота однак не поповнювалася. Ймовірною причиною було те, що неподалік, у самому Кракові на той час вже існували два монастирі кармеліток. 1886 року графиня Кароліна Рачинська з дому Оттінген-Валлерштайн звернулась до кармеліток із пропозицією оселити їх у Львові. 5 лютого 1888 року Рачинська разом з чоловіком Карлом-Едвардом купила ділянку на вулиці Курковій (нині вул. Лисенка), де вже стояли два муровані будинки. Коштом Рачинських їх переобладнано на тимчасовий монастир і збудовано невелику каплицю. Кармелітки заселились 31 липня 1888 року. Незабаром Рачинська вирішила розбудувати існуючий монастир і уже у 1889 році Юзеф Каетан Яновський розробив проект перебудови, котрий наступного року був реалізований. 24 серпня 1891 року отець Єронім (Готті) освятив церкву і монастир.
Кармелітки розмістили у церкві ікону Матері Божої Неустанної помочі. Ікона дістала славу чудотворної і це притягувало усе більше вірних. Цей факт, а також швидке зростання згромадження, призвели до того, що приміщення монастиря і церква виявилися замалими. Відтак було куплено ділянку для нового монастиря при вулиці Кшижовій (нині вул. Генерала Чупринки, 70). 6 вересня 1886 року кармелітки переселилися у новий монастир, що перебував на стадії будівництва.
Францисканки
Подальша історія монастиря пов'язана із орденом «Францисканок родини Марії», утвореним 1857 року. Засновником ордену був архієпископ Зигмунт Щенсний Фелінський. 1891 року орден переведено на терени Львівської архідієцезії до с. Дзвинячка (нині Борщівський район, Тернопільської обл.). Після смерті Фелінського у 1895 році, згромадження не мало власного священика і черниці були змушені приступати до причастя у отців василіян у сусідній Михайлівці. З цієї причини було вирішено перенестись до Львова. Від 1893 року орденові належав великий будинок у Львові на вул. Солодовій, пожертвуваний Марією Чарковською Голейовською, куди було переселено згромадження. Новіціат тимчасово розміщено у Монастирі бенедиктинок. 1897 року черниці придбали монастир на нинішній вулиці Лисенка, полишений сестрами кармелітками. Того ж року проведено ремонт. 1903 року здійснено розбудову монастиря. У 1926 році до монастиря перенесено головне управління ордену. 1939 року під час зайняття Львова радянськими військами, околиці вулиці Куркової інтенсивно обстрілювано, однак монастир залишився неушкодженим. Відразу після цього припинено діяльність новіціату. 1944 сестри перенесли архів і найцінніші речі монастиря у Варшаву, де вони згоріли того ж року під час Варшавського повстання. Почато поступову евакуацію францисканок у інші монастирі цього ордену в центральній Польщі. У квітні 1946 року останні черниці покинули монастир.
Після 1946 року
Літургійне спорядження було вивезене черницями до головного дому францисканок у Варшаві на вул. Желязній, а також до монастирів у Шамотулах, Познані і Мшані-Дольній. Частину спорядження черницями спалено, частину закопано у подвір'ї монастиря.
Радянська влада розмістила в монастирі інфекційну лікарню, а в церкві влаштовано червоний куток, в котрому працівники і пацієнти могли поглиблювати свої знання комуністичної доктрини. 1998 року працівники лікарні вирішили повернути церкві сакральну функцію. Храм було освячено як греко-католицьку церкву безсребреників Косми і Дам'яна. Капелан — Олег Москаль.
16 березня 2024 року, на фасаді храму безсребреників Косми і Дам'яна, відкрили та освятили меморіальну таблицю Блаженнішому Любомиру Гузару, патріарху-предстоятелю Української греко-католицької церкви, почесному громадянину та уродженцю Львова. Саме у цьому храмі весною 1933 року охрестили Блаженнішого Любомира. Чин благословення пам'ятної таблиці звершив глава УГКЦ Блаженніший Патріарх Святослав. Також Блаженніший Патріарх Святослав освятив катехитичний клас імені Любомира Гузара, який відкрили при храмі.
