Улоф Рудбек | |
---|---|
Olof Rudbeck d.ä. | |
Портрет роботи М. Мійтенса (старшого), 1696 | |
Народився | 13 вересня 1630 Вестерос, Швеція |
Помер | 12 грудня 1702 (72 роки) Уппсала, Швеція |
Поховання | Кафедральний собор Уппсали[1] |
Країна | Швеція |
Діяльність | ботанік, археолог, архітектор, викладач університету, анатом, лікар, історик, астроном |
Alma mater | Уппсальський університет |
Галузь | анатомія, ботаніка, атлантологія |
Заклад | Уппсальський університет Лейденський університет |
Вчителі | d[2] |
Відомі учні | Еліас Тілландс |
Відомий завдяки: | дослідженням в анатомії та атлантології, твору «Атлантика» |
Батько | d[1] |
Мати | d |
Брати, сестри | d d |
У шлюбі з | d[1] |
Діти | Улоф Рудбек (молодший)[3] d[4] d[4] |
Улоф Рудбек у Вікісховищі |
Улоф Йоганн Рудбек (швед. Olof Johannis Rudbeck d.ä.; нар. 13 вересня 1630, Вестерос, Швеція — пом. 12 грудня 1702, Уппсала, Швеція) — шведський науковець — анатом, ботанік і атлантолог, також вивчав і викладав математику, фізику і музику.
Життєпис
Улоф Рудбек народився 13 вересня 1630 року в місті Вестерос.
Він здобув освіту в Уппсальському і Лейденському університетах.
У 1653 році зробив відкриття лімфатичних судин; був доцентом ботаніки в Уппсальському університеті, де заснував ботанічний сад, який згодом, завдяки Ліннею, набув великого значення; потім був професором анатомії і ректором університету.
Рудбек склав велику працю по ботаніці з малюнками, гравіруванням на дереві, для чого він виготовив 11 000 малюнків рослин; у 1701 році була видана друга частина цієї праці під заголовком Campi Elysii liber secundus; екземпляри першої частини, крім двох, згоріли в 1702 році і лише в 1863 році з'явилося нове видання цієї частини, в кількості 20 екземплярів.
Крім того, Рудбек написав:Hortus botanicus (Упсала, 1685 (лат.)) і Atland eller Manheim, Atlantica sive Manheim, vera Japheti posterorum sedes et partia (Упсала, 1675—1698, 3 т. (лат.)), в якому Рудбек намагався довести, що Швеція — це Атлантида Платона.
Син Рудбека, Улоф (1660—1740), також був відомим вченим, медиком і природодослідником, професором Уппсальського університету. Іншим відомим нащадком дослідника був Альфред Нобель.
Дослідження в анатомії
Рудбек був одним з перших учених, що вивчали лімфатичні вузли. У Швеції він вважається першовідкривачем лімфатичної системи людини, оскільки навесні 1652 року представив свої результати при дворі королеви Христини. Однак він не опублікував їх до кінця 1653 року, і тим самим данець Томас Бартолін випередив його, опублікувавши аналогічне дослідження раніше. Дослідження лімфатичної системи приблизно в цей же час також проводились і .
Дослідження Рудбека були підтримані королевою. В одному з будинків університету, , він побудував купол, в якому розмістив анатомічний театр. У театрі проводилися заняття зі студентами. Купол досі існує і відноситься до найбільш відомих визначних пам'яток Уппсали.
Дослідження в атлантологіі
Рудбек широко відомий своїм твором «Атлантика» (Atland eller Manheim, Atlantica sive Manheim, vera Japheti posterorum sedes et partia, Уппсала, 1675—1698, 3 т. (лат.)), в якому ототожнює стародавню готську (тобто шведську в його інтерпретації) державу з міфічною Атлантидою, описаною Платоном як зниклу стародавню державу з ідеальним суспільним устроєм. Розвиваючи цю ідею, Рудбек прийшов до висновку про те, що Швеція — колиска людства.
Ректор університету
У 1662 році Рудбек був призначений ректором Уппсальського університету. Хоча його сангвінічний темперамент і самовпевненість не завжди дозволяли йому приймати правильні рішення, він, безсумнівно, увійшов в історію як один з найвидатніших ректорів університету. Впродовж 30 років, завдяки прихильності канцлера Делагарді, він фактично одноосібно керував університетом. З його ім'ям пов'язаний період будівництва в 1660-і роки. При ньому були побудовані багато нині існуючих будівель. На місці колишньої кафедри Уппсальского католицького архієпископа він особисто спланував будівництво університетського кампусу, описане в третій частині «Атлантики». Через річку був перекинутий підвісний міст, який перебував там же, де і сучасний міст. До заслуг Рудбека слід віднести і те, що в 1669 році Делагарді передав у дар університету свою колекцію рукописів, що включає Молодшу Едду і переклад Вульфіли Євангелія готською мовою.
