Придиховий гортанний перехідний стан, який часто називають дзвінким гортанним фрикативним — один з фрикативних приголосних звуків. Є в мовах Африки, південної Азії, а в Європі в основному в чеській, словацькій, українській і русинській мовах. Символ Міжнародного фонетичного алфавіту для цього звука — ɦ, а відповідний символ X-SAMPA — h\
.
Дзвінкий глотальний фрикативний | |||
---|---|---|---|
ɦ | |||
Номер МФА | 147 | ||
Кодування | |||
HTML (десяткове) | ɦ | ||
Юнікод (hex) | U+0266 | ||
X-SAMPA | h\ | ||
h<?> | |||
[en] | |||
|
В українській мові цей звук передається літерою Г.
Властивості
Властивості дзвінкого гортанного фрикативного:
- Тип фонації — придихова, тобто голосові зв'язки широко вібрують, і крізь них проходить більше повітря більше ніж під час модально дзвінкого звука.
- Тип фонації — дзвінка, тобто голосові зв'язки вібрують від час вимови.
- У деяких мовах він має звужену артикуляцію фрикативного приголосного. Проте в багатьох, якщо не більшості це перехідний стан гортані без способу творення, окрім типу фонації. Оскільки перепони для створення тертя в голосовому тракті нема, багато фонетистів більше не вважають ɦ фрикативним. Справжні фрикативні можуть мати придихову фонацію разом зі створенням тертя в іншому місці. Однак термін «фрикативний» як правило зберігається з історичних причин.
- Він може мати гортанне місце творення. Проте, він може не мати фрикативного творення, тоді термін «гортанний» означає, що він артикулюється голосовою щілиною, але це природа фонації, а не окрема артикуляція. Усі приголосні окрім глоткових і всі голосні мають окреме місце творення разом зі станом гортані. Як з усіма іншими приголосними, оточуючі голосні впливають на вимову [ɦ], і [ɦ] інколи описується як придиховий голосний, що має місце творення оточуючих голосних.
- Це ротовий приголосний, тобто повітря виходить крізь рот.
- Оскільки він вимовляється в горлі, без ротового компонента, протиставлення центральний/боковий не стосується цього звука.
- Механізм передачі повітря — егресивний легеневий, тобто під час артикуляції повітря виштовхується крізь голосовий тракт з легенів, а не з гортані, чи з рота.
Українська мова
Приклади
Мова | Слово | Транскрипція | Значення | Примітки | |
---|---|---|---|---|---|
Африкаанс | Літературний стандарт | hoekom | [ɦu.kɔm] | 'чому' | |
Азербайджанська | Літературний стандарт | möhkəm | [mœːɦcæm] | ||
Зулу | ihhashi | [iːˈɦaːʃi] | 'кінь' | ||
Нідерландська | haat | [ɦaːt] | 'ненависть' | Див. | |
Словацька | hora | [ˈɦɔra] | 'гора' | ||
Китайська | У (Шанхай) | 鞋 | [ɦa] | 'черевики' | |
Українська | гора | [ɦɔˈra] | 'гора' | Див. Українська фонетика | |
Французська | Квебек | manger | [mãɦe] | 'їсти' | Обмежується малою кількістю носіїв. Може також реалізовуватися як глухий [h]. |
Фінська | raha | [rɑɦɑ] | 'гроші' | Див. | |
Чеська | hlava | [ɦlava] | 'гора' | Див. |
Посилання в тексті
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Pridihovij gortannij perehidnij stan yakij chasto nazivayut dzvinkim gortannim frikativnim odin z frikativnih prigolosnih zvukiv Ye v movah Afriki pivdennoyi Aziyi a v Yevropi v osnovnomu v cheskij slovackij ukrayinskij i rusinskij movah Simvol Mizhnarodnogo fonetichnogo alfavitu dlya cogo zvuka ɦ a vidpovidnij simvol X SAMPA h Dzvinkij glotalnij frikativnijɦNomer MFA147KoduvannyaHTML desyatkove amp 614 Yunikod hex U 0266X SAMPAh h lt gt en Zobrazhennya V ukrayinskij movi cej zvuk peredayetsya literoyu G VlastivostiVlastivosti dzvinkogo gortannogo frikativnogo Tip fonaciyi pridihova tobto golosovi zv yazki shiroko vibruyut i kriz nih prohodit bilshe povitrya bilshe nizh pid chas modalno dzvinkogo zvuka Tip fonaciyi dzvinka tobto golosovi zv yazki vibruyut vid chas vimovi U deyakih movah vin maye zvuzhenu artikulyaciyu frikativnogo prigolosnogo Prote v bagatoh yaksho ne bilshosti ce perehidnij stan gortani bez sposobu tvorennya okrim tipu fonaciyi Oskilki pereponi dlya stvorennya tertya v golosovomu trakti nema bagato fonetistiv bilshe ne vvazhayut ɦ frikativnim Spravzhni frikativni mozhut mati pridihovu fonaciyu razom zi stvorennyam tertya v inshomu misci Odnak termin frikativnij yak pravilo zberigayetsya z istorichnih prichin Vin mozhe mati gortanne misce tvorennya Prote vin mozhe ne mati frikativnogo tvorennya todi termin gortannij oznachaye sho vin artikulyuyetsya golosovoyu shilinoyu ale ce priroda fonaciyi a ne okrema artikulyaciya Usi prigolosni okrim glotkovih i vsi golosni mayut okreme misce tvorennya razom zi stanom gortani Yak z usima inshimi prigolosnimi otochuyuchi golosni vplivayut na vimovu ɦ i ɦ inkoli opisuyetsya yak pridihovij golosnij sho maye misce tvorennya otochuyuchih golosnih Ce rotovij prigolosnij tobto povitrya vihodit kriz rot Oskilki vin vimovlyayetsya v gorli bez rotovogo komponenta protistavlennya centralnij bokovij ne stosuyetsya cogo zvuka Mehanizm peredachi povitrya egresivnij legenevij tobto pid chas artikulyaciyi povitrya vishtovhuyetsya kriz golosovij trakt z legeniv a ne z gortani chi z rota Ukrayinska movaPrikladiMova Slovo Transkripciya Znachennya Primitki Afrikaans Literaturnij standart hoekom ɦu kɔm chomu Azerbajdzhanska Literaturnij standart mohkem mœːɦcaem Zulu ihhashi iːˈɦaːʃi kin Niderlandska haat ɦaːt nenavist Div Slovacka hora ˈɦɔra gora Kitajska U Shanhaj 鞋 ɦa chereviki Ukrayinska gora ɦɔˈra gora Div Ukrayinska fonetika Francuzska Kvebek manger maɦe yisti Obmezhuyetsya maloyu kilkistyu nosiyiv Mozhe takozh realizovuvatisya yak gluhij h Finska raha rɑɦɑ groshi Div Cheska hlava ɦlava gora Div Posilannya v tekstiGussenhoven 1992 45