Архітектура
Комплекс складається із власне монастиря, невеликої церкви та колишнього монастирського саду. У наш час планування приміщень дещо змінене, зокрема замуровані переходи з церкви до колишнього монастиря.
Виразним стилістично є лише фасад зі сторони вулиці, стиль котрого класифікують як історизм (неороманський стиль з елементами неоготики). Також вживається таке визначення, як «Аркадовий стиль». Дуже помітним є прагнення архітектора стилістично пов'язати монастирський комплекс із вже існуючою на цих теренах будівлею Монастиря францисканок (архітектор Юліан Захаревич), котрий розташовувався на той час по-сусідству (нині їх розділяє житловий будинок кінця XIX століття ). Подвійні вікна під архівольтом, є по-суті скопійованими до деталей із аналогічних вікон на першому поверсі монастиря францисканок. Цікавим є факт, що Юзеф Каетан Яновський входив до комісії, що вела нагляд за будівництвом сусіднього монастиря кільканадцять років перед тим.
Церква
Будівля церкви однонавна, однооб'ємна, трипряслова, зорієнтований на осі схід-захід. Виходить на вулицю бічним (південним) фасадом. Збудований з цегли, зовні нетинькований. Нава перекрита циркульним склепінням з люнетами, захристя — хрестовим. Зі сходу примикає захристя, із заходу — притвор. Обидва за шириною дорівнюють церкві, однак захристя значно нижче. Дах каплиці двоспадовий, критий черепицею. Увінчаний восьмигранною бляшаною сиґнатуркою із хрестом. Захристя крите бляхою.
Фасад декорований за рахунок цегли двох кольорів (звичайної теракотової і жовто-охристої). Розділений на три секції контрфорсами, що вгорі переходять у лізени. У кожній секції влаштовано по два вузьких вікна із півциркульними завершеннями і скошеними цегляними парапетами. Кожна пара таких вікон згрупована під півциркульним архівольтом, утвореним заглибленнями в цегляній кладці. Верх фасаду увінчаний неоготичною аркадою, із застосуванням звичайної цегли і темної, вкритої ледь зеленкавою поливою. Деякі елементи фасаду виконано з пісковика. Оскільки фасадом церкви є бічна стіна, то вхід з вулиці влаштований також через бічну стіну притвору.
Інтер'єр церкви
Первинні розписи втрачені і замінені новими з кінця XX століття. Зберігся дерев'яний лакований вівтар 1897 року. До монастиря у Варшаві потрапили вівтарні скульптури, а також ікона Матері Божої Неустанної Помочі. 6 вітражів зі слідами сецесійної стилізації дозволяють припустити їхнє походження із першої третини XX століття. Нині знаходяться у монастирі в Познані. До монастиря в Шамотулах вивезено вітраж із зображенням Святої Родини, що увінчував вівтар та ікони із зображенням Матері Божої Ченстоховської і Втечі до Єгипту.
Монастирські приміщення
Монастир примикає до церкви з північної сторони. Початковий проєкт Юзефа Каетана Яновського передбачав невеликий одноповерховий будинок монастиря, що безпосередньо примикав з півночі і заходу до церкви. Притвор церкви слугував водночас і входом до монастиря. Частина фасаду виходила на вулицю Лисенка. Протягом першої третини XX століття, монастир багаторазово добудовано. Розширено на одну вісь фасадну частину і з'явився ще один поверх первинної будівлі монастиря, додатково зведено східне і північне крило. Конкретні роки і автори проєктів не відомі. В архівних джерелах збереглися дані лише про одну з перебудов, проведену 1903 року.
Зі сторони вулиці монастир двоповерховий із додатковим окремим входом. На першому поверсі два вікна із півциркульними завершеннями, на другому поверсі — три прямокутних. Внутрішнє планування передбачало три кімнати. Східне крило прямокутне, видовжене в напрямку із півдня на північ. Цегляне, тиньковане. Вкрите двоспадовим бляшаним дахом. Складається із п'ятьох секцій, котрі різняться за плануванням, висотою і поверховістю, а також кількістю осей. Екстер'єр стилістично не пов'язаний із церквою. Північне крило одноповерхове з вікнами лише у двір, вкрите односпадовим дахом.
Див. також
Примітки
- Мельник І. В. . lvivcenter.org. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. Архів оригіналу за 27 жовтня 2021. Процитовано 2 лютого 2022.
- Шематизм Львівської архиєпархії 2011. — Львів : Малті-М, 2011. — С. 54, 119.
- Марія Демчина (16 березня 2024). . city-adm.lviv.ua. Львівська міська рада. Архів оригіналу за 9 квітня 2024. Процитовано 21 квітня 2024.
Джерела
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Храм святих безсрібеників Козьми і Дем'яна (Львів) |
- Архітектура Львова: Час і стилі. XIII—XXI ст / М. Бевз, Ю. Бірюльов, Ю. Богданова, В. Дідик, У. Іваночко, Т. Клименюк та інші. — Львів : Центр Європи, 2008. — С. 304. — .
- Енциклопедія Львова / за ред. А. Козицького. — Львів : Літопис, 2010. — Т. 3: К. — С. 82—83. — .
- Krasny P. Kaplica p. w. Św. Rodziny oraz klasztor SS. Franciszkanek Rodziny Marii (d. kaplica p. w. Matki Boskiej Nieustającej Pomocy i Św. Józefa oraz klasztor SS. Karmelitanek Bosych) // Kościoły i klasztory Lwowa z wieków XIX i XX. — Kraków: Międzynarodowy Centrum Kultury, 2004. — t. 12. — S. 125—134. — (Materiały do dziejów sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej. Cz. І). — . (пол.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cerkva svyatih bezsribenikiv Kozmi i Dem ya na chinna cerkva UGKC na vulici Lisenka 45 u Lvovi Kolishnij kostel Materi Bozhoyi Neustannoyi Pomochi pri monastiri karmelitok a piznishe franciskanok Monastirskij kompleks vnesenij do reyestru pam yatok arhitekturi miscevogo znachennya pid ohoronnim 1625 m Cerkva svyatih bezsribenikiv Kozmi i Dem yana49 50 31 pn sh 24 02 47 sh d 49 8419611 pn sh 24 0464750 sh d 49 8419611 24 0464750 Koordinati 49 50 31 pn sh 24 02 47 sh d 49 8419611 pn sh 24 0464750 sh d 49 8419611 24 0464750Tip sporudicerkvaRoztashuvannya Ukrayina LvivArhitektorYuzef Kaetan YanovskijZasnovnikzgromadzhennya sester karmelitokKinec budivnictva1890Budivelna sistemaceglaStilneoromanskij neogotichnijNalezhnistUkrayinska Greko Katolicka CerkvaStanpam yatka arhitekturi miscevogo znachennya UkrayiniAdresa79008 m Lviv vulicya Lisenka 45EponimSvyate simejstvoHram svyatih bezsribenikiv Kozmi i Dem yana Lviv Ukrayina Hram svyatih bezsribenikiv Kozmi i Dem yana u Vikishovishi Proyekt pershoyi chergi arhitektora Yuzefa Kaetana Yanovskogo 1889 rik Monastir narazi odnopoverhovijRoztashuvannyaFiguri svyatih Kosmi i Dam yana na fasadi cerkvi Kolishnij monastirskij kompleks roztashovanij z neparnogo boku vulici Lisenka 45 na shili gori Do 1912 roku monastir mav adresu vul Kurkova 37 a takozh paralelno konskripcijnij 56 4 4 Dilyanka pid budivlyami chastkovo virivnyana Zi storoni vulici vlashtovano v yizd cherez bramu IstoriyaKarmelitki 1875 roku vlada Prussiyi likviduvala monastir karmelitok bosih u Poznani Chernici timchasovo oselilis u Krakovi v budinku na vulici Lobzovskij Dim viyavivsya nadto tisnim i ce stalo prichinoyu pereselennya do budinku u Velichci poblizu Krakova Spilnota odnak ne popovnyuvalasya Jmovirnoyu prichinoyu bulo te sho nepodalik u samomu Krakovi na toj chas vzhe isnuvali dva monastiri karmelitok 1886 roku grafinya Karolina Rachinska z domu Ottingen Vallershtajn zvernulas do karmelitok iz propoziciyeyu oseliti yih u Lvovi 5 lyutogo 1888 roku Rachinska razom z cholovikom Karlom Edvardom kupila dilyanku na vulici Kurkovij nini vul Lisenka de vzhe stoyali dva murovani budinki Koshtom Rachinskih yih pereobladnano na timchasovij monastir i zbudovano neveliku kaplicyu Karmelitki zaselilis 31 lipnya 1888 roku Nezabarom Rachinska virishila rozbuduvati isnuyuchij monastir i uzhe u 1889 roci Yuzef Kaetan Yanovskij rozrobiv proekt perebudovi kotrij nastupnogo roku buv realizovanij 24 serpnya 1891 roku otec Yeronim Gotti osvyativ cerkvu i monastir Karmelitki rozmistili u cerkvi ikonu Materi Bozhoyi Neustannoyi pomochi Ikona distala slavu chudotvornoyi i ce prityaguvalo use bilshe virnih Cej fakt a takozh shvidke zrostannya zgromadzhennya prizveli do togo sho primishennya monastirya i cerkva viyavilisya zamalimi Vidtak bulo kupleno dilyanku dlya novogo monastirya pri vulici Kshizhovij nini vul Generala Chuprinki 70 6 veresnya 1886 roku karmelitki pereselilisya u novij monastir sho perebuvav na stadiyi budivnictva Franciskanki Podalsha istoriya monastirya pov yazana iz ordenom Franciskanok rodini Mariyi utvorenim 1857 roku Zasnovnikom ordenu buv arhiyepiskop Zigmunt Shensnij Felinskij 1891 roku orden perevedeno na tereni Lvivskoyi arhidiyeceziyi do s Dzvinyachka nini Borshivskij rajon Ternopilskoyi obl Pislya smerti Felinskogo u 1895 roci zgromadzhennya ne malo vlasnogo svyashenika i chernici buli zmusheni pristupati do prichastya u otciv vasiliyan u susidnij Mihajlivci Z ciyeyi prichini bulo virisheno perenestis do Lvova Vid 1893 roku ordenovi nalezhav velikij budinok u Lvovi na vul Solodovij pozhertvuvanij Mariyeyu Charkovskoyu Golejovskoyu kudi bulo pereseleno zgromadzhennya Noviciat timchasovo rozmisheno u Monastiri benediktinok 1897 roku chernici pridbali monastir na ninishnij vulici Lisenka polishenij sestrami karmelitkami Togo zh roku provedeno remont 1903 roku zdijsneno rozbudovu monastirya U 1926 roci do monastirya pereneseno golovne upravlinnya ordenu 1939 roku pid chas zajnyattya Lvova radyanskimi vijskami okolici vulici Kurkovoyi intensivno obstrilyuvano odnak monastir zalishivsya neushkodzhenim Vidrazu pislya cogo pripineno diyalnist noviciatu 1944 sestri perenesli arhiv i najcinnishi rechi monastirya u Varshavu de voni zgorili togo zh roku pid chas Varshavskogo povstannya Pochato postupovu evakuaciyu franciskanok u inshi monastiri cogo ordenu v centralnij Polshi U kvitni 1946 roku ostanni chernici pokinuli monastir Pislya 1946 roku Liturgijne sporyadzhennya bulo vivezene chernicyami do golovnogo domu franciskanok u Varshavi na vul Zhelyaznij a takozh do monastiriv u Shamotulah Poznani i Mshani Dolnij Chastinu sporyadzhennya chernicyami spaleno chastinu zakopano u podvir yi monastirya Radyanska vlada rozmistila v monastiri infekcijnu likarnyu a v cerkvi vlashtovano chervonij kutok v kotromu pracivniki i paciyenti mogli pogliblyuvati svoyi znannya komunistichnoyi doktrini 1998 roku pracivniki likarni virishili povernuti cerkvi sakralnu funkciyu Hram bulo osvyacheno yak greko katolicku cerkvu bezsrebrenikiv Kosmi i Dam yana Kapelan Oleg Moskal 16 bereznya 2024 roku na fasadi hramu bezsrebrenikiv Kosmi i Dam yana vidkrili ta osvyatili memorialnu tablicyu Blazhennishomu Lyubomiru Guzaru patriarhu predstoyatelyu Ukrayinskoyi greko katolickoyi cerkvi pochesnomu gromadyaninu ta urodzhencyu Lvova Same u comu hrami vesnoyu 1933 roku ohrestili Blazhennishogo Lyubomira Chin blagoslovennya pam yatnoyi tablici zvershiv glava UGKC Blazhennishij Patriarh Svyatoslav Takozh Blazhennishij Patriarh Svyatoslav osvyativ katehitichnij klas imeni Lyubomira Guzara yakij vidkrili pri hrami ArhitekturaKompleks skladayetsya iz vlasne monastirya nevelikoyi cerkvi ta kolishnogo monastirskogo sadu U nash chas planuvannya primishen desho zminene zokrema zamurovani perehodi z cerkvi do kolishnogo monastirya Viraznim stilistichno ye lishe fasad zi storoni vulici stil kotrogo klasifikuyut yak istorizm neoromanskij stil z elementami neogotiki Takozh vzhivayetsya take viznachennya yak Arkadovij stil Duzhe pomitnim ye pragnennya arhitektora stilistichno pov yazati monastirskij kompleks iz vzhe isnuyuchoyu na cih terenah budivleyu Monastirya franciskanok arhitektor Yulian Zaharevich kotrij roztashovuvavsya na toj chas po susidstvu nini yih rozdilyaye zhitlovij budinok kincya XIX stolittya Podvijni vikna pid arhivoltom ye po suti skopijovanimi do detalej iz analogichnih vikon na pershomu poversi monastirya franciskanok Cikavim ye fakt sho Yuzef Kaetan Yanovskij vhodiv do komisiyi sho vela naglyad za budivnictvom susidnogo monastirya kilkanadcyat rokiv pered tim Cerkva Budivlya cerkvi odnonavna odnoob yemna tripryaslova zoriyentovanij na osi shid zahid Vihodit na vulicyu bichnim pivdennim fasadom Zbudovanij z cegli zovni netinkovanij Nava perekrita cirkulnim sklepinnyam z lyunetami zahristya hrestovim Zi shodu primikaye zahristya iz zahodu pritvor Obidva za shirinoyu dorivnyuyut cerkvi odnak zahristya znachno nizhche Dah kaplici dvospadovij kritij cherepiceyu Uvinchanij vosmigrannoyu blyashanoyu signaturkoyu iz hrestom Zahristya krite blyahoyu Fasad dekorovanij za rahunok cegli dvoh koloriv zvichajnoyi terakotovoyi i zhovto ohristoyi Rozdilenij na tri sekciyi kontrforsami sho vgori perehodyat u lizeni U kozhnij sekciyi vlashtovano po dva vuzkih vikna iz pivcirkulnimi zavershennyami i skoshenimi ceglyanimi parapetami Kozhna para takih vikon zgrupovana pid pivcirkulnim arhivoltom utvorenim zagliblennyami v ceglyanij kladci Verh fasadu uvinchanij neogotichnoyu arkadoyu iz zastosuvannyam zvichajnoyi cegli i temnoyi vkritoyi led zelenkavoyu polivoyu Deyaki elementi fasadu vikonano z piskovika Oskilki fasadom cerkvi ye bichna stina to vhid z vulici vlashtovanij takozh cherez bichnu stinu pritvoru Inter yer cerkvi Pervinni rozpisi vtracheni i zamineni novimi z kincya XX stolittya Zberigsya derev yanij lakovanij vivtar 1897 roku Do monastirya u Varshavi potrapili vivtarni skulpturi a takozh ikona Materi Bozhoyi Neustannoyi Pomochi 6 vitrazhiv zi slidami secesijnoyi stilizaciyi dozvolyayut pripustiti yihnye pohodzhennya iz pershoyi tretini XX stolittya Nini znahodyatsya u monastiri v Poznani Do monastirya v Shamotulah vivezeno vitrazh iz zobrazhennyam Svyatoyi Rodini sho uvinchuvav vivtar ta ikoni iz zobrazhennyam Materi Bozhoyi Chenstohovskoyi i Vtechi do Yegiptu Monastirski primishennya Monastir primikaye do cerkvi z pivnichnoyi storoni Pochatkovij proyekt Yuzefa Kaetana Yanovskogo peredbachav nevelikij odnopoverhovij budinok monastirya sho bezposeredno primikav z pivnochi i zahodu do cerkvi Pritvor cerkvi sluguvav vodnochas i vhodom do monastirya Chastina fasadu vihodila na vulicyu Lisenka Protyagom pershoyi tretini XX stolittya monastir bagatorazovo dobudovano Rozshireno na odnu vis fasadnu chastinu i z yavivsya she odin poverh pervinnoyi budivli monastirya dodatkovo zvedeno shidne i pivnichne krilo Konkretni roki i avtori proyektiv ne vidomi V arhivnih dzherelah zbereglisya dani lishe pro odnu z perebudov provedenu 1903 roku Zi storoni vulici monastir dvopoverhovij iz dodatkovim okremim vhodom Na pershomu poversi dva vikna iz pivcirkulnimi zavershennyami na drugomu poversi tri pryamokutnih Vnutrishnye planuvannya peredbachalo tri kimnati Shidne krilo pryamokutne vidovzhene v napryamku iz pivdnya na pivnich Ceglyane tinkovane Vkrite dvospadovim blyashanim dahom Skladayetsya iz p yatoh sekcij kotri riznyatsya za planuvannyam visotoyu i poverhovistyu a takozh kilkistyu osej Ekster yer stilistichno ne pov yazanij iz cerkvoyu Pivnichne krilo odnopoverhove z viknami lishe u dvir vkrite odnospadovim dahom Div takozhSvyati Kuzma i Dem yan Hrami LvovaPrimitkiMelnik I V lvivcenter org Centr miskoyi istoriyi Centralno Shidnoyi Yevropi Arhiv originalu za 27 zhovtnya 2021 Procitovano 2 lyutogo 2022 Shematizm Lvivskoyi arhiyeparhiyi 2011 Lviv Malti M 2011 S 54 119 Mariya Demchina 16 bereznya 2024 city adm lviv ua Lvivska miska rada Arhiv originalu za 9 kvitnya 2024 Procitovano 21 kvitnya 2024 DzherelaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Hram svyatih bezsribenikiv Kozmi i Dem yana Lviv Arhitektura Lvova Chas i stili XIII XXI st M Bevz Yu Biryulov Yu Bogdanova V Didik U Ivanochko T Klimenyuk ta inshi Lviv Centr Yevropi 2008 S 304 ISBN 978 966 7022 77 8 Enciklopediya Lvova za red A Kozickogo Lviv Litopis 2010 T 3 K S 82 83 ISBN 978 966 7007 99 7 Krasny P Kaplica p w Sw Rodziny oraz klasztor SS Franciszkanek Rodziny Marii d kaplica p w Matki Boskiej Nieustajacej Pomocy i Sw Jozefa oraz klasztor SS Karmelitanek Bosych Koscioly i klasztory Lwowa z wiekow XIX i XX Krakow Miedzynarodowy Centrum Kultury 2004 t 12 S 125 134 Materialy do dziejow sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej Cz I ISBN 83 89273 17 9 pol