У 1702 році під час пожежі в Уппсалі Рудбек проявив самовідданість, рятуючи університетську бібліотеку та цінні колекції..
Карл Лінней на честь Улофа Рудбека (старшого) і його сина Улофа Рудбека (молодшого) дав назву Рудбекія (Rudbeckia) роду південноамериканських трав, що красиво цвітуть.
Примітки
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Улоф Рудбек (старший) |
- Olof (Olaus) Rudbeck — 1917.
- Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
- Зведений список імен діячів мистецтва — 2012.
- Rudbeck (Rudbeckius, Rudebeck, von Rudbeck), släkt
- Рудбек, Олаф // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.) (Перевірено 15 січня 2011)
- Мелетинский Е. М. Шведская литература [XVII в.] // История всемирной литературы: В 9 томах / АН СССР; Ин-т мировой лит. им. А. М. Горького. — М.: Наука, 1983.
- Rudbeck, Olof — Historiographus[недоступне посилання з травня 2019]
- Eriksson, G. (2004). Svensk medicinhistorisk tidskrift, 2004;8 (1):39-44. (швед.)
Література та джерела
- Esberg. Laudatio funebris Olai Rudbeckii patris (Уппсала, 1703)(лат.).
Це незавершена стаття про науковця. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Batko Posada Diti Mati Druzhina Cholovik Ulof RudbekOlof Rudbeck d a Portret roboti M Mijtensa starshogo 1696 Portret roboti M Mijtensa starshogo 1696Narodivsya13 veresnya 1630 1630 09 13 Vesteros ShveciyaPomer12 grudnya 1702 1702 12 12 72 roki Uppsala ShveciyaPohovannyaKafedralnij sobor Uppsali 1 Krayina ShveciyaDiyalnistbotanik arheolog arhitektor vikladach universitetu anatom likar istorik astronomAlma materUppsalskij universitetGaluzanatomiya botanika atlantologiyaZakladUppsalskij universitet Lejdenskij universitetVchitelid 2 Vidomi uchniElias TillandsVidomij zavdyaki doslidzhennyam v anatomiyi ta atlantologiyi tvoru Atlantika Batkod 1 MatidBrati sestrid dU shlyubi zd 1 DitiUlof Rudbek molodshij 3 d 4 d 4 Ulof Rudbek u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Rudbek Ulof Jogann Rudbek shved Olof Johannis Rudbeck d a nar 13 veresnya 1630 16300913 Vesteros Shveciya pom 12 grudnya 1702 Uppsala Shveciya shvedskij naukovec anatom botanik i atlantolog takozh vivchav i vikladav matematiku fiziku i muziku ZhittyepisUlof Rudbek narodivsya 13 veresnya 1630 roku v misti Vesteros Vin zdobuv osvitu v Uppsalskomu i Lejdenskomu universitetah U 1653 roci zrobiv vidkrittya limfatichnih sudin buv docentom botaniki v Uppsalskomu universiteti de zasnuvav botanichnij sad yakij zgodom zavdyaki Linneyu nabuv velikogo znachennya potim buv profesorom anatomiyi i rektorom universitetu Rudbek sklav veliku pracyu po botanici z malyunkami graviruvannyam na derevi dlya chogo vin vigotoviv 11 000 malyunkiv roslin u 1701 roci bula vidana druga chastina ciyeyi praci pid zagolovkom Campi Elysii liber secundus ekzemplyari pershoyi chastini krim dvoh zgorili v 1702 roci i lishe v 1863 roci z yavilosya nove vidannya ciyeyi chastini v kilkosti 20 ekzemplyariv Krim togo Rudbek napisav Hortus botanicus Upsala 1685 lat i Atland eller Manheim Atlantica sive Manheim vera Japheti posterorum sedes et partia Upsala 1675 1698 3 t lat v yakomu Rudbek namagavsya dovesti sho Shveciya ce Atlantida Platona Kupol nad budivleyu Gustavianuma Sin Rudbeka Ulof 1660 1740 takozh buv vidomim vchenim medikom i prirododoslidnikom profesorom Uppsalskogo universitetu Inshim vidomim nashadkom doslidnika buv Alfred Nobel Doslidzhennya v anatomiyiRudbek buv odnim z pershih uchenih sho vivchali limfatichni vuzli U Shveciyi vin vvazhayetsya pershovidkrivachem limfatichnoyi sistemi lyudini oskilki navesni 1652 roku predstaviv svoyi rezultati pri dvori korolevi Hristini Odnak vin ne opublikuvav yih do kincya 1653 roku i tim samim danec Tomas Bartolin viperediv jogo opublikuvavshi analogichne doslidzhennya ranishe Doslidzhennya limfatichnoyi sistemi priblizno v cej zhe chas takozh provodilis i Doslidzhennya Rudbeka buli pidtrimani korolevoyu V odnomu z budinkiv universitetu vin pobuduvav kupol v yakomu rozmistiv anatomichnij teatr U teatri provodilisya zanyattya zi studentami Kupol dosi isnuye i vidnositsya do najbilsh vidomih viznachnih pam yatok Uppsali Doslidzhennya v atlantologiiTitulna storinka Atland eller Manheim Atlantica sive Manheim vera Japheti posterorum sedes et patria Rudbek shiroko vidomij svoyim tvorom Atlantika Atland eller Manheim Atlantica sive Manheim vera Japheti posterorum sedes et partia Uppsala 1675 1698 3 t lat v yakomu ototozhnyuye starodavnyu gotsku tobto shvedsku v jogo interpretaciyi derzhavu z mifichnoyu Atlantidoyu opisanoyu Platonom yak zniklu starodavnyu derzhavu z idealnim suspilnim ustroyem Rozvivayuchi cyu ideyu Rudbek prijshov do visnovku pro te sho Shveciya koliska lyudstva Rektor universitetuU 1662 roci Rudbek buv priznachenij rektorom Uppsalskogo universitetu Hocha jogo sangvinichnij temperament i samovpevnenist ne zavzhdi dozvolyali jomu prijmati pravilni rishennya vin bezsumnivno uvijshov v istoriyu yak odin z najvidatnishih rektoriv universitetu Vprodovzh 30 rokiv zavdyaki prihilnosti kanclera Delagardi vin faktichno odnoosibno keruvav universitetom Z jogo im yam pov yazanij period budivnictva v 1660 i roki Pri nomu buli pobudovani bagato nini isnuyuchih budivel Na misci kolishnoyi kafedri Uppsalskogo katolickogo arhiyepiskopa vin osobisto splanuvav budivnictvo universitetskogo kampusu opisane v tretij chastini Atlantiki Cherez richku buv perekinutij pidvisnij mist yakij perebuvav tam zhe de i suchasnij mist Do zaslug Rudbeka slid vidnesti i te sho v 1669 roci Delagardi peredav u dar universitetu svoyu kolekciyu rukopisiv sho vklyuchaye Molodshu Eddu i pereklad Vulfili Yevangeliya gotskoyu movoyu U 1702 roci pid chas pozhezhi v Uppsali Rudbek proyaviv samoviddanist ryatuyuchi universitetsku biblioteku ta cinni kolekciyi Karl Linnej na chest Ulofa Rudbeka starshogo i jogo sina Ulofa Rudbeka molodshogo dav nazvu Rudbekiya Rudbeckia rodu pivdennoamerikanskih trav sho krasivo cvitut PrimitkiVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Ulof Rudbek starshij Olof Olaus Rudbeck 1917 d Track Q379406d Track Q1724971 Matematichnij genealogichnij proyekt 1997 d Track Q829984 Zvedenij spisok imen diyachiv mistectva 2012 d Track Q110250907d Track Q2494649 Rudbeck Rudbeckius Rudebeck von Rudbeck slakt Rudbek Olaf Enciklopedicheskij slovar Brokgauza i Efrona v 86 t 82 t i 4 dop t SPb 1890 1907 ros doref Perevireno 15 sichnya 2011 Meletinskij E M Shvedskaya literatura XVII v Istoriya vsemirnoj literatury V 9 tomah AN SSSR In t mirovoj lit im A M Gorkogo M Nauka 1983 Rudbeck Olof Historiographus nedostupne posilannya z travnya 2019 Eriksson G 2004 Svensk medicinhistorisk tidskrift 2004 8 1 39 44 shved Literatura ta dzherelaEsberg Laudatio funebris Olai Rudbeckii patris Uppsala 1703 lat Ce nezavershena stattya pro naukovcya Